CC BY
7
УДК 336.64:620.9
використання ф1нанс0вих 1нструмент1в для модержзаци електроенергетики:
д0св1д краун европи
© 2018 ГНЕД1НА К. В.
УДК 336.64:620.9
Гнедiна К. В. Використання фшансових iHCTpyMeHTiB для модернiзацii електроенергетики: досвiд краУн Свропи
Здшснено огляд фшансових 'нструмент'в, як використовуютьсяу кранах £вропи для модершзацПелектроенергетики. Оглядпрактики кралн Ев-ропи вказуе на те, що фнансова тдтримка проект'в модеркзацП електроенергетики здшснюеться за рахунок таких фшансових 'нструмент'в, механ'вм'в i стимул'в, як «зелений» тариф, «зелен» сертифшати та «зобов'язання за квотами», «зелеш» облгаци, аукцюни, тльгове кредиту-вання, гранти, iнвестицiйнi субсиди. Поширеною формою ф'тансування модертзацп електроенергетики в кранах £вропи виступае венчурне н-вестування. Встановлено, що Ыевим 'тструментом, який дозволяеакумулюватизначт обсяги кошт'в iспрямувати 1'хув'дновлювануенергети-ку, е «зелен» обл'гаци. За рахунок коштiв, отриманих внатдок емки «зелених» облгацй, на сьогодн вже реал'вовано значну кльксть проект'в в'дновлюваноi енергетики у кранах ЕС. «Зелен» обл'гаци е ключовим перспективним фнансовим нструментом модертзацп електроенергетики у кранах Европи. Формування механизму <х випуску в УкраМ з урахуванням заруб'жноi практики створення ринку «зелених бонд'в» дозволить акумулювати фшансовiресурси, що потр'бнiдлярозвиткув'дновлюваноi енергетики.
Ключов'! слова: фшансовiшструменти, електроенергетика, в'дновлюванiджерела енергИ, альтернативна енергетика, «зелений» тариф, аукцi-они, «зелет» сертифшати, «зелет» обл'гаци. Рис.: 6. Ббл.: 36.
Гнедна Катерина Володими^вна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри бухгалтерского облку, оподаткування i аудиту, Чер-ншський нацональний технологiчний ушверситет (вул. Шевченка, 95, Чернш, 14027, Украна) E-mail: gkv2015oa@gmail.com
УДК 336.64:620.9 Гнедина Е. В. Использование финансовых инструментов для модернизации электроэнергетики: опыт стран Европы
Осуществлен обзор финансовых инструментов, использующихся в странах Европы для модернизации электроэнергетики. Обзор практики стран Европы указывает на то, что финансовая поддержка проектов модернизации электроэнергетики осуществляется за счет таких финансовых инструментов, механизмов и стимулов, как «зеленый» тариф, «зеленые» сертификаты и «обязательства по квотам», «зеленые» облигации, аукционы, льготное кредитование, гранты, инвестиционные субсидии. Распространенной формой финансирования модернизации электроэнергетики в странах Европы выступает венчурное инвестирование. Установлено, что действенным инструментом, который позволяет аккумулировать значительные объемы средств и направлять их в возобновляемую энергетику, являются «зеленые» облигации. За счет средств, полученных в результате эмиссии «зеленых» облигаций, на сегодня уже реализовано значительное количество проектов возобновляемой энергетики в странах ЕС. «Зеленые» облигации являются ключевым перспективным финансовым инструментом модернизации электроэнергетики в странах Европы. Формирование механизма их выпуска в Украине с учетом зарубежной практики создания рынка «зеленых бондов» позволит аккумулировать финансовые ресурсы, которые необходимы для развития возобновляемой энергетики. Ключевые слова: финансовые инструменты, электроэнергетика, возобновляемые источники энергии, альтернативная энергетика, «зеленый» тариф, аукционы, «зеленые» сертификаты, «зеленые» облигации. Рис.: 6. Библ.: 36.
Гнедина Екатерина Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры бухгалтерского учета, налогообложения и аудита, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: gkv2015oa@gmail.com
UDC 336.64:620.9
Hnedina K. V.
Using the Financial Instruments for Electric Energy Industry Modernization: the Experience of European Countries
A review of the financial instruments used in the European countries to modernize the electric energy industry has been undertaken. A review of the European practices indicates that financial support for the electric energy industry modernization projects is financed by such instruments, mechanisms and incentives as «green» tariff, «green» certificates and «quota obligations», «green» bonds, auctions, concessional lending, grants, investment subsidies. Venture capital investment is a common form of financing for electric energy industry modernization in the European countries. It has been determined that «green» bonds are an effective instrument that allows to accumulate significant amounts of funds and direct them to the renewable energy industry. Nowadays a significant number of renewable energy industry projects in the EU countries have already been implemented at the expense of the funds obtained from the «green» bonds issue. «Green» bonds are a pivotal promising financial instrument for the modernization of electric energy industry in the European countries. Formation of the mechanism for their issue in Ukraine, taking account of the foreign practice of creating a market of «green bonds», will allow to accumulate the financial resources that are necessary for development of the renewable energy industry. Keywords: financial instruments, electric energy industry, renewable energy sources, alternative energy industry, «green tariff, auctions, «green» certificates, «green» bonds. Fig.: 6. Bibl.: 36.
Hnedina Kateryna V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting, Taxation and Audit, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: gkv2015oa@gmail.com
Забезпечення декарбоншаци енергетичного сектора, подальше освоення вцновлюваних джерел енерги та замщення ними традицшних е важ-ливими глобальними енергетичними прюритетами та викликами сучасностЬ У таких умовах велика увага у крашах бвропи придкяеться питанням модершзаци енергетичного сектора в цкому та електроенергетики
зокрема задля забезпечення розвитку стало! енергетики. Одшею iз ключових проблем розвитку електроенергетики в УкраМ е критичний рiвень зношеност ге-неруючих потужностей. Водночас краша обрала вектор еколого-орiентованого розвитку, визначивши зростан-ня частки вцновлювано! енерги стратепчним прюрите-том розвитку енергетичного сектору. Так, в^пов^но до
Енергетично! стратеги Укра!ни на перiод до 2035 року «Безпека, енергоефективнiсть, конкурентоспромож-нiсть» передбачаеться забезпечити зростання частки в^новлюваних джерел енерги у загальному первинному постачаннi енерги (до 25 %) та знизити викиди вуглекис-лого газу (<50 % до рiвня 1990 р.) до 2035 р. [1, с. 18]. Необх1дшсть модершзаци електроенергетики Укра'1ни зумовлюе потребу у визначенш й обгрунтуванш фшан-сових iнструментiв залучення iнвестицiй та формування фонду фшансових ресурсiв для оновлення потужностей дшчих електростанцiй, розширення потужностей вгд-новлювано'1 енергетики та реалiзацi! проектiв з енерго-ефективност й енергозбереження. При цьому доцгль-ним е врахування досвiду европейських кра'1н у сферi залучення фшансових ресурйв та !х спрямування на модершзацш сфери електроенергетики.
Питанням модершзаци енергетичного сектора у европейських кра!нах придкяе увагу значна кгль-юсть зарубiжних учених. Так, науковцi Д. Стреiмiкiене,
B. Клевас, Жд. Бубелiене [2] здiйснюють огляд можли-востей використання Структурних фондiв 6С новими кра!нами-членами для фiнансування розвитку альтернативно! енергетики. Зокрема, у стати авторiв наведено досвц використання структурних фондiв 6С для реаль заци проектiв в^новлювано! енергетики у ЛитвГ Польщi та Чехй. Дослiдженню процесш регулювання та швесту-вання европейських енергетичних компанiй присвячено наукову працю вчених К. Камбiнi та Л. Рондi [3]. Автори здiйснюють огляд групи електроенергетичних i газових компанш Франци, Нiмеччинi, 1талГ1, 1спанГ1 та Велико! Британи, аналiзують взаемозв'язок мГж iнвестицiйними рiшеннями в енергетичнш сферi та полГтикою регулювання, формуючи висновки щодо чутливостГ таких рь шень до змгн у регулюванш. ДослГдники К. Камiнкер та Ф. Стеварт [4] визначають роль шституцшних iнвесторiв у фiнансуваннi чисто! енергетики, зокрема розглядають основнГ джерела фшансування iнфраструктури в1днов-лювано! енергетики. Р. Пкчер та Р. Бансал [5] висвплю-ють питання модернiзацi! енергетичного сектора, визна-чаючи шляхи розвитку низьковуглецево! енергетики та «зелено!» економiки.
