CC BY
26
провокують нацiональну ворожнечу та принижують нацiональну гiднiсть; 7% - мютять ненависть за регiональними та сощальними ознаками; тiльки 5% зосередженi на предмет! поввдомлення.
Помiркуй, як часто ro6i доводиться читати на сайтах 1нтернету статтi з елементами ксенофобп? Чи е серед них галузевi статтi?
У результат виконання зазначених практичних завдань, спрямованих на формування навичок критичного аналiзу медiатекстiв фахового спрямування у мережевих або 1нтернет-джерелах, студенти отримують позитивний настрш вiд ознайомлення з Iнтернет-iнформацiею. У них формуються вмiння штерпретаци поданих медiатекстiв зi зверненням до власного досвiду та досвiду iнших. Вони починають глибше розумiти культурну спадщину кра1ни, li iсторичнi, технiчнi, науковi цiнностi, оволод1вають тим мiнiмумом базових медiаосвiтнiх знань, який необхiдний для формування медiакультури особистостi. У бшьш вузькому значеннi завдання передбачають тренування пам'ятi, розвиток навичок творчостi, самостшносп, професiйне самовдосконалення.
Отже, формування навичок критичного мислення на прикладах фахових медiатекстiв у майбутнiх фахiвцiв техшчних спецiальностей е запорукою створення сприятливого медiаосвiтнього середовища, в якому медiаосвiта, а вiдтак i ii основш рiвнi - медiаграмотнiсть та медiакомпетентнiсть вiдiграють важливу роль у професшнш пiдготовцi майбутнiх фахiвцiв технiчного профiлю.
Результати дослiдження можуть бути використаш у перспективi для обгрунтування та подальшого ефективного впровадження медiаосвiтнiх засобiв i технологiй у вищих техшчних навчальних закладах Укра1ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Концепщя впровадження медiаосвiти в Украш [Електронний ресурс] / Нац. акаде]шя пед. наук Укра1ни. - 2010. - 10 трав. - Режим доступу : http: //osvita.mediasapiens.kiev.ua. - Назва з екрану.
2. Казаков Ю. М. Педагопчш умови застосування медiаосвiти в процесi професшно1 тдготовки майбутнiх учителiв : дис... канд. пед. наук : 13.00.04 / Юрш Миколайович Казаков. - Луганськ, 2007. - 240 с.
3. Леготина Н. А. Педагогические условия подготовки студентов университета к реализации медиаобразования в общеобразовательных учреждениях : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Наталия Александровна Леготина. - Курган, 2004. - 172 с.
4. Мурюкина Е. В. Диалоги о киноискусстве: практика студенческого медиаклуба / Е. В. Мурюкина.
- Таганрог : Изд. центр ГОУВПО Таганрог. гос. пед. ин-та, 2009. - 208 с.
5. Мурюкина Е. В. Медиаобразование старшеклассников на материале кинопрессы / Е. В. Мурюкина.
- Таганрог : Изд-во Кучма, 2006. - 200 с.
6. Федоров А. В. Медиаобразование в ведущих странах Запада / А. В. Федоров, А. А. Новикова. -Таганрог : Изд-во Кучма, 2005. - 270 с.
7. Федоров А. В. Медиаобразование в зарубежных странах / А. В. Федоров. - Таганрог : Изд-во Кучма, 2003. - 238 с.
8. Федоров А. В. Медиаобразование: история, теория и методика / А. В. Федоров. - Ростов н/Дону : ЦВВР, 2001. - 708 с.
9. Федоров А. В. Развитие медиакомпетентности и критического мышления студентов педагогического вуза : монография / А. В. Федоров. - М. : Изд-во МОО ВПП ЮНЕСКО «Информация для всех», 2007. - 616 с.
