CC BY
132
отопах. В енергетичному потощ осштх угруповань вона не потрапляе у гру-пу лiдерiв тiльки в листяних заростях товтр, а за масою не входить у лщери тiльки в хвойних заростях товтр та на узлюсях.
Серед зимуючих птахiв синиця е найбшьш масовою у середньовжо-вих та стиглих дiбровах та населених пунктах.
Все, викладене вище, пiдтверджуе, що синиця велика е найбшьш важ-ливим видом осших птахiв у бiоценозах. Вона вадграе важливу роль у проце-сах шдтримання рiвноваги у лiсових, лучних та чагарникових бюценозах. Тому шд час проведення господарських заходiв у лiсонасадженнях потрiбно зважати на необхщшсть залишення у складi деревосташв дерев, придатних для влаштування гшзд дуплогнiзниками. Зважаючи також на те, що синиця охоче заселяе штучш гнiздiвлi, вона може бути з усшхом приваблена у рiзнi бютопи для пiдтримання там бюлопчно! рiвноваги.
Л1тература
1. Кузякин А.П. Зоогеография СССР// Уч. зап. МОПИ им. Н. К. Крупской. Биогеография. - 1962. - Т 109., вып. 1. - С. 3-182.
2. Новиков Г.А. Биология лесных птиц и зверей. - М.: Высшая шк., 1973. - 382 с.
3. Равкин Ю.С. и др. "Пространсвенно-типологическая структура и организация птиц Западно-Сибирской равнины"// Сибирский экологический журнал. - 1994, № 4. - С. 303-320.
УДК 596-7 Acnip. О.В. Федонюк - УкрДЛТУ
ЗЕМНОВОДН1 ТА ПЛАЗУНИ Л1С1В ЛЬВ1ВЩИНИ
На основ1 анал1зу л1тератури розглянуто питання фауни земноводних та плазу-шв Льв1всько! обласп, видове р1зномашття, практичне значення та охорона.
Ключов1 слова: земноводш, плазуни, люи, практичне значення, охорона, хар-чування, екосистема.
Doctorate O. V. Fedonyuk - USUFWT The amphibians and reptiles of the woods of Lviv region
On the basis of literature is description the problem of fauna amphibians and reptiles of Lviv region, the species diversity, the practice value and protection.
Keywords: amphibians, reptiles, woods, practice value, protection, nutrition, ecosystem.
Земноводш i плазуни - групи тварин, чисельшсть яких мае тенденцда до зниження на територп Украши та сусщшх держав i в цшому на планер [5, 6, 8, 11, 17]. Найбшьш негативно впливають на земноводних та плазушв зни-щення екошш, забруднення навколишнього природного середовища та нера-цюнальне добування ресуршв [2].
Окремi питання, якi стосуються видового складу, чисельност^ поши-рення, екологи земноводних i плазунiв у захщному регiонi Укра1нського Роз-точчя вивчали Т.Г. Чепига, А.1. Гузiй (1997). Бшьш детальнi матерiали по фа-унi земноводних та плазунiв Украшських Карпат були опублiкованi ще 25 роюв тому [18]. Невирiшеними на Львiвщинi сьогоднi залишаються питання стану мюцевих популяцiй, якi населяють лiсовi масиви областi. У л^е-
paTypi не достатньо конкретних даних про харчування, просторову структуру, практичне значення, загальну чисельшсть, вpaзливiсть i стушнь антропогенного тиску на земноводних та плазушв. У контекст проблеми залишають-ся питання збереження бiоpiзномaнiття, вивчення стану попyляцiй земноводних i плазушв та 1х pолi в життi лiсy.
У цш стaттi ми узагальнили л^ературш мaтеpiaли по темi земноводнi та плазуни лiсiв Львiвськоl облaстi. Висвгглюеться питання видового складу, практичного значення представниюв дослiджyвaних груп та особливост охо-рони мiсцевих попyляцiй.
