CC BY
11
НАУКОВ1 СТАТТ1
Сощально-еконолнчш проблеми Донбасу
УДК 334.021:504(477.62) doi: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-4-13
В. I. Ляшенко,
доктор економтних наук, ORCID 0000-0001-6302-0605, e-mail: slaval.aenu@gmail.com,
Г. Ф. Толмачова,
кандидат економтних наук, ORCID 0000-0001-9648-4908, e-mail: anna_iep@ukr.net, 1нститут економти npoMU^oeocmi НАН Украгни, м. Кигв
П1ДТРИМКА Б1ЗНЕСУ ЩОДО ДОТРИМАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ВИМОГ В УМОВАХ КРИТИЧНОГО СТАНУ ДОВК1ЛЛЯ ДОНБАСУ
Постановка проблеми. Малий i середнiй бiз-нес е значним сектором сучасно! економiки, складо-вою частиною приватного сектора. У бшьшост кра!н свгту на нього доводиться 35-70% ВВП, бшьше половини числа зайнятих, близько 99% зага-льного числа господарюючих суб'екпв. За останнi п'ятнадцять роив в Укра!ш з'явилися мiльйони тд-приемцiв i власнишв, попри те, що тдприемниць-кий сектор тривалий час функцiонуе у складних по-лiтичних та соцiально-економiчних умовах.
При цьому виникла необхiднiсть скорочення дл на природне довкiлля суб'екпв малого i середнього тдприемництва (МСП) при виробнищи товарiв i послуг. Полiпшення екологiчних показникiв також сприяе розвитку нових напрямiв бiзнесу для самих МСП як важливих постачальникiв товарiв i послуг. Проте бажання i можливостi МСП впровадити практики стшкого ведення бiзнесу зазвичай стикаються з обмеженим ресурсним потендiалом, дефщитом квалiфiкованих кадрiв i професiйних знань. Дуже часто МСП просто не володтоть шформащею про множину фшансово привабливих можливостей вдосконалення сво!х еколопчних показникiв. У тд-приемцiв юнуе помилкова думка, що охорона довкшля зв'язана з великими техшчними складно-щами, проблемами i витратами. Навгть коли вiдомо, що полiпшення еколопчних показнишв тдвищуе конкурентоспроможшсть фiрми, нестача ввдповвд-них знань i досвiду перешкоджае використанню еко-лого-економiчно вилдних варiантiв. У той же час обмеженють внутрiшнiх ресурсiв МСП сприяе ви-бору стратегii розвитку з мшмальними ризиками, з меншим бажанням iнвестувати в новi технологii, частково i внаслiдок невизначеност термiну окуп-ност вкладених коштiв.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Серед вгтчизняних дослiдникiв проблем розвитку малого та середнього тдприемництва можна видь лити роботи: А. Бутенка [1], В. Ляшенка [2], С. Жу-
кова [3], Т. Коритько [4], Н. Шлафман [5] та ш. Од-нак у сучасних умовах реформування економiки Ук-ра!ни виникае необхвдшсть поглибленого досль дження проблем еколопчно! безпеки регiонiв i скорочення ди на природне довкшля суб'екпв пiдпри-емництва.
Метою статтi е до^дження ключових шстру-менпв сприяння МСП у дотриманш вимог природо-охоронного законодавства i визначенн екологiчних методiв ведення бiзнесу на основi кращого досвiду кра!н СС i ОЕСР.
З метою розбудови ново! сучасно! конкуренто-спроможно! економiки на сходi Укра!ни та ство-рення додаткового поштовху для розвитку Донець-ко! та Лугансько! областей Урядом Укра!ни запла-новано запровадження експерименту щодо форму-вання територiй прiоритетного розвитку в Донець-кiй та Луганськiй областях. Зважаючи на ключову роль виробництва у генеруваннi попиту на iннова-ц1!, акцент на виробничiй сферi матиме вирiшальне значення у ввдновленш економiки регiону. Для цього буде сформовано пул промислових, будiвель-них, логiстичних, транспортних, iнжинiрингових, фiнансових пропозицш, що можуть генерувати ком-плексне рiшення для вiдновлення i модершзацл ре-гiону.
Проте сучасний стан довкшля та динамша розвитку еколопчно! ситуацii на територii Донбасу е критичними. На територii Донецько! областi, яка становить лише 4,4% ввд загально! площi Укра!ни, зосереджена п'ята частина промислового потен-щалу держави, 78% якого припадае на еколопчно небезпечн виробництва металургiйноi та видобув-но! галузей, виробництво електроенергп й виробни-цтво коксу [6, с. 7].
Основними засадами (стратепею) державно! екологiчноi полiтики Укра!ни на перюд до 2030 р., затвердженими Законом Укра!ни «Про Основн засади (стратепю) державно! екологiчноi пол^ики
Укра!ни на перюд до 2030 року» ввд 28 лютого 2019 р. N° 2697-УШ визначенi першопричини еколо-гiчних проблем Укра!ни, як характернi в першу чергу для Донбасу:
«тдпорядкованють екологiчних прiоритетiв економiчнiй доцiльностi; неврахування наслiдкiв для довкшля у законодавчих та нормативно-право-вих актах, зокрема у рiшеннях Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни та iнших оргашв виконавчо! влади;
переважання ресурсо- та енергоемних галузей у структурi економши iз здебiльшого негативним впливом на довкшля, що значно посилюеться через неврегульованють законодавства при переходi до ринкових умов господарювання;
фiзичне та моральне зношення основних фон-дiв у всiх галузях нащонально! економiки;
неефективна система державного управлiння у сферi охорони навколишнього природного середо-вища та регулювання використання природних ре-сурсiв, зокрема неузгодженють дiй центральних i мюцевих органiв виконавчо! влади та оргашв мюце-вого самоврядування, незадовiльний стан системи державного мониторингу навколишнього природного середовища;
низький рiвень розумiння в сусmльствi прюри-тет!в збереження довкiлля та переваг збалансова-ного (сталого) розвитку, недосконалiсть системи еколопчно! освiти та просвгти;
незадовiльний рiвень дотримання природоохо-ронного законодавства та екологiчних прав i обов'язкiв громадян;
незадовiльний контроль за дотриманням при-родоохоронного законодавства та незабезпечення невiдворотностi вiдповiдальностi за його пору-шення;
недостатне фшансування з державного та мю-
сування таких заходiв за залишковим принципом»
[7].
