ЗЕЛЕНА ЛОГІСТИКА ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕНЬ: ПРОБЛЕМИ, ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

МАРКЕТИНГ ТА ЛОГ1СТИКА

УДК 656.073.7: 656.025.4 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).152-155

Микола Викторович Бойченко

д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-9874-3085

e-mail: bojchenko.m.v@nmu.one,

НТУ «Днтровська полтехнка» МОН Украти, м. Днтро

ЗЕЛЕНА ЛОГ1СТИКА ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕНЬ: ПРОБЛЕМИ, ШЛЯХИ ВИР1ШЕННЯ

У 1970-х роках минулого стс^ччя значну частину дослщжень впливу лопстично! дiяльностi на довкшля було обумовлено зростанням вантажних перевезень, а транспортна галузь почала розглядатися як одне з основних джерел негативного впливу на довкшля. Саме тсда було проведено численнi дослщження, метою яких була ощнка характеру й масштабу негативного впливу автотранспортних вантажоперевезень на довкшля.

Безлiч дослiджень щодо впливу автомобильного вантажного транспорту на довкшля було проведено в рiзних кра!нах в 1990-х роках. I саме тсда почалися до-слiдження в галузi вдосконалення управлiння ланцю-гами постачання й впровадження зелених технологiй, почали впроваджуватися першi системи екологiчного менеджменту [1, ^ 8-17].

Логiстична дiяльнiсть як i ранiше негативно впливае на рiзнi компоненти довкшля: забруднюе ат-мосферне повiтря i водне середовище, знищуе озоно-вий шар тощо. За даними державно! служби статистики продовжують збшьшуватися викиди забрудню-ючих речовин у атмосферне повггря вiд пересувних джерел забруднення. Так, з 2016 по 2020 р. загальний !х обсяг збшьшився на 10,6% й становить 1778659 тонн, а в перерахунку на одну особу — на 13%, або 42,6 кг (за даними [2]).

У 2016 р. було запропоновано зелену лопстичну систему, яка враховувала штереси, як уряду, так i пе-ревiзникiв. Вченим було розглянуто три завдання: проектування штермодальних мереж, детермiновану задачу зелено! маршрутизащ! транспортних засобiв та стохастичну задачу зелено! маршрутизащ! транспортних засобiв. При проектуванш iнтермодально! мереж1, яка включае три види транспорту (залiзничнi, автомо-бiльнi i внутрiшнi водш шляхи), було поставлено мету: збшьшити частку використання водних шляхiв без збшьшення вартостi для споживача [3].

У Закош Укра!ни «Про Основш засади (страте-гiю) державно! еколопчно! полiтики Укра!ни на перiод до 2030 року» серед першопричин еколопчних проблем Укра!ни доцшьно визначити п, що впливають на розвиток та впровадження зелено! лопстики:

«тдпорядковашсть екологiчних прiоритетiв еко-номiчнiй доцшьносп; неврахування наслiдкiв для довкшля у законодавчих та нормативно-правових актах, зокрема у ршеннях Кабiнету Мшс^в Укра!ни та ш-ших оргашв виконавчо! влади;

зношення основних фондiв у всiх галузях нащо-нально! економiки;

неефективна система державного управлшня у сферi охорони навколишнього природного середо-вища та регулювання використання природних ресур-сiв, зокрема неузгоджешсть дiй центральних i мiсцевих оргашв виконавчо! влади та оргашв мюцевого само-врядування, незадовшьний стан системи державного мониторингу навколишнього природного середовища;

низький рiвень розумiння в суспшьстта прюрите-тiв збереження навколишнього природного середовища та переваг збалансованого (сталого) розвитку, недосконалiсть системи еколопчно! освгга та про-свiти;

незадовшьний рiвень дотримання природоохо-ронного законодавства та еколопчних прав i обов'яз-юв громадян;

незадовшьний контроль за дотриманням приро-доохоронного законодавства та незабезпечення невщ-воротностi вiдповiдальностi за його порушення» [4, ст. 1].

