CC BY
8
УДК 338.1
СУЧАСН1 П1ДХ0ДИ ДО Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ П1ДПРИШСТВ
ЕНЕРГЕТИЧНОГО СЕКТОРА УКРА1НИ
© 2017
ЗАХАРОВ В. С.
УДК 338.1
Захаров В. С. Сучасн пiдходи до фшансового забезпечення розвитку шдприемств енергетичного сектора Украши
Дослджено м/жнародний досв/д фшансового забезпечення розвитку шдприемств енергетики; визначено, що випуск «зелених» (кл'матичних) об-лгацй, як окремого виду боргових фнансових iнструмент'в, е сучасним ефективним мехашзмом залучення фнансовихресурс/в на тдприемства енергетичного сектора. Проанал'вовано переваги випуску «зелених» обл'/гацш з точки зору як 1'х еколого-економ'мноi ефективностi, так i мож-ливостi залучення лшдних ф'шансових ресурав на тдприемства енергетики, формування позитивного жджу сощально в'дпов'дальноi компанИ. Доведено необхiднiсть вдосконалення втчизняного законодавства з метою активiзацiiпроцеав залучення необхiдних обсягiв ф'шансування Ыд-приемств енергетичного сектора Украши, де державне регулювання мае в'д'гравати визначальну роль.
Ключов'! слова: енергетичний сектор, ф'тансове забезпечення, «зелек» ф'танси, «зелет» (кл'шатичт) обл'гаци, еколого-економнна ефектив-Рис.: 1. Ббл.: 17.
Захаров Всеволод Сташславович - астрант, Ки/вський нацональний торговельно-економiчний ушверситет (вул. Кото, 19, Кшв, 02156, Украна) E-mail: aspirantura.knu@gmail.com
УДК 338.1
Захаров В. С. Современные подходы к финансовому обеспечению развития предприятий энергетического сектора Украины
Исследован международный опыт финансового обеспечения развития предприятий энергетики; определено, что выпуск «зеленых» (климатических) облигаций, как отдельного вида долговых финансовых инструментов, является современным эффективным механизмом привлечения финансовых ресурсов на предприятия энергетического сектора. Проанализированы преимущества выпуска «зеленых» облигаций с точки зрения как их эколого-экономической эффективности, так и возможности привлечения ликвидных финансовых ресурсов на предприятия энергетики, формирования положительного имиджа социально ответственной компании. Доказана необходимость совершенствования отечественного законодательства с целью активизации процессов привлечения необходимых объемов финансирования предприятий энергетического сектора Украины, где государственное регулирование должно играть определяющую роль. Ключевые слова: энергетический сектор, финансовое обеспечение, «зеленые» финансы, «зеленые» (климатические) облигации, эколого-экономическая эффективность. Рис.: 1. Библ.: 17.
Захаров Всеволод Станиславович - аспирант, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина)
E-mail: aspirantura.knu@gmail.com
UDC 338.1
Zakharov V. S. The Current Approaches to the Financial Ensuring of Development of Enterprises in the Energy Sector of Ukraine
The international experience as to the financial ensuring the development of energy enterprises has been researched; it has been determined that issuing the «green» (climatic) bonds, as a separate type of the debt financial tools, is an effective contemporary mechanism for attracting financial resources to the enterprises of energy sector. Advantages of the «green» bonds were analyzed both in terms of their environmental and economic efficiency, and in terms of possibility of bringing the liquid financial resources to the energy enterprises, forming a positive image of a socially responsible company. The article proves the need to improve the domestic legislation with a view to activating processes aimed at attracting the necessary financing volumes for enterprises in the energy sector of Ukraine, where the State regulation must play a decisive role.
Keywords: energy sector, financial ensuring, «green» finance, «green» (climatic) bonds, ecological and economic efficiency. Fig.: 1. Bibl.: 17.
Zakharov Vsevolod S. - Postgraduate Student, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: aspirantura.knu@gmail.com
Одним i3 завдань peaAi3a^'i Енергетично! стратеги Украши, що мае бути вдосконалена та вцпо-вцно затверджена Кабшетом MrniCTpiB Украши у вцповцност до сучасних глобалiзацiйних процеав, е зменшення енергозалежност нацюнально! економжи та розвиток процеав енергозбереження.
