CC BY
41
Колектив науковщв кафедри ЛА, СПГ та урбоекологл розпочав роботу з тдготовки до дослiдження урбанiзацiйних процесiв у прських населених пунктах. - С. Бусовисько (Старосамбiрський район), с. Розлуч та м. Бориня (Турювський район) - з тим, щоб у 2012 р. разом i3 науковцями Вщенського аграрного унiверситету приступити до ландшафтного планування 1хшх тери-торш. Планують, що ця робота буде розширена i ландшафтне планування, як потребуе цього Свропейська ландшафтна конвенщя, ввiйде в практику тери-торiального планування укра1нських сш.
Лiтература
1. Габрель М.М. Концептуальш пiдходи до просторового розвитку прських райошв Л^вщини / М.М. Габрель, А.В. Гоблик, В.В. Демченко. - Львiв : Вид-во 1н-ту регiональних дослiджень, 2009. - 102 с.
2. Голубець М.А. Концептуальнi засади сталого розвитку прського регiону / М.А. Голу-бець, П.С. Гнатiв, М.П. Козловський та iн. - Львiв : Вид-во "ПоллГ, 2007. - 288 с.
3. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.mostviertel-mitte.at. LEADER Bericht 2010. Verantwortung fur unsere Region.
4. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.fewo-anbieter.com Ferienwohnungen am Bauernhof mit Fruhstuck im Familienfreundlichen Wandergebiet.
Кучерявый В.П., Шнайдер Г., Пархуць Л.В., Шеремета З.Ю., Пар-хуць Х.Л. Ландшафтное планирование в условиях горных населенных мест Украинских Карпат и Австрийских Альп
Рассмотрены подходы украинских и австрийских ученых к исследованию урба-низационных процессов в сельской горной местности и решение проблем относительно ландшафтного планирования в соответствии с требованиями Европейской ландшафтной конвенции (2000 г.).
Ключевые слова: горный ландшафт, урбанизация, ландшафтное планирование.
Kucheryavyy V.P., Schneider G., Parkhuts L. V., Sheremeta S. Yu., Parkhuts H.L. Landscape planning in the conditions of mountain settlements of Ukrainian Carpathians and Austrian Alps
Ukrainian and Austrian scientists' approaches to urbanization processes study in mountains rural regions and the landscape planning problems solutions in the light of European landscape convention (2000) requirements are revealed.
Keywords: mountain landscape, urbanization, landscape planning.
УДК 711 Доц. I.A. Дида, канд. архтектури - НУ "Льв1вська nолiтехнiка "
ЗНАЧЕННЯ ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТ1В ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ 1ДЕНТИЧНОСТ1 АРХ1ТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Дослщжено вплив природних прських ландшафта, як вагомого композицшно-го i функцюнального чинника, на формування i розвиток щентичност аритектурно-го середовища Укра!нських Карпат.
Ключовг слова: прський ландшафт, архггектурне середовище, щентичшсть, традицшна арх^ектура.
Постановка проблеми. Збереження щентичносп арх1тектурного середовища в умовах прських ландшафпв Укра!ни стае актуальним як для охо-рони регюнально! культурно! спадщини, так i для мотивацп розвитку турис-
тично-рекреацшно1 шдустрп з метою популяризацп надбань традицшно1 ук-ра1нсько1 архiтектури.
