CC BY
10
УДК 338.24:331
НАПРЯМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ'Я ПРАЦЮЮЧОГО
НАСЕЛЕННЯ в УКРА1Н1
© 2016
ОГАНЕЗОВА А. В.
УДК 338.24:331
Оганезова А. В. Напрями державного регулювання збереження здоров'я працюючого населення в YKpaiHi
У статт/ за допомогою причинно-насл/дкового анал/зу (д/аграми к'жави) запропоновано вир/шення проблемы здоров'я працюючого населення в УкраЫ. Виявлено основнi чинники, що спричиняють пог/ршення здоров'я робочо!' сили: посилення нестаб/льностi у сферi занятости зб/льшення масштаб/в прекаризацИ; в/дсутн/сть безпечних i здорових умов пращ; соц/альна безв/дпов/дальн/сть роботодавщв; в/дсутн/сть д'квих медико-проф/лактичних заход/в; низький р/вень мотивацИ прац/вник/в щодо збереження здоров'я. Обфунтовано, що фактори, якi н/велюють виявленi проблеми, носять комплексний характер i знаходяться у сферi регулювання р/зних економ/чних суб'ект'в - держави, б/знесу, прац/вника. Однак основнi iнструменти впливу - у сферi державноi пол/тики. Структурування причин дозволило автору вид/лити стратег/чнi напрями державного регулювання у сферi здоров'я працюючих, якi носять ф'тансовий та 'шституцюнальний характер. Ключов'! слова: здоров'я працюючого населення, д/аграма iсiкави, державне регулювання. Рис.: 1. Вбл.: 21.
Оганезова Анна BiKmopiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту та економ/ки в амейнш медицинi, Харк/вська медична академ/я тслядипломноi освти (вул. Амосова, 58, Харк/в, 61176, Украна) E-mail: anna.oganezova@gmail.com
УДК 338.24:331
Оганезова А. В. Направления государственного регулирования сохранения здоровья работающего населения в Украине
В статье с помощью причинно-следственного анализа (диаграммы Исикавы) предложено решение проблемы здоровья работающего населения в Украине. Выявлены основные факторы, влияющие на ухудшение здоровья рабочей силы: усиление нестабильности в сфере занятости, увеличение масштабов прекаризации; отсутствие безопасных и здоровых условий труда; социальная безответственность работодателей; отсутствие действенных медико-профилактических мероприятий; низкий уровень мотивации работников по сохранению здоровья. Обосновано, что факторы, нивелирующие выявленные проблемы, носят комплексный характер и находятся в сфере регулирования различных экономических субъектов - государства, бизнеса, работника. Однако основные инструменты воздействия - в сфере государственной политики. Структурирование причин позволило автору выделить стратегические направления государственного регулирования в сфере здоровья работающих, которые носят финансовый и институциональный характер.
Ключевые слова: здоровье работающего населения, диаграмма Исикавы, государственное регулирование. Рис.: 1. Библ.: 21.
Оганезова Анна Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента и экономики в семейной медицине, Харьковская медицинская академия последипломного образования (ул. Амосова, 58, Харьков, 61176, Украина) E-mail: anna.oganezova@gmail.com
UDC 338.24:331
Oganezova A. V. The Directions of the State Regulation of Preservation of Health of the Working Population in Ukraine
The article, using the cause and effect analysis (Ishikawa diagrams), offers a solution to the problem of the health of the working population in Ukraine. The main factors influencing the health impairment of workforce have been identified: increasing insecurity in the sector of employment, scaling-up of precarization; lack of safe and healthy working conditions; social irresponsibility of employers; lack of effective medical and preventative care measures; low level of motivation of employees to preserve health. It has been substantiated that the factors negating the problems identified are of complex nature and can be found in the regulation sphere of various economic actors - the State, business, employee. However, the main tools of impact remain in the sphere of the State policy. By means of structuring the reasons the author managed to allocate the strategic directions of the State regulation in the sphere of health of workers, which are of financial and institutional nature. Keywords: health of the working population, Ishikawa diagram, the State regulation. Fig.: 1. Bibl.: 21.
Oganezova Anna V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management and Economics in Family Medicine, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education (58 Amosova Str., Kharkiv, 61176, Ukraine) E-mail: anna.oganezova@gmail.com
C0^aAbH0-eK0H0Mi4Hm розвиток краши знахо-диться шд визначальним впливом чисельност та стану здоров'я економiчно активного населення, тому одним iз прюритетних напрямюв державно! поль тики е збереження i примноження трудового потенщалу краши. У сучаснш УкраМ стан здоров'я населення ство-рюе загрозу нормальному функцюнуванню держави, ii конкурентоздатносп, обороноздатностЬ Про це свцчать висока (удвiчi вища, шж у кра'нах бвропейського Союзу) смертшсть, насамперед чоловшв працездатного вжу; низька тривалкть життя (розрив з 6С бкьше, шж 10 роив); найвищi в бврош темпи депопуляци та стрiмке старшня населення; високий рiвень загально! захворю-ваност на значного поширення факторiв ризику та загрозливi темпи поширення туберкульозу та В1Л/СН1-
Ду, що призводить до дефщиту трудових ресурав i мае негативш наслцки для розвитку краши та сощального благополуччя суспкьства. Саме щ виклики (швалц-шсть, хвороба, висока рiвень смертности актуалiзують необхцшсть посилення державного регулювання збереження здоров'я працездатного населення в УкраМ.