Роль держави в розвитку енергетичного сектора е фундаментальною, а особливо в умовах полггико-економiчних дисбаланав, впливу фшансово! кризи тощо. При цьому варто вцзначити, що практика роз-мщення облиащй внутршнього державного боргу (ОВДП) шд покриття борпв державних шдприемств енергетичного сектора, насамперед НАК «Нафтогаз Украши», або шд збкьшення обсягу статутного кашталу таких шдприемств, яка донедавна широко застосовува-лася Кабшетом Мiнiстрiв Украши в особi Мшстерства фшанав Украши, однозначно себе вичерпала. Державне
регулювання мае спрямовуватися на розвиток ринюв каштал1в, де формуються фшансов1 ресурси як джерела фшансового забезпечення шдприемств енергетичного сектора. У випадку шдприемств енергетики державно! власност або тих шдприемств, де держава бере участь у каштал1, важливим завданням уряду е побудова ефек-тивно! системи державного фшансового контролю за напрямами використання державних кошт1в та спря-мування 1х не ткьки у виршення поточних проблем 1з зобов'язаннями або лжв1дшстю шдприемств, а у ство-рення швестицшних ресурйв, що згенерують доходи майбутнк перюд1в.
Проекти та заходи, метою яких е розвиток енер-гозбереження, впровадження альтернативних джерел енерги, у перюди спаду чи перезавантаження економжи також активно фшансуються за рахунок безповоротно! фшансово! допомоги, гранив в1д м1жнародних донор1в,
що реамзуються переважно через 1нститути громадян-ського суспГльства - неприбутков1 громадсью оргаш-зацГ!. Однак под1бн1 проекти частше носять некомер-цшний характер i спрямован1 на п1дтримку добробуту домогосподарств через модерншацю пiдприeмств державно! та комунально! власностi, а тому капiталiзацiя таких проектГв з подальшим вивГльненням фiнансових ре-сурсiв на таких пГдприемствах виглядае малоймовiрним. Тому й актуалiзуеться питання диверсифжацГ! iснуючих i пошуку нових сучасних джерел фiнансового забезпечен-ня пiдприемств енергетичного сектора, у першу чергу, через активiзацiю iнвестицiйних процесГв, спрямованих на розвиток пГдприемств енергетичного сектора.
Мета стати - з науково! точки зору вивчити су-часш пiдходи до фiнансового забезпечення розвитку шдприемств енергетичного сектора та можливост !х iмплементацГi у вГтчизнянш економiцi.
Oднiею з фундаментальних змш у рамках Гсну-ючо! глобально! фшансово! системи ряд мГж-народних органiзацiй (бвропейський банк ре-конструкцГ! та розвитку, Мiжнародний валютний фонд, СвГтовий банк та ГншГ), а також ряд сучасних економк-йв вважае формування пiдсистеми так званих «зелених фiнансiв» (англ. - «greenfinances»). Правда, до цих шр не склалося загальновизнаного визначення цього поняття [1, с. 6].
«Зелеш фшанси» вже виокремлюють у окремий рГзновид фiнансових послуг i продукпв, якГ використо-вуються при прийнятт рiшень про позики, проведеннi монГторингу та управлiннi ризиками з урахуванням еко-логГчних факторГв i сприяють залученню екологiчно орГ-ентованих швестицш i впровадженню низьковуглецевих технологГй, проектГв, виробництв i шдприемств» [2].
«Зелене фшансування» включае перш за все швес-тицГ! з державних i приватних ГнвесторГв у розробку i здГйснення проектГв i заходГв у сферах:
f рацГонального (збалансованого) природоко-ристування, включаючи пГдтримку стГйкостГ виробництва екосистемних послуг (наприклад, управлГння водними ресурсами, захист ГрунтГв, збереження бюрГзномашття); f виробництво екологГчних товарГв i послуг (наприклад, виробництво природозберГгаючих обладнання i технологГй, управлГння вГдходами, лГквГдацГя нафтових розливГв, розвиток еколо-гГчного туризму); f розвиток низьковуглецевих технологГй i зни-ження викидГв парникових газГв та/або адап-тацГ! (пГдвищення стГйкостГ) до змГни клГмату та Г! наслГдкГв (наприклад, пГдвищення енерго-ефективностГ, виведення i використання засу-хостГйких сортГв сГльськогосподарських культур, розробки використання нових матерГалГв щодо захисту будГвель вГд негоди). Дана скла-дова Гменуеться також як «клГматичш фшанси» (англ. - «climate finances»).
Широке трактування «зелених фшансш», крГм пе-рерахованого вище, охоплюе фГнансовГ механГзми сти-мулювання (субсидування) реалГзацГ! проектГв альтерна-
тивно! енергетики, що сприяють зниженню викид1в парникових газ1в та адаптацИ до змши кл1мату (наприклад, спец1альн1 квоти (англ. - «renewable portfolio standard», RPS) i мережев1 тарифи (англ. - «feed-in-tariff», FIT) на використання електроенергГ! вГд поновлюваних джерел мережевими компашями; фГнансовГ Гнститути (оргаш-зацГ! та спецГальне нормативно-правове та адшшстра-тивне забезпечення !х дГяльностГ), що спещалГзуються на вищезазначених зелених швестицГях (наприклад, вуглецевГ бГржГ, на яких реалГзуються квоти на викиди парникових газГв; фонди типу Green Climate Fund), що забезпечують фГнансування або хеджування таких ш-вестицГй (наприклад, через емГсш вГдповГдних фшансо-вих ГнструментГв).
