CC BY
99
УУДК 378:070
А. В. ЛИТВИН, В. е. РОБАК ЗАВДАННЯ МЕД1АОСВ1ТИ В П1ДГОТОВЦ1 ФАХ1ВЦ1В
Окреслено 3Micm, мету i завдання Mediaoceimu як складовог тформацшноi тдготовки майбуттх фахiвцiв. Аналiзуються умови, що сприяють забезпеченню високого рiвня сформованостi MediaKOMnemeHmHocmi в процеЫ професшног тдготовки. Визначено особливостi й етапи медiаосвiти у профеЫйно-техтчному навчальному закладi (ПТНЗ).
Ключовi слова: медiаосвimа, медiатехнологii, медiакомnетентнiсть.
А. В. ЛИТВИН, В. Е. РОБАК ЗАДАЧИ МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ ПРИ ПОДГОТОВКЕ СПЕЦИАЛИСТОВ
Обозначены содержание, цель и задачи медиаобразования как составляющей информационной подготовки будущих специалистов. Анализируются условия, способствующие обеспечению высокого уровня сформированности медиакомпетентности в процессе профессиональной подготовки. Определены особенности и этапы медиаобразования в профессионально-техническом учебном заведении.
Ключевые слова: медиаобразование, медиатехнологии, медиакомпетентность.
A. V. LITVIN, V. YE ROBAK THE TASKS OF MEDIA EDUCATION IN PROFESSIONAL TRAINING
The essence, goal and tasks of media education as a component of future specialists' informational training are defined. The conditions which facilitate the development of a high level of media competence in the process of vocational training are analyzed.
Keywords: media education, media technologies, media competence.
Сучасне шформацшне суспшьство неможливе без медiа, як набули виняткового значения практично в уих галузях людсько! життeдiяльностi та фактично задають йому стандарти юнування. Рiвень розвитку сучасних засобiв масово! комушкацп та специфша !х впливу на особиспсть доводять, що медiа - глобальний феномен, явище, яке мае потужний вплив на освине середовище [2, с. 11]. За допомогою ЗМ1 виник глобальний феномен сощальних комушкацш, що суттево змiнюе цшносп, ям домiнують у свиовому сощумг Вони потужно й суперечливо впливають на думки, почуття та свiдомiсть людей, перетворившись на головне джерело неформально! освiти громадян, вагомий чинник соцiалiзацil молодого поколшня, його стихiйного соцiального навчання [1]. Водночас виникла суперечнiсть мiж усввдомленням переважною бiльшiстю освiтян виняткового значення медiа i недостатнiм розумiниям того, що сприймати, аналiзувати й використовувати медiа треба вчитись, причому не лише в загальноосвитх школах, а й у закладах професшно! осв^и, адже мас-медiа суттево впливають як на тзнання свiту загалом, рiзних понять i категорiй, з якими стикаеться особиспсть, так i на li професiйну адаптацiю.
На початку ХХ ст. 1нтернет активно конкуруе з телебаченням, нарощуючи аудиторш. Проте аналiз впливу цих потужних ЗМ1 виявив непiдготовленiсть багатьох користувачiв до сприйняття як змiсту шформацп, так i технiчних прийомiв, засобiв i способ1в ii опрадювання. Однак, структуру пропоновано! мас-медiа шформацп визначають закони комерци. Якщо деформацiя дiйсностi дае змогу затримати увагу глядача, виробник, не вагаючись, вдаеться до цього. Незалежно вiд того, для яко! вшово! категорп призначено комерцiйне медiаповiдомлення, в ньому, як правило, переважають споживацьк цiнностi.
На думку соцюлопв, пiд впливом аудiовiзуальних i мультимедшних програм у молодi формуеться мислення, iстотною ознакою якого е гедотстичне i бездумне сприймання медааповвдомлень. По суп, це перебування у власному свiтi, обмеженому улюбленими
телепередачами, вiдео та комп'ютерними ^ами, а тому загрозою, яку несуть медiа, е проблема масового ескатзму. Систематичне занурення у вiртуальну реальнють шкодливо впливае на розвиток особистосп, особливо дiтей i пiдлiткiв, яю ще не мають необхiдиого життевого досвiду.
