CC BY
138
АРХ1ТЕКТУРА
УДК 711.433(477.63)+712.31(282.247.32)
АНАЛ1З ДОСЛ1ДЖЕНЬ В АРХ1ТЕКТУРНО-ПРОСТОРОВ1Й ОРГАШЗАЦП
ПРИР1ЧКОВИХ ТЕРИТОР1Й
С. В. Самойленко, асп.
Ключовi слова: прир1чков1 урбатзоват територИ, деградащя, реабштац^я, реконструкция
Постановка проблеми. Прирiчковi територи великих рiчок, володдачи значними природними та продуктивними ресурсами, маючи виняткове юторичне, культурне та економiчне значения, з давшх часiв приваблювали людей для проживання i дiяльностi в !х рiчковому басейнi.
Наслiдком активно! мютобущвно! дiяльностi у великих мiстах стало штенсивне рекреацiйне використання прирiчково! територи, що ставить пiд загрозу збереження природи ландшафтiв [37]. У шдсумку маемо кризову екологiчну ситуацiю в басейш Днiпра.
Обрання науково обгрунтованого проектного рiшення потребуе багатофакторного аналiзу водозбiрного басейну Днiпра з боку вшх сумiжних галузей знань: екологи, пдрологи, геологи, рiзних сфер промисловосп, гiдроенергетики та водопостачання.
Аналiз публжацш, присвячених вивченню функцiонування рiчкових екосистем, показав рiзноманiтнiсть пiдходiв у !х оргашзаци. Реконструкцiя та реабiлiтацiя прирiчкових територiй дае рiзноманiтнi можливостi i робить !х дуже привабливими для архiтекторiв-мiстобудiвникiв у вирiшеннi соцiально-екологiчних проблем. Дослщженню прирiчкових територiй у межах мюта присвяченi науковi працi ряду вчених сушжних iз мiстобудуванням галузей знань, яю розглядали рiзнi аспекти та шдходи в !х оргашзаци. Зокрема, рiчкова мережа мiста розглядалась iз точки зору архiтектурно-планувальних, еколопчних, гiдрологiчних, iсторичних, iнженерно-технiчних, економiчних та законодавчих питань. Обрання науково обгрунтованого проектного ршення потребуе багатофакторного аналiзу водозбiрного басейну Днiпра, опрацювання наукових дослщжень, узагальнення досвiду та аналiзу державних програм.
Головна мета статт - визначення основних прийомiв в оргашзаци прирiчкових територiй та ефективних заходiв, що забезпечать: рацiональну мютобущвну реконструкцiю прирiчкових територiй; збереження юторико-культурно! спадщини на прирiчкових територiях; забезпечення формування екологiчного каркаса вздовж прирiчкових територiй. Основним завданням статп е: науково обгрунтувати мiсце, роль та значення прирiчкових територiй у структурi мiста; здiйснити комплексний аналiз наукових дослiджень в органiзацi! прирiчкових територiй; визначити прiоритетнi прийоми необхщних перетворень у контекстi мiжиародного досвщу проектування прирiчкових територiй;
Виклад основного матерiалу. Поняття прирiчковi територi! мае доволi багато трактувань. Бiльшiсть авторiв, учених, архiтекторiв, дослiджують i моделюють прирiчковi територi! з позицi! еколопчних, композицшних i планувальних особливостей. (О. В. Леснов [26], О. С. Садковська [33], М. М. Кушшренко [24], О. С. Козлова [21], Н. Е. Оселко [зо], О. С. Федосеева [37], В. М. Вадiмов [4], Т. В. Устенко [35], В. В. Воробйов [9]).
Прирiчковi територи - це рекреацшш ландшафти, замкнул транспортними комунiкацiями, забудовою i рiчкою, що мiстять у собi цiннi природнi та естетичш ресурси, якi вимагають особливого шдходу до проектування благоустрою та озеленення [37].
Прирiчковi територi! розглядаються як землi чи планувальнi зони, розташоваш бiля берега рiчки, що сприймають !! природний вплив, основною функщю яких е забезпечення взаемодi! природного й антропогенного [33].
Прирiчковi територи розглянуто в пращ I. О. Лукомсько! як складш екосистеми, яю характеризуються особливою родючiстю i специфiчним мiкроклiматом. За вiдсутностi управлiння ними процес урбашзаци може викликати негативш порушення рiвноваги в природi та диспропорци в екологiчному розвитку [28].
У науковш працi М. М. Кушшренко прирiчковi територi! розглядае з фiзико-географiчно!
точки зору i визначае як землi, якi розташованi бшя берега рiчки, що мають схил до И русла та охоплюють таю структурш елементи долини рши як: територiю заплави, схил та коршш береги, рiчковi тераси, зони можливого затоплення та пiдтоплення паводковими водами, водоохоронну зону рiчки, захисну смугу, межу прирiчкових територiй [24].
У дослщженш Н. Е. Оселко прирiчкова територiя розглядаеться як ушкальна мiстобудiвна пiдсистема, що знаходиться в структурi урбанiзованого середовища мюта i прилегла до природно! складово! - рiчки [30]. Прирiчкова територiя може розглядатися як екологiчний стабшзатор мiського середовища за умови звшьнення И вiд промислових зон i транспортних коридорiв i формування системи озеленених вщкритих просторiв.
У пращ Д. В. Лтшова прирiчковi територи розглядаються як потенцiйнi резерви мюького середовища, якi володiють великою динамшою функцiй i високим природним, вiзуальним потенцiалом. Пiд час освоення прирiчкових зон мае сформуватись комплексна стратепя функцiонального зонування та розмiщення урбашзованих мiстобудiвних ансамблiв i природно-ландшафтних коридорiв у !х структурi [38].
С. В. Гуськова прирiчковий прос^р визначае як контактну зону урбашзованих та природних об'ектiв, прилеглих до рiчки, що е основою архтоктурно-ландшафтного формування рiчкового фасаду та вимагае особливих пiдходiв до !х композицшного освоення [13].
1снуюча законодавча база не дае ч^кого визначення прирiчковоl територи та лише висувае пропозици видiлити прирiчковi територи в окрему територiальну зону в структурi генерального плану, що дасть можливють комплексного освоення ще1 територи з уведенням власного регламенту И забудови. Питання забудови та землекористування на прирiчковiй територи вирiшувалось пiд впливом закону та нормативних документ: Земельний кодекс Украши та Водний кодекс Укра1ни[8].