Отже, пГд впливом процесГв глобалГзацГ! у свГтГ на-було поширення окреме джерело фГнансування проектГв енергозбереження як емГсГя таких фГнансових Гнстру-ментГв, як «зеленГ облГгацГ!» або «клГматичш облГгацГ!» (англ. - «green bonds» or «climatebonds»), адже у розви-нених кра!нах ГнституцГйнГ швестори стають все бГльш свГдомими Г вГдповГдальними за стГйкГсть сво!х капГта-ловкладень. У результат це створюе вГдчутний попит серед боргових ГнвесторГв на «зеленГ» (або «клГматич-ш») облГгацГ! - Гнструмент, спрямований на залучення капГталу для фГнансування екологГчних проектГв [3].
Науковий шдхГд до визначення поняття «зелена облГгацГя» зводиться до звуженого визначення !х як боргових цГнних паперГв, що спецГально емГтуються з метою фГнансування охорони навколишнього середови-ща, зменшення шкГдливого впливу на клГмат Г заходи з адаптацГ! довкГлля до економГчних перетворень [4].
Отже, основним критерГем проектГв з точки зору розвитку енергетичного сектора е !х «еколопчшсть». У широкому сена «еколопчшсть» проекту можна ви-значити як збереження еколопчно! стГйкостГ (включаючи енергозбереження), бюрГзномашття планети, а також вГдсутшсть будь-яких негативних впливГв на клГматичне середовище в результатГ його реалГзацГ!.
Варто звернути увагу на те, що «зеленГ облГгацГ!» охоплюють проекти в рГзних сферах, починаючи вГд розробки вГдновлюваних джерел енергГ! та по-кращення стану навколишнього середовища до Гнвести-цГй, якГ покращують водопостачання та розвиток транспортного сполучення, лопстики тощо. Тому звужувати !х цГльове призначення виключно з метою охорони на-вколишнього середовища, зменшення шкГдливого впли-ву на клГмат е занадто спрощеним шдходом з точки зору як економГчно! сутностГ поняття «цГнний папГр», так Г забезпечення реалГзацГ! економГчного Гнтересу емГген-та. При цьому, Ггнорування соцГального ефекту вГд емГсГ! такого виду цГнних паперГв е також невГрним, адже за такого пГдходу втрачаеться основна сутшсна ознака, що видкяе «зеленГ облГгацГ!» з-помГж облГгацГй як одного з видГв боргових цГнних паперГв [5].
На нашу думку, найбГльш доцГльним е визначен-ня «зелено!» («клГматично!») облГгацГ! як окремого виду боргових цГнних паперГв у системГ економГчних вГдно-син, що виникають у процесГ надання позики на здГйснення заходГв щодо фГнансування проектГв або заходГв
Гз наявним сощальним ефектом, що може проявлятися в розвитку енергозберГгаючих технологш, охорони навко-лишнього середовища, зменшення шкГдливого впливу на клГмат, адаптаци довкГлля до сучасних економГчних пе-ретворень та екологГчних стандартгв. При цьому таю вГд-носини передбачають виникнення боргових зобов'язань емГтента або особи, яка видала неемгайний цшний папГр, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги вГдповГдно до зобов'язання.
Вважаемо доцГльним законодавче закршлення даного виду цГнних паперГв Гз внесенням вГдповГдних змГн до пункту 2 частини п'ято! статтГ 3 Закону УкраГни «Про цшш папери та фондовий ринок» вГд 23.02.2006 р. № 3480-IV.
Отже, вГдсутшсть широких наукових дискусГй щодо теоретико-методичних пГдходГв до визначення поняття «зелених» (або «клГматичних») облГгацГй по-яснюеться тим, що такого поняття, а з ним i практики розмщення такого виду боргових цшних паперГв, не к-нувало до 2007 р. [6].
Зпднозктатистикоюфондових ринюв,уже у 2012 р. загальний обсяг ринку «зелених облГгацш» склав 3 млрд дол. США, тодГ як, за шдсумками 2015 р., сукупний обсяг розмщень склав понад 100 млрд евро [7]. БГльше того, за прогнозами учасниюв ринку передбачаеться, що через 5-7 роив, тобто до 2020 р. на частку «зелених облГгацш» у всьому свт буде припадати 10-15% вГд за-гально! суми всГх облГгацшних позик [3].
СвГтовий ринок «зелених облГгацш» активно роз-виваеться, що робить !х економГчно привабли-вим мехашзмом i дозволяе подолати проблему дефщиту ГнвестицГй, при цьому залучае приватний сектор i шституцшних ГнвесторГв до фГнансування екологГчних шщГатив через механГзм розмГщення боргових шструменив.
