CC BY
47
7. Геник Я.В. Важк метали у грунтах зелено! зони Львова / Я.В. Геник, М.В. Чернявський // Урбашзоване навколишне середовище: охорона природи та здоров'я людини : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Екоцентр", 1996. - С. 22-26.
8. Радов А.С. Практикум по агрохимии / А.С. Радов, И.В. Пустовой, А.В. Корольков / под ред. И.В. Пустового. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1985. - 312 с.
9. Александрова Л.И. Лабораторно-практические занятия по почвоведению / Л.И. Александрова., О.А. Найденова. - Л. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 295 с.
Генык Я.В., Дыда А.П., Марутяк С.Б. Изменения физико-химических свойств почв лесопарковых и парковых насаждений городов вследствие рекреационных нагрузок
Представлены результаты исследований физико-химических свойств почвенного покрова лесопарковых и парковых насаждений урбанизированных экосистем Западного региона Украины. Проанализированы изменения физико-химических свойств верхнего слоя почвы зеленых насаждений городов Львова, Вижницы, Коломыи и Хуста в зависимости от степени рекреационных нагрузок. Установлено, что в лесопарковых и парковых насаждениях городов в местах значительных рекреационных нагрузок происходит уплотнение верхних горизонтов почвы, снижение пористости и содержание гумуса, изменение кислотно-щелочного баланса- от слабокислого до щелочного. Приведены тенденции изменения физико-механических и физико-химических свойств верхнего слоя почвенного покрова лесопарковых и парковых насаждений в зависимости от эколого-фитоценотических поясов города.
Ключевые слова: почвенный покров, физико-химические свойства почвы, лесопарковые и парковые насаждения, рекреационные нагрузки, урбанизированные экосистемы.
Henyk Ya.V., Dyda A.P, Marutyak S.B. Some Changes in Physicochemical Properties of Soils in Urban Woodlands and Parklands as a Result of Recreational Loadings
Some results of studies of physicochemical properties of the soil cover of woodlands, parklands and urban ecosystems of Western Ukraine are presented. Changes in physicochemical properties of upper soil layer of green plantations in Lviv, Vuzhnytsia, Kolomiya and Khust depending on recreational loading degree are analysed. The compaction of the upper soil horizons, decrease of porosity and humus content, change in acid-alkaline balance - from slightly acidic to alkaline are proved to occur in urban woodland and parkland plantations, in places of high recreational loading. Some trends in physic-mechanical and physic-chemical properties of upper soil layer of woodland and parkland plantations depending on urban eco-logical-phytocoenotical zones are described.
Key words: soil cover, physicochemical properties of the soil, parkland and woodland plantations, recreational loadings, urban ecosystems.
УДК504.6(477.43/44):502.7 Проф. О.В. Мудрак, д-р с.-г. наук - Втницький обласний iнститут тслядипломног освти педагогiчних пращвнишв
ЗООР1ЗНОМАН1ТТЯ В1ННИЧЧИНИ: СКЛАД, Р1ВН1, ХАРАКТЕРИСТИКА
На осж^ зоолопчних фонщв, лтературних i картографiчних джерел, польових дослщжень, довщниюв i визначникв тварин, кадастру, краезнавчих матерiалiв iз по-дальшою критично-системною обробкою зiбраного матерiалу подано склад, рiвнi (за таксонами), сучасний стан i характеристику зоолопчного рiзноманiття люових, водно-болотних i агроекосистем й синантропну фауну Вшниччини. Встановлено кшьюсть ви-дiв тварин регюну, яким загрожуе небезпека. Деталiзовано раритетну фауну области яку занесено до рiзних созолопчних конвенцш. Визначено стан збереження раритетних видiв тварин за ршнями захищеносй.
Ключовi слова: види, фауна, тваринний свiт, зоорiзноманiття, збереження, раритети.
Постановка проблеми. Важливим аспектом збалансованого розвитку сусшльства будь-якого perioHy е збереження його 300pi3H0Mamrra (ЗР). На Вш-ниччиш, яка охоплюе 4,4 % тернторп Укра'ни, е 15312 видiв фауни (44,5 % ввд загально!' кшькосп в Укрaíнi). До созологiчних списюв внесено 340 видiв тва-рин. Через антропогенная вплив на оселища тварин зникае ix значна юльккть та створюються загрози iснувaнню багатьох з кнуючнх. У межах обласп 24 ви-ди фауни, внесет до ЧКУ, вже зникли, але трапляються в шшнх регiонax кра-'ни. Нaрaзi виникае необxiднiсть охорони генофонду тварин [2, 4, 13].
Мета дослщжень - загальна характеристика ЗР Вшниччини, вивчення особливостей його формування, стану збереження та рiвнiв зaxищеностi.
Матерiали i методика дослщжень. Об'ект дослiдження - ЗР ВДнниччи-ни, його склад, рiвнi, стан збереження. Конспект раритетних видав тварин об-лaстi, що потребують певних зaxодiв охорони, складено на основi лиературних i кaртогрaфiчниx джерел, музейних фондш, польових дослiджень з подальшою системною обробкою зiбрaного мaтерiaлу. Опрацьовано каталоги колекцiй зо-олопчннх фондш Державного природознавчого музею НАН Укра'ни (Львiв), Нaцiонaльного науково-природничого музею НАН Укра'ни (Кшв), Biнницького краезнавчого музею, доввдники, визначники, кадастр, крaезнaвчi мaтерiaли, на-уковi обгрунтування на створення НПП "Кармелюкове Подiлля", "Подiльське Полкся" (проектований), РЛП "Днiстер", "Середне Побужжя", "Немнршське Побужжя", "Мурафа", "Буго-Собський" (проектований).