Для св^ового екологiчного розвитку всi кра!ни в рамках свое! державно! полггаки розробляють певнi механiзми регулювання процесу з охорони екологп. В Укра!нi мехашзмами, яю дозволять вирiшити завдання розвитку економiчного регулювання i ринкових ш-струментiв охорони довкшля вiд негативного впливу вщ пересувних джерел забруднення, можуть бути:

встановлення плати за негативний вплив на довкшля з урахуванням витрат, пов'язаних iз здшснен-ням природоохоронних заходiв;

замша практики стягування плати за понад-лiмiтне забруднення довкшля на практику вщшкоду-вання шкоди, заподiяно! довкшлю;

стимулювання пiдприемств, яю здiйснюють про-грами екологiчно! модернiзацi! транспортних засобiв;

забезпечення переваги на перевезення (при ш-ших рiвних умовах) пщприемствам, яю дотримуються екологiчних вимог;

поетапне впровадження системи декларування дотримання еколопчних вимог та проведення еколо-пчного аудиту;

пiдвищення екологiчно! i сощально! вщповщаль-ностi бiзнесу.

У сво!й роботi автор [5] обГрунтував, що дiевим iнструментом трансформаций нацiонально! транс-портно-логiстично! системи е зелена лопстика. В той же час треба розумгга, що зелена логiстика дае пози-тивний результат не тшьки компанiям, але також дер-жавi та суспшьству. Часто зелену лопстику зводять ви-ключно до охорони довкшля, але варто вщзначити, що

152

В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф

в широкому сенс1, вона повинна мати сощальну спря-мовашсть. Щоб дана концепщя розвивалася 1 вико-ристовувалася повсюдно, необхщне втручання дер-жави. Наприклад, в Шмеччиш «Федеральний закон з охорони навколишнього середовища» ще з 1 кытня 2007 р. визначае порядок в'!зду вантажних автомобЫв в особлив1 еколопчш зони. В даних «еколопчних зонах» встановлено заборону на про!зд певних груп

транспортних 3aco6iB 3i значними викидами шкщли-вих речовин (вщповщно до екологiчного класу авто-мобiля за викидами).

Ршення щодо зелено! логiстики можуть розгля-датися з урахуванням частки шкщливих викидiв рiз-ними видами транспорту. Тут на першому мiсцi авто-перевезення, на другому авiаперевезення, на третьому водний i дал1 зал1зничний (див. рисунок).

0.6%

, 1.3%

11.6%

1.3 %

18.4%

8.9%

0.9 %

©INTERNATIONAL NAVIGATION ^^

О

е

DOMESTIC NAVIGATION

HEAVY DUTY VEHICLES S, BUSES

LIGHT DUTY ^^¡J VEHICLES

О

INTERNATIONAL AVIATION

ф О

о о

0.5%

Рисунок. Частка ш^дливих euKudie pi3HUMU видами транспорту [6]

RAILWAYS (EXCLUDING ELECTRIC RAILWAYS)