Насамперед, привабливим джерелом фГнансування «зелених облГгацш» робить !х цша. В останнГ роки спостерГгаеться попит ГнвесторГв на фГнансовГ ресурси, прив'язаш, наприклад, до проектГв зГ стГйкого енерго-споживання, а це означае, що таю емиенти «зелених облГгацш» можуть виплачувати бГльш низью процентнГ ставки в порГвняннГ з шшими видами фГнансування.
У даний час основними емиентами «зелених облГгацГй» е мГжнародш фГнансовГ оргашзаци - 6БРР, СвГтовий банк, бвропейський ГнвестицГйний банк i МГж-народна фГнансова корпорацГя. Минулого ж року клуб емГтентГв поповнився приватними фшансовими шсти-тутами i навпъ корпорацГями (Unilever, Toyota), вГдо-бражаючи стрГмю темпи розвитку i швидке зростання Гнтересу з боку ГнвесторГв [8].
Основш покупцГ «зелених облГгацш» - европей-ськГ ГнституцГйнГ швестори, для яких фГнансування екологГчних проектГв е демонстращею !х сощально вГдпо-вГдально! ГнвестицГйно! полГтики, що бере до уваги як фГнансовГ, так i шшГ аспекти.
ОкрГм вГдповГдних нацГональних законодавств, випуск «зелених облГгацш» регулюеться «Принципами зелених облГгацш» (англ. - «Green Bond Principles») [9], яю сформульоваш МГжнародною асощащею ринкГв ка-
пiталу (англ. - «International Capital Market Association») та e загальноприйнятими. 3bîcho, OKpeMi оргашзаци, що здшснюють чи планують випуски таких облиацш, можуть мати i власш критери вiдбору/вимоги, застосовш до таких випускiв, тому даш принципи носять переваж-но рекомендацшний характер.
Отже, виступаючи набором загальноприйнятих правил, принципи включають в себе таю основ-нi компоненти [9]:
1) Правила та допустимi напрямки використання коштiв.
2) Процес оцшки i вибору проектiв.
3) Управлшня засобами.
4) Звiтнiсть.
Згiдно iз загальноприйнятими правилами, в^по-вiднi роздки мають бути включенi в проспект емiсiï «зелених облiгацiй».
В^пов^но до Закону УкраГни «Про цшш папери та фондовий ринок» [5], проспект емiсiï цшних паперiв -документ, що мктить iнформацiю про розмщення цш-них паперiв та iншi вiдомостi, передбаченi цим та шшими законами, що визначають особливосп розмiщення певних видiв цшних паперiв.
Безумовно, враховуючи iнновацiйнiсть, динамiч-нiсть i високi темпи розвитку св^ових ринкiв капiталу, принципи шдлягають постiйному перегляду та вдоско-наленню.
Основоположним у процеа випуску та подальшого обiгу «зелених облiгацiй» e питання визначення допус-тимих напрямiв використання отриманих коштiв. Так, згiдно з правилами використання кошпв [9], кошти вiд розмiщення облiгацiй повиннi направлятися в проекти з енергоефективност (у тому числГ шляхом пiдвищення теплоiзоляцiï житлових будинкiв i розвитку альтерна-тивних джерел енерга), утилiзацiï вiдходiв, ефективного використання земельних ресурсiв, збереження флори i фауни, водних ресурав, пiдвищення екологiчностi тран-спортування людей i вантажiв.
Процес оцiнки проекту передбачае видГлення кон-кретних критерив вiдбору об'екта фiнансування з точки зору його вцповцност принципам еколопчносп та на-прямку використання кошпв [9].
Етапи управлiння коштами та сувора звпшсть при-пускають вцстеження використання коштiв, що вимагае повного розкриття шформаци (в iдеалi - iз залученням зовнiшнього аудитора) [9]. Рекомендуеться також вико-ристовувати конкретш кiлькiснi i/або якiснi показники, яю б оцiнювали ступiнь впливу реалiзацiï тих чи iнших фiнансованих проекпв на екологiчне середовище (наприклад, зниження обсягу викидiв в атмосферу, зни-ження обсягiв споживання енерги, кiлькiсть людей, якi отримали доступ до чисто'1 питно'1 води, тощо).
Зараз iснуe чотири основнi типи «зелених обль гацiй», якi вцповцають загальноприйнятим критерiям (принципам «зелених облиацш») [9].
1) Стандарты облкаци (англ. - «Green Use of Proceeds Bond») - e стандартним борговим зобов'язанням iз правом регресу до ем^ента. Правомочнiсть використання кошпв, отриманих у результатi емiсiï, забезпечу-
еться ем1тентом шляхом 1х розм1щення в той чи шшии суб-портфель (або якимось шшим чином) i шдтверджу-еться внутрiшнiми перевiрочними процедурами в кон-TeKCTi фiнансовиx та швестицшних операцiИ емiтента. Емiтeнту рекомендуеться також шформувати власникiв nanepiB щодо передбачуваних напрямiв вкладення не-використаних кошйв.