Мета роботи. Дослщження ролi природних ландшафтiв у формуван-нi традицiйного образу укра1нсько1 архгтектури, та виявлення 1х значення для збереження щентичносл архiтектурного середовища укра1нських Карпат.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Науковi публшацп, що якоюсь мiрою стосуються ще1 проблеми, можна згрупувати у такi тематичш групи: дослiдження щодо вивчення особливостей традицшно! укра1нсько1 ар-хггектури, зокрема Карпатського регюну; науковi пращ, що стосуються еко-логiчних та архггектурних проблем урбашзацп в гiрських умовах, розвитку там рекреацшно1 та туристично! шфраструктури; науковi матерiали про фшо-софсько-концептуальнi засади поняття iдентичностi та 11 вияв у нацюнальнш архггектур^
Виклад основного матер1алу досл1дження. Архитектура, за визна-ченням, е системою будинюв i споруд, якi формують просторове середовище для життя i дiяльностi людей, а також мистецтво створювати будинки i спо-руди вщповщно до законiв краси [1], i тому вона, як мистецький твiр, крiм виконання сво!х безпосередшх вжитково-експлуатацiйних функцiй, здiйснюе певний психолопчний вплив на тих, хто в нш перебувае або 11 споглядае. Ар-хiтектурна споруда акумулюе в собi певнi естетичнi, культурно-звичаевi, мо-ральнi прiоритети, якими керувалися 11 творщ i замовники, i вщповщно ске-ровуе 1х на користувачiв, зокрема на наступнi поколiння, впливаючи таким чином на 1хне уявлення про оптимальне, естетичне i функцюнальне життеве середовище. Одним iз важливих наслiдкiв психологiчного впливу вщповщ-ним чином сформованого архлектурного простору на людей е щентифжащя ними цього середовища як свого, рщного, психолопчно комфортного для пе-ребування. Таким чином формуеться своерiдна нацiональна щентичнють ар-хiтектурного середовища, що разом з шшими факторами створюе вщчуття "мало1 батькiвщини " [2].
Поняття "щентичнють" широко використовуеться у сучаснш психологи i дослiвно означае "тотожнють, однаковiсть." Застосування поняття щен-тичностi до архiтектурних наукових дослщжень та характеристики архггек-турного середовища було обгрунтовано в науковiй монографп Б.С. Черкеса, який, зокрема, пише: "Оскiльки проблема нащонально1 iдентичностi, 11 ста-новлення та розвитку так тюно пов'язана з мистецтвом, то очевидним е 11 не-розривний зв'язок i з архiтектурою. Певною мiрою це зумовлено специфiкою архггектури як виду художньо1 творчостi" [3, с. 28]. В рамках поняття "нащ-онально1 iдентичностi", по аналоги з вже юнуючими термiнами "культурна щентичнють", "етнiчна iдентичнiсть", допустимо застосувати також термш "архiтектурна iдентичнiсть", або ж "щентичнють архiтектури", що означае вь дображення в архiтектурних творах культурно-естетичних прiоритетiв, свь тоглядно1 позицп того чи iншого народу. Певш стiйкi ознаки нащонально1 архiтектури формуються на всiх рiвнях архiтектурного освоення територп -вiд планування структури поселень до окремо1 споруди та 11 штер'еру, i найчiткiше вони виявляються в народнiй архiтектурi, оскшьки саме вона е
носieм нацюнальних уявлень про доцiльнiсть i красу. Своею чертою, юнуюче архiтектурне середовище стае важливим фактором впливу на шдтримку i розвиток нацюнально! щентичносл. Бiльшiсть нацiональних архiтектур у процеш iсторичного розвитку набули певних неповторних ознак, що щенти-фiкують 1х як архiтектуру певно1 кра1ни чи регюну.
Однак архггектурне середовище - це не лише споруди як таю, а й ур-башзований проспр, у якому вони розмщеш, i який е частиною природно! територп, видозмшено! i пристосовано! до потреб людини. Значна частина враження про архггектурне середовище села чи мюта прямо залежить вiд того, як використано для забудови природний ландшафт.
У доробку свиово! архiтектури е об'екти, що демонструють рiзнi ком-позицiйнi варiанти розмiщення забудови серед природного оточення. За ваго-мютю ролi, яку вiдiграють природнi елементи в композицп i функцiонуваннi архитектурного середовища, цi об'екти можна розкласти в ряд у певнiй посль довностi. На одному полюсi такого ряду розмютяться ансамблi, створенi за принципом формування власного, штучного i незалежного вiд навколишньо-го ландшафту функцюнального простору. Звичайно такий принцип "вщме-жування" вiд ландшафту спостершаеться у традицiйнiй архiтектурi регiонiв iз складним клiматом - на Близькому Сходi, у Пiвнiчнiй Африцi, в Присеред-земномор'!, але на вибiр саме такого варiанту архггектурно! композицп юто-рично впливали також i полiтичнi обставини - наприклад, актуальнють проблеми безпеки, результатом яко! став щшьно забудований "iнтер'ерний" прос-тiр площ i вулиць середньовiчних захiдноевропейських мiст, затиснених у кшьщ оборонних стiн.