Видове р1зномашття земноводних та плазун1в Льв1вщини
К. Татаринов (1973) вказуе на наявнють у межах зaхiдного регюну Укра-1ни таких земноводних: тритон звичайний - Triturus vulgaris, тритон гребеняс-тий - Triturus cristatus, тритон aльпiйський - Triturus alpestris, тритон карпатсь-кий - Triturus montadoni, саламандра звичайна - Salamandra salamandra, кумка червоночерева - Bombina bombina, кумка жовточерева - Bombina variegata, час-ничниця звичайна - Pelobates fuscus, ропуха зелена - Bufo viridis, ропуха звичайна - Bufo bufo, ропуха очеретяна - Bufo calamita, квакша звичайна - Hyla arborea, жаба озерна - Rana ridibunda, жаба ставкова - Rana lessonae, жаба трав'яна - Rana temporaria, жаба гостроморда - Rana arvalis, жаба прудка - Rana dalmatina. Герпетофауна цього регюну, за його даними, представлена значно бщшше, шж фауна земноводних, а саме такими видами: черепаха болотяна -Emys orbicularis, черепаха грецька - Testudo graeca, веретшьниця ламка - Anguis fragilis, ящipкa зелена - Lacerta viridis, ящipкa прудка - Lacerta agilis, ящipкa жи-вородна - Lacerta vivipara, вуж звичайний - Natrix natrix, вуж водяний - Natrix tesselata, полоз лiсовий - Elaphe longissima, мданка - Coronella austríaca, гадюка звичайна - Vipera berus, гадюка степова - Vipera ursini.
Н. Щербак та М. Щербань (1980) вказують на те, що у Карпатах е тiльки два види - ропуха звичайна i жаба трав'яна, як пошиpенi повсюдно. Цiлий ряд видiв i форм не переходять Карпат (добруджинський шдвид гребе-нястого тритона, жаба прудка, довгонога гостроморда жаба), або обходять 1х (кумка червоночерева, часничниця звичайна, озерна i ставкова жаби, болотя-на черепаха, зелена яшдрка, водяний вуж, полоз лiсовий). Вщносно недaвнi дослiдження батрахогерпетофауни Укра!нського Розточчя свщчать про наяв-нiсть 13 видiв земноводних iз 17 i 8 видiв плaзyнiв iз 12, на яю вказував К. Татаринов. Загалом, iз 30 видiв земноводних i плазушв захщного pегiонy Укра!ни в Укра!нському Розточчi трапляеться 21 вид, а на територи заповщ-ника Розточчя - 17 видiв. Багаточисельними видами е сipa ропуха, жаби озерна i трав'яна, червоночерева кумка, звичайними - тритони гребенястий та звичайний, жаби гостроморда, ставкова, звичайна квакша, рщюсними - ропуха зелена, звичайна часничниця. Дуже рщюсною вважаеться ропуха очеретяна. Остання знахщка саламандри звичайно! датуеться 1990 роком. У су-сщньому з Розточчям Бiбpко-Стiльськомy горбопр'! на Зубра-Суходшьсько-му межиpiччi виявляли нерестилища двох червонокнижних видiв, поширення яких вважалося обмеженим тiльки Карпатами - альпшського i карпатського тритошв. Цей факт заперечуе обмеженiсть ареалу ендемжа Карпат - кар-
патського тритона, про що йде мова у пращ Н. Щербака i М. Щербаня (1980). Саме зв'язок тимчасових водойм i потоюв i3 Зуброю - лiвою притокою рiки Дшстер став шляхом, по якому карпатськ види проникли достатньо далеко за межi гiр [4,9,14]. Знахiдка жовточерево'' кумки у цьому ж райош свiдчить про поширення виду за межами Карпат.
Звичайними видами плазушв Укра'нського Розточчя е прудка i живо-родна ящiрки, звичайний вуж, звичайна гадюка. Дуже рiдкiснi - болотяна черепаха, звичайна мданка та водяний вуж. Знахщки ламко'' веретiльницi по-одинокi з 1984 по 1996 роки, проте, вид регулярно вiдмiчався. В умовах м. Львова, незважаючи на значний антропогенний прес, звичними е яшдрки прудка та живородна, звичайний вуж [4].
