CC BY
8
УДК 331.522+364.32(477) DOI: https://doLorg/10.37405/m9-7206.2020Л(38)Л54-159
Валентина Полжартвна Антонюк
д-р екон. наук ОКСЮ 0000-0003-2100-7343,
1нститут економки nромисловостi НАН Украти, м. Кшв
ЗДОРОВ'Я В СИСТЕМ1 ЧИННИК1В ФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ УКРА1НИ
Постановка проблеми. Для забезпечення динамiч-ного економiчного зростання особливо важливим е формування i розвиток трудового потенщалу, який виступае особистим чинником виробництва й внут-рiшнiм чинником соцiапьно-економiчного розвитку. Вiн формуеться пiд впливом демографiчних, освiтнiх та соцiапьно-економiчних процеав. Особливу роль в цьому процес вiдiграе здоров'я людини та яюсна система медичного обслуговування, завданням яко! е тд-тримка здоров'я населення. Укра!на на сучасному етат стикаеться з негативною демографiчною ситу-ацiею — низькою народжувашстю та високою смерт-нiстю, мають мюце проблеми в сферi охорони здоров'я. Все це негативно позначаеться на формуванш трудового потенщалу.
Проблеми формування, використання i розвитку трудового потенщалу дослщжувалися багатьма укра!н-ськими вченими починаючи з 90-х роив ХХ столптя. В працях М. Долшнього, С. Злупка [1], С. Пасеки [2], С. Пирожкова [3], Р. Чорного [4], Л. Шаульсько! [5] визначаеться його сутшсть i структурнi компоненти. Трудовий потенцiал (ТП) являе собою сукупносп по-тенцшних трудових ресурсiв кра!ни або регюну i вимь рюеться кшьюстю економiчно активного населення, що мае певну професшну пiдготовку й здiбностi до пращ. До основних яюсних параметрiв трудового по-тенцiалу вiдносяться здоров'я, освгга, професiйна тд-готовка, вмотивовашсть до працi. Слiд вiдзначити, що в бшьшоси публiкацiй трудовий потенщал аналiзу-еться з позицiй його вщтворення та розвитку в системi освiти, його вiдповiдностi вимогам ринку пращ, ефек-тивно! зайнятостi. Чимало дослiджень присвячено ре-гiональним та галузевим проблемам розвитку трудового потенщалу. Автор ранше також аналiзував проблеми трудового потенцiалу промисловоси та регiонiв у контекстi кадрового забезпечення модершзащ! та iнновацiйного розвитку [6-8].
Однак на сучасному етат загострюеться проблема фiзiологiчного збереження i вiдтворення праце-здатного населення, яке е основою ТП, у зв'язку з не-задовшьним станом здоров'я бшьшосп населення Ук-ра!ни. Проблемi здоров'я в соцiально-економiчному контекста присвячено багато публжацш. Так, О. Ць боровський аналiзуе чинники i ризики здоров'я та розглядае його як об'ект державного управлiння [9], Н. Шерстюк i А. Соколов трактують здоров'я як еко-номiчну категорiю [10], В. Москаленко вказуе на на-явнiсть фшософських, пол^ичних, соцiальних та еко-номiчних аспекив здоров'я [11]. У монографп Н. Ме-зенцево!, С. Батиченко, К. Мезенцева [12] зроблено дослщження проблем здоров'я населення Укра!ни в регюнальному розрiзi. В статтi М. Небави та I. Заюко-ва здоров'я розглядаеться як складова людського кат-талу [13].
Незважаючи на значну кшьюсть публжацш, проблема втрати трудового потенцiалу внаслiдок незадо-вшьного стану здоров'я залишаеться актуальною. При цьому в кожному регюш щ проблеми мають сво! осо-бливость В умовах зростаючого дефiциту робочо! сили особливо важливим е пошук шляхiв збереження чи-сельностi працездатного населення та тдтримки його фiзiологiчно'i спроможностi до працi.
Метою даного дослщження е аналiз стану i дина-мiки показниюв здоров'я працездатного населення як чинника формування трудового потенщалу Укра!ни. Для досягнення дано! мети були використат методы теоретичного узагальнення, порiвняльного та еконо-мжо-статистичного аналiзу.