Однак i в загальнш освiтi, i в професiйнiй тдготовщ бiльшостi фахiвцiв в Укрш'ш дои не проводилася цiлеспрямована навчальна дiяльнiсть щодо опанування правил роботи iз засобами масово! комушкаци, законiв творения масово! шформаци, способiв 11 доведения до широких верств населения i розумiния дiяльностi ЗМ1 як шституци загалом. Молодi люди не вчилися бути активними, медiаграмотними споживачами шформаци, в них не формувалися вмшня критично мислити, читати й розтзнавати прихований змiст медiаповiдомлень, виокремлювати Гендерш, етнiчнi, нацiональнi стереотипи, вирiзияти сощальш клiше, поияття факту i судження, ставления, пропаганди, реклами, усвiдомлювати наслвдки впливу мас-медiа на людину.
Необхiдиiсть пiдвищения р1вия медiакультури населения, усввдомлення потреби впроваджения медiаосвiти як складово! загально! пiдготовки зумовили розробления Концепци впроваджения медiаосвiти в Укра1ш, зпдно з якою «медiаосвiта - частина освинього процесу, спрямована на формування в суспiльствi медiакультури, пiдготовку особистосп до безпечно! та ефективно! взаемоди iз сучасною системою мас-медiа, включаючи як традицiйнi (друкованi видания, радю, к1но, телебачения), так i нов^ш (комп'ютерно-опосередковане спiлкувания, 1нтернет, мобiльна телефонiя) медiа з урахуванням розвитку шформацшно-комушкацшних технологш» [7].
Зарубiжнi науково-педагогiчнi до^дження в галузi медiаосвiтнiх технологiй Грунтуються на концепцiях, як1 запропонували К. Базелгет, Б. Бахмайер, Ж. Гоне, Л. Мастерман, К. Тайнер та ш Проблеми впливу мас-медiа на особислсть i суспiльство вiдображенi в роботах Д. Бакшгема, К. Ворснопа, I. Дзялошинського, Дж. Лалла, Л. Селлерса, Е. Харта. Моделi та методи медiаосвiти вивчали Д. Бааке, Л. Зазнобша, Д. Консiдайн, О. Новшова, С. Пензiн, Ю. Усов, О. Федоров, О. Шаршов, Р. Хоббс та ш Використания ЗМ1 в навчальному процесi дослiдили Н. Кирилов, А. Короченський, С. Мшлер, Г. Онкович, Б. Потятиник, Н. Саенко, О. Сербенська, В. Усата, I. Чемирис та ш Психолого-педагопчш аспекти медiаосвiти розглядали Ш. Ауфенангер, Л. Баженова, О. Бондаренко, Н. Габор, Ю. Казаков, Р. Куш, О. Сшчкш, Х. Тойнер, Н. Череповська, Б. Шорб. За загальною думкою, медiаосвiта - це навчання на матерiалi та за допомогою ЗМ1, к1нцева мета якого -медiаграмотнiсть, здатнiсть до критичного сприйняття медiаповiдомлень. «Основним завданиям медiаосвiти е тдготовка нового поколiния до життя в сучасних шформацшних умовах, до сприймання й розумiния рiзноl шформаци, усввдомлення наслiдкiв 11 впливу на психшу тощо» [4, с. 203].
Важливють медiаосвiти не раз тдкреслювалася в резолюцiях i рекомендацiях ЮНЕСКО (конференци в Грюнвальдi, 1982; Тулузi, 1990; Парижi, 1997, 2007; Вадш, 1999; Севiльl, 2002), Ради Свропи (2002, 2008) та Свропарламенту (2008). Медiаосвiта ставить за мету якиайповтше використания освiтнього i технiчно-комунiкацiйного потенщалу сучасних засобiв масово1 комунiкацil i е, за визначениям ЮНЕСКО, окремим напрямом освiти, який допомагае людиш усвiдомити способи використания масово1 комушкаци в суспiльствi, аналiзувати медiатексти та критично ощнювати запропонованi в них щнносп, полiтичнi, соцiальнi, комерцiйнi та культурш iнтереси, а також створювати i поширювати через мас-медiа власш медiаповiдомления.
