CC BY
18
Biketov S.O. Formation of landscapes near ponds in landscape parks of the central part of the end of XVIII-XIX centuries
Is adduced guiding principles at the formation of coastal landscapes beside water body Is indicated certain attributes at formation. The recommendations for the reconstruction of parks that include water and basic principles of design areas around the reservoir, depending on environmental conditions.
Keywords: Green backstage, meadow Vista, coastline, array, groups.
УДК 712.23 Ст. викл. Н.К. Бут -
Нацюнальний ав'шцшний утверситет, м. Кшв
ПРИНЦИПИ АРХ1ТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНО1 ОРГАШЗАЦН НАБЕРЕЖНИХ УЖГОРОДА
Проведено аналiз та визначено мiстобудiвний потенщал набережних мюьких територш. Дослщжено св^ову та втизняну оргашзащю мюького середовища з ура-хуванням наявност набережних. Визначено принциповi шдходи арх^ектурно-лан-дшафтно! оргашзаци мюького до середовища набережних мют. Сформовано принци-пи архiтектурно-ландшафтноi органiзацii мюького середовища набережних мiста Ужгорода.
Ключовг слова: мiстобудiвний потенцiал, набережнi, ландшафт мюта, арх^ек-турно-ландшафтна органiзацiя мюького середовища.
У сучасному украiнському суспшьств^ де вщбувасться стр1мкий роз-виток обласних мют, важливу роль вдаграе оргашзащя мюького простору як середовища юнування людини. Важливе мюце посщае мюьке середовище набережних, де виконуеться безл1ч функцш, важливих для життед1яльност1 на-селення: транзитна, культурна, торговельна, розважальна, рекреацшна тощо. Мюький простр, який формуеться на меж1 водойми та мюта, не тшьки надае проспр для роботи цих функцш, а одночасно формуе зовшшнш вигляд насе-леного пункту, прибережного ландшафту. Отже, тд час формування набережних потр1бно враховувати вш архиектурт, ландшафтт аспекти, включа-ючи як функцюнальну д1яльн1сть, так 1 стилютичну еднють панорам мюта.
Виникае необхщнють створення чiткоi архiтектурно-ландшафтноi оргашзаци, яка б обслуговувала вш необхiднi процеси та одночасно заповнюва-ла естетичнiсть середовища. Правильно оргатзоване середовище набережних дасть змогу тдвищити культурну та рекреацiйну цiннiсть мюта, збiльшити туристичний попит, розширити спектр функцiональноi дiяльностi мiста.
В обласному центрi - Ужгородi, iснуе чотири, юторично сформованих набережних, що мають попит у вiдвiдувачiв через зв'язок мiж мiстом та славет-ною рiчкою Уж. За офiцiйними даними, липова алея, яка огинае правий берег Ужу (набережт Незалежност та Студентська), - найдовша в Сврош, закладена в 1928 р. Тут ростуть рiзнi види декоративно-квпучих дерев, тому майже мь сяць квите вся набережна Незалежностi. Велика кшькють процесiв, що вщбу-ваються тд час взаемодii цих двох важливих ланок, потребуе актуальноi архь тектурно-ландшафтноi органiзацii, що виконувала б ва необхiднi функцii.
На жаль, бшьшють набережних Ужгорода не вщповщають вимогам, поставленим суспiльством щодо до мюького вщкритого простору поруч з во-
Науковий вкник М.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.9
доймою. Саме тому це питання е дуже актуальним для подальшого досль дження та розроблення проектно! пропозицп архиектурно-планувально! ор-гашзацп набережно! у Киевь
Мета досл1дження - на основi вивчення юнуючо! ситуацп набереж-них мюта Ужгород, аналiзу досвщу ландшафтного упорядкування мiських набережних iнших кра!н, дослiдження можливостей перепланування урбаш-зованого середовища, розроблено принципи архггектурно-ландшафтно! орга-шзацп мiського середовища, а саме набережних Ужгород. Серед них важливе мюце посiдае мiське середовище набережних, де вщбуваеться безлiч проце-шв, важливих для життедiяльностi населення. Оргашзащя набережних як вщ-критих громадських просторiв мiста може здiйснюватися на загальних засадах, та одночасно враховувати особливосп водних ресурсiв [1].