Результати дослщжень. За зоогеогрaфiчним районуванням територп Укра'ни (2008) Biнниччинa належить до Днктровсько-Дшпровсько!' (Правобе-режно!) шддшянки дiлянки Схвдноевропейського листяного лiсу та лкостепу району мiшaного листяного лку та лiсостепу Сxiдноевропейського округу Бо-реально!' европейсько-сибiрськоi пiдоблaстi Палеоарктично!' обласп [15].
Своерiднiсть рельефу, комфортний теплий кл1мат, велика кiлькiсть во-дойм, багате флористичне розма'ття - особливi умови для збереження числен-них фaунiстичниx комплексiв облaстi, якi рiзняться мiж собою видовим складом. З огляду на це, виникае необхвднкть проведення спещальннх ^еш^та-цшних дослiджень i створення на 1'х основД кадастру окремих таксошв тварин, за даними якого можна визначити види, якД потребують охорони [2, 17].
Табл. 1. Видове рiзноманiття фауни Вшниччини
TaKC0H0MÍ4Ha категор1я Число ви-дiв фауни Украши Число ви дiв фауни Вшниччини % видiв фауни Вшниччини до загально! юлькоста в Украш
Загалом yci 6e3xpe6eTHÍ 33606 15000 46,1
Круглорота (Cyclostomata) 2 1 50
npoMeHenepi риби (Actinopterygia) 176 30 17
Хвостата амфiбií (Caudata) 6 1 16,6
Безхвоста амфiбií (Salientia) 13 9 69,2
Черепахи (Testudinata) 1 1 100
Луската плазуни (Lepidosauria) 20 6 30
Птахи (Aves) 422 194 45,9
Ссавщ (Mammalia) 132 70 53
Загалом bcí xpe6eTHÍ 772 312 40,4
Загалом фауна 34378 15312 44,5
У межах Вiнниччини мешкае 15312 видш тварин. З них безхребетш ста-новлять близько 15000 видав, а хребетш - 312 видш (табл. 1) [13].
Яккш та кшьккш показники фауни знаходяться у ткному зв'язку з фло-ристичною складовою бiоценозiв. Вони е результатом розмщення на територií областi лiсових, степових, лучних, водно-болотних ценозiв, агро- й урбоекосис-тем. Склад зооценозiв е досить строкатим, характерною рисою яких е взаемоп-роникнення лiсових i степових видiв. За еколого-типологiчним принципом на Вшниччиш видiляють: 1) фауну лкових екосистем; 2) фауну агроекосистем; 3) фауну водно-болотних екосистем; 4) синантропну фауну.
Фауна лгсових екосистем. Фауна лкових насаджень Вшниччини порш-няно багата i своерiдна. Тут водяться земноводнi (квакша, жаба трав'яна, ж. гос-троморда, кумка червоночерева, к. звичайна, к. зелена, ропуха) i плазуни (вуж звичайний, веретшьниця ламка, гадюка звичайна). Мiдянка i полоз лiсовий -рiдкiснi й трапляються у чагарниково-лiсових бiотопах. Рiзноманiтною е педо-фауна (на 1 га грунту припадае 1 т грунтових органiзмiв) й ентомофауна лiсiв. Тут можна зустрiти жука-оленя, жука-носорога, красотша пахучого, iнодi вуса-ча великого дубового, жука-саминика. На галявинах i узлiссях лiтають черво-нокнижш метелики: махаон, подалiрiй, райдужниця велика, мнемозина, люци-на, стрiчкарка тополева та ш. У мiшаних i листяних лiсах - рiдкiснi метелики-бражники (дубовий, скабiозовий, олеандровий, Прозершна) i строкатки. З без-хребетних тварин лiсовоí фауни важливу роль ввдграють ракоподiбнi (мокри-цi), павукоподiбнi (клiщi, косарики, павуки), багатонiжки. Орштофауна цього бiотопу багата i рiзноманiтна: зяблик, синиця велика, щеврик лковий, вiвсянка звичайна, вшчарик-ковалик, мухоловка-бiлошия, дрозди чорний i спiвочий, а на узлка - сорокопуд терновий. Зi сшвочих видав трапляються: соловейко схвд-ний, дрозди спiвочий i чорний, вившьга, кропив'янка чорноголова. 1з хижих -канюк звичайний, яструб малий i великий. Гнiздяться такi рдакш хижаки, як: змiеíд, пiдорлик малий, орел-карлик, скопа. У сутшках i вночi можна почути сову ару i пугача. Характерним гнiздовим птахом лiсу е крук. Дуже помггними мешканцями тут е дятли великий, середнiй, малий i сиршський, зозуля, голуби (припутень i горлиця звичайна). Значно рiдше спостерiгаються жовни зелена i сива. Звичайними для орштофауни можна вважати таких шчних мисливцiв, як: сови сiра i вухата, сич хатнiй, а також сова болотяна, яка поширена переважно в швшчних районах. Iншi види трапляються у незначнiй кiлькостi, зокрема пугач i сипуха, яких занесено до ЧКУ. Практично всi види ряду Дятлоподiбних, за ви-нятком крутиголiвки, яка на зиму ввдлггае на п1вдень, е осiлими. Найяскравте забарвленими птахами фауни е Ракшоподiбнi. Цi птахи гнiздяться в норах i дуплах. Назва iншого виду - бджоло!'дка - свщчить про полювання на перетинчас-токрилих комах, зокрема бджiл. Але, крш бджiл i ос, цi птахи знищують i вели-ку кшьккть шкiдливих комах. На жаль, останшм часом практично не трапляються найбшьший птах цiеí групи - сиворакша. Основною причиною його зникнення е вирубування старих дерев, що могли б мати великi дупла, в яких цей птах гшздиться. Ряди Зозулеподiбнi, Дрiмлюгоподiбнi, Одудоподiбнi, Сер-покрильцеподiбнi представленi по 1 виду [1, 12, 13, 23].
