"ЗЕЛЕНі ФіНАНСИ" ЯК СКЛАДОВА ПАРАДИГМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 336.7

«ЗЕЛЕН1 Ф1НАНСИ» ЯК СКЛАДОВА ПАРАДИГМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

®2018 ДОБРОВОЛЬСЬКА О. В.

УДК 336.7

Добровольська О. В. «Зелен фшанси» як складова парадигми сталого розвитку

Одним ¡з основних питань ¡мплементаци концепцИ сталого розвитку е ф'шансування eidnoeidnux проект'ю, тому в сучасних умовах поряд ¡зтрьо-ма базовими елементами - економ!чним, екологнним та соцюлог1чним - виокремлюеться i ф'шансовий. Розвиток «зелено'} економши» спричинив появу «зелених фшанав». Проте нараз! не ¡снуе единого усталеного розумшня дефшщп «зеленi фшанси», тому анал'в ¡снуючих nidxodie е метою цього дотдження. У результат! проведеного анал'ву систематизовано ключовi nidxodu щодо розумшня «зелених фшанав» як: 1) процесу; 2) ф1-нансовихшвестицш ур'внихформахпрояву; 3j ф'шансовихпотоюв; 4) стало'} ф'шансово} системи. Останшй nidxid визначено як найб'шьш систем-ний. Надано визначення «зелених фшанав» через фшансову систему; суб'ектно-об'ектну характеристику ф'шансово} системи сталого розвитку, яка включае регулятор'ю прямого та опосередкованого впливу, а також об'ект'ю i суб'ект'ю (iHeecmopie та рецип/ент/в). Узгоджено суб'ект'ю та об'ект'ю з/ сферами та ланками ф'шансово} системи. Отриманi результати покладенi в основу подальших дотджень щодо систематизацИ конкретних ф'шансових 'шструмент'ю та ¡ххарактеристик.

Кпючов\слова: сталий розвиток, «зеленi ф'шанси», «зеленi ф'шансов! шструменти», ф'шансова система. Рис.: 2. Шбл.: 18.

Добровольська Олена Володимир1вна - кандидат економЫних наук, доцент, доцент кафедри фшанав та бантсько'} справи, Дшпровський дер-жавний аграрно-економ!чний ynieepcumem (вул. Академша Серг'т Ефремова, 25, Дн'тро, 49600, Украша) E-mail: elena.d0777§gmail.com

УДК336.7

Добровольская Е. В. «Зеленые финансы» как составляющая парадигмы устойчивого развития

Одним из основных вопросов имплементации концепции устойчивого развития является финансирование соответствующих проектов, поэтому в современных условиях наряду с тремя базовыми элементами-экономическим, экологическим и социологическим - выделяется и финансовый. Развитие «зеленой экономики» привело к появлению «зеленых финансов». Однако пока не существует единого устоявшегося понимания дефиниции «зеленые финансы», поэтому анализ существующих подходов является целью настоящего исследования. В результате проведенного анализа систематизированы ключевые подходы к пониманию «зеленых финансов» как: lj процесса; 2j финансовых инвестиций в различных формах проявления; 3j финансовых потоков; 4) устойчивой финансовой системы. Последний подход определен наиболее системным. Дано определение «зеленых финансов» через финансовую систему. Представлена субъектно-объектная характеристика финансовой системы устойчивого развития, которая включает регуляторов прямого и косвенного влияния, а также объектов, субъектов (инвесторов и реципиентов!. Согласованы субъекты и объекты со сферами и звеньями финансовой системы. Полученные результаты положены в основу дальнейших исследований по систематизации конкретных финансовых инструментов и иххарактеристик. Ключевые слова: устойчивое развитие, «зеленые финансы», «зеленые финансовые инструменты», финансовая система. Рис.: 2. Библ.: 18.

Добровольская Елена Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов и банковского дела, Днепровский государственный аграрно-экономический университет (ул. Академика Сергея Ефремова, 25, Днепр, 49600, Украинаj E-mail: elena.d0777§gmail.com

UDC336.7

Dobrovolska 0. V. The «Green Finance» as a Component of the Paradigm ofSustainable Development

One of the main issues of implementation of the concept of sustainable development is the financing of relevant projects, so in modern conditions, along with the three basic elements - economic, environmental and sociological -is also allocated thefinancial element. The development of the «green economy» has led to the emergence of«greenfinance». However, there is no single established understanding of the definition of «green finance», thus analyzing existing approaches is the purpose of this research. As a result of the analysis the key approaches to understanding «green finance» are systematized as follows: lj process; 2j financial investments in various forms of manifestation; 3j financial flows; 4j sustainable financial system. The last approach is determined as the most system-related. The definition of «green finance» via financial system is provided. The subject-object characterization of thefinancial system of sustainable development, which includes regulators of direct and indirect influence, and also objects, subjects (investors and recipients) is presented. The subjects and objects are coordinated with the spheres and links of financial system. The obtained results become the basis for further studies on systematization ofspecificfinancial instruments and their characteristics. Keywords: sustainable development, «green finance», «green financial in-struments»,financial system. Fig.: 2. Bibi.:18.