Стан Донбасу загалом можна коротко визна-чити як катастрофу: «Катастрофа - подiя, викликана руйнiвними силами природи або людською дiяль-шстю чи бездiяльнiстю, що серйозно загрожуе та (або) завдае шкоди людському життю, здоров'ю, майну та (або) навколишньому середовищу». Ця катастрофа мае сощальний, економiчний, екологiчний та науково-техшчний вишри... Екологiчний вимiр: 1) ризики виходу на поверхню та тдтоплення шахт-ними водами тдземних горизонтов з питною водою i цокольних примiщень житлового сектору; 2) збшь-шення випадкiв потрапляння до житлових примь щень шахтного метану i наявна загроза витоку ра-дiацi!; 3) пiдвищене забруднення повгтря та зовшш-нього середовища тдприемствами ГМК i ТЕС; 4) ввдсутнють системи монiторингу екологiчних ри-зишв особливо на захоплених територiях у зонах проведення ООС; 5) низький рiвень розвитку системи рекреацл та туризму; 6) вiдсутнiсть дiездатних програм монiторингу i пiдвищення еколопчно! освi-ченостi населення; 7) ввдсутнють державно! страте-гi! в зменшенш залежност^ енергетики вiд вугiлля та вуглецевого палива загалом [8, с. 229].
Найгостршою екологiчною проблемою До-нецького регiону, яка вимагае якнайшвидшого вирi-шення, е забруднення повгтряного басейну. За iн-формацiею Державно! служби статистики Укра!ни, викиди забруднюючих речовин та парникових газiв у атмосферу ввд стацiонарних джерел забруднення за 2018 рш на територп области, пiдконтрольнiй ук-ра!нськiй влад^ становлять 790,2 тис. т (31,5% ввд загальних викидiв по Укра!ш) та на 0,7% бiльше, тж у 2017 роцi (рис. 1) [9]. А за 2019 рк - 773,2 тис. т, що на 2,1% менше, шж за 2018 рш [10].
цевих бюджетов природоохоронних заходiв, фiнан-
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 НВсього ВВщ стацюнарнихджерел ЕЗЕйд пересувних джерел
* шформащя наведена без урахування викидв вiд пересувних джерел.
Рис. 1. Динамжа викидiв забруднюючих речовин вщ стацiонарних та пересувних джерел, тис. т/рж [9]
- 5 -
Еконотчний вiсник Донбасу № 1(63), 2021
Щшьшсть викидiв шшдливих речовин ввд ста-цiонарних джерел у розрахунку на квадратний кшо-метр обласп у 2018 роцi склала 29,8 т проти 29,6 т за 2017 рш, а на одну особу - 188,9 кг проти 185,9 кг [9]. ЗабруднюючГ речовини, що визначаються в пробах повгтря мют Краматорськ, Слов'янськ i МарГу-поль: амiак, пил, дюксид азоту, дiоксид с1рки, дюк-сид вуглецю, фенол, формальдегiд, фтористий во-день. Основними забруднювачами атмосферного повгтря в обласп залишаються пiдприемства вугшь-но! промисловосп, металургii та тдприемства-ви-робники електроенергii.
Одшею з основних причин надмiрних викидГв забруднюючих речовин в атмосферне повгтря е мо-ральне старiння та фiзичне зношення технолопч-ного та пилогазоочисного устаткування, що не ввд-повiдае сучасним вимогам щодо забезпечення вста-новлених законодавством нормативiв граничнодо-пустимих викидГв забруднюючих речовин в атмосферне повгтря.
Важливою проблемою природокористування в Донецькш областi е забруднення поверхневих вод. Кшьшсть пiдприемств, ям здшснюють скид зворот-них вод в поверхневi водн об'екти Донецько! области, у 2019 рощ складала 113 (17% ввд загально! шлькосп водокористувачiв). Обсяг скиду становить 1145,0 млн м3. У межах Донецько! обласп негатив-ний
На територи областi створена потужна техносфера, що включае значнi промисловГ тдприемства прничодобувно!, металургiйноi, хГмГчно! промисловосп, енергетики, важкого машинобудування та бу-дiвельних матерiалiв, родовища корисних копалин. Висока кондентрацiя промислового, сшьськогоспо-дарського виробництва, транспортно! шфраструк-тури в поеднанн Гз значною щшьтстю населения створили величезне навантаження на бюсферу -найбшьше в Укра!ш та Сврот.
Донецька область мае розвинутий тдприемни-цький сектор. За даними Державно! служби статистики станом на 1 сГчня 2020 року на територи Донецько! обласп налГчувалось 65107 суб'екпв малого Г середнього тдприемництва, з яких 578 (або
нець мають скиди тдприемств безпосередньо в р. Казенний Торець та Кривий Торець, в який здшснюють скиди 45 тдприемств Гз загальним обсягом скиду - 492,4 млн м3. Найбшьший обсяг скиду зво-ротних вод до Азовського моря здшснюеться тд-приемством галузГ «чорна металурпя» ПАТ «Мет-комбшат «Азовсталь» (м. МарГуполь) - 555,9 млн м3 (83% ввд скиду по басейну) [9].
Донецька область характеризуеться наявтстю прничодобувно!, металурпйно!, енергетично! та ш-ших галузей промисловосп, дГяльшсть яких призво-дить до накопичення великих обсяпв промисло-вих вГдходГв (рис. 2). Обсяг утворення вГдходГв I-III клаав небезпеки в Донецьшй обласп складае -147,3 тис. т. РГвень утилГзаци ввдходГв за 2019 рш складае 21,1% вгд утворених [10]. Фактичш обсяги накопичених вГдходГв перевищують п, що ввдобра-жен у статистичтй звгтносп, осшльки збанкрутш та непрацюючГ тдприемства, яш ратше накопи-чили значн обсяги вГдходГв, не враховуються тд час проведення державних статистичних спостере-жень. Мюця видалення вГдходГв, як розташоват на територи таких тдприемств, негативно впливають на стан довкшля. Спостерпаеться вкрай низький рь вень замщення первинних природних ресурсГв за рахунок використання вГдходГв виробництва чи по-бГчних продуктов (у тому числГ шлаков).
