CC BY
36
2. Воронкова В.Г. Управлiння людськими ресурсами: фшософсью засади : навчальний по-ci6H. / В.Г. Воронкова та iншi / за заг. ред. В.Г. Воронково!. - К. : ВД "Професюнал", 2006. - 576 с.
3. Гавкалова Н.Л. Соцiально-економiчний мехашзм ефективностi менеджменту персоналу: методолопя та концепцiя формування / Н.Л. Гавкалова. - Харгав : Вид-во ХНЕУ, 2007.
- 400 с.
4. Жуковська Т.О. Мотивування тд час формування корпоративного духу кадрiв на ак-цiонерних пiдприeмствах машинобудування Укра!ни / Т.О. Жуковська, Я.В. Кудря // Актуаль-нi проблеми економки : науковий економiчний журнал. - 2008. - N° 12(90). - С. 77-83.
5. Захарчин Г.М. Теорiя та методолопя формування i розвитку оргашзацшно! культури машинобудiвного пiдприeмства : монографiя / Г.М. Захарчин. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка", 2011. - 348 с.
6. Козаченко Г.В. Адаптивна реакщя шдприемства: сутнiсть, види та показники // Еко-номжа, менеджмент, пiдприeмництво : зб. наук. праць. - 2007. - № 17(1). - С. 135-141.
7. Колот А.М. Мотиващя персоналу : шдручник / А.М. Колот. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002.
- 337 с.
Захарчин Г.М., Андрусив С.Я. Роль мотиваторов в процессе адаптации персонала предприятия
Обоснована необходимость рассмотрения адаптационного потенциала предприятия сквозь призму мотивационной системы. Освещена роль мотиваторов в процессе адаптации персонала предприятия. Охарактеризованы доминирующие виды мотиваторов в зависимости от возраста и категории персонала.
Ключевые слова: адаптация, мотиваторы, мотивация, виды мотиваторов, поведение персонала, ценности, внешняя среда, изменения.
Zaharchin G.M., Andrusiv S.Ya. Role in the process of adaptation motivators enterprise staff
The necessity to consider adaptive capacity of the enterprise through the prism of the motivational system. The role of motivators in the process of adaptation stuff. Characterizes the dominant types of motivators, depending on age and category of personnel.
Keywords: adaptation, motivators, motivation, types of motivators, behavior of staff, values, external environment changes.
УДК 327.39 Доц. Л.М. Садула, канд. екон. наук -
Львiвська фтш Свропейського утверситету
ЖАН МОННЕ - 1ДЕОЛОГ СВРОПЕЙСЬКО1 ШТЕГРАЦП
Дослщжено дiяльнiсть Ж. Монне у творенш европейсько! штеграцп, його ще! Сполучених Шта™ Свропи та шляхи !х реалiзацii. Розглянуто вплив Ж. Монне на формування основних засад, принцишв та шституцш СС через призму його дiяль-ност в "Ком^ет за створення Сполучених Шта^в Свропи". Значну увагу придшено федералютським поглядам Ж. Монне на майбутне об'еднано! Свропи та !! мюце у св^овш полчищ.
Ключовг слова: Ж. Монне, економжа, пол^ика, штегращя, федералiзм, СС.
Жана Монне називають "батьком Свропи", "першим европейським громадянином", 'Императором Свропи". Таю гучш титули вш здобув завдяки сво!м щеям европейсько! штеграцп та невтомнш пращ з !х втшення в життя у вигляд1 сучасного Свропейського Союзу. Дослщження спадщини Ж. Монне, його теоретичних принцитв побудови об'еднано! Свропи ("методу Монне") е актуальною проблемою сучасно! укра!нсько! науки в контексп евроштегра-цшних устремлшь Укра!ни.