Фауна ссавщв лкових екосистем мае досить високе видове рiзноманiття: козуля европейська, свиня дика, лисиця руда, вовк, лось, 1жак звичайний, вов-
чок горiшковий, мишi лiсова i жовтогорла. Досить часто можна побачити бор-сука. Трапляються також i польовi види - хом'як звичайний, полшка звичайна, заець-русак. У лiсах звичними, а в окремих районах чисельними, е бiлка звичайна i вовчок гортковий. Невеликою кiлькiстю видiв представлен ряд Пар-нокопитнi (6 видiв) i Зайцеподiбнi. З копитних найчастше трапляються козуля звичайна, олень плямистий, свиня дика, зубр, деяш особини м^рують на тери-торiю Хмельниччини. Найбiльшим представником ссавцiв е лось. Цей вид ос-таннiм часом став дуже рiдкiсним i трапляеться переважно в пiвнiчних i швшч-но-схiдних районах. 1з зайцеподiбних ниш залишився тiльки один вид - заець арий, який е звичним в уах районах. Значна за юлькктю видiв група ссавцiв -ряд Хижi (14 видiв), з яких найчастше трапляеться лисиця звичайна, борсук, куниця лiсова, к. кам'яна, тхiр чорний, ласка, аклiматизований енотоподiбний собака. 1нколи трапляеться вовк i горностай [2-4].
Фауна агроекосистем (оброблюваних угiдь, лук i пасовищ). Основу фа-унiстичних комплексiв агроценозш складають екологiчно пластичнi види. Вони дуже вимогливi до умов iснування i легко адаптуються до змiни мкця мешкан-ня. В агроценозах обласп мешкають шкiдливi, iндиферентнi й корисш види ссавцiв (мишi, норицi, хом'яки звичайш та iн.) та комахи (туруни, сонечка, зо-лотоочки, жуки колорадсью, мухи-дзюрчалки, тахiни, íздцi, бджоли, джмелi й ш.). Зi штдливих фiтофагiв рiзних агроценозiв трапляються совка озима, совка-гама, рiзi види ковалитв, чорнотшок, попелиць, клопiв, хрушдв. На агроценозах бурякiв особливо штдливими е попелиця бурякова, буряковi довгоносики сь рий i звичайний, метелик лучний, бурякова щитоноска, блiшка i мiнуюча моль. На агроценозах зернобобових культур i багаторiчних бобових трав шкоди зав-дають горохова попелиця i плодожерка, люцерновий i польовий клопи, горохо-вий зерно!д, люцерновий довгоносик фиономус, жуки-насiнняíди. Агроценози злакових культур пошкоджують трипс пшеничний, рiзнi види злакових попелиць, блтки, пильщики звичайнi хлiбнi, метелики лучш та iн. Окраса мiсцевоí фауни - рiзнi види метеликiв: лимонниця, кропив'янка, очко павичеве денне, красик веселий, кшька видiв голуб'янок, жалiбниця, галатея, бiлани рожевий, резедовий, капустяний, жилкуватий та iн.
Родина бражникш представлена бражником мертва голова, бузковим, молочайним, якi разом iз махаонам i подалiрiем (вiтрильником) занесено до ЧКУ [1, 13]. З ряду Комахшдш найбшьш типовими е 1жак звичайний i крiт звичайний. Не менш чисельними, але менш помiтними е землерийки: бiлозубка мала i бшочерева, мiдиця звичайна, якi ведуть прихований спосiб життя i яких часто вважають мишами. Цi тварини е найменшими ссавцями фауни областi. Ссавцями агроценозiв вважаються тхiр темний i степовий, горностай, ласка, лисиця руда, заець-русак, ховрах рябий i арий, слшак звичайний, хом'як звичайний. У линьо-оаннш перюд трапляються борсуки, козул^ дикi свинi. Зем-новоднi представлеш звичайною часничницею, зеленою i арою ропухами, трав'яною жабою, рiдко - квакшею. Плазуни агроценозiв - це нечисленна група, яка представлена вужем звичайним, яшдркою прудкою, подекуди живород-ною, а на швдш - яшiркою зеленою i гадюкою степовою. 1з птахш характерни-ми представниками агроценозiв е жайворонок польовий, плиски жовта i бiла, куршка сiра, перепiлка, одуд, сиворакша, горлиця та iн. Вороновi (грак, крук i
галка), сорока, горобець польовий, шпак звичайний, вiвсяники, щиглики, коноплянки, сiрi сорокопуди, посмiтюхи та деякi iншi прилиають сюди для пошу-ку 1ж! Важливе мiсце за кiлькiстю видiв посiдають хижi птахи з ряду Соколо-подiбнi. Звичайними представниками ще1" групи птахш е: яструби великий i ма-лий, якi мають гастрономiчну "любов" до свiйських птахiв, через що 1х дуже не люблять сшьсью жителi; канюк звичайний - птах, харчовий ращон якого скла-дають переважно мишоподiбнi гризуни, завдяки чому вiн отримав свою другу назву - "мишовд"; боривиер звичайний i лунь очеретяний - невеликi за розмiра-ми соколи, що полюють за мишами, ящiрками i комахами.