Dobrovolska Olena V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance and Banking, Dnipro State Agrarian Economics University (25 Academician Serhiy Yefremov Str., Dnipro, 49600, Ukraine)

E-mail: elena.d0777§gmail.com

Просування стратеги «зеленого зростання» в будь-якому напрямi та в будь-якш краМ ви-магае виршення питання фшансування вах зaходiв як з боку держави, так i з боку бiзнесу. Тому в сучасних умовах поряд з еколопчною, сощальною та економiчною складовими iз останньо! виокремлюеться i фшансова складова. Поступово проблема формування та розвитку «зелено! економши» спри-чинила появу нових дефшщш - «зелеш фшанси», «^матичш фшанси», «зелеш облкаци», «зелеш кре-

дити», тобто розвиток «зелено! економши» привiв до появи специфiчних фшансових шструменпв, яш використовуються в щлому рядi кра!н на сучасному еташ саме в проектах «зелено! економши». З часом стало зрозумко, що, о^м економiчно! складово! наразi (враховуючи суттеве зростання ролi фшанав у свтовому простор^ процеси фiнaнсiaлiзaщ'! свто-во! економши), важливе значення для ефективно! полiтики в даному нaпрямi набувають саме питання фшансового забезпечення. За оцшками рiзних фа-

xiB^B, у тому 4M^i фахiвцiв ООН, для комплексного задоволення потреб «зелено! економки» до 2030 р. необх1дно в^д, 20 до 35 трлн дол. При цьому основна маса цих кошпв - близько 50% повинна бути спря-мована на розробку та впровадження шфраструктур-них об'ектш та об'екйв вiдновлювальноi енерги, ще близько 20% - на пом'якшення та адаптацiю до на-слiдкiв змiни клiмату, майже 3-5% - на потреби «ро-зумного» сiльського господарства.

На сучасному еташ досл^дження проблемам «зелених фiнансiв», у тому чи^ ix сутностi як еко-номiчноi дефiнiцii, увага в основному придкяеться зарубiжними вченими та фаxiвцями мiжнародниx органiзацiй, що откуються проблемами сталого роз-витку, а саме такими: Дж. Шм1дта-Трауб, Дж. Д. Сеш, К. Беренсмен, Н. Лшденберг, Ю. Волз, Дж. Бонк, Х. Харас i Дж. Макартур та ш. Серед вiтчизняниx на-уковцiв варто виокремити роботи Карлша М. I., Гаць-ко! Л. П. та ш. Формування розумшня сутностi «зелених фiнансiв» мае виключно важливе значення для здшснення фшансування «зелених проектiв», тому метою статт е систематизацiя iснуючиx i пропозицiя власного розумiння цiеi дефшщи.

Kонцепцiя «зелених фiнансiв» е щлком лопч-ним доповненням концепци сталого розвитку. Наразъ за даними ООН, дану концепцш в тiй чи шшш формi пiдтримують б1льше 170 кра!н свiту. За даними свтово! фiнансовоi корпорацц, «зелена» фiнансова дiяльнiсть у свiтi набирае обертiв. Однак у даному питанш е щла низка проблем, що уповкь-нюють використання фшансових ресурсiв, зокрема не юнуе чiткиx «правил гри», в1дсутш фiнансовi стан-дарти, якi дозволяють той чи шший фiнансовий ш-струмент класифiкувати як «зелений», вiдсутнi мiж-урядовi угоди тощо.

Для яшсного забезпечення розвитку «зелених фшанав» необxiдно визначити базовi складовi еле-менти, що включенi у в^дносини в цiй сферi. Найб1льш повно це воображено в роботi Г. Шмидта-Трауба та Дж. Сеша (Schmidt-Traub G., Sachs J. D.) «Фшансування сталого розвитку» [1]. Джерела фшансування подкено залежно вк рiвня економiчноi системи, а саме: нацюнальний i мiжнародний рiвень, враховую-чи взаемозв'язки у виршенш як соцiальниx, так i еко-логiчниx проблем. При цьому в межах нацюнального рiвня варто виокремлювати i локальний рiвень, а ви-ходячи за межi нацiонального - такий регюнальний рь вень, як, наприклад, европейський регюн, у межах яко-го визначаються власнi правила щодо забезпечення сталого розвитку та фшансування в^пов^дних заxодiв.