У наукових дослiдженнях прирiчковi територи об'еднують однаковi умови деградованого юнування, що склались за ди невдало1 мютобущвно1 полiтики !х використання та реалiзацil необдуманих гiдротехнiчних рiшень. Мюью прирiчковi територи в умовах деградовано1 рiчки - це порушенi, занепадаючi зони, прилеглi до сильно трансформованого за ди антропогенного навантаження русла рiки [23]. Мета нашо1 статп - узагальнити досвiд та умовно подшити напрями дослiджень на чотири категори: багатофункцiональний пiдхiд; ландшафтно-пдролопчний; ландшафтно-екологiчний; ландшафтно-мiстобудiвний.
1. Багатофункцгональний тдхгд мае на увазг максимальне функцгональне насичення простору вздовж акваторИ. Пол1функц1ональне використання простору прир1чкових територ1й впродовж уах сезомв поеднуе житлов1 зони з об'ектами громадсько-дыового призначення, зонами культури 7 в1дпочинку, рекреащйного призначення в умовах збереження ¡сторичног спадщини 7 збалансованого еколог1чного розвитку. Еколог1чна реконструкщя територ1й та природних зон е пр1оритетними в плат розвитку прир1чковог територИ
Питанню взаемоди природних та мютобущвних систем прибережних територш рiчок та !х функщонально-планувальнш оргашзацш присвячеш пращ Т. В. Устенко [35], О. В. Леснов [26], В. А. Григор'ева, Н. Е. Оселко [30], С. В. Гуськово1 [13], О. С. Садковсько1 [33], А. В. В'язовсько1 [10], Т. I. Задворянсько1 [18], В. В. Воробйова [9], В. О. Кодша [20], Т. Ф. Саваренсько1, Т. А. Смолщько1. Планувальш моделi спрямоваш на дослщження особливостей розселення на прирiчкових територiях та планувальну оргашзащю прибережних смуг великих мiст.
У робой Н. Е. Оселко узагальнено модель структурування прирiчковоl територи, що дозволить створити шструмент мiстобудiвного та еколопчного регулювання, трансформаци та структурно-планувального розвитку територи [30].
Дослщження О. С. Садковсько1 наводить рекомендаци з арх^ектурно-планувально1 оргашзаци забудови прирiчкових територш залежно вiд типу рiчки i прилеглого ландшафту
[33]. . .
Сучасне трактування прирiчковоl зони, а також особливост та аспекти И перетворення з метою подальшого використання висв^леш у публшаци А. В. В'язовсько1 [10]. Теоретичнi основи ландшафтно-мютобущвно1 оргашзаци рекреацiйних зон в структурi прирiчкових територiй та !х комплексну оцiнку висвiтлюе Т. I. Задворянська [18].
У робой Т. В. Устенко вивчались архтектурно-планувальш та об'емно-просторовi проблеми формування забудови та громадських центрiв прибережних територiй головно1 рши. Основна iдея полягала в розробщ науково обгрунтованих положень та методичних рекомендацiй щодо мiстобудiвного використання деградованих прирiчкових територiй мiст
[35]. Загальш проблеми формування забудови прирiчкових територш найбiльших мiст промислового типу та основш фактори, що впливають на !! планувальну та просторову композищю, принципи можливого подальшого розвитку архтектурно-мютобущвно! органiзацi! прибережних зон розглянутi Г. К. Клопко [19] на прикладi м. Дншропетровськ.
У дослiдженнi С. В. Гуськово! [13] архiтектурна ревiталiзацiя прирiчково! мiсько! територi! на основi активностi функцi! розумiеться як процес пожвавлення, що супроводжуеться концентрацiею суспшьно! функцi!, розмiщенням значущих архiтектурних об'екпв, що формують образ мiста та створюють виразний архтектурний ансамбль. Уведено поняття прирiчково! активностi функцi! (ПАФ) - мiра функцiонального, просторового, композицшного i соцiального включення акваторiй у структуру мюта, поперечнi «проколи» в мюькш тканинi, що забезпечують функцюнальш зв'язки урбанiзованого простору з природним.
У дослiдженнi В. О. Кодша розглянуто проблеми мiстобудiвного розвитку цен^в мегаполiсiв та проблеми адаптацi! до умов сучасного мiста територiй, що юторично сформувались уздовж берегiв рiчок. Основну увагу сконцентровано на збереженш найбiльш значущих елементiв середовища, яю е свiдками iсторичного розвитку мюта, сприяють створенню виразних за своею часовою глибиннютю архiтектурних панорам [20]. На базi iсторико-мiстобудiвного аналiзу визначення берегових зон мiст Л. Л. Путерман висв^люе фактори !х формування, значення в планувальнш структурi [31].
Наукова праця О. В. Леснова присвячена розробщ моделi архiтектурно-планувально! оргашзацп надрiчково! територi! лiнiйно-смугово! структури розмщення виробничих сил i розселення, та !! розвитку як центроформiвно! структури та еколопчного стабiлiзатора найбiльших мют [26].
Сучаснi генеральнi плани мют i проекти планування територш практично не виршують проблеми композицшно! структури прирiчкових територiй, що на практищ втiлюеться в пропозицi! безсистемного благоустрою. Не беруться до уваги особливосп мюцевосп, ландшафт, неповторнiсть водно! поверхш, композицiйна структура берегових зон, яка зводиться до найпростших пропозицш поперечних профiлiв набережних i конструкцш укосiв або вертикальних огорож акваторш.
Рiшення мiстобудiвних проблем, пов'язаних iз промисловою забудовою, активним житловим будiвництвом та переглядом стратегiй сталого розвитку, спрямоваш на розвиток науково обгрунтованих напрямiв реконструкцi! прирiчково! територi! [6; 36] та вивчення впливу антропогенних перетворень на функцюнування надрiчкового комплексу.
2. Ландшафтно-г1дролог1чний тдх1д визначае взаемозв'язок кыьтсно-ятсних характеристик стоку з елементами ландшафту. В основ7 лежить наб1р фактор1в оцтки водного потенциалу, якг формують низку рекомендаций щодо полтшення водно-еколог1чног ситуацп на прир1чкових територ1ях.
У результат нерацюнально! мютобущвно! оргашзацп прирiчкових територш i пдротехшчного бущвництва рiчки замулюються i мшють, в них скидаються будiвельнi i побутовi вiдходи, вони забруднюються сичними каналiзацiйними водами. Останнi десятилiття зарегулювання стоку рiчок змiнюе i руйнуе ландшафт у всiх великих мютах Свропи. Гiдрологiчний аспект урбанiзацi!, зростання населення i технiчний прогрес, у першу чергу змшюють водний баланс у результат всезростаючого споживання води на комунальш потреби i потреби виробництва. Пюля змiн водного режиму зарегульованого стоку на прирiчкових територiях великих мiст обов'язковими е рацюнальне планування структур та функцiональна оргашзащя територiй. Прирiчковi територi! володiють низкою важливих функцш, тому еколого-мiстобудiвнi заходи щодо !х благоустрою повиннi враховувати пдролопчш процеси рiчки (розливи i осушення) i геоморфологiчнi особливостi територи.