В «Енциклопедil освiти» Н. Задорожна i Т. Кузнецова дають таке визначення медiа освiти: це «техшчш засоби створения, запису, котювання, тиражувания, зберiгания, розповсюджения, сприйняття шформаци та обмш И мiж суб'ектом (автором медiатексту) i об'ектом (масовою аудиторiею), а саме: друк, фотографiя, радiо, к1нематограф, телебачения, вiдео, мультимедшш комп'ютернi системи, включаючи 1нтернет» [6, с. 481]. Погоджуемося з I. Гуршенко, котра зауважуе, що зведення завдань медiаосвiти до вивчення техшчних особливостей ЗМI не дае всебiчного бачения предмета медiазнавства [5]. На нашу думку, завданиям медiаосвiти е формування критично мислячо1, соцiально активно1 комунiкативноl особистостi, яка вiльно й осмислено орiентуеться в медiапросторi.
Найбшьш важливими аспектами медiаосвiти, на думку А. Хуторського, е: пошук потрiбноl iнформацil в рiзних джерелах; установления зв'язшв мiж рiзними iнформацiйними
джерелами; видiления головного в шформацшному повiдомленнi; добувания з шформаци необхвдних даних, !х систематизацiя; розумiния спрямованосп iнформацiйного потоку, мети комушкаци; выявления помилок, як спотворюють одержану шформацш; сприйняття й розумiния рiзних поглядiв на одне повiдомления; створения власних аргументованих висловлювань стосовно повiдомления; складання рецензiй на iнформацiйнi повiдомления; перетворения одного виду шформаци на шший (вербальну на вiзуальну); перетворения шформаци залежно вiд особливостей аудитори; визначення форми викладу шформаци, адекватно! И змюту, оволодiния найпростiшим iнструментарiем роботи з шформащею [12].
Мета статтк обгрунтувати завдания медiаосвiти як складово! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв.
Як об'ект уваги дослвднишв медiаосвiта постала ще в першiй половинi минулого столитя у зв'язку з швидким розвитком i поширениям засобiв масово! комушкаци. Першу навчальну програму з медiаосвiти розробив канадський учений М. Маклюен у 1959 р. Активне застосування медiаосвiти в навчально-виховному процесi розпочалося в 60-х роках ХХ ст. у Великш Британи, Канадi, Шмеччит, США, Францп. Вiдтодi в розвинених кра!нах сформувався специфiчний напрям освиньо-просв^но!, культуролопчно! дiяльностi, що мае за мету допомогти школярам i студентам зорiентуватися у всеосяжному полiкультурному потощ сучасно! шформаци, сформувати вмiния аналiзувати i розумiти медiповiдомления. Виробилося та закршилося розумiния медiаосвiти як багатоформатно! довготривало! суспшьно-просв^ницько! дiяльностi, орiентованоl на дiтей i дорослих. Завдания медiаосвiти в цiлому зводиться до одше! мети - сформувати шформацшну культуру та пiдготувати до життя в шформацшному суспiльствi [5, с. 182]. Ввдповвдаючи на запити суспшьства, Рада Свропи у 1989 р. схвалила «Резолюцш з медiаосвiти i нових технологш», в як1й зазначено, що медiаосвiта мае тривати протягом усього перюду навчания в школ^ пiсляшкiльному (професiйному) закладi та в ушверситеп.
У США розроблено методичну концепцiю медiаосвiти - «навчания iз захоплениям». Завдяки акценту на практичному пiдходi медiаосвiта в цiй кра!ш iнтенсивно розвиваеться: 48 iз 50 штапв включили медiаосвiту в програми середньо! i вищо! школи. Розвиток мислення учнiв, студеипв передбачае ознайомлення з основними цiлями манiпулятивного впливу на матерiалi медiа; вияв сощально-психолопчних механiзмiв, методiв i прийомiв, ям використовуються з цiею метою; з'ясування лопки мисления, вияв та ощнювания авторсько! концепцп медiаповiдомления тощо [14, с. 58-64]. Серед шлях1в використания аудiовiзуальних медiа К. Тайнер пропоиуе: аналiз медапродукцл (розвиток критичного мисления), який може мати мiждисциплiнарний та штерактивний характер; участь у створенш навчально! медапродукци, що передбачае спшьний вибiр теми, змiсту, концепцп, шлямв практично! реалiзацi! проекту; розробления критерив оцiиювания, яке здiйснюють спiльно вчш^ й учнi, тощо [8, с. 87-88, 91].