У Львiвськiй обл. люи та лiсовi землi займають 689,9 тис. га. Кшмат Львiвшини помiрноконтинентальний, лiто тепле та вологе, зима з частими вщлигами. Середня температура в липш - +15-18 °С, у сiчнi - мiнус 4-6 °С. Рiчна кiлькiсть опадiв у Передкарпатт становить 660-770 мм, у Карпатах - 840-1100 мм. У Львiвськiй обл. нараховують понад 8950 рiчок, за-гальна протяжшсть яких - 16343 км. Область розташована в межах Головного Свропейського вододiлу, саме тому тут переважають дрiбнi рiки - витоки основних рiчок Днiстра i Захщного Бугу. Чималою е кiлькiсть озер, ставюв, водосховищ. На територiï обласп зростають широколистi, мiшанi та хвойш лiси. На рiвнинi основними лiсотвiрними породами у широколистяних лiсах е дуб звичайний, бук люовий, граб. М1шат лiси утворюють сосна звичайна, дуб звичайний, рщше бук. Хвойш люи утворюють сосна на рiвниннiй частинi областi та у передир1'' i ялина та ялиця у передир!'. У рослинному покривi прських районiв областi видiляють окремо пояс передпрських дубових, бу-кових i ялицевих лiсiв (до 450 м) i пояс прських букових, ялицевих i л^оген-них смерекових лiсiв (450-1100 м). Значш плошi прських райошв областi займають вториннi смерековi насадження [10,16]. Для земноводних та плазушв кшматичш та пдролопчш умови областi, наявнiсть значних площ, вкритих люом, е сприятливими для життя. Це пiдтверджують данi Н. Щербака та М. Щербаня (1980) про те, що земноводш Укра'нських Карпат станов-лять близько 50 % батрахофауни колишнього СРСР.
1з вище зазначених земноводних та плазушв е види, життя яких бшь-шою чи меншою мiрою пов'язане з лiсом, з вщкритою мiсцевiстю, з водойма-ми. Ус види земноводних у перiод розмноження прив'язаш до водойм. Сту-тнь прив,язаностi до лiсовоï мiсцевостi та люових екосистем широко варiюе за видами [7].
Тритони звичайний, альпшський, гребенястий та карпатський, саламандра звичайна - типовi мешканщ мшаних, листяних i хвойних лiсiв, пар-кiв та садiв. Гостроморда та трав'яна жаби тримаються лiсiв i заплавних лу-кiв. Перевагу вщдають вiльшаникам, ялинникам, соснякам та березовим на-садженням. Ставкова та озерна жаби практично усе життя проводять у мю-цях, де е водойми. Ропуха Ыра - типовий вид, що заселяе заболочен мюця, вiльховi лiси, парки та сади. Ропуха зелена тримаеться бшьш вщкритих мюць, уникаючи суцiльних лiсових масивiв. Ропуха очеретяна заселяе рiв-
нинш мiсця, COCHOBÏ лiси, сади, болота. Квакша звичайна надае перевагу ши-роколистяним змiшаним лiсам, часничниця звичайна - люам, заплавним лукам, садам, городам. Червоночерева та жовточерева кумки живуть у неглибо-ких водоймах. Жаба прудка населяе агроценози, люи. Веретшьниця ламка -типовий представник фауни лiсiв, часто трапляеться на люових галявинах. Бь отопи яшдрки зелено1 - мiсця сух^ що добре прогрiваються сонцем. Яшдрки прудка та живородна заселяють лiсовi галявини, долини рiчок, торфовища. Вуж звичайний та водяний тяждать до зволожених мюць. Мiдянка - ксеро-фiльний вид, заселяе горбистi мюця з дерево-чагарниковою рослиннiстю. Полоз люовий мае пристосування до пересування по деревах, населяе люи. Гадюка звичайна живе в мюцях з достатньою кiлькiстю чагарниково1 рослин-ностi [7, 12, 13, 15].
Практичне значення земноводних та плазушв
У земноводних немае кормово1 спецiалiзацiï. Вони пощають практично всю доступну ïm ïжу. Харчовий спектр розширюеться в мiру росту особин i за рахунок споживання бшьш крупноï здобичi [7].
Загалом, вони винишують велику кiлькiсть шкiдливих комах, що мае важливе значення для люового та сiльського господарств. Тритони та жаби винишують тих комах, що не пощають птахи через ï^ криптичне забарвлення або неприемний запах (клоп люцерновий, клоп рапсовий, клоп япдний). Врахову-ючи таку особливiсть у харчуваннi земноводних, можна впевнено вщводити ïm роль у регулюванш чисельностi шкiдникiв, корисних та нейтральних форм.