2) Облкаци, забезпечет доходами (англ. - «Green Use of Proceeds Revenue Bond») - боргове зобов'язання без права регресу до емггента. Кредитна позицiя держателя папeрiв забезпечуеться грошовим потоком вГд фiнансованого проекту (проeктiв), який може бути вка-заний у роздш проспекту, присвяченому використанню коштiв. Правомочшсть використання коштiв, отрима-них у результат eмiсГl, забезпечуеться eмiтeнтом шляхом ix розмщення в той чи шший суб-портфель (або якимось шшим чином) i пiдтвeрджуеться внутршшми пeрeвiрочними процедурами в контeкстi фшансових та iнвeстицiИниx опeрацiИ eмiтeнта. Емиенту рекомендуеться також iнформувати власниюв папeрiв щодо передбачуваних напрямГв вкладення невикористаних коштГв.
3) Проектт облкаци (англ. - «Green ProjectBond») -боргове зобов'язання, зпдно з яким швестор несе пря-мий кредитний ризик, пов'язаний Гз фшансуванням того чи Гншого проекту (проектГв). Може бути як Гз правом регресу до емГтента, так i без.
4) Сек'юритизоваш облшци (англ. - «Green Secu-ritized Bond») - боргове зобов'язання, забезпечене одним (чи бГльше) конкретним проектом, включаючи шо-течш та шшГ, забезпеченГ активами, цГннГ папери (англ. -«covered bonds», ABS). ПервГсним джерелом виплат за облГгащями такого виду е, як правило, грошовий по-тГк, генерований активами, що лежать в основГ випуску. Прикладами таких активГв можуть бути сонячш батаре1, розмГщенГ на дахах будинюв, або ГншГ пристосування для шдвищення рГвня енергоефективностГ.
«ЗеленГ облГгаца» демонструють свою ефектив-нГсть також як шструмент урядово1 антикризово1 по-лГтики, включаючи перГоди зростання безробГття. Ви-вчаючи досвГд 2008-2009 рр., вбачаемо ситуацш, за яко1 уряди багатьох провГдних економГк свГту в програмах дш по виходу з кризи вГдвели ГнвестицГйним проектам розвитку еколопчно чистих високотехнологГчних ви-
робництв та шфраструктури (зокрема, вГдновлювальнГ джерела енергГ1 (далГ - ВДЕ) i швидюсних дорГг)) важли-ве мГсце. Частка витрат на таю програми в загальному обсязГ антикризових пакетГв становила 12% у США, 13% у Шмеччиш, 21% у ФранцГ1, 38% у Кита1, тодГ як у Швден-нГй Коре1 1х обсяги е вражаючими - 81% [10, с. 7].
Зростання актуальностГ проблеми еколого-еконо-мГчно'1 ефективностГ посилюе значимГсть «зелених ш-вестицГй» у цГлому, що проявляеться у зростаннГ 1х об-сягГв. Так, свГтовий обсяг ГнвестицГй у розвиток ВДЕ збГльшився бГльше, нГж у 5 разГв за перГод 2004-2015 рр., досягнувши рекордно1 величини 329 млрд дол. США за шдсумками 2015 р. (рис. 1).
За прогнозами експертГв, уже у 2016 р еколопчш показники мали продемонструвати позитивну ди-намГку, перш за все у зв'язку з необхГдшстю вико-нання зобов'язань всГх членГв свГтово'1 спГльноти щодо скорочення викидГв парникових газГв, передбачених у Паризькш угодГ сторГн Рамково1 конвенцГ1 ООН про змГну клГмату (РКЗК ООН) на перюд з 2020 р.
РеалГзацГя угоди, своею чергою, пов'язана вже в се-редньо- i навГть короткостроковГй перспективГ з уведен-ням цГни на вуглець як платежГв за вищеназванГ викиди та ризиком формування так званих проблемних активГв (англ. - «stranded assets»), сформованих Гз запаав вугле-воднГв [13].
За прогнозом МЕА, до 2/3 цих запасГв залишать-ся незатребуваними, якщо змГцняться тренди на значне зниження щн на нафту, а в бГльш вГддаленш перспективГ -якщо посилиться роль енергоефективних ГнновацГй i скорочення викидГв парникових газГв будуть проведенГ в обсягах, передбачених у Паризькш угодГ [14].