Виклад основного матер1алу. Здоров'я е базовою умовою житше^льноси людини i головною його щн-нiстю. Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ) визначае здоров'я як стан повного фiзичного, душевного i соцiального благополуччя, саме такий стан дае змогу людинi повноцiнно жити, здшснювати еконо-мiчну i трудову дiяльнiсть та виконувати безлiч соща-льних функцш. Як вiдзначае ректор Нащонального медичного унiверситету iм. О. О. Богомольця В. Москаленко, сутшсть здоров'я стосуеться фшософських, полггачних, соцiальних та шших аспектiв. Фшософ-сью аспекти полягають у виборi цiннiсних орiентирiв, полiтичнi — в забезпеченнi стабшьноси та безпеки держави, соцiальнi — у вщновленш трудових ресурсiв, здатносп до суспшьно-корисно! дiяльностi, еконо-мiчнi — в пiдвищеннi продуктивностi пращ, створенш матерiальних благ, що полшшують добробут населення i яюсть життя. Психологiчна складова визначаеться перевагами, мотиващею в поведiнцi зi збереження здоров'я, медична — у формуванш потреби в послугах охорони здоров'я [11]. У данш статт ми ак-центуемо увагу саме на соцiально-економiчних аспектах здоров'я, пов'язаних з вщтворенням трудового потенщалу кра!ни, що мае надзвичайно важливе зна-чення для забезпечення сталого i безпечного розвитку Укра!ни. Поряд iз низьким рiвнем добробуту населення, наявнiстю безробптя та неконтрольованою мь грацiею низький рiвень стану здоров'я населення стримуе економiчний розвиток та формуе загрози для нащонально! безпеки Укра!ни
За ощнкою бвропейсько! комiсii здоров'я робить суттевий внесок у розвиток економiки через збшь-шення продуктивностi пращ, забезпечешсть робочою силою, навички i заощадження, яю стають джерелом швестицш. За розрахунками, близько 50% економiч-ного зростання Великобританп з 1780 по 1980 р. е результатом полшшення здоров'я й харчування населення [14, с. 62]. Позитивний вплив здоров'я на еко-номiчне зростання мае мiсце в уетх державах. До-слiдження в кра!нах ЦС6 i СНД показали, що навиъ
154
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
невелике полшшення охорони здоров'я приводить до ютотного зростання ВВП: порiвнюючи з вихщним сценарieм без будь-яких змiн, у разi щорiчного зни-ження смертностi лише на 2% протягом 25 роив вщ-будеться збшьшення ВВП на 26% у Казахстан та Ро-сiйськiй Федерацп i на 40 % — у Грузи та Румуш! [14].
Здоров'я е одним iз найважливiших чинниюв у формуванш трудового потенцiапу. В Укра'!ш рiвень здоров'я знижуеться з пiдвищенням вiку людини. За
об'еднаними даними дослщжень з самооцiнки здоров'я населення, проведених протягом двох роив (тра-вень 2015 р. — травень 2017 р.), серед молодi у вщ1 вiд 18 до 29 роив здоровими почуваються 69%, у вщ1 вiд 30 до 39 роив — 55%, вщ 40 до 49 роив — 40%, вщ 50 до 59 роив — 26%, вщ 60 до 69 роив — 13%, i серед старших 70 — лише 8% [15]. Отже вщ 30 до 75% оаб серед рiзних вжових груп населення працездатного вiку не вщчувають себе здоровими (див. рисунок).
Частка тих, хто оцшюе свое здоров'я як хороше/дуже хороше серед р!знихстатево-в1кових груп (2015-2018 рр.)
|Чо.юв>мк аЖжкн
8054 70% 60% 50% ¿0% 30% 20% 10% 0%
70%
68%
60%
50%
44%
30%
18-29 рок!В 30-39 рокт 40-49 рожв
17%
I
9%
60-69 роюв
10%
■ 5%
В
701 старше
Рисунок 1. Диференщащя рiвня самооцтки здоров'я населення за вком [15]
Питання ощнки i збереження стану здоров'я населення працездатного в1ку потребують особливо! уваги, як головного ресурсу трудового потенщалу кра-!ни, важливо! продуктивно! сили суспшьства вiд чого залежать показники !! економiчного, сощально-куль-турного розвитку та нацiонально! безпеки. Зайняте населення ка!ни робить основний внесок в економiчний i сощальний розвиток кра!ни, формуючи валовий на-цiональний продукт. Його здоров'я визначаеться бага-тьма чинниками: умовами та безпекою працi; рiвнем добробуту та можливютю повноцiнного харчування, вщпочинку та оздоровлення; доступнiстю до яюсних медичних послуг; способом життя.