Життя та д1яльшсть Ж. Монне дослщжують украшсью вчеш С. В1д-нянський, А. Мартинов [1]. Також вони та О. Врадш [2], В. Копшки, Т. Шин-
каренко [3] розглядають ще! европейсько! штеграцп Ж. Монне. Особливостi поглядiв на побудову об'еднано! Свропи розглянуто у працях зарубiжних учених А. Вiлкенса [7], В. Грунера [5], Г. Трауша [6] та iн.
Метою публшацп е дослiдження основних теоретичних щей концепцп европейсько! штеграцп Ж. Монне, визначення його ролi у побудовi Свро-пейського Союзу. Жан Монне народився 9 листопада 1888 р. в м. Коньяк (Франщя) у шм'! виробника коньяку. З молодих роюв Ж. Монне розпочав активно займатися шмейним бiзнесом: вщвщував клiентiв у Сврот, Америщ, Азп, завдяки чому добре пiзнав свiт. Вiн не отримав Грунтовно! фахово! освь ти, проте досвiд ведення шмейного бiзнесу та спiлкування з кшентами дали змогу йому здобути практичш навики переговорного процесу.
Щд час Першо! свиово! вiйни (1914-1918 рр.) Ж. Монне висунув та реатзував iдею спшьно! системи постачання озброення та продовольства для армш Антанти. Таким чином вдалося усунути конкуренцiю мiж постачальни-ками та зменшити цiни на необхiднi военш ресурси. У 1916 р. Ж. Монне очо-лив англо-французьку службу з координацп вiйськового постачання у Лондо-нi. Там вiн поглибив свш досвiд мiжнародного посередника. Майстернють парламентера стала третьою рисою, притаманною Ж. Монне, разом iз фритредером i схильнiстю до адмшютрування.
У мiжвоенний перiод (1919-1939 рр.) Ж. Монне займався як адмшгс-тративною роботою, так i бiзнесом. У 1919-1923 рр. вiн був помiчником генерального секретаря Лта нацiй, що дозволило йому глибше ознайомитися з мiжнацiональними проблемами тодшньо! Свропи, зрозумiти !х механiзми виникнення та методи виршення. У 1923 р. Ж. Монне повернувся в Коньяк, де перейняв вщ батька шмейний бiзнес. Упродовж 1929-1934 рр. зайнявся великим бiзнесом, ставши вще-президентом крупно! франко-американсько! фь нансово! компанп "Bancamerica-Blair". У 1934-1936 рр. Ж. Монне пере!хав для ведення бiзнесу до Шанхаю (Китай), а 1936 р. Ж. Монне знову повернув-ся у США.
У перюд Друго! свггово! вiйни (1939-1945 рр.) Ж. Монне знову повернувся на адмшютративну роботу, на якш займався проблемами вшськового спiвробiтництва мiж союзниками (Великобриташею, Францiею та США). Згодом Ж. Монне призначили на посаду голови координацшного англо-французького комiтету в Лондош. 1943 р. в Алжирi Ж. Монне, увiйшовши до складу Комггету нацiонального звiльнення Францп, сформованого Ш. де Гол-лем отримав мшютерську посаду, до компетенцп яко! входили вшськове пос-тачання та озброення.
Пiсля закшчення Друго! свггово! вiйни в 1946 р. Ж. Монне очолив ко-мiсарiат планування в французькому урядi. Там вiн займався плануванням розвитку французько! економiки. Рiшення цього комiсарiату та Ж. Монне, як його очшьника, сприяло вiдновленню економжи Францп та !! успiшному розвитку у наступш десятилiття [1, с. 75]. Для Ж. Монне нацiоналiзм був основною причиною минулих катастрофiчних воен у Сврот. На його думку, нащ-оналiзм був найсерйознiшим ворогом свободи, тодi як iнтеграцiя могла забез-печити европейщв мирним iснуванням i колективним розвитком.
Як бшьшють европейщв, а особливо французи, яю пережили двi свгго-Bi вшни, Ж. Монне почав розмiрковувати про долю Свропи тсля 1945 р. через призму виршення "тмецького питання". Основними проблемами зали-шалися: як стримувати Шмеччину, утримати Франщю вiд наступних вшсько-вих вторгнень та уникнути спалаху новоï вшни на континент [5, s. 50]. Спо-чатку об'еднання Свропи було тшьки одним серед декiлькох варiантiв, якi Ж. Монне розглядав як зашб вирiшити нiмецьке питання.