0,9%) - середш тдприемства, 9691 (або 14,9 %) -малГ тдприемства, з них 8391 (або 12,9%) - мшро-тдприемства, 54838 - фГзичн особи-тдприемт, з яких 15 (або 0,02%) - суб'екти середнього тдпри-емництва, 54823 (або 84,2%) - суб'екти малого тд-приемництва. При цьому порГвняно з 2018 роком кшьшсть малих тдприемств збшьшилась на 5,3%, кшьшсть середшх тдприемств - на 14,9, кшьшсть фГзичних оаб-тдприемтв - на 4,6%. Пюля зни-ження у 2018 рот показника шлькосп малих тд-приемств у розрахунку на 10 тис. оаб наявного на-селення з 24 до 22 одиниць (- 8,3%), у 2019 рот цей показник ввдновив сво! позици та знову склав 24 одиницг Показник шлькосп фГзичних оаб-тд-приемтв (суб'екпв малого тдприемництва) у роз-
вплив на формування якостг в р. Сгверський До-
Загальна кiлькiсть утворених вiдходiв I-IV класу небезпеки (тис. т)
26000
н
и 25000
со 24000
о
х 23000
'со
.0 т 22000
и
.0 21000
Ьс
20000
2017
2019
2018
Рт утворення вщход1в
Рис. 2. Динамжа утворення вiдходiв вiд промислових тдприемств обласп [9]
рахунку на 10 тис. оаб наявного населения у 2018 рощ склав 125 оаб, тодi як у 2019 рощ цей показник тдвищився i склав 133 особи (+ 6,4%) [10].
У структурi малих пiдприемств за видами еко-номiчно! дiяльностi, як i рашше, превалюють сфери дiяльностi невиробничого характеру. Кшьшсть ма-
лих пiдприемств, ям займалися оптовою та роздрiб-ною торпвлею, ремонтом автотранспортних засобiв i мотоциклiв, хоча й зменшуеться з кожним роком, але продовжуе складати найбiльшу питому вагу в за-гальнiй кiлькостi пiдприемств (27,6%) (рис. 3).
Рис. 3. Структура малих пщприемств за видами економiчноl дiяльностi [11]
Серед пiдприемств середнього бiзнесу 35,5% припадало на пiдприемства, що займаються про-мисловими видами дiяльностi; 17,3% - охороною здоров'я та наданням сощально! допомоги; 11,6% -
сшьським, лiсовим та рибним господарством, 11,2% - оптовою та роздабною торгiвлею, ремонтом автотранспортних засобiв i мотоциклiв (рис. 4).
35,5%
В Оптова та роздр1бна торпвля □ Транспорт
Е1 Стьське, лкове та рибне господарство И Промисловкть
В Буд1вництво И Операцп з нерухомим майном В 1нш1
Рис. 4. Структура середшх пiдприeмств за видами економiчноl дiяльностi [11]
Майже 70% пiдприемств, якi забезпечували сшьськогосподарське виробництво в регiонi, скла-дають фермерськi господарства. Протягом останнiх рошв як в Укра!нi в цшому, так i в Донецькiй област зокрема, спостерiгаеться тенденцiя зменшення кшь-косп фермерських господарств та збшьшення площi сiльськогосподарських угiдь, якi знаходяться у !х користуваннi. Станом на 01.11.2019 року кшьшсть фермерських господарств в обласп склала 892 оди-ницi, що на 3,9% менше рiвия попереднього року. В користуванш фермерських господарств знаходи-
лось майже 184,7 тис. га сшьськогосподарських упдь, що на 1,0% бiльше, шж у 2018 роцi [11].
У структурi фiзичних осiб-пiдприемцiв за видами економiчно! дiяльностi значно превалюють сфери дiяльностi невиробничого характеру. Кшьшсть фiзичних осiб-пiдприемцiв, якi займалися оптовою та роздрiбною торпвлею, ремонтом автотранспортних засобiв i мотоциклiв складае 55,3%. На частку фiзичних осiб-пiдприемцiв в промисло-восп i будiвництвi доводиться вiдповiдно 4,5 i 1,4%, але враховуючи, що загальна кiлькiсть цих пiдпри-
емницьких структур - 54838 одиниць, то в промис-ловост i будiвництвi працюють 2473 i 758 одиниць ввдповвдно.
Реалiзацiя ново! Стратеги економiчного роз-витку Донецько! та Лугансько! областей, що перед-бачатиме стимулюючi умови у сферi оподаткування, кредитування та митно! полiтики, створить сприят-ливий бiзнес-клiмат для суб'екпв господарювання i спричинить !х стшке зростання. Тому на етапi стра-тегiчного планування необх1дно зосередитися на всебiчному аналiзi можливого впливу плановано! дь яльност на довкiлля та використовувати результати цього аналiзу для запоб^ання або пом'якшення еко-лопчних наслiдкiв.
У розвинених кра!нах проблеми збереження природи знаходяться серед прюритетгв розвитку вже бiльше за твстолгття. Про це свiдчать наявнiсть комплексних державних природоохоронних про-грам i розвиненого законодавства, що жорстко ре-гламентуе захист екологп, дiяльнiсть впливових по-лiтичних партий «зелених», громадських оргашза-цiй, що борються за охорону довкiлля, i т.д. Най-важливiшу роль у справi охорони довкшля в розвинених кра!нах вiдiграе соцiально вiдповiдальний бiзнес. Передовi компанii' останнiми роками займа-ють усе бшьш активну природоохоронну позищю i не лише дотримуються еколопчного законодавства, але i самi виступають з iнiцiативами, спрямо-ваними на посилення природоохоронних норм у сво!х корпорацiях, як нерiдко бувають жорсткь шими, нiж навiть прописанi в законодавства
Забезпечення дотримання екологiчних вимог суб'ектами середнього i малого тдприемництва е серйозною проблемою для природоохоронних орга-нiв у всьому свт, не в останню чергу тому, що для ще! категорii' тдприемств характернi особливостi, що ускладнюють застосування традицiйних методiв дотримання виконання вимог. Кшьшсне визначення дi! на довшлля, пов'язано! з дiяльнiстю МСП, е важ-ливою передумовою для вироблення адекватно! еко-логiчно!' полiтики ввдносно цих компанiй, а також стратегш i програм по забезпеченню дотримання ними нормативно-правових вимог.