Територiальне планування прирiчкових територiй регулюеться законодавством у галузi мiстобудування, земельних вщносин (зокрема, охорони та використання земель), охорони навколишнього природного середовища, використання ресуршв. На сучасному еташ в практицi мiстобудування Укра!ни вщбуваеться перехiд на принципи сталого розвитку, яю були висунутi на Конференцп ООН у Рiо-де-Жанейро в 1992 р. та закршлеш у Водному, Земельному i Лiсному Кодексах Укра!ни та у Програмi розвитку водного господарства Укра!ни (2002). Один iз основних принципiв цiе! програми - це екосистемний пiдхiд до водокористування, згiдно з яким великi рiвниннi водосховища iз прилеглими до них прибережними територiями розглядаються як едина екосистема з чiтко фiксованими природними межами, структурою i функцiональними особливостями.
Про необхiднiсть застосовувати екосистемнi пiдходи в басейнi Днiпра наголошувалось ще на початку 1980-х роюв [5]. Для вирiшення конфлiктних проблем, що виникли в процесi експлуатацп Днiпровського каскаду водосховищ, iнститут «Укрпдроводгосп» розробив комплекснi пропозицп щодо вщродження природних елементiв навколишнього середовища прибережних територiй, визначення прибережно! водоохоронно! смуги (ПВС) [4].
У середиш 1990-х роюв для збалансованого еколого-мiстобудiвного використання прибережних територiй розроблено Програму «Еколого-мiстобудiвний розвиток басейну р. Дшпро» (КшвНДШЫютобудування). Ще у 1991 рощ на конкурсi «Днiпро - ХХ1», для вирiшення проблем планувально! оргашзаци прибережних територiй Днiпровського каскаду водосховищ, проектом К1Б1 (М. М. Кушшренко, I. I. Устiнова) створено поясний розподш функцiй уздовж осi Дншра, де прибережна кромка рiчкових долин i водосховищ звiльнялась вiд промислового використання, залишаючись у ролi природно-ландшафтних комплексiв. Результати конкурсу покладенi в основу Нащонально! програми екологiчного оздоровлення басейну Дшпра, прийнято! Верховною Радою в 1997 р. Пропозицп iз створення басейново! системи водокористування й охорони вод за умови платносп вшх видiв водокористування було закладено спочатку в Концепцiю (1993), використано у розробщ Водного кодексу Укра!ни (1995) i Концепци розвитку водного господарства Укра!ни (2000) [16].
До цього питання i далi поверталася група науковцiв (С. А. Дубняк, А. М. Сакевич, В. М. ТАмченко), проводячи ощнку та можливост подальшого розвитку та полiпшення стану водних ресуршв Днiпра. Була зроблена спроба створити екосистемно-оптимiзованi моделi частин територш басейнiв на основА !х еколого-гiдрологiчного та архiтектурно-ландшафтного впорядкування та запропоновано загальнi тдходи до басейнових систем управлшня водними ресурсами» [7; 15; 17]. Л. I. Мечшков дослщжував органiзацiю прирАчкових територiй у структура мюта («Цившзащя i велик юторичш рши», 1889). Зпдно зА свщченням пдрогеолога А. П. Прщака, прибережш смуги вщграють важливу роль в охорош водного середовища i захищають еколопчну систему водойм. Тому щеальний варАант прибережно-захисно! смуги -берег, порослий деревами i кущами, будь-яке будАвництво в цш зош може зруйнувати берег, забруднити воду, а значить зруйнувати екосистему та призвести до еколопчно! катастрофи.
У пращ Ю. Д. Стефанишина-Гаврилюка порушуються питання про тюний взаемозв'язок мАж природними процесами та природокористуванням на прирАчкових територАях, як можуть бути причиною техногенних, пдролопчних та еколопчних небезпечних наслщюв, спричинених господарською дАяльнютю людини [34].
РАчкова мережа виступае як чинник та передумова сталого розвитку територш. ТериторАя, що сформувалась у прирАчковш зош мюта в умовах об'еднання антропогенних та природних ландшафив е об'ектом мютобудАвного проектування. Головною метою мютобущвно! дАяльносп в цьому напрямку е розробка планувальних заходАв щодо збереження та вщновлення еколопчно! рАвноваги.
3. Ландшафтно-еколог1чний nidxid визначае ландшафтне планування територп, включаючи системний nidxid до рiшень, направлених на мiнiмiзацiю антропогенного впливу на природш процеси. Ландшафтне планування включае розробку наукових та екологiчно обгрунтованих рекомендацт, спрямованих на збереження i полтшення територт, що зумовить розроблення заxодiв щодо ефективног системног територiальноi оргатзацИ
АналАз проектних розробок початку XXI столАття показав принципову змАну спрямованост мютобущвного пошуку. Прюритетними стають не створення нових високоурбашзованих громадських просторАв, а еколого-реабштацшна концепщя розвитку прибережних зон. Акцент ставиться на вщновленш первюного ландшафтного середовища безпосередньо на кордош води i землА (planted boifiltred landscapes technology), використант новАтшх технологш Анженерного забезпечення та прагненш мшмАзувати антропогенне навантаження. Еколого-мютобудАвна оптимАзащя прирАчкових територш формуеться на межА еколопчного, сощального, економАчного аспекпв мюького перетворення. Основна мета еколопчних моделей - досягнення рАвноваги природних i антропогенних структур. У значенш для мюта прирАчковА територи беруть участь у формуванш його еколопчного каркаса. Прибережш територи виконують функци компенсаци еколопчних збитюв, формують природну основу мюького еколопчного каркаса [22; 38].
Поняття екологАчно! оптимАзацА! мАського середовища розглядалося у працях О. Г. Большакова [1], А. П. Вергунова, В. В. Владимирова, В. М. ВадАмова [6], М. А. Маташово! [29], I. I. Устшово! [22], С. С. Фролова [39], Л. I. Рубан [32], А. А. Кернично!.
О. Г. Большаков запропонував мютобущвне зонування прибережно! територи в CTaTyci водоохоронних i рекреацiйних зон, не допускаючи в водоохоронну та рекреацшну зону житлову i промислову забудову. Основними видами дозволеного використання прирiчкових територiй, у зв'язку з !х фyнкцiями еколопчного каркаса мiста, повиннi бути водоохоронш зони i рекреацiя [1].
Наукова праця Л. I. Рубан [32] спрямована на дослiдження рiчково! мереж мют та розробку основних положень щодо планування цих територiй виходячи зi специфiки !х розташування в мют та ландшафтних особливостей. Узагальнено досвiд архтектурно-планувально! оргашзацп прирiчкових територiй мiст та розроблено принципи мютобущвного використання деградованих прирiчкових територш з метою !х активного включення в структуру мiста.