УДК 070:37+377(075)(477)
В. В. ЮРЖЕНКО
ПРОБЛЕМИ МЕД1АОСВ1ТИ В КОНТЕКСТ П1ДРУЧНИКОТВОРЕННЯ ДЛЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСШНО-ТЕХН1ЧНО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ
Висвтлено метод нейролiнгвiстиного програмування (НЛП). np0aHani30eaH0 можливостi peani3a^i aнaлогiв деяких методiв НЛП, зокрема, через крову дiяльнiсть, у навчальт електронш ресурси системи професiйно-технiчноi освти (ПТО) Украши.
Ключовi слова: електронний тдручник, нейролiнгвiстичне програмування (НЛП), аналоги Memodie НЛП, тзнавальний ттерес, емоцшне стимулювання, ^poei засоби.
В. В. ЮРЖЕНКО
ПРОБЛЕМЫ МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ В КОНТЕКСТЕ СОЗДАНИЯ УЧЕБНИКОВ ДЛЯ СИСТЕМЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОГО
ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ
Изложен метод нейролингвистического программирования (НЛП). Проанализированы возможности реализации аналогов некоторых методов НЛП, в частности, посредствам игровой деятельности, в учебные электронные ресурсы системы профессионально-технического образования (ПТО) Украины.
Ключевые слова: электронный учебник, нейролингвистическое программирование, аналоги методов НЛП, познавательный интересс, эмоциональное стимулирование.
V. V. YURZHENKO
THE PROBLEMS OF MEDIA EDUCATION IN THE CONTEXT OF TEXTBOOK CREATION FOR VOCATIONAL EDUCATION SYSTEM OF UKRAINE
N euro-linguistic programming (NLP) method is discussed in the article. The possibilities of implementation of techniques similar to NLP into educational electronic resources of the vocational education system of Ukraine by means of game activity are analyzed.
Keywords: an electronic textbook, neuro-linguistic programming (NLP), analogues of NLP methods, cognitive interest, emotional stimulation, game tools.
1снують pÍ3HÍ концепци, елементи яких можуть бути використаш для ввдтворення професшних функцш. Наприклад, юбернетична модель регуляцп нервово! даяльносп реалiзовуe фундаментальш основи ментальних i поведшкових стратегш (Мшлер, Галантер i Прiбрам «Плани i структура поведшки», 1960).
Можна пригадати i досить ввдому концепщю функцюнально! асиметрп швкуль («латералiзацiя мозку»), що використовуеться як одне з джерел для базового припущення нейролшгвютичного програмування (НЛП) про те, що окоруховi сигнали (а iнодi жести) пов'язанi з вiзуальною / аудiальною / к1нестетичною репрезентативними системами й певними зонами мозку i дають змогу вибудовувати й закршлювати поведiнковi функцп, у тому чи^ й професiйнi [5]. Наприклад, зпдно з однiею з теорш функцюнально! асиметри, вважаеться, що лiва сторона бiльше вiдповiдае за лопчно-анаттичну функдiю мозку, а права - за креативно-творчу [4], а зони мозку, як вважаеться, спецiалiзуються на виконанш певних функдiй, наприклад, пов'язаних з анаттикою й мовою, що допомагае адекватно, цшеспрямовано ввдтворювати засвоенi функцп.
Система НЛП Management by Objectives, МВО (цшьового управлшня) грунтуеться на цiльових показниках або управлшш через оцiнку ефективностi. Вперше ця система була описана Штером Дракером у 1954 р. в його rami «Практика управлiння». Узята з наукових моделей управлшня S.M.A.R.T., вона набула ниш великого поширення в управлшш шформацшними потоками в телевiзiйних приймачах останнього поколiння, як фактично е спецiалiзованим видом сучасного комп'ютера, — модель лягла в основу НЛП концепци шд назвою чикого сформульованого результату.
Класична теорiя умовних рефлексiв I. П. Павлова про фундаментальш основи вищо! нервово! дiяльностi також дiстала вiдображення в теорп розвитку НЛП.