Стосовно нацюнального рiвня фiнансування, то воно передбачае стимулювання податково'1 реформи та податково'1 дисциплiни, а також митного регулю-вання. Зокрема, станом на 2015 р. 13 краш свiту за-провадили нацiональнi або локальнi податки на вики-ди вуглецю. ^м того, необxiдно забезпечити якiсне

управлшня державними фiнансами в рамках бюджет-но! полiтики, яке стосуеться перегляду та перерозпо-д1лу видатково! частини та спрямування державних коштiв на шдтримку проектiв, що сприяють забезпе-ченню сталого розвитку економiки кра!ни. Не менш важливого значення набувае використання фшансових шструменпв державою не лише з точки зору введення додаткових податюв для стимулювання об-меження не пльки викидiв та забруднення навколиш-нього середовища, але й iнвестування державою про-ектiв, що спрямованi на активне використання техно-логiй, якi попршують стан навколишнього середовища. У даному контекста важливим е системний тдх1д з точки зору як фшансово!, так i екологiчноi складово! шляхом напрацювання iнструментiв точного оцшю-вання рiвня забруднення навколишнього середовища конкретним суб'ектом економши.

Щодо ролi приватних iнвесторiв, то вона не зво-диться лише до участ фiнансових посередникiв, таких як банки, страховi компани чи недержавш пенсш-нi фонди. Не менш важливим з точки зору формування умов для сталого розвитку та розвитку «зелених фшанав» е роль населення як споживача оргашчних продукпв харчування, вирощених на основi техно-логiй природного агровиробництва. Це фактично створення попиту, а отже, формування в^дпов^дного сегмента ринку.

Таким чином, населення формуе вх^дш грошовi потоки для шдприемств, що займаються ви-робництвом i реалiзацiею екологiчно чисто! продукцц та створюе фiнансовi умови для !х подаль-шого розвитку. Це стосуеться не лише продукйв харчування, адже не менш важливим е шдх1д населення до сортування смитя, рацюнального споживання води тощо. У межах цих рiвнiв визначено фiнансовi потоки за !х приналежшстю, тобто фiнансовi потоки iз приватних джерел i фiнансовi потоки, що форму-ються приватними iнвесторами. При цьому важливого значення для формування фшансових потоюв мае сприятлива ситуацiя як на мiжнародному рiвнi, так i в межах кра!ни.

З точки зору мiжнародного рiвня для фшансо-вого забезпечення сталого розвитку важлива стабкь-нiсть свито! фiнансовоi системи, а також зниження рiвня фiнансових ризикiв, що вимагае перегляду шд-ходiв у сферi фiнансового регулювання та нагляду за дiяльнiстю банкiвських установ, розвитку фондового ринку, а також ринку деривативiв, учасники яких активно проводять операци та напрацьовують новi фь нансовi iнструменти зеленого фiнансування.

З точки зору нацюнального рiвня базовою умо-вою е формування сприятливо! ситуаци для про-сування таких проекпв, у тому числi проведення заходiв щодо пiдвищення екологiчноi та фшансово! грамотносп населення, розумiння Верховною Радою важливост та невiдворотностi прийняття законодав-

ства, що регламентуе фшансове забезпечення стало-го економiчного розвитку, розумiння з боку регуля-торiв - Нацюнального банку Украши, Нацiональноi комiсГi, що здшснюе державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг i Нацюнально! комiсГi з цш-них паперiв та фондового ринку - потреби у стиму-люваннi просування «зелених» фiнансових продуктiв на вiтчизняному фшансовому ринку.

Автори дорожньо! карти низьковуглецевого «зеленого зростання» досить системно описують штерфейс «зелених фiнансiв», що може бути розпо-всюдженим на ва iснуючi напрями [2]. Вони визнача-ють чотири базовi групи: фшансова iндустрiя, власне «зеленi» фiнанси, економiчне зростання, покращення навколишнього середовища. При цьому в межах фь нансово! шдустри вони визначають такi базовi еле-менти: розвиток нових фшансових продуктiв; фшан-сування iнших галузей i технологiй (йдеться про й, що можуть бути спрямованi на захист навколишнього середовища); прогресивш методи управлiння ри-зиками; ефективна робота на ринку викидiв.

Урозрiзi покращення навколишнього середови-ща увага зосереджена навколо впровадження «зелених технологш» та розвитку «зелених галузей», зокрема альтернативних джерел енерги, природного агровиробництва тощо), законодавчих норм покращення стану навколишнього середовища, бкьш активного розвитку ринку торгiвлi викидами. Еконо-мiчне зростання як елемент штерфейсу «зелених фь нансiв» включае в себе розвиток новигах технологш, просування еколопчно безпечних галузей, розробку схем шдвищення ефективностi торгiвлi викидами. Стосовно власне «зелених фшанав», то вони вклю-чають фiнансування «зелених шдприемств» i тех-нологiй, розвиток «зелених фшансових продукпв» i «зелених швестицш», включення ризикiв забруд-нення навколишнього середовища при прийнятп рь шень щодо фiнансування та шдвищення ефективно-стi операцiй торгiвлi викидами.