Серед праць вичизняних учених, присвячених огляду джерел фшансування модершзаци електроенергетики в УкраМ та свт, а також визна-ченню напрямiв державного регулювання розвитку в^новлювано! енергетики у рГзних кра!нах, слГд за-значити роботи таких науковщв, як: О. В. Абакуменко, I. О. Клопов, М. М. Кузьмша, В. Л. Конащук, Н. С. Косар, А. 6. Ковальчук, П. О. Лук'яшко, I. М. Манаенко,
C. В. Нараевський, О. О. Охрiменко, Я. В. Петраков та ш.
За наявност потужного наукового доробку, при-свяченого питанням модершзаци енергетичного сектора, недостатньо дослдженими залишаються процеси фшансового забезпечення розвитку енергетичного сектора у зарубiжних кра!нах, яю мають бути враховаш при формуванш механiзму фiнансування модернiзацi! електроенергетики в УкраМ. Саме тому велике практичне значення мае дослцження та узагальнення досвцу европейських кра!н у сферi залучення фiнансових ресурйв
для модерн1заци та еколопзаци енергетичного сектора та визначення перспективних шлях1в акумулювання ф1нансових ресурйв для !х подальшого спрямування у розвиток «зелено!» енергетики в УкраМ.
Метою досл1дження е узагальнення досв1ду кра!н бвропи у сфер1 використання ф1нансових шструменпв для модершзаци електроенергетики.
На сьогодш в1дбуваеться трансформац1я глобально! енергетично! парадигми: ключовим напрямом розвитку енергетичного сектора у багатьох кра!нах свггу стае перех1д на чисту енергетику. Все бГльше кра!н свиу фоку-суються на замщенш традицшних джерел енергГ! альтер-нативними: 170 кра!н задекларували нац1ональн1 стратег!! у галуз1 ВДЕ, з них 150 кра!н розробили пол1тику, спрямо-вану на стимулювання Гнвестицш в чисту енерпю [6].
Ключовими трендами розвитку енергетичного сектора кра!н 6С е подальше освоення альтер-нативних джерел енергГ!, нарощування потужностей в1дновлювано! енергетики та зростання частки енергГ!, вироблено! з в1дновлюваних джерел. Таю енер-гетичн1 пр1оритети виступають запорукою забезпечення сталого розвитку, зниження антропогенного впливу на довкГлля та подолання загроз еколопчнш сталост1. Розвиток альтернативно! енергетики у европейських кронах набувае особливого значення в умовах необх1дност1 виконання ними зобов'язань щодо зниження викид1в д1оксиду вуглецю у рамках Паризько! угоди, а також вЬ-д1грае важливу роль у п1двищенн1 над1йност1 мереж1 та зростанш енергетично! безпеки.
бвропейсью кра!ни взяли курс на скорочення обсяпв використання викопного палива та в1дмови в1д атомно! енергетики. До в1дмови в1д використання вугГлля при виробництв1 енергГ! долучилися Люксембург, Мальта, Кшр, Латв1я, Литва, Естон1я, Бельг1я. В1д атомних електростанц1й до 2022 року плануе в1дмо-витися Н1меччина в1дпов1дно до концепцГ! реформу-вання енергетичного сектора «Енергетичний перех1д» (Energiewende), в1д вугГльних електростанц1й - Франц1я (до 2021 р.), Великобритан1я (до 2025 р.), Австр1я (до 2025 р.). У Норвеги, ШвецГ!, Ф1нляндГ! розвиток альтернативно! енергетики виступае прерогативою енергетич-но! пол1тики та важливим чинником забезпечення ста-лого розвитку.
У 2017 р. на КонференцГ! ООН з питань кл1мату (COP23) було створено мГжнародний альянс проти використання вугГлля при виробництв1 енергГ! (Powering Past Coal Alliance). Станом на грудень 2017 р. до його складу входили 58 кра!н, штайв, м1ст, шдприемств та шших оргашзацш.
До альянсу проти вугГльно! генерацГ! ув1йшли так1 европейськ1 кра!ни, як Австр1я, Бельг1я, Дан1я, Фшлян-д1я, Франц1я, 1тал1я, Латв1я, Великобритан1я, ЛГхтенш-тейн, Люксембург, Н1дерланди, Португал1я, Швец1я, Швейцар1я [7].
Переходу до виробництва еколопчно чисто! енергГ! у цих кра!нах сприяе державна п1дтримка, д1ев1 механ1зми стимулювання використання в1дновлюва-них джерел i значн1 обсяги швестицш у розвиток альтернативно! енергетики. Встановлення нових потуж-
ностей ВДЕ та замщення традицшних джерел енергГ! альтернативними потребують значних фшансових вкладень. Будiвництво електростанцiй на викопному (оргашчному) паливi е дешевшим, однак експлуатацш-нi витрати е високими. Беручи до уваги стратепчш орь ентири розвитку енергетичного сектора в кра!нах 6в-ропи, значнi обсяги коштГв спрямовуються на фшансу-вання проекпв у сферi альтернативно! енергетики та вкладаються у встановлення потужностей вГдновлюва-но! енергетики, що вГдповГдае обраному зарубiжними кра!нами курсу до чисто! енергетики та сталого роз-витку. На сьогодш у свiтi, у тому числГ у кра!нах 6С, значно менше коштiв вкладаеться у електричнi станцГ!, що працюють на органiчному палив! Так, за даними звiту «Global Trends in Renewable Energy Investment 2017» [8] обсяг свгтових швестицш у будiвництво потужностей вГдновлювано! енергетики у 2016 р. вдвiчi перевищив обсяг вкладень у електростанцГ!, що функ-цiонують на викопному палив! 226,6 млрд дол. США (що склало 58 % вГд загального обсягу свГтових швестицш у новГ потужностГ) порГвняно Гз 113,8 млрд дол. США (29 % загального обсягу коштГв, вкладених у бу-дГвництво нових потужностей) [8, с. 34]. Ще менший обсяг коштГв було Гнвестовано у потужностГ атомних електростанцГй (30 млрд дол. США) та великих пдро-електростанцш (23,2 млрд дол. США) [8, с. 34]. Обсяг глобальних швестицш у вГдновлювану енергетику ско-ротився у 2016 р. на 23 % порГвняно Гз попереднГм та
склав 241,6 млрд дол. США (без урахування великих пдроелектростанцш) [8, с. 11]. Такий обсяг швестицш е найнижчим починаючи з 2013 року, але при цьому у 2016 р. було встановлено рекордш потужностГ вГд-новлювано! енергетики у свт. Як зазначено у звт [8, с. 11], таи тенденцГ! у сферГ швестування вГдновлю-вано! енергетики зумовленГ двома основними причинами: зниженням витрат на генерацш чисто! енергГ! та уповГльненням фГнансування в Кита!, ЯпонГ! та на певних ринках, що розвиваються. У розвиток сонячно! енергетики було Гнвестовано 113,7 млрд дол. США [8, с. 11], вГтрово! енергетики - 112,5 млрд дол. США [8, с. 11]. Глобальш швестици дали 138,5 ГВт ново! енергГ! [8, с. 12], що на 9 % бГльше порГвняно Гз 2015 р.
СлГд зазначити, що структура глобальних швестицш за регюнами зазнала суттевих змш протягом 2005-2016 рр. Якщо у 2005 р. 46 % швестицш у вГдновлюваш джерела енергГ! були европейськими, то у 2016 р. частка швестицш кра!н бвропи у глобальному обсязГ склала 25 % (рис. 1) [9, с. 50]. Протягом 2005-2012 рр. регюном Гз найвищим обсягом швестицш у вГдновлювану енергетику була бвропа, з 2016 р. -Китай. У 2016 р. найбГльший обсяг швестувань (32 % загального обсягу швестицш) у освоення вГдновлюваних джерел вкладено Китаем, частка США у загальному обсязГ швестицш становила 19 % [9, с. 50].
3 %
3 %
3 %
11 %
32 %
19 %
УТХ Китай
КЗ £вропа
ЕЗ США
1=1 Азiя та Океанiя (за винятком Китаю та 1ндп)
УТЛ
Щ Америка (за винятком США та Бразилп)
|>П Близький Схщ та Африка
:::: Бразилiя
25 %
Рис. 1. Структура нових глобальних кашталовкладень у вщновлювану енергетику за репонами у 2016 р. Джерело: складено за [9, с. 50; 8, с. 14].
На тлГ свГтово! тенденцГ! скорочення обсяпв ш-вестування новГ капГталовкладення у вГдновлю-ванГ джерела енергГ! у бврош зросли у 2016 р. на 3 % та склали 59,8 млрд дол. США [8, с. 11]. бвропейсью кра!ни Гз найбГльшим обсягом ГнвестицГй у альтернатив-ну енергетику - Велика Британш (24 млрд дол. США) та Шмеччина (13,2 млрд дол. США) [8, с. 25] (рис. 2).