На протилежному полюй цього ряду розмютяться архiтектурнi ансам-блi, створенi за принципом тюно! штеграцп з природним довкiллям, в яких природш елементи е повноправними учасниками архггектурно! композицп. Зразковими втшеннями цього композицiйного принципу е архггектурш ан-самблi традицiйних укра!нських мют i сiл. Ще в Х1Х ст. про будь-яке укра-!нське село чи мiстечко говорили лише з еттетами "квiтуче", "зелене", "пото-паюче в садах". Пiдтвердження цьому можна знайти практично в ушх лиера-турних творах, якi мютять опис укра!нського села чи мюта - незалежно вiд того, укра!нський чи зарубiжний автор !х писав. Ансамблi давнiх укра!нських мiст, заснованих ще за княжо! доби, творили едине цше з природним ландшафтом, !х архггектурш домiнанти виростали з пагорбiв як iз природних постаменпв, i композицiйно завершували !х. Наприклад, у композицп княжого Галича послщовно здiйснено масштабний задум щлюно! архиектурно-просторово! оргашзацп великого територiального комплексу згiдно з пейзаж-ними принципами формотворення; а Ки!в, що е, згiдно з археолопчними та iсторичними дослiдженнями, одним iз найдавнiших i найвизначнiших мiст свиу, в композицiйному аспектi е зразком оргашчного поеднання архггекту-ри з надзвичайно виразним i багатим ландшафтом. Так само i Львiв, започат-кований i до XIII ст. формований вщповщно до притаманних украшськш ар-хiтектурi принципiв штеграцп з природним оточенням, навпъ пiсля побудови нового осередку з геометрично-правильним плануванням та щшьною забудо-
вою в межах мюьких мурiв, все ж, за висловом М. Груневега, сприймався, "неначе це альтана посеред раю" [4, с. 109], оточений зеленими передмютями з садибною забудовою.
Особливо чггко роль природних елементiв у архггектуршй композицп довкшля проглядаеться в народнш украшськш архiтектурi - як житловш, так i сакральнiй. Невщ'емним елементом традицшно! укра1нсько1 садиби завжди був сад, город iз квиником, пасiка. Природнi елементи виконували одночасно багато функцш: господарську, декоративно-естетичну, духовно-символiчну, екологiчну. Житловий простiр не обмежувався будинком, а поширювався та-кож на подвiр'я i сад, що в лiтнiй перiод виконували функщю вiтальнi, щальт, а iнодi й спальш, забезпечуючи господарям постiйний контакт з природним оточенням. Традицшно укра1нська садиба завжди була огороджена i мала чгт-ко визначенi меж^ проте ця огорожа була скорше символiчна, i забезпечувала добрий вiзуальний зв'язок з навколишнiм природним довкшлям. Пiд час роз-ташування споруд, особливо житлового будинку, на дшянщ насамперед при-дiляли увагу шсоляцп територп, рельефу мiсцевостi i певних факторiв iррацi-онального характеру, а не з мiркувань геометрично1 прив'язки до вулищ. В архггектуршй композицп застосовували характерний для дико1 природи нерегу-лярний, "скульптурний" метод зютавлення елементiв. Екологiчнi пов'язання з навколишньою природою послiдовно застосовуються також в архiтектурi сiльських церков. Вщповщно до свого значення, церкви завжди розмщува-лись на видатних точках рельефу i композицiйно спiвпрацювали з ландшафтом, тдкреслюючи i доповнюючи його природну красу [5].