На думку Х. Дж. Но (ЫоЬ Н. |.), усi «зелеш» фь нансовi продукти варто подкити на чотири базовi групи:

+ роздрiбнi фшанси («зелена шотека», «зеленi» кредити на придбання житла, «зелеш» кре-дити на будiвництво комерцiйноi нерухомо-стi, «зеленi» кредитнi картки, «зелеш» авто-кредити);

+ корпоративт/швестицшт фiнанси (фшан-сування «зелених проектiв», «зелена сек'ю-ритизацiя», «зеленi» венчурний i приватний каттали, технологiчний лiзинг i карбоновi фiнанси);

+ управлшня активами (фккальний або каз-начейський фонд, екофонд та низьковуглеце-вий фонд, зелеш облкаци, фонд на випадок стихшного лиха);

+ страхування (автострахування, вуглецеве страхування, страхування катастроф, «зеле-не страхування») [3].

З точки зору класифшаци щ групи умовно пред-ставляють рiзнi сектори фшансово! системи, а саме -баншвський сектор у частиш кредитування, сектор державних фшанав - через сформован фонди, стра-ховий сектор i сектор суб'екпв господарювання.

Проведений нами системний аналiз дефiнiцii «зеленi фiнанси», а також критичний !х огляд у роботах зарубiжних авторiв дозволив зро-бити висновок щодо вiдсутностi усталеносп в розу-мiннi даного поняття, що суттево ускладнюе власне процес фшансового забезпечення сталого розвитку економши як на рiвнi окремо взято! кра!ни, так i на мiжнародному рiвнi. Б1льше того, наразi в основному в роботах зарубiжних авторiв активно проводяться дослiдження дано! дефшщи. Це е надто важливим пи-танням, оск1льки надання единого прозорого та зро-зум1лого визначення «зелених фшанав» буде покла-дено в основу робочих докуменпв свiтових оргашза-цiй, що здiйснюють регулювання сталого розвитку, та дозволить визначити правила, яких варто дотриму-ватись при визначенш як обсяпв фiнансування, так i результатiв цих дiй.

На наш погляд, варто виокремити таи базовi шдходи (рис. 1): визначення «зелених фшанав» як процесу в розумшш штегрованосп фiнансового сектора в трансформацшш процеси, що супроводжують формування сталого розвитку [4], або ж як процесу фшансування рiзнопланових заходiв чи рiзних ви-дiв дiяльностi, що сприяють сталому розвитку [5-7]. Варто зазначити, що такий шдхк е досить популяр-ним, а вкмшносп, що виникають при цьому, обумов-ленi тими елементами, яш, на думку авторiв, варто визначати як головш проблеми, на виршення яких спрямовуються кошти, зокрема вони можуть бути зосередженi на вирiшеннi проблем розвитку низько-вуглецево! економiки або ж на виробництво еколопч-них продукпв, змiни клiмату та шше, що пов'язують iз забезпеченням сталого розвитку [8].

Досить часто зустрiчаеться ототожнення «зелених фшанав» iз «зеленими iнвестицiями» [9-11] в проекти сталого розвитку. Так, зокрема в робоп [9] зазначаеться, що «зелеш фшанси» - це «ва форми швестицш або кредитування, яш враховують вплив на навколишне середовище i шдвищують еколопчну стiйкiсть, ключовим елементом яких е сталi iнвести-ци та банкiвський сектор, де iнвестицiйнi та кредитнi рiшення приймаються на основi екологiчного скри-нiнгу та оцшки ризикiв вiдповiдно до стандарпв еко-логiчноi стiйкостi». На наш погляд, термш «iнвести-ц11» е значно вужчим за термiн «фшанси», адже шве-стиц11 - це лише один iз iнструментiв, який викори-стовуеться для досягнення певних результапв; окрiм iнвестицiй, для фшансування можуть бути задiянi

Рис. 1. Систематизафя пiдходiв до розумшня дефшщп «зеленi фшанси» Джерело: авторська розробка.

рiзноманiтнi джерела, зокрема банкшсьй кредити, iнструменти фондового ринку (наприклад, обмгацц). Крiм того, е досить потужний блок iнструментiв, що можуть використовуватись у сферi державних фшан-сiв для фiнансування проектiв сталого розвитку.

Замiсть ототожнення «зелених фшанав» з «фь нансовими iнвестицiями» бкьш доречним видаеться прирiвнювання !х до «фшансових потокiв», оск1льки фiнансовi потоки супроводжують всi операци швес-тицшного, кредитного характеру як у межах приватного, так i державного фшансування, а також за умови змiшаного ф1нансування, про що було зазна-чено вище. Х. Харасом i Дж. Макартуром (Ккатз Н., МсАтЬкит}.) надане таке визначення: «Фiнансовi потоки - державш чи приватнi - вид1ляються на фшансування в те, що сприяе сталому розвитку, включаючи його економiчнi, соцiальнi та екологiчнi iмперативи» [12].