Взимку на всш територií в помiтнiй юлькосп з'являеться зимняк, який прилiтае з mвночi бвропи. Цей хижий птах, як i канюк звичайний, полюе на мишей i нориць. Разом iз ним, але в значно меншш кiлькостi, з пiвночi прилiтае пiдсоколик малий, який становить велику загрозу для зимуючих дабних гороб-цеподабних птахш, якими вш харчуеться. Проте бiльшiсть соколоподiбних нале-жить до категорií рiдкiсних тварин: орел-карлик, тдорлик малий, лунь лучний, якi в невеликiй кiлькостi ще гнiздяться тут, а також лунь польовий, беркут, бо-ривiтер степовий i звичайний, якi трапляються шд час перельотiв. На полях, луках, чагарниках можна побачити та почути представниюв ряду Куроподiбних -перешлку i курiпку сiру. На територп областi степовi дшянки зазнали значних змiн унаслiдок господарсько!' д1яльносп людини. Нинi вони збереглися переважно вздовж Днктра, Пд. Бугу, його приток i на схилах. Скорочення площi степо-вих дшянок i сильний антропогенний вплив на них позначилися на фаунi. Вже на початку XX ст. на територп краю людина знищила чи виткнила такi типово степовi види тварин, як: дрохва, хох1тва, сип бшоголовий, стерв'ятник та iн. [12].
На дшянках серед лучно-степово1 рослинносп трапляеться тх1р степовий, бабак. Тшьки тут можна побачити боривггра степового i луня степового, ят залiтають з iнших районiв. На рiчкових схилах iз виходами вапняку трапляються вуж водяний i яшдрка зелена. Пiд час сезонних перельотiв цi дшянки ввд-вщують такi рiдкiснi види птахш, як: беркут, лунь степовий i канюк степовий. Серед степового рiзнотрав'я вражае своею рiзноманiтнiстю i чисельнiстю сви комах: рiзнобарвнi метелики (види ЧКУ - подалiрiй, махаон, полiксена, мнемо-зина), коники, богомоли, джмелi, бджоли, оси. В обласп переважають збiдненi фаунiстичнi комплекси агроценозiв i населених пунктiв. Тут сформувалася своерiдна фауна, в склада яко1 практично ввдсутш рiдкiснi й стенобiонтнi види.
Фауна водно-болотних екосистем. Своерщним видовим рiзноманiттям i високою щiльнiстю характеризуеться фауна (типових водних, нап1вводних тварин i убiквiстiв) ВБУ - рiчок, струмк1в, водосховищ, ставк1в, болiт, ввдстшнитв стiчних вод, дрiбних водойм. У водоймах областi мешкае 1 вид круглоротих (мiнога укра1нська) i 30 видiв кiсткових риб. За чисельнктю i видовим складом домiнують 2 ряди: Коропоподiбнi (18 видiв) й Окунеподабш. Найбiльш чисель-ними видами коропоподiбних е: карась срiблястий звичайний, короп звичайний, красношрка звичайна, плггка звичайна, лящ звичайний, ялець головень, шчкур звичайний, верховодка звичайна та ш.; окунеподiбних - окунь рiчковий, судак звичайний, йорж звичайний. Решта ряд1в (Щуковi, Сомовi, Слижов^ представ-ленi поодинокими видами, чисельнкть яких е вiдносно невеликою. З iхтiофа-уни найбiльш рiдкiсними е вирезуб, мiнога укра1нська, марена дшпровська, якi
занесено до ЧКУ. Цшними промисловими рибами е: плика, окунь, карась зви-чайний i срiблястий, краснопiрка, сазан европейський, товстолоб бiлий, щука, судак, йорж, лин озерний, амур бший, короп звичайний, лящ звичайний та ш. Рiдкiсними е види, що внесет до списку Бернсько! конвенцií: вирезуб причор-номорський, рибець звичайний, стерлядь пркноводна, умбра звичайна, чоп звичайний, ч. великий. Бшьшкть риб, що зникли з водойм обласп, - прохiднi ри-би, ят мешкали в морях i гирлах рiчок басейну Чорного моря, а на нерест тдш-малися ("проходили") у рiчки. Це - осетер росiйський, севрюга, бшуга, стерлядь, синець, чехоня, тараня та ш. Цi риби майже припинили свое кнування у рiчках Днiстер, Швденний Буг через будшництво дамб ГЕС, ят перешкоджали рибам "проходити" на нерест [11, 13, 14].
Комахи ВБУ краю представлен особливим рiзноманiттям. Серед них трапляються рiзноманiтнi бабки (красуня блискуча, коромисло велике, бабка бронзова, стршка голуба i вишукана), жуки - плавунцi гладкий i облямований, плавунчики, одноденки, веснянки, двокрил^ клопи-водомiрки та iн. [1]. До ЧКУ занесено красуню^ву, дозорця-шператора, бабку перев'язану, сiнницю Геро та ш. [23]. ВБУ мають багату фауну черевоногих (ставковики, котушки, калюжни-щ), двостулкових (жабурницi, перлiвницi, шарiвки) м'якушв. Видовий склад плазутв незначний i представлений вужем звичайним, в. водяним, черепахою болотною, подекуди живородною ящдркою. Земноводнi представленi озерними, ставковими i трав'яними жабами, червоночеревими кумками, тритоном звичайним, т. гребенястим та амфiбiями - жабами, ропухами, квакшами [21].