Як вщзначаеться в Щорiчнiй доповiдi про стан здоров'я населення, найбшьших втрат в Укра!ш зазнае населення працездатного вiку. Саме висока смертнiсть осiб у цьому вщ вiдiграe основну роль у формуванш низького рiвня очiкуваноl тривалостi життя населення нашо! кра!ни. Ймовiрнiсть дожиття вiд 15 до 60 роив становить для укра!нських чоловтв понад 60%, тодi як у кра!нах Заходу — 90%, а в наших захщних сусдав (Польща, Чехiя, Словаччина, Угорщина) — близько 80% [16, с. 30]. Це обумовлено малозадовшьним станом здоров'я населення та несприятливими умовами пращ.
Важливими показниками стану здоров'я населення е захворювашсть i поширешсть хвороб. Захво-рюванiсть (кшьюсть хворих з вперше в житп встанов-леним дiагнозом) характеризуе можливiсть адаптащ!
населення до чинник1в довкшля, а поширешсть хвороб (кшьюсть випадюв захворювань, зареестрованих протягом року) значною м1рою вiдображаe накопи-чення хрошчно! патолог!! i зростання цього показника зумовлено, у тому числ1 й устхами в лiкуваннi хвороб та подовженням тривалосп життя хворих 1з гострими невiдкладними станами. Серед населення працездатного в1ку Укра!ни щ показники е високими. У 2014 р. на 100 тис. зайнятих захворювашсть складала 54,1 тис. ос16, у 2017 р. — 48,8 тис., знизилась на 10%. Однак показник поширеносп хвороб за щ роки зрю на 26% i становив вщповщно 135,7 та 170,6 тис. ос16 [16, с. 71]. Ц1 данi говорять проте, що половина працюючого населення мае якусь хворобу, при цьому щор1чно в се-редньому кожен зайнятий 1-2 рази звертався до лжаря.
Поширешсть захворювань вiдрiзняeться в регю-нах Укра!ни, при цьому спостер^аеться закономiр-н1сть його нижчого р1вня в агропромислових районах на вщмшу в1д промислових. Протягом 2013—2017 рр. поширешсть хвороб серед працездатного населення за регюнами Укра!ни мала тенденщю до зростання абсолютно у вс1х регiонах нашо! держави. №йвищ1 р1вн1 поширеностi хвороб на 100 тис. вщповщного населення зафжсовано у м. Ки!в (234,8 тис. ос16), Дшпро-петровськш областi (231,6 тис.), Чернтвськш областi (212,4 тис.), Кишськш областi (205,8 тис.), Вшницькш областi (196,5 тис.). сл1д зазначити, що у 20 областях Укра!ни у 2017 р. рiвень поширеноси хвороб серед працездатного населення кра!ни був вищими за се-
редньо укра!нський показник поширеноси хвороб серед населення працездатного вжу (170,6 тис. на 100 тис. вщповщного населення). Значно нижчим цей показник був у Сумсьюй, Черкасьюй, Львiвськiй, Жито-мирсьюй, Волинсьюй областях, а найнижчий рiвень вищезазначеного показника у 2017 р. був зафжсова-ний у Лугансьюй областi (135,9 тис. на 100 тис. працездатного населення [16, с. 71].
Як вщзначаеться у Щорiчнiй доповда, в структурi поширеностi хвороб серед працездатного населення кра!ни за основними класами хвороб, як i у попереднi
Даш табл. 1 свщчать, що в ycix ВЕД умови працi попршуються, оскшьки зростае частка працiвникiв, зайнятих на роботах 3i шкщливими умовами пращ. Незначне зменшення вiдбулося лише в промисловоси, що обумовлено втратою велико! юлькосп пiдприемств вугшьно'1 промисловоси внаслiдок окупацп Донбасу.