Б1льш повним, на наш погляд, е розумшня «зелених фшанав» як стало! фшансово! системи чи сталого фшансування: «стала фшансова система це та, яка створюе варпсть та здшснюе транзак-цц фiнансових активiв таким чином, щоб формувати реальний добробут для обслуговування довгостро-кових потреб шклюзивно! економiки сталого розвитку» [13]. Водночас розглядати фшансову систему як таку, що створюе вартшть, не е доречним, осккьки з точки зору сутност фiнансiв вони виникають на рiв-нi розпод1лу та перерозподку валового внутрiшнього продукту, а самi не можуть створювати варйсть. Але такий пiдхiд обумовлений процесами фшанdалiзацíi та формуванням вiдповiдноi теорГ! щодо можливостi створення вартостi при здшсненш фiнансових опера-цiй. Бкьш ширшим е визначення «зелених фшанав» як фшансово! системи, запропоноване експертною групою зi сталих фшанав бвропейського Союзу [4]: «фшансова система, яка е стабкьною i спрямованою на довгострокову освггу, вирiшення економiчних, сощальних, екологiчних проблем, включаючи сталу зайнятшть, пенсiйне фiнансування, технологiчнi ш-новаци, iнфраструктуру, будiвництво та пом'якшення наслкшв змiни клiмату».

Уц1лому, сутнiсть фшансово! системи дослкжу-валася в роботах багатьох як вйчизняних так i закордонних авторiв. Найб1льш популярним шдходом у вiтчизняних публiкацiях е розумшня фь нансово! системи як сукупност економiчних вк-носин, що виникають у межах рiзних сфер i ланок. Визначення, що надають економшти, також узгоджу-еться з визначенням фахiвцiв фiнансового права. Так, Нестеренко А. С. запропоновано визначення фшансово'! системи Укра!ни як «складно!, вккрито!, дина-мiчно!, структуровано! iерархiчноi системи; доведено, що сучасна фшансова система становить собою внутршньообумовлену сукупшсть взаемопов'язаних i об'еднаних единою метою сфер, ланок та шститупв, кожна з яких представляе специфiчну групу фшансових вкносин, яш опосередковують формування, роз-под1л та оргашзацго використання фондiв грошових кошпв держави, мiсцевого самоврядування, пiдпри-емств рiзних форм власностi, фiнансових шституцш» [14]. Досить цiкавим е дослкження, проведене на пе-ретинi фшансово! науки та науки фшансового права авторами Сухонос В., Чернадчук В. i Школьник I. [15], яш зазначають, що фiнансова система являе собою систему взаемовкносин мiж державними фшансами, фiнансами суб'ектiв господарювання та фшансами домогосподарств, що здшснюються через шститу-ти та за допомогою шструменпв фiнансового ринку в умовах, що регламентуються чинним законодав-ством у вкповкних сферах.

Дещо шший пiдхiд, як правило, пропонують закордонш вченi, що обумовлено провiдною роллю, яку вкдграе саме фiнансовий ринок та його шсти-тути, осккьки, на вкмшу вiд вiтчизняно! практики (коли значна частка фшансових ресурав зосеред-жена у сферi державних фшанав i грошовi потоки рухаються за межами фiнансового ринку), у зарубiж-нiй практицi бiльша частка руху фiнансових ресурсiв (у тому чи^ й публiчних фiнансiв) вкбуваеться через фiнансовий ринок з використанням вiдповiд-них фiнансових шструменпв. Так, зокрема Г. Шина-зi зазначае, що «фiнансова система - це сукупшсть

€ от

^ W

сг с X

ff]

=î' а> $ о

3' X

о" 3 е о

ъ а> ■О

ю

Ln

lO

О

_1

00

g J.

» s

to

to

> s?

►e- ° g

£ о ™

S -à

s

s g

I' ^

я -

» to > g

CD «

►е- ^ тзт РЗ

я >

g s

f* оЭ td rD S

> Ë

гь -h?

я- en я

ft g

рз 43

g H s;

2 43 a

Я o i*

S. В -

to о Я

со го

" s g ,— S, s

I—' H

ON 43 --<

^ S -Я

, я g;

0 я g; « я.

I.

s

1

о «

я? to to

04 Q CO

£ a g?

ES !"

5 _

43 Й

S

s я £

О чз

03 О

оз оз

S 03

s X

рз

Я

to

го H

s о S Я 43 S' о S

я a.

^ 1 S

> s g

ro S о ï 2

n 03

^ я 2 гъ го Я

43 О > - g g

X рз

рз

рз

S ä

н «

tr о

G »

ÏQ рз

Я О ï

_G en «

43 > 43

рз Б- рз

M * n

"Я. О H

¡4 to 43

S •SL.-á

g i-" « н

в. В ^

g g

s ^ I

s s .

NJ VO

H Я H

рз о !"

