CC BY
14
СОЦ1АЛЬНА ЕКОНОМ1КА, ПОЛ1ТИКА ТА ДЕМ0ГРАФ1Я
УДК 331.1:331.48
С0Ц1АЛЬНА В1ДП0В1ДАЛЬИ1СТЬ РОБОТОДАВЩВ ЯК ОСНОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я
ПРАЦЮЮНОГО НАСЕЛЕННЯ
® 2016 ОГАНЕЗОВА А. В.
УДК 331.1:331.48
Оганезова А. В.
Сощальна вiдповiдальнiсть роботодавцiв як основа збереження здоров'я працюючого населення
У статт'1 доведено необх/днсть участi тдприемств в збережент здоров'я пра^вниюв. Выявлено причини тдвищення рот со^ально! в'дпов'дально-cmi роботодав^в в охорон здоров'я пра^вниюв: особливост'! процесу приватизацИдержавного майна в УкраЫ; нова концеп^я охорони здоров'я населення; зацкавленшь роботодав^в у здоровй робочй сил'>; полтика охорони здоров'я в Укращ пов'язана з нестачею ресурав. Сформульовано автор-ське визначення сутностi сощально!в'дпов'дальностiроботодав^в щодо збереження здоров'я пра^вни^в: со^альна в'дпов'дальшсть роботодав^в за збереження здоров'я пра^вни^в - це готовнсть i здатнсть оргашзацй створювати систему правових, соцiально-економiчних, органiзацiйно-техтчних, саштарно-гштчних iл'жувально-профшактичних заход'в iзасоб'в, спрямованих на збереження життя, здоров'я i працездатностiлюдини в процес трудовоI д'тльност'!. Визначено форми участ'> роботодав^в у змщнент здоров'я населення. За думкою автора, одкею з таких форм може бути служба охорони здоров'я за мсцем роботи. Зроблено висновок про необхiднiсmь iнсmиmуцiоналiзацi¡сощально!в'дпов'дальностi роботодав^в, тобто створення умов, при яких роботодавц слдували б певним со^альним нормам, встановленим як на нацюнальному, так i на мiжнародному р'юш. Визначено передумови та перспективы напрямки розвитку со^ально!в'дпов'дальностiроботодав^в в Украм. Ключов слова: со^альна в'дпов'дальтсть роботодав^в, здоров'я працюючого населення, служба охорони здоров'я за мсцем роботи. Б'бл.: 22.
Оганезова Анна BimopieHa - кандидат економiчних наук, доцент, доцент, кафедра менеджменту та економши в амейнш медицинi, Хартська ме-дична академiя тслядипломноI освти (вул.Корчагш^в, 58, Харщ 61000, Укра'ша) E-mail: anna.oganezova@gmail.com
УДК 331.1:331.48 Оганезова А. В. Социальная ответственность работодателей как основа сохранения здоровья работающего населения
В статье доказана необходимость участия предприятий в сохранении здоровья работников. Выявлены причины повышения роли социальной ответственности работодателей в охране здоровья работников: особенности процесса приватизации государственного имущества в Украине; новая концепция охраны здоровья населения; заинтересованность работодателей в здоровой рабочей силе; политика здравоохранения в Украине, связанная с нехваткой ресурсов. Сформулировано авторское определение сущности социальной ответственности работодателей по сохранению здоровья работников: социальная ответственность работодателей за сохранение здоровья работников - это готовность и способность организации создавать систему правовых, социально-экономических, организационно-технических, санитарно-гигиенических и лечебно-профилактических мероприятий и средств, направленных на сохранение жизни, здоровья и работоспособности человека в процессе трудовой деятельности. Определены формы участия работодателей в укреплении здоровья населения. По мнению автора, одной из таких форм может быть служба охраны здоровья по месту работы. Сделан вывод о необходимости инсти-туционализации социальной ответственности работодателей, то есть создание условий, при которых работодатели следовали бы определенным социальным нормам, установленным как на национальном, так и на международном уровне. Определены предпосылки и перспективные направления развития социальной ответственности работодателей в Украине.
Ключевые слова: социальная ответственность работодателей, здоровье работающего населения, служба охраны здоровья по месту работы.
UDC 331.1:331.48 Oganezova G. V. Social Responsibility of Employers as a Basis for Preservation of Health of the Working Population
The article proves the need for participation of enterprises in the preservation of health of employees. There revealed causes of the increasing role of employers' social responsibility in health protection of employees, in particular: peculiarities of the state property privatization in Ukraine; a new concept of protection of public health; employers' interest in healthy workforce; the healthcare policy in Ukraine with respect to the lack of resources. There formulated the author's definition of the essence of employers' social responsibility for preservation of health of employees: social responsibility of employers for the preservation of health of employees is the willingness and ability of the organization to create a system of legal, socio-economic, organizational and technical, sanitary and hygienic, medical and prophylactic measures and means aimed at preservation of life, health and man's performance capability during the labor activity. The forms of employers' participation in health promotion have been determined. One of such forms, in the author's opinion, can be a health service at the workplace. There has been made a conclusion about the need for the institutionalization of social responsibility of employers, i.e., the creation of conditions under which employers would follow certain social standards established both at the national and international level. Preconditions and future directions of the development of employers' social responsibility in Ukraine have been determined. Keywords: social responsibility of employers, health of the working population, health service at the workplace. Bibl.: 22.