Пюля закiнчення Другоï свiтовоï вiйни та подшу Нiмеччини мiж союзниками, вш не надавав особливоï уваги вщродженню нiмецького нацiоналiз-му. Поштовхом до занепокоення Ж. Монне стала можливють вiдновлення т-мецького нацiоналiзму через появу питання про переозброення ФРН тсля початку Корейсь^ вшни. Мiж 1949 i 1950 рр. Ж. Монне запропонував де-кшька iдей i проекпв допомоги французькому уряду вирiшити рурську проблему. Основним питанням стало те, як узгодити штереси союзниюв - США та Великоï Британп, а також ïх сприйняття самою ФРН.
Вихщ, запропонований Ж. Монне, полягав у створенш мiждержавноï оргатзацп, яка поставила б пiд свш контроль усе европейське виробництво вугшля i сталi [6, s. 109]. Цим самим, з одного боку, буде забезпечений спшь-ний ринок цих товарiв, що сприятиме господарському вiдродженню Свропи, а з шшого - жодна держава не зможе таемно використовувати щ ресурси для вшськових цiлей.
9 травня 1950 р. Ж. Монне проголосив декларащю, яка пропонувала об'еднати нiмецьке та французьке виробництво сталi та вугшля тд спiльним керiвництвом, залишивши цей союз вщкритим для вступу шших краïн Свропи [7, s. 80]. За задумом Ж. Монне, це мало бути першим кроком до утворен-ня федеративноï Свропи. Таким чином, Франщя, ФРН, Iталiя, Бельпя, Люксембург i Нщерланди утворили Свропейське об'еднання вугiлля i сталi (СОВС), що стало початком европейсь^ iнтеграцiï. У 1952 р. Ж. Монне став першим президентом СОВС.
У 1955 р., тсля фiаско його ^ï створення Свропейського оборонного союзу, Ж. Монне заснував "Комггет за створення Сполучених Штапв Свропи" [4, с. 509]. Цей комитет, попри те, що був громадською, а не урядовою ор-ганiзацiею, вiдiграв визначальну роль у формуванн Свропейського Еконо-мiчного Спiвтовариства. Саме в його рамках Ж. Монне остаточно сформував-ся як щеолог полiтичноï та економiчноï европейськоï iнтеграцiï, розвинув iдеï федеративноï Свропи.
Ж. Монне виступив i шщатором утворення европейського об'еднання атомноï енергетики - Свроатому. Проект цiеï органiзацiï обговорювали в "Комiтетi за створення Сполучених Штапв Свропи". На першш сесiï цього комiтету в шчш 1956 р. було ухвалено резолюцiю, в якiй основними принципами Свроатому проголошували наявшсть наднацiональних iнститутiв, вик-лючно мирний характер ствтовариства, створення единоï паливноï системи i зв'язок мiж створенням Свроатому i Спшьного ринку [4, с. 515-517].
Для переконання ФРН утворити Спшьний ринок Ж. Монне мобЫзу-вав вш своï ресурси i вплив через "Комггет за створення Сполучених Штапв Свропи" та домшзя свого. У жовтнi 1956 р. шмецький канцлер К. Аденауер
надав йому та Францп повну тдтримку, погодившись на заснування Спшь-ного ринку шести европейських держав.
Саме Ж. Монне належить iдея делегування суверенитету нацiональних держав наднацiональнiй владi та створення европейського уряду, що супере-чило всiм канонам двохсотлiтнього розвитку в Сврот нацiональних держав [2, с.151]. У 1957 р. "Комгтет за створення Сполучених Штатiв Свропи" ухва-лив резолющю, яка пропонувала шютьом державам-членам Свропейського Економiчного Ствтовариства створити спiльнi наднацiональнi установи та делегувати 1м частину свого суверенитету [4, с. 509].