MOTORCYCLES

PASSENGER CARS

DOMESTIC AVIATION

OTHER

Однак саме першi два види користуються особливою популяршстю, оскльки витрачаеться менше часу на доставку. Тому транспортним компашям, ро-зумiючи серйозшсть цього питання, необхiдно прора-хувати обсяг викидш кожним видом транспорту та за-пропонувати сво!м клiентам альтернативнi варiанти перевезень. Для цього може бути запропоновано звгт про рiвень викиду вуглецю для кожного ктента при вибраному ним маршрута, а також карти, що демон-струють рiвень викиду вуглецю на шляху транспорту-вання вантажу. Прикладом такого ведення бiзнесу е компашя DHL з програмою «GOGREEN», суть яко! полягае у тому, що з уах повiтряних, морських та ав-томобшьних перевезень DHL пропонуе додатаога звiти з кшьюстю викищв. Користувачi ще! програми можуть отримати доступ до статистичних даних про викиди парникових газiв, що виникають у процеа пе-ревезення !х вантаж1в. Виходячи з цих цифр, ктенти можуть також розглянути сценарп для оптимiзацil !х вуглецевого слiду. Розрахунок викищв засновано на даних про споживання палива та електроенергп у по-еднаннi з даними операцiями. Також звертаеться увага на коефщенти викидш, взятi з офiцiйних джерел Все-свгтньо! Ради пiдприемцiв зi сталого розвитку та Мiж-народного енергетичного агентства. Вони стоять в одному ряду з бвропейським стандартом EN 16258 для розрахунку та декларування енергоспоживання та ви-кищв парникових газiв транспортних послуг.

Для шформування клiентiв з еко-ршень було створено спецiальний калькулятор. Ктент може просто скористатися цим шструментом, вказавши всi па-раметри вантажу та мiсця вщправлення/призначення. Цей простий у використаннi шструмент швидко об-числюе викиди парникових газiв пiд час доставки

вантажу ктента. Вибравши вид транспорту для кожного етапу транспортування: морський, авiацiйний, автомобшьний або залiзничний транспорт, за клька секунд калькулятор обчислюе кшьюсть парникових газiв, що видшятимуться пiд час доставки. Калькулятор вуглецю працюе для регiональних, нащональних i мiжнародних перевезень усiх розмiрiв: вiд посилок до контейнерiв [6].

Забруднення повггря стае причиною онколопч-них, серцево-судинних, респiраторних та шших захво-рювань, оскльки вiд автомобшьних викидiв майже не-можливо захиститися. Автотранспортна логiстика — один iз прiоритетних напрямюв для «озеленення». Не-зважаючи на те, що галузь величезна, впровадження нових технологiй, устаткування та серв^в дае швидю й вщчутш результати, таю як: зменшення витрат палива й викидiв в атмосферу у виглядi вихлопних газiв, скорочення паперу й тари, зниження транспортно! за-вантаженостi на дорогах. Скорочення витрат дозволяе вившьнити каттал, направити його на подальшi по-лiпшення та адаптацiю до мiнливих умов життя. У дов-гостроковш перспективi все це веде до змщнення бiз-несу.

На сьогоднi багато компанш усвiдомлюють важ-ливiсть виршення проблем з екологiею. У бiзнесi на-бирае популярнiсть явище ESG (Environmental, Social, and Corporate Governance), суть якого полягае в тому, що компанп активно залучаються до виршення еколопчних, сощальних та управлшських завдань. Ефек-тивна ESG-стратепя передбачае, що компанп, дiяль-нiсть яких пов'язана з вантажними перевезеннями, прагнуть оптимiзувати автопарки: переходять на бшьш нешкiдливi види двигушв, обирають менш шумний транспорт i т.п. Також багатьма виробниками автомо-

бш1в розробляються детал1, як дозволяють знизити обсяги палива. Високий потенщал мають електричш вантаж1вки. Так, Mercedes-Benz i Volvo вже представили великотоннажш автомобЫ з електричними дви-гунами, а Tesla завершуе подготовку до сершного ви-пуску електричного ванташвки Semi (заплановано на 2022 р.). Безумовно, основною умовою для розвитку еколопчно! доставки вантаж1в за допомогою електро-транспорту е продумана зарядна шфраструктура. Не-обхщно, щоб !! впровадження було стандартизовано по всш кра!ш. У найближчому майбутньому в Укра!ш мае з'явитися вгтчизняна електрична ванташвка. Над проектом шновацшно! новинки вже почали працю-вати на Кременчуцькому автомобильному заводь

Сам1 пщприемщ ставляться до ще! переходу ком-панш на електричний транспорт по-р1зному, але вс сходяться на тому, що створити необхщну зарядну ш-фраструктуру дшсно буде нелегко. Для великогабари-т1в тема електроавтомобМв перспективна, але ще бшьш далека. Причина — перевезення на велик! вщ-сташ, через це буде потр1бна часта змша акумулятор1в. Тобто для таких перевезень треба створити ще й ш-фраструктуру для зарядки акумулятор1в.