Питаниями медiаосвiти займаються i французьк1 науковцi, як1 акцентують увагу на розвитку вмiния критично сприймати ЗМ! незалежно вiд ноая. Мета такого навчания полягае у полегшенш самодистанцiювания через розумiния способу функцюнування ЗМI, !х змiсту, а також систем, у яких вони розвиваються [5, с. 183]. Головним завданиям е вивчення поиять, пов'язаних з шформащею та засобами спшкування, зв'язку мiж ними, природи цих явищ, !х практичного виявления, а також рiзних наукових пiдходiв до них; вивчення процеив виробництва та функцюнування ЗМ^ з одного боку, i процесiв сприйняття та спшкування - з другого; вивчення шформаци, !! змюту, властивостей, впливу та способiв подания; аналiз iнформацiйних систем i систем доступу до шформаци; вивчення рiзних аспектiв ЗМI як засобiв спiлкувания [3, с. 56-57].
У Шмеччит медiаосвiта набула настшьки широкого розмаху, що окремi науково-дослiднi iнститути виконують дослiджения у цш царинi, працюе видавництво, яке друкуе лiтературу з медiапедагогiки, видаються спецiалiзованi перiодичнi видания. До прикладу, щоквартальник «Медiа в практицi» подае шформацш про новi фiльми, литературу та медiаджерела, науковi симпозiуми, науково-популярш статтi, медiаярмарки тощо [10, с. 72]. На думку шмецьких педагопв, медiаосвiта мае найкращi перспективи у позаурочнш роботi. Вiдомi фахiвцi в цш галузi Ш. Ауфенангер i Х. Тойнер вважають, що медiапедагогiка як наукова галузь е комплексною наукою, що мютить вiдомостi з багатьох дисциплш (загально! психологi!,
фшософп, освiтнiх технологiй, психологи розвитку та iн.). Б. Шорб пропонуе разом iз курсами з шформацшно-комушкацшних технологiй широко впроваджувати в навчальних закладах медiапедагогiчнi та медiапсихологiчнi курси.
На початку XXI ст. авторитетш мiжнароднi оргашзацп зокрема ЮНЕСКО та Рада Свропи вкотре наполягають на необхвдносп запровадження медiаосвiти, оск1льки роль мас-медiа у життi суспiльства зростае, як i !х освiтньо-виховний потенщал. Учасники конференцп Ради Свропи «Медiаграмотнiсть i права людини» (2007 р.) наголосили на важливосп розвитку медiаграмотностi та медiакомпетентностi для пiдтримання демократы в суспiльствi й рекомендували запровадити медiаосвiту у вищiй школi як обов'язковий компонент [9]. Зарубiжний досввд у цiй галузi сьогоднi активно використовуе Росшська Федерацiя, де юнуе спецiалiзацiя «медааосвгга» в межах спещальност «соцiальна педагопка». Тут готують медаапедагопв для загальноосв^ьо! школи, видають навчальт посiбники, роблять спроби включити медааосвиу в навчальнi програми. У Таганрозi пiд кершництвом О. В. Федорова дае наукова школа медааграмотносп та медаакомпетентносп, видаеться журнал «Медиаобразование», функцюиують ввдповвдт сайти на росiйському загальноосвиньому порталi.
Отже, медiаосвiта, спрямована на выявления, аналiз та вирiшення низки дидактичних i соцiально-педагогiчних проблем, досягла за кордоном значного рiвня розвитку. В Укра!ш вона лише починае розвиватись як освiтня галузь, що мае забезпечити сощальне вихования, освпу та рiзнобiчний розвиток особистостi сучасними комушкацшними засобами. Проблемами медiаосвiти в нас почали перейматися лише з середини 90-х роив XX ст., адже в радянсьш часи влада була защкавлена в тому, щоб масова аудиторiя якомога менше замислювалася стосовно прихованих цiлей i завдань певного медiаповiдомлення [11, с. 12]. Необхвдшсть медiаосвiти, навчания сприймати медiаiнформацiю та працювати з нею не розумши не тiльки освiтяни, а й науковщ-педагоги. Дослiдники виокремлюють там основш проблеми вичизияно! медiаосвiти: нерозвиненють масово! медiаосвiти у навчальних закладах; нерозроблешсть програм медiаосвiти для дорослих; брак належно! уваги до питань тдготовки кадрiв для медiаосвiти; надмiрна вiдокремленiсть рiзних рiвнiв освiти i рiзних тематичних освiтнiх програм, що не вщповвдае сучасним вимогам ввдкритост й гнучкостi освiти; слабк1сть партнерських вiдносин мiж освiтньою сферою, медiабiзнесом та iншими зацiкавленими сторонами; брак оргашзованих форм масово! самоосвiти [9, с. 91-92].