Соцiально-економiчнi аспекти суспкьного здоров'я дослцжуються в роботах вчених 1нституту де-мографи та сощальних дослцжень НАН Украши iM. М. В. Птухи НАНУ шд керiвництвом Лiбановоí Е. М. [1; 2]. Вивченню проблем загально'1, професшно! захво-рюваност та виробничого травматизму присвячеш ро-боти Ю. I. Кундiева, А. М. Нагорно'1, М. П. Соколово'1, Басанец А.В., Крекотень О. М. [3-6]. Ними дослужено поширешсть та структура цих захворювань, причини
!х виникнення залежно вiд галузей у багатофакторному аспект^ встановлено кореляцiйнi зв'язки зазначених по-казникiв з конкретними умовами трудово! дiяльностi та чинниками сощально-побутового характеру, статево-вгковими та професгйними особливостями. Разом з тим, дотепер не виршеними залишаються проблеми системного упередження нездоров'я працюючих. Актуальшсть дослiдження значною мiрою посилюеться необхiднiстю виконання положень: Глобального Плану Дгй з охорони здоров'я працюючих на 2008-2017 рр. Всесвиньо! асамб-ле! охорони здоров'я; бвропейсько! програми ВООЗ «Здоров'я-2020»; Загальнодержавно! цкьово! сощально! програми збереження i розвитку трудового потенцiалу Укра!ни на перiод до 2017 року (Розпорядження КМУ № 851-р вГд 22.07.2009 р.), вГдповГдно до яких соцiальна полита держави потребуе розробки нацюнально! стратеги щодо збереження та змщнення здоров'я працюючих.
Метою статтi е розробка основних напрямкiв державного регулювання у сферi збереження здоров'я пра-цюючого населення.
У робот використано причинно-наслГдковий ана-лiз - дiаграма Мкави [7]. Дiаграма Iсiкави - графiчний спосiб визначення найбкьш iстотних факторiв, що створюють проблему, i структурування !х для визначення напрямюв коригувальних дiй.
ВГдправною методологiчною посилкою дослiджен-ня е твердження, що на здоров'я людей впливае цкий ряд соцiальних та економiчних чинникгв, з яких найбкьш важливими е умови i змкст роботи [8]. У роботi були видкеш основнi фактори, що впливають на здоров'я працюючого населення, що дозволило побуду-вати дiаграму аналiзу кореневих причин нездоров'я (ви-соко! захворюваносй i смертностi) працiвникiв в УкраМ (рис. 1). На причинно-наслiдковiй дiаграмi проблема, яка дослiджуеться, вiдповiдае основнш стрiлцi. Фактори, якi 11 пГдсилюють, зображенi у виглядi стркки, нахилено! до основно! стркки «Здоров'я працюючого населення» праворуч; фактори, якi !! нейтралiзують, - нахилет злГ-ва. Розглянемо кожен iз чинникiв докладшше.
Зайнятiсть населення. Результати теоретичного аналiзу дозволили пiдтвердити гiпотезу про залежшсть здоров'я працюючого населення вiд зайнятостГ: за вГд-сутностi можливостей для пдного працевлаштування спостерiгаеться тенденцш попршення здоров'я праце-спроможно! категорГ! громадян [9]. Зниження рiвня еко-номГчно! активностi населення, скорочення зайнятостi в базових галузях економiки, зростання зайнятостГ в неформальному секторi економiки з переважно неква-лiфiкованою г низькоквалiфiкованою працею, зростання рГвня прихованого безробГття призвели до посилення прекаризацГ! пращ, зменшення соцГально! захищеност працюючих, повно! втрати працГвниками сощально-трудових прав (занижена заробпна плата, вГдсутнГсть оплачувано! вГдпустки, лГкарняного листа й шших соцГ-альних завоювань).
БезробГття, що тягне за собою низьку яюсть жит-тя, чинить негативний вплив на здоров'я, е причиною затяжного психоемоцшного, пГдвищеного рГвня три-вожностГ, розвивае хронГчний стрес, що сприяе рГзкому
збГльшенню числа самогубств Г поширенню алкоголГзму [10, с. 60]. Серед безробГтних, або тих, кому загрожуе И втрата, зростае ризик смертГ вГд су!цидГв, а також вГд нещасних випадкГв, отруень, травм, серцево-судинних захворювань, Гнших причин. ЗбГльшення безробГття на 1% призводить до зростання су!цидГв на 4,1%, смертно-стГ вГд серцево-судинних захворювань, цирозу печшки Г розладГв, пов'язаних зГ стресом - на 1,9%, гостталшаци в психГатричнГ лГкарнГ - на 2,3% серед жшок Г на 4,3% серед чоловшв. У роботГ С. ЛГ на прикладГ Канади доведено, що вклад безробГття у варГащю показниюв смерт-ностГ оцГнюеться на рГвнГ вГд 8 до 16% [11].