Сукупний ефект вiд дiяльностi велико! кшько-ст МСП може призводити до серйозних еколопч-них проблем. Дп МСП промислового сектору в щ-лому придiляеться достатня увага, оскiльки в про-цесi виробництва вони споживають енергiю i при-роднi ресурси, одночасно створюючи ввдходи i за-бруднюючи довкшля. У той же час не слад нехтувати i дiею компанiй, працюючих у сiльському господар-ствi i сферi послуг. МСП усiх галузей можуть впли-вати негативно на бiорiзноманiтнiсть унаслiдок свого впливу на мюця життя, особливо на терито-рiях, уразливих з екологiчного погляду.
Згiдно з оцiнками доповiдi про дто МСП на довкшля, тдготовленого компанiею ECOTEC Research and Consulting за замовленням Свропейсько! Комiсi!, на МСП доводяться до 60% вiдходiв вироб-
ництва i 80% випадкiв забруднення довкшля в Ан-глп й Уельсг За оценками Екологiчного центру Уельсу, на МСП, ям складають 97% компанш у сiльських областях Уельсу, припадае близько 91% вiдходiв, що утворюються в цiй мiсцевостi [12].
У до^джент, виконаному в Нвдерландах ор-ганiзацiею TNO1, вiдзначаеться, що невелик про-мисловi об'екти приводять до iстотного збiльшення навантаження на довкшля (близько 50%) по ряду за-бруднюючих речовин, передусiм, по азоту, фосфору, важким металам, деяким пестицидам, озоно-руйнуючим речовинам, а також летким органiчним сполукам (ЛОС). Вони вносять вклад у процеси за-кислiння довкiлля й е ютотним джерелом вiдходiв як небезпечних, так i безпечних. Дiя МСП особливо iстотна в таких галузях, як: сiльське господарство, зокрема, штенсивш методи тваринництва, будiв-ництво, видалення i вторинна переробка вiдходiв, харчова промисловiсть, виробництво будматерiалiв, виробництво металево! й електротехнiчноï продук-Щ! [13].
У той же час, МСП здатш внести вклад у забезпечення еколопчно стойкого розвитку, оскшьки де-якi з них активно беруть участь у виробнищи еколопчно значимо! продукцп i послуг. Компанп, пра-цюючi у сферi екологiчного консалтингу (напри-клад, у сферi екологiчного менеджменту, чистшого виробництва, управлiння вiдходами i т.п.) часто належать до категорп МСП. Деяк МСП пропонують послуги з ландшафтного планування, дослiдження забруднених майданчишв, рекультивацп i вiднов-лення порушених земель. МСП також часто служать центрами продажiв чистiших технологiй i середови-щезахисного устаткування.
Найважливiшим чинником, що впливае на по-ведiнку малих тдприемств ввдносно дотримання нормативно-правових вимог у сферi охорони довкшля, е недостатнiй рiвень компетентностi i наяв-ного потенцiалу, необхiдних для прийняття еколо-гiчно стойких mдходiв до промислового розвитку. Багато МСП не мають у розпорядженнi шформацл про сучаснi органiзацiйнi i техшчт рiшення, що до-зволяють тдвищити екологiчну (а iнодi й еконо-мiчну) результативнiсть. Це вiдбуваеться на mi за-гального недолiку як управлшських i технiчних на-вичок в середовищi МСП, так i людських ресурсiв для виконання певних завдань, особливо якщо цi завдання вважаються такими, що не мають ввдно-шення до основно! дiяльностi органiзацiï. МСП також мають у розпорядженш меншi фiнансовi ресурси для iнвестицiй в оргашзацшт i технiчнi рь шення, як могли б тдвищити екологiчну спйкють !х дiяльностi. Нарештг, на вiдмiну вiд великих тд-приемств, МСП значно меншою мiрою заклопотанi своею репутащею «еколопчно сввдомо!» компанп' в очах широко! громадськосп.
Подолання недолтв у сферi дотримання еко-лопчних вимог малими i середнiми тдприемствами залежить вiд ряду критичних чиннишв, включаючи:
1) посилення стимулГв для дотримання вимог, включаючи ясшшГ вигоди нееколопчного характеру, що дозволяють тдвищити мотиващю МСП;
2) достатне знання про д1ю тдприемства на довкшля, а також оргашзацшш Г техшчш шстру-менти, що дозволяють понизити цю дто;
3) змщнення потенщалу з точки зору ресурав, якост управлГння, взаемодп Гз защкавленими сторонами Г т.д.
Прогрес у сферГ дотримання еколопчних вимог сповшьниться, якщо МСП не розглядатимуть себе в якост елеменпв ширшо! динамГчно! системи, що об'еднуе дшових партнерГв Г споживачГв, державш Г фшансовГ шститути, науково-дослвдш й Гнш орга-шзацп, а також суспшьство в цшому (рис. 5).
f >
Досл1дницьк1
та консалтингов1
оргашзацп
к.
Рис. 5. Динамiчна система полiпшення еколопчно"! результативност
Взаемодп мГж рГзними сторонами в такш сис-темГ можуть використовуватися для систематичного тдвищення еколопчно! результативности МСП за допомогою таких заходГв, як:
1) ефективн потоки шформацп вед зовшшшх зацшавлених сторш;
2) тиск зовшшшх защкавлених сторш у на-прямГ реалГзацп конкретних заходГв щодо зниження негативно! дп або полГпшення еколопчно! результативности в цшому;
3) техшчна Г фшансова допомога зовшшшх защкавлених сторш (рис. 6).