Особливо яскраво проявляються природо-iнтеграцiйнi принципи традицшно! укра1нсько1 архiтектури в населених пунктах прських регюшв. Цьому сприяе прський ландшафт. Варто зауважити, що архиектурна оргаш-зацiя простору в прськш мiсцевостi мае сво! особливосп, пов'язанi з природ-ними умовами, i вони проявляються незалежно вщ прийнятих для рiвнинноl частини цих кра!н композицiйних прiоритетiв.
По-перше, прсью умови провокують застосування нерегулярно! пла-нувально! структури поселень, через нестачу рiвноl територп для розгортан-ня симетричних i регулярно спланованих урбанютичних ансамблiв. Шдтвер-дженням цього висновку е плани забудови гiрських поселень i мiстечок у За-хщнш Сврош - традицiйнiй батькiвщинi регулярного мюького планування.
По-друге, гiрський ландшафт завжди е присутнш як вiзуальний еле-мент архггектурно! композицп. Високопрний рельеф такий масштабний, що його практично неможливо закрити вiд глядача архiтектурними спорудами. Тому в прських умовах не працюе композицiйний принцип формування мiських iнтер'ерних просторiв, вiзуально вiдiрваних вiд зовшшньо! природно! ситуацп. У всiх гiрських мiстах i селищах навколишнi краевиди виступають активним формотворчим елементом архиектурного середовища, подiбно як у австрiйському Зальцбурзi чи шмецькому Iдар-Оберштайнi. Нерiдко гори й окремi вершини стають основними символами i композицiйними центрами урбанютично! композицп, як, наприклад, у Среваш, в планувальнш структурi
якого вщчутна присутнiсть вщдалено^ але надзвичайно важливоï та 3HaKOBOï для BipMeHiï вершини Арарат.
По-трете, традицiйнi архiтектурнi форми споруд у прськш мiсцевостi мають багато спiльних рис - великий кут нахилу даху, i, вщповщно, великий вплив цього елементу на загальний образ споруди; масивш, з невеликими вж-нами стши, виконаш з мiсцевих екологiчних матерiалiв - вiзуально наближа-ють забудову до природних форм, присутшх в ïx найближчому оточеннi: до гiр, скель, дерев. У цьому випадку реалiзуеться вплив суворого гiрського кшма-ту, що залежить не так вщ географiчного розташування краïни, як вщ висоти поселения н.р.м. Отже, щентичнють арxiтектурного середовища гiрськиx мiст i поселень безпосередньо пов'язана з присутнютю в ïx архитектурному просторi прського ландшафту, i це практично не залежить вщ того, яких традицш у ком-позицiйному формуваннi простору дотримуються на рештi територiï цих краïн.
Проте в Украïнськиx Карпатах спшьний для всix европейських прсь-ких регiонiв зв'язок арxiтектури з ландшафтом резонансно накладаеться на традицшний для всiеï украïнськоï арxiтектури принцип штеграцп з природним довкшлям, тдсилюеться ним i внаслiдок проявляеться особливо вираз-но. На вщм^ вiд заxiдноевропейськиx гiрськиx поселень, де гори сприйма-ються переважно вiзуально, як панорама, а щiльна забудова займае вщносно рiвнi дiлянки в долинах, в Украшських Карпатах прський ландшафт безпосередньо включаеться в забудовану територiю, е частиною життевого простору мешканщв, формуе арxiтектурне середовище разом iз будiвлями, i щоденно використовуеться функцiонально - для зв'язку, для рекреацiï, для розмiщення житла i господарських потреб. Карпатськi села зазвичай займають територiю, гiдну середнього рiвнинного мiста, ïx забудова надзвичайно розосереджена, i практично кожен господар мае широку можливють безпосереднього i щоден-ного контакту з природним довкшлям. Функщональна i композицiйна еднють забудови i ландшафту в цих умовах е дуже мiцною i безпосередньо пов'яза-ною iз способом життя мюцевих мешканцiв. Тому, якщо в рiвнинниx регь онах Украши iдентичнiсть арxiтектурного середовища пов'язана з присутнютю в ньому елеменпв природи переважно у виглядi локальних об'ектiв - са-дiв, дерев, квтв, городнix рослин, а широке поле сприймаеться щойно за межами поселень, то щентичнють архитектурного середовища в Украïнськиx Карпатах насамперед пов'язана з прським ландшафтом, який проявляеться тут як панорама-краевид i як проспр для архитектурного освоення. Таким чином, в умовах прського ландшафту тдтверджуеться важливють природного довкшля для розвитку iдентичностi традицiйноï украïнськоï арxiтектури.