К. Татаринов (1973), посилаючись у свош публжаци на результати дос-лiджень Р. С. Павлюка, конкретизуе практичне значення земноводних Львiв-щини. Аналiз вмiсту шлунюв амфiбiй (n=748), зiбраних з рiзних районiв Львiвськоï областi, дае змогу зробити таю узагальнення. Пожива гребенястого i звичайного тритонiв, червоночеревоï кумки, квакшi i жаб роду Rana подь ляеться на шкiдливi, корисш та нейтральнi форми. До шюдливих безхребетних належать рослиноïднi органiзми, серед яких багато справжнiх шкiдникiв - коники, довгоносики, листощи, гусшь, совки, кровососнi комахи - комарi роди-ни Culicidae, а також - п'явки, хижi жуки та молюски. До корисних комах належать комахи-запилювачi рослин (джмелi, бджоли), хижi форми, якi живуть за рахунок рослинощних комах (жужелицi, бабки), а також грунтотвiрнi види (дошовi черви, мурахи) та павуки. Нейтральш форми - це безхребетнi, що живляться оргашчними залишками (жуки-гнойовики, мертвощи).
1снуе формула, за якою можна визначити коефщент корисностi того чи шшого виду, знаючи загальну юльюсть спожитих безхребетних, кiлькiсть корисних, шюдливих та нейтральних форм:
V = n-u-m / t,
де: n - шкiдливi форми; u - корисш; t - загальна юльюсть тварин у проаналь зованих шлунках.
Аналiз вмiсту шлункiв свiдчить про те, що ус земноводнi Львiвськоï областi е корисними, але коефщент корисностi залежно вiд виду змшюеться в широких межах.
Посилаючись на дат Полушино' та Кушнiрука, що були опублжоваш у 1962 рощ, К. Татаринов наводить послщовшсть земноводних за ступенем 'х практичного значення:
• Тритон звичайний - V=57,9 % (n=67,6 %, u=9,9 %, нейтральних - 22,5 %).
• Квакша звичайна - V=50,0 % (n=63,7 %, u=13,8 %, нейтральних - 22,5 %).
• Кумка червоночерева - V=42,6 % (n=48,1 %, u=5,7 %, нейтральних - 46,2 %).
• Жаба гостроморда - V=38,0 % (n=62,0 %, u=23,9 %, нейтральних - 17,4 %).
• Жаба озерна - V=24,8 % (n=44,4 %, u=19,5 %, нейтральних - 36,1 %).
• Жаба трав'яна - V=33,1 % (n=57,9 %, u=24,7 %, нейтральних - 17,4 %).
• Тритон гребенястий - V=20,0 % (n=42,9 %, u=29,9 %, нейтральних -34,2 %).
• Жаба ставкова - V=19,1 % (n=47,2 %, u=27,9 %, нейтральних -24,1 %).
Для порiвняння, вивчення питання винищення земноводними шюдни-кiв сiльського i люового господарств у Литвi у 1960-1970 роках, св^ить про те, що у звичайного тритона 58,3 % ращону - шюдники, у червоночерево' кумки - 52,2 %, у ропухи очеретяно'' - 74,5 %, у ропухи зелено'' - 55,3 %, у ропухи звичайно' - 63,6 %, у жаби озерно' - 62,3 %, у гостромордо' жаби -60,6 %, у трав'яно' - 46,2 % [3].
Роль земноводних у трофiчних ланцюгах е iстотною. Не менш ваго-мою е роль плазушв, яю, так як i земноводш, харчуються кормами тваринно-го походження. Ращон цих тварин визначаеться запасами кормово' бази ти-пових бютошв, доступнiстю поживи тощо.
Вивчення живлення земноводних i плазушв визначае 'х конкретну роль в трофiчних ланцюгах, а також - дае змогу з'ясувати еколопчну плас-тичнiсть видiв, чисельнiсть, шiльнiсть популяцiй, а загалом - i бiльш цiлiсну картину про загальний стан популяцiй.