! 3 s

<т> 43 я ►©- g

03

s

ъ. n >

(TI

ал >

3"

го я.

s J3

4 Hrt n> 2

5 >

43 ro

Я' n tO

«

О

■ я

рз H СП рз съ

03 43

Я л>

п> ^

Iи >

ES 3

Я to

¡4 рз

ГО а

4 s

to л>

s 5

£ g

5 5

^ в g

1 > s

2 п> ^ >' Я о

рз S н

го X рз

СП Я го

рз я. о

й fe -К

рз >

з-

я

43

s

to

§ ^

Я

о

43

s

рз

я

я

»

to

s *

' о

H ^

H рз

я

to

го H

о

43

СП л

H 43

S л>

g ^

а 5'

í а

л Ä

ГЪ ГJ

я о

s ,«

s ^

Pi

s ~

s >

IX со

Й ra

ч рз

Я 43

ÎX 43

!" О

я Я

рз £

Е g

43

Я 43 S 43

О >

Я

о

^ s

я

я

2 го >

» 43

> го to

43

О

' Я рз

s<

СП >

з-

в

я о to Я s

-с я s

X ™ g

> g s ^

\ Сй

to 43

о

оз

л> А

Я 43

S рз

X я: Ее' ч

рз рз

to

О ' >

XT

го H

to

рз ^

рз 43 ^ рз 43 С:

О а

to s ^ ^

S, л

ал рз Я го S "ä

в s h-j я

to

рз го

i-" н >■ s

S g

s.

«

о : >

о ^

2' я

•

го гъ

H «

ГЪ о

43 я

Го о

Я >

О 43 >

О ^

Ч рз

2' ^

ES. 3

я ^

i-O !" О i

.с

о л !" ^ 43 го

G "S

S 43

рз рз

to Я

S to

1 ^ Q3

я

q я

M »

О 43

О

рз 43

Я g

1 g

> S

? ^

to го S tô'

tr рз_

I ¡!

* ^

СП гъ

03

Я О

О 43

го ^

Л> РЗ 43 Я

-£? S > -

Я

3"

О

о ^ a !"

>. Q

to S

оз Я рз

СП го H

03 to

Я О

CD 43

га

в

о to 43

If ™ в ^

г. s > s s °

S s?

g H

я «

Я s-

'«r

^ я

Ä !" оз я

го

> о Л> to Я S

1 S q g

» з

рз g

ES ^

Я ä

g S

to рз

§ Я Я »

го'

I Я

п J2 н ^а

to

о я g' ^

!" Я ï g

i!) ^

В я

Е о

о *

03 ]>

> я

s; s

3 S ^

рз g

гъ Я

г я

i-U ро

еъ д

43 J2 П> 43 РЗ

^ s s ^ S i

Я рз

я ja

3 5' я

рз

го >

►е- ?

п> я

43 рз

i'§ я S.

> 43

tr рз

Я Я;

РЗ нЕ

* S

„ О ,

H g 43

рз Я. IT

м го ^

S- s-^

g § §

__оз

'S "g. я

в Я S

I2- s

St ï ^

5" 1 >

Ä Я g

03 и

CD 43 a

> рз Я

I * X

S е- о

S о я S я

S 43

о о S

Р4 to -В. о

^ g s-"

рз

ä a РЗ

g я -a.

^ ?

►е- я

В' °

Я 43

Я S

го ^

to S

s 2

> ^

tr Ä

Я ш g g

Sc

Я S

S I

СП

s

» s

g. ^

ro i—

ч ^

G4 43

g S

g я 5 я.

i о я

£ 1

m в

а\ 5 43

>" о

Н ^ 03

g 43 to S

О И ^

О рз «

гъ

43

>

*

гъ Я рз

Я

рз

43 43

О ГС 43

I -S g

О S В a с) с-

43 >

HaS рз 4Г <

1 H

►е- »

Я' tq

S s.

го а

О !"

2 43 2. и

О

üd

re S

Pa го

го рз >

S

to о

§ * О

о го О

? g g

» ° "* «

рз О CD

^ о Ее о и » 3 »

tr a 43

g 2

оз to Is

ï g s ro s vS

О

M tr -сь,"©:

я л я

О TS рз

й a ° сз Ä

s

о to о

ЕК0Н0М1КА

Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г I КРЕДИТ

м м

ЕК0Н0М1КА Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г I КРЕДИТ

Опосередкованого впливу:

Мшктерство екологм та природних ресурав, Мшктерство аграрноТ пол1тики та продовольства

Прямого впливу:

Нацюнальний банкУкраши, Нацюнальна кол/иая що здшснюе державне регулювання у сфер1 ринк1в фшансових послуг, Нацюнальна кол/иая з цшних папер1в та фондового ринку, Мшктерство фшанав Украши

«Зелеы державы фонди»

«Зелеш кредити»

«Зелеы ¡нвестицп» «Зелеш обл1гацп» «Зелеш деривативи» «Зелене страхування»