У загальному обсязГ ГнвестицГй, вкладених у 2016 р. у ВДЕ в бврош (рис. 3), переважае фГнансування активГв (46,9 млрд дол. США [8, с. 24]) - усГ грошовГ кошти, швес-товаш у проекти виробництва енергГ! з вГдновлюваних джерел, у тому числГ за рахунок внутрГшнього балансового фонду компанГ!, фГнансування на умовах повернен-ня, спГльного фГнансування (фГнансування участГ), не включаючи рефГнансування [8, с. 88]. У малГ потужностГ
ВДЕ було вкладено 6,7 млрд дол. США [8, с. 24], бГльша частка цих вкладень була здшснена Шмеччиною, Вели-кобритан1ею та Нидерландами. Стр1мко зросли (на 170 %) пор1вняно i3 попередн1м роком швестици на в1дкритих ринках (б1ржових майданчиках), як1 являють собою гро-шов1 кошти, вкладен1 в акцюнерний кап1тал публ1чних компан1й (акцИ яких котируються на ринку), що розро-бляють технолог!! в1дновлювано! енергетики та генеру-ють енерг1ю з ВДЕ [8, с. 88]. Щ швестици склали 3,8 млрд дол. США, з них 2,2 млрд дол. США - кошти, мобшзо-ваш Innogy (доч1рня компан1я German utility RWE) при першому публ1чному розмщенш акц1й [8, с. 24]. Обсяг венчурного фшансування та прямих швестицш (гро-шов1 кошти, вкладен1 венчурним кашталом та фондами прямих швестицш в акцюнерний каштал компан1й, що
Млрд дол. США 25,0
24,0
""279""
2,6
2,5
2,2
1,8
1,7
1,5
1,3
^ у» * ✓ «
<
^ у?
Кра'|'на
Рис. 2. Обсяг iнвестицiй у вiдновлювану енергетику в Сврош у 2016 р. за краТною (ТОП-10 краш), млрд дол. США Джерело: складено за [8, с. 25].
розроблять технологи вцновлювано"! енергетики [8, с. державш iнвестицiï у НДДКР, якi склали 780 млн дол.
88]) зрк удвiчi та становив у 2016 р. 516 млн дол. США [8, с. 24]. Скоротилися на 37 % та 24 % корпоративш та
Показник
Загальний обсяг Ывестицш у ВДЕ в £вроп (Total RE investment)
Державы НДДКР (GovR&D)
Корпоративн НДДКР (GovR&D) Венчурний капiтал/Прямi швестицп
(VC/PE)
Вiдкритi ринки (Бiржовi майданчики) (Public markets) Мала розподтьча потужнiсть (SDC) Реiнвестований каптал (Re-Invested Equity) ФЫансування активiв (Asset finance)
США та 1,4 млрд дол. США вцповцно [8, с. 24].
¡0,8 ]0,5
59,8
J 3,8
-0,3
6,7
46,9
-3
17 27 37 47 57 67
Млрд дол. США
Рис. 3. Ывестици у вщновлювану енергетику в Cвропi у 2016 р. за типами, млрд дол. США
Джерело: складено за [8, с. 24].
Вцпов^дно до прогнозу консалтингово'1 компа-rnï Bloomberg New Energy Finance, наведеному у короткому ом^ зв^у «New Energy Outlook 2017» [10], европейсьи iнвестицiï у в^дновлюваш джерела енерш зростатимуть у середньому на 2,6 % щорiчно до 2040 р. та складатимуть у середньому 40 млрд дол. у рж, а загальний обсяг швестицш у вцновлювану енергетику в бврош протягом 2017— 2040 рр. складе майже 1 трлн дол. США [10, с. 3]. Ге-неруюча потужшсть европейських електроенергетич-них компанш скоротиться на 29 % та буде замщена змiнною та гнучкою потужнiстю [10, с. 3]. У 2040 р. постачання електроенерш у бврош на 50 % в^дбувати-меться за рахунок використання в^дновлюваних дже-рел зi змiнним характером видобутку електроенерш, що обумовить новi виклики для мережi в щлому та генеруючих компанiй зокрема [10].
Розглянемо основш фiнансовi iнструменти, а та-кож механiзми залучення фшансових ресурсiв для мо-
дерн1заци електроенергетики та стимулювання розви-тку вцновлювано! енергетики у крашах бвропи.
1нвестицшт субсиди. Субсиди на капталовкла-дення (швестицшт субсиди) е одним i3 шструменпв, як1 використовуються державою для фшансування мо-дершзаци електроенергетики у крашах бвропи та до-зволяють компенсувати частину первинних каштало-вкладень. За рахунок субсидш фiнансувалися проекти у сферi ядерно'1 енергетики, енергетичних технологш, що Грунтуються на викопному палив^ розвiдки нафти та газу, а також - еколопчно чисто'1 вцновлювано! енергетики. Як зазначае науковець I. О. Клопов, швестицшш субсиди становлять, як правило, до 20-50 % загально'1 суми кашталовкладень [11, с. 118].
Feed-in tariff, FIT (тариф на постачання електро-енерги в мережу, «зелений» тариф). Тариф на постачання електроенерш в мережу означае «або встановлений мшмум гарантовано'1 щни, оплачувано'1 виробнику за одиницю вироблено'1 електроенерги, або додатковi ви-
7
плати, гарантоваш виробнику, крГм основно! ринково! цГни за електрику» [11, с. 119]. Мехашзм FIT викорис-товуеться для стимулювання розвитку вГдновлювано! енергетики та сприяе зростанню ГнвестицГй у ВДЕ. Даний мехашзм передбачае: гарантований доступ до мережГ виробникам зелено! енергГ! та довгостроковГ контракти Гз ними, що забезпечуе реалГзацГю усГе! ви-роблено! енергГ! за вищими тарифами порГвняно Гз реа-лГзащею енергГ! з традицГйних джерел, а також знижен-ня тарифГв з часом для заохочення скорочення витрат на виробництво енергГ! з ВДЕ. Тариф на чисту енергш встановлюеться з урахуванням технолопчних особли-востей !! виробництва.
Система Feed-in tariff, впроваджена у бГльшост кра!нах - членах 6С, сприяла значному збГль-шенню виробництва чисто! енергГ!. Це зумов-лено довгостроковою цшовою безпекою цГе! системи у поеднанш Гз технологГею диверсифГкацГ! пГдтримки, якГ е ключовими перевагами над короткостроковою торпвлею на ринках сертифкапв [12, с. 32]. Цей меха-нГзм встановлення тарифГв на енергш з ВДЕ ефективно функцюнуе у Велиюй БританГ!, НГмеччинГ, ФранцГ! та шших кра!нах бвропи.
«Зелений» тариф е одним з основних шструмен-тГв стимулювання розвитку вГдновлювано! енергетики в УкрашГ Проте Гснують думки експертГв, що цей механГзм не повною мГрою вГдповГдае вГтчизняним потребам. На думку С. Оберковича, впровадження та застосування «зеленого» тарифу призводить до «шдвищення цш на електроенергш для юнцевих споживачГв або необхГд-нГсть значного фГнансування цього сектора з державного бюджету», до основних недолшв «зеленого» тарифу автор також вГдносить «складшсть прогнозування, контролю та своечасного регулювання юлькост вироб-никГв електроенергГ! за таким тарифом» [13]. Вчений О. Лук'яшко зазначае, що доцГльною е «трансформацГя «зеленого» тарифу»: «пГдвищенГ цГни доцГльно застосо-вувати не до всього обсягу електроенергГ!, вироблено! з вГдновлюваних джерел, а лише до певно! !'! частини в мГру уваги швестора до оновлення та розширення ви-робничих потужностей з генерацГ!» [14, с. 245].
ЕфективнГсть «зеленого» тарифу можна шдвищи-ти шляхом «розширення доступу до фшансових ресур-сГв для мГкробГзнесу за рахунок енергетичних ваучерГв, спецГальних програм кредитно! пГдтримки, що сприя-тиме нарощенню обсяпв виробництва електроенергГ! з ВДЕ» [15, с. 45], а «ризик втрати «зеленим» тарифом стимулюючого ефекту та посилення фшансового наван-таження на споживачГв можна компенсувати податко-вим кредитом з ПДФО для непромислових виробниюв, що дозволить ктотно збГльшити кГльюсть нових соняч-ний шдстанцш» [15, с. 46].