В УкраМ рГвень безробГття виркс з 7,7% (2013 р.) до 10,3% (перший квартал 2016 р.) (за методолопею МОП), його середне значення перевищувало со-щально небезпечну межу - 7%. Для ринку пращ Укра!-ни характерна висока частка прихованого безробГття, поширення нелегально! зайнятостГ та трудово! мираци, зростання вимушено! неповно! зайнятостГ, яка проявля-еться у скороченнГ робочого дня чи робочого тижня, ви-користанш вимушених вГдпусток без збереження заро-бГтно! плати. У 2015 р. 62,6 тис. пращвниюв знаходилися у вГдпустцГ без збереження заробГтно! плати, а 742,1 тис. осГб були переведенГ на роботу на умовах неповного робочого часу [12], тому реальний рГвень безробГття знач-но вищий. На думку Рингач Н. О. [2], неминуче части-на пращвниюв, виведених кризою зГ сфери зайнятостГ, буде переходити до груп ризику: до вживання алкоголю Г наркотиюв як способу реагування на життевГ негаразди, частина - до комерцшного сексу, частина - до протиза-конно! дшльносп, яка може призвести до потрапляння в установи пештенщарно! системи. Усе це буде сприя-ти поширенню туберкульозу, В1Л/СН1Ду та хвороб, яю передаються статевим шляхом, що, своею чергою, буде вести до втрати роботи через проблеми зГ здоров'ям.
ЗаробГтна плата для бГльшо! частини населення Укра!ни е единим джерелом можливостГ «створити сприятливе для здоров'я середовище проживання»: придбати квартиру, обладнати и технГкою, органГзувати вГдпочинок, лГкування в санаторГ!, вГдвГдувати спортив-нГ секцГ! тощо [8, с. 349]. Однак зниження рГвня доходГв населення, зростання частки «працюючих бГдних» пере-шкоджае збереженню здоров'я робГтниюв. Тарифна система органГзацГ! оплати пращ шдтримуе низький рГвень заробГтно! платГ в кра!нГ: !'! рГвень в ккька разГв нижче, шж в европейських кра!нах: середньомГсячна заробГтна плата в Укра!нГ становила 170 евро (2015 р.), у ДанГ! -5843, ФранцГ! - 3831, Шмеччиш - 3975, ВеликобританГ! та 1рландГ! - 2984, ГрецГ! - 1 772, ПольщГ - 1066, ЛатвГ! -896, БолгарГ! - 510 (за даними бвростату). У структурГ собГвартостГ продукцГ! частка заробГтно! плати складае 5-7%, коли в зарубГжних кра!нах приблизно 30-50%. Тому заробГтна плата в УкраМ не виконуе свое! вГд-творювально! функцГ! робочо! сили, обмежуе доступ до полшшення побутових умов життя, яюсних продуктГв харчування, органГзацГ! вГдпочинку та Гнших способГв здГйснення самозбережуючо! поведшки.
Вплив умов працi на здоров'я пращвнишв. На здоров'я працГвникГв негативно впливають умови пращ,
ЕК0Н0М1КА ЕК0Н0М1КА ПРАЦ1 ТА С0Ц1АЛЬНА ПОЛ 1ТИКА
м -
Фактори впливу, яш посилюють проблему
ет
и
X
ГТ1 о
X
е
о ■О
с 41.
=5* ю
о> _1
О
о1 р м о
Ь —*
ф СП
Рис. 1. Причинно-наслщкова д1аграма проблеми низького здоров'я працюючого населения
Джерело:авторська розробка.
заборговашсть з виплати зароб1тно! плати
низьке охоплення Ъ профтактичними % медичними оглядами
невиконання вимог ¡нструкцш % зохорони праф
\ застарш! \
\ виробнич1 фонди \
неформальна \ ................................•> \
зайняткть \% недостатня \
...............................\ техшчна
оснащенкть
безроб1ття V^ низький ртень ' А % виконання роб1т
\ деструктивнии х> образ життя
В1ДСуТН1СТЬ
мотива цм увиявленш ^ профеайних 9л захворювань
незадовтьнии ртень пщготовки медичних кадртз професшно! патологи'
низькии ртень зароб1тно! плати
низькии р1вень ¡нформованосп щодо шкщливих умов прац1
незадовтьнии стан охорони праф на пщпривмств1
застарта матер1ально-техшчна база медичних оргашзацш
Здоров'я працюючого населения
введения страхово! медицини
я у* надання фшансовоТ, у* удосконалення профпатолопчно! в] у ¡нформацшноТта у служби
щ\на/ методично!допомоги у ----------------------------
юм / пщприбмствам у полтшення якосп
—■>/ з впровадження програм / медичних огляди
/ здоров'я у ______________________________
у введения податкових птьгу проведения реабтп"ацшних
/---------------------------3>/ захода, курст вщновлювального
впровадження /Л1кування
корпоративних програм / '
поширення норм здорового способу життя
дотримання вимог у у безпеки прац1 у
пщвищення особисто! / вщповщальносп /
У працтникт за стан у власного здоров'я /
/ в процеа трудово! /
' дтльносп /
пщвищення медично! у активносп з /
профтактичною метою /
посилення державного у саытарно-епщемюлопчного ' нагляду за дотриманням вимог саштарного законодавства
у проведения конкуров > серед пщпривмств; тиражування найкращих практик
Фактори впливу, яш нейтрал1зують проблему
як шд впливом кризових явищ набувають загрозливого характеру. Залишаеться стабкьно високою частка зайня-тих в умовах, що не вiдповiдають санiтарно-гiгiенiчним нормам - в1д 15 до 30 % в1д загально! чисельностi пра-цiвникiв i складае майже 3 млн ойб [13]. За даними Держсаншдемнагляду, бкьше 70% пiдприемств Украши не вiдповiдають вимогам санiтарних правил щодо функ-цiонування на них систем опалення, вентиляци, освп1-лення та роботи саштарно-побутових примiщень.