Ж. Монне був без сумшву федералютом, идеалом якого було створення Сполучених Штапв Свропи, в яких вш европейськi держави об'еднають сво1 суверенш права, ресурси та створять европейську супердержаву. Аби до-сягти цього, майже, неможливого проекту, Ж. Монне запропонував федера-лiстський пiдхiд. Вш наполiг, аби всi держави, що беруть участь у европейсь-кш штеграцп, делегували сво1 права спшьним наднацiональним органам. Проте Ж. Монне школи не визначав правила голосування у спшьних органах, якi могли прийняти багато форм: одностайшсть, квалiфiкована бiльшiсть або проста бiльшiсть. Це була особливють, яка вiдрiзняла проект Ж. Монне вщ подiбних проекпв iнших федералiстiв.
Ж. Монне погоджував i навiть захищав таке делегування або об'еднан-ня суверенiтету, яке може бути обмеженим певними областями. Але як тшь-ки суверенне право було делеговане, жодна держава, що бере участь в штег-рацшному об'еднанш, не мала права вщмшити його. Вш вважав, що оскшьки европейськi держави-члени вже встановили сво1 спiльнi правила, установи i процедури, вони не мають права 1х не здiйснювати.
Ж. Монне вважав за краще починати европейське об'еднання з еконо-мiки, аби полгтичш сварки не заважали штеграцп. Замiсть загально1 штеграцп вш захищав "секторальну iнтеграцiю", маючи на уваз^ що iнтеграцiя в одному секторi стимулюватиме сусiднi сектори. Внаслщок цього, через певний перюд, вони приведуть до загально1 штеграцп. Ж. Монне був переконаний, що згодом, за вщповщних умов, загальна економiчна iнтеграцiя зможе замь нити "секторальну штегращю" як двигун об'еднання Свропи.
Лише в середиш 1950-х роюв, коли Ж. Монне став провщною ф^-рою процесiв об'еднання Свропи, а европейщ почали будувати Спiльний ри-нок та водночас втрачати сво1 колонiальнi iмперil, вш додав мiжнародний ви-мiр до сво1х европейських проектiв. Об'еднання Свропи було тепер не лише захисною програмою аби вирiшити нiмецьке питання та запоб^и новим на-щоналютичним конфлiктам у Свропi. Воно могло стати проектом, який допо-може Сврот загалом конкурувати з шшими гравцями глобально1 полiтики. Об'еднання Свропи могло повнютю змiнити процес 11 занепаду, як наслiдок двох свгтових воен.
Свропейськi кра1ни розпочали економiчну iнтеграцiю в перiод, коли жодна окрема европейська держава не могла самостшно дозволити собi фь нансувати у великих масштабах дороп науково-дослщш роботи та шд-приемства, яю вимагали значно1 кiлькостi ресурсiв.
Для переконання европейщв у необхщносп поглиблення штегра-цiйних процесiв на континентi Ж. Монне почав використовувати "китайську карту". Уже в середин 1950-х роюв вiн попередив, що деякi азiатськi краïни одного дня перевершать европейсью нацiï в полiтичних i економiчних кате-горiях. Гасло "Сьогоднi США i СРСР; завтра Китай i Iндiя" було дуже попу-лярним у Сврот для переконання европейщв тдтримати европейську штег-рацiю. Водночас Ж. Монне вважав, що навпъ Япотя перевершить евро-пейськi наци, якщо останнi не зможуть об'еднати власт ресурси аби фшансу-вати власний тривалий розвиток. Таким чином, об'еднання Свропи було та-кож засобом, щоб повнiстю змiнити процес занепаду Свропи та дозволити европейцям конкурувати з iншими гравцями у свт.