Дослщження сучасних шдходш до медiаосвiти, !! видав i завдань, аналiз теоретичного матерiалу i педагогiчного досвiду в цiй галузi дають пiдстави стверджувати, що медiаосвiта -це не лише певний компонент шильного чи професшного навчання, а довготривала суспшьно-просвiтницька дiяльнiсть, що охоплюе молодь i дорослих. Вона спрямована на вироблення психолопчного <амуттету» до патогенного впливу медiа, який пов'язують iз надмiром реклами, пропагандою i фальсифiкацiею, екранним насильством i порнографiею. Отже, медiаосвiта - це, з одного боку, оволодання сучасними комушкативними технологiями, а з другого - формування бiльш ввдповвдального ставлення до використання цих технологш. Медiаосвiта розглядаеться також як постшний розвиток i самовдосконалення особистостi в суспшьство У цьому аспект1 центральним поняттям медiаосвiти е медiакомпетентнiсть, яка характеризуеться такими критерiями: розумiния видiв впливу медiа на людину i суспiльство, вмiния уникати манiпуляцiй, здшснити правильний вибiр медiа, користуватися рiзними медiатехнологiями, вести пошук необхiдно! шформацп, умшня самому створювати медiапродукти [10, с. 86]. Медiакомпетентнiсть тiсно пов'язана з медiазнавством, але включае й iншi складовi (медiакритика, медiаорганiзацiя, медiаспоживания).
Медiакомпетентнiсть особистостi - це готовшсть використовувати сукупнiсть знань, умiнь, навичок, як1 сприяють добору, використанню, критичному аналiзу, оцiнцi, створенню й передачi медiаповiдомлень у рiзних видах, формах i жанрах, аналiзу складних процеав функцiонувания медiа в соцiумi. Медiакомпетентнiсть включае передусiм здатнiсть до критичного мисления, вмiния складати власнi незалежш суджения i приймати компетентнi ршения у вiдповiдь на iнформацiю, передану каналами масово! комунiкацiй.
Щоб учш навчилися вiдрiзияти реальнiсть вiд ле! iнформацi!, яка подаеться телебачениям та шшими мас-медiа, педагоги мають використовувати засоби комушкацп в навчальному процеи в дидактично доцiльних, диференцiйованих сшвввдношениях з об'ектами
предметного свггу (матерiальними засобами навчання), <^ртуальною Hao4Hicтю» й шшими дидактичними засобами, вмонтовуючи tobî технологiï в традицшш дидактичнi прийоми i технiчнi засоби навчання. Для формування медiакомпетентностi доцiльно використовувати спещально розробленi медiапроекти, метою яких е, зокрема, навчання yчнiв розпiзнавати i правильно сприймати рекламу, донести до ïx свiдомостi гiперболiзованi ïï ознаки та пояснити мету ïï демонстрування. Покликання викладача - навчати учшв (студенпв) самостiйного опрацювання, диференцiацiï, ощнювання й систематизацiï iнформацiï.
Оск1льки мас-медiа активно втручаються в освiтy, змiнюючи змiст i теxнологiï навчально-виховного процесу, викладачi зобов'язанi мати розвиненi методичш навички роботи з мyльтимедiа. Завдання педагога полягае в тому, щоб органiзовyвати для yчнiв середовище, яке б сприяло спiльномy пiзнанню нових можливостей. У зв'язку з безперервним оновленням i змiною теxнологiй, особливо в галyзi програмних засобiв, вш мае опановувати цi мyльтимедiйнi технологи.