Oganezova Ganna V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor, Department of Management and Economics in
Библ.: 22.
Оганезова Анна Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, доцент, кафедра менеджмента и экономики в семейной медицине, Харьковская медицинская академия последипломного образования (ул. Корчагинцев, 58, Харьков, 61000, Украина) E-mail: anna.oganezova@gmail.com
Family Medicine, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education (58 Korchahintsiv Str., Kharkiv, 61000, Ukraine) E-mail: anna.oganezova@gmail.com
Вступ. Здоров'я працюючого населення е найважли-вшим шдикатором соцiально-економiчного стану сустль-ства, що визначае якiсть трудових ресурсш, демографiчну ситуацiю у краïнi, продуктивтсть працi, величину валового внутршнього продукту. В останнi роки в Украш, як i в шших крашах бвропейського регiону, виникають склад-нi проблеми, пов,язанi з охороною здоров'я працюючого населення. Вони викликат такими чинниками: старiнням працездатного населення; змшою у сферi зайнятостi (збкь-шенням працюючих за тимчасовими контрактами i частко-во зайнятих); зростанням кiлькостi мiжособистiсних кон-тактш на роботi, яи викликають психоемоцiйнi проблеми; iнтенсифiкацiею або одноматттстю працi; ненормованим робочим часом; зневажливим ставленням, насильством i пересл^уваннями на роботi; збiльшенням кiлькостi людей, яи працюють у сферi малого та середнього бiзнесу, тощо. Пiдвищення iнтенсивностi та обсягу пращ, вимуше-на для працшниюв необх^тсть постiйно пристосовува-тися до нових умов, а також регулярне скорочення штапв викликають у персоналу постшну напругу i стрес. У крашах перех^ного перiоду цi процеси посилюються недотриман-ням норм охорони пращ, особливо у сферi малого бiзнесу [1]. Все це ставить тд сумнiв розвиток трудового потен-щалу в майбутньому. В умовах, що склалися, розробка окремих рекомендацiй з сощально'1 вiдповiдальностi робо-тодавцiв, що впливае на здоров'я працюючого населення, становить велику актуальшсть.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Здоров'я працюючих знаходиться тд пильною увагою пров^них мiжнародних iнституцiй Мiжнародноï органiзацiï пращ (МОП), Всесвггньо'1 органiзацiï охорони здоров'я (ВООЗ). Ними розроблеш рекомендацй в област безпеки i здоров'я працшниюв: Конвенцц МОП № 155 (1981), № 161 (1985), № 187 (2006); Директива бвросоюзу 89/391/ЕЕС (1989); глобальна стратепя ВООЗ «Здоров'я працюючих до 2000 р.» [2-4]. В Глобальному плат дш з охорони здоров'я працюючих на 2008-2017 рр. було особливо тдкреслено, що «здоров'я працюючих - це необх^на попередня умова тд-вищення продуктивной працi i економiчного розвитку» [3, с. 5].
Роль корпоративно'1 соцiальноï вiдповiдальностi у системi сощально-трудових вiдносин висвiтлювалася в колективних монографiях учених 1нституту демографп та сощальних дослiджень iм. М. В. Птухи НАНУ, 1нсти-туту економiки промисловост НАНУ, ДВНЗ «Кшвський нацiональний економiчний унiверситет iм. В. Гетьмана» та ш. [5-8]. Однак у практищ управлiння багатьох вггчизня-них тдприемств широко поширений пiдхiд, згiдно з яким здоров'я працшника розглядаеться виключно як стаття витрат, необх^них для тдтримки необхiдного обсягу ви-робництва, а питання збереження здоров'я найманих пра-
щвниюв залишаються за рамками економiчних досл^жень i переважно розглядаються в медичних науках i досл^жен-нях, присвячених ririern працi [9]. Тому вважаемо за до-цiльне розгляд збереження здоров'я працюючого населення з позицш сощально'1 вiдповiдальностi роботодавц1в.
Постановка задачь Мета дослiдження - обгрунту-вання причин, тенденцiй i напрямш розвитку соцiальноï вiдповiдальностi роботодавцiв щодо збереження здоров'я працюючого населення.
