CC BY
76
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
УДК 070:37
Л. М. КОЗИР
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
На позитивному doceidi роботи АрмянськоЧ загальноосвтнт школi № 1 в автономнш республщ Крим (АРК) показано, що шкыьна медiаocвiта мае бути спрямована на виховання cвiдoмoгo, компетентного, творчого споживача медшноï iнфoрмацiï, стимулювання розвитку спещальних знань, умть, навичоку cферi медiа.
Ключовi слова: шкыьна медiаocвiта, навчання, виховання, медiакультура, мультимедшт технологи.
Л. Н. КОЗЫР
МЕДИАОБРАЗОВАНИЕ КАК НАПРАВЛЕНИЕ УЧЕБНО-ВОСПИТАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА
На положительном опыте работы Армянской общеобразовательной школы № 1 в автономной республике Крым (АРК) показано, что школьное медиаобразование должно быть направлено на воспитание сознательного, компетентного, творческого потребителя медийной информации, стимулирование развития специальных знаний, умений, навыков в сфере медиа.
Ключевые слова: школьное, медиаобразование, учеба, воспитание, медиакультура, мультимедийные технологии.
L. M. KOZYR
MEDIA EDUCATION AS A DIRECTION OF THE EDUCATIONAL PROCESS
On the basis of successful experience of the Armenian school № 1 (of the ARC), it is shown that school media education should be aimed at the development of a conscious, competent, creative consumer of media information. It should also be aimed at the encouragement of the development of specific knowledge and skills in the field of media.
Keywords: school media education, training, education, media culture, multi-media technology.
У педагопщ Bci компонента навчального процесу пов'язаш i3 взаeмодieю та шформащею. Мiж учнем та вчителем постшно ввдбуваються передача шформацп (знань), обмш досвщом, думками, розв'язанням задач i тощо. Ввд умшня оргашзовувати щ комушкативш ситуацп як усввдомлену дiяльнiсть у формi прямого спшкування чи за допомогою техшчних засобiв багато в чому залежить результат навчання та виховання
Партнерами комушкативних ситуацш можуть бути не лише вчитель та учень, а також учень-учень, вчитель-учень-батьки. У будь-якому випадку, як правило, у педагога залишаеться роль лвдера. Вiд його комушкативно1 майстерностi, володiння методикою ефективного використання засобiв навчання залежить, ям знання отримае учень, як вш буде вмотивований на ту чи шшу навчальну дiяльнiсть, як1 умшня та навички вiн розвине [1].
Сьогодш в освiтi спостерiгаються суперечносп, зокрема у пiдходах до оргашзацп комунiкативноï ситуацiï, що зумовленi появою шформацшно-комушкацшних технологiй (1КТ) у навчанш.
Критики iнформацiйного суспiльства стверджують, що кшьшсне зростання iнформацiï в суспшьному обiгу, а також збiльшення частки працiвникiв, зайнятих в iнформацiйнiй сферi тощо, не обов'язково мають трансформуватися в якiснi змiни соцiальноï системи. Вони вважають, що спершу по^бен як1сний аналiз наявноï в суспшьстш iнформацiï. При цьому мають розрiзнятися:
• данi (новiтня iнформацiя);
• знання (шформащя, накопичена й узагальнена не тшьки певною особою, а й попередшми поколiннями за всю юторш цивiлiзацiï);
• досвiд та мудрють.
Головне не у стрiмкому зростаннi обсягiв iнформацiï, здатностi до вимiрiв, кодування та миттево1' передачi у будь-який к1нець планети, а в у змюп iнформацiï.
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Людина сьогодт шукае в шформацп соцiального смислу, ввдповвдей на соцiальнi запити й потреби, тобто тих знань, як б ставали стимулом , а то й керiвництвом до даяльност!
Отже, маються на увазi значенневi, а не кшьктст властивостi шформацп.
Введения 1КТ-технологш у життя суспiльства внесло суперечливi думки теоретиков i практиков.
Дедалi частiше лунають тривожиi голоси лiкарiв, психологiв, вчител1в, батьк1в: дии все менше грають одне з одним, менше рухаються i бшьше сидять (та Идять!), а ввдтак хворiють.