У XXI ст. змют i мета медiаосвiти дещо трансформувалися стосовно наближення до загальноï' теорiï комушкацш, що дае змогу опанувати цшсну картину засобiв створення, принципiв роботи i впливу медiа. Сучасний етап медiаосвiти характеризуеться розвитком засобiв подання iнформацiï, створенням сучасних бiблiотек, баз даних, модифшащею форм навчання, способiв комyнiкацiï, впровадженням iнновацiйниx теxнологiй професiйноï пiдготовки тощо. Пропонуеться така послвдовшсть етапiв медiаосвiти:
• опанування нових техшчних засобiв;
• навчання сприймати шформацш з екрана;
• навчання ощнювати яшсть iнформацiï;
• формування критичного мислення учня;
• навчання емоцшного сприйняття творiв сyчасноï' медiакyльтyри;
• розкриття теxнологiï' створення та штерпретаци iнформацiï;
• творчiсть за допомогою засобiв нових медiа.
Не зупиняючись детально на професiйно орiентованiй медiаосвiтi (розраxованiй на теxнiчний персонал телебачення i радiостанцiй, фаxiвцiв у галyзi реклами, дизайну, мистецтва, теле- та радюжурналюпв, коментаторiв тощо), розкриемо завдання медiаосвiти у професiйнiй шдготовщ, а також ïï можливостi в шдвищенш якосл навчання. Передyсiм медааосвиа орiентована на розвиток загального штелектуального рiвня майбутнього фаxiвця. Робота з телекомушкащями дае змогу розвинути комушкацшш навички, аналiз мyльтимедiйноï iнформацiï сприяе формуванню критичного мислення i навчанню грамотно оцiнювати як1сть i вiрогiднiсть iнформацiï, xyдожнiй аналiз вiдеопродyкцiï, обговорення творiв екранного мистецтва пiдвищyють загальнокультурний розвиток особистостi.
Медiатеxнологiï як основний елемент електронних освiтнix ресyрсiв сьогодш ефективно iнтегрyються практично в yd навчальнi дисциплiни. Дидактично доцiльне використания медiа в навчаннi одночасно дае змогу досягти мети медааосвии та тдвищити рiвень вивчення конкретного предмета. Новi медiа сприяють використанню наочносп (анiмацiя, комп'ютерна графiка, моделювання), розширюють можливостi зворотного зв'язку та iндивiдyальноï роботи (теxнологiï вiртyальноï реальностi), дають доступ до рiзноманiтноï iнформацiï (телекомушкаци). Педагог при цьому мае до^джувати i використовувати можливосл конкретних медiа для свого предмета. Оск1льки молодь так чи шакше проводить багато часу в контакт! з медiа, метою медiаосвiти е використання цього феномена для розвитку процесу шзнання та особистосл загалом. Сучасна медааосвга тiсно пов'язана з iнформатизацiею навчального процесу, тому методологiчнi й методичш проблеми ïx упровадження мають вирiшyватися комплексно.
Розвиток телекомyнiкацiй дае змогу створити в навчальному закладi освггне середовище, яке забезпечуе самостiйнy тзнавальну дiяльнiсть сyб'ектiв навчання, котра прямо не регулюеться педагогом. За допомогою внyтрiшньоï мережi в автономнiй чи стльнш дiяльностi здiйснюються пошук, накопичення iнформацiï, набуваються новi вмiния i навички та розвиваються особистiснi якосп. Попередньо створену, або онлайнову, мультимедшну освiтню iнформацiю можна отримувати з ввддалених джерел. При цьому ввдомосп про iснyвания навчальних ресyрсiв мають бути доступними для всix, для кого вони можуть становити штерес,
у тому числi для представникш iнших закладiв. Спiльна розробка спецiалiзованих ресурсiв викладачами i науковцями рiзних навчальних закладiв ефективнiше забезпечуе потреби вах зацiкавлених сторiн.