Зазначений ризик вже зараз зростае через зни-ження щн на нафту. За оцшкою консалтингово'1 компанГ1 Wood Mackenzie, на початок ачня 2016 р. були заморо-женГ швестици в 68 великомасштабних нафтогазових проектГв на суму 380 млрд дол. США [15]. У разГ реа-лГзацГ1 ризику проблемних вуглеводневих активГв Гстот-но змГниться система щноутворення на енергоресурси, i нинГшнГ довгостроковГ капГталовкладення в освоення вуглеводневих ресурав виявляться вкрай збитковими. Знизиться вартГсть акцГй та Гнших цГнних паперГв енер-
16%
4%
42%
62
32% 18% 0,8%
206 207
318
274
297 316
272
329
I-1-1-1-1-1---1-1-1-1---1-1-1
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 PiK
Рис. 1. Обсяги швестицш в розвиток альтернативно'!' енергетики, млрд дол. США Джерело: складено [11; 12].
гетичних компанш. У цкому, високоризикованими вва-жаються майже 220 млрд дол. США залучених швести-цiй у вугкьш проекти.
Стратег!! скорочення i хеджування ризику активно застосовують у вiдношеннi «зелених iнвестицiй» у контекст бiльш загальних тенденцiй сек'юритизаци та диверсифжаци фiнансових продуктiв, що е частиною структурних змiн глобально! фшансово! системи. Усе ширше використовуеться сек'юритизацiя прав доступу до чисто! води, повпря, первинним екосистемам (яю тим самим трансформуються з природних у фiнансовi активи) [16, с. 299-312].
Показовою е ситуацiя в КНР, де еколопчна проблема е одшею з найбкьш гострих у свiтi. Оприлюднений у вересш 2015 р. загальнодержавний план реформування економжи передбачае розвиток ринково! системи, що дозволяе економiчним суб'ектам грати бкьш значиму роль в управлшш ресурсами навколишнього середо-вища. Головний шституцшний механiзм - вiддiлення власност на природнi ресурси (за винятком нацюналь-но значущих - наприклад, заповцних i особливо охоро-нюваних територiй) вiд прав користування ними та продаж цих прав на ринку, у тому числ! !х використання як об'екта ренти, застави або кредитних гарантiй. Частиною плану е створення ринку водних ресурйв i системи торгiвлi квотами на викиди парникових газiв [17].
Отже, в останнi роки в УкраМ сформувалася си-туац1я, за яко! Енергетична Стратет розвитку в^чизняного енергетичного сектора мае перед-бачати етапнiсть, що вiдповiдае рiзним перiодам розвитку нацiонально! економ!ки, а також суб'екти, механiзми та шструменти залучення фiнансових ресурсiв з метою !х наступного перерозподку на цш енергозбереження та розвитку альтернативних джерел енерг!!.
За умов дефщиту державних фiнансiв та скорочення пкьгових програм оподаткування, дотування, субсидування, саме держава, за шдтримки та за умов сшвфшансування мiжнародних фшансових iнституцiй, мае виступити iнiцiатором, гарантом, а подекуди й клю-човим швестором у проекти розвитку енергетичного сектора Укра!ни з метою формування ефективного фЬ-нансового забезпечення стратепчних для сектора й дер-жави в цкому пiдприемств.
При цьому, пряма державна шдтримка в бкьшост випадкiв не здатна покрити потреби вс!х без виключен-ня шдприемств у зв'язку з малими обсягами фшансу-вання в цкому по економщ та зарегульованою процедурою залучення бюджетних кошпв.
Тому, враховуючи позитивний мiжнародний до-свiд, доцкьним е державне стимулювання розвитку «зеленого фшансування» в Укра!нi та поширення такого фiнансового iнструменту, як «зелена облк,ац1я» на вi-тчизняному фондовому ринку, що мае стати ефектив-ним мехашзмом фiнансового забезпечення розвитку енергетичного сектора нацюнально! економiки.
«Зеленi облiгацi!» доцкьно також розглядати як одне ш джерел капiталiзацi! низьколiквiдних фондових ринкш, що особливо притаманно для економжи Укра!ни.
Водночас, основним завданням Енергетично! Стратег!! Укра!ни мае стати зменшення споживання енергоресурсiв, для чого укра!нським пiдприемствам i органiзацiям необхiднi «довп грош!», до яких можна впевнено в!днести й «зелен! облиаци».
Отже, на першому еташ саме уряд, в особ! мшс-терств та ведомств, за активно! шдтримки м!жнародних фшансових шститупв, може виступити емггентом «зелених облиащй». Осккьки програмами енергоефектив-ност та розвитком «зелених технологш» у нашш краМ займаються переважно м1жнародш неурядов! оргаш-заци, основним швестором (покупцем) «зелених обль гацш» можуть виступати м!жнародш фшансов! шсти-туци, як! защкавлеш в розвитку такого шструменту не ткьки в УкраМ, а й у свт. Зокрема, як було визначено рашше, в останш роки мета поширення проекпв енергозбереження та розвитку в^новлювально! енергетики просл!дковуеться в д1яльност! 6БРР, Светового Банку, бвропейського швестицшного банку, М!жнародно! фЬ-нансово! корпорац!! тощо.