Практичне значення земноводних та плазушв, типових для люу, е ю-тотним в умовах, де втручання людини у природш угруповання зводяться до мшмуму (природоохоронш територiï), так i в умовах, де ведеться штенсивне природокористування. Саме тому зниження чисельност чи зникнення певно-го виду залишае вiльною екологiчну нiшу, у першу чергу в аспект кормово' бази. Бiльше того, це призводить до значних перебудов у трофiчних ланцюгах, що веде до негативних наслщюв в екосистемь
Охорона земноводних i плазушв
Кшьюсне i яюсне збiднення батрахогерпетофауни може вщбуватися через епiзодичний, регулярний чи постшний вплив цiлого ряду причин. ïх ви-окремлюють у двi групи. Це причини природш, що виникають внаслщок ди-намiчностi неорганiчноï та живо'' природи i причини обумовлеш безпосе-редньою дiяльнiстю людини [1].
Враховуючи значну роль земноводних та плазушв в угрупованнях, на сучасному етат постае проблема збереження мюцевих видiв. Вiдомо, що на розподш та чисельнiсть земноводних i плазушв впливають природнi фактори, так1 як пересихання тимчасових водойм, рiзкi коливання температур, повеш, прес хижакiв, вплив паразш!в i хвороб. Поява на нових територiях iнтродуко-ваних видiв, що е хижаками по вщношенню до земноводних добре може бути прошюстрована таким прикладом. Поява риби виду головешка амурська (Perccottus glenii), що колонiзувала значну кiлькiсть водойм Львiвськоï областi,
у яких розмножуються земноводш, може негативно позначатися на показни-ках чисельность За дослiдженнями А. Решетнiкова (2001) у невеликих во-доймах, заселених щею рибою значно нижче видове рiзноманiття земноводних i за таких умов погано розмножуються гребенястий та звичайний тритони, трав'яна та гостроморда жаби, а також - ставкова жаба. Вразливють видiв шд-вищуеться в напрямку: ропуха звичайна - жаба трав'яна - жаба гостроморда -жаба ставкова - тритон звичайний - тритон гребенястий.
Червонокнижними видами земноводних та плазушв Львiвш,ини е кар-патський та альпшський тритони, саламандра плямиста, ропуха очеретяна, полоз люовий та мданка [17].
За даними Т. Котенка (1987), вирубки лiсiв можуть впливати на земноводних та плазушв позитивно, негативно, або ж - практично шяк не впливати. Вирубка букових лiсiв у Карпатах сприяе зниженню чисельност i зник-ненню у деяких мюцях квакш^ саламандри, мщянки, веретшьнищ. У мюцях вирубок вщзначаеться зниження чисельностi карпатського i альпшського тритонiв. Крiм того, вони масово гинуть при застосуванш технологи люови-везення. На вирубках Карпат i Полюся вiдзначено збшьшення чисельностi прудкоï та живородноï яшдрок, звичайного вужа, звичайноï гадюки, сiроï i зе-леноï ропух i трав'яно1' жаби. У Лiсостеповiй зош вирубка лiсу веде до зниження чисельност звичайно1' гадюки, живородно1' яшiрки, сiроï ропухи, звичайного та гребенястого тритошв. Посадка люу також призводить до значних змш популяцiй земноводних та плазунiв. Примiром, у Карпатах зменшення чисельностi саламандри звичайно1' спричиняеться змiною природних букових лiсiв штучними ялиново-модриновими насадженнями.
Т. Котенко вказуе на таю негативш чинники, що позначаються на житл земноводних та плазушв: розорювання земель та забудова територш, добування корисних копалин, видобуток будiвельних матерiалiв, неправильна експлуатащя лiсу, гiдробудiвництво, випасання худоби, сшозаготвельш роботи, рекреацiя, забруднення навколишнього природного середовища. Крiм того, багато тварин гине на дорогах. Негативш наслщки мае вщлов тва-рин як для науково-дослiдних установ, так i для любительського утримання в терарiумах.
З'ясування сучасного стану популяцш земноводних та плазушв Львiв-щини дасть змогу обгрунтувати та модифжувати заходи щодо ïx збереження та охорони.
Висновки
У видовому вщношенш фауна земноводних та плазушв Львiвш,ини представлена 17 видами земноводних i 13 видами плазушв, з яких 13 видiв земноводних та 8 видiв плазушв поширеш в межах Украшського Розточчя.
Практичне значення земноводних та плазушв е ютотним, якщо аналь зувати ïx кормовий рацiон. Вони винишують значну кiлькiсть безхребетних -шюдниюв лiсу та сiльськогосподарськиx культур.