У науковш працi М. А. Маташово! запропоновано стратегiю розвитку прирiчково! територи вщповщно до сучасно! структури соцiальних потреб та характеру швестицшного iнтересy та цшей еколопчно! стабшзаци мiського середовища [29]. Дослiдниця видiляe три зони в поздовжньому напрямку: контактна (створення умов для розвитку еколопчних коридорiв, що ведуть iз прирiчково! територи вглиб мiста), глибинна (формування екокоридорiв у напрямку рiчки з включенням об'eктiв рекреаци та попутного обслуговування), берегова, що забезпечать формування екокоридорiв у напрямку мiста, рiки та комплексну ревiталiзацiю iз формуванням единого еколопчного каркаса мюта та розвитку стшких екологiчних i комyнiкацiйних зв'язюв.
А. А. Кернична дослiджyе ландшафтну структуру територи м. Днiпропетровськ на рiвнi корiнних урочищ, визначений природний геоекологiчний потенцiал територи мiста як природного фактора формування сучасно! геоситуаци.
Таким чином, на сьогодш е значна кшькють наукових праць та рекомендацш, присвячених полiпшенню екологiчного стану природно-мютобущвних систем, проте вони не забезпечують цiлiсного вирiшення проблеми i спецiалiзyються на конкретних умовах та особливостях мюцевосп. Проводячи аналiз наукових праць, ми бачимо, що теорiя та практика спираються в основному на ландшафтний, економiчний та саштарно-ппешчний пiдходи, використовуе здебiльшого багатофyнкцiональний шдхщ в оцiнюваннi середовища, але ландшафтно-мiстобyдiвний метод висвiтлений недостатньо.
Як зазначено у науковш пращ Н. М. Яременко, недостатня наукова дослщженють екодинамши регiонального розвитку пояснюеться незначною кiлькiстю робiт з регiонально! урбоекологи, спрямованих на аналiз взаемодi! та спшьний розвиток екологiчних та мютобущвних систем [40].
Фyнкцiонально-просторове та аритектурно-планувальне вдосконалення прибережних територiй та !х комплексна реконстрyкцiя набули широкого розвитку в свгговш проектнiй практищ. Найбiльш комплексний пiдхiд до виршення проблем ревiталiзацi! депресивних промислово-складських територш юторичного мiста з промисловим родоводом - це створення iндyстрiальних парюв, завдання яких - iлюстрацiя ютори мiста, його мiсця в кyльтyрi регiонy i кра!ни. У св^овш практицi в 70-90-х роках XX столотя були реалiзованi мiстобyдiвнi програми з якiсно! реорганiзацi! берегових територш. Регулювання процесу забудови прибережних зон мют викладено у дослiдженнi R. Marshall, в якому запропоновано ландшафтш перетворення та повернення панування природи в характер прибережних зон [43].
Ландшафтно-еколопчний пiдхiд поступово iнтегрyеться в проектування вщкритих мiських просторiв i в iснyючy структуру мiст. Роботи вщомих ландшафтних архiтекторiв, таких, як Итер Латцен, Бернард Лассус, Жиль Клема та шших, спрямованi на перетворення та озеленення занедбаних мюьких територiй, дозволяють зробити висновок, що ландшафтний шдхвд дозволяе розширити набiр iнстрyментiв просторово! органiзацi! середовища мют [42] .
Виршення питань збереження ландшафтного бiорiзноманiття можна пов язати зi створенням екомережi, головною метою яко! е охорона, вiдновлення та захист ландшафтних комплекшв вiд негативного впливу природних та антропогенних чинникiв [41].
Екомережа - прогресивна форма охорони природного середовища, основу яко! складають лшшш структури природного та антропогенного походження: рiчковi долини (в межах водоохоронно! зони), елементи яружно-балково! мереж, узбережжя морiв, yзбiччя та смуги вщведення транспортних шляхiв, зрошyвальнi канали, лiсосмyги. В планi розбудови екомережi передбачено збiльшення площi територiй та акваторш для збереження !х рiзноманiтностi.
4. Метод ландшафтно-м1стобуд1вног оргамзацИ територИ' спрямований на полтшення
екологгчного стану територИ мгста тд впливом збыьшення природног складовог в склад7 промислових та еколог1чно нестабыьних територш, 7з застосуванням ландшафтних прийом1в.
Ландшафтно-планувальний тдхвд та шдтримання еколопчно! рiвноваги було розглянуто в наукових працях - Н. В. Лазарево! [25], Д. В. Лггвшова [27], Н. В. Григор'ева, С. В. Генералово! [11], А. С. Курбатова [22], де автори ставили завдання та прогнози щодо рацюнального природокористування на прирiчкових територiях, формували планувальнi, еколого-мютобущвш принципи розвитку прирiчковоl зони, що забезпечують життедiяльнiсть населення й збершають екологiчну рiвновагу навколишнього середовища. У зв'язку зi збiльшенням мiських територш особливу увагу прикуто до природних комплексiв, що формуються вздовж водно! поверхш, яка поступово бiднiе тд впливом урбанiзацi!.
Рекомендацi! щодо збереження природного середовища, загальнi мiстобудiвнi та еколопчш принципи розкрито у дослщженш Д. В. Лiтвiнова [27]. Питання взаемодш архiтектури i ландшафту в долинних просторах гiрських рiчок на територи поселень Укра!нських Карпат розглянуто в публшаци I. О. Лукомсько! [28].
У дисертацiйнiй роботi Н. В. Лазарево! [25] розглянуто питання архтектурно-планувально!, екологiчно! органiзацi! долини мало! рiчки в мiстi, де в основi реконструкцi! е архiтектурно-мiстобудiвна реабiлiтацiя i реновацiя iсторично! забудови. За умови реалiзацi! тако! концепци реконструкцi! набережнi рiк iз промисловою забудовою стають своерiдною комплексною охоронною зоною мюта, що забезпечуе оптимальний еколопчний, функцiональний i середовищно-художнiй режим використання територи.