Розглянемо психолого-педагопчний пiдхiд до проблеми виникнення умов розвитку штересу в навчальнiй i шзнавальнш дiяльностi, а також питання виявлення методiв i прийомiв формування iнтересу як цшнюно! риси особистосп й основи успiшностi учнiв ПТНЗ, що лягли в основу цього до^дження. Защкавити (навчити ловити рибу), а не дати знання в готовому виглядi (нагодувати рибою, як у ввдомш притчi) завжди було нарiжним питанням дидактики, пов'язано! з формуванням цiннiсних орiентирiв дiтей шдликового вiку.
Умови i шляхи розвитку шзнавально! самостiйностi учнiв ПТО розглядалися у працях Л. Занкова, Д. Ельконша, G. Голанта, В. Лозово!, О. Савченко, В. Буряка, Г. Щукшо! та iн.
Питання теори i практики педагопчно1 науки у сферi iнтерактивних методiв навчання розробляли Ш. Амонашвiлi, С. Люенкова, Л. Пироженко, Н. Побiрченко, О. Пометун, В. Сухомлiнський, I. Якиманський та iн. Розвиток творчого потенцiалу учнiв вони вбачають в психолого-педагопчному обгрунтуваннi та iнновацiйних технолопях навчання, якi системно поеднують традицшш й iнтерактивнi методи навчально-шзнавально1 дiяльностi учнiв ПТНЗ i цiлiсний розвиток когштивно!, емоцшно-цшшсно1, даяльшсно-практично1 та психомоторно-регулятивно! сфер особистостi через мотивацшну складову сучасних iнновацiйних пiдходiв у навчанш.
Основою бази формування мотивацшно! складово! процесу навчання е штерес. Цей важливий компонент внутршньо1 мотиваци, за Г. Щук1ною, характеризуеться трьома основними ознаками [2, с. 45]:
• наявшстю безпосереднього мотиву, який е продуктом само1 дiяльностi;
• позитившстю емоцiй щодо дiяльностi;
• наявшстю шзнавального компонента ще1 емоци.
I саме проблема забезпечення виникнення виразних позитивних переживань щодо навчально1 дiяльностi, И змiсту, форм i методiв здiйснення гостро постала останшм часом перед психолого-педагогiчною наукою.
Мета статп: використовуючи методи НЛП, яким, зокрема, е заглиблення, «занурення» в крове середовище, шдвищити зазначеним вище способом впливу на особистiсть активiзацiю й акцентування уваги до змюту навчання та збiльшення мотиваци професшно1 пiдготовки учнш ПТНЗ.
Психологи з давшх часiв вiдзначали, що процеси мислення, пам'ятi, уваги стають ефектившшими, якщо !х супроводжуе душевне хвилювання, що виявляеться через гнiв, здивування, радiсть тощо. Вiдмiчено, що щкаво робити те, що вимагае певного напруження. Проте труднощi мають бути посильними, шакше це може дати протилежний результат. Спрощення навчального матерiалу, невиправдано повiльний або пришвидшений темп його вивчення, багаторазовi повтори, особливо у випадку з детьми шдликового вiку, формують реакцiю вiдторгнення навчального процесу й створюють ктмат щодо учшня зi знаком мiнус.
Процес навчання е найбшьш характерним проявом пiзнавального iнтересу, який використовуеться у значенш iнтересу до оволодiння будь-якою новою шформащею. Розрiзняють види штереив глобальнi й локальнi, державнi й окремих категорш населення, професiйнi та имейш, колективнi й iндивiдуальнi, техшчш, художнi, гуманiтарнi, спортивнi тощо. Як i будь-яка класифiкацiя, ця також за своею суттю е суб'ективною й у кожному окремому випадку спираеться на певнi критери, властивi конкретним координатам систематизацп.
Пiзнавальний штерес охоплюе навчальний та iнтелектуальний штереси. Вiн матерiалiзуеться в едностi важливих для розвитку особи психiчних якостей, таких як активний пошук, домисли, готовшсть дати оцiнку тощо.