На ефектившсть еколопчно! политики компаш! в лопстищ також впливае робота з вод1ями над еконо-м1чшстю !зди, зниженням витрат палива, вщповщно зменшенням кшькосп викид1в в атмосферу. Вщомо, що кшьюсть, склад i стутнь шкщливосп вщпрацьова-них газ1в залежить вщ конструкций двигуна, виду й яко-си палива, техшчного стану й режиму експлуатацп автомобиля. Тшьки одне регулювання автомобшьних двигушв може знизити в кшька раз1в токсичшсть ви-хлопних газ1в, а навгть 1% зниження витрат палива тягне пропорцшне зниження викид1в в атмосферу. Безумовно, масовий перехщ на газове паливо, прихщ електричних автомобМв, розвиток л1зингу в сфер1 еколопчного транспорту дозволять компашям онов-люватися, збшьшувати кшьюсть еколопчного транспорту, знижувати викиди з найменшим фшансовим навантаженням.

У той час як свгтова спшьнота все ще намагаеться домовитися про узгоджеш ди та комплексний тдхщ до боротьби з1 змшою ктмату в глобальному масштаб!, у всьому свт активно впроваджуються численш нормативы акти, спрямоваш на обмеження викид1в вуглекислого газу транспортом.

Анал1з таких акпв дозволив виявити юнукч у свт шструменти для скорочення викид1в вуглекис-лого газу. 1х можна роздшити на:

традицшш (емюшш стандарти, стандарти палив-но! ефективносп, обмеження доступу транспортних засоб1в, низькоемюшш зони, обмеження швидкоси);

економ1чш (емюшна торпвля, вуглецев1 податки, податки на транспорты засоби, дорожш податки, ф1-нансова пщтримка дослщних робгт щодо зменшення викид1в, стимулювання «зелених» швестицш);

шструменти шфраструктури i л1берал1зацп ринку (ф1зична шфраструктура, субоптимальне управлшня шфраструктурою, усунення ринкових бар'ер1в) [7].

Традицшш шструменти охоплюють вс1 обмежу-вальш заходи, яю л1м1тують р1зш види д1яльноси або забороняють виробництво/використання певних про-дукпв. Таю шструменти навгть можуть бути нацшеш на окрем1 компоненти транспортного засобу. Най-бшьш яскравим прикладом традицшних шструменпв регулювання е метод «top runner» (топ раннер) анал1зу

найбшьш наявних ефективних моделей i встановлення ïx характеристик як майбутнього мшмального стандарту. Япошя е, ймов1рно, крашою з найбшьшим до-свщом роботи з програмою «топ Раннер» на широкому асортимени товар1в, яю перевозяться пасажирськими та вантажними транспортними засобами. Виробники стикаються 1з санкщями, якщо вироблена ними про-дукщя або послуги не вщповщають цим стандартам.

На вщмшу вщ традицшних, економ1чш (ринков1) шструменти не е заборонними в сфер1 впливу на довкшля, але замють цього прагнуть встановити пра-вильш стимули. Яскравим прикладом економ1чних ш-струменив е Юотський протокол, який став першою глобальною угодою про охорону довкшля, заснованим на ринковому мехашзм1 регулювання — мехашзм1 м1ж-народно! торпвл1 квотами на викиди парникових газ1в. Кра!ни, яю подписали протокол, у тому числ1 Укра!на, визначили для себе кшьюсш зобов'язання щодо обмеження або скорочення викид1в. Також одн1ею з най-б1льших св1тових ем1с1йних торгових схем, що охоп-люе багато краш i р1зн1 сектори, е EU ETS — the European Union Emissions Trading System (ем1сшна торгова система бвропейського Союзу).