Урбашзащю рiчкових басейшв в Укра!нi, зокрема Днiпра, дослщжував доктор архiтектури, професор В. М. Вадiмов. У науковiй працi [6] визначено функцюнально-планувальш закономiрностi формування урбашзованих прирiчкових територiй, !х територiально-структурнi рiвнi. Для прирiчкових територiй, мiстобудiвна стратепя мае грунтуеться на збалансованому сшввщношенш екологiчно! мережi та мiстобудiвних об'екпв, що е основними елементами. Методолопчний пiдхiд В. М. Вадiмова сприяв виявленню принципiв та рекомендацiй еколого-мiстобудiвного освоення прирiчкових територiй. Результатом такого шдходу стало видiлення територiально-структурних рiвнiв (макро-, мезо-, мiкро-) прирiчкових територiй Укра!ни, де збалансоване сшввщношення екологiчно! мережi та мiстобудiвних об'екпв становить змiст мiстобудiвно! стратегi!, яка, у свою чергу, забезпечуе перехщ до природно-техшчних екосистем (ПТЕС). Розроблений методолопчний шдхщ, дозволив установити принципи та рекомендаци з еколого-мiстобудiвного освоення прирiчкових територiй. На основi басейнового шдходу в статтi [5] розкрито еколопчш засади екосистемного шдходу до районування прирiчкових територш на макро-, мезо- та мiкрорiвнях регюнального та мюького планування.
Висновок. Орiентацiя на сталий розвиток найбшьшою мiрою розглядае економiчний, соцiальний та екологiчний шдходи, однак важлива роль у формуванш екологiчно орiентованого мiста належить мiстобудiвникам i ландшафтним архiтекторам. Багато аспекпв вiд формування еколого-мiстобудiвного каркаса та оргашзаци системи вiдкритих просторiв до форм перетворення мiського ландшафту та природних форм iз точки зору !х просторових характеристик i ролi у формуваннi композицi! мiста залишаються маловивченими.
Головною метою мiстобудiвно! дiяльностi мае бути розробка планувальних заходiв, що створять умови для вщновлення екологiчно! рiвноваги, створення екомереж1, забезпечать еколопчну компенсацiю деградованим територiям, визначать прюритетш напрями формування стратегi! розвитку прирiчкових територiй мiста.
Узагальнення европейського досвщу ревiталiзацi! рiчок дозволяе окреслити прюритетш напрями в цш галузi людсько! дiяльностi: з вiдновлення рiчок доцiльно починати планомiрне управлiння природним комплексом мiста; повернення рiчкам первинного стану робить можливим !х використання як зон вщпочинку; реалiзацiя проекпв такого роду дозволяе ставити i виконувати завдання екологiчно! освiти мюького населення.
Управлшня станом рiчкових систем на урбашзованих територiях досить перспективне для зниження екологiчного напруження в мюькш зонi. Завдання вiдновлення, збереження та еколопчно! ревiталiзацi! рiчок необхщно виконувати в комплексi iз заходами з благоустрою територш, прилеглих до водних об'екпв. Розвиток прирiчкових територш, заснований на еколого-мютобущвних принципах, створюе передумови для поетапного вщновлення на новому якюному рiвнi балансу природних i штучних компонентiв ландшафту в мюькому середовищi.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Большаков А. Г. Градостроительная организация ландшафта как фактор устойчивого развития территории: автореф. дисс. на соиск. учен. степени д-ра арх. : спец. 18.00.01 /
A. Г. Большаков. - Иркутск, 2003. - 46 с.
2. Большаков А. Г. Проектирование городских набережных / А. Г. Большаков. -Иркутск : Изд-во ИрГТУ, 2009. - 120 с.
3. Вадимов В. М. Архитектурно-планировочная организация городских агломераций и городов на прибрежных территориях водохранилищ (на примере Днепровского каскада): автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. арх. : спец. 18.00.04 / В. М. Вадимов. - М. : Центр. науч. исслед. и проект. по градостроительству, 1986. - 24 с.
4. Вадимов В. М. Город и река (планировочные аспекты) / В. М. Вадимов - Полтава : Археология, 2000. - 214 с.
5. Вад1мов В. М. Екосистемш передумови районування прирiчкових територш Украши на основi басейнового шдходу [Електронний ресурс] / В. М. Вадiмов, А. В. Вадiмова. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/dprmu/2009_17/5_Vadimov_ Vadimova.pdf.
6. Вад1мов В. М. Методолопчш основи еколого-мютобущвного освоення прирiчкових урбашзованих територш (в умовах Украши) : автореф. дис. доктора архтектури за спещальнютю 18.00.01. «Теорiя архтектури, реставращя пам'яток архтектури» /
B. М. Вадiмов. - К., 2003. - 198 с.
7. Васенко О. Г. Система управлшня охороною вод у басейш Дшпра / О. Г. Васенко, В. Р. Лозанський - Харюв : УкрНД1ЕП, 1999. - 123 с.
8. Водний кодекс Украши вщ 06.06.1995 р. № 213/95-ВР // Вщомосп ВР Украши. - 1995. -№ 24. - 189 с.
9. Воробьев В. В. Градостроительная организация прибрежных зон в системе зарегулированной реки (на примере Днепра) : автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. арх. : спец. 18.00.04 / В. В. Воробьев. - М., 1985. - 188 с.
10. Вязовская А. В. Аспекты преобразования и развития городских приречных территорий: автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. арх. : спец. 18.00.04 / А. В. Вязовская - М., 2012. - 24 с.
11. Генералова С. В. Планировочные и градоэкологические принципы формирования ландшафтов крупных городов на больших реках (на прим. Волжских городов) : автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. арх. : спец. 18.00.04 / С. В. Генералова. - Л., 1982. - 25 с.
12. Гидион З. Пространство, время, архитектура/ З. Гидион. - М.: Стройиздат, 1984. -445 с.
13. Гуськова Е. В. Приречная активность городского пространства / Е. В. Гуськова // Инновации в ландшафтной архитектуре : сб. тез. докл. науч.-практ. конф. / ННГАСУ. - Н., 2010. - С. 23 - 29.
14. Гутнов А. Е. Эволюция градостроительства/ А. Е. Гутнов. - М.: Стройиздат, 1984. -247 с.
15. Дубняк С. С. Оцшка водного режиму i пропускно! здатносп верхньо! дшянки Кашвського водосховища в умовах штенсивно! урбашзаци / С. С. Дубняк // Пдролопя, гiдрохiмiя, пдроеколопя: наук. збiр. - К. : ВГЛ «Обри», 2004. - Т. 6. - С. 145 - 158.
16. Дубняк С. А. Пропозици до концепци басейнового принципу управлшня як основи вщтворення водних ресуршв та оздоровлення водних об'екпв / С. А. Дубняк // Проблеми ефективного використання водних ресуршв та мелюраци земель (наук.-практ. конф.). Зб. тез. -К., 1996. - С.77 - 83.
17. Дубняк С. А. Рекомендаци щодо полшшення еколопчного стану прибережних територш дншровських водосховищ / С. А. Дубняк, А. М. Сакевич, В. М. ^мченко. - К. : КСП, 1999. - 182 с.
18. Задворянская Т. I. Ландшафтно-градостроительная организация рекреационных зон в структуре прибрежных территорий крупных городов : на примере Воронежа : автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. арх. : спец. 18.00.04 / Т. И. Задворянская. - СПб., 2009. - 22 с.