Стрiмкий розвиток шформацшно-комушкацшних технологiй i системи мас-медiа потребуе цiлеспрямовано! пiдготовки особистосл до вмшого i безпечного користування ними. На жаль, залишаеться невирiшеним питания, хто саме мае займатися i ввдповвдати за формувания програм медiаосвiти, як1 готуватимуть аудиторiю до життя в iнформацiйному суспiльствi, навчатимуть передбачати наслвдки негативного впливу масово! комушкаци на людину, а також нейтралiзувати !х. За прикладом лабораторi! психологи масово! комушкаци та медiаосвiти 1нституту соцiально! та полiтично! психологi! НАПН Укра!ни, яка розвивае iдею шкшьно! медiаосвiти, що мае впроваджуватися у формата системного навчання [13], вважаемо доцшьним розробити систему медiаосвiти у ПТНЗ. Школьна медiаосвiта спрямована на вихования свiдомого, компетентного споживача медiа та мае стимулювати розвиток спещальних знань, умiнь, навичок у сферi медiа, розвивати ресурснi можливосл особистосп. Медiаосвiта у ПТНЗ, окрiм того, мае сформувати у майбутнiх фахiвцiв умiния:
• орiентуватися в сучасному медiапросторi, розумiти основнi принципи функцюнувания рiзних видiв ЗМ1;
• розрiзияти iнформацiю за рiвнем впливу на особиспсть, аналiзувати та оцiнювати медiаповiдомления;
• розшифровувати та використовувати закодовану в медiаповiдомлениях iнформацiю;
• знати правила культури спiлкувания в шформацшному суспiльствi та методи захисту ввд можливих негативних вплив1в у процес масово! комунiкацi!;
• розрiзняти та застосовувати методи оргашзаци професiйно! дiяльностi з використаниям технологi! мультимедiа;
• збирати, обробляти, зберiгати та передавати шформащю з урахуваниям прiоритетiв професшно! дiяльностi;
• самостiйно створювати медiаповiдомления в галузi професiйно! дальности
Медiаосвiтне навчания учнiв ПТНЗ, спрямоване на тдвищения !хньо!
медiакомпетентностi, мае здшснюватися в рiзних формах: спецкурсу, факультативних занять, iнтеграцi! медiаосвiтнього курсу з шшими предметами.
В умовах швидкого зростания обсяг1в iнформацi!, способiв !! передания та поширения медiаосвiта е складовою безперервно! освiти молодо! людини, ефективним засобом розвитку творчо!, самодостатньо! та критично мислячо! особистостi.
Таким чином, впроваджения медiаосвiти у навчально-виховний процес фахово! пiдготовки е актуальне завдания професiйно! педагогiки на шляху побудови единого шформацшно-освинього простору. Завдания медiаосвiти у професiйних навчальних закладах Укра!ни визначаються потребою вихования фахiвцiв з розвиненою медаакультурою, що передбачае розумшия ролi медiа в конкретному професшному середовищi, опанування вмiнь i навичок критичного сприйияття, аналiзу та самостшного створення медiаповiдомлень, а також застосування медiа у професiйнiй сфер1
До подальших наукових пошукiв ввдносимо впроваджения медiаосвiти у процес професшно! тдготовки майбутнiх фахiвцiв рiзного профшю, забезпечения готовностi фахiвцiв системи професшно-техшчно! освiти Укра!ни до вирiшения медiаосвiтнiх проблем i суперечностей, а також удосконаления педагогiчних технологiй мультимедiа, як мають реалiзувати мету медiаосвiти, поглиблюючи можливосп традицiйного навчания та професшно! тдготовки.
Подальший розвиток медiаосвiти передбачае не лише тдвищения медiакомпетентностi, а й зростания медiаактивностi населения, що стимулюватиме становления та розбудову громадянського суспiльства в Укра!нi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бурiм О. В. Медiаосвiта як важливий компонент сощально-педагопчно! профiлактики
деструктивного впливу ЗМ1 на особистiсть / О. В. Бурiм [Електронний ресурс] // Вкник
Чернiгiвського нацiонального педагопчного унiверситету. Серiя: Педагогiчнi науки. - Вип. 84. -
Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchdpu/ped/2011_84ZBurim.pdf.
2. Васянович Г. Медiаосвiта: зарубiжний i вiтчизняний досвiд / Григорш Васянович // Педагогiка i психологя професiйноï освiти. - 2007. - № 2. - С. 11-21.
3. Гоне Ж. Освпа i засоби масовоï шформаии /; пер. з фр. М. Марченко Ж. Гоне. - К. : К.1.С., 2002. - 100 с.
4. Гончаренко С. Украшський педагопчний словник / Семен Гончаренко. - К. : Либвдь, 1997. - 376 с.
5. Гуршенко I. Ю. Медiа-освiта як засiб професiйноï тдготовки фахшия цивiльного захисту / I. Ю. Гурiненко // Iнформацiйнi та телекомушкацшш технологiï в сучаснiй освт : досввд, проблеми, перспективи : зб. наук. праць; за ред. М. М. Козяра та Н. Г. Ничкало. — Л. : ЛДУ БЖД, 2009. Ч. 1. - С. 181-184.