1нструменти 1нфраструктури i л1берал1зац11 ринку включають:

достатне швестування в ф1зичну 1нфраструктуру транспорту i лопстики (автомобшьш, п1д'!зн1 шляхи, зал1знищ, порти та аеропорти, пули, хаби, вантажш терм1нали й висококласш склади) це не тальки стиму-люючий чинник для транспорту, але i необхщна умова, щоб допомогти транспортним i лог1стичним провайдерам досягти оптимального р1вня операц1йно! ефективност1;

зняття ринкових бар'ер1в, що обмежують транспорты потужност1 в1д повного використання в р1зних сегментах перевезень. Наприклад, зняття дорожн1х ка-ботажних обмежень дозволить помггно знизити кьль-юсть порожн1х вантаж1вок, в той час як повна л1бера-л1зац1я зал1зничних систем i пол1пшення взаемозв'язку нащональних зал1зничних 1нфраструктур пол1пшили б не тшьки нацюнальне, але й транскордонне використання вантажних зал1зничних перевезень;

субоптимальне управлшня 1нфраструктурою також оптим1зуе деяк1 види транспорту для розкриття всього потенц1алу.

П1дсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновки, що головними проблемами, що стримують розвиток зелено! лопстики в Укра!ш, е:

тдпорядковашсть еколог1чних пр1оритет1в еко-ном1чн1й доцшьносп;

неефективна система державного управл1ння у сфер1 охорони довкьлля;

незадов1льний р1вень дотримання природоохо-ронного законодавства та еколопчних прав i обов'яз-юв громадян; незадов1льний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства та незабезпечення невщворотносп в1дпов1дальност1 за його порушення;

в1дсутн1сть ч1ткого алгоритму щодо впровадження зелено! лопстики у компанп;

вщсутшсть мотивацГ! щодо впровадження зелено! лопстики;

вщсутшсть прямих причинно-наслщкових зв'яз-к1в м1ж ланцюгами постачання та еколопею тощо. Та-кож проблемою е те, що, на перший погляд здаеться, що немае фшансово! вигоди в1д застосування принци-п1в зелено! лог1стики.

154

В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ

Головна проблема, не тшьки в зеленш лопстищ, а й у лопстищ в цшому — це вибiр транспортного за-собу. бвропейський досвщ показуе рацiонапьнiсть ви-користання автомобильного транспорту, так що варто вщзначити, що на даному етапi розвитку для продово-льчого та непродовольчого ргтейлу головним завдан-ням е не пошук альтернативних транспортних засобiв, а мiнiмiзацiя шкоди довкшлю автомобшьним транспортом.

Вся логiстична система в заруб1жнш практицi на-лаштована на «зелений пщхщ», центральнi склади розташоваш не в хаотичному порядку, а суворо вивь рено вiдстань м1ж ними та !х мiсцезнаходження.

Основними етапами впровадження зелено! логiс-тики е:

дослщження логiстики компанп, основних етапiв, де компашя впливае на довкшля тощо;

побудова чiткого плану щодо впровадження зелено! лопстики на всьому ланцюжку поставки;

пiд певнi стратепчш прiоритети розробляються заходи щодо зниження шкоди довкшлю;

розробка показниюв, за якими чiтко можна вщ-стежувати результати впровадження зелено! лопстики в компанп.

В Укра!ш мехашзмами, яю дозволять вирiшити завдання розвитку економiчного регулювання i рин-кових шструменив охорони довкшля вiд негативного впливу вщ пересувних джерел забруднення, можуть бути:

встановлення плати за негативний вплив на довкшля з урахуванням витрат, пов'язаних iз здшснен-ням природоохоронних заходiв;

замiна практики стягування плати за понадт-мiтне забруднення довкшля на практику вщшкоду-вання шкоди, заподiяноl довкшлю;

стимулювання тдприемств, яю здiйснюють про-грами еколопчно! модернiзацi! транспортних засобiв;

забезпечення переваги на перевезення (при ш-ших рiвних умовах) пiдприемствам, яю дотримуються екологiчних вимог;

поетапне впровадження системи декларування дотримання екологiчних вимог та проведення еколо-гiчного аудиту;

пщвищення екологiчно! i соцiально! вщповщаль-ностi бiзнесу.