Попри те, що Ж. Монне вважав за краще починати штегращю з еконо-мiки, вш завжди не полишав спроби використати будь-яку можливiсть розпо-чати европейську штегращю на поличному рiвнi, не чекаючи завершення економiчноï iнтеграцiï. Для Ж. Монне це був вибiр потрiбного моменту, який орiентував його стратепю. Тому вiн завжди пропонував почати полiтичну европейську iнтеграцiю, коли контекст сприяв цьому. Вiдповiдно, вш запро-понував "План Плевена" (утворення оборонного союзу) лише через мюяць пiсля публiкацiï "Плану Шумана".
У 1959 р. Ж. Монне пропонував тодшньому президенту Францп Шарль де Голлю, щоб Франщя i Шмеччина сформували спшьну зовнiшню полiтику й утворили Раду зовнiшньоï полiтики, складеноï з обмеженоï юль-костi мшгс^в. На початку 1970-х рокiв, Ж. Монне запропонував прем'ер-мь нiстру Францп В. Жискару д'Естену, що Свропейське Економiчне Ствтова-риство повинне створити "европейський уряд" як вiдправну точку полiтичноï iнтеграцiï. Аби досягти цiеï мети, Ж. Монне погодився, що принципи й установи, яю формують спiльну зовнiшню полiтику, могли б вiдрiзнятися вiд тих, яю керують економiкою. Мiжурядова спiвпраця повинна цшковито перерос-ти в полггачну iнтеграцiю.
Ж. Монне нiколи не давав четкого та зрозумiлого пояснення власним щеям щодо меж i кордошв свого проекту "Сполучених Штапв Свропи". При цьому пiдкреслював основш критерiï для членства - майбутня европейська федеращя була б вщкрита для всiх европейських краïн, яю погодилися прийняти ïï правила. Серед цих правил, демокрапя була, без сумшву, основною. 1972 р. Ж. Монне вщмовив Iспанiï (на той час там панував диктаторсь-кий режим генерала Франко) на право вступу до СЕС i наполш, аби Свропа була демократична, в яюй немае жодного мюця диктатурi.
За його логiкою, ус центрально- i схiдноевропейськi краïни, що пере-бували у "соцтаборi" тд гегемонiею СРСР, мали законнi права для членства в СЕС лише за умови, що вони звшьняться вщ комушзму та встановлять де-мократичнi режими. Ж. Монне наголошував, що для нього немае жодноï За-хiдноï Свропи або Схiдноï Свропи. Незалежно вiд того, де вони перебувають у Сврош, ri, хто визнае однаковi правила, можуть вступити до СЕС.
Проте, очевидно, Ж. Монне вщмовився вiд ^ï де Голля "Свропа вiд Атлантики до Уралу". Нжоли не беручи участь в дебатах про те, чи належить
Рошя Сврот, вiн зазначив, що Росiя не прийме т самi правила, що i Свропа, навiть за умови, що СРСР м^ би розпастися в майбутньому.
Понад 20 роюв пiсля публжацп "Плану Шумана" у травш 1950 р. Ж. Монне продовжував працювати над реалiзацiею проекту об'една-но1 Свропи. У 1950-1970-х роках. Ж. Монне поширював власш доктрини та ще! щодо европейських справ, яю, у пiдсумку, становили повний проект для Свропи. Цей проект був спрямований не лише на побудову об'еднано! Свропи, але також i на встановлення постшного союзу та сшвробиництва мiж США та об'еднаною Свропою у свгтовш полiтицi. Цей проект складався з трьох стовпiв: европейський федеративний союз, союз Свропи iз США та повноважний свиовий союз.
Ж. Монне уявляв картину свпу, утворену iз блокiв кра1н, якими керуе повноважний свгтовий союз, де США та об'еднана Свропа уклали переважа-ючий непорушний союз. Ця модель iз трьох союзiв, як вважав Ж. Монне, могла гарантувати суперечливi стосунки у всьому свiтi набагато краще, нiж тiльки однi США або США-СРСР. У перiод "холодно! вшни" Свропа була подiлена та стала центральним полем битви i буферною зоною мiж США i СРСР. Ж. Монне вважав, що об'еднана Свропа дасть змогу европейцям спри-яти мирному спiвiснуванню мiж Сходом i Заходом та не бути полем битви мiж США i СРСР, як це було в 1950-1980-х роках.