На вщм^ вiд iснуючих генеральних планiв мiст, в яких задано абстрактну схему вулиць рiзноl категорп, фiксуючих планувальну структуру житлових кварталiв i районiв, екологiчна концепцiя мюта представляе вщ-критi громадськi простори як русла мюько! активностi, громадсью мiськi функцп, що зосереджують в собi об'екти, звiльняючи вiд них житловi кварта-ли пiд час забезпечення близько!, шшохщно! доступностi об'екпв громадсь-кого обслуговування. Формування системи вщкритих громадських просторiв мiста можна бачити як архиектурний портрет мюта в його юторичному роз-витку, як своерiдний структурно-планувальний каркас мюта, що концентруе в собi активнють мiського життя, включений в системи шшохщного руху, зеленого каркаса i що виконуе функцп меж мюько! тканини - забудови.
Саме тому мюьке населення починае придшяти велику увагу рекре-ацiйним зонам, як мають позитивний вплив на самопочуття людей, !х мораль-не та фiзичне здоров'я. Але велика кшькють таких зон у мюп не лише розши-рюе можливосл вiдпочинку, а одночасно створюе сприятливе мюьке середовище, яке вiзуально створюе гармошю мiж архiтектурними та ландшафтними об'ектами, де комфортно перебувати незалежно вiд змiни пiр року.
Функщональш особливостi набережних вiдiграють значну роль у фор-муваннi вщкритих просторiв навколо водойм. На вщм^ вiд звичайно! ву-лично-дорожньо! мережi мiста, для них характерним е формування рекре-ацiйних, культурно-розважальних зон. Саме тому оргашзащя середовища набережних Ужгорода потребуе велико! уваги. Щд час впадання в рiчку прип-ливiв утворюються стрiлки, що е красивими, живописними мюцями.
Набережш в мiстах - про!зди розташоваш вздовж берегiв i обмеженi з одного боку мюькою забудовою або парком. Набережш як споруди викону-ються зазвичай у виглядi шдшрних стiнок, рiдше у виглядi нас^зно! конструкцп естакадного типу.
Запропонований каркас вщкритих громадських просторiв, доповнений найбшьш значущими елементами вулично! мережi, вщнесеними до другоряд-них, структурузують тканину мюько! забудови, створюючи умови для формування сусщства i добросусщських стосункiв в межах приватних зон житло-вого середовища, вiльних вщ розмiщення там громадських функцiй. Концен-трацiя громадських функцiй в обрамленш кварталiв забудови в межах вулич-
них просторiв запропоновано1 системи забезпечуе пiшохiдну доступшсть об'eктiв громадського обслуговування для жителiв усiх кварталiв мiста.
Крiм того, створюеться можливiсть реалiзацп принципу моза1чност мiського середовища: за функцiональним 11 використанням, коли громадсью та житловi зони наближенi, але роздшеш; за характером використання мюь-ких просторiв, частина яких сприяе скупченню i активному контакту людей в межах громадських зон, й iнша частина, прихована за берегами русел мюько! активности спокiйна житлова зона приватного користування.
Запропонована система вщкритих громадських просторiв на основi набережних мюта дае змогу шляхом архп,ектурно-ландшафтно1 реоргашзацп вiдкритих громадських просторiв i !х ландшафтно-дизайнерського оформлен-ня сформувати архггектурний портрет мiста - вiдкритi для огляду i загально-го користування простори, в яких створеш умови для розвитку культури ву-личного стлкування людей.
Розвиток запропоновано! системи вщкритих громадських просторiв мiста припускае 1х вiдповiдне сценарне оформлення. Сценарне або сюжетне осмислення головних елеменпв каркасу вiдкритих просторiв мiста означае на-дання 1м системно! характерност за допомогою вщповщно1 реоргашзацп ву-личних просторiв: вiдбуваеться те, що розосереджуе функцiональне насичення вузлiв системи з розбiжнiстю функцiй за 11 юторичними радiальними напряма-ми - тут функцюнальне насичення домiнуе i формуе собою лiнiйнi функць онально насиченi вузли, що супроводжуються зеленим оформленням; "зелена" тема пануе по дугових руслах, i в зеленому потощ русел "плавають острови" функцюнального змiсту - малi вузли, або вузли мало1 концентрацп функцiй.