Водно-болотш птахи представленi рiзними видами пiрникоз (велика, мала, чорношия, сiрошока), чапель, качок, кулиюв, пастушкiв, мартитв, лелек, де-якими видами ластшок, кропив'янок. Практично бшя всiх водойм можна спос-теркати мартитв срiблястого i звичайного, крячтв рiчкового, чорного i бшок-рилого. На деревах, що ростуть бшя водойм, можна знайти гнiзда ремеза. Серед високих рослин заплав рiчок i ставкiв трапляються рiзнi види очеретянок, коби-лочок, пастушкiв, качок, а також буга!, бугайчики, кваки та лунi болотянi. В ок-ремих районах бiля водойм гшздяться лебiдь-шипун, гуси сiрi. Рiзноманiтною групою птанв е ряд Гусеподiбнi. Найчисельшшими представниками е крижень, чирянка велика, нерозень, лебщь-шипун. У невеликiй кшькосп гнiздиться чернь б1лоока. Пiд час сезонних мiграцiй на водоймах трапляються шилохвкт, свищ, гоголь, чернь чубата та iншi види. Друга за кшькктю вид1в група птах1в -ряд Сивкоподабш. Це типовi навколоводш птахи. Бiльшiсть з них з'являеться пiд час сезонних мiграцiй. Частина видiв е звичайними гнiздовими: тсочник малий, чайка, коловодник звичайний, набережник, баранець звичайний, мартин звичайний, крячок чорний, к. бшокрилий та ш. Досить чисельною групою е ряд Лелекоподiбнi. Найчастiше з них трапляються чапля сiра i лелека бший. Остан-н1м часом спостерiгаеться зменшення чисельностi квака, чаплi рудо!, бугая i бу-гайчика. Рiдкiсним видом, що гшздиться переважно в швшчних районах, е чер-вонокнижний вид - лелека чорний. Бшя струмтв, рiчок i ставк1в трапляеться рибалочка, назва якого свiдчить про його спецiалiзацiю - ловити рибу. Досить рiзноманiтним е пташине населения вологих лук. Тут панують кулики: чайка, коловодник звичайний, баранець звичайний. 1з горобцеподабних звичними е плиски бша, жовта i жовтоголова та трав'янка лучна. Представники ряддв Пелi-
каноподiбнi i Гагароподiбнi спостерiгаються на водоймах пiд час перельотiв або залiтають сюди в окремi роки. З ряду Журавлеподiбнi типовими е лиска, курочка водяна, погонич i пастушок. Дуже рвдко трапляються орлан-бiлохвiст, шулша рудий, очеретянка прудка - види, занесенi до 6ЧС, а в швшчних районах - журавель срий, кроншнеп великий, сиворакша, якi занесено до ЧКУ [5, 6, 12, 19, 23].
Клас ссавщв ВБУ представлений аклшатизованою рiчковою видрою, ондатрою, водяною полiвкою (щуром), реаклiматизованим рiчковим бобром, норкою европейською. 1з ссавщв найбагатшим за видовим складом е ряд Гризу-ни. У швшчних районах обласп трапляються найбiльший гризун - бобер рiчко-вий - i ондатра. Останню було завезено з американського континенту, яка дуже добре аклшатизувалася у водоймах Вшниччини.
Синантропна фауна. Специфiчною е фауна населених пунктш областi. Основу урбанофауни складають синантропи - види, що екологiчно залежнi вiд людини, адже використовують 11 помешкання та iншi будiвлi для розмноження чи потрапляють у трофiчну (кормову) залежнiсть ввд господарсько1 дiяльностi людини. З них вiдомi такi види тварин: з комах - муха хатня, тарган рудий та ш.; з птах1в - лелека бiлий, серпокрилець чорний, ластiвки сшьська i мкька, го-робець хатнiй, голуб сизий, сич хатнiй, горлиця садова, дятел сиршський, го-рихвiстка чорна, щедрик й iн.; iз ссавщв - пацюки сiрий i чорний, миша хатня та ш. Крш них, на територií населених пунктав трапляються ропуха сiра, час-ничниця, вуж водяний, сова вухата, шпаки, граки, синицi велика i блакитна, зяблик, щиглик, тх1р чорний, куниця кам'яна та iн. Численною групою ссавцiв синантропноí фауни е ряд Кажани (10 видiв). Досить часто, особливо в швден-них районах, можна зустргги нiчницю Наттерера, вуханя звичайного, вечiрни-цю малу i велетенську, кажана пiзнього, нетопира-карлика i Натузiуса. Iншi види рщккш й трапляються тiльки там, де е належш сховища (оселища). Взимку кажани, якi не мiгрують на швдень (пiдковонiс малий, широковух европейсь-кий, вухань звичайний), перебувають у печерах, гротах, покинутих штольнях (копальнях), будшлях [13].