Результати. Вiдповiдно до розрахунюв М1жнародно'1 органiзацiï працi та краш бвропейського союзу кожного року Украша втрачае принаймнi 60 млрд грн в1д негатив-них насл^кш небезпечного виробничого середовища та поганих умов пращ [10]. Зростае ккьюсть тдприемств як державно'1, так i недержавно'1 форми власностi зi шюдливи-ми та небезпечними умовами пращ. За останш роки юль-юсть працюючих в умовах, що не в^пов^ають установле-ним нормам з охорони пращ, зросла з 15 до 30 в^сотюв в1д загально'1 чисельностi працiвникiв i складае майже 3 млн людей. За даними Держсанетднагляду, бкьше 70 % тдприемств Украши не вiдповiдають вимогам саштарних правил щодо функцiонування на них систем опалення, вентиляцй, освгглення та роботи санiтарно-побутових примiщень. Знос основних фондш збiльшився з 52,25 % у 2000 р. до 83,5 % у 2014 р. [11]. У шюдливих та небезпечних умовах пращ на сьогодш працюе майже кожен третш робггник [10].
Низький рiвень охорони працi та промислово'1 безпеки веде до виробничого травматизму (випадки якого досить часто приховуються), професшних захворювань, зниження продуктивно™ працi та суттевих економiчних i соцiальних втрат. Так, за даними Держано'1 служби пр-ничого нагляду та промислово'1 безпеки Украши, у 2014 р. було травмовано 6318 ойб (з них - 2034 особи у вугкьнш промисловосп), у 2013 р. - 8568 ойб (з них - 3147 особи у вупльнш промисловосп). Незважаючи на певне зниження показниюв виробничого травматизму, його рiвень зали-шаеться ще досить високим. У 2015 рощ ршень виробничого травматизму також знижуеться, що пов'язано з при-пиненням дiяльностi окремих тдприемств через вiйськовi дц на Сходi краши, а також зi скороченням виробництва пiд впливом кризових явищ. Для забезпечення гiдних умов пращ необх^ш соцiальнi iнвестицiï, на яю в сучасних умовах у багатьох тдприемств не вистачае фшансових ресур-сiв [12, с. 166].
За даними досл^ження, яке провiв портал Head-Hunter влику 2015 р., з настанням кризи бкьшкть робото-давц1в в УкраШ почали скорочувати бюджет на персонал i економити на сощальних програмах, особливо на корпоративному добровкьному медичному страхуваннь За даними цього опитування, 35 % ствробггниюв вважають, що ïхнi компанй шяк не пiклуються про здоров'я службовцш,
20 % просто забезпечують нормальний графш роботи, 4 % -обхами i 14 % - полками медичного страхування [13].
Через попршення умов працi, постiйне збкьшення рiвня професiйних захворювань серед населення Украши працездатного вжу спостер1гаються руйнiвнi тенденцп, якi призводять до значного ослаблення трудового потенщалу, погiршення демографiчноï ситуацп в Украïнi. За оцiнкою фахiвцiв 1нституту демографп та соцiальних досл^жень НАН в Украïнi чисельнiсть населення трудоактивного вшу в УкраШ буде скорочуватися i на початок 2030 р. станови-тиме в^ 11,4 до 9,8 млн оаб, за середшм варiантом прогнозу - 10,9 млн оаб [14, с. 177]. За таких темпш безпово-ротного погiршення професiйного здоров'я в УкраМ вже у 2016-2020 рр. потреба в трудових ресурсах у пров^них галузях промисловостi може бути задоволена лише на 38-44 %, що загрожуе колапсом кадрового забезпечення виробництва, особливо в таких галузях, як металургшна, хiмiчна та коксохiмiчна, вугкьна, гiрничо-збагачувальна, енергетична промисловiсть. Зниження чисельност населення працездатного вжу в перспективi викликае брак трудових ресурав. В результатi зросте демографiчне на-вантаження на осiб працездатного вжу з боку старших вжових груп. Ця демографiчна проблема може стати одним iз серйозних обмежень довгострокового сощально-економiчного розвитку краши.
В^сутшсть коштш на модершзащю i полiпшення умов працi, нев^пов^шсть екологiчним стандартам виробництва, недостатшсть медичних страхових програм для ствробггникш - це причини iснування сощально без-вiдповiдальних моделей поведiнки украшських роботодав-цiв щодо здоров'я робггниюв [15, с. 96].
Саме сучасн виклики, пов'язанi зi здоров'ям працюючого населення (таю як втрата роботи, швамдшсть, хвороба, смерть) актуалiзують теорш соцiальноï в^по-вiдальностi. Сощальна вiдповiдальнiсть (СВ) - це довго-строкове зобов'язання компанiй поводитись етично та сприяти економiчному розвитку, водночас покращуючи життя спiвробiтникiв i 1х родин, громади й суспiльства за-галом [16].