Своею чергою, держава повинна забезпечити так! умови на в^чизняних фшансових ринках, щоб м1жнародш оргашзаци могли запозичувати в гривш шд прийнятну ставку ! фшансувати проекти, важ-лив! з точки зору як !х сощального ефекту, так ! формування шдгрунтя ефективного фшансового забезпечення розвитку шдприемств енергетичного сектора Укра!ни.
Серед очевидних переваг «зелених облиащй»: + дешевий кредитний ресурс, що притаманний
для боргових шструменив такого типу; + збкьшення лкв^ност! фшансово! системи та вдосконалення !! структури (зменшення частки банивських актив!в та в!дпов!дне збкьшення актив!в страхових компанш та недержавних ш-вестицшних фонд!в тощо); + актив!зац1я банивського кредитування - пере-ор!ентац1я на кредитування реального сектора економжи;
+ розвиток шновацшно-швестицшних проектш у сектор! енергетики, насамперед альтернативних джерел енерги, енергозбереження тощо; + шдвищення конкуренц!! на ринку енергетики тощо.
До недолкв можна взнести високу ризиковкть такого шструменту, особливо в умовах низьколжвцно-го в^чизняного фондового ринку. Тому виникае необ-хцшсть створення хедж-фонд!в. Однак дану ситуацш можна використати з позитивом, як основу для розви-тку ринку цшних папер!в, збкьшення лжвкност! фшан-сово! системи Укра!ни загалом.
Загалом, шструмент «зелена обл!гац1я» може стати швестицшно привабливим не ткьки для шдприемств енергетичного сектора, а й для шших приватних шдприемств.
На другому еташ - поступове зменшення як ккь-косп, так ! обсяпв розмщення «зелених облиащй» шд державш гарант!!, а також зменшення обсяпв ОВДП, що перебувають в обиу, у власност Нацюнального банку Укра!ни та шших комерцшних банив, де держава е власником або бере ктотну участь в !х управлшш. Саме
приватш шституци мають стати основним швестором у «зелен1 обл1гаци».
Основне завдання держави на другому етап1 - за-безпечення в1дновлення позитивно! динамки розвитку енергетичного сектора та економжи Укра!ни в цкому.
ВИСНОВКИ
Проанал1зувавши сучасн1 п1дходи до ф1нансового забезпечення розвитку шдприемств енергетичного сектора Укра!ни, варто використати м1жнародний досв1д розвитку ринку боргових ф1нансових шструмент1в з не-одм1нною умовою !х еколого-економ1чно! ефективност1, що е позитивним з точки зору як сощального ефекту, так 1 можливост залучення л1кв1дних ф1нансових ресурйв («довг1 грошЬ) для п1дприемств енергетичного сектора, формування позитивного 1м1джу соц1ально в1дпов1даль-но! компанГ!. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Порфирьев Б. «Зеленые» тенденции в мировой финансовой системе. Мировая экономика и международные отношения. 2016. № 9. С. 5-16.
2. Lindberg N. Definition of Green Finance/German Development Institute. April 2014. URL: https://www.die-gdi.de/up-loads/media/Lindenberg_Definition_green_finance.pdf
3. Куршько Р. Зелен обл^ацп. URL: http://kurinko.com/ uk/zeleni-obligaci%D1%97/
4. Damerow F., Clenaghan S., Kidney S. How Covered Bond markets can be adapted for Renewable Energy Finance and how this could Catalyse Innovation in Low-Carbon Capital Markets. URL: https://www.climatebonds.net/files/uploads/2012/05/ Climate-Bonds_RE-covered-bonds_22May20121.pdf
5. Закон УкраТни «Про цшш папери та фондовий ринок» вщ 23.02.2006 р. № 3480-IV. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/3480-15
6. Green bonds. Mobilising the debt capital markets for a low-carbon transition/OECD. December 2015. URL: https://www.oecd. org/environment/cc/Green%20bonds%20PP%20[f3]%20[lr].pdf
7. 2015 in focus: Clean technologies. The Economist. URL: http://www.economist.com/news/21660327-2015-focus-clean-technologies
8. Ягнич С. Европа йде на «зелений»: що таке green bonds i коли Тх чекати в Укран Forbes Украина. 25.03.2015. URL: http:// forbes.net.ua/ua/opinions/1390821-evropa-jde-na-zelenij-shcho-take-green-bonds-i-koli-yih-chekati-v-ukrayini
9. Green Bond Principles, 2016: Voluntary Process Guidelines for Issuing Green Bonds/International Capital Market Association. URL: http://www.icmagroup.org/assets/documents/Regulatory/ Green-Bonds/GBP-2016-Final-16-June-2016.pdf
10. Порфирьев Б. Н. Экономический кризис: проблемы управления и задачи инновационного развития. Проблемы прогнозирования. 2010. № 5. С. 20-26.