Важливе сощальне значення мають показники професiйноï захворюваносп i виробничого травматизму, оскшьки вони характеризуюсь не тальки стан
Кшьюсть нещасних випадюв i потерпших вiд них скорочуеться, однак скорочуеться i чисельнiсть зайнятих в економщь Тому у розрахунку на 10 тис. працю-ючих кшьюсть потерпших майже не змiнюеться i скла-дае 7 осiб. Чисельшсть смертельних випадюв знижу-еться дуже повально, а у розрахунку на 10 тис. зайнятих залишаеться майже без змш. Значнiй частщ потерпших щорiчно (8,5-10%) встановлюеться швалщ-нiсть.
роки, перше мюце займають хвороби системи крово-об^у (37,4%), друге мiсце посiдають хвороби оргашв дихання (12,6%), трете мюце належить хворобам орга-нiв травлення (10,5%), четверте — хвороби сечостате-во1 системи (6,0%), п'яте мюце займають хвороби юст-ково-м'язово! системи та сполучно'1 тканини (5,8%) [16, с. 72]. Ц хвороби обумовлеш як умовами життя i трудово! дiяльностi, так i станом охорони здоров'я.
Великими ризиками для здоров'я пращвниюв е поширешсть в Украш несприятливих та небезпечних умов пращ, про що свщчать даш табл. 1.
здоров'я зайнятого населення, але й умови його пращ, стан техшки безпеки i охорони пращ на виробнищга, не тшьки дiяльностi системи охорони здоров'я, але й адмшстрацп пiдприемств, професiйних спилок, оргашв державного управлшня. Поширенiсть несприятливих умов пращ призводить до втрати трудового потенщалу внаслщок нещасних випадюв, яю призводять до травматизму, а нерщко i до смертносп (табл. 2).
Таблиця 2
Серед причин нещасних випадюв основними е: порушення трудово! i виробничо'1 дисциплiни — 20,0%; порушення вимог безпеки щд час експлуатацп облад-нання, устаткування, машин, механiзмiв тощо — 12,4; порушення правил безпеки руху (польотiв) — 7,7; iншi органiзацiйнi причини — 23,7; незадовшьний техшч-ний стан виробничих об'екпв, будiвель, споруд, iнже-нерних комушкащй, територп; засобiв виробництва;
Таблиця 1
Частка штатних пращвниюв, зайнятих на роботах з1 шкщливими умовами пращ, на 31 грудня, _% до облжово? к1лькост1 штатних пращвниюв [17, с. 8] __
Види економiчноï дiяльностi, Код за КВЕД—2010 2013 2015 2017 2019
Усього по нащональному господарству, в тому чист в основних ВЕД 29,5 28,9 28,4 29,6
Сшьське господарство та надання пов'язаних з ним послуг 01.1-01.6 8,7 11,2 12,6 14,5
Промисловють B+C+D+E 35,8 35,3 34,1 34,0
Постачання електроенергп, газу, пари та кондищйо-ваного повiтря D 33,0 35,2 34,9 34,0
Водопостачання; каналiзацiя, поводження з вiдхо-дами E 32,1 35,3 35,4 36,5
Бущвництво F 20,7 20,8 20,5 22,5
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дiяльнiсть H 22,9 23,1 23,5 27,0
Динамка кiлькостi потерпiлих та нещасних випадкiв на виробництвi [18, с. 10-11; 20]
2014 2015 2016 2017 2018
Кшьюсть нещасних випадюв — усього, одинищь 6265 5653 5667 5510 5263
Кшьюсть потерпших вщ нещасних випадюв, яю призвели до втрати працездатносп на 1 робочий день чи бшьше — усього, оаб 6440 5851 5815 5680 5424
Кшьюсть потерпших вщ нещасних випадюв зi смертельним наслщком 886 831 879 780 775
Кшьюсть дшв непрацездатносп потерпших (включно з померлими) вщ нещасних випадюв, дшв 221993 234067 247640 269249 239089
Кшьюсть потерпших, яким установлено ш-валщшсть, оаб 635 489 398 502 458
156
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАÏНИ
транспортних 3aco6iB — 6,4; iншi техшчш причини — 4,5% [18, с. 27].