Фахiвцями ДВНЗ «Кшвський нацiональний еконо-мiчний унiверситет iм. В. Гетьмана» збереження здоров'я працшниюв розглядаеться з позицш сощально'1 в^повь дальностi у сферi кадрово'1 безпеки, зокрема у сферi охорони працi та промислово'1 безпеки [7, с. 199]. Сощальна в^пов^альшсть у сферi охорони пращ та промислово'1 безпеки полягае в тому, що тдприемство забезпечуе на-лежнi, безпечнi та здоровi умови працi, достатнiй р1вень промислово'1 безпеки, лiквiдацiю наслiдкiв аварiй та нещас-них випадкiв, додержання чинного законодавства у сферi охорони пращ та впровадження мiжнародних стандартiв охорони пращ, а також вживае заходiв, спрямованих на запобтання виробничому травматизму i профзахворюван-ням [7, с. 203].
В нашому розумiннi сощальна в^пов^альшсть ро-ботодавц1в за збереження здоров'я - це готовшсть i здат-нiсть органiзацiï створювати систему правових, сощально-економiчних, органiзацiйно-технiчних, саштарно-гЫешч-них i лiкувально-профiлактичних заходiв i засобiв, спрямованих на збереження життя, здоров'я i працездатност людини у процесi трудово'1 дiяльностi.
В УкраМ роль сощально'1 вiдповiдальностi робото-давцiв за збереження здоров'я пращвниюв визначаеться такими причинами.
Причина 1. Особливостi процесу приватизащ державного майна. У краМ суб'екти економiчноï дiяльнос-т утворилися завдяки процесу приватизацп державного майна (в приватнш власностi знаходиться в^ 60 до 80 % активiв економiчноï дiяльностi, i цей процес тривае). За европейськими стандартами в полiтичному аспект прива-тизащя майна супроводжуеться передачею обов'язкiв дер-жави суб'екту приватно'1 економiчноï дiяльностi [17]. Тому вiдповiдальнiсть, турбота держави про здоров'я працшни-к1в повинна бути певною часткою делегована утвореним тдприемствам.
Причина 2. Нова концепщя охорони здоров'я населення. Серед пров^них детермшант здоров'я прiоритет в^даеться соцiально-економiчним умовам i способу життя - 50-57 %; система юнуючо'1 охорони здоров'я визначае здоров'я на 8-10 %, стан навколишнього середовища -20-25 %, генетична складова - 15-20 % [18]. Таким чином, на здоров'я людей впливае щлий ряд сощальних та еко-номiчних чинникiв, з яких найбкьш важливими е умови i змкт роботи [19]. Визнання того факту, що умови, в яких люди працюють, мае суттевий вплив на стан 1х здоров'я, зобов'язуе роботодавщв нести за це певну в^пов^аль-шсть.
Причина 3. Защкавлетсть роботодавщв у здоровш робочш сили Роботодавщ зацжавлеш у трудовий вiддачi свок працiвникiв, пiдвищеннi продуктивностi пращ, ско-роченнi втрат робочого часу через хвороби i непрацездат-шсть. У цьому випадку саме шститут КСВ дозволить забез-печити контроль над безпекою та ефективнiстю в^творен-ня здоров'я спiвробiтникiв.
Причина 4. Полтика охорони здоров'я в Украш, пов'язана з браком ресурйв. Полiтика охорони здоров'я в УкраШ, яка заснована на обмеженн участ держави, об'ективно веде до тдвищення значення роботодавцш як суб'екта соцiальноï в^пов^альность
Тiсний зв'язок мiж станом здоров'я працюючих i умо-вами пращ передбачае залучення роботодавщв до забезпечення здоров'я працюючих, зокрема у виборi його конкрет-них форм iз урахуванням суспкьного iнтересу. При рiзно-му розумiннi обсягу та способiв реалiзацiï вiдповiдальностi працiвники повинн бути захищенi вiд трьох видiв загроз: виробничих травм, професiйних хвороб, загальних захворювань. Участь тдприемств у змщненш здоров'я населення пов'язана iз загальною органiзацiею системи охорони здоров'я в кра'М i може розглядатися з точки зору [20, с. 135]:
■ загального вкладу тдприемства в нащональ-m системи охорони здоров'я, який реалiзуеться в питаннях фшансування (через загальне опо-даткування, сощальне або приватне страхування i окремi грошовi виплати), управлiння i контролю (через керован державою незалежн комерцiйнi або приватнi програми);
■ оргашзацп охорони здоров'я безпосередньо сво'1х працiвникiв, в тому числi:
1) служб охорони здоров'я за мкцем роботи;
2) модель первинно'1 медично'1 допомоги;
3) модель групово! служби, оргашзовано! деиль-кома пiдприeмствами;
4) закладiв сощального захисту тощо.
Органiзацiя служби охорони здоров'я за мкцем роботи (СОЗ) може розглядатися як форма сощально! вкпо-вiдальностi роботодавцiв.