Але висловлюються i протилежт аргументи:
• завдяки 1КТ люди знайшли одне одного i тдтримують контакти з близькими;
• для людей з обмеженими можливостями 1КТ дають змогу виршити проблеми не лише стлкування, а й навчання, працi та дозвiлля.
Багато науковщв вивчали i дослiджували актуальнi питання впровадження медiаосвiти в навчально-виховний процес: Концепщя впровадження медiа-освiти в Укрш'ш, схвалена постановою Президи НашональноИ Академи педагогiчних наук Украши 20 травня 2010 р., протокол № 1-7/6-150 [3]; «Медiаосвiта як чинник модершзацп в^чизняноИ вищо! школи» (Р. Гришкова); «Медiакультура населення Украши» (за редакщею Л. НайдьоновоИ, О. Баришпольця); «Узуальна медаакультура учнiв ЗОШ» (Н. Череповська); «Медiаосвiта та медiаграмотнiсть: Короткий огляд» (В. 1ванов, О. Волошенюк, Л. Кульчинська, Т. 1ванова, Ю. Мiрошниченко); «Медiаосвiта в практицi роботи вчителя початково! школи» (О. Плотникова); «Медиаобразование позволит детям увидеть мир другими глазами» (Е. Куценко) та ш.
Медiаосвта - напрям у педагопщ, який мае на мел вивчення закономiрностей масово1 комушкаци (преси, телебачення, радiо, к1но, вiдео). Основт II завдання - пiдготувати нове поколшня до життя в шформацшному суспiльствi, до сприйняття шформацп, усввдомлення наслiдкiв И впливу на псих^, формування культури спiлкувания з медiа, творчих, комунiкативних здiбностей, критичного мислення, умiнь повноцiнного сприйняття, штерпретацп, аналiзу й оцiнки медiатекстiв, навчання рiзноманiтних форм самовираження через створення медiатекстiв, оволодiния способами спiлкувания на основi невербальних форм комушкаци за допомогою сучасних техшчних засобiв.
Медiакультура - сукупшсть матерiальних та iнтелектуальних цшностей в галузi медiа, iсторично визначена система !х вироблення та функцюнування; стосовно аудиторiI медiакультура може виступати як система рiвнiв розвитку особистосп людини, спроможно! сприймати, аналiзувати, ощнювати медiатекст, а також займатися медiатворчiстю, засвоюючи все новi знання в галузi медiа [2; 4; 5].
Сьогодш в суспiльствi немае людини, яка б не була втягнута в шформацшш процеси, тобто у виробництво, розповсюдження чи споживання шформаци. Проте iнформацiйнi процеси, поряд iз позитивними змiнами в суспiльствi, несуть у собi ризики як для особистосп, так i для суспшьства в цiлому, тому школа мае реагувати на це якомога швидше.
Найкращим способом позбутися негативних впливiв iнформацiйного суспiльства залишаеться адекватна ввдповвдь суспiльству - виховання. Ут1м, реальшсть не збiгаеться з нашими бажаннями. Поради фахiвцiв обмежити дiтям час перебування за комп'ютером, контроль з боку батьшв за Iхнiми контактами далеко не завжди е здшсненними.
Отже, у навчанш дiтей з'явилися новi навчальнi дисциплiни, на яш буде покладено завдання навчити учшв критично ставитися до iнформацiI, що оточуе !х у сучасному свт.
З огляду на досвiд таких краш, як Велика Британiя, Франщя, Канада, США, Нiмеччина, Росiя та ш., iдея школьно! медiаосвiти, яка мае впроваджуватися у формат1 спецкурсу/факультативу для учшв старшо1 школи, стае актуальтстю i в Украiнi, зокрема в АРК.
Мета статтi - показати, що школьна медiаосвiта мае бути спрямована на виховання сввдомого, компетентного i творчого споживача медiа, стимулювання розвитку спецiальних знань, умшь, навичок у цiй сферi.
Основне завдання медiаосвiти полягае в системному i компетентному вихованнi пiдростаючого поколшня, яке треба вчити не тшьки адекватно користуватися рiзноманiтними медiйними засобами, а й розумии закономiрностi !х функцiонувания, знати особливост1 технологiй впливу ЗМК, а головне - критично мислити, розвивати особиспсне, оцiнне
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТШХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
ставлення до продукци мас-медiа та спиратися на етично-естетичш орieнтири в процесi сприймання вiзуальних компонеипв медiа-продукцil.