РГзш защкавлеш сторони можуть чинити тиск на тдприемства у напрямГ тдвищення еколопчно! результативности останшх рГзноманГтними способами:
1) державш органи можуть використати поед-нання рГзних шструменпв регулювання, включаючи видачу еколопчних дозволГв, платежГ за забруд-нення довкшля, мехашзми закутвель для держав-них потреб тощо, для стимулювання тдвищення еколопчно! результативносп Г встановлення вщпо-вщних цшей. Шдвищенню ефективност шструмен-■пв регулювання може сприяти !х адаптащя з ураху-ванням специфши МСП (наприклад, загальне на-вантаження на МСП, пов'язане з державним регулю-ванням, може бути менше, шж у разГ великих тд-приемств);
2) споживачГ можуть ввддавати перевагу продукт!, що чинить меншу дто на довкшля упродовж усього життевого циклу;
3) швестори Г банки можуть ощнювати мож-ливу еколопчну вщповщальшсть тдприемств Г вра-ховувати еколопчш ризики при наданш фшансу-вання;
4) постачальники Г клГенти-посередники можуть вимагати ввд сво!х дшових партнерГв систематичного застосування певних заходГв щодо зниження дп, а також певного рГвня еколопчно! результативности;
5) еколопчш й ГншГ Гнвестишйш фонди, у тому числГ створен за участю оргашзацш-донорГв, можуть надавати фшансування для певних проекпв, зокрема, по розвитку чиспшого виробництва;
6) посилення тиску громадськост на тдприем-ства у напрямГ реалГзаци заходГв для зниження дп на довкшля.
ПодГбш мехашзми квазГрегулювання за участю третях сторш можуть бути ефектившшими, шж пряме втручання держави, Г бшьш охоче прийматися бГзнесом. Проте юнуе певна байдужють з боку спо-живачГв вщносно еколопчно! результативност МСП, особливо «мшротдприемств». Це е негатив-ним стимулом з точки зору еколопчно! результативности МСП.
Зовшшнш тиск
Рис. 6. Умови ефективноТ реал1зац1'1 заход1в щодо забезпечення стшкого розвитку в промисловост1 i сприяюч1 цьому зовн1шн1 чинники
Одне з можливих ршень, що дозволяють МСП здолати традищйш еколопчш проблеми Г недолш людського потенщалу, - розвиток горизонтально! мережево! взаемодп з Гншими фГрмами, що знахо-дяться в аналопчному положенш В деяких випад-ках така взаемодГя оргашзовуеться за Гшщативою або шд керГвництвом державних або квазвдержав-них регулюючих оргашзацш на тимчасовш основГ, з основною метою тдвищення рГвня еколопчного менеджменту мюцевих МСП. В шших випадках шщ-атива розвитку взаемодп належить самим МСП, що прагне до сшльно! мобшзацп знань Г ресурав, особливо, коли вони стикаються з схожими проблемами або можливостями.
1нструменти, що дозволяють шдвищити мГру дотримання еколопчних вимог Г еколопчну резуль-татившсть тдприемств, можна роздшити на двГ групи: 1) шструменти, вживаш самими шдприем-ствами добровшьно або в якост реакцп на т або шшГ нормативш вимоги; 2) шщативи державних оргашв. ДГя цих шструменпв може бути тдкрш-лена участю защкавлених сторш та шщативами, за-снованими на ринкових мехашзмах.
МГра використання ввдповГдних шструменпв залежить вед рГвня мотивацп МСП, !х шформовано-ст Г потенщалу. Як було вщмГчено вище, для того щоб спонукати МСП до використання цих шструменпв, зазвичай потрГбш зовшшш стимули Г шд-тримка. У цьому контекст! першим кроком державних оргашв мае бути визначення стимулГв для МСП Г ощнка !х потреб у змщненш потенщалу. Для вико-нання цього завдання самГ державш органи повинш придбати достатш знання. Сприяння змГцненню потенщалу МСП Г !х тдтримка будуть лопчним про-довженням ще! дГяльностг
Найважливший елемент розробки програм шд-тримки дотримання нормативних вимог - визначення ефективних мехашзмГв, що не вимагають над-
мiрних ресурав вiд держави. Очевидною вщправ-ною точкою е ощнка потенцiалу державних оргашв у сферi розробки i реалiзацii таких програм, а також цшеспрямоваш дii з розвитку цього потенщалу. 1н-формацiя про розроблеш iнiцiативи щодо пiдтримки дотримання нормативних вимог повинна широко публiкуватися.
Слад також розглянути можливостi для залу-чення третях сторiн. Прагнення i можливост остан-нiх вплинути на поведiнку МСП залежатимуть вiд !'х власноi обiзнаностi, компетентностi i доступу до ш-формацii про еколопчну результативнiсть МСП i мiри дотримання ними еколопчних вимог.
Конкретнi заходи шституцюнального характеру можуть сприяти успiху державних iнiцiатив щодо тдтримки дотримання нормативних вимог. У рамках природоохоронних структур увесь спектр завдань по взаемодп з МСП, включаючи сприяння дотриманню ними нормативних вимог, може бути покладений на один провщний пiдроздiл або розпо-дшений мiж декiлькома пiдроздiлами. Переважна модель у кожному конкретному випадку залежа-тиме вiд загальноi органiзацiйноi структури природоохоронних оргашв.
Досить часто в природоохоронних органах ю-нують спецiалiзованi пiдроздiли, орiентованi на сприяння в дотриманш вимог, наприклад, шформа-цшш центри. У складi американського Агентства з охорони довкшля (EPA) е ушкальний пiдроздiл -Офiс Уповноваженого (омбудсмена) по малому бiз-несу. Уповноважений розглядаеться як iнстанцiя, в чи функцп входить об'ективний дозвiл конфлiктiв, а також як незалежне й об'ективне джерело досто-вiрноi iнформацii для широко!' громадськостi i конкретно!' цiльовоi' аудиторii (МСП) [7]. Подiбнi шд-роздiли повинш мати достатнi повноваження для здшснення сво!'х функцiй i забезпечення сшвпращ з боку iнших природоохоронних оргашв.