Незважаючи на певнГ обмеження та недолжи «зеленого» тарифу, основною перевагою його застосування е зростання защкавленост швес-торГв, що мае велику значущГсть в умовах необхГдностГ забезпечення прюритетного розвитку вГдновлювано! енергетики.
Аукцюни (тендери). У кра!нах бвропи на сьогоднi використовуеться такий cnoci6 розширення генерую-чих потужностей вiдновлюваноI енергетики як аукщ-они (тендери), у яких беруть участь рГзш розробники, якi претендують на реалiзацiю проекту та подають до розгляду пропозицЦ i3 рiзним рiвнем витрат, виходя-чи Гз вартост виробництва чисто1 енергП. Переход, вiд «зеленого» тарифу до системи тендерiв вiдбуваеться у все бГльшш кiлькостi кра1н. Якщо використання «зеленого» тарифу передбачае забезпечення прибутковос-тi для iнвестора за допомогою фiксованоI компенсацй або доплат виробникам енергГ! з урахуванням поточно1 цши на електроенергiю, то тендери працюють навпаки: держава визначае максимальне розширення потужнос-тей чи бюджет, а остаточна винагорода визначаеться за результатами тендеру [16, с. 3]. Система тендерiв (аук-цюшв) використовуеться у ВеликобританГ!, Нiмеччинi, Нидерландах, ДанГ!, 1спанГ1, 1талГ1.
Проте цей шдхГд до стимулювання розвитку вГд-новлювано1 енергетики мае ряд обмежень та недолшв, на як вказуе провцний мiжнародний експерт у сферi енергетики, президент Watch Energy Group Ханс-Йозеф Фелл: тендери стримують темпи розширення потужностей в^новлювано! енергетики, що створюе неспри-ятливГ умови для захисту ^мату; у системi тендерiв обсяг розширення потужностей та вимоги до розроб-ки проектно-технiчноI документацй для учасп у кон-курсГ (конкурсна пропозиц1я) визначаються виключно державою, що обмежуе суб'екйв ринку, перешкоджае прискореному зростанню потужностей в^новлювано! енергетики та уповкьнюе впровадження iнновацiй; рГз-номаштшсть учасникiв у тендерах е обмеженою: участь малих i середн1х шдприемств практично унеможлив-люеться через висою вимоги до заявникiв та ш. [16, с. 1]. На думку експерта тендери мають сенс лише для широкомасштабных проекпв (40 МВт та вище) з метою шдвищення ефективносй витрат великих пiдприемств. У той час як «зелений» тариф повинен бути основним мехашзмом пГдтримки малих та середнк проекйв по-тужнГстю до 40 МВт у поеднанш Гз додатковими швес-тицшними стимулами [16; 17].
«Зелет» сертифшати (Green Certificates). «Зеле-Hi» сертифшати видаються виробникам електроенергГ! з ВДЕ за певну юльюсть вироблено! та реалГзовано! електроенергГ! (як правило, вони кратш 1 МВт/год). Сертифшати, яю шдтверджують, що електроенерт ви-роблена з вГдновлюваних джерел, можуть бути викорис-танГ за межами кра!ни, де вони були випущенГ Завдя-ки системГ «зелених» сертифжайв можна здГйснювати монГторинг обсягГв виробництва чисто! електроенергГ!. Сертифшати обертаються на нацюнальних ринках рГз-них кра!н, де на них формуеться ринкова цша.
«ЗеленГ» сертифГкати можуть бути реалГзоваш за межами кра!ни, дозволяють подолати фГзичш обмеження передачГ енергГ!, допомагають нГвелювати умову од-ночасного виникнення попиту на вГдновлювану енергГю i пропозицГ! та мають ряд шших переваг. У той же час Гснують i певш обмеження систем «зелених» сертифжа-тГв: ризик подвГйного облГку мае бути усуненим; функ-цГонування надГйно! системи вГдстеження життевих
ци^в сертифкапв е необхiдною умовою; законодавче поле мае бути стабкьним (зокрема, положення щодо зобов'язань, штрафiв); ринок е недостатньо узгодженим [18, с. 10].
У европейських крашах основними сертифжата-ми, що використовуються «системами вцстеження» електроенерги, е «гаранти походження» електроенерги (Guarantee of Origin, GO), ринок яких регулюеться Директивою 2009/28/6C (стаття 15 «Гаранти походження електроенерги, енерги на опалення та енерги на охоло-дження, вироблених i3 вiдновлювальних джерел енерги») [19]. Сертифжати походження стандартизуються через бвропейську систему сертифшаци енерги (European Energy Certificate System, EECS), запроваджену Асоща-щею органiв випуску (Association of Issuing Bodies, AIB). Система визначае вимоги до процедури випуску серти-фжапв, органiзовуе торпвлю, вiдмiну та використання «гарантiй походження». Краши-члени AIB, якi належать до EECS, можуть здшснювати мiжнародну торпвлю GO без ризику подвшного облжу [20].
На европейському ринку сертифжапв обертають-ся сертифiкати, стандартизованi EECS (гаранти походження), яю вiдповiдають вимогам цiеï сис-теми, та сертифжати, випущенi у межах нацiональних систем зелених сертифiкатiв згiдно з нацюнальними правилами емiсiï та обiгу. При цьому нацюнальш ринки недостатньою мiрою узгодженi мiж собою, що зумовлюе необхiднiсть гармонiзацiï нацiональних системи зелених сертифжапв.
За даними рiчного Звiту органiзацiï RECS International (RECS International Annual Report 2016) [21] протягом 2009-2016 рр. европейський ринок «зелених» сертифжапв зростав швидкими темпами (включаючи сертифжати, стандартизованi EECS i сертифiкати, емь тованi у межах шдивцуальних нацiональних систем), осккьки споживачi збкьшили обсяги використання таких сертифжапв для пiдтвердження споживання електроенерги.
Вцповцно до п. 2 ст. 15 Директиви 2009/28/EC «держави-члени забезпечують, щоб одна й та сама оди-ниця енерги, що походить iз вiдновлювальних джерел, бралася до уваги лише один раз» та «...можуть перед-бачити, що допомога виробнику не надаеться, якщо вш отримуе гарантю походження стосовно того ж самого виробництва енерги з вцновлювальних джерел» [19]. У зв'язку з цим виробник, який отримуе державну шд-тримку (наприклад, субсиди), не може отримувати також гарантю походження. Так, у Шмеччиш, де вцновлювана енергетика пiдтримуеться через надання субсидш, гаранти походження не випускаються в оби [21, с. 5].
Сертифжати походження електроенерги («зелеш» сертифжати) разом iз зобов'язаннямиза квотою на ви-робництво або споживання енерги з ВДЕ виступають дЬ-евим механiзмом, що стимулюе розвиток вцновлювано'1 енергетики.
Мехатзм квотування е одним iз iнструментiв державно'1 пiдтримки виробниюв «зелено'1» енерги та полягае у встановленш регулятором мiнiмальноï частки електроенерги, вироблено'1 з ВДЕ, у загальному обсязi
вироблено'1 електроенергй та накладанш зобов'язань з використання чисто'1 енерги на виробниюв, постачаль-никiв i споживачiв шляхом встановлення квот, у разi недотримання яких учасники ринку сплачують штра-фи [13].
У ВеликобританГ' механiзм пiдтримки реалГза-цГ1 масштабних проектiв з виробництва електроенерги з ВДЕ реалiзуеться через зобов'язання використовувати енергш, що була видобута з вГдновлюваних джерел. Система сертифкапв «Renewables Obligation Certificates» зобов'язуе лщензованих постачальникiв електроенерги пропонувати певну пропорцш енергГ' з вiдновлюваних джерел у '1х пропозицГ' [22], що сприяе суттевому зрос-танню частки енерги, яка виробляеться з ВДЕ, у загальному о6сязг вироблено'1 в крам електроенерги.
Важливу роль у фшансуванш модершзаци елек-троенергетики вГдирае венчурне швестування. Венчур-ний каптал (вГд англ. «venture» - ризиковане шдпри-емство) - «довгостроковий, ризиковий каштал, що ш-вестуеться в акцГ1 нових i швидкозростаючих компанш з метою отримання великого прибутку шсля реестрацГ' акцГй цих компанш на фондовш бГржГ» [23]. Ринок венчурного капггалу складаеться з двох секторГв: неформального (представленого шдивГдуальними Гнвестора-ми) i формального (представленого венчурними фондами) [23].