Вкповкно до Конвенщ! МОП 1985 р. СОЗ - це служби, яи мають в основному профкактичш функщ! та вк-повiдають за консультування роботодавщв, працiвникiв i 1хшх представник1в на пiдприeмствi для встановлення i пiдтримання безпечних i здорових умов пращ, яи спри-ятимуть оптимальному фiзичному i душевному здоров'ю щодо роботи [2]. Цi служби мають ряд переваг для пра-цiвникiв i пiдприeмств: вони забезпечують кращий доступ для прац1вника до медично! допомоги i повнiше врахуван-ня впливу виробничого середовища на його здоров'я. Для тдприемств СОЗ дають можливють оптимiзацГl витрат, в тому чи^ i за рахунок бкьш повного врахування потреб працшникш i самостiйного вибору послуг, що надаються. В европейських кра!нах СОЗ об'еднаш в три групи [20, с. 145]:
■ профкактичш заходи, пов'язаш з вiдвiдуванням робочих мкць, органiзацiею першо! медично! допомоги i медичних оглядiв (Бельгiя, Франщя, Ш-меччина, Нiдерланди);
■ профкактичш заходи в поеднанш з окремими лжувальними функцiями, як на обов'язковш, так i добровiльнiй основi (Австрiя, Фiнляндiя, Iталiя, Швецiя);
■ комплексне обслуговування працюючих, включа-ючи i профкактику, i лiкування (Iсландiя, кра!ни схкно! бвропи).
Розвиток СОЗ визначаеться розмiром пiдприемства: вони найбiльш розвинеш на великих пiдприемствах. У рядi кра!н встановлено норми чисельностi працюючих, що ви-значають необхiднiсть оргашзацп СОЗ, наприклад, понад 50 ойб - в Бельгп, понад 100 ойб - в 1спанп.
Можна видкити два подходи до охоплення працюючих:
■ СОЗ створюються ткьки на тих тдприемствах, де в цьому е реальна потреба (Дашя, Швещя, Нор-вегiя);
■ СОЗ охоплюють вск працюючих (Бельгiя, Фш-ляндiя, Францiя).
У бiльшостi держав вкповкальшсть за фшансуван-ня СОЗ несуть роботодавщ, в деяких вони фшансуються безпосередньо державою або через сощальне страхування. У скандинавських кра!нах роботодавцi повиннi фшансува-ти СОЗ, але мають право на субсидш вiд держави, яка по-кривае до 60 % витрат на оргашзащю i пiдтримку подiбних служб. У Франца та Шмеччиш вкповкш органи детально регулюють, скiльки часу в середньому персонал СОЗ повинен витрачати i на яи дц, наприклад, вiдвiдування робочих мiсць або медичнi огляди.
В Укра!ш такi служби отримали назву «медико-санiтарнi частини». До початку 1990-х рр. в Украш практично ва працiвники, зайнятi у виробничих галузях i рядi iнших галузей, були охопленi системою медико-профкактичного обслуговування, яка забезпечувала не ткьки профкактичш та лшувальш заходи, але i включала програми з формування здорового способу життя, в тому
числi органiзацiю занять спортом, здорового харчування на робочому мющ, стимулювання вiдмови вiд шидливих звичок. За роки незалежностi ккьисть медсанчастин, за-водських лiкарень, полшлшк, профпатологiчних лiжок, цехових лiкарiв зменшилася в 8-11 разiв [9, с. 18]; зменши-лася кiлькiсть здоровпункпв на пiдприeмствах, якi е най-бкьш наближеними до робочого мкця осередками надан-ня первинно! медично! допомоги працюючим у разi травм, нещасних випадкiв на виробництвi (з 3398 у 1991 р. до 868 у 1995 р. i 109 у 2011 р. Навиъ у 1928 р. !х було понад 400 [21, с. 12]).
На сьогодш лише найбiльшi та фшансово забезпече-нi пiдприемства вкладають кошти в полiпшення умов пра-цi та охорону здоров'я сво!х працiвникiв: ДТЕК, Метiнвест, ПАТ «Северодонецьке об'еднання «Азот». Серед тдпри-емств м. Харкова медико-саштарш частини збереглися на ВАТ «Турбоатом», АТ «ХТЗ», АК «Харкшобленерго», НВП Хартрон-Плант, ПАТ «Харкшський коксовий завод», Зм1-!всьий ТЕС, ПАТ «Центренерго», ДП «Електроважмаш».
Для Украши з урахуванням ïï 1сторичного i сучасного досв1ду охорони здоров'я на виробництв! та структурних зм1н у галузi охорони здоров'я, розвиток служб охорони здоров'я за мкцем роботи видаеться перспективним, особливо il базово! моделi BOHS (basic occupational health services) [22]. Базов! служби охорони здоров'я за мгсцем роботи BOHS необйдш для захисту i просування здоров'я працюючих, запобаання нещасним випадкам та професш-ним захворюванням незалежно в1д сектора економiки, роз-м1ру пiдприемства, географiчного розташування та умов трудового договору. Головним методом к д1яльност1 е пер-винна медична допомога.