Адвентивними представниками фауни Вiнниччини е форель струмкова, форель райдужна, товстолоб бiлий, товстолоб строкатий, амур бiлий, якi були спещально завезенi людиною кшька десятилиь тому i стали об'ектами ставко-вого рибництва. Але основними об'ектами риборозведення е рiзнi породи культурного коропа (лускуватий, рамчастий, дзеркальний i голий), товстолоба, бшо-го амура, щуки, судака. У 1957 р. з Асканií-Новоí в мисливсью упддя Вiнниць-кого району з метою аклшатизацп було завезено оленя плямистого, у 1974 р. -лань. З метою реаклшатизацп в 1964 р. в кшькосп 39 особин було завезено бобра рiчкового, у 1979 р. (6 особин) - зубра, попм ондатру, бабака, оленя звичайного, собаку енотоподiбного, ят стали об'ектами мисливського господар-ства. Для нутрц i песця було характерне напшвшьне утримання у звiрогоспо-дарствах, якi ранiше практикували кликове розведення хутрово-промислових ссавцiв. Пацюк манд^вний i миша хатня проникли на територда областi в iсто-ричш часи. Клас птах1в представлений актматизованим фазаном, штучнi попу-ляцií якого створювали шляхом вселення гiбридних форм. Для iнтродукцií були використанi европейський мисливський фазан, асканiйська форма мисливсько-
го фазана, чорний фазан, маньчжурський i семирiченський фазан. Гiбриднi фор-ми, отримаш внаслiдок схрещування названих пiдвидiв, шсля випуску у природу були помiченi на Чечельниччинi [2, 12].
Отже, за свош походженням фаунктичш комплекси Вiнниччини мають змiшаний характер. Бшьшкть хребетних тварин складають типовi представни-ки широколистяних i мшаних лiсiв бвропи. Незначною е кшьккть середземно-морських та малотипових бореальних фаунiстичних комплексiв. З екологiчних груп тварин переважають еврибiонти, з рщккних - гiдрофiльнi, лiсовi та степо-вi види, найменше - синантропи. Але % вiд загально! юлькосп видш, притаман-них певнiй екосистем^ свiдчить, що бiльш вразливими е лучно-степовi зооцено-зи, де понад 50 % видiв потребують охорони (табл. 2) [13].
Табл. 2. К1льк1сть вид/в фауни Втниччини, яким загрожуе небезпека
Хребетт 56
Ссавцi 14
Птахи 32
Плазуни 3
Земноводнi 2
Риби 4
Круглороп 1
Безхребетнi 65
Всього 121
Раритети тваринного ceimy регюну складають види, якД занесет до:
1) ЧС МСОП (Червоного списку Мiжнародного союзу охорони природи, 2001);
2) 6ЧС (бвропейського Червоного списку рослин i тварин, що перебувають шд загрозою зникнення у свиовому масштабi, 1991); 3) Конвенцц про охорону дико!' флори i фауни та природних середовищ !х iснування в Gвропi (Берн, 1979); 4) Конвенцп про мiжнародну торпвлю видами дико!' флори i фауни, що перебувають шд загрозою зникнення (CITES, Вашингтон, 1973); 5) ЧКУ (Червоно!' книги Украши: тваринний свiт, 2009); 6) регюнально рiдкiснi види, що знахо-дяться пiд охороною на територií Вшницько!' областi (рiшення 34 сесií обласно!' Ради 5 скликання №1139 вщ 25.10.2010 р.) [5-10, 16, 18-20, 22-24].
Види тварин Червоного списку МСОП. На Вiнниччинi в природi можна зустргги 30 видiв тварин, занесених до ЧС МСОП. Це - 5 видш безхребетних (3 види комах, по 1 виду кшьчастих червш i ракоподiбних) i 25 видiв хребетних тварин (1 вид круглороп, 2 види ккткових риб, 1 вид плазунiв, 12 видiв птанв,
9 видав ссавщв), що становить 8,8 % вщ загально!' кiлькостi раритетних видiв. yd види цього списку також внесено до ЧКУ. Це представники 8 класш [13, 24].
Види тварин Свропейського Червоного списку. На Вшниччиш в природi ввдзначено 35 видав тварин, занесених до 6ЧС. Це - 7 видав безхребетних (4 види комах, 1 - кшьчастих червiв, 1 - молюсюв, 1 - ракоподiбних) i 28 видш хребетних тварин (1 вид круглоротих, 2 - ккткових риб, 2 - плазушв, 13 - птах1в,
10 - ссавщв), що становить 10,3 % вщ загально!' кiлькостi раритетних видав. Майже всД види цього списку внесено до ЧКУ. Це представники 9 клаав [5, 13].
Види тварин, що тдлягають охорош за Бернською конвенщею. На Вшниччиш в природД ввдзначено 183 види тварин, якД шдлягають охорош зпдно з
Бернською конвенщею. Це - 12 видiв безхребетних (9 видш комах, 1 - кшьчас-тих 4epBiB, 1 - молюсюв, 1 - ракоподiбних) i 171 вид хребетних тварин (1 вид круглоротих, 5 - ккткових риб, 6 - земноводних, 9 - плазушв, 118 - птах1в, 32 - ссавцiв). 61 вид, наявний у цьому списку, внесено до ЧКУ. Це представники 7 класш, що становить 53,8 % вщ загально! кiлькостi раритетних видав [7, 13, 19].
Боннська конвенцгя. На Вiнниччинi виявлено 74 види i3 3 класiв (проме-неперi риби - 1, птахи - 63, ссавщ - 10), ят охороняються пiд егiдою Боннсько! конвенцй, що становить 21,7 % ввд загально! кiлькостi раритетних видiв. Угодою про збереження мiгруючих афро-евразшських водно-болотних птах1в (AEWA) охороняеться 31 вид, що становить 9,1 % ввд загально! кшькосп раритетних видав, а Угодою про збереження кажашв у бврош (EUROBAT S) - 10 ви-дiв, - 2,9 % вiд загально! кiлькостi раритетних видiв [8, 13, 16, 22].