Венчурне швестування е «одним Гз найважливГ-ших джерел капГталу для компанш, швидке зростання та розвиток яких постшно потребуе додаткових зовшш-нГх ГнвестицГй» [24, с. 186]. Венчурне фшансування вГд-буваеться у два етапи: «на першому акумулюють засоби з рГзних джерел корпорацш, пенсГйних фондГв, страхо-вих компанГй, приватних Гноземних ГнвесторГв, банив i фондГв венчурного капГталу», «на другому - кошти фонду розподГляють серед вГдГбраних за результатами екс-пертизи проектГв» [25, с. 8-9].
Шляхом венчурного швестування у бврош фГ-нансуеться значна кгльюсть ГнновацГйних проектГв, у тому числГ - проектГв у сферГ альтернативно'' енергетики та енергозбереження. Кра'нами-лГдерами у сферГ венчурного швестування у бврош е Велика БританГя, Шмеччина, ФранцГя (рис. 4). Значш обсяги венчурних ГнвестицГй також здшснюються у ШвецГ1, 1спанГ1, НГдерландах.
За даними Звпу «European Venture Capital Report: Second Quarter of 2017» [27], наведеному Dealroom, найбкьша ккьюсть оборотГв венчурного капГталу протягом 2 кварталу 2017 року була здшснена у ФранцГ' (161), Великш БританГ' (139), НГмеччинГ (98) [27, с. 10]. За цей перюд обсяг венчурного Гнвестування у евро-пейськГ технологГчнГ компанГ' склав 5,6 млрд евро (у т.ч. кра'1ни бвропи - 5,0 млрд евро, 1зра'1ль - 0,6 млрд евро) [27, с. 3]. НайбкьшГ обсяги венчурного Гнвестування спрямовуються у корпоративне програмне забезпечен-ня, фшансовГ технологи, охорону здоров'я, транспорту-вання. При цьому значний обсяг коштГв швестуеться i у сферу енергетики. Основними джерелами венчурного фГнансування в бврош е кошти [27, с. 22]: швес-тицшних фондГв («Index Ventures», «Bpifrance», «High-
-32
Млрд евро
4,0 ■ 3,5 ■ 3,0 ■ 2,5 ■ 2,0 ■ 1,5 ■ 1,0 ■ 0,5 0,0
4,0
2,4
2,0 2,0
ш 1,5
=
>,о И
2,7
Ымеччина
Францiя
1 я
р=
1,2
1зра'|'ль
1,0
0,5
Швецiя
Велика Британiя
EU 2014 piK HÜ 2015 piK IZ3 2016 piK *lншi кражи: Швейцаpiя, 1спашя, Нiдеpланди, Ноpвегiя, Фiнляндiя, Данiя, lталiя, Австpiя, Поpтугалiя.
Рис. 4. Обсяги венчурного фшансування у зарубiжних кражах у 2014-2016 рр., млрд евро Джерело: складено за [26, с. 6].
1———^—I
1ншл кражи* Кража
Tech Gründerfonds», «Northzone», «Caixa Capital Risc» та ш.), корпораций («Microsoft», «Intel», «Rakuten», «Axel Springer SE» та îh.), 6i3Hec-aHreAÎB i кошти, 3aAy4eHi шляхом краудфандингу («Seedrs», «OurCrowd», «Croudcube» та iH.). Переважна бiльшiсть коштiв надходить з бвропи, решта - з США й шших краш.
Важливу роль у забезпеченш фiнансyвання модер-шзаци енергетичного сектора в крашах бвропи вщграють тституцшт швестори, зокрема, пенсшш фонди та страховi компани, яю вкладають кошти у проекти чисто'1 енергетики. Iнститyцiйнi швесто-ри активно шдтримують розвиток iнфрастрyктyри та технологий вiдновлюваноï енергетики у Великобритани, Дани, Нiдерландах, Нiмеччинi, Швеци, Норвеги.
Значнi обсяги фiнансyвання для модершзаци енергетичного сектора краш Центрально'1, Пшденно-Сх1дно'1 та Схiдноï бвропи спрямовуються бвропейським банком реконструкщ та розвитку. У 2016 р. 23 % загаль-ного обсягу швестицш було вкладено у енергетичну сферу. Зокрема, в енергетику було швестовано майже 1,2 млрд евро у рамках 31 проекту у 15 крашах [28, c. 27]. До фшансових шструментш, якi використовуе бБРР для фiнансyвання модернiзацiï енергетики, належать: кре-дити, пайовi iнвестицiï, гарант бБРР фiнансyе проекти модернiзацiï електроенергетики, спрямоваш на зрос-тання енергоефективност та зниження ресурсоспожи-вання, а також - на використання низьковуглецевих ре-сyрсiв та розвиток «зелено!» енергетики.
«Зелет» облкаци. Одним iз дiевих фiнансових шструментш залучення капiталy для фiнансyвання про-ектiв вiдновлюваноï енергетики, який стае все бкьш по-ширеним у крашах бвропи та у свт в цкому, е «зелет» облкаци, яю передбачають вкладення коштiв iнвесторiв у еколого-орiентованi проекти. Вiдповiдно до «Прин-ципiв зелених облiгацiй 2017» «зелеш облiгацiï являють собою будь-яю борговi iнстрyменти, надходження вiд розмщення яких спрямовуються виключно на фшансування або рефшансування (повне або часткове) нових та/або iснyючих зелених проекпв...» та «якi вцповца-ють чотирьом ключовим елементам Принципiв зелених
облиацш...» [29, с. 2-3], до яких належать: використання коштiв, процес оцшювання та вiдбору проектш, управ-лiння коштами, звгтшсть [29, с. 3-4]. Кошти в1д розмЬ-щення «зелених» облiгацiй спрямовуються на проекти, реалiзацiя яких матиме позитивний еколопчний ефект, що можна вимiряти й оцшити, i сприятиме подоланню глобальних екологiчних проблем, таких як: забруднення довккля, змiна клiмату, виснаження природних ресур-сiв та iнших. За рахунок ринку «зелених» облиацш фь нансуються такi проекти у сферi енергетики: вцновлю-ванi джерела енерги (включаючи виробництво, передачу, обладнання та вироби), ефективнiсть використання електроенерги (наприклад, енергоефективнiсть у нових i вiдремонтованих будинках, зберiгання електроенер-rii, центральне теплопостачання, iнтелектуальнi мереж! обладнання та вироби) тощо [29; 30]. Розрiзняють 4 види «зелених» облиацш: стандартнi облиаци, кошти вц яких спрямовуються на зеленi цш; зеленi облиаци, прив,язанi до доходiв; зеленi облиаци проектного фь нансування; зеленi сек,юритизацiйнi облиаци [29; 30].
Першi «зеленi» облиаци були випущеш у 2008 р. Свiтовим банком. На сьогодш Свiтовий банк та Мiж-народна фiнансова корпорацiя (IFC) належать до одних iз найбкьших емiтентiв «зелених» облiгацiй. Станом на вересень 2017 р. Свиовим банком було здшснено 135 емiсiй «зелених» облиацш у 18 валютах на загальну суму еквiвалентом вище, шж 10,2 млрд дол. США, а IFC забезпечила 77 емiсiй у 12 валютах на суму 5,8 млрд дол. США [31].
«Зелеш» обл^щ! користуються високим попитом, мають високу швестицшну привабливiсть i дозво-ляють iнституцiйним iнвесторам проводити полiтику еколопчно вiдповiдального iнвестування [32]. Ключо-вими швесторами, якi купують «зеленi» облиаци, е ш-ституцiйнi iнвестори, такi як: пенсiйнi, страховi, швес-тицшш фонди.
Biдповiдно до даних мiжнародноl оргашзаци Climate Bonds Initiative, наведених у звiтi «Green Bond Highlights 2017» [33], свггова емiсiя «зелених» облиацш у 2017 р. склала 155,5 млрд дол. США, що
на 78 % бкьше, шж у попередньому рощ [33, с. 1]. «Зеле-ш» обл1гаци були випущеш 37 крашами, з яких 10 кра-1н - нов1 ем1тенти, серед них: Н1гер1я, Ф1дж1, Малайз1я, Аргентина, ОАЕ, Литва та Швейцар1я. До кра'1н-л1дер1в, що забезпечили 56 % випуску 2017 р. належать США, Китай та Франц1я [33, с. 1]. Кр1м того, значш обсяги «зе-лених» обл1гац1й були випущеш у таких европейських крашах, як Н1меччина, 1спан1я, Швец1я, Шдерланди.