Педагогiчний колектив Армянсько1 ЗОШ I-III ступешв № 1 в АРК працюе над проблемою «Розвиток особистосл учня i вчителя в умовах ре^заци формування школи здоров'я та здорового способу життя». Наказом МОН АРК ввд 02.07.2010 р. № 345 li було затверджено на проведения дослвдницько-експериментально1 роботи за темою «Формування навичок здорового способу життя у навчально-виховному процесi».
Створено «Лабораторш здоров'язберiгаючих технологiй» i творчу групу iз впроваджения медiаосвiти (наказ ввд 04.09.2012 р. № 442).
Навчально-виховний процес здiйснюють 55 педагогiв, з них 7 учителiв мають педагопчне звания «старший учитель», 3 - «учитель-методист», 5 - почесне звання «ввдмшник освiти Украши», 2 - «заслужений вчитель АРК», 78 спещалюпв вищо! категори. Пройшли навчання за програмою Intel «Навчання для майбутнього» 18 учителiв, тренiнг «Цифровi технологи» -10, треншг «З компьютером на «ти» - 9. Навчання в школi здiйснюeться росiйською мовою. Д^и кримськотатарсько! нацiональностi вивчають рвдну мову, вiдкрито класи з украшською мовою навчання.
Школа пiдключена до 1нтернету. Використовуються сучаснi технiчнi засоби навчання -мультимедшш комплекси, аудю-, вiдеотехнiка, цифровi фотоапарати, вiдеокамера. Впроваджено iнновацiйний проект «Профорieнтацiйний термiнал. Живи i працюй в Укра1ш» з метою забезпечення як1сного функцiонувания системи професшного шформування учнiв, батьк1в, педагопв.
Армянська ЗОШ включена до списку базових загальноосвггшх навчальних закладiв -учаснишв всеукрашського експерименту «Науково-методичнi засади впровадження вичизияно1 моделi медiаосвiти в навчально-виховний процес загальноосвишх навчальних закладiв» (2012/2013 навчальний рiк). Науково-методичний супроввд впровадження медiаосвiти здiйснюe заступник директора з навчально-виховно1 роботи В. Рубан.
Учителi школи е активними учасниками низки практичних семiнарiв:
• «Основи медiаосвiти: аудiовiзуальна культура», м. Севастополь, 4-6 жовтня 2012;
• «Телебачення: iсторiя, види i жанри телепередач. Використання телевiзiйного матерiалу в навчальному процесi. Рекомендаци щодо створения шкшьного ТБ», м. Сiмферополь, 15 листопада 2012 р.
«Шшльне телебачення. Методика пiдготовки випуску шшльних новин. Види передач iнформацiйного жанру», м. ^мферополь, 21 грудня 2012 р.
«Шшльне телебачення. Техшка телештерв'ю», м. Сiмферополь, 20 лютого 2013 р.
На засвданш творчо1 групи викладачiв було визначено, що одним iз прiоритетних напрямiв модершзаци методично1 роботи школи мае стати створення умов для формування шформацшно1 культури учтв, педагогiв та взаемоди им'1 i школи через единий шшльний iнформацiйний простiр.
В навчальнi плани школи внесено факультатив «Введення в шформатику» в 5-А класi на 2012/2013 навчальний рш (учитель - К. Семiчева, укладачi Н. Морзе, О. Мостшан), программ для загальноосвишх навчальних закладiв, програми факультативiв, спецкурав, пропедевтичних курсiв, гурткiв.
Функцiонують гуртки:
• «Введення в iнформатику» (7-А клас) за програмою «Основи екранних мистецтв. Кiно i телебачення» (7-9 класи, автор О. В. Куценко); «Асощащя дiячiв кiноосвiти i медiапедагогiки Укра1ни. Творчий союз Союз кшематографют1в Криму»;
• «Аматор» з фотографи (керiвник Д. В. Антонюк). Мета гуртка - оволодiния основами фото- та екранно1 творчостi, створения власного портфолю;
• «Шк1льне радiо» для старшокласнишв (керiвник О. П. Панова, учитель росшсько1 мови та лиератури).