Вашингтонська конвенцгя. На Вшниччиш виявлено 36 видiв тварин iз 4 класiв (кiльчастi черви - 1, променеперi риби - 1, птахи - 31, ссавщ - 3), ят шдлягають охорош згiдно з CITES, що становить 10,6 % вщ загально!' кшькосп раритетних вид1в [9, 10, 13, 16, 22].
ТВА-програма. На Вшниччиш статус мiжнародних IBA (important bird area - важлива пташина територ1я) - територiй як структурних елемештв (клю-чових, сполучних, буферних i вiдновних територiй) европейсько! екомережi -мае 8 об'екпв, якi займають площу 8495 га [2, 4, 6, 13].
Червона книга Украгни. З 297 видш безхребетних тварин, внесених до ЧКУ (2009), на Вшниччиш трапляються 42 (12,4 %), з них: 41 вид комах, 1 вид кшьчастих червш. З 245 видiв хребетних тварин, внесених до ЧКУ, трапляються 57 (16,7 %), з них: 1 вид круглоротих, 6 видiв риб, 4 види плазушв, 26 видш птах1в i 20 видiв ссавщв. Кiлькiсть видгв, внесених до ЧКУ, - 99, що становить 29,1 % ввд загально!' кшькосп раритетних видiв (табл. 3) [13, 22, 23].
Табл. 3. Види фауни, що охороняються на територи Втниччини
Загальна чисельшсть вщомих вид1в фауни на територп В1нниччини
871
% вщ загально! чисельност1 вид1в Укра!ни
2,53
зокрема охороняються, що внесен! до:
340
ЧС МСОП (2001)
30
БЧС (1991)
35
Види фауни, занесен! до Червоно! книги Украши (2009)
99
Види фауни, занесен! до додатюв Конвенцп про м1жнародну торпвлю видами дико! фауни i флори, що перебувають п1д загрозою зникнення (CITES, 1973)_
36
Види фауни, занесет до додатюв Конвенцп про охорону дико! флори та фауни i природних середовищ iснування в Gвропi (Бернсько! конвенцй, 1979), включаючи Смарагдову мережу
183
Види, занесет до додатюв Конвенцп про збереження мнруючих видiв диких гварин (Боннсько! конвенцй', CMS)_
74
Види, що охороняються вщповщно до Угоди про збереження афро-евразшсь-ких мiгруючих водно-болотних птахiв (AEWA, 1995)
31
Види, що охороняються вщповщно до Угоди про збереження кажатв у Сврот (EUROBATS, 1979)___
10
Регiонально рiдкiснi види
59
Регюнально ргдкгснг види. Юльюсть тварин Вшниччини, як потребують охорони на регiональному piBHi, становить 59 видш, тобто 17,4 % ввд загально!' кiлькостi раритетних видав. Це представники 6 клаав: комахи - 5 видш, проме-неперi риби - 2, земноводш - 2, плазуни - 4, птахи - 35, ссавщ - 11 [4, 13].
Враховуючи природш й антропогенш чинники, яш впливають на ЗР, до-речно вданачити, що стан збереження раритетних видш тварин на територп Вiнниччини ощнено за трьома рiвнями захищеностi: 1) достатньо забезпечеш охороною: 72 види (серед них: лiсовi - 31, лучно-степовi - 24, водно-болотнi -17); 2) недостатньо забезпечеш охороною: 54 види (серед них: лiсовi - 15, луч-но-степовi - 21, водно-болотш - 18); 3) не забезпечеш охороною: 31 вид (серед них: лiсовi - 7, лучно-степовi - 17, водно-болотш - 7).
Висновки. Характеристика ЗР Вшниччини мае особливо важливе значения для з'ясування основних напрямiв антропогенно!' трансформацп оселищ тварин i розробки ефективних шлянв збереження i вщновлення ЗР у структурi регiональноí екомереж!
Лiтература
1. Гусев В.1. Атлас комах Укра!ни / В.1. Гусев, В.М. Ермоленко. - К., 1962. - 224 с.
2. Екологчна безпека Вшниччини : монографiя / за заг. ред. О. Мудрака. - Вiнниця : Вид-во "Мiська друкарня", 2008. - 456 с.
3. Екологчний атлас Укра!ни. - К. : Вид-во "Центр екологчно! освiти та шформаци", 2009. - 104 с.
4. Еколопчний паспорт Вшницько! областi за 2012 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.menr.gov.ua/documents/EKO_pas_Vin2012.doc. - назва з екрану.
5. Свропейський червоний список. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ec. euro-pa.eu/environment/nature/conservation/species/redlist - назва з екрану.
6. Загрози для птахгв та 1ВА територш. - К. : Вид-во УТОП, 2005. - 44 с.
7. Конвенцш про охорону дико! флори i фауни та природних середовищ iснування в Gвропi (Берн, 1979). - К. : Вид-во "Основи" 1998. - 76 с.
8. Конвенцш про збереження мкруючнх видш диких тварин (Бонн, 1979). - К. : Вид-во "Основи" 1998. - 16 с.
9. Конвенцш про мiжнародну торговлю видами дико! фауни i флори, що перебувають пiд загрозою зникнення (Вашингтон, 1973). - К. : Вид-во "Основи" 1999. - 83 с.