Цша низка фактрiв негативно позначаеться на сучасному сташ земноводних та плазушв.
Знищення екошш, забруднення навколишнього природного середови-ща, нерацiональне добування ресурсiв та поява штродукованих видiв-xижа-кiв веде до зниження чисельност та зникнення видiв.
Не вирiшеними залишаються питання сучасного стану популяцш бат-рахогерпетофауни регюну для можливост запровадження заxодiв щодо ïx охорони. Зараз iснуе необхщшсть рiзнобiчниx пiдxодiв до вивчення земноводних i плазушв з огляду на ïx роль у люових екосистемах, здатшсть регу-лювати чисельшсть безxребетниx-шкiдникiв та вплив на них люогосподарсь-коï дiяльностi.
Лiтература
1. Андрушко А.М. Рептилии и амфибии подают сигнал бедствия// Вопросы герпетологии. Третья всесоюзная герпетологическая конференция. Авторефераты докладов. - Ленинград, 1973. - С. 10-13.
2. Буравльов Е.П., Пньовська О.М., Коваль Г.М. Пiдxiд до мониторингу антропогенного впливу на бюр1зномашгтя// Еколопя i ресурси. - К.: УГНС1Р РНБУОУ, 2003, вип. 5. - 190 с.
3. Гайжаускене И.И. Роль земноводных в истреблении вредителей сельского и лесного хозяйств в Литовской ССР// Вопросы герпетологии. Третья всесоюзная герпетологическая конференция. Авторефераты докладов. - Ленинград, 1973. - С. 57-58.
4. Гузш.А.1. Фауна i населення хребетних захщного регюну Украши// Розточчя. -Кшв, 1997. - 161 с.
5. Загороднюк 1.В. Охоронш категори земноводних i плазушв. Земноводш та плазу -ни Украïни пщ охороною Бернсько'1' конвенци. - К.: 1999. - С. 97-103.
6. Котенко Т.И. Земноводные и пресмыкающиеся Украины с точки зрения их охраны. - К.: АН УССР, 1987. - С. 2-58.
7. Кузьмин С.Л. Земноводные бывшего СССР. - М.: Товарищество научных изданий КМК, 1999. - С. 22-27.
8. Куртяк Ф.Ф. Амфибии равнинного Закарпатья: состояние фауны и анализ проблемных групп: Автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. биол. наук: 03.00.08// НАН Украины, Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена. - Киев, 2004. - 19 с.
9. Полушина Н.А., Боднар Б.Н., Маткивская Л.И. Новые данные о распространении и численности земноводных Красной книги на Западе Украины// Вопросы герпетологии. Седьмая всесоюзная герпетологическая конференция. Авторефераты докладов. - Киев, 1989. -С. 199-200.
10. Природа Льв1всьт1 обласп/ За ред. К.1. Геренчука. - Льв1в: Вид-во Льв1вського ун-ту, 1972. - 141 с.
11. Решетников А.Н. Влияние интродуцырованой рыбы ротана Perccottus glenii (Odontobutidae, Pisces) на земноводных в малых водоемах подмосковья// Журнал общей биологии. - 2001, т. 62, № 4. - С. 352-361.
12. Сосновский И.П. Амфибии и рептилии леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 143 с.
13. Таращук В.1. Фауна Украши. - К.: Вид-во АН УРСР, 1959, т. 7: Земноводш та плазуни. - С. 25-157.
14. Татаринов К. А. Экологическая пластичность карпатского и альпийского тритонов// Вопросы герпетологии. Седьмая всесоюзная герпетологическая конференция. Авторефераты докладов. - Киев, 1989. - С. 251-252.
15. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу Украши. - Льв1в: Вид-во Льв1вського ун-ту, 1973. - С. 28-195.
16. Фурдичко О.1. Карпатсью люи: проблеми екологiчноï безпеки i сталого розвитку прського регюну. - Льв1в: Б1бльос, 2002. - С. 15-38.
17. Червона книга Украши. Тваринний свгг. - К.: Украшська енциклопед1я iM. М.П. Бажана, 1994. - С. 288-301.
18. Щербак Н.Н., Щербань М.И. Земноводные и пресмыкающиеся Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1980. - 268 с.