Схема тематичного розвитку вщкритих громадських просторiв мiста зберiгае принцип концентрацп громадських функцш у вузлах; вузловi фун-кцiональнi зони продовженi лiнiйними радiальними напрямами бшьшо1 кон-центрацil i дуговими меншо1 концентрацil; за дуговими елементами системи зберiгаеться домiнуюча рекреацшна функцiя, громадськi структури "розчине-ш" в потоцi "зелено1" теми, що реалiзовуеться.
Таким чином, лояльно вщносно початково1 ситуацil, шляхом еволю-цшних трансформацiй концептуально1 iдеl знайдено варiант тематичного, або сюжетного, розвитку вщкритих громадських просторiв мiста, що видаеться оновленою традицiею, результатом своерiдноl "реставрацп" архiтектурного портрета набережних мiста.
Матер1али 1 методика досл1дження. Пiд час проведення натурних та аналггачних дослщжень за основу використано метод системного тдходу до аналiзу основних характеристик рiзних типiв набережних. Визначення компонента мiського ландшафту зроблено за формою лопчно-просторове моде-лювання, функцюнального моделювання, графоаналггачного аналiзу. Деталь-ну характеристику визначено за допомогою порiвняльного аналiзу проекту-вання iснуючих зарубiжних та вiтчизняних набережних, опрацювано та сис-тематизовано працi з проектування набережних.
Зпдно з обраною методикою, внаслщок проведення натурних дослi-джень виявлено значення вiзуального сприйняття силуетно1 забудови та гар-монiйного середовища набережних Ужгорода, виявлено принципи щодо ор-
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.9
гашзацп мюького простору набережних мют, проведено анатз мiстобудiвно-го потенцiалу сучасних набережних мюта, визначено принципи архиектурно-ландшафтно! оргашзацп громадського мiського середовища набережних мюта Ужгород. Також одержано проектш ршення архггектурно-ландшафтно! оргашзацп середовища набережно!.
Отриманi науковi результати дають змогу сформулювати основнi тд-ходи до подальшого розвитку створення нових складових набережних Ужгорода, а також досконатше розробити !х функцiональну органiзацiю через впровадження нових принцитв формування рекреацшних, культурних зон тощо. Розробленi пропозицп будуть корисш для подальших наукових досль джень у цш галузi та можливого використання в проектнш дiяльностi.
Результати дослщжень. Принципи архггектурно-ландшафтно! оргашзацп мiського середовища на набережних мюта Ужгород у сферi соцiального розвитку, стратегiчний задум полягае в полшшенш якостi життя городян: безпека довкшля i свобода вибору i пересування, комфорт житла i обслугову-вання. У мютобудуванш це передусiм викликано структурними змiнами самого мюця iснування людини. Так, традицiйно моноцентрична модель мюта, що базуеться на щоденних "приливах i вiдливах" основно! маси населення (робота - будинок), поступово поступаеться мюцем полщентрично! модет, орiентованоl на iндивiдуальнi форми зайнятосп i спiлкування, вiльного вибору мюць додатка працi, проживання, побуту i вiдпочинку.
Використання принципу традицшного символiзму дасть змогу з одного боку, вщображати культурну i традицiйну спадщину народу, а з шшого -створювати мiський ландшафт, що гармоншно вписуеться в рамки образу мiжнародного (схiдноевропейського) мiста.
Свропейське мiсто - це мiсто з европейськими умовами життя (свобо-ди, рiвнi права, доступнiсть та ш.), iнтегроване в усiх вiдношеннях (культури, релт!, юторп та iн.) з розвиненою iнфраструктурою (мости, дороги, метро) i використанням пiдземного простору. Загалом, короткий опис прiоритетiв покликаний доповнити i змiнити широко вiдомi традицшш принципи архь тектурно-планувально! оргашзацп територп мiста новими стратегiчними тен-денщями. До традицiйних принципiв, якi необхвдно зберегти i розвинути, можна вщнести принцип сталого i безпечного розвитку мюта.