10. Короткий визначник тварин i рослин, занесених до додаткiв CITES. - К. : Вид-во "Центр еколоочно! освгги та шформацп", 2009. - 60 с.
11. Макодай О.1. До фауни риб Вшницько! областi / О.1. Макодай, В.Р. Алексiенко // Акту-альнi питання бюлоги, екологи та хми : електронне наук. фахове вид. ЗНУ. - 2008. - № 1. - С. 77-89. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Apbeh/index. html -назва з екрану.
12. Матвшчук О.А. Орштофауна Верхнього i Середнього Побужжя / О.А. Матвшчук, В В. Серебряков. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2010. - 284 с.
13. Мудрак О.В. Особливост збереження бiорiзноманiття Подшля: теорш i практика : мо-нографiя / О.В. Мудрак, Г.В. Мудрак. - Вшниця : Вид-во ТОВ "Нлан - ЛТД", 2013. - 320 с.
14. Мовчан Ю.В. До характеристики рiзноманiття !хтюфауни пр1сноводних водойм Укра-!ни (таксожмчний склад, розподш по р1чковим басейнам, сучасний стан) / Ю.В. Мовчан // Зб!р-ник праць зоолоочного музею. - К. : Вид-во "Либщь" 2005. - № 37. - С. 70-82.
15. Нащональний атлас Укра!ни / за ред. Л.Г. Руденко. - К. : Вид-во ДНВП "Картографш", 2008. - 440 с.
16. Парникоза И.Ю. Фауна Украины: охранные категории : справочник / И.Ю. Парникоза, Е.В. Годлевская, М.С. Шевченко, Д.Н. Иноземцева. - К. : Вид-во КЭКц, 2005. - 60 с.
17. Природа Украинской ССР: животный мир / В.И. Монченко, В.Г. Долин, В.М. Ермоленко и др. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1985. - 240 с.
18. Природоохоронне законодавство Укра!ни. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.rada.gov.ua - назва з екрану.
19. Птахи Украши шд охороною Бернсько! конвенцл / за ред. Г.Г. Гаврися. - К. : Вид-во "Основи" 2003. - 394 с.
20. Рамсарська конвенця. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ramsar.org. - назва з екрану.
21. Романенко В.Д. Основи гщроекологи : тдручник / В.Д. Романенко. - К. : Вид-во "Обереги", 2001. - 728 с.
22. Фауна Украши: охоронн категори : довщник / О. Годлевська, I. Паршкоза, В. Рiзун та гн. / за ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. - К. : Вид-во "Лбра", 2010. - 80 с.
23. Червона книга Украши. Тваринний свгг / за ред. I.A. Аюмова. - К. : Вид-во "Глобалкон-салтинг", 2009. - 600 с.
24. Червоний список МСОП. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. iucnred-list.org - назва з екрану.
Мудрак А.В. Зооразнообразие Винничины: состав, уровни, характеристика
На основании зоологических фондов, литературных и картографических источников, полевых исследований, справочников и определителей животных, кадастра, краеведческих материалов с последующей критически системной обработкой собранного материала поданы состав, уровни (по таксонах), современное состояние и характеристика зоологического разнообразия лесных, водно-болотных и агроэкосистем и синан-тропную фауну Винничины. Установлено количество видов животных региона, которым угрожает опасность. Детализирована раритетная фауна области, которая занесена к различным созологическим конвенциям. Определено состояние сохранения раритетных видов по уровням защищенности.
Ключевые слова: виды, фауна, животный мир, зооразнообразие, сохранения, раритеты.
Mudrak O. V. Zoological Diversity of Vinnitsya Region: Composition, Level, Characteristics
On the basis of zoological foundations of literary and cartographic sources, field research, guides and determinants of animals, inventories, local historic materials, followed by critical system for processing the collected material, the warehouse level (in Tucson), modern state and characterization of zoological diversity of forest, wetland and agroecosysyem order and synanthropic fauna of Vinnitsa region are presented. The number of species in the region, which are endangered, is established. Rare fauna of the region that is listed in the various sozological conventions is detailed. The condition of preservation of rare species in levels of protection.
Key words: species, fauna, wildlife, biodiversity, preservation, rarities.
УДК504.064:632.08 Доц. Н.М. Гринчишин, канд. с.-г. наук;
доц. О.Ф. Бабаджанова, канд. техн. наук; студ. КС. Соседко -Львiвський ДУБЖД
Ф1ТОТОКСИЧН1СТЬ НАФТОЗАБРУДНЕНИХ ГРУНТ1В НА ПРИКЛАД1 КРЕС-САЛАТУ (LEPIDIUM SATIVUM L.)
Представлено результати дослщження фгготоксичност нафтозабруднених бурого та ирого люових Грунт]в в умовах лабораторного дослщу. Визначено фiзико-хiмiчнi по-казники та гранулометричний склад Грущпв. Ф^ооцшку токсичност Грунт]в проведено на основi тест-реакцш крес-салату Lepidium sativum.
Вивчено вплив рiзних концентрацш нафти у бурому i ирому люовому Грунтах на довжину кореня та висоту стебла крес-салату. Виявлено залежшсть фтотоксичного ефекту нафтозабруднених Грущпв вщ !х гранулометричного складу. Встановлено, що нафта проявляв бшьший токсичний ефект на довжину кореня у бурому люовому Грунт та на висоту стебла - у ирому люовому Грунтг
Ключовi слова: бурий люовий Грунт, ирий люовий Грунт, фтотоксичшсть, нафта, крес-салат.