Проте Ж. Монне вважав, що навпъ об'еднана Свропа не могла гарантувати безпеку в Сврот i тдтримати мир у всьому свт. Тому Свропейська фе-дерацiя мае бути об'еднана iз США з двох причин. З одного боку, на думку Ж. Монне, двi сторони Атлантики утворюють спшьну цивЫзащю, засновану на свободi та згiдно з загальними демократичними принципами. З шшого боку, в обох сторш були спiльнi iнтереси у вшх областях, а особливо в економiч-нiй сферi. Ж. Монне зазначав, що у тодашньому свiтi юнують проблеми, якi не можуть виршити окремо анi Свропа, анi США. До цих проблем належать: грошово-кредитна стабшьтсть, виробництво сшьськогосподарсько! продук-цп, допомога бiдним кра!нам та переговори щодо вшьно! свгтово! торгiвлi.
Союз об'еднано! Свропи та США мав бути укладений класичним мь журядовим способом. Ж. Монне пропонував рiзнi варiанти назви цього союзу: "Трансатлантичне спiвтовариство", "Свропейсько-американська асощ-ащя" або "Товариство Свропа-США". У процеш утворення цього союзу Ж. Монне напол^ на двох принципах. У тих областях, де европейщ вже створили спшьт установи та правила, вщносини повиннi формуватися на !хньо-му рiвнi, тобто наднацюнальному, мiж СЕС та США. 1962 р. у сво!й пропози-цп заснувати "Трансатлантичне спiвтовариство" вiн запропонував утворити "Комiтет з Дружньо! угоди мiж державами" (мiж США та СЕС), який спiльно вирiшуватиме т проблемнi питання, сферу компетенцil в яких держави-чле-ни СЕС делегували сво! сувереннi права.
Щодо шших сфер, де европейськi кра!ни ще не були об'еднат, Ж. Монне пропонував модель вщносин, за якою США володша фактичним лiдерством. Факт, що Свропа ще не була об'еднана, не повинен перешкоджа-ти тому, аби Свропа i США почали будувати свш союз. Оскшьки роздiленi европейськi кра!ни не могли володии тiею ж могутнiстю, що й США,
Ж. Монне передбачав, що природно визнати статус США як супердержави, i приймав як таке американське лщерство. Однак Ж. Монне вважав, що у майбутньому об'еднана Свропа стане здатною до перебудови цiеï залежносп, оскшьки зможе побудувати i володгга бшьшим потенцiалом до могутностi, нiж США.
Союз мiж США та об'еднаною Свропою мав бути заснований на рiв-ноправност двох окремих, але однаково сильних юридичних сторiн. Для ефективного ствробггаицтва Ж. Монне наполягав, щоб США i Свропа приймали ршення спшьно та узгоджено. Це означало, що США повинш кон-сультуватися або навiть шукати згоди вщ об'еднаноï Свропи перед прийнят-тям важливих рiшень у свгтовш полiтицi.
У вирiшеннi питань, що стосуються штеграцп, на думку Ж. Монне, Свропа повинна дiяти енергшно, аби об'еднатися з США i стримувати неза-хiднi держави. Щ краïни, у яких европейцi ще не могли об'еднати своï суве-реннi права, Ж. Монне вважав за краще, щоб вони займали стриману позицiю та пiдтримували американську стратегiю проти незахiдних держав. Водночас, це дало б змогу придшяти бiльше уваги iнтеграцiйним процесам усередиш Свропи. Вiдповiдно, вiн застерiгав европейщв вщ звернення надмiрноï уваги на тодшнш СРСР.