У в1дновлювану енергетику була швестована най-бкьша частка надходжень в1д випуску «зелених» об-л1гацш (33 %, або 51 млрд дол. США [33, с. 4]) (рис. 5). Значш обсяги коштш швестуються у низьковуглецеве будДвництво та енергоефектившсть (29 %), чистий транспорт (15 %) та стале управлшня водними ресурсами (13 %). Значно менш1 обсяги фшансувань спрямовуються у стале управлшня выходами, стале землекористування
5; 3 % 4 3 %
6; 4 %
20; 13 %
24; 15 %
51; 33 %
Вщновлювальна енергетика
m Низьковуглецеве буфвництво та енергоефективнiсть
¡33 Чистий транспорт
1=1 Стале управлiння водними ресурсами
ЕО Стале управлiння вщходами
ЕЩ Стале землекористування та лкове господарство
HZ3 Адаптацiя до ^матичних змiн
45; 29 %
Рис. 5. Галузевий розподш iнвестицiй вiд eMiciï «зелених» облiгацiй у 2017 р. Джерело: складено за [33, с. 4].
та мсове господарство, адаптацш до кмматичних змгн (сукупна частка - 10 %, 15 млрд дол. США [33, с. 4].)
«Зелеш» обл1гащ! випускаються урядами, надна-ц1ональними орган1зац1ями, державними установами, банками, корпорац1ями, трастовими фондами. До ем1-тент1в, як1 випускають найбкьш1 обсяги маркованих «зелених» обл1гац1й, належать: бвропейський швести-ц1йний банк (European Investment Bank), банк розвитку KfW, Св1товий банк (World Bank) (рис. 6).
Основними тенденц1ями розвитку ринку «зелених» облиацш у 2017 р. е: розширення ринку маркованих облиацш, зростання обсягу випуску державних облиацш, розвиток пол1тики шдтримки
«зеленого» фiнансування та гармонiзацiя ринку. Реаль зовано низку iнiцiатив щодо унiфiкацiï стандартiв у сфе-рi «зеленого» фiнансування. Так, Експертна Група висо-кого рiвня з питань сталого фiнансування (High-Level Expert Group on Sustainable Finance) здшснила роботу над розробкою чiтких рекомендацiй щодо сприяння розвитку «зеленого» фiнансування та введенню загаль-них бвропейських стандарпв «зелених» облiгацiй [33].
«Зелене» фшансування сприяе залученню нових iнвесторiв i розвитку ринку капiталу у крашах, що роз-виваються. У 2017 р. Мiжнародна фiнансова корпорацiя, яка е членом Групи Свпювого банку та Amundi, i про-вцна компанiя з управлiння активами в бврош домови-лись про створення найбкьшого фонду «зелених» об-
CKnaflOBi Engie IFC EDF
TenneT Holdings Iberdrola Republic of France SPD Bank World Bank KfW
European Investment Bank
VWWs
5,1
XXXXXXl 5,3 5,3
|xxxxxxM 5,5 5,6
.ЛЛЛЛЛЛЛЛЛ 7,6
XXXXXXXXXl 7,6
10,6
12
0
5
10
15
22,6
20
25 Млрд дол. США
Рис. 6. Найбiльшi емггенти маркованих «зелених» облкацш (станом на вересень, 2017 р.) Джерело: складено за [34, с. 17].
8
лиацш (Green Cornerstone Bond Fund) у po3Mipi 2 млрд дол. США, який буде швестувати у «зелеш бонди», ви-пущенi банками на ринках, яю розвиваються, зокрема у Африщ, Аз11, Латинськiй Америцi, Схцнш Cвропi, Центральнi Ази, на Близькому Сход1 На початку дiяль-ност цей фонд зосереджуватиметься на крашах i банках, якi мають великий потенцiал для випуску зелених облиащй. Передбачаеться, що Мiжнародна фшансова корпорацiя забезпечить покриття перших втрат, спри-яючи зниженню ризику та залученню фiнансiв вiд при-ватних iнвесторiв [35].
Oрганiзацiею Climate Bond Initiative прогнозу-ються такi основш тенденци розвитку ринку «зелених» облиацш на 2018 рiк: зростання випуску «зелених» облиацш рiзними емггентами, у тому числi урядами розвинених краш i краш, що розвиваються, збкьшення емiсil маркованих облиацш, подальший прогрес у формуваннi единих мiжнародних стандартiв «зелених» облiгацiй, впровадження регуляторами но-вих принципiв, правил i стимулiв розвитку «зеленого» фшансування [33, с. 5].
В УкраМ питання щодо випуску зелених облиацш також не залишилося поза увагою регуляторiв. Так, над створенням ринку «зелених» облиацш в краiнi працю-ватимуть Держенергоефективностi та проект UNIDO. Першими запланованими кроками на шляху до фор-мування ринку «зелених бондiв» е розробка Концепци створення ринку «зелених» облиацш в Украiнi та Плану дш з ii реалiзацii, а також пакета необхiдного первинно-го та вторинного законодавства [36]. Створення ринку «зелених» облиацш мае важливе значення для форму-вання фонду фшансових ресурав та фiнансування про-ектiв у сферi чисто! енергетики.
О^м розглянутих вище фiнансових шструмен-тiв, для фiнансування модернiзацii електроенергетики в крашах Свропи використовуеться такий iнструмент, як безповоротна фiнансова допомога, що передбачае залучення коштiв для реалiзацii проектiв на умовах грантово! пiдтримки, а також шляхом краудфандингу та фандрайзингу.
ВИСНОВКИ
З метою забезпечення еколопчно орiентованого розвитку та виконання зобов'язань щодо зниження ви-кидiв дiоксиду вуглецю у рамках Паризько1 клiматичноi угоди краiни СС всебiчно сприяють розвитку вцновлю-ваноi енергетики, поступово вцмовляючись вiд вико-ристання традицiйних джерел енерги. Розвитку чисто! енергетики у крашах Свропи сприяють значш обсяги швестицш, якi спрямовуються на реалiзацiю «зелених» проектiв. У европейських краiнах використовуються рiзноманiтнi шструменти фiнансування та механiзми стимулювання розвитку вiдновлюваноi енергетики i забезпечення екологшаци енергетичного сектора, серед яких найбкьш поширеними е: «зелений» тариф, «зеле-нi» сертифiкати та «зобов'язання за квотами», «зеленi» облiгацii, аукцюни. Проекти модернiзацii електроенергетики, у тому чит у сферi «зеленоЬ енергетики, фь
нансуються також за рахунок пгльгового кредитування, субсидГй на кашталовкладення, грантГв, краудфандингу.
Одним Гз нових, ефективних i стратегГчно важли-вих ГнструментГв фГнансування модершзащ! електроенергетики в Сврош, який дозволяе подолати брак ко-штГв i залучити приватних та ГнституцГйних швесторГв, е «зеленГ» облиаци, ринок яких стрГмко зростае. Швид-кГсть розмщення, надГйнГсть i низький рГвень ризику, тривалий термГн обГгу зобов'язання, можливГсть вкла-дати кошти у еколого-орГентоваш проекти задля забезпечення низьковуглецевого розвитку та вГдстежувати вплив швестицш на довкглля через звГтнГсть зумовлю-ють високу ГнвестицГйну привабливГсть «зелених» облГ-гацГй та зростання попиту на них серед сощально вГдпо-вГдальних ГнвесторГв.
бвропейська практика фГнансування проектГв модершзащ! електроенергетики неповною мГрою впрова-джена в Укра!ш. Через це актуальним е розгляд можли-востей застосування певних фшансових ГнструментГв формування фондГв для модершзащ! енергетичного сектора Укра'1ни, якГ на сьогоднГ успГшно використовуються у зарубГжних кра'1нах. Враховуючи те, що «зеленГ» облкаци виступають дГевим Гнструментом переходу до стало'1 енергетики та низьковуглецевого розвитку, доцгльним е запозичення досвГду зарубГжних кра'1н та створення необхГдних умов для '1х випуску в Укра!ш. КрГм того, для стимулювання розвитку вГдновлювано'1 енергетики можливим е впровадження системи аук-цГонГв для великих шдприемств-виробниюв енергГ' з ВДЕ. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Енергетична стратегiя УкраТни на перюд до 2035 року «Безпека, енергоефективнiсть, конкурентоспроможнiсть». URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=250250456
2. Streimikiene D., Klevas V., Bubeliene J. Use of EU
structural funds for sustainable energy development in new EU member states. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2007. Vol. 11. Issue 6. Р. 1167-1187.