Найбшьш важливим елементом пiзнавального iнтересу з огляду на процес навчання учнш ПТНЗ е iнтерес до навчання. Навчальному iнтересу властивi емоцiйнi прояви: здивування, оч^вання нового, переживання штелектуальних радощiв успiху вiд засвоення й можливосп подальшо1 реалiзацil засвоеного.
Але без вольового зусилля будь-яш блап намiри не можуть бути здшснеш. Адже процес учiння, який протшае пiд впливом навчального iнтересу, е своервдним рухом, що супроводжуеться подоланням труднощiв сприйняття ново1 iнформацil, И розумшня, сприйняття i вiдкладання в пам'яп як результату розумово1 дiяльностi, так i к1нестетичною дiею (що особливо важливо для навчання роб^ниюв високо1 квалiфiкацil).
Основними методами формування навчального штересу е: дискусiя, диспут, включення учнiв у ситуацiю особистого переживання устху в навчаннi, в iншi ситуацil емоцiйно-моральних переживань (радощ^ задоволення, здивування тощо). Особливо важливими для навчання професiйних умшь i навичок е метод спирання на здобутий життевий досвiд, метод шзнавально1, дидактично1, рольово1 гри тощо.
Прийомом методу найбшьш активного емоцшного стимулювання навчання е створення ситуацп зацiкавленостi, тобто застосування цiкавих для учшв прикладов, парадоксальних
фактiв, проведения дослiдiв, аналоги, зокрема, nopiBMHra наукових i життевих тлумачень окремих природних i суспiльних явищ, тощо.
Автори електронного пiдpучника завжди мають пам'ятати, що основним джерелом iнтеpесу до навчально! дiяльнoстi е насамперед li змiст. При формуванн змiсту неoбхiднo враховувати визначений для нього стимулюючий вплив. Для тдвищення стимулюючого впливу змiсту навчання можна використовувати прийоми створення ситуацп новизни, актуальности наближення змiсту до важливих наукових вiдкpиттiв тощо, pеалiзoвуючи тим самим реальн процеси виробничо! сфери.
Дедалi частiше у пpoцесi навчання в навчальних закладах системи ПТО використовуються сучасн iнфopмацiйнo-кoмунiкацiйнi технологи, що спрощуе процес пошуку шформаци, !! обробки i вiдoбpаження в piзнoманiтних iнфopмацiйнo-матеpiальних формах. Ученi, як вивчають вплив iнфopмацiйнo-кoмунiкацiйних oб'ектiв на сучасну молодь, дiйшли висновку, що при цьому досягаються такi цiлi: тдвищення особиспсно! самooцiнки; пiдвищення мотиваци до самоосв^и; формування нових кoмпетенцiй; розвиток особиспсних якостей. Хоча останне цшепокладання стосовно впливу iнфopмацiйнo-кoмунiкацiйних технoлoгiй, як правило, розглядаеться з позици негативу.
Сучасний шдхвд до професшно-техшчно! освии Укра!ни вибудовуеться з позици Люсабонсько! деклараци, у якш особлива увага придаляеться пiдвищенню iнтегpацiйних видiв i форм оргашзаци навчально! дiяльнoстi учшв. Це здiйснюеться завдяки iнтегpацi! шформацшно-комушкацшних технoлoгiй з педагoгiчнoю системою оргашзаци навчальнo! дiяльнoстi, що дае змогу розширити мoжливoстi учнiв щодо учшня.
1стотну роль у цьому ввдграють засоби сучасно! комп'ютерно! технiки як ушверсальш для обробки i пеpедачi iнфopмацi!, особливо в пpoцесi самостшно! роботи учнiв, що, у свою чергу, потребуе формування навичок шформацшно! дiяльнoстi. Iнфopмацiйнo-кoмунiкацiйнi технoлoгi!, педагoгiчнo адаптоваш до вiкoвих особливостей учнiв, сприяють формуванню навичок !х iнфopмацiйнo! дiяльнoстi i е основою для здшснення !х самoстiйнo! роботи в умовах позааудиторного часу.