Як послiдовний прихильник штеграцп, Ж. Монне завжди виступав проти подшу свиу на сотш держав, стверджуючи, що блоками держав легше керувати, шж свiтом, роздшеним на чисельнi маленькi угруповання. На його думку, свиовий порядок повинен складатися iз США, об'еднаноï Свропи i не-захiдних держав. Це трю обговорювало б i ствпрацювало б, аби пiдтримати мир у свт, та вирiшувало б нагальш свiтовi проблеми та конфлiкти.
Дiяльнiсть Ж. Монне мала пiдтримку та визнання серед европейщв. Зокрема президент Францп Шарль де Голль назвав його "натхненником евро-пейсь^ штеграцп" [3, с. 62]. У проект "Сполучених Штапв Свропи" Ж. Монне европейська едшсть була вiдправною точкою i ключовим чинни-ком, який ми* би змiнити глобальну геополггаку. Свропейський проект Ж. Монне, можливо, не е майбутшм СС, але вш може спонукати дискусiï та обговорення майбутнього Свропи. До того ж багато щей Ж. Монне залиша-ються актуальними для сучасного СС.
Л1тература
1. Вщнянський С.В. Прагматик европейсько!' ще!' / С.В. Вщнянський, А.Ю. Мартинов // Об'еднана Свропа: вщ мрп до реальности 1сторичш нариси про батькiв-засновникiв Свропейського Союзу / 1н-т ютори Укра1ни НАН Укра1ни. - К. : Вид-во "Л1бра-М", 2009. - 376 с.
2. Врадш О. Свропейський Союз у процеш сощально-полггачних трансформац1й / О. Врад1й // Дослщження свiтовоï пол1тики. - 2009. - Вип. 49. - С. 145-156.
3. Копшка В. Свропейський Союз: заснування i етапи становлення / В. Копшка, Т. Шин-каренко. - К. : Вид-во "Либщь", 2001.
4. Монне Ж. Реальность и политика : мемуары / Жан Монне. - М. : Изд-во "Школа политических исследований", 2001. - 664 с.
5. Gruner W.D. Der Platz Deutschlands in Europa nach dem Zweiten Weltkrieg aus der Sicht Jean Monnets (1940-1952) // Interessen verbinden: Jean Monnet und die europäische Integration der Bundesrepublik Deutschland / A. Wilkens (Hrsg.). - Bonn : Bouvier, 1999. - S. 31-72.
6. Trausch G. Der Schuman-Plan zwischen Mythos und Realität. Der Stellenwert des Schuman-Planes // Historische Zeitschrift: Europa im Blick der Historiker / R. Hudemann, H. Kaelble, K. Schwabe (Hrsg.). - München, 1995. - S. 105-128.
7. Wilkens A. Jean Monnet, Konrad Adenauer und die deutsche Europapolitik: Konvergenz und Dissonanzen (1950-1957) / Andreas Wilkens // Interessen verbinden: Jean Monnet und die europäische Integration der Bundesrepublik Deutschland. - Bonn : Bouvier, 1999. - S. 73-140.
Садула Л.М. Жан Монне - идеолог европейской интеграции
Исследована деятельность Ж. Монне в создании европейской интеграции, его идеи Соединенных Штатов Европы и пути их реализации. Рассмотрено влияние Ж. Монне на формирование основных принципов и институтов ЕС сквозь призму его деятельности в "Комитете за создание Соединенных Штатов Европы". Значительное внимание уделено федералистским взглядам Ж. Монне на будущее объединенной Европы и ее место в мировой политике.
Ключевые слова: Ж. Монне, экономика, политика, интеграция, федерализм, ЕС.
Sadula L.M. Jean Monnet - ideologist of European integration
This article investigates the activities of Jean Monnet in the creation of European integration, its idea of the United States of Europe and the ways of their implementation. They describe the influence of Jean Monnet on the formation of basic principles, principles and institutions of the EU through the prism of its activities in the "Committee for a United States of Europe." Considerable attention is given to Jean Monnet federalist views on the future of united Europe and its place in world politics.
Keywords: Jean Monnet, economics, politics, integration, federalism, the EU.