В Укра!ш е досвк роботодавцiв i державного регу-лювання соцiальноï вiдповiдальностi роботодавц^в. Кр1м того, присутш деякi форми участi роботодавцш в охорон1 здоров'я працшниюв, а саме: тдприемства зд1йснюють внесок у систему охорони здоров'я через загальне оподат-кування; надання медичних послуг у натуральнш Форм1 медсанчастинами тдприемств; шш1 послуги (добровкьне медичне страхування, оргашзащя обов'язкових перюдич-них медичних огляд1в працшниюв, одноразова оплата л1-кування). Однак вони потребують подальшого вдоскона-лення i розвитку.
На нашу думку, для тдвищення економiчноï защкав-леностi i вкповкальносп роботодавц^в за здоров'я прац^в-ник1в, обмеження прагнень до отримання швидкого при-бутку шляхом приховування наявних ризиюв травматизму i захворюваносп, необхiдно розробити:
- нов1 законодавчi акти, спрямованi на полiпшення умов i охорони пращ, проведення гнучко! податково! по-л1тики, покликано! стимулювати пiдвищення вкповкаль-ност1 роботодавцiв за ефектившсть виробничо! сфери й охорони здоров'я працюючих, порушення санiтарного за-конодавства, медично обгрунтований допуск до виконання ро61т, пов'язаних 1з впливом шидливих факторiв;
■ заходи по впровадженню сучасних безпечних виробничих технологш, вдосконалення медико-санiтарного забезпечення працюючих i приве-дення його у вкповкшсть до мiжнародних норм i вимог; науково обГрунтованi п1дходи до ощнки здоров'я та управлiння професшними ризиками;
■ сучасш принципи i пiдходи до сощального страхування на виробництвi з урахуванням умов пращ, ршня професiйноï захворюваностi та травматизму;
■ положення про укладення строкових контракпв при наймi на роботу в особливо шкiдливi умови пращ, що регламентують взаемовiдносини ро-ботодавця i працшника з позицп максимального збереження здоров'я i сощального захисту;
■ науково й економiчно обгрунтовану стратегiю щодо формування здорового способу життя пра-цездатного населення та ш.
Висновок. Таким чином, ситуацiя у сферi охорони здоров'я працiвникiв, яка обумовлена змшою сощально-економiчноï системи, принциповими змшами в еконо-мщ, обмеженням участi держави в сощальнш полiтицi, змiнюе розстановку сил мiж суб'ектами соцiальноï в^-повiдальностi. Для виконання нових функцш необхiдна iнституцiоналiзацiя соцiальноï вiдповiдальностi робото-давцiв, тобто створення умов, за яких роботодавщ смду-вали б певним сощальним нормам, встановленим як на нащональному, так i на мiжнародному рiвнi, що в свою чергу вимагае вироблення нових пiдходiв до сощально'1 полiтики, вiдкрите включення соцiальноï в^пов^альнос-тi роботодавцiв у стратегiю сощального розвитку Украши на основi визначення ролi i функцiй кожного суб'екта со-щальноТ вiдповiдальностi. Як шструмент управлiння со-цiальним розвитком потрiбно використовувати соцiальнi стандарти як сукупшсть вимог до рiвня i якост життя працюючого населення. Дуже актуальним, з точки зору реалiзацiï механiзму пiдвищення в^пов^альност бiзнесу за здоров'я працюючих, е науково обгрунтована розроб-ка форм, методiв i порядку здiйснення сощального аудиту в великому, середньому i малому бiзнесi, заснованого в тому чи^ на даних мошторингу умов пращ та здоров'я працюючих.
Л1ТЕРАТУРА
1. Охрана здоровья работающего населения / Обзор До-кументационного центра ВОЗ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://whodc.mednet.ru/ru/component/attachments/ download/24.html
2. МОТ : официальный сайт [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ilo.org/ilolex/english/
3. Здоровье работающих: глобальный план действий // 60-я сессия Всемирной ассамблеи здравоохранения, 23 мая 2007 -12 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. who.int/occupational_health/WHO_health_assem-bly_ru_web. pdf?ua=
4. Rantanen J. Стандарты принципы и подходы службы гигиены труда / J. Rantanen, I. Fedotov [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://otipb.ucoz.ru/_ld/10/1043_857400245.pdf
5. Людський розвиток в УкраМ соЩалын та демографiч-н чинники модерызацй' нацюнально'Т економки : колективна монографiя / Е. М. Лiбанова, О. В. Макарова, i. О. Курило та Ы. ; [за ред. Е. М. Лiбаново'l]. - К. : Ы-т демографп та сощальних дослн джень iм. М. В. Птухи HAH УкраГни, 2012. - 320 с.