3. Cambini C., Rondi L. Incentive regulation and investment: evidence from European energy utilities. Journal of Regulatory Economics. 2010. Vol. 38. Issue 1. Р. 1-26. URL: https:// doi.org/10.1007/s11149-009-9111-6
4. Kaminker Ch., Stewart F. The Role of Institutional Investors in Financing Clean Energy. OECD Working Papers on Finance, Insurance and Private Pensions. 2012. No. 23. URL: http:// www.oecd.org/environment/WP_23_TheRoleOfInstitutionalInvest orsInFinancingCleanEnergy.pdf
5. Pilcher R., Bansal R. Modernization of the Energy Sector: a pathway towards low-carbon energy and green economy. October 2017. Workshop on CMM and AMM in the context of Sustainable Energy. URL: https://www.unece.org/fileadmin/DAM/ energy/images/CMM/CMM_CE/Mr_Pilcher_Moderniation_of_ the_Energy_Sector.pdf
6. Чмерук Т. Лидеры энергетической революции. URL: http://asn.in.ua/ru/news/blogs/153861-lidery-ehnergeticheskojj-revoljucii.html
7. Powering Past Coal Alliance: Declaration. URL: https:// www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_ data/file/666736/Final_Declaration_PPCA_111217.pdf
8. Global Trends in Renewable Energy Investment 2017. United Nations Environment Programme, Frankfurt School-UNEP
Collaborating Centre, Bloomberg New Energy Finance, 2017, 89 p. URL: http://fs-unep-centre.org/sites/default/files/publications/glo baltrendsinrenewableenergyinvestment2017.pdf
9. Renewable energy in Europe - 2017 Update, EEA Report № 23/2017 // European Environment Agency, 2017. 70 p. URL: https://www.eea.europa.eu/publications/renewable-energy-in-europe
10. New Energy Outlook 2017, Executive Summary // Bloomberg New Energy Finance, June 15, 2017. 5 p. URL: https:// about.bnef.com/new-energy-outlook/
11. Клопов I. Мехашзми державно''' пщтримки альтернативно!' енергетики. Проблеми i перспективи eKOHOMiKU та управлння. 2016. № 1 (5). С. 117-124.
12. Resch G., Ragwitz M., Held A., Faber T., Haas R. Feed-in Tariffs and Quotas for Renewable Energy in Europe. CESifo DICE Report. 2007. Vol. 05. Issue 4. Р. 26-32. URL: https://www.econstor.eu/ bitstream/10419/166923/1/ifo-dice-report-v05-y2007-i4-p26-32.pdf
13. Оберкович С. Альтернативна енергетика: мнжна-родний досвщ, проблеми та перспективи в Украшк Юрист & Закон. 2016. № 43. URL: http://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/ EA009783
14. Лук'яшко П. О. Потен^ал використання фшансових шструменпв накопичення фонду модершзацп електроенерге-тики Укра'ни. Бiзнес 1нформ. 2016. № 8. С. 241-246.
15. Гнедша К. В., Петраков Я. В., Ющенко Н. Л. Тенден-цп розвитку альтернативно!' енергетики в УкраМ в контекст модершзаци енергетичних рингав. Управл'шня розвитком. 2017. № 3-4 (189-190). С. 35-47.
16. Fell H.-J. The shift from feed-in-tariffs to tenders is hindering the transformation of the global energy supply to renewable energies. Policy paper for IRENA. July 2017. URL: http:// energywatchgroup.org/wp-content/uploads/2017/09/FITTender_ Fell_PolicyPaper_EN_final.pdf
17. Fell H.-J. Instruments for renewable energy development, 2017. URL: https://www.hans-josef-fell.de/content/index. php/dokumente/documents-in-foreign-languages/english/942-presentation-kyiv-rada-oct-2017-hjf/file
18. Osrerkorn M., Lemaire X. Emerging market for Green Certificates. REEEP. URL: http://www.un.org/esa/sustdev/csd/ csd15/lc/reep_emgc.pdf
19. Директива Свропейського Парламенту та Ради 2009/28/СС вщ 23 квггня 2009 р. про заохочення до використання енерги, вироблено''' з вщновлюваних джерел та якою вносять-ся змши до, а в подальшому скасовуються Директиви 2001/77/ £С та 2003/30/еС // Офщмний вкник Свропейського Союзу. URL: http://saee.gov.ua/documents/dyrektyva_2009_28.pdf
20. RECS International/ Glossary. URL: http://www.recs.org/ glossary
21. RECS International Annual Report 2016. RECS International, 19 p. URL: http://www.recs.org/cover-stories/recs-international-annual-report-2016
22. The Renewables Obligation explained. URL: https:// www.eonenergy.com/~Zmedia/2390C47918784D15BED091AEEF4 E481B.pdf
23. Поняття венчурного капталу: неформальний та фор-мальний сектори // Укра'нська асо^а^я швестицшного бiзнесу. URL: http://www.uaib.com.ua/files/articles/204/13_4.pdf
24. Сидоренко I. В., Хомик Д. В. Функцюнування ринку венчурного капталу в економтах транзитивного типу. В'сник Черншського державного технологчногоунверситету. Сер'я «Економ'чт науки». 2014. № 1 (72). С. 183-189.
25. Савченко В. Ф., Шатирко Д. В. Проблеми венчурного швестування в УкраМ Науковий в'сник ЧД1ЕУ. 2013. № 2 (18). С. 7-13.
26. 2016 European Venture Capital Report // Dealroom. co, January 2017. URL: https://blog.dealroom.co/wp-content/ uploads/2017/01/2016-European-Venture-Capital-Report.pdf
27. European Venture Capital Report: Second Quarter of 2017 // Dealroom.co, 17 July 2017. URL: https://blog.dealroom. co/wp-content/uploads/2017/07/Q2-2017-European-Venture-Capital-Report.pdf
28. Годовой отчёт за 2016 год // Европейский банк реконструкции и развития. URL: http://www.ebrd.com/news/ publications/annual-report/annual-report-2016.html
29. Принципы зелёных облигаций 2017 // International Capital Market Association. URL: https://www.icmagroup.org/ green-social-and-sustainability-bonds/green-bond-principles-gbp/_
30. The Green Bonds Principles 2017 // International Capital Market Association, 2 June 2017. URL: https://www.icmagroup. org/assets/documents/Regulatory/Green-Bonds/GreenBondsBro-chure-JUNE2017.pdf
31. «Зелёные» облигации // Всемирный банк. URL: http:// www.vsemirnyjbank.org/ru/results/2017/12/01/green-bonds
32. Олшник О. В., Сщельшкова I. В., Олшник А. О. «Зелеш» облиаци - шновацшний шструмент фшансування «зеленого» зростання та забезпечення стшкого розвитку свггово''' та нацюнальноТ економк // Актуальн проблеми використання потен^алу економти кражи: свгговий досвщ та вггчизняш реалп : матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Дшпро, 14-15 жовт. 2016 р.). Днтро : ПДАБА, 2016. С. 157-160. URL: http://repo. knmu.edu.ua/handle/123456789/14378
33. Green Bond Highlights 2017 // Climate Bonds Initiative: January 2018. URL: https://www.climatebonds.net/files/reports/ cbi-green-bonds-highlights-2017.pdf
34. Bonds and Climate Change. The State of the Market 2017 // Climate Bonds Initiative. URL: https://www.climatebonds. net/files/reports/cbi-sotm_2017-bondsclimatechange.pdf
35. IFC, Amundi to Create World's Largest Green-Bond Fund Dedicated to Emerging Markets // International financial corporation, World Bank Group. URL: https://ifcextapps.ifc.org/ IFCExt/pressroom/IFCPressRoom.nsf/0/2CC3EDA1AE8B9B558525 810900546887
36. Держенергоефективносп та проект UNIDO пра-цюватимуть над створенням ринку «зелених» облиацш в УкраМ // Урядовий портал : единий веб-портал оргашв вико-навчо''' влади Укра'ни. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ derzhenergoefektivnosti-ta-proekt-unido-pracyuvatimut-nad-stvorennyam-rinku-zelenih-obligacij-v-ukrayini
REFERENCES
"Bonds and Climate Change. The State of the Market 2017" Climate Bonds Initiative. https://www.climatebonds.net/files/re-ports/cbi-sotm_2017-bondsclimatechange.pdf
Cambini, C., and Rondi, L. "Incentive regulation and investment: evidence from European energy utilities" Journal of Regulatory Economics. 2010. https://doi.org/10.1007/s11149-009-9111-6
Chmeruk, T. "Lidery energeticheskoy revolyutsii" [Leaders of the energy revolution]. http://asn.in.ua/ru/news/blogs/153861-lidery-ehnergeticheskojj-revoljucii.html