Важливо, щоб сучасна арxiтектурно-будiвельна дiяльнiсть в Карпатах вщбувалася згiдно з традицiйними принципами сшвпращ з природним ландшафтом. 1нтерпретащя традицiйниx арxiтектурниx методiв формування середовища усшшно застосовуеться у свт, втiлившись у т.зв. "неовернаку-ляр" - стиль в арxiтектурi постмодершзму, який передбачае звернення до мюцевих традицш будiвництва та ïx вщродження у сучаснiй будiвельнiй практи-цi [6, с. 67]. Цей стиль передбачае використання еколопчних, природних бу-дiвельниx матерiалiв i мюцевих методiв будiвництва. Хоча першоджерелом
сучасного будiвництва в crrai неовернакуляру виступили нацюнальш архь тектури з яскраво вираженими планувально-композицшними i формотворчи-ми особливостями - арабська, шдшська, - згодом цей стиль проявився також у Сврош, у формуванш особливого психолопчного мiкроклiмату архггектур-ного середовища, яке в сучасних формах збер^ае традицшну нацiональну iдентичнiсть архiтектури.
Висновки. У формуванш традицшного образу укра!нсько! архтекту-ри вагоме значення мае штегращя природно1 та антропогенно1 складових архитектурного середовища, яка особливо яскраво проявляеться в умовах прських ландшафпв.
Укра1нська традицiйна архiтектура належить до нечисленно1 когорти нацiональних архитектур, якi створили свiй яскравий образ, що вражае багат-ством форм i мальовничютю композицп. Провiдну роль у створенш цього образу вдаграе природне середовище й окремi його елементи. Iнтерпретацiя у сучаснш забудовi традицiйних для укра1нсько1 архггектури принципiв поеднання архiтектури з природним довкшлям, збереження провщно! ролi ландшафту в урбашстичнш композицп дасть змогу не тiльки зберегти щен-тичнють архiтектурного простору Укра1нських Карпат, а й посилити мотива-цiю для розвитку перспективно! галузi мiсцевого i мiжнародного туризму.
Оскiльки головним внеском традицшно! укра!нсько! архiтектури у свь тову культуру е насамперед ушкальна методика формування довкiлля, що Грунтуеться на екологiчних принципах, за якими результатом архитектурно! творчостi е не стшьки конкретнi архiтектурнi твори, скшьки архiтектурне середовище загалом, включаючи мiсцеву природу, для збереження щентичнос-тi архiтектурного простору поселень Укра!нських Карпат важливо в умовах сучасно! забудови зберегти провщну композицiйну роль ландшафту в його формуванш
Л1тература
1. Тимоф1енко В.1. Архiтектура i монументальне мистецтво : термши та поняття / В.1. Тимоф1енко. - К. : Вид-во 'Толовкшвархггектура", 2002. - 472 с.
2. Jan Pawel II. Pami^c i tozsamosc / Jan Pawel II. - Krakow : Wyd-wo Znak, 2005. - 174 s.
3. Черкес Б.С. Нацюнальна щентичшсть в архггектур1 мюта / Б.С. Черкес. - Льв1в : Вид-во НУ " Льв1вська поттехика", 2008. - 266 с.
4. Мартин ГруневеГ. Найдавшший юторичний опис Львова. Опис Львова / публ. тдгот. Я. 1саевич // Жовтень. - 1980. - № 10. - С. 105-114.