Основними причинами, якi призводили до ви-никнення професiйних захворювань в УкраМ, дослiдниками визначено технiчно-технологiчнi (77,0%) [6, с. 15]: недосконалкть технологiчних процейв, у результатi чого на пращвниюв пiд час виконання тех-нолопчних операцiй впливали шкiдливi фактори; недо-сконалiсть технологiчного обладнання, що призводили до неможливост досягти гранично допустимих кон-центрацiй пилу, рiвнiв шуму та вiбрацiй на робочих мк-цях; низький рiвень мехашзаци трудомктких операцiй, особливо пiд час видобутку вугкля; старiння основних виробничих фондiв, скорочення обсягiв капiтального i профкактичного ремонту промислових будiвель, спо-руд, машин i обладнання. У промисловому, скьсько-господарському виробництвi, рибному господарстга, будiвництвi, торгiвлi, готельному та ресторанному бш-несi переважае важка фiзична праця, е низький рiвень мехашзаци та автоматизации
Фахiвцями доведено, що збкьшення ступеня зно-су основних фондiв на 1 в. п. призводить як до зростан-ня ккькосп нещасних випадкiв на виробнищга, так i до збкьшення професшних захворювань (у середньому майже до 10 випадюв) [14, с. 10]. У краМ знос основних фондiв збкьшився з 52,25% у 2000 р. до 83,5% у 2014 р.
Не зважаючи на зниження виробничого травматизму, його рiвень в УкраМ вищий, шж у Молдови у 2 рази, у 4,5 разу - шж в Естони, у 5 разш - шж у Францп, у 12 разiв - нiж у Швеци, у 22 рази - шж у Великобританп [15]. Спостерiгаеться послаблення вцповцальносй робото-давцiв i кершниюв виробництва за умови працi i технiки безпеки. На 23% промислових шдприемств атестацiя робочих мкць не проводилася взагалi, а в кожному 18-му випадку И яюсть визнана незадовкьною [16]. З 2011 р. офщйно зменшенi витрати на створення безпечних умов працi, а також виключено iнформацiю щодо фшансуван-ня витрат на охорону пращ, що унеможливлюе аналiз i поршняння з нормативом витрачених коштiв [17].
Сощальна вiдповiдальнiсть роботодавцiв за здоров'я пращвниюв. Сощальна вцповцальшсть бш-несу полягае у дотриманш вимог законодавства, стан-дартiв якостi та належних практик, етичних норм профе-сшно! поведiнки й вiдповiдальностi; втiленнi сощальних, кадрових, культурних, екологiчних програм i програм тривалого спiвтовариства. В УкраМ тенденци поши-рення явищ низького рiвня мехашзаци, автоматизаци, iнтелектуалiзацil пращ зумовлюють п1дтримку попиту на дешеву малоквалiфiковану робочу силу, не змушують роботодавцiв спрямовувати швестици на навчання та перенавчання, технiчне переоснащення робочих мшць, впровадження програм, зберiгаючих здоров'я. З настан-
ням кризи бкьшкть роботодавцiв в УкраМ почали еко-номити на корпоративному добровкьному медичному страхуванш [18]. Витрати п1дприемств на профкактику захворювань, охорону працi и техшку безпеки, здоровий вiдпочинок и лжувальш послуги мiнiмальнi. Серед укра-1нських п1дприемств не отримали належного поширення програми змiцнення здоров'я, таю як щорiчна диспан-серизац1я, вакцинац1я, гаряче харчування; створення власних медпункйв, часткова або повна оплата путшок у санаторй, будинки вiдпочинку, дитячi табори, участь в спортивних змаганнях. Практика украшських пiдпри-емств ктотно вiдрiзняеться вiд практики розвинених краМ де програми оздоровлення спiвробiтникiв, к^м медичного страхування, передбачають скринiнг i персо-нальний коучинг, управлiння стресом, управлшня влас-ною вагою, вцмову вiд кур1ння, а також заходи, що спри-яють здоровому харчуванню [19]. Бкьшклъ цих заходiв у практищ укра1нських компанiй зустрiчаються вкрай рiдко, не зважаючи на те, що потреба в них очевидна.
Роботодавщ, керуючись штересами виключно при-бутковостi бiзнесу, розширюють практику ви-користання нестандартних форм зайнятостi, що призводить до зниження якосй життя найманих пра-цiвникiв, у тому чит 1хнього здоров'я. Втрати бюджету Украши через неформальну зайняткть становлять близько 50 млрд грн, а недоотримаш соцiальнi внески -бкя 100 млрд грн. У рядi випадк1в постраждалi внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професшного за-хворювання не отримують допомогу зщно iз законодав-ством через несплату роботодавцями страхових внескiв: на 1 липня 2013 р. сума несплачених платежiв до Фонду сощального страхування вiд нещасних випадкiв на ви-робництвi та професiйних захворювань склала 842,2 млн грн [20]. Незадовкьна ситуац1я з низьким рiвнем заро-бiтноl плати поглиблюеться систематичними затримка-ми з И виплати. Сума заборгованостi з виплати зароби-но! плати становила вiд 668,7 млн грн на 01.01.2008 р. до 1880,8 млн грн на 01.01.2016 р. Бкьш докладно проблема сощально1 вкповкальносп роботодавц1в за здоров'я пращвниюв розглянута автором у робой [21].