Осшльки в ПТНЗ особливе значення мае лабораторно-практична робота учшв, заслуговуе на увагу штегращя рольових та iнших типiв irop, якi можуть позитивно впливати на процес навчання й учшня. Особливо це щкаво в контексп штеграци навчальних пoсiбникiв i iгpoвих консолей на базi квестiв тощо.
Один iз типових пpикладiв заглиблення, що за своею суттю е аналогом, подобою до «занурення» в методах НЛП, е гра. А чому б не використовувати ^и для формування шдгрунтя щодо виникнення штересу до навчання за poбiтничoю профеаею. Тобто вiдтвopювати у виглядi гри сам навчальний процес, наприклад, квесту або iнших типiв iгop. Це зменшувало б психoлoгiчне навантаження, дискомфорт у процес навчання пiдлiткiв - учшв ПТНЗ, пришвидшуючи адаптацiю !х до навчально! дiяльнoстi в умовах, наближених до технoлoгiчних пpoцесiв, що ввдбуваються на виpoбництвi.
Завдяки активному використанню навчальними закладами системи ПТО 1нтернет-технoлoгiй, телекoмунiкацiйних та шших засoбiв використання iнфopмацiйних pесуpсiв можна говорити про результати ввдносно активного впровадження ними iннoвацiйних пpoцесiв, за допомогою яких в ПТНЗ ввдбуваються змши пiдхoдiв у навчаннi, а саме: змiнюються мета i змют навчальних планiв, форми й методи навчання, зменшуються витрати часу на засвоення матеpiалу тощо.
Один iз найбiльш поширених типiв iгop, яш е в сучасному iнфopмацiйнo-комушкацшному пpoстopi, - квест (вiд англ. quest - мандpiвка, подорож) - комп'ютерна гра, в якш гравець мае досягти певно! мети, використовуючи власш знання й дoсвiд, а також спшкуючись з учасниками квесту [1, с. 68]. У зв'язку з !х використанням у формуванш навчального контенту електронних пiдpучникiв можна досягти практично! мети отримання учнями ПТНЗ iнфopмацi!, що створюватиме умови для бшьш активного сприйняття шформацп, розвитку критичного мислення, аналiзу, синтезу й ощнки iнфopмацi!, що надходить.
Розгляньмо алгоритми розробки квестiв, тд яким poзумiтимемo спецiальнo opганiзoваний вид дослщницько! дiяльнoстi, для виконання яко! учнi проходять заздалегiдь вибудовану структуру знаннево-споибного компонента навчально! програми, здшснюючи
пошук iнформацiï як у ресурсах, бiблiотецi самого електронного пiдручника, так в ресурсах 1нтернет за вказаними в шдручнику адресами. За своею оргашзащею цi алгоритми складнi, оскшьки спрямованi на розвиток в учшв ПТНЗ навичок аналiтичного i творчого мислення. Викладач повинен мати високий рiвень наочно1, методичноï та iнформацiйно-комунiкацiйноï компетентностi з метою професiйного навчання саме учшв системи ПТО.
Тобто квест-ирове середовище електронного пiдручника поеднуе iдеï проектноï та iгровоï методик у середовищi програмного забезпечення навчальних програм на базi iнформацiйного програмного середовища засобами комп'ютерних, «хмарних» i веб-технологш. Для максимально!' ефективностi ця квест-програма вбудована у змiст електронного тдручника i повинна мiстити:
- вступ, в якому описуються термши проведення i задаеться початкова ситуащя;
- цiкаве завдання, яке можна реально виконати;
- набiр посилань на ресурси мереж^ необхiднi для виконання завдання [3].