6. Задорожна Н. Т. Медiа-освiта / Н. Т. Задорожна, Т. В. Кузнецова // Енциклопедiя освгги; Акад. пед. наук Украши; гол. ред. В. Г. Кремень. - К. : Юршком 1нтер, 2008. - С. 481.
7. Концепщя впровадження медiаосвiти в Украш // Президiя НАПН Украши, 1нститут соцiальноï та полггичжи психологiï НАПН Украïни. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http ://www. ispp.org. ua/news_44. htm.
8. Новикова А. А. Медиаобразование в англоязычных странах / А. А. Новикова // Педагогика. - 2001.
- № 5. - С. 87-91.
9. Онкович Г. В. Медiаосвiта в Украш : сучасний стан i перспективи розвитку / Г. В. Онкович // Новi технологи навчання. № 62. Матерiали другого Мгжнародного семшару «Навчально-виховне середовище та моральнiсть у XXI столгт»; 1н-т iнновацiйних технологи i змiсту освiти МОН Украши, Академiя мiжнародного спiвробiтництва з креативжа педагогiки. - К.; Вiнниця, 2010. - С. 89-92.
10. Робак В. Медiа-педагогiка : аналiз шновацшного зарубiжного досвiду / Володимир Робак // Дiалог культур : Украша у свiтовому контекстi : Фiлософiя освiти: зб. наук. праць / ред. кол. I. А. Зязюн (гол. ред.) та ш. - Л.: Сполом, 2002. - Вип. 8. - С. 70-92.
11. Федоров А. В. Медиаобразование в педагогических вузах / А. В. Федоров. - Таганрог : Изд-во Ю. Д. Кучмы, 2003 - 124 с.
12. Хуторской А. Современная дидактика / А. Хуторской. - СПб.: Питер, 2001. - 536 с.
13. Череповська Н. I. Медiа-освiта в сучаснш школi / Н. I. Череповська. - Сощальний педагог. - 2009.
- № 6. - С. 15-26.
14. Gerlach R. Technologie informacyjne w pracy nauczycieli przedmiotow zawodowych / Ryszard Gerlach // Ыформацшно-телекомушкацшш технологи в сучаснш освт : досвщ, проблеми, перспективи : зб. наук. праць. - Л. : ЛДУ БЖД, 2006. - С. 58-65.
УДК 070+305:159.91-058.862
М. В. МЕЛЬНИЧЕНКО, О. А. ХОВАНОВА
ВИКОРИСТАННЯ МЕД1АОСВ1ТШХ РЕСУРС1В У ПРОЦЕС1 ФОРМУВАННЯ CTATEBOPOAbOBOÏ ПОВЕД1НКИ У Д1ТЕЙ-СИР1Т З ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФ1ЗИЧНОГО РОЗВИТКУ(З ДОСВ1ДУ РОБОТИ)
Розглянуто сучаст тдходи щодо ефективного використання MediaoceimHix pecypcie у спещальному навчальному 3a^adi. Наведено приклади з doceidy проведення медiaпрезентaцiй у процеа навчально-euxoemoï роботи щодо формування стaтеворольовоï поведтки у дтей-сирт з порушеннями психофiзичного розвитку. Вказано цл впровадження медiaпрезинтaцiй при засвоенш навчально-тзнавального мaтерiaлу.
Ключовi слова: медiaосвiтш ресурси, статеворольова поведтка, дти-сироти з порушеннями психофiзичного розвитку, презентащя.
М. В. МЕЛЬНИЧЕНКО, Е. А. ХОВАНОВА
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕДИАОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ РЕСУРСОВ В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ ПОЛОРОЛЕВОГО ПОВЕДЕНИЯ У ДЕТЕЙ-СИРОТ С НАРУШЕНИЯМИ ПСИХОФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ (ИЗ ОПЫТА
РАБОТЫ)
Рассмотрены современные подходы к эффективности использования медиаобразовательных ресурсов в специальном учебном заведении. Приведены примеры из опыта проведения медиапрезентаций в процессе учебно-воспитательной работы по формированию полоролевого поведения у детей-сирот с