Список використаних джерел

1. Green Logistics: Improving the Environmental Sustainability of Logistics / Ed by A. Mckinnon, S. Culli-nane, M. Browne, A. Whiteing. London: Kogan Page, 2010. 385 p.

2. Викиди забруднюючих речовин вщ пересувних джерел забруднення (2016-2020). URL: http://ukr-stat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/ns.htm.

3. Duan X. Green logistic network design: intermodal transportation planning and vehicle routing problems. University of Louisville, 2016. 167 p.

4. Про Основш засади (стратепю) державно! еколопчно! политики Укра!ни на перюд до 2030 року: Закон Укра!ни вщ 28.02.2019 р. № 2697-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text.

5. Трушина Н. В. Трансформащя транспортно-логiстично! системи в Укра!нi на засадах зелено! лопстики. Економiчнuй всник Донбасу. 2019. № 2(56). С. 151-161. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-2(56)-151-161.

6. DHL GREEN SERVICES. Decrease emissions. Increase efficiency. URL: http://www.dhl.ru/content/ dam/downloads/g0/logistics/brochures/dhl_green_services _2015.pdf.

7. Christof Dr., Ehrhart E. Delivering Tomorrow: Towards Sustainable Logistics. URL: http://www.delivering-tomorrow.com.

References

1. Mckinnon, A., Cullinane, S., Browne, M., Whiteing, A. (Eds.). (2010). Green Logistics: Improving the Environmental Sustainability of Logistics. London, Kogan Page. 385 p.

2. Vykydy zabrudniuiuchykh rechovyn vid peresu-vnykh dzherel zabrudnennia (2016-2020) [Emissions of pollutants from mobile sources of pollution (2016-2020)]. Retrieved from http://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/ menu_u/ns.htm [in Ukrainian].

3. Duan, X. (2016). Green logistic network design: intermodal transportation planning and vehicle routing problems. University of Louisville. 167 p.

4. Pro Osnovni zasady (stratehiiu) derzhavnoi ekolo-hich-noi polityky Ukrainy na period do 2030 roku: Zakon Ukrainy vid 28.02.2019 r. № 2697-VIII [On the Basic Principles (Strategy) of the State Environmental Policy of Ukraine for the Period up to 2030: Law of Ukraine of February 28, 2019 № 2697-VIII]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text [in Ukrainian].

5. Trushkina, N. V. (2019). Transformatsiia trans-portno-lohistychnoi systemy v Ukraini na zasadakh zelenoi lohistyky [Transformation of the transport and logistics system in Ukraine on the basis of green logistics]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2(56), рр. 151-161. DOI: https://doi.org/10. 12958/1817-3772-2019-2(56)-151-161 [in Ukrainian].

6. DHL GREEN SERVICES. Decrease emissions. Increase efficiency. Retrieved from http://www.dhl.ru/ content/dam/downloads/g0/logistics/brochures/dhl_green _services_2015.pdf.

7. Christof, Dr., Ehrhart, E. Delivering Tomorrow: Towards Sustainable Logistics. Retrieved from http://www.delivering-tomorrow.com.

Стаття надшшла до редакщ! 11.10.2021

Формат цитування:

Бойченко М. В. Зелена лопстика вантажоперевезень: проблеми, шляхи виршення. Вкник eKOHOMirnoi науки Украти. 2021. № 2 (41). С. 152-155. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).152-155

Boichenko, M. V. (2021). Green Logistics in Freight Transportation: Problems, Possible Solutions. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 152-155. DOI: htps://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).152-155