З метою створення сприятливих умов для тако! спiвпрацi усередииi природоохоронних органiв (а також з iншими зацiкавленими сторонами усерединi i поза державними iнститутами) може виявитися не-обхiдною розробка стратегi! сприяння дотримання вимог. Подiбний документ не лише надасть ввдпо-вiдним пiдроздiлам мандат для !х подальшо! роботи, але i дозволить визначити прiоритети i послщов-нiсть дiй, особливо в умовах обмежених ресурсiв, видiлених на цей напрям дiяльностi.
Мiжнародна ствпраця може виявитися корис-ним засобом, що дозволяе хоч би частково компен-сувати недолш ресурсiв. Оскiльки багато проблем, з якими стикаються МСП в рiзних кра!нах, а також !х ршення мають схожу природу, може бути виправ-даним, наприклад, такий крок, як передача керiв-ництва по дотриманню вимог у рамках передачi ноу-хау.
Висновки та рекомендации Нормативно-пра-вова база Укра!ни бiльшою мiрою сприяе розвитку МСП i передбачае зниження адмiнiстративного на-ваитаження на шдприемства, а також цiльову тд-тримку малого i середнього бiзнесу. У руслi цих тенденцiй природоохоронш органи Укра!ни отри-мали серйозний мандат на дiяльнiсть щодо шдтрим-ки дотримання екологiчних вимог. Основна мета ще! дiяльностi полягае в розробщ i реалiзацi! орiен-тованого на результат i погодженого шдходу до тд-вищення обiзнаностi з природоохоронних питань i екологiчно! результативност малого i середнього бiзнесу.
На регюнальному та мiсцевому рiвнi необ-хiдно:
1) полiпшити розумiния рiзноманiтностi МСП, !х потреб i найбшьш ефективних методiв роботи з ними;
2) розробити i впровадити iнструменти, спри-яючi екологiчно вiдповiдальнiй поведiнцi в секторi МСП;
3) розширити участь защкавлених сторiн у про-цесi тдтримки дотримання екологiчних вимог.
Дiяльнiсть природоохоронних оргашв Укра!ни вiдносно дотримання еколопчних вимог суб'ектами МСП необхiдно здшснювати за наступними напря-мами:
1. Аналiз значения МСП для довкiлля i нав-чання персоналу для забезпечення кращого розу-мiння проблем, пов'язаних з природоохоронним ре-гулюваниям цих шдприемств, а також знайомства з конкретними iнструмеитами, якi можуть бути вико-ристанi для цих цiлей. Призначення «Уповноваже-ного по малому i середньому бiзнесу», який пред-ставлятиме i захищатиме iнтереси малого i середнього бiзнесу усередииi природоохоронних оргашв.
2. Забезпечення легкого доступу до шформацл i пiдтримка регулярного дiалогу, включаючи: а) он-лайновий доступ до законiв i тдзаконних актiв; б) аналiз i поширення iнформацi! про екологiчиу ре-
зультативнють i потреби МСП; в) отримання зво-ротного зв'язку вiд МСП.
3. Удосконалення процедурних аспектiв, включаючи: а) забезпечення участ МСП у процесах, пов'язаних з регулюванням; б) подальше спрощення пiдходiв до видачi дозволiв i вщповщних процедур; в) встановлення чiтких вимог по виробничому мош-торингу, адаптованих до специфiки МСП, та ште-грацiя еколопчно! звiтностi пiдприeмств; г) спрощення шспекцш i 1х координацiя з iншими органами.
4. Сприяння в дотриманш екологiчних вимог i заохочення передового досвiду, включаючи: а) роз-робку довiдкових матерiалiв для МСП; б) сприяння впровадженню систем екологiчного менеджменту i mдходiв чистiшого виробництва; в) сприяння розробщ учбових програм по системах еколопчного менеджменту i пiдходах чиспшого виробництва, адаптованих до потреб МСП; г) формування меха-нiзмiв взаемодп з МСП (наприклад, безпосереднш обмiн iнформацiею при вiдвiдуваннi об'ектiв i шд час зустрiчей, або створення iнструментiв на основi iнформацiйних технологiй); д) сприяння громад-ському визнанню компанiй, що дотримуються еко-логiчних вимог або виходять за межi простого до-тримання.
5. Розвиток спiвпрацi з недержавними зацiкав-леними сторонами, включаючи: а) створення умов для розвитку непрямих механiзмiв регулювання за участю третях сторш; б) сприяння розвитку мереже-во! взаемодп по екологiчних проблемах мiж шдпри-емствами; в) заохочення зусиль унiверситетiв по введенню учбових курив i програм, спрямованих на розширення мiсцевих знань по системах еколопчного менеджменту, тдходах чист^шого виробництва, екомаркуванню й iншим шструментам еко-логiчноl полiтики.
Потрiбне подальше уточнения i визначення прiоритетiв пропонованих дiй на основi аналiзу по-тенцiйноl ефективностi рiзиих iнструментiв з ураху-ванням економiчноl i сощально! обстановки, що ди-намiчно змiнюеться, людського потенцiалу i фiнан-сово! здiйсненностi. Крiм того, потрiбна координа-цiя передбачуваних дiй з iншими iнiцiативами, спря-мованими на сектор МСП. Нарешт!, необхiдно пов-ною мiрою використати переваги роботи в партнер-ствi з недержавним сектором.
Лггература
1. Бутенко А. I.; Шлафман Н. Л. Методологiчнi засади подолання диспропорцiй розвитку шдприемниць-кого сектору як складово! сталого розвитку економiки Укра!ни. BicHUK eKOHOMiHHOi науки Украши. 2015. № 1 (28). С. 34-38.
2. Бутенко А. I., Войнаренко М. П., Ляшенко В. I. та ш. Модершзащя механiзмiв розвитку малого та середнього бiзнесу : моногр. / НАН Украши, !н-т еконо-мiки пром-стi. Донецьк, 2011. 326 с.