19. Клопко Г. К. Принципы и приемы формирования застройки прибрежных территорий г. Днепропетровска в современных условиях / Г. К. Клопко, Е. Г. Козиенко // Вюник Придншр. держ. акад. будiвниц. та архггектури. - Д. : ПГАСА, 2012. - № 1 - 3. - С. 12 - 17.
20. Кодiн В. О. Напрями мiстобудiвноï реконструкцiï прирiчкових територш в юторичному центрi мюта Харкова / В. О. Кодш - Харюв : ХНАМГ, 2008. - 172 с.
21. Козлова О. Е. Ландшафтообразующие факторы архитектурно-пространственного формирования приречной территории (на примере Южного федерального округа). [Електронний ресурс]. - Режим доступу до статп: http:// www.archvuz.ru.
22. Курбатова А. С. Ландшафтно-экологические основы формирования градостроительных структур Московского мегаполиса: автореф. дисс. на соиск. учен. степени д-ра геогр. наук : спец. 25.00.36 / А. С. Курбатова. - М., 2004. - 341 c.
23. Кучерявий В. П. Урбоеколопя : шдруч. / В. П. Кучерявий. - Л. : Вид-во «Свгт», 2002. -440 с.
24. Кушшренко М. М. Збереження ландшафтв прирiчкових територш як умова сталого розвитку мюта / М. М. Кушшренко // Наук. вюник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12. -С.29 - 33.
25. Лазарева Н. В. Архтоктурно-ландшафтна оргашзащя долин малих рiчок (на приклaдi малих мют Московсь^' област): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. арх. : спец. 18.00.04 / Н. В. Лазарева. - М. : МАРХИ, 1990. - 23 с.
26. Леснов О. В. Застройка приречных территорий городов / Леснов О.В. - К. : Бущвельник, 1977. - 72 с.
27. Литвинов Д. В. Градоэкологические принципы развития прибрежных зон: на примере крупных городов Поволжья) : автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. арх. : спец. 18.00.04 / Д. В. Литвинов. - С.-П., 2009. - 25 с.
28. Лукомская И. О. Взаимодействия архитектуры и ландшафта в урбанизированных долинных пространствах Карпатских рек / И. О. Лукомская // Нац. ун-т «Львовская политехника». - Львов, 2008. - 24 с.
29. Маташова М. А. Оптимизация приречных территорий крупного города: от программы к экспериментальному моделированию / М. А. Маташова, В. А. Нефедов. - С.-П. : СПбГАСУ, 2005. - 22 с.
30. Оселко Н. Э. Планировочное развитие приречной территории крупнейшего столичного города : автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. арх. : спец. 18.00.04 / Н. Э. Оселко. - М., 2001. - 23 с.
31. Путерман Л. Н. Город и береговые зоны / Л. Н. Путерман // Зодчий 21 век. - С.-П.: Изд-во РосНИПИ урбанистики, 2009. - № 4 - С. 30 - 35.
32. Рубан Л. I. Принципи мютобущвного використання територш в умовах деградаци рiчки : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. арх. : спец 18.00.04 / Л. I. Рубан. - К. : КНУБА, 2000. - 23 с.
33. Садковская О. Е. Архитектурно-планировочная организация ландшафтов зарегулированных рек малых и средних городов юга России / О. Е. Садковская // Интернет-вестник ВолгГАСУ. Политематическая серия - 2010. - Вып. 1. - (10). - С.30 - 35.
34. Стефанишина-Гаврилюк Ю. Д. Небезпеки природокористування на прирiчкових територiях / Ю. Д. Стефанишина-Гаврилюк // Наук. вюник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 24.04. - С. 77 - 87.
35. Устенко Т. В. Урахування природних умов у вдосконаленш аритектурно-просторового середовища прибережноï частини мют / Т. В. Устенко, 1973. - Вип.4. - С.84 - 87.
36. Устшова I. I. Еколого-мютобущвне обгрунтування сталого розвитку урбашзованих територш Украши): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. арх. : спец. 18.00.04 / I. I. Устшова. - К., 2005. - 24 с.
37. Федосеева О. С. Методика ландшафтного анализа приречных территорий / О. С. Федосеева // Науч. журн. КубГАУ. - М., 2013. - №92 (08). - Режим доступа: http://ej .kubagro.ru/2013/08/pdf/27.pdf.
38. Федосеева О. С. Методы комплексного анализа приречных территорий для многонаселенного города (на примере города Москвы) / О. С. Федосеева // Политематический сетевой электронный науч. журн. Кубан. гос. аграрного ун-тета (Науч. журн. КубГАУ) [Электронный ресурс]. - Краснодар : КубГАУ, 2013. - №01 (85). - С. 380 - 389. - Режим доступа: http : //ej .kubagro.ru/2013/01 /pdf/30.
39. Фролов С. С. Градостроительная реконструкция прибрежных промышленных территорий крупнейших городов (на примере г. Волгограда) : автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. арх. : спец. 18.00.04 / С. С. Фролов. - СПб., 2005. - 22 c.
40. Яременко Н. М. Архитектурно-планировочная организация прибрежной застройки приморских городов Украины (на примере г. Одессы) : автореф. дисс. на соиск. учен. степени канд. арх. : спец. 18.00.01 / Н. М. Яременко. - Одесса, 2007. - 23 с.
41. General guidelines for the development of the Pan-European Ecological Network// Nature and environment. - № 107. - Council of Europe Publishing, Strasbourg, 2000. - 50 p.
42. Masboungi A. Penserla ville parlepay sage [Text] / A. Masboungi. - Paris : Editiondela Villet. - 2002. - 117 p.
43. Marshall R. Contemporary urban space-making at the water'sedge/ Waterfrontsin PostIndustrial Cities/ R. Marshall. Publis hed in the Taylor& Francise-Library, 2004. ISBN 0-203-1669-2.
SUMMARY
Study of the functioning of riverside ecosystem considered in a number of scientific papers, which define a number of approaches in their organization. Reconstruction and rehabilitation of riverside areas provides various opportunities and makes them very attractive to architects and urban planners in solving social and environmental problems. The main purpose of the article is to identify the main techniques in riverside areas. The main objective of this article is to prove scientifically the place, role and importance of riverside areas in the structure of the city. The article is given a comprehensive analysis of research in riverside areas and techniques necessary to determine the priority reforms in the context of international experience designing riverine areas. Research of riverside areas in the city dedicated to the scientific work of some scholars related to urban development areas of expertise. The river network of the city was considered in terms of architectural and planning, environmental, hydrological, historical, technical, economic and legal issues.