Медико-профиактичш заходи. Вiдсутнiсть дiе-во! полiтики в галузi охорони та вцновлення здоров'я працюючих призвело до руйнування сформовано1 i дiе-во! багаторiчноl системи проф1лактики захворювань i первинно1 медико-санiтарноl допомоги пращвникам промислових пiдприемств. За роки незалежносп к1ль-кiсть медсанчастин, заводських лжарень, полiклiнiк, профпатологiчних лiжок, цехових лiкарiв зменшилася у 8-11 разiв; ккьюсть здоровпунктiв на пiдприемствах зменшилася з 3398 у 1991 р. до 868 у 1995 р. i 109 у 2011 р. (навпъ у 1928 р. к було понад 400) [5, с. 12].
Вксутшсть медичних служб на виробництв^ перш за все там, де е важю та шкiдливi для здоров'я пращвниюв умови пращ, сприяе зростанню професшно1 захво-рюваностЬ Особливо це характерно для середнк i малих пiдприемств, а також для скьськогосподарських пiдпри-емств, де немае вцповкальних осiб за проведення медичних оглядiв та не проводяться передрейсовi медичнi огляди водив транспортних засоб1в. На сьогоднiшнiй
день лише найбкьш1 та фшансово забезпечеш шдпри-емства мають у своему склад1 медико-сан1тарн1 части-ни: ДТЕК, Метшвест, ПАТ «Северодонецьке об'еднання «Азот»; серед шдприемств м. Харкова - ВАТ «Турбо-атом», АТ «ХТЗ», АК «Харювобленерго», НВП Хартрон-Плант, ПАТ «Харк1вський коксовий завод», Змивська ТЕС, ПАТ «Центренерго», ДП «Електроважмаш».
В УкраМ держава реал1зуе свою в1дпов1дальшсть перед прац1вниками через систему охорони здо-ров'я шляхом проведення профкактичних ме-дичних огляд1в та подальшою диспансеризац1ею в центрах первинно! медико-саштарно! допомоги. Однак, ц1 заходи е неефективними i недостатн1ми[3, с. 18; 4]. За ощнками спещалкпв, низький р1вень оргашзащ! проведення обов'язкових медичних огляд1в призводить до !х низько! якост1. Зокрема, спостер1гаеться неповне охоплення контингенту прац1вник1в; не забезпечуються един1 методичн1 п1дходи до оргашзащ! та проведення медичних огляд1в (наявн1сть уси необх1дних спещалк-т1в у склад1 комга! складае лише 60,6%); не виконуються в повному обсяз1 необх1дн1 лабораторн1, шструменталь-ш та функц1ональн1 досл1дження (проведення тд час медичних огляд1в ус1х необх1дних 1нструментальних досл1джень складае 67,1%, необх1дних лабораторних досл1джень - 70,0%); не вс1 члени комга! мають кваль ф1кац1йний р1вень п1дготовки з професшно! патологи (наявн1сть квал1ф1кащ! з профпатологи у голови комга!, що мае лщензш на проведення пер1одичних медичних огляд1в, складае лише 63,1%; наявшсть квал1ф1кащ! з профпатологи мала мксце менш н1ж у половини члешв комга! - 48,7%) [4, с. 48].
Мотиващя працiвникiв щодо збереження здо-ров'я. Для працюючих в УкраМ характерн1 низький р1-вень трудово! та виробничо! дисципл1ни, порушення ви-мог безпеки прац1 при експлуатащ! обладнання, машин, механ1зм1в, що призводить до травматизму i смертность Оргашзацшш причини призвели до травмування двох третин пращвниюв - 65,1% (2013 р.) в1д загального числа травмованих; загибел1 прац1вник1в - 52,9% (2013 р.) в1д загального числа загиблих [13].
Працююче населення в УкраМ характеризуеть-ся нездоровим способом життя. За даними медичних огляд1в 1нституту медицини прац1 АМН Украши, число ос1б з хрон1чним алкогол1змом, наркомашею та 1ншими захворюваннями центрально! нервово! системи, як1 су-проводжуються розладами психжи та повед1нки, стано-вить серед працюючого населення близько 1,3 млн ос1б. Психоф1з1олог1чн1 причини призвели до травмування 10,5% (2013 р.) в1д загального числа травмованих; до за-гибел1 10,2% (2013 р.) в1д загального числа загиблих. Ви-ражену негативну роль у травмуванш 0,7% прац1вник1в i загибел1 4,8% пращвниюв грае знаходження 'к у сташ алкогольного, наркотичного сп'ян1ння, а також токсико-лог1чного отруення.