Ц дат говорять про те, що piBeHb виробничого травматизму, професшних захворювань обумовлений не тшьки тими техшко-технолопчними ризиками, яю присутнi на робочому мющ, але й соцiальними та ш-дивiдуальними факторами, а також станом оргашзацп охорони працi та медико-саштарних послуг на вироб-ництвь Незважаючи на наявнiсть законодавства з охорони пращ, ïï стан на багатьох пщприемствах не е цшком задовшьним, потребуе також пщвищення ефективностi медико-санiтарних заходiв щодо профь лактики професiйних ризиюв, охорони та змщнення здоров'я на робочому тсщ. Мае мiсце також надмiрна схильшсть вiтчизняних працiвникiв до професiйних ризиюв, та не досить вiдповiдальне ставлення до збе-реження власного здоров'я.
В Украïнi серед молодi та населення працездатного вiку мають мiсце висок! рiвнi смертностi та за-хворюваностi, пов'язаш з неiнфекцiйними захворю-ваннями, як! зростають через поширенiсть нездорового способу життя, тютюнопашння, алкогол!зму, не-належну д!ету харчування, брак ф1зично1 активносп, що призводить до ожиршня, на яке страждае третина населення. Фах!вцями пщраховано, що 40% смертей чоловтв працездатного в!ку та 22% смертей жшок вь ком вщ 20 до 64 роюв е наслщком вживання алкоголю, 58% украшщв страждае вщ зайво'1 ваги, а загальна кшьюсть курщв складае 6,3 млн оаб [16, с. 107]. Bd щ асощальш явища пщривають ф!зюлопчш основи трудового потенщалу.
Поширешсть захворюваносп i травматизму серед населення призводить до втрати трудового потенщалу краши та зниження ефективноси його використання. По-перше, висока частка оетб !з р!зномаштними хворобами та значна поширювашсть захворювань пщри-вае спроможшсть до високопродуктивно'1 пращ робо-чо1 сили через виснажешсть та неможливють пщтри-мувати необхщний для трудового процесу темп пращ, реакщю, концентращю уваги тощо.
По-друге, суттево знижуеться продуктившсть через витрати робочого часу внаслщок тимчасово'1 не-працездатность За ощнками, на р!зних пщприемствах вони вщр!зняються, однак становлять приблизно 2,5% р!чного фонду робочого часу на пщприемствах з! сприятливими умовами пращ i 5—10% на пщприемствах з небезпечними i шкщливими умовами пращ [20].
По-трете, вщбуваеться значна втрата чисельносп трудових ресурав унаслщок передчасно'1 смертносп через хвороби, нещасш випадки на виробництв! та ш-валщшсть. В умовах демограф1чно1 кризи та значно'1 трудово'1 м!грацИ це призводить до дефщиту робочо'1 сили.
Все це в сукупносп обумовлюе недовиробництво валового внутршнього продукту та стримуе можливо-ст економ!чного зростання Украши. Окр!м того, мають мюце значш витрати, яю несе населення i держава на л!кування надм!рно поширених захворювань, що також стримуе сощально-економ1чний розвиток та збщнюе населення.
Висновки. На основ! проведеного анал!зу можна зробити висновок, що здоров'я населення в щлому i, особливо, його економ!чно активно! частини е найва-
жлившим параметром трудового потенщалу i складо-вою продуктивних сил суспшьства, тому його необ-хщно пщтримувати i всшяко змщнювати.
Як вщзначаеться в Щор1чнш доповда про стан здоров'я населення, основш резерви продовження тривалосп життя i працездатносп в Украш знахо-дяться в стадп зниження смертносп населення працездатного в!ку вщ хвороб системи кровооб!гу, новоутво-рень i так званих причин смерп, викликаних не хворобами, а навмисним або випадковим зовшшшм впливом. Нин! сукупна частка цих трьох груп причин у стандартизованому коефщени смертносп вщ уах причин в Украш становить понад 80% [16]. Ц захво-рювання в основному обумовлеш яюстю i способом життя населення.