Створено iнiцiативну групу (10-А клас) з вивчения спецiалiзованого курсу «Медiакультура» - суспiльного феномена сучасно1 культури.
Предметом вивчения е особиспсна медiакультура, яка передбачае оволодiния знаниями, умшиями, досвiдом у сферi медiареальностi.
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
Мета вивчення - формування теоретичноi бази знань учшв з основ медiаграмотностi i практичних навичок ефективно! та безпечноi взаемоди з iнформацiею, отриманою з медiаджерел, у тому числi з урахуванням використання засобiв сучасних у повсякденнш практичнiй, зокрема навчально-пiзнавальнiй, дiяльностi учшв та !хньому мiжособистiсному спiлкуваннi; започаткування основ !хньо! медiакультури, вираження себе в сучасному медiапросторi.
Досягнення мети передбачаеться через виршення таких завдань:
• дослвдити рiвень медiакультури учшв;
• створити умови для творчого розвитку учшв, !хнього критичного мислення шляхом формування свiдомого ставлення до медiапродукцii;
• навчити практичних умшь: ефективного пошуку необхiдноi медiаiнформацii, и аналiзу, вiдокремлення вiд непотрiбноi.
У ходi впровадження експерименту було розроблено:
• календарно-тематичне планування факультативу та гуртив;
• методичш рекомендацii до навчальних занять;
• електронш ресурси: матерiали до занять та роботи учшв (медiатека);
• банк даних зi збереження шк1льних медiаресурсiв.
Учш позитивно вiдгукиулися на проведення занять, адже тут вони мають змогу реалiзувати сво! умiния та навички з 1КТ у конкретнiй щкавш справi, створюючи сво! iнформацiйнi продукти. Вчитель лише спрямовуе iдеi учшв у потрiбне русло, допомагае реалiзувати !х на практицi.
Серед учаснишв гуртк1в 5 учнiв е призерами II етапу Всеукра!нського конкурсу-захисту науково-дослвдницьких робiт МАН учшвсько! молодi «Шукач» (секцiя «Фотоекранна творчiсть»), 9 - дшсних членiв Республiканського конкурсу юних журналислв, поетiв i прозаЫв «Мш голос» - перше мiсце в номшацп «Фоторепортаж»; перше мiсце в Республшанскому коикурсi творчих робiт, присвячених 90-рiччю Амет-Хана Султана.
У конкурсному спрямуванш «Телебачення» учнями школи була представлена сощальна реклама «Добре там, де нас немае», яка увшшла в каталог найкращих соцiальних реклам. Автори проекту спробували пор1вняти рiвень життя в Украiнi та за !! межами, виявили основнi причини того, що багато людей хочуть ви!хати за кордон, але ввд цього страждають насамперед близькi, руйнуються сiм'i.
Отже, курс «Медiакультура» можна вважати одним iз прототипiв нових навчальних дисциплш, на як1 буде покладено завдання навчити особислсть критично ставитися до шформацп, яка оточуе людину у сучасному iнформацiйному свт.
Вплив курсу за вибором на рiвень медiакультури учнiв здiйснюеться шляхом дiагностування учнiв на початку впровадження курсу i на виходi. 1нструментарш такого дiагностувания розробляеться методичною службою Армянсько! ЗОШ № 1. Результати дiагностики виявили тенденц1ю зростання медiатворчостi учн1всько! молодi, розвитку !! критичного мислення, активного осмисленого перебування в шформацшному середовищi, формування медiакомпетентностi.
Таким чином, школа набула позитивного досвiду роботи вчителiв iз впровадження курсу за вибором «Медiакультура» у загальноосвиньому навчальному закладi.
Практичне значення досв^ полягае в тому, що систематично створюеться i впроваджуеться в освинш процес школи науково-методичний комплекс методик та шновацшних технологiй розвитку медiакультури учнiв з рiзним рiвнем навчальних досягнень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Збiрник матерiалiв мiськоl науково-практично! конференцil «Модернiзацiя науково-методично! роботи в ЗНЗ мiста в умовах шформатизацп освiти», 30.11.2010 р., м. Енергодар. - Енергодар, 2011.