Фах1вцями визначен1 факти подальшо! роботи в шюдливих умовах тих прац1вник1в, яким комгаею при проведенн1 медичного огляду призначено усунення в1д роботи та направлення '1х до м1ського профпатолопч-ного центру на обстеження [4, с. 51]. Часто працююч1,
прагнучи зберегти роботу, не висувають скарг на мед-огляди; значна частина захворюваност е прихованою та не фiксуеться вiзитом до лжаря й оформленням ль карняного листа, що зшжуе працездатнiсть працюючих [6]. Враховуючи вищезазначене, можна зробити висно-вок про те, що для працюючих в УкраМ характерна «занижена ощнка майбутнього» («шоттермiзм» та «шве-стицшна короткозорiсть»), яка призводить до низького рiвня збереження здоров'я.
Таким чином, при збереженш позначених тен-денцiй в УкраМ буде спостериатися збкьшення масштабiв прекаризаци зайнятостi, посилення нестабiльностi сощально-трудово! сфери, бездiевостi системи охорони здоров'я i безпеки працiвникiв, сощ-ально! безвцповкальносп роботодавцiв, низького рiв-ня самозбереження працюючих, що в найближчш пер-спективi призведе до зниження соцiально-економiчного благополуччя i погiршення стану здоров'я економiчно активного населення. Фактори, яю нiвелюють виявленi проблеми (див. рис. 1), носять комплексний характер i знаходяться у сферi регулювання рiзних економiчних суб'ектiв - держави, бiзнесу, працiвника. Однак основнi iнструменти впливу на фактори, яю нейтралiзують проблему нездоров'я пращвниюв, знаходяться у сферi державно: политики. Структурування причин дозволило ви-дкити стратегiчнi напрями державного регулювання, до яких можна взнести:
+ у сферi зайнятости приведення законодавство у вкповцшсть до бвропейсько! сощально! Харти та концепцш МОП; створення та модер-нiзацiя робочих мiсць; реформування системи оплати пращ шляхом зростання частки заробп1-но! плати в собiвартостi продукщ!; впроваджен-ня програм з працевлаштування вивкьненого в процесi модершзаци персоналу; впровадження дiевоl програми зайнятост населення, спрямо-вано! на стимулювання економiчно! активностi; пiдвищення стандартiв оплати пращ; неухильне забезпечення прав працюючого населення; + у сферi полшшення умов i охорони пращ: практична реалiзацiя державних стандарпв i га-рантiй з охорони пращ на основi мiжнародних норм; прийняття та реалiзацiя державно! програми оновлення основних фондiв; впровадження нових технологiчних лiнiй, модершза-ц1я та вдосконалення технологiчного устатку-вання; впровадження безпечних для здоров'я технологш, обладнання, хiмiчних речовин; + у сферi iнституцiоналiзацii соцшльноИ вiдпо-вiдальностi роботодавщв: впровадження кор-поративних програм здорового способу життя; надання фшансово!, шформацшно! та методично! допомоги шдприемствам з впровадження програм здоров'я (особливо малим i середшм пiдприемствам); введення податкових пкьг; проведення конкурйв серед пiдприемств; ти-ражування найкращих практик; + у сферi вдосконалення медико-сантарного за-безпечення працюючих: впровадження держав-
ного сощально-пгшшчного мошторингу умов прац1 та стану здоров'я пращвниюв у ризико-небезпечних галузях; посилення державного саштарно-ешдемюлопчного нагляду за дотри-манням вимог саштарного законодавства; удо-сконалення профпатолопчно! служби в УкраМ; пол1пшення якост1 медичних огляд1в: перюдич-ного i попереднього (при влаштуванн1 на роботу); проведення реабштацшних заходiв, курав вiдновлювального лiкування; f у сферi формування мотиваци пращвнитв що-до збереження здоров'я: поширення норм здорового способу життя; дотримання вимог безпеки пращ; використання засобiв шдивцуального захисту; шдвищення особисто'1 в1дпов1дально-CTi працiвникiв за стан власного здоров'я в про-цесi трудово'1 дiяльностi: пiдвищення медично'1 активностi з профкактичною метою; розвиток системи трудових вцносин - системи в^повь дальностi через розширення прав працiвникiв, наприклад, право на вцмову вiд роботи, право на шформащю.
ВИСНОВКИ
У стати за допомогою дiаграми Iсiкави була проведено дiагностику стану здоров'я працюючого насе-лення в УкраМ, визначено найбкьш суттeвi чинники нездоров'я пращвниюв. Виявлеш чинники носять комп-лексний характер, i для усунення необхiднi державнi регулятори - саморегулювання даного процесу не в1д-буваеться навiть у розвинених крашах. Структуруван-ня причин дозволило видкити стратегiчнi напрями державного регулювання у сферi здоров'я, якi носять або фшансовий (бюджетнi витрати, стимулювання), або шституцшний характер (визначення нормативних правил, оргашзацшна та консультативна шдтримка реаль зованих заходiв або ненормативне просування кращих практик) iз залученням усiх зацiкавлених сторiн (робо-тодавщв, робiтникiв, страхових компанiй, профспкок, асощацш пiдприeмств, НКО тощо). Подальшi досль дження можуть бути спрямованi на ккьюсну оцiнку i моделювання вигод i витрат учасниюв заходiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Смертность населения Украины в трудоактивном возрасте / Э. Либанова, Н. Левчук, Е. Рудницкий и др. Демоскоп Weekly. 31 марта - 13 апреля 2008 г. № 327-328. URL: http:// demoscope.ru/weekly/2008/0327/tema01.php
2. Рингач Н. О. Ризики для громадянського здоров'я та системи охорони здоров'я в УкраМ, спричинен со^ально-економiчною i политичною кризою. Науково-'шформацшний Bi-сникАкадем'йнационально! безпеки. 2014. Вип. 3-4. С. 64-76.