Проте не вс ресурси можуть бути скопшоваш iз сайту визначеного пiдручником вебсервера - ресурсу. Але частково це полегшуе скачування матерiалiв. Вказаш ресурси мають мiстити посилання на веб-сторшки, електроннi адреси експертiв або тематичш чати, книги чи iншi матерiали, наявнi в бiблiотецi чи у викладача. Завдяки вказiвцi точних адрес при виконанш завдань учш не витрачатимуть зайвий час на те, щоб знайти iнформацiю; розбити на етапи процес виконання роботи iз зазначенням конкретних термiнiв, отримати деяк1 пояснення щодо обробки отриманоï iнформацiï, а саме: прямi запитання, дерево понять, причинно-наслiдковi дiаграми; висновок, який нагадуе, що вивчали i чого навчилися, виконуючи це завдання.
I останне та найголовшше - зазначення шляху подальшоï самостiйноï роботи за темою або опис того, як можна перенести набутий досввд в шшу галузь.
Тривалiсть квеств бувае рiзною (залежно вiд термщу виконання та масштабу ресурсiв як самого комп'ютера, так i 1нтернет, що використовуються) - довгостроковою i короткостроковою. Залежно вiд стратегiï i тактики формування тдручника вибирають тип квесту.
Довгостроковi квести спрямованi на розширення й уточнення понять. Шсля зак1нчення роботи над довгостроковою навчальною квест-програмою учень повинен умiти проводити глибокий аналiз отриманих знань, розумии, як цi знання i вмшня трансформувати, володiти матерiалом настiльки, щоб зумии створити завдання для роботи за темою, роздшом, усiм предметом i навт за професiею. Робота над довгостроковим квест-проектом може тривати вiд одного тижня до мюяця, але не бiльше двох мюящв.
Метою короткострокових квест-програм (фактично вбудованого в тдручник модулю) е отримання iнформацiï i здiйснення ix штеграцп у свою систему знань i способiв дiяльностi. Робота над короткочасним квест-модулем може тривати вiд одного до трьох сеансiв.
Експериментальна робота на майданчиках показала, що квест-програми краще за все тдходять для роботи в мшь або мшрогрупах, проте можна створювати i навчальш квест-програми або модулi, призначеш для iндивiдуальноï роботи з кожним учнем.
Форми навчальних квест-програм в електронних тдручниках можуть бути рiзними. Найбiльш популярнi:
1) створення бази даних з проблеми, де вс роздiли учнi проходять самi, без тдказок;
2) формування мiкросвiту, в якому учш можуть пересуватися за допомогою гшерпосилань, моделюючи фiзичний проспр;
3) створення певного ресурсу чи документу, що дае аналiз будь-якоï за складнiстю навчальноï або навт теxнологiчноï, виробничоï проблеми. Учнi запрошуються взяти участь у його створенш, погоджуючись або не погоджуючись з думкою авторiв.
Створюючи та виконуючи штерв'ю у блозi або з вiртуальним персонажем (найчастiше це викладач або майстер, не задiянi безпосередньо у процеа навчання), який не ввдомий в даний момент усш групi або конкретному учневi. Ввдповвд й запитання складають самi учш, як добре ознайомленi з проблемою, котра мае бути вивчена. Цей варiант виконання завдання краще пропонувати не окремим учням, а мшлрут, яка отримае загальну оцiнку за свою роботу.
Дуже важливим i щкавим е використання квест-програми як домашнього завдання для учнiв, що щкавляться предметом або конкретним роздшом.
Щодо реалiзацiï амбiцiй y4HÍB до отримання позитивних результатiв у навчанш, то цей вид дiяльностi дуже добре зарекомендував себе при тдготовщ до олiмпiад, оскiльки розширюе свиогляд, ерyдицiю й самоyсвiдомлення себе як майбутнього професюнала.