Waterfront is, by definition, the land alongside a body of water, or the dockland district of a town or a city. However, the waterfront should not be simply considered as a line, but should be more correctly envisaged as a network of places, functions, additions and hinges between the coast and the city, between the port and urban activities. The waterfront has to be imagined as a concentration of functions that can be productive, cultural, relational, recreational, residential and public. It is not a closed and protective area, but an osmotic interface, with a permeable perimeter. A waterfront cannot be considered as a local hub, but more correctly as a crossroad of infrastructure strips on river and land that run across, that nourish it: the core of an increasingly planetary network of relational energies. Finally, a waterfront should not to be seen just story and not just future, but is a fertile synthesis of history and perspectives: it is a place in which informed historic knowledge nurtures visions for the future, and which the ambition of strategies produces an effective interpretation of the past.
So today there are a number of scientific papers and recommendations devoted to improving the ecological condition of natural and urban systems, but they do not provide a holistic solution and specialize in specific conditions and terrain. When analyzing scientific publications, we see that the theory and practice relies mainly on landscape, economic and hygienic approach uses mostly multifunctional approach in assessing the environment, but urban landscape approach is not disclosed in scientific papers. Consequently, the relationships of the cities with their waterfronts has become, nowadays, a central topic and a paradigmatic element of the urban planning policy. Thanks to the developing of global trends, which are creating attractive urban waterfront environments for the 21st century, we could see the process of changing the face of port cities, and of other cities on water, in many countries around the world.
REFERENCES
1. Bol'shakov A. G. Gradostroitel'naja organizacija landshafta kak faktor ustojchivogo razvitija territorii: avtoref. diss. na soisk. uchen. stepeni d-ra arh. : spec. 18.00.01 / A. G. Bol'shakov. - Irkutsk, 2003. - 46 s.
2. Bol'shakov A. G. Proektirovanie gorodskih naberezhnyh / A. G. Bol'shakov. - Irkutsk : Izd-vo IrGTU, 2009. - 120 s.
3. Vadimov V. M. Arhitekturno-planirovochnaja organizacija gorodskih aglomeracij i gorodov na pribrezhnyh territorijah vodohranilishh (na primere Dneprovskogo kaskada): avtoref. diss. na soisk. uchen. stepeni d-ra arh. : spec. / V. M. Vadimov. - M. : Centr. nauch. issled. i proekt. po gradostroitel'stvu, 1986. - 24 s.
4. Vadimov V. M. Gorod i reka (planirovochnye aspekty) / V. M. Vadimov - Poltava :
Arheologija, 2000. - 214 s.
5. Vadimov V. M. Ekosystemni peredumovy rajonuvannja pryrichkovyh terytorij Ukrai'ny na osnovi basejnovogo pidhodu [Elektronnyj resurs] / V. M. Vadimov, A. V. Vadimova. - Rezhym dostupu : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/dprmu/2009_17/5_Vadimov_ Vadimova.pdf.
6. Vadimov V. M. Metodologichni osnovy ekologo-mistobudivnogo osvojennja pryrichkovyh urbanizovanyh terytorij (v umovah Ukrai'ny) : avtoref. dys. doktora arhitektury za special'nistju 18.00.01. «Teorija arhitektury, restavracija pam'jatok arhitektury» / V. M. Vadimov. - K., 2003. -198 s.
7. Vasenko O. G. Systema upravlinnja ohoronoju vod u basejni Dnipra / O. G. Vasenko, V. R. Lozans'kyj - Harkiv : UkrNDIEP, 1999. - 123 s.
8. Vodnyj kodeks Ukrai'ny vid 06.06.1995 r. № 213/95-VR // Vidomosti VR Ukrai'ny. - 1995. -№ 24. - 189 s.
9. Vorob'ev V. V. Gradostroitel'naja organizacija pribrezhnyh zon v sisteme zaregulirovannoj reki (na primere Dnepra) : avtoref. diss. na soisk. uchen. stepeni kand. arh. : spec. 18.00.04 / V. V. Vorob'ev. - M., 1985. - 188 s.
10. Vjazovskaja A. V. Aspekty preobrazovanija i razvitija gorodskih prirechnyh territorij: avtoref. diss. na soisk. uchen. stepeni kand. arh. : spec. / A. V. Vjazovskaja - M., 2012. - 24 s.
11. Generalova S. V. Planirovochnye i gradojekologicheskie principy formirovanija landshaftov krupnyh gorodov na bol'shih rekah (na prim. Volzhskih gorodov) : avtoref. diss. na soisk. uchen. stepeni kand. arh. : spec. 18.00.04 / S. V. Generalova. - L., 1982. - 25 s.
12. Gidion Z. Prostranstvo, vremja, arhitektura/ Z. Gidion. - M.: Strojizdat, 1984. - 445 s.
13. Gus'kova E. V. Prirechnaja aktivnost' gorodskogo prostranstva / E. V. Gus'kova // Innovacii v landshaftnoj arhitekture : sb. tez. dokl. nauch.-prakt. konf. / NNGASU. - N., 2010. - S. 23 - 29.
14. Gutnov A. E. Jevoljucija gradostroitel'stva/ A. E. Gutnov. - M.: Strojizdat, 1984. - 247 s.
15. Dubnjak S. S. Ocinka vodnogo rezhymu i propusknoi' zdatnosti verhn'oi' diljanky Kanivs'kogo vodoshovyshha v umovah intensyvnoi' urbanizacii' / S. S. Dubnjak // Gidrologija, gidrohimija, gidroekologija: nauk. zbir. - K. : VGL «Obrii'», 2004. - T. 6. - S. 145 - 158.
16. Dubnjak S. A. Propozycii' do koncepcii' basejnovogo pryncypu upravlinnja jak osnovy vidtvorennja vodnyh resursiv ta ozdorovlennja vodnyh ob'jektiv / S. A. Dubnjak // Problemy efektyvnogo vykorystannja vodnyh resursiv ta melioracii' zemel' (nauk.-prakt. konf.). Zb. tez. - K., 1996. - S.77 - 83.
17. Dubnjak S. A. Rekomendacii' shhodo polipshennja ekologichnogo stanu pryberezhnyh terytorij dniprovs'kyh vodoshovyshh / S. A. Dubnjak, A. M. Sakevych, V. M. Timchenko. - K. : KSP, 1999. - 182 s.
18. Zadvorjanskaja T. I. Landshaftno-gradostroitel'naja organizacija rekreacionnyh zon v strukture pribrezhnyh territorij krupnyh gorodov : na primere Voronezha : avtoref. diss. na soisk. uchen. stepeni kand. arh. : spec. / T. I. Zadvorjanskaja. - SPb., 2009. - 22 s.
19. Klopko G. K. Principy i priemy formirovanija zastrojki pribrezhnyh territorij g. Dnepropetrovska v sovremennyh uslovijah / G. K. Klopko, E. G. Kozienko // Visnik Pridnipr. derzh. akad. budivnic. ta arhitekturi. - D. : PGASA, 2012. - № 1 - 3. - S. 12 - 17.