6. Дiагностика стану та перспектив розвитку соЩально'Т вщ-повiдальностi в Украïнi (експертн оцiнки) : монографiя / О. Ф. Но-вiкова, М. £. Дейч, О. В. Панькова та ш. ; HAH Украши, Ы-т економн ки пром-стi. - Донецьк, 2013. - 296 с.
7. Сощальна вщповщальысть : навч. поабник / A. М. Колот, О. A. Гршнова, О. О. Герасименко та Ы. ; [за заг. ред. д. е. н., проф. A. М. Колота]. - К. : КНЕУ, 2015. - 519 с.
8. Гршнова О. A. Сощальна вщповщальысть у трудових вщносинах: теорiя, практика, регулювання ризикiв : монографiя / О. A. Гршнова, Г. Ю. Мiщук, О. О. Олшник. - Рiвне : НУВГП, 2014. -216 с.
9. Динамта професшно'Т захворюваностi в УкраМ та до-свiд iнституту медицини праЩ HAМH УкраТни / Ю. i. Кунд^в, A. М. Нагорна, М. П. Соколова, i. Г. Кононова // Укра'Тнський журнал з проблем медицини працк - 2013. - № 4 (37). - С. 11-22.
10. Сучасний стан охорони праЩ в Укра'Ты [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://profspilka.kiev.ua/publikacii/ novyny/4186-suchasniy-stan-ohoroni-prac-v-ukrayin.html
11. Наявысть i стан основних зао^в за видами економiч-но'Т дiяльностi (КВЕД-2010) за 2014 рт [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://ukrstat.org/operativ/operativ2013/ibd/nsoz/ nsoz14_u.htm
12. БрЫцева О. Г. Розширення можливостей вiдтворення трудового потенщалу пiдпри£мств УкраТни в контекстi принци-пiв гiдноï працi / О. Г. Бршцева // Соцiально-трудовi вщносини: теорiя i практика : зб. наук. праць. - К. : КНЕУ, 2015. - Вип. 2. -С. 162-168.
13. Фтонюк О. Полк медичного страхування в Укра'Т-н мають обран / О. Фтонюк // Урядовий кур'£р [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukurier.gov.ua/uk/articles/polis-medichnogo-strahuvannya-v-ukrayini-mayut-obr/
14. Смертнкть населення УкраТни у трудоактивному вщ : монографiя / Вiдп. ред. Е. М. Лiбанова. - К. : Ы-т демографГТ та сощальних дослiджень HAH УкраТни, 2007. - 211 с.
15. Оганезова A. В. Формирование парадигмы здоро-вьеориентированной экономики / A. В. Оганезова // Проблемы экономики. - 2015. - № 2. - С. 93-99.
16. КонцепЩя Hацiональноï стратеги соЩально'Т вщповн дальносп бiзнесу в Укра'Ты (проект) [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.uspp.org.ua/media/%20КСВ+_1.doc
17. Жалто Л. i. КонсолщаЩя суспiльних заходiв зi збереження та покращення здоров'я украТнського народу / Л. i. Жалн ло, О. i. Мартинюк, Г. М. ^дута // Державне будiвництво. - 2008. -№ 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.ua
18. Системы здравоохранения, здоровье и благосостояние: оценка аргументов в пользу инвестирования в системы здравоохранения / [J. Figueras, M. McKee, S. Lessof et al.] ; Всемирная организация здравоохранения. - 2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.euro.who.int/pubrequest
19. Hазарова И. Б. Здоровье занятого населения / И. Б. Hа-зарова. - М. : МAКС Пресс, 2007. - 526 с.
20. Чубарова Т. В. Социальная ответственность в рыночной экономике: работник, бизнес, государство / Т. В. Чубарова. -СПб. : Hестор история, 2011. - 320 с.
21. Басанець A. В. Проблема профзахворюваносп в Укра-Тш нагаду£ айсберг / A. В. Басанець // Ваше здоров'я. - 2014. -№ 3-4 (24 ачня). - С. 12-13.
22. Rantanen J. Basic Occupational Health Services - Their Structure, Content and Objectives / J. Rantanen // SJWEH Suppl. -2005. - No. 1. - P. 5-15.
REFERENCES
Brintseva, O. H. "Rozshyrennia mozhlyvostei vidtvorennia trudovoho potentsialu pidpryiemstv Ukrainy v konteksti prynt-sypiv hidnoi pratsi" [The empowerment of reproduction of labour potential of enterprises of Ukraine in the context of the principles of decent work]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia i praktyka, no. 2 (2015): 162-168.
Basanets, A. V. "Problema profzakhvoriuvanosti v Ukraini na-haduie aisberh" [The problem of occupational morbidity in Ukraine resembles an iceberg]. Vashezdorovia, no. 3-4 (2014): 12-13.