Держава Мкцев1 органи влади Банки Кредитш сгнлки 1нвестицшш фонди ГПзингов1 компани Страхов! компани Домогосподарства

Суб'екти господарювання що впроваджують зелеы технологи та проекти

Домогосподарства, що застосовують зелеы продукти чи технологи

Ланки:

Фшансова система

Сфери:

и

е о ^ "о

? ю Джерело: авторська розробка. 1. ип

о1 М 3 О

Державний Мкцевий

бюджет бюджет

* к ; к

Реальний сектор

Фшансовий сектор

Державы фшанси

Фшанси суб'ект1в господарювання

Фшанси домогосподарств

Фшанси м1жнародних оргаызацш

Рис. 2. Суб'сктно-об'сктна характеристика фшансовоУ системи сталого розвитку («зелеш фшанси»)

критершм парадигми сталого розвитку як на нацго-нальному, так i на свитому piBHi.

ВИСНОВКИ

Отже, iмплементацiя стратеги сталого розвитку обумовила появу ново! дефшщи - «зеленi фшанси», у межах яких з'являються новi види фгнансових гн-стpументiв, як використовуються для фiнансування «зелених проектгв». Найб1льш розповсюдженими е цiльовi «зелеш кредити», «зеленi облiгацГi», деpжавнi «зелеш фонди» та гншг. Саме цг гнструменти наразг не мають чгтких характеристик, що уповгльнюе !х вико-ристання та потребуе проведення подальших дослг-джень у цьому напрямг. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Schmidt-Traub G., Sachs J. D. Financing Sustainable Development: Implementing the SDGs through Effective Investment Strategies and Partnerships, 2015. 156 p. URL: http:// unsdsn.org/wp-content/uploads/2015/04/150408-SDSN-Fi-nancing-Sustainable-Development-Paper.pdf

2. Low carbon Green Growth in Asia: Policies and Practices Asian Development Bank Institute. 2013. 266 p. URL: https:// www.adb.org/sites/default/files/publication/159319/adbi-low-carbon-green-growth-asia.pdf

3. Noh H. J. Financial Strategy to Accelerate innovation for Green Growth. 2010. 31 p. URL: https://www.oecd.org/sti/ ind/45008807.pdf

4. Interim Report. EU High-Level Expert Group on Sustainable Finance. 2017. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/ info/files/170713-sustainable-finance-report.en. pdf

5. Green Finance. A Bottom-up Approach to Track Existing Flows. IFC, GIZ. 2017. 66 p. URL: https://www.ifc.org/wps/ wcm/connect/48d24e3b-2e37-4539-8a5e-a8b4d6e6acac/ IFC_Green+Finance+-+A+Bottom-p+Approach+to+Track+ Existing+Flows+2017.pdf

6. Towards a green finance framework. European Banking Federation. 2017. 46 p. URL: https://www.ebf.eu/wp-con-tent/uploads/2017/09/Geen-finance-complete.pdf

7. G20 Green Finance Synthesis Report. 2017. http://un-epinquiry.org/wp-content/uploads/2017/07/2017_GFSG_Syn-thesis_Report_EN.pdf

8. Green finance progress report. United Nations Environment Programme. 2017. URL: http://unepinquiry.org/ wp-content/uploads/2017/07/Green_Finance_Progress_Re-port_2017.pdf

9. Худякова Л. С. Международное сотрудничество в развитии «зеленого» финансирования. Деньги и кредит. 2017. № 7. С. 10-18.

10. Berensmann K., Lindenberg N. Green Finance: Actors, Challenges and Policy Recommendations / Dr Senior Researchers Department «World Economy and Development Financing». German Development Institute / Deutsches Institut für Entwicklungspolitik (DIE). 2016. URL: https://www.die-gdi. de/uploads/media/ BP_23.2016.pdf

11. Financing the Green Transformation. How to Make Green Finance Work in Indonesia / Volz U., Böhnke J., Knierim L., Richert K., Röber G.-M., Eidt, V. 2015. URL: http://www.palgrave. com/ us/book/9781137486110

12. Kharas H., McArthur J. Links is the chain of sustainable finance: Accelerating private investments for the SDGs, including climate action. Brookings Institution, 2016. 18 p. URL: https://www.brookings.edu/research/links-in-the-chain-of-sustainable-finance-accelerating-private-investments-for-the-sdgs-including-climate-action/

13. The financial system we need: from momentum to transformation. Inquiry Report. 2016. URL: http://unepinquiry. org/publication/the-financial-system-we-need-from-momen-tum-to-transformation/

14. Нестеренко А. С. Фшансова система Украши: пра-вова характеристика та законодавче регулювання : авто-реф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07. Одеса, 2014. 40 с.