Для забезпечення збереження i розширеного вщ-творення трудового потенщалу Украши за рахунок ре-зерв!в здоров'я необхщно виршити чотири найважли-вших проблеми. Одшею з них е нагальна необхщшсть пщвищення р!вня i якоси життя, зростання доход!в, що забезпечить доступшсть широких верств населення до яюсного харчування, яюсно1 води, яюсного вщпо-чинку.
Другою дуже важливою проблемою е розвиток вгтчизняно1 системи охорони здоров'я та надання яюсних медичних послуг. Державна полггика у сфер! охорони здоров'я мае бути спрямована на посилення профилактики та забезпечення раннього виявлення захворювань, пщвищення якоси медично'1 допомоги та доступносп медичних послуг, полшшення ефектив-носп державного фшансування заклад!в охорони здо-ров'я.
Третьою проблемою е формування умов, вимог та стимушв для б!знесу щодо створення безпечних i здо-рових умов пращ. Це потребуе пщвищення техноло-пчного р!вня виробництва, переходу до сучасних безпечних вид!в виробництв, а також суттевого збшь-шення витрат на охорону пращ.
Ще одшею найважлившою проблемою е формування здорового i ф!зично активного способу життя широких верств населення, збереження ф!зичного i псинчного здоров'я, дотримання норм гтени i спо-соб!в профилактики р!зномаштних шфекцш, формування навичок, яю сприяють збереженню здоров'я, пщвищенню р!вня шформованосп з питань здорового способу життя.
Список використаних джерел
1. Трудовий потенщал, зайнятють i ринок пращ / М.1. Дол!шн!й, С.М. Злупко, Т.С. Злупко, Т. Б. Тока-рський. Льв!в, 1997. 340 с.
2. Пасека С. Р. Сощально-трудовий потенц!ал ре-г!ону: теор!я i практика розвитку: монограф!я. Чер-каси, 2012. 608 с.
3. Пирожков С. И. Трудовой потенциал в демографическом измерении. КМв, 1992. 180 с.
4. Чорний Р. С. Розвиток трудового потенщалу просторових форм оргашзацп украшського суспшьства: монограф!я. Льв!в, 2013. 384 с.
5. Шаульська Л.В. Стратепя розвитку трудового потенщалу Украши: монограф!я. Донецьк, 2005. 502 с.
6. Амоша О.1., Антонюк В.П. Ринок пращ про-мисловост! та трудовий потенщал галузк сучасн! тен-денц11 i проблеми. Ринок пращ та зайняткть населення. 2016. № 4(49). С. 18-25.
7. Антонюк В. П. Динамжа юльюсних i яюсних характеристик трудового потенщалу промисловоси як загроза ïï модершзаци. Економжа i оргатзащя управ-лтня. Збiрник наукових праць. Випуск 3(23). Вшниця: Донецький нащональний унiверситет, 2016. С. 19-28.
8. Антонюк В.П. Аналiз трудового потенщалу Придншровського i Донецького економiчних райошв в контекстi формування регiональних шноващйних екосистем. ЕкономЫний всник Донбасу, 2020. № 1(58). С. 4-14. doi: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-4-14.
9. Цiборовський О.М. Здоров'я населення i фак-тори ризику, що впливають на його стан, як об'ект управлiння (огляд лггератури). Украта. Здоров'я наци. 2015. № 2 (34). С. 13-19.
10. Шерстюк Н.С., Соколов А.В. Здоров'я населення Украши та його вплив на демографiчну ситуа-щю. Економжа i суспыьство. 2016. Вип. № 5. С. 316319.
11. Москаленко В. Актуальш проблеми здоров'я та охорони здоров'я у III тисячолгтп. URL: http: //amnu.gov.ua/aktualni-problemy-zdorov-ya-ta-ohorony-zdorov-ya-u-iii-tysyacholitti/.
12. Мезенцева Н.1., Батиченко С.П., Мезенцев К.В. Захворювашсть i здоров'я населення в Укра'ш: суспiльно-географiчний вимiр: монографiя. Ктв: ДП «Пршт Сервю», 2018. 136 с.