Мюто як складний оргашзм знаходиться в постiйному розвитку в просторi i змiни в чась
Ми запропонували принципи для архиектурно-ландшафтного упоряд-кування Ужгороду. Принцип "незавершеносп" означае, що на набережнiй будь-який акцент мюького середовища не може бути остаточно виршеним, а служить лише актором для створення вщповщного союзу. Звичайно, це не означае повне виключення закшчених самодостатшх об'екпв i просторiв, ха-рактерних для класичних образiв. Просто будь-яка професюнальна iдеологiя не може бути ушверсальною.
Принцип "осучаснення" простору - це збагачення його елементами часу. Сам розвиток мюта - процес стадшний. Його рют, ускладнення, перебу-дова структури проходять вiд стадп до стадп зi змiною господарського, соць ального, полiтичного статусу мюта. Це не може вщбуватися поза часом.
Вiйни, нескшченш руйнування вiдносять в небуття шедеври архiтектури. Академiк Д. С. Лiхачов писав, що втрати пам'ятникiв культури невщновш, бо вони завжди iндивiдуальнi, завжди пов'язанi з певною епохою i з визначени-ми майстрами.
У городян юторично сформувалося i, розширення реконструктивних робгт, посилилося почуття цiлiсностi мiста, коли знос навпъ рядово1 споруди порушуе цiлiснiсть середовища, викликае у людей почуття втрати, вщчуття "обривiв" в юторп мiста.
Характерно, що залежно вщ того, що зберiгаеться в процес змiни ю-торико-культурно1 спадщини, дедалi частiше виступають не одиничш спору-ди-пам'ятники i навiть не окремi дiлянки мiського середовища, що склалося, а загальна просторова побудова частини мюта, що iсторично склалася. Г.1. Батiашвiлi говорив таке: "Структура старого мюта - це вже пам'ятник" [2]. Мiське середовище не е однорщним, воно швидко змшне. Вiдносно стiйкi частини мiського середовища включають iсторичнi нашарування, що закршилися в колективнiй самосвiдомостi. Цi елементи надають фiзичному характеру мiста особливi риси.
На додаток формам архггектури мiського середовища, що iсторично склалися, придають затишний, единий i сучасний вид дизайнерсью елементи, схильнi до швидких змiн; вони характеризують функцюнальний аспект середовища. Процес формування мiського простору складаеться iз таких етатв: про-ектування i будiвництва, обживання, стабшьно1 експлуатацп, реконструкцп.
На основi цих принципiв та аналiзу досвiду проектування набережних було визначено принципи архп,ектурно-ландшафтно1 оргашзацп мiського середовища на набережних мюта Ужгород: комплексно1 реконструкцп, еколо-гiчностi, функцюнального розподiлу, доступностi та iнформативностi, принцип прюритетного збереження юторично1 спадщини.
Отже, визначено принципи, яю е основою для проектування Ки1всько1 набережно1 в мiстi Ужгород.
Висновки. Дослщжено архiтектурно-планувальну органiзацiю мюько-го середовища набережних Ужгорода, визначено мiстобудiвний потенщал те-риторil набережних, архiтектурно-художнi особливосп мiстобудiвноl ткани-ни мiста.
Отже, на основi аналiзу iснуючоl ситуацп на набережних Ужгорода, було: дослщжено формування набережних Ужгороду, надано порiвняльну характеристику iснуючого стану набережних Ужгорода, визначено чинники формування архп,ектурно-планувально1 оргашзацп середовища набережних, дослiджено проектш пропозицil набережних мiста, проаналiзовано загальш принципи розробки й етапи формування мюьких просторiв, сформульовано принципи архиектурно-ландшафтно1 органiзацil мiського середовища набережних мюта Ужгород.
Л1тература
1. Яременко Н.М. Архггектурно-планувальна орган1зац1я прибережно1 забудови при-морських м1ст Укра1ни (на приклад! м. Одеса) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. архтт.: спец. 18.00.01 / Н.М. Яременко; Ки1в. нац. ун-т буд-ва 1 архгт. - К., 2007. - 20 с.