3. Кундкв Ю. I., Нагорна А. М., Соколова М. П., Кононова I. Г. Динамка професшноТ захворюваносп в Украïнi та досвiд шституту медицини працi НАМН Укра'ши. Украшький журнал з проблем медицини праи). 2013. № 4 (37). С. 11-22.
4. Соколова М. П. ОцЫка ефективносп перюдичних медичних оглядiв працюючих у шкiдливих та небезпечних умовах. Укранський журнал з проблем медицини пращ. 2011. № 1 (25). С. 46-52.
5. Басанець А. В. Проблема профзахворюваносп в Украпн нагадус айсберг. Ваше здоров'я. 2014. № 3-4 (24 ачня). С. 12-13.
6. Крекотень О. М. Медико-со^альне обфунтування оптимiзацN системи профтактики iнвалiдизацií працюючих: ав-тореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.02.03. Ки'в, 2015. 44 с.
7. Исикава К. Японские методы управления качеством. Москва: Экономика, 1988. 214 с.
8. Назарова И. Б. Занятость на работах с неблагоприятными условиями труда. Журнал исследований социальной политики. 2007. Т. 5. № 3. С. 335-350.
9. Фёдорова А. Э., Парсюкевич А. М. Прекаризация занятости и ее влияние на социально-экономическое благополучие наемных работников. Известия УрГЭУ. 2013. № 5 (49). С. 78-81. URL: http://izvestia.usue.ru/ru/-2013/237
10. Измеров Н. Ф., Тихонова Г. И. Проблемы здоровья работающего населения в России. Проблемы прогнозирования. 2011. № 3. С. 70-56. URL: http://www.gosbook.ru/node/40403
11. Lee S. On Unemployment and Mortality in Canadian Data. The Brenner Hypothesis revisited. Health Economics. 2004. Vol. 13. No. 8. P. 767-779.
12. Праця Укра'ни 2015. Статистичний збiрник. Ки'в: Державна служба статистики Укра'ни, 2016. 312 с. URL: http:// ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ11_u.htm
13. Травматизм на виробництвi в Укран нацюналь-ний профть протягом 2009-2013 рош. 1нформацшно-ана-лггична профспткова доповщь. URL: http://otipb.at.ua/load/ travmatizm_na_virobnictvi_v_ukrajini_nacionalnij_profil_ protjagom_2009_2013_rokiv/24-1-0-4442
14. Горна М. О. Статистичне забезпечення управлшня фондами гадального страхування: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.10. Ки'в, 2016. 22 с.
15. Сучасний стан охорони прац в УкраМ. URL: http:// profspilka.kiev.ua/publikacii/novyny/4186-suchasniy-stan-ohoroni-prac-v-ukrayin.html
16. Профть Пдно'|' Прац в УкраМ: Публта^я Мiжнарод-ного бюро працк URL: http://www.confeu.org/assets/files/lists/ urainienne_lr[1].pdf
17. Заюков I. В., Гучок I. С. Проблема фшансування витрат на створення безпечних умов прац зайнятого населення Укра'ни. Ызнес 1нформ. 2012. № 5. С. 165-169.
18. Фшонюк О. Полк медичного страхування в Украпн мають обраш. Урядовий кур'ср. 3 грудня 2015 р. URL: http:// ukurier.gov.ua/uk/articles/polis-medichnogo-strahuvannya-v-ukrayini-mayut-obr/
19. Профилактика неинфекционных болезней на рабочих местах с помощью рациона питания и физической активности: доклад ВОЗ/Всемирного экономического форума о совместном мероприятии, 2008. URL: http://www.who.int/ dietphysicalactivity/WHOWEF _report _JAN2008_ru.pdf
20. От стабильности взносов работодателей зависит социальная защищенность трудящихся. Forins. 29.09.2013. URL: http://forins.ua/news/4341
21. Оганезова А. В. Со^альна вщповщальысть робото-дав^в як основа збереження здоров'я працюючого населення. Проблеми eKOHOMiKU. 2016. № 2. C. 173-178.
REFERENCES
Basanets, A. V. "Problema profzakhvoriuvanosti v Ukraini na-haduie aisberh" [The problem of occupational morbidity in Ukraine resembles an iceberg]. Vashezdorovia, no. 3-4 (2014): 12-13.
Fedorova, A. E., and Parsyukevich, A. M. "Prekarizatsiya zan-yatosti i ee vliyaniye na sotsialno-ekonomicheskoye blagopoluchi-ye nayemnykh rabotnikov" [The "precarisation" of employment
<
o
1= <
=n
_Q
<c
o
o <
< Q_
<
o
<
Si
U
and its impact on the socio-economic well-being of employees]. Izvestiya UrGEU. http://izvestia.usue.ru/ru/-2013/237
Filoniuk, O. "Polis medychnoho strakhuvannia v Ukraini mai-ut obrani" [Health insurance in Ukraine have elected]. Uriadovyi kurier. http://ukurier.gov.ua/uk/articles/polis-medichnogo-strahu-vannya-v-ukrayini-mayut-obr/
Horna, M. O. "Statystychne zabezpechennia upravlinnia fon-damy sotsialnoho strakhuvannia" [Statistical support for the management of social insurance funds]. Avtoref. dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.10, 2016.