Використання цieï технологи (квест-програми) у навчальному процесi, зокрема електронних пiдрyчниках, дае змогу тдвищити мотивацiю до розвитку пiзнавальноï активносп, якостi знань yчнiв, сприяе розвитку навичок професiйноï адаптаци до виробничих ресурс1в, набуття, окрiм базових знань необхщних професiйних компетенцiй.
Дуже щкаво i важливо, коли при тдготовщ робинишв високоï квалiфiкацiï виникае навчальна трiада: мотивацiя до yчiння в учшв завдяки iнформацiйно-програмномy середовищу - шновацшна методика використання сучасних засобiв i способiв навчання (у тому чи^ i завдяки програмно-iнстрyментальнiй платформ^ - фyнкцiонyвання елементiв навчально! програми з певного навчального предмета за роб^ничою професiею на основi шформацшно-програмного середовища.
Саме поеднання нов^шх педагогiчних прийомiв при використаннi електронних засобiв навчання й yчiння дае змогу зменшити час негативного впливу комп'ютерiв при !х використаннi i вившьнити час для заняття спортом та iншими розвиваючими, руховими видами дiяльностi дитячого (пiдлiткового) органiзмy. Як показуе досввд останнiх десятилiть, гiподинамiя у дитячому i пiдлiтковомy вщ створюе проблеми зi здоров'ям i закладае негативнi тенденцiï з ним на все подальше життя.
Актуальними напрямами дослiдження е подальше вивчення наслiдкiв реалiзацiï деяких екстрапольованих елеменлв НЛП в експериментальнi електроннi ресурси системи ПТО у разi 1'х yспiшного експериментального впровадження, теоретичне i методичне обгрунтування цих резyльтатiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кадемiя М. Ю. 1нновацшш технологiï навчання: словник-глосарiй: навч. поЫб. для стyдентiв,
викладачiв / М. Ю. Кадем1я, Л. С. Свсюкова, Т. В. Ткаченко. - Л. : Сполом, 2011. - 196 с.
2. Мухина С. А. Нетрадиционные педагогические технологии в обучении / С. А. Мухина,
А. А. Соловьев. - Ростов-на-Дону, 2004. - 236 с.
3. Тверезовська Н. Т. Стимулювання тзнавального штересу студента засобами веб-квестав /
Н. Т. Тверезовська, А. I. Блозва // Збiрник наукових праць. Педагопчш науки. - Вип. 60. - Херсон :
ХДУ, 2011. - С. 375-381.
4. Bandler Richard Patterns of the Hypnotic Techniques of Milton H. Erickson, M.D. Bandler Richard / John
Grinder, Judith Delozier. - Vol. II. - 1977. - Cupertino, CA: Meta Publications. - Р. 10, 81, 87.
5. Dilts R. Modeling With NLP. Meta Publications, Capitola, CA, 1998. (англ.).
УДК 070:378+81'25
О. К. ЯНИШИН
ФОРМУВАННЯ МЕД1АОГРАМОТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ПЕРЕКЛАДАЧ1В У ПРОЦЕС1 ПРОФЕСIЙНОÏ ПОДГОТОВКИ У ВНЗ
Визначено OKpeMi аспекти MediaapaMomHocmi перекладача (nmaeicmmHm, лтгвокрашознавчий, iнформaцiйно-теxнологiчний та педaгогiчний) i конкретизовано ïx 3Micm.
Ключовi слова: медiaгрaмотнiсть, професшна освта, медia-освiтa, перекладач, мова тексту.
О. К. ЯНИШИН
ФОРМИРОВАНИЕ МЕДИАГРАМОТНОСТИ БУДУЩИХ ПЕРЕВОДЧИКОВ В ПРОЦЕССЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДНОТОВКИ В ВУЗЕ
Определены отдельные аспекты медиаграмотности переводчика (лингвистический, лингвострановедческий, информационно-технологический и педагогический) и конкретизировано их содержание.
Ключевые слова: медиаграмотность, профессиональная подготовка, медиаобразование, переводчик, язык текста.