13. Небава М. I., Заюков 1.В. Людський капiтал здоров'я населення вшницького регiону в аспектi зба-лансованого розвитку краши. Ысник Втницького пол^ техтчного тституту. 2018. № 4. С. 36-45.
14. The contribution of health to the economy in the European Union / Marc Suhrcke, Martin McKee, Regina Sauto Arce, Svetla Tsolova, targen Mortensen. European Commission, 2005. 134 р.
15. Самоощнка стану здоров'я населенням Украши. КМвський мгжнародний шститут сощологп. URL: https://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=768&page = 1.
16. Щорiчна доповiдь про стан здоров'я населення, санiтарно-епiдемiчну ситуащю та результати дь яльноси системи охорони здоров'я Украши. 2017 рж / МОЗ Украши, ДУ «У1СД МОЗ Украши». Ктв: МВЦ «Медшформ», 2018. 458 с.
17. Умови пращ пращвниюв у 2019 рощ. Статис-тичний збiрник. Державна служба статистики. Ктв, 2020. 37 с.
18. Травматизм на виробництвi в Украïнi у 2017 рощ. Статистичний збiрник. Державна служба статистики. Ктв, 2018. 132 с.
19. Травматизм на виробництвi в Украш у 2018 рощ. Статистична шформащя. URL: http: //www.ukrstat. gov.ua/.
20. Сорочинська О. Сощальш та економiчнi ас-пекти охорони працi. URL: irbis-nbuv.gov.ua.cgiir bis_64.
References
1. Dolishnii M.I., Zlupko S.M., Zlupko T.S., Tokarskyi T.B. (1997). Trudovyi potentsial, zainiatist i rynok pratsi [Labor potential, employment and the labor market]. Lviv [in Ukrainian].
2. Pasieka S. R. (2012). Sotsialno-trudovyi potentsial rehionu: teoriia i praktyka rozvytku [Social and labor potential of the region: theory and practice of development]. Cherkasy [in Ukrainian].
3. Pirozhkov S. I. (1992). Trudovoy potentsial v demograficheskom izmerenii [Labor potential in the demographic dimension]. Kyiv, Naukova dumka [in Russian].
4. Chornyi R.S. (2013). Rozvytok trudovoho potentsialu prostorovykh form orhanizatsii ukrainskoho suspilstva [Development of labor potential of spatial forms of organization of Ukrainian society]. Lviv [in Ukrainian].
5. Shaulska L.V. (2005). Stratehiia rozvytku trudovoho potentsialu Ukrainy [Strategy of development of labor potential of Ukraine]. Donetsk [in Ukrainian].
6. Amosha O.I., Antoniuk V.P. (2016). Rynok pratsi promyslovosti ta trudovyi potentsial haluzi: suchasni tendentsii i problemy [Industrial labor market and industry's labor potential: current trends and problems]. Rynok pratsi ta zainiatist naselennia — Labor market and employment, 4(49), pp. 18-25 [in Ukrainian].
6. Antoniuk V.P. (2016). Dynamika kilkisnykh i yakisnykh kharakterystyk trudovoho potentsialu promyslovosti yak zahroza yii modernizatsii [Dynamics of quantitative and qualitative characteristics of industrial labor potential as a threat to its modernization]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia — Economics and management organization, Issue 3 (23), pp. 19-28. Vinnytsia, Donetsk National University [in Ukrainian].
8. Antoniuk, V. P. (2020). Analiz trudovoho poten-tsialu Prydniprovskoho i Donetskoho ekonomichnykh raioniv v konteksti formuvannia rehionalnykh inno-vatsiinykh ekosystem [Analysis of the labor potential of the Dnieper and Donetsk economic regions in the context of the formation of regional innovation ecosystems]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic herald of the Donbass, 1(58), 4-14 [in Ukrainian]. doi: 10.12958/1817-3772-2020-1(59)-4-14/
9. Tsiborovskyi, O. M. (2015). Zdorovia naselennia i faktory ryzyku, shcho vplyvaiut na yoho stan, yak obiekt upravlinnia (ohliad literatury) [Public health and risk factors affecting its condition as an object of management (literature review).]. Ukraina. Zdorovia natsii — Ukraine. The health of the nation, 2 (34), 13-19 [in Ukrainian].