Isikava, K. Yaponskiye metody upravleniya kachestvom [Japanese quality management methods]. Moscow: Ekonomika, 1988.
Izmerov, N. F., and Tikhonova, G. I. "Problemy zdorovya rabotayushchego naseleniya v Rossii" [Health problems of the working population in Russia]. Problemy prognozirovaniya. http:// www.gosbook.ru/node/40403
Krekoten, O. M. "Medyko-sotsialne obgruntuvannia opty-mizatsii systemy profilaktyky invalidyzatsii pratsiuiuchykh" [Medical and social justification of optimization of the system of prevention of disability working]. Avtoref. dys.... d-ramed. nauk: 14.02.03, 2015.
Kundiiev, Yu. I. et al. "Dynamika profesiinoi zakhvoriuvanosti v Ukraini ta dosvid instytutu medytsyny pratsi NAMN Ukrainy" [Dynamics of occupational morbidity in Ukraine and the experience of the Institute of occupational medicine NAMS of Ukraine]. Ukrain-skyi zhurnal z problem medytsyny pratsi, no. 4 (37) (2013): 11-22.
Libanova, E. et al. "Smertnost naseleniya Ukrainy v trudoak-tivnom vozraste" [The mortality rate of the population in working age]. Demoskop Weekly. http://demoscope.ru/weekly/2008/0327/ tema01.php
Lee, S. "On Unemployment and Mortality in Canadian Data. The Brenner Hypothesis revisited". Health Economics. Vol. 13, no. 8 (2004): 767-779.
Nazarova, I. B. "Zaniatost na rabotakh s neblagopriyatnymi usloviyami truda" [Employment in jobs with unfavourable labour conditions]. Zhurnal issledovaniy sotsialnoy politiki. Vol. 5, no. 3 (2007): 335-350.
"Ot stabilnosti vznosov rabotodateley zavisit sotsialnaya zashchishchennost trudyashchikhsia" [The stability of employers' contributions depends on the social protection of workers]. Forins. http://forins.ua/news/4341
Ohanezova, A. V. "Sotsialna vidpovidalnist robotodavtsiv yak osnova zberezhennia zdorovia pratsiuiuchoho naselennia" [The social responsibility of employers as the basis for preserving the health of the working population]. Problemy ekonomiky, no. 2 (2016): 173-178.
"Profil Hidnoi Pratsi v Ukraini: Publikatsiia Mizhnarodnoho biuro pratsi" [Profile of Decent Work in Ukraine: a publication of the International labour office]. http://www.confeu.org/assets/files/ lists/urainienne_lr[1].pdf
"Profilaktika neinfektsionnykh bolezney na rabochikh mestakh s pomoshchyu ratsiona pitaniya i fizicheskoy aktivnos-ti" [Prevention of noncommunicable diseases in the workplace through diet and physical activity]. http://www.who.int/dietphysi-calactivity/WHOWEF_report_JAN2008_ru.pdf
"Pratsia Ukrainy 2015" [Labor of Ukraine 2015]. http:// ukrstat.org/uk/druk/publicat/kat_u/publ11_u.htm
Rynhach, N. O. "Ryzyky dlia hromadianskoho zdorovia ta systemy okhorony zdorovia v Ukraini, sprychyneni sotsialno-eko-nomichnoiu i politychnoiu kryzoiu" [The risks to public health and the healthcare system in Ukraine, caused by socio-economic and political crisis]. Naukovo-informatsiinyi visnyk Akademii natsionalnoi bezpeky, no. 3-4 (2014): 64-76.
"Suchasnyi stan okhorony pratsi v Ukraini" [The modern state of labor protection in Ukraine]. http://profspilka.kiev.ua/pub-likacii/novyny/4186-suchasniy-stan-ohoroni-prac-v-ukrayin.html
Sokolova, M. P. "Otsinka efektyvnosti periodychnykh me-dychnykh ohliadiv pratsiuiuchykh u shkidlyvykh ta nebezpech-nykh umovakh" [Evaluation of the effectiveness of periodic medical examinations of workers in hazardous conditions]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi, no. 1 (25) (2011): 46-52.
"Travmatyzm na vyrobnytstvi v Ukraini: natsionalnyi profil protiahom 2009-2013 rokiv" [Injuries at work in Ukraine: a national profile during 2009-2013]. http://otipb.at.ua/load/travmatizm_na_ virobnictvi_v_ukrajini_nacionalnij_profil_protjagom_2009_2013_ rokiv/24-1-0-4442
Zaiukov, I. V., and Huchok, I. S."Problema finansuvannia vytrat na stvorennia bezpechnykh umov pratsi zainiatoho naselennia Ukrainy" [The problem of financing the costs of creating safe working conditions of the employed population of Ukraine]. Biznes Inform, no. 5 (2012): 165-169.