5. Дида I.A. Еколопчш основи традицшно! украшсько! архiтектури / I.A. Дида. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська жштехнжа", 2009. - 332 с.
6. Черкес Б.С. Архитектура сучасносп. Остання третина ХХ - початок XXI столпъ : навч. поабн. / Б.С. Черкес, С.М. Лшда. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полгтехшка", 2010. -384 с.
Дыда И.А. Значение естественных ландшафтов для сохранения идентичности архитектурной среды в условиях Украинских Карпат
Рассмотрено влияние естественных горных ландшафтов, как весомого композиционного и функционального фактора, на формирование и развитие идентичности архитектурной среды Украинских Карпат.
Ключевые слова: горный ландшафт, архитектурная среда, идентичность, традиционная архитектура.
Dyda I.A. The importance of the natural landscapes for keeping the identity of the architectural surroundings in the conditions of Ukrainian Carpathians
The paper deals with the influence of the natural mountain landscapes, as the important compositional and functional factor, on creation and development of the identity of the architectural surroundings in Ukrainian Carpathians.
Keywords: mountain landscape, architectural surrounding, identity, traditional architecture.
УДК 712.2+292.451.454 Проф. М.М. Габрель, д-р техн. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
М1СТОБУД1ВН1 МЕХАН1ЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕС1В УРБАШЗАЦП В Г1РСЬКИХ ЛАНДШАФТАХ КАРПАТ
Визначено мюце мiстобудiвниx меxанiзмiв у системi шших меxанiзмiв та роз-крито ïx суть у нових умовах держави. Мiстобудiвну дiяльнiсть, пов'язану з форму-ванням простору життя i дiяльностi сусшльства, умовно розждаляють на науку, мю-тобудiвне проектування та управлшня мiстобудiвними процесами.
Метою цього дослщження е розкрити мiсце та суть мiстобудiвниx ме-xанiзмiв у регулюванш процесiв урбанiзацiï в гiрськиx ландшафтах Украшських Карпат. Увагу зосереджено на трьох ключових питаннях: урбашзащя, гiрський ландшафт, меxанiзми регулювання. З усiеï множини меxанiзмiв автор особливу увагу акцентуе на мiстобудiвниx.
Урбангзацгя, як вщомо, - процес зосередження населення i виробниц-тва у мютах, а вiдповiдно, зростання ролi мiст у суспiльствi. Ддвищення чи-сельностi мiського населення зумовлюе необхщнють збiльшення забудови мiст i розширення ïx меж, а також розвитку нових виробництв для викорис-тання наявноï робочоï сили. Отже, доцшьно розглядати ïï стосовно рiзниx завдань: соцiального - як переважання мюького способу життя в суспшьствц економiчного - пiдвищення економiчноï ваги мют у господарцi держави; те-риторiального - територiальне розширення мют; демографiчного - збшьшен-ня чисельност мiськиx мешканцiв до загальноï кшькосп населення держави. Однак, незалежно вщ визначення i трактування явища урбашзацп, воно пов'язане з iнтенсифiкацiею забудови та загосподарювання ландшафпв.
Гiрськi ландшафти - специфiчна природна система з боку ïx загосподарювання i забудови, бшьш уразливi до антропогенних впливiв, а тому пот-ребують пiдвищеноï уваги до аналiзу урбашзацшних процесiв на територiï. Це стосуеться й гiрськиx ландшафтiв Карпат, процеси урбашзацп в яких уп-родовж останшх двох десятилiть набувають особливоï динамiки. Причину цього пов'язують зп
• значним ресурсним (зокрема рекреацшним) потеицiалом, гнтерес до вико-ристання якого зростае, а застосування вщбуваеться без достатиix наукових обгрунтувань. На це вказуе практика розбудови рекреацшних систем у Карпатах, зокрема комплексу "Буковель";
• геополгтичним розташуванням Украïиськиx Карпат, якi виступають, з одного боку, як природна перешкода просторовоï штеграцп Украши в Свропу, а з