10. Sherstiuk, N. S., & Sokolov, A. V. (2016). Zdorovia naselennia Ukrainy ta yoho vplyv na demohrafichnu sytuatsiiu [Health of the population of Ukraine and its impact on the demographic situation]. Ekonomika i suspil-stvo — Economy and society, 5, 316-319 [in Ukrainian].
11. Moskalenko, V. (2019). Aktualni problemy zdorovia ta okhorony zdorovia u III tysiacholitti [Current health and health issues in the third millennium]. Natsion-alna akademiia medychnykh nauk Ukrainy — National Academy of Medical Sciences of Ukraine. Retrieved from http://amnu.gov.ua/aktualni-problemy-zdorov-ya-ta-ohorony-zdorov-ya-u-iii-tysyacholitti/ [in Ukrainian].
12. Mezentseva N. I., Batychenko S. P., & Mezen-tsev K. V. (2018). Zakhvoriuvanist i zdorovia naselennia v Ukraini: suspilno-heohrafichnyi vymir [Morbidity and health of the population in Ukraine: socio-geographical dimension]. Kyiv: DP «Print Servis» [in Ukrainian].
13. Nebava M. I., & Zaiukov I. V. (2018). Liudskyi kapital zdorov'ia naselennia vinnytskoho rehionu v aspekti zbalansovanoho rozvytku krainy [Human capital of health of the population of the Vinnytsia region in the aspect of balanced development of the country]. Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu — Bulletin of Vinnytsia Polytechnic Institute, 4, 36-45 [in Ukrainian].
14. Suhrcke, Marc, McKee, Martin, Sauto Arce, Regina, Tsolova, Svetla, & Mortensen, Jmrgen (2005). The
158
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
contribution of health to the economy in the European Union /. European Commission, 2005.
15. Samootsinka stanu zdorovia naselenniam Ukrainy [Self-assessment of the state of health of the population of Ukraine]. Kyivskyi mizhnarodnyi instytut sotsiolohii — Kyiv International Institute of Sociology. Retrieved from https: //kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=768&page=1 [in Ukrainian].
16. Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorovia Ukrainy. 2017 rik [Annual report on the state of health of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system of Ukraine. 2017] (2018). Ukrayinskyi instytut stratehichnykh doslidzhen MOZ Ukrainy — Ukrainian Institute for Strategic Studies. In P. S. Melnyk (Ed.). Kyiv, MVTs «Medinform» [in Ukrainian].
17. Umovy pratsi pratsivnykiv u 2019 rotsi [Working conditions of employees in 2019] (2020). Derzhavna
sluzhba statystyky — State Statistics Service. Kyiv [in Ukrainian].
18. Travmatyzm na vyrobnytstvi v Ukraini u 2017 rotsi [Injuries at work in Ukraine in 2017]/ (2018). Derzhavna sluzhba statystyky— State Statistics Service. Kyiv [in Ukrainian].
19. Travmatyzm na vyrobnytstvi v Ukraini u 2018 rotsi. Statystychna informatsiia [Injuries at work in Ukraine in 2018. Statistical information]. Derzhavna sluzhba statystyky — State Statistics Service. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
20. Sorochynska O. (2013). Sotsialni ta ekonomichni aspekty okhorony pratsi [Social and economic aspects of labor protection]. Zbirnyk naukovykh prats Derzhavnoho ekonomiko-tekhnolohichnoho universytetu transportu. Seriia: Transportni systemy i tekhnolohii — Collection of scientific works of the State Economic and Technological University of Transport. Series: Transport systems and technologies. Iss. 22, 194-200 [in Ukrainian].
Grarra Hagiöm.na go pegaK^i 09.04.2020
npHHHATo go gpyKy 14.04.2020
Формат цитування:
Антонюк В. П. Здоров'я в OTcreMÎ чинниюв формування трудового потенщалу Украши. Вкник eKOHOMÎHHOï науки Украгни. 2020. № 1 (38). С. 154-159. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).154-159
Antonyuk V. P. (2020). Health in the system of factors of the formation of Ukraine's labor potential. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), рр. 154-159. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).154-159