3. Жуков С., Дюгованець О., Балко О. Мале тд-приемництво в Украíнi: роль, стан i перспективи роз-
витку в перюд соцiально-економiчних потрясшь. Bic-никeKOHOMÎHHOïнауки Укра'ти. 2019. N° 1(36). С. 40-43.
4. Коритько Т. Ю., Осадча Н. В., Толмачова Г. Ф. Проблеми розвитку малого та середнього 6i3Hecy. Еко-homîhhuû eicHUK Донбасу. 2020. № 2 (60). С. 4-9. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-4-9.
5. Бутенко А. I., Шлафман Н. Л. Напрямки дере-гуляцiï дiяльностi малих пiдприeмницьких структур в Украïнi. BicHUK eKOHOMiHHOï науки Украши. 2012. № 1 (21). С. 30-33.
6. Звгг про стратепчну еколопчну оцшку. Дода-ток до Стратегiï розвитку Донець^' областi на перiод до 2027 року. URL: https://dn.gov.ua/ua.
7. Про Основш засади (стратегiю) державноï еко-лоriчноï полiтики Украши на перюд до 2030 року: Закон Украши ввд 28 лютого 2019 р. № 2697-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2697-19#Text.
8. 1ванов С. В., Ляшенко В. I., Харазшвш Ю. М., Кучеров А. В., Коритько Т. Ю. Локалiзацiя та л^вда-цiя насладив катастрофи довк1лля на Донбаа. Еконо-мiчний вюник Донбасу. 2019. № 3 (57). С. 217-240. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-3(57)-217-240.
9. Звгт про стратегiчну екологiчну оцiнку. Дода-ток до Регiональноï програми розвитку малого i середнього шдприемництва в Донецькш областi на 20212022 роки». URL: https://dn.gov.Ua/storage/app/sites/1/ uploaded.
10. Сайт Головного управлшня статистики у Донецькш областi. URL: http://donetskstat.gov.ua/statin form1/activity_pidpr.php.
11. Проект регiональноï програми розвитку малого i середнього шдприемництва на 2021-2022 рр. URL: https://dn.gov.ua/ua.
12. Commission of the European Communities. (2000). Report on SMEs and the Environment. Produced by Ecotec Research and Consulting.
13. Austrian Institute for Small Business Research. (1999). Economic Performance Database.
References
1. Butenko, A. I., Shlafman, N. L. (2015). Methodological principles of overcoming of disproportions of development an enterprise to the sector as a constituent of steady development of economy of Ukraine. Visnyk eko-nomichnoinauky Ukrainy, 1 (28), pp. 34-38 [in Ukrainian].
2. Butenko, А. I., Voynarenko, M. P., Lyashen-ko, V. I. et al. (2011). Modernizatsiya melhanyzmiv rozvydku malaho ta serednoho biznesu [Modernization of small and medium business development mechanisms]. Donetsk, IIE of NAS of Ukraine. 326 р. [in Ukrainian].
3. Zhukov, S., Dyuhovanets, O., Balko, O. (2019). Male pidpryyemnytstvo v Ukrayini: rol, stan, I perspek-tyvy rozvydku v period sitsiakno-ekonomichnykh po-tryasin. [Small business in Ukraine: role, state and prospects of development in the period of socio-economic shocks]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (36), рр. 40-43 [in Ukrainian].
4. Korytko, T., Osadcha, N., Tolmachova, А. (2020). Problems of Small and Medium Business Development. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2 (60), pp. 4-9. doi: https://doi.org/10.12958/ 1817-3772-2020-2(60)-4-9 [in Ukrainian].
5. Butenko, A. I., Shlafman, N. L. (2012). Directions of deregulation of activity of small enterprise structures are
in Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (21), pp. 30-33 [in Ukrainian].
6. A report is on a strategic ecological estimation. Appendix to Strategy of development of the Donetsk area on a period 2027 to. Retrieved from https://dn.gov.ua/ua [in Ukrainian].
7. On Basic principles (strategy) of public ecological policy of Ukraine on a period 2030 to: Law of Ukraine from February, 28 in 2019 № 2697-VIII. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text [in Ukrainian].
8. Ivanov, S., Lyashenko, V., Kharazishvili, Yu., Ku-cherov, A., Korytko, T. (2019). Localization and elimination of the consequences of the environmental catastrophe in the Donbass. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 3 (57), pp. 217-240. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-3(57)-217-240 [in Ukrainian].
9. A report is on a strategic ecological estimation. Appendix to the Regional program of development of small and middle enterprise in the Donetsk area on 2021-2022. Retrieved from https://dn.gov.ua/storage/app/sites/1/up-loaded [in Ukrainian].
10. Site of Main administration of statistics is in the Donetsk area. Retrieved from http://donetskstat.gov.ua/ statinform 1/activity_pidpr.php [in Ukrainian].
11. Proyekt of the regional program of development of small and middle enterprise on 2021-2022. Retrieved from https://dn.gov.ua/ua [in Ukrainian].
12. Commission of of the of European Communities. (2000). Report of on of SMEs of and the of Environment. Produced of by of Ecotec Research and of Consulting.
13. Austrian Institute for of Small Business Research. (1999). Economic Performance Database.
Ляшенко В. I., Толмачова Г. Ф. Шдтримка 6i3-несу щодо дотримання еколопчних вимог в умовах критичного стану довкшля Донбасу
Статтю присвячено дослвдженню ключових ш-струменпв сприяння суб'ектам малого та середнього шдприемництва (МСП) у дотриманш вимог природо-охоронного законодавства i визначенш еколопчних методiв ведення бiзнесу на основi кращого досввду кран СС i ОЕСР. За останш п'ятнадцять рошв в Укра-rni з'явилися м№йони Щдприемщв i власнишв. При цьому виникла необхвдшсть скорочення до на при-родне довкшля МСП при виробнищга товарiв i послуг. Авторами статп розглянуто сучасний стан довкшля та динам^ розвитку еколопчно! ситуацп на територи Донбасу у зв'язку з тим, що урядом Украши заплано-вано запровадження експерименту щодо формування територш приоритетного розвитку в Донецькш i Лу-ганськш областях. У статп висвилено тенденцп розвитку МСП в Донецькш обласп, яш свщчать про зрос-тання пвдприемницького сектору репону.