Chubarova, T. V. Sotsialnaya otvetstvennost v rynochnoy ekonomike: rabotnik, biznes, gosudarstvo [Social responsibility in a market economy: worker, business, government]. St. Petersburg: Nestor istoriya, 2011.
Filoniuk, O. "Polis medychnoho strakhuvannia v Ukraini mai-ut obrani" [Health insurance in Ukraine have elected]. Uriadovyi kurier. http://ukurier.gov.ua/uk/articles/polis-medichnogo-strahu-vannya-v-ukrayini-mayut-obr/
Figueras, J. et al. "Sistemy zdravookhraneniya, zdorove i blagosostoyanye: otsenka argumentov v polzu investirovaniya v sistemy zdravookhraneniya" [Health systems, health and wealth: assessing the case for investing in health systems]. http://www. euro.who.int/pubrequest
Hrishnova, O. A., Mishchuk, H. Yu., and Oliinyk, O. O. Sot-sialna vidpovidalnist u trudovykh vidnosynakh: teoriia, praktyka, re-huliuvannia ryzykiv [Social responsibility in labour relations: theory, practice and risk management]. Rivne: NUVHP, 2014.
Kolot, A. M. Sotsialna vidpovidalnist [Social responsibility]. Kyiv: KNEU, 2015.
Kundiiev, Yu. I. "Dynamika profesiinoi zakhvoriuvanosti v Ukraini ta dosvid instytutu medytsyny pratsi NAMN Ukrainy" [Dynamics of occupational morbidity in Ukraine and the experience of the Institute of occupational medicine NAMS of Ukraine]. Ukrain-skyi zhurnal z problem medytsyny pratsi, no. 4 (37) (2013): 11-22.
"Kontseptsiia Natsionalnoi stratehii sotsialnoi vidpovidal-nosti biznesu v Ukraini (proekt)" [The concept of the National strategy of social responsibility of business in Ukraine (draft)]. http:// www.uspp.org.ua/media/%20KCB+_1.doc
Libanova, E. M. et al. Liudskyi rozvytok v Ukraini: sotsialni ta demohrafichni chynnyky modernizatsiinatsionalnoiekonomiky [Human development in Ukraine: social and demographic factors of
modernization of national economy]. Kyiv: In-t demohrafii ta sot-sialnykh doslidzhen im. M. V. Ptukhy NAN Ukrainy, 2012.
MOT : ofitsialnyy sayt. http://www.ilo.org/ilolex/english/ Novikova, O. F. et al. Diahnostyka stanu ta perspektyv rozvytku sotsialnoi vidpovidalnosti v Ukraini (ekspertni otsinky) [Diagnostics of the state and prospects of development of social responsibility in Ukraine (expert rating)]. Donetsk, 2013.
Nazarova, I. B. Zdorove zanyatogo naseleniya [The health of the employed population]. Moscow: MAKS Press, 2007.
"Naiavnist i stan osnovnykh zasobiv za vydamy ekonom-ichnoi diialnosti (KVED-2010) za 2014 rik" [The availability and condition of fixed assets by kinds of economic activities (KVED-2010) in 2014]. http://ukrstat.org/operativ/operativ2013/ibd/nsoz/ nsoz14_u.htm
Oganezova, A. V. "Formirovaniye paradigmy zdorovyeorien-trovannoy ekonomiki" [The formation of a paradigm focused on the health of the economy]. Problemy ekonomiki, no. 2 (2015): 9399.
"Okhrana zdorovya rabotayushchego naseleniya" [The health of the working population]. http://whodc.mednet.ru/ru/ component/attachments/download/24.html
Rantanen, J., and Fedotov, I. "Standarty printsipy i pod-khody sluzhby gigiyeny truda" [Standards principles and approaches of the occupational health service]. http://otipb.ucoz. ru/_ld/10/1043_857400245.pdf
Rantanen, J. "Basic Occupational Health Services - Their Structure, Content and Objectives"SJWEHSuppl, no. 1 (2005): 5-15.
Smertnist naselennia Ukrainy u trudoaktyvnomu vitsi [The mortality rate of the population of Ukraine aged trueactive]. Kyiv: In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen NAN Ukrainy, 2007.
"Suchasnyi stan okhorony pratsi v Ukraini" [The modern state of labor protection in Ukraine]. http://profspilka.kiev.ua/pub-likacii/novyny/4186-suchasniy-stan-ohoroni-prac-v-ukrayin.html
Zhalilo, L. I., Martyniuk, O. I., and Naduta, H. M. Konsolidatsiia suspilnykh zakhodiv zi zberezhennia ta pokrashchennia zdorovia ukrainskoho narodu. http://www.nbuv.ua
"Zdorovye rabotayushchikh: globalnyy plan deystviy" [Workers' health: global plan of action]. http://www.who.int/occu-pational_health/WHO_health_assembly_ru_web.pdf?ua=
178
npoöneMU eKOHOMiKM № 2, 2016