20. Kodin V. O. Naprjamy mistobudivnoi' rekonstrukcii' pryrichkovyh terytorij v istorychnomu centri mista Harkova / V. O. Kodin - Harkiv : HNAMG, 2008. - 172 s.
21. Kozlova O. E. Landshaftoobrazujushhie faktory arhitekturno-prostranstvennogo formirovanija prirechnoj territorii (na primere Juzhnogo federal'nogo okruga). [Elektronnij resurs]. - Rezhim dostupu do statti: http:// www.archvuz.ru.
22. Kurbatova A. S. Landshaftno-jekologicheskie osnovy formirovanija gradostroitel'nyh struktur Moskovskogo megapolisa: avtoref. diss. na soisk. uchen. stepeni d-ra geogr. nauk / A. S. Kurbatova. -M., 2004. - 341 c.
23. Kucherjavyj V. P. Urboekologija : pidruch. / V. P. Kucherjavyj. - L. : Vyd-vo «Svit», 2002. -440 s.
24. Kushnirenko M. M. Zberezhennja landshaftiv pryrichkovyh terytorij jak umova stalogo rozvytku mista / M. M. Kushnirenko // Nauk. visnyk NLTU Ukrai'ny. - 2008. - Vyp. 18.12. -S. 29 - 33.
25. Lazareva N. V. Arhitekturno-landshaftna organizacija dolyn malyh richok (na prykladi malyh mist Moskovs'koi' oblasti): avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. arh. : spec. 18.00.04 / N. V. Lazareva. - M. : MARHY, 1990. - 23 s.26. Lesnov O. V. Zastrojka prirechnyh territorij gorodov / Lesnov O.V. - K. : Budivel'nik, 1977. - 72 s.
№ 10 ^OBTeHb 2014
27. Litvinov D. V. Gradojekologicheskie principy razvitija pribrezhnyh zon: na primere krupnyh gorodov Povolzh'ja) : avtoref. diss. na soisk. uchen. stepeni kand. arh. : spec. 18.00.04 / D. V. Litvinov. - S.-P., 2009. - 25 s.
28. Lukoms'ka I. O. Vzaimodejstvija arhitektury i landshafta v urbanizirovannyh dolinnyh prostranstvah Karpatskih rek / I. O. Lukoms'ka // Nac. un-t «L'vivs'ka politehnika». - L'viv, 2008. -24 s.
29. Matashova M. A. Optimizacija prirechnyh territorij krupnogo goroda: ot programmy k jeksperimental'nomu modelirovaniju / M. A. Matashova, V. A. Nefedov. - S.-P. : SPbGASU, 2005. -
22 s.
30. Oselko N. Je. Planirovochnoe razvitie prirechnoj territorii krupnejshego stolichnogo goroda : avtoref. diss. na soisk. uchen. stepeni kand. arh. : spec. / N. Je. Oselko. - M., 2001. - 23 s.
31. Puterman L. N. Gorod i beregovye zony / L. N. Puterman // Zodchij 21 vek. - S.-P.: Izd-vo RosNIPI urbanistiki, 2009. - № 4 - S. 30 - 35.
32. Ruban L. I. Pryncypy mistobudivnogo vykorystannja terytorij v umovah degradacii' richky : avtoref. dys. na soysk. uchen. stepeny kand. arh. : spec 18.00.04 / L. I. Ruban. - K. : KNUBA, 2000. -
23 s.
33. Sadkovskaja O. E. Arhitekturno-planirovochnaja organizacija landshaftov zaregulirovannyh rek malyh i srednih gorodov juga Rossii / O. E. Sadkovskaja // Internet-vestnik VolgGASU. Politematicheskaja serija - 2010. - Vyp. 1. - (10). - S.30 - 35.
34. Stefanyshyna-Gavryljuk Ju. D. Nebezpeky pryrodokorystuvannja na pryrichkovyh terytorijah / Ju. D. Stefanyshyna-Gavryljuk // Nauk. visnyk NLTU Ukrai'ny. - 2013. - Vyp. 24.04. - S. 77 - 87.
35. Ustenko T. V. Urahuvannja pryrodnyh umov u vdoskonalenni arhitekturno-prostorovogo seredovyshha pryberezhnoi' chastyny mist / T. V. Ustenko, 1973. - Vyp. 4. - S. 84 - 87.
36. Ustinova I. I. Ekologo-mistobudivne obgruntuvannja stalogo rozvytku urbanizovanyh terytorij Ukrai'ny): avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. arh. : spec. 18.00.04 / I. I. Ustinova. - K., 2005. - 24 s.
37. Fedoseeva O. S. Metodika landshaftnogo analiza prirechnyh territorij / O. S. Fedoseeva // Nauch. zhurn. KubGAU. - M., 2013. - № 92 (08). - Rezhim dostupa: http://ej .kubagro.ru/2013/08/pdf/27.pdf.
38. Fedoseeva O. S. Metody kompleksnogo analiza prirechnyh territorij dlja mnogonaselennogo goroda (na primere goroda Moskvy) / O. S. Fedoseeva // Politematicheskij setevoj jelektronnyj nauch. zhurn. Kuban. gos. agrarnogo un-teta (Nauch. zhurn. KubGAU) [Jelektronnyj resurs]. - Krasnodar : KubGAU, 2013. - №01 (85). - S. 380 - 389. - Rezhim dostupa: http://ej.kubagro.ru/2013/01/pdf/30.
39. Frolov S. S. Gradostroitel'naja rekonstrukcija pribrezhnyh promyshlennyh territorij krupnejshih gorodov (na primere g. Volgograda) : avtoref. diss. na soisk. uchen. stepeni kand. arh. : spec. / S. S. Frolov. - SPb., 2005. - 22 c.
40. Jaremenko N. M. Arhitekturno-planirovochnaja organizacija pribrezhnoj zastrojki primorskih gorodov Ukrainy (na primere g. Odessy) : avtoref. diss. na sisk. uchen. stepeni kand. arh. : spec. / N. M. Jaremenko. - Odessa, 2007. - 23 c.
41. General guidelines for the development of the Pan-European Ecological Network// Nature and environment. - № 107. - Council of Europe Publishing, Strasbourg, 2000. - 50 p.
42. Masboungi A. Penserla ville parlepay sage [Text] / A. Masboungi. - Paris : Editiondela Villet. - 2002. - 117 p.
43. Marshall R. Contemporary urban space-making at the water'sedge/ Waterfrontsin PostIndustrial Cities/ R. Marshall. Publis hed in the Taylor& Francise-Library, 2004. ISBN 0-203-16689-2