Авторами проведено дослщження зарубiжного досввду забезпечення дотримання екологiчних вимог суб'ектами МСП. Забезпечення дотримання еколопчних вимог суб'ектами МСП е серйозною проблемою для природоохоронних оргашв у всьому свт, не в останню чергу тому, що для ще! категори пiдприемств характернi особливостi, що ускладнюють застосування традицiйних методiв дотримання виконання вимог. Кiлькiсне визначення дп на довкiлля, пов'язано! з дiя-льнiстю МСП, е важливою передумовою для вироб-
лення адекватно! еколопчно! полiтики вщносно цих компанiй, а також стратегш i програм щодо забезпе-чення дотримання ними нормативно-правових вимог. Нормативно-правова база Укра!ни бiльшою мiрою сприяе розвитку МСП i передбачае зниження адмь нiстративного навантаження на шдприемства, а також цiльову пiдтримку малого i середнього бiзнесу. У русл цих тенденцiй основна мета дiяльностi природоохо-ронних органiв Укра!ни полягае в розробщ i реалiзацi! орiентованого на результат i погодженого тдходу до пiдвищення обiзнаностi з природоохоронних питань i екологiчно! результативностi малого i середнього бiзнесу. Запропоновано рекомендаци щодо падтримки дотримання екологiчних вимог суб'ектами МСП Укра-!ни.
Ключовi слова: бiзнес, мале та середне тдприем-ництво, суб'ект малого та середнього тдприемництва, довк1лля, екологiчнi вимоги, еколопчна ситуацiя.
Lyashenko V., Tolmacheva A. Business compliance support environmental requirements in a critical state of the environment of Donbass
The article is sanctified to research of key instruments of assistance to the small and middle business (SMB) entities in the observance of requirements of nature protection legislation and determination of ecological methods of doing business on the basis of the best experience of countries of EU and OERS. For the last fifteen years millions of businessmen and proprietors appeared in Ukraine. Thus there was a necessity of reduction of operating on the natural environment of SMB at producing goods and services. The authors of the article are consider the modern state of environment and loud speaker of development of ecological situation on territory of Donbas in connection with that Government of Ukraine is pre-arrange the input of experiment in relation to forming of territories of priority development in the Donetsk and Lugansk areas. In the article progress of SMB trends are reflected in the Donetsk area, that testify to the increase of enterprise sector of region.
Authors are conduct research of foreign experience of providing of observance of ecological requirements by the subjects of SMB. Providing of observance of ecological requirements the subjects of SMB are by a serious problem for nature protection organs in the whole world, not in the last turn because for this category of enterprises characteristic features that hamper application of traditional methods of observance of implementation of requirements. Quantitative determination of operating on an environment, related to activity of SMB, is important pre-condition for making of adequate ecological policy in relation to these companies, and also strategies and programs in relation to providing of inhibition by them normatively-legal requirements. The Normatively-legal base of Ukraine in a greater degree assists to development of SMB and foresees the decline of the administrative loading on enterprises, and also having a special purpose support of small and middle business. In the river-bed of these tendencies the primary purpose of activity of nature protection organs of Ukraine consists in development and realization oriented to the result and the concerted going near the increase of awareness on nature protection questions and ecological effectiveness of small and middle business. Recommendations are offered in relation to support of observance of
ecological requirements by the subjects of SMB of Ukraine.
Keywords: business, small and medium entrepreneur-ship, small and middle business, environment, ecological requirements, ecological situation.
Ляшенко В. И., Толмачева А. Ф. Поддержка бизнеса в соблюдении экологических требований в условиях критического состояния окружающей среды Донбасса
Статья посвящена исследованию ключевых инструментов содействия субъектам малого и среднего предпринимательства (МСП) в соблюдении требований природоохранного законодательства и определении экологических методов ведения бизнеса на основе лучшего опыта стран ЕС и ОЭСР. За последние пятнадцать лет в Украине появились миллионы предпринимателей и собственников. При этом возникла необходимость сокращения действия на природную окружающую среду МСП при производстве товаров и услуг. Авторами статьи рассмотрено современное состояние окружающей среды и динамика развития экологической ситуации на территории Донбасса в связи с тем, что правительством Украины запланировано проведение эксперимента по формированию территорий приоритетного развития в Донецкой и Луганской областях. В статье отражены тенденции развития МСП в Донецкой области, которые свидетельствуют о росте предпринимательского сектора региона.
Авторами проведено исследование зарубежного опыта обеспечения соблюдения экологических требований субъектами МСП. Обеспечение соблюдения экологических требований субъектами МСП является серьезной проблемой для природоохранных органов во всем мире, и в первую очередь потому, что для этой категории предприятий характерны особенности, которые затрудняют применение традиционных методов соблюдения выполнения требований. Количественное определение действия на окружающую среду, связанного с деятельностью МСП, является важной предпосылкой для выработки адекватной экологической политики относительно этих компаний, а также стратегий и программ по обеспечению соблюдения ими нормативно-правовых требований. Нормативно-правовая база Украины в большей степени содействующая развитию МСП, предусматривает снижение административной нагрузки на предприятия, а также целевую поддержку малого и среднего бизнеса. В русле этих тенденций основная цель деятельности природоохранных органов Украины заключается в разработке и реализации ориентированного на результат и согласованного подхода к повышению осведомленности по природоохранным вопросам и экологической результативности малого и среднего бизнеса. Предложены рекомендации относительно поддержки соблюдения экологических требований субъектами МСП Украины.
Ключевые слова: бизнес, малое и среднее предпринимательство, субъект малого и среднего предпринимательства, окружающая среда, экологические требования, экологическая ситуация.
Стаття надшшла до редакцл 04.12.2020
Прийнято до друку 16.03.2021