15. Chernadchuk V., Sukhonos V., Shkolnyk I. The notion and content of financial system in the context of financial law of Ukraine. Problems and Perspectives in Management. 2017. Vol. 15. Issue 2-1. Р. 234-245.

doi: 10.21511/ppm.15(2-1).2017.07

16. Шинази Г. Дж Сохранение финансовой стабильности. Вопросы экономики. 2005. № 36. 34 с.

17. Карлш М. I. Форми фшансового стимулювання еколопчно! вщповщальносл бiзнесу, теритс^альних громад i громадян. Демографiя та со^альна економiка. 2017. № 3. С. 89-99.

18. Гацька Л. П. Тенденцп еколопзацп фшансово! сис-теми, можливост для кра!н, що розвиваються. Грошь фiнан-си i кредит. 2017. № 5. С. 187-191.

REFERENCES

Berensmann, K., and Lindenberg, N. "Green Finance: Actors, Challenges and Policy Recommendations Senior Researchers Department «World Economy and Development Financing» German Development Institute". https://www.die-gdi.de/up-loads/media/BP_23.2016.pdf

Chernadchuk, V., Sukhonos, V., and Shkolnyk, I. "The notion and content of financial system in the context of financial law of Ukraine". Problems and Perspectives in Management. Vol. 15, no. 2-1 (2017): 234-245. doi:10.21511/ppm.15 (2-1).2017.07

"G20 Green Finance Synthesis Report. 2017". http://un-epinquiry.org/wp-content/uploads/2017/07/2017_GFSG_Syn-thesis_Report_EN.pdf

"Green finance progress report. United Nations Environment Programme. 2017". http://unepinquiry.org/wp-content/ uploads/2017/07/Green_Finance_Progress_Report_2017.pdf

"Green Finance. A Bottom-up Approach to Track Existing Flows. IFC, GIZ" https://www.ifc.org/wps/wcm/ connect/48d24e3b-2e37-4539-8a5e-a8b4d6e6acac/IFC_ Green+Finance+-+A+Bottom-p+Approach+to+Track+Existing +Flows+2017.pdf

Hatska, L. P. "Tendentsii ekolohizatsii finansovoi systemy, mozhlyvosti dlia krain, shcho rozvyvaiutsia" [Trends in environ-mentalizing the financial system, opportunities for developing countries]. Hroshi, finansyikredyt, no. 5 (61) (2017): 187-191.

"Interim Report. EU High-Level Expert Group on Sustainable Finance". https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/170713-sustainable-finance-report.en.pdf

Karlin, M. I. "Formy finansovoho stymuliuvannia ekolo-hichnoi vidpovidalnosti biznesu, terytorialnykh hromad i hro-madian" [Forms of financial stimulation of environmental responsibility of business, territorial communities and citizens]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, no. 3 (31) (2017): 89-99.

Kharas, H., and McArthur, J. Links is the chain of sustainable finance: Accelerating private investments for the SDGs, including climate action. Brookings Institution, 2016. https:// www.brookings.edu/research/links-in-the-chain-of-sustain-able-finance-accelerating-private-investments-for-the-sdgs-including-climate-action/

Khudyakova, L. S. "Mezhdunarodnoye sotrudnichestvo v razvitii «zelenogo» finansirovaniya" [International cooperation in the development of "green" financing]. Dengi i kredit, no. 7 (2017): 10-18.

"Low carbon Green Growth in Asia: Policies and Practices Asian Development Bank Institute". https://www.adb.org/ sites/default/files/publication/159319/adbi-low-carbon-green-growth-asia.pdf

Nesterenko, A. S. "Finansova systema Ukrainy: pravova kharakterystyka ta zakonodavche rehuliuvannia" [Financial System of Ukraine: Legal Characteristics and Legislative Regulation]: avtoref. dys.... dokt. iuryd. nauk: 12.00.07, 2014.

Noh Hee, J. "Financial Strategy to Accelerate innovation for Green Growth". https://www.oecd.org/sti/ind/45008807.pdf Schmidt-Traub, G., and Sachs, J. D. Financing Sustainable development: Implementing the SDGs through Effective Investment Strategies and Partnerships, 2015. http://unsdsn. org/wp-content/uploads/2015/04/150408-SDSN-Financing-Sustainable-Development-Paper.pdf

Shinazi, G. Dzh. "Sokhraneniye finansovoy stabilnosti" [Preservation of financial stability]. Voprosy ekonomiki, no. 36 (2005).

"The financial system we need: from momentum to transformation" Inquiry Report. 2016. http://unepinquiry.org/ publication/the-financial-system-we-need-from-momentum-to-transformation/

"Towards a green finance framework. European Banking Federation. 2017". https://www.ebf.eu/wp-content/up-loads/2017/09/Geen-finance-complete.pdf

Volz, U. et al. "Financing the Green Transformation. How to Make Green Finance Work in Indonesia". http://www.pal-grave.com/us/book/9781137486110

<

o

u

294 BI3HECIHQOPM № 5 '2018

www.business-inform.net