2. Експериментальний поибник з медiакультури 10 клас. Ч. II [Електронний ресурс]. - Режим доступу : URL:http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/eksperimentalnii-posibnik-z-mediakulturi-10-klas-c.html
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
3. Концепщя впроваджения медiаосвiти в Украш, схвалена постановою Президп ^ц^^льно! академп педагогiчних наук Украши 20 травня 2010 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : URL: http://h.ua/story/294365/
4. Медiакультура особистостi: соцiально-психологiчний пiдхiд : навч. поЫбник / О. Т. Баришполець, Л. А. Найдьонова, Г. В. Мироненко та iн. ; за ред. Л. А. Найдьоновоi, О. Т. Баришпольця. - К. : Мшешум, 2012. - 440 с.
5. Програма курсу за вибором для учшв 10 класу загальноосвгтшх навчальних закладiв «Спецiальний медiаосвiтнiй курс «Медiакультура» / О. Т. Баришполець, О. С. Голубева, Г. В. Мироненко та ш ; Нацюнальна Академiя наук Украши, 1нститут соцiальноi та полггично! психологи НАПН Украши. - К., 2013.
УДК 371.68+8Г233-053.4
К. Л. КРУТ1Й
МЕД1АДИДАКТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТФ1ЛЬМ1В ЯК ЗАСОБУ НАВЧАННЯ МОВИ I РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ
ДОШК1ЛЬНИК1В
Показано Heo6xidHicmb використання у po6omi з дошкыьниками сучасних MedianpodyKmie i брак методичного забезпечення цього процесу. Обгрунтовано створення технологи, яка б ттегрувала мeдiaмoжливoсmi ayдioвiзyaльних зaсoбiв навчання i враховувала ei^ei та nсихoфiзioлoгiчнi oсoбливoсmi сприйняття тформаци дтьми дошюльного вiкy. Запропоновано авторську технологю використання мyльmфiльмiв як засобу навчання мови i розвитку зв 'язного мовлення дтей.
Ключовi слова: мeдia, мультфтьм, розвиток зв 'язного мовлення, дти дошюльного вi^.
Е. Л. КРУТИЙ
МЕДАИДИДАКТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МУЛЬТФИЛЬМОВ КАК СРЕДСТВА ОБУЧЕНИЯ ЯЗЫКУ И РАЗВИТИЯ СВЯЗНОЙ РЕЧИ ДОШКОЛЬНИКОВ
Раскрыта необходимость использования в работе с дошкольниками современных медиапродуктов и отсутствие методического обеспечения этого процесса. Обосновано создание технологии, которая бы интегрировала медиавозможности аудиовизуальных средств обучения, а также учитывала возрастные и психофизиологические особенности восприятия информации детьми дошкольного возраста. Предложена авторская технология использования мультфильмов как средства обучения языку и развития связной речи детей.
Ключевые слова: медиа, мультфильм, развитие связной речи, дети дошкольного возраста.
K. L. KRUTIY
MEDIA-DIDACTICAL PECULIARITIES OF ANIMATED CARTOONS USAGE FOR LANGUAGE LEARNING AND FOR DEVELOPMENT OF SPEECH ABILITY OF
PRESCHOOL CHILDREN
The article uncovers the necessity of modern media products usage in educating of the pre-school aged children. The lack of the methodical support for such kind of teaching is highlighted. The analysis of theoretical approaches to the problem of speech development with the use of audio-visual means confirms the necessity to create the methodology which integrates media possibilities of audiovisual teaching means and takes into account the age and psycho-physiological specifics of information processing by pre-school children. So, the new methodology using the animated cartoons as the means for language teaching and speech development was developed.
Keywords: media, animated cartoon, speech development, children of pre-school age.
З кожним роком використання нових техшчних засобiв (НТЗ) стае дедалi популяршшим. На сучасному етат розвитку техшки створюються спещальш навчальш матерiали i програми для датей дошкшьного вшу. Таш засоби мають ушверсальш дидактичш можливостг дають змогу здшснювати навчання мови i розвиток мовлення в дiалоговому режимi з урахуванням