11. Mills L., Byrne J. Clean Energy Investment: Q4 2015 Factpack. New York: Bloomberg New Energy Finance, 2015. 37 p.
12. Runyon J. Renewable Energy Finance Outlook 2016: the Year of the Green Dollar. Renewable Energy World Magazine. 2016. Vol. 19. Issue 1. P. 65-69.
13. Simm I. For Investors, Climate Change Is Now a Risk, not an Uncertainty. Environmental Finance. URL: https://www.en-vironmentalfinance.com/content/analysis/for-investors-climate-change-is-now-a-risk-not-an-uncertainty.html
14. Infographic: Stranded Assets Risk at a Glance. URL: https://www.environmental-finance.com/content/analysis/info-graphic-stranded-assets-risk-at-a-glance.html
15. Howard E. Beginners Guide to Fossil Fuel Divestment. The Guardian. 23 June 2015. URL: https://www.theguardian.com/ environment/2015/jun/23/a-beginners-guide-to-fossil-fuel-di-vestment
16. Миркин Я. М. Финансовое будущее России: экстремумы, бумы, системные риски. М.: Кнорус, 2011. 496 c.
17. Domesday scenario. The Economist. 3 October 2015. URL: http://www.economist.com/news/china/21670041-emissions-trading-scheme-could-be-first-many-green-markets-domesday-scenario
Науковий кер1вник: Тарасюк М. В., доктор економтних наук, професор, професор кафедри фшанав КиТвського нацюнального торговельно-економiчного ушверситету
REFERENCES
"2015 in focus: Clean technologies". http://www.economist. com/news/21660327-2015-focus-clean-technologies
Damerow, F., Clenaghan, S., and Kidney, S. "How Covered Bond markets can be adapted for Renewable Energy Finance and how this could Catalyse Innovation in Low-Carbon Capital Markets". https://www.climatebonds.net/files/uploads/2012/05/ Climate-Bonds_RE-covered-bonds_22May20121.pdf
"Domesday scenario". http://www.economist.com/news/ china/21670041-emissions-trading-scheme-could-be-first-many-green-markets-domesday-scenario
"Green bonds. Mobilising the debt capital markets for a low-carbon transition". https://www.oecd.org/environment/cc/ Green%20bonds%20PP%20[f3]%20[lr].pdf
"Green Bond Principles, 2016: Voluntary Process Guidelines for Issuing Green Bonds". http://www.icmagroup.org/assets/documents/ Regulatory/Green-Bonds/GBP-2016-Final-16-June-2016.pdf
Howard, E. "Beginners Guide to Fossil Fuel Divestment". https://www.theguardian.com/environment/2015/jun/23/a-beginners-guide-to-fossil-fuel-divestment
"Infographic: Stranded Assets Risk at a Glance". https:// www.environmental-finance.com/content/analysis/infographic-stranded-assets-risk-at-a-glance.html
Kurinko, R. "Zeleni oblihatsii" [Green bonds]. http://kurinko. com/uk/zeleni-obligaci%D1%97/
[Legal Act of Ukraine] (2006). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/3480-15
Lindberg, N. "Definition of Green Finance/German Development Institute". https://www.die-gdi.de/uploads/media/ Lindenberg_Definition_green_finance.pdf
Mills, L., and Byrne, J. Clean Energy Investment: Q4 2015 Factpack. New York: Bloomberg New Energy Finance, 2015.
Mirkin, Ya. M. Finansovoye budushchee Rossii: ekstremumy, bumy, sistemnyye riski [The financial future of Russia: extremes, booms, systemic risks]. Moscow: Knorus, 2011.
Porfirev, B. "«Zelenyye» tendentsii v mirovoy finansovoy sisteme" ["Green" trends in the global financial system]. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnyye otnosheniya, no. 9 (2016): 5-16.
Porfirev, B. N. "Ekonomicheskiy krizis: problemy upravleniya i zadachi innovatsionnogo razvitiya" [Economic crisis: problems of governance and problems of innovative development]. Problemy prognozirovaniya, no. 5 (2010): 20-26.
Runyon, J. "Renewable Energy Finance Outlook 2016: the Year of the Green Dollar". Renewable Energy World Magazine. Vol. 19, no. 1 (2016): 65-69.
Simm, I. "For Investors, Climate Change Is Now a Risk, not an Uncertainty". https://www.environmentalfinance.com/content/ analysis/for-investors-climate-change-is-now-a-risk-not-an-uncertainty.html
Yahnych, S. "Yevropa ide na «zelenyi»: shcho take green bonds i koly yikh chekaty v Ukraini" [Europe goes green: what are green bonds and when to wait for them in Ukraine]. http://forbes. net.ua/ua/opinions/1390821-evropa-jde-na-zelenij-shcho-take-green-bonds-i-koli-yih-chekati-v-ukrayini