"Derzhenerhoefektyvnosti ta proekt UNIDO pratsiuvatymut nad stvorenniam rynku «zelenykh» oblihatsii v Ukraini" [The State Department of Energy Efficiency and the UNIDO project will work on creating a market for green bonds in Ukraine]. Uriadovyi portal : yedynyi veb-portal orhaniv vykonavchoi vlady Ukrainy. https:// www.kmu.gov.ua/ua/news/derzhenergoefektivnosti-ta-proekt-unido-pracyuvatimut-nad-stvorennyam-rinku-zelenih-obligacij-v-ukrayini
"Dyrektyva Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady 2009/28/ IES vid 23 kvitnia 2009 r. pro zaokhochennia do vykorystannia enerhii, vyroblenoi z vidnovliuvanykh dzherel ta yakoiu vnosiat-sia zminy do, a v podalshomu skasovuiutsia Dyrektyvy 2001/77/
<
OQ О
О <
О <
CL
О <
со
s
i о x
s
ш
YeS ta 2003/30/YeS" [Directive 2009/28/EC of the European Parliament and of the Council of 23 April 2009 on the promotion of energy produced from renewable sources, amending and subsequently repealing Directives 2001/77/EC and 2003/30/EC]. Ofitsi-inyi visnyk Yevropeiskoho Soiuzu. http://saee.gov.ua/documents/ dyrektyva_2009_28.pdf
"2016 European Venture Capital Report" Dealroom. co. https://blog.dealroom.co/wp-content/uploads/2017/01/2016-Eu-ropean-Venture-Capital-Report.pdf
"Enerhetychna stratehiia Ukrainy na period do 2035 roku «Bezpeka, enerhoefektyvnist, konkurentospromozhnist»" [Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2035 "Safety, Energy Efficiency, Competitiveness"]. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/ cardnpd?docid=250250456
"European Venture Capital Report: Second Quarter of 2017" Dealroom. co. https://blog.dealroom.co/wp-content/ uploads/2017/07/Q2-2017-European-Venture-Capital-Report.pdf Fell, H.-J. "Instruments for renewable energy development, 2017" https://www.hans-josef-fell.de/content/index.php/doku-mente/documents-in-foreign-languages/english/942-presenta-tion-kyiv-rada-oct-2017-hjf/file
Fell, H.-J. "The shift from feed-in-tariffs to tenders is hindering the transformation of the global energy supply to renewable energies" Policy paper for IRENA. http://energywatchgroup.org/ wp-content/uploads/2017/09/FITTender_Fell_PolicyPaper_EN_fi-nal.pdf
"Global Trends in Renewable Energy Investment 2017. United Nations Environment Programme, Frankfurt School-UNEP Collaborating Centre, Bloomberg New Energy Finance, 2017" http://fs-unep-centre.org/sites/default/files/publications/globaltrendsinre-newableenergyinvestment2017.pdf
"Godovoy otchet za 2016 god" [The annual report for 2016]. Yevropeyskiy bank rekonstruktsii i razvitiya. http://www.ebrd.com/ news/publications/annual-report/annual-report-2016.html
"Green Bond Highlights 2017" Climate Bonds Initiative. https://www.climatebonds.net/files/reports/cbi-green-bonds-highlights-2017.pdf
Hnedina, K. V., Petrakov, Ya. V., and Yushchenko, N. L. "Ten-dentsii rozvytku alternatyvnoi enerhetyky v Ukraini v konteksti modernizatsii enerhetychnykh rynkiv" [Trends in the development of alternative energy in Ukraine in the context of modernization of energy markets]. Upravlinnia rozvytkom, no. 3-4 (189-190) (2017): 35-47.
"IFC, Amundi to Create World's Largest Green-Bond Fund Dedicated to Emerging Markets" International financial corporation, World Bank Group. https://ifcextapps.ifc.org/IFCExt/pressroom/IFC-PressRoom.nsf/0/2CC3EDA1AE8B9B558525810900546887
Kaminker, Ch., and Stewart, F. "The Role of Institutional Investors in Financing Clean Energy" OECD Working Papers on Finance, Insurance and Private Pensions. 2012. http://www.oecd. org/environment/WP_23_TheRoleOfInstitutionalInvestorsInFi-nancingCleanEnergy.pdf
Klopov, I. "Mekhanizmy derzhavnoi pidtrymky alternatyvnoi enerhetyky" [Mechanisms of state support for alternative energy]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, no. 1 (5) (2016): 117-124.
Lukiashko, P. O. "Potentsial vykorystannia finansovykh instruments nakopychennia fondu modernizatsii elektroenerhetyky Ukrainy" [Potential of use of financial instruments of accumulation of the fund for modernization of electric power industry of Ukraine]. Biznes Inform, no. 8 (2016): 241-246.
"New Energy Outlook 2017, Executive Summary" Bloomberg New Energy Finance, June 15, 2017. https://about.bnef.com/new-energy-outlook/
Oberkovych, S. "Alternatyvna enerhetyka: mizhnarodnyi dosvid, problemy ta perspektyvy v Ukraini" [Alternative energy: international experience, problems and perspectives in Ukraine]. Yuryst & Zakon. 2016. http://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/ EA009783
Oliinyk, O. V., Sidelnikova, I. V., and Oliinyk, A. O. "«Zeleni» oblihatsii - innovatsiinyi instrument finansuvannia «zelenoho» zrostannia ta zabezpechennia stiikoho rozvytku svitovoi ta nat-sionalnoi ekonomik" ["Green" bonds are an innovative tool for financing green growth and ensuring the sustainable development of the world and national economies]. Aktualni problemy vykorystannia potentsialu ekonomiky krainy: svitovyi dosvid ta vitchyzni-ani realii. http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/14378
Osrerkorn, M., and Lemaire, X. "Emerging market for Green Certificates. REEEP" http://www.un.org/esa/sustdev/csd/csd15/lc/ reep_emgc.pdf
"Poniattia venchurnoho kapitalu: neformalnyi ta formalnyi sektory" [The concept of venture capital: informal and formal sectors]. Ukrainska asotsiatsiia investytsiinoho biznesu. http://www. uaib.com.ua/files/articles/204/13_4.pdf
"Powering Past Coal Alliance: Declaration" https://www. gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/ file/666736/Final_Declaration_PPCA_111217.pdf
"Printsipy zelenykh obligatsiy 2017" [Principles of green bonds 2017]. International Capital Market Association. https:// www.icmagroup.org/green-social-and-sustainability-bonds/ green-bond-principles-gbp/
Pilcher, R., and Bansal, R. "Modernization of the Energy Sector: a pathway towards low-carbon energy and green economy. October 2017" Workshop on CMM and AMM in the context of Sustainable Energy. https://www.unece.org/fileadmin/DAM/energy/ images/CMM/CMM_CE/Mr_Pilcher_Moderniation_of_the_Ener-gy_Sector.pdf
"RECS International Annual Report 2016. RECS International" http://www.recs.org/cover-stories/recs-international-annual-report-2016
"RECS International" Glossary. http://www.recs.org/glossary "Renewable energy in Europe - 2017 Update, EEA Report № 23/2017" European Environment Agency, 2017. https://www.eea. europa.eu/publications/renewable-energy-in-europe
Resch, G. et al. "Feed-in Tariffs and Quotas for Renewable Energy in Europe" CESifo DICE Report. 2007. https://www.econstor.eu/ bitstream/10419/166923/1/ifo-dice-report-v05-y2007-i4-p26-32.pdf Savchenko, V. F., and Shatyrko, D. V. "Problemy venchurnoho investuvannia v Ukraini" [Problems of Venture Capital Investment in Ukraine]. Naukovyi visnyk ChDIEU, no. 2 (18) (2013): 7-13.
Streimikiene, D., Klevas, V., and Bubeliene, J. "Use of EU structural funds for sustainable energy development in new EU member states" Renewable and Sustainable Energy Reviews vol. 11, no. 6 (2007): 1167-1187.
Sydorenko, I. V., and Khomyk, D. V. "Funktsionuvannia rynku venchurnoho kapitalu v ekonomikakh tranzytyvnoho typu" [Functioning of the market of venture capital in economies of a transitive type]. Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho univer-sytetu. Seriia «Ekonomichninauky», no. 1 (72) (2014): 183-189.
"The Green Bonds Principles 2017" International Capital Market Association. https://www.icmagroup.org/assets/documents/ Regulatory/Green-Bonds/GreenBondsBrochure-JUNE2017.pdf
"The Renewables Obligation explained" https://www. eonenergy.com/~/media/2390C47918784D15BED091AEEF4E481 B.pdf
"«Zelenyye» obligatsii" [Green bonds]. Vsemirnyy bank. http://www.vsemirnyjbank.org/ru/results/2017/12/01/green-bonds
