CC BY
34
Дорош О.И., Скрыньковский Р.Н., Шпак О.Г. Конкурентоспособность Львовщины в системе формирования ее инвестиционной привлекательности
Проанализированы инвестиционная среда и конкурентоспособность Львовской обл. в 2010 г. по сравнению с другими регионами Украины и основными странами мира по рейтингу Всемирного экономического форума. Установлено, что главным экономическим индикатором роста экономического могущества развития городов и регионов Украины выступает инвестиция в машиностроительные предприятия.
Ключевые слова: конкурентоспособность, инвестиционная привлекательность, инвестиции, инновации, машиностроительный комплекс.
Dorosh O.I., Skrynkovskyy R.M., Shpak O.G. Competitiveness of Lviv in the system of its investment appeal
The article analyzes the investment environment and competitiveness Lvivckoyi region in 2010 compared with other regions of Ukraine and the main countries rated the World Economic Forum. It is set that investments come forward the main economic indicator of growth of economic power of development of cities and regions of Ukraine in machine-building enterprises
Keywords: competitiveness, investment attractiveness, investment, innovation, building complex. _
УДК 369.221.3:330.342.111 (477) Доц. А.Р. Дуб, канд. екон. наук -
Львiвська ДФА
СТАН ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В АГРАРН1Й СФЕР1 ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ СОЦ1АЛЬНОГО ЗАХИСТУ СЕЛЯН В1Д НЕЩАСНИХ ВИПАДК1В НА ВИРОБНИЦТВ1
Проведено аналiз стану та причин виробничого травматизму в аграрнш сферь Запропоновано посилити масово-роз'яснювальну роботу серед селян з питань без-печно! пращ та забезпечення прав i гарантш постраждалим вщ нещасного випадку шляхом поширення дiяльностi пересувних лабораторш Фонду сощального страху-вання вщ нещасних випадюв на виробницга у сшьськш мсцевосп. Розглянуто мож-ливють страхування селян вщ нещасних випадюв на виробницга в приватних стра-хових компашях.
Ключов1 слова: виробничий травматизм, нещасш випадки на виробницга, сшьсью домогосподарства.
Постановка проблеми. У процес становления ринково! економжи в Укршш вагомого значення набувають питання, пов'язаш 1з захистом сшьсь-когосподарських пращвниюв вщ виробничого травматизму. Особливо! акту-альност ця проблема набула в перюд економiчноl кризи, яка призвела до значного скорочення працiвиикiв (серед яких були i жителi сшьсько! мюце-востi) практично в уЫх сферах дiяльностi. Оскшьки вiтчизняне законодавство вiдносить мешканцiв села, як втратили роботу та мають земельну дiлянку, до зайнятих в особистому селянському господарств^ то питання, пов'язаш з без-пекою !х працi е особливо актуальними. До того ж, не варто забувати, що у сшьському господарствi постшно використовують працю осiб до- i шсляпра-цездатного вiку, котрi через необiзнанiсть, необережнiсть та перевиснаження оргашзму значною мiрою пiдпадають пiд ризик травмування. Як наслщок, -скорочення тривалост життя сiльських жителiв та !х передчасне старiння.
Аналiз останшх дослiджень. Окремi аспекти соцiального страхуван-ня вiд нещасних випадкiв на виробництвi висвiтлювали у сво!х працях таю вчеш як О. Абрамова, М. Александров, В. Андреев, В. Венедиктов, Н. Внукова, С. Голощапов, Г. Гончарова, П. Жигалюн, I. Зуб, В. Караваев, I. Кисельов, Ю. Коршунов, Р. Лiвшиць, А. Мiхайлiч, Н. Муцинова, В. Ротань, В. Семен-ков, Г. Симоненко, В. Смирнов, О. Смирнов, П. Стависький, Б. Стичинський, В. Прокопенко, М. Шаварина, Н. Шаманська та шшь Проте питання, пов'яза-т iз сощальним захистом пращвниюв агарно! сфери вiд виробничого травматизму, практично залишались поза увагою науковцiв.
Метою дослiдження е висвгтлити стан та причини виробничого травматизму в аграрнш сферi i на цiй основi запропонувати шляхи покращення соцiального захисту селян вщ нещасних випадкiв на виробництвi.
Виклад основного матерiалу. Дослiджуючи стан виробничого травматизму в аграрному секторi економши, варто зважати на те, що жителi села можуть бути зайнят на сiльськогосподарському пiдприемствi чи тд-приемствах iнших галузей економжи, якi зареестрованi як юридичнi особи, сплачують податки i збори (зокрема единий внесок на загальнообов'язкове державне сощальне страхування), або/та у власному господарств^ яке зде-бiльшого не рееструеться як особисте селянське господарство.
Сьогодш в укра!нському сiльському господарствi функцiонуе понад 59 тис. шдприемств рiзних органiзацiйно-правових форм господарювання. Основна частка припадае на фермерсью господарства (73,7 %) та на госпо-дарськi товариства (13,7 %) [5, с. 51]. Поряд з тим, понад 5 млн сшьських до-могосподарств [3, с. 9] виготовляють продукщю як для власного споживання, так i для реалiзацil И на ринку. Незважаючи на те, що у XXI ст. частка се-лянських домогосподарств у виробнищв сшьськогосподарсько! продукци дещо зменшилась (вщ 66,0 % у 2000 р. до 55,2 % у 2009 р.), ниш вони ще за-лишаються основними виробниками продукци сшьського господарства: у 2009 р. господарства населення виробили 53,7 % продукци рослинництва i 57,4 % продукци тваринництва [4, с. 46].
За останш роки у сшьському господарствi зменшилась кiлькiсть осiб, якi працюють в умовах, що не вщповщають санiтарно-гiгiенiчним нормам (вiд 98,3 тис. оЫб у 2004 р. до 47,7 тис. оЫб у 2009 р.), проте !хня чисельнiсть залишаеться ще значною i становить 8,3 % до облшово! кiлькостi штатних працiвникiв [4, с. 3, 6]. У 2009 р. 57,5 тис. пращвникам аграрно! сфери (10,0 % до облшово! кiлькостi штатних пращвниюв) було встановлено пшьг та компенсацш за роботу зi шкiдливими умовами пращ [4, с. 12, 14]. Станом на 31.12.2009 р. в сшьському господарствi мали право на пенсш на пшьгових умовах 28,7 тис. оЫб або 5,1 % до облжово! кiлькостi штатних пращвниюв [4, с. 19]. Варто зауважити, що офщшна статистика не облшовуе юльюсть осiб, якi працюють за умов, що не вщповщають саштарно-гтешчним нормам, в аграрних господарствах Ымейного типу.
Перенавантаження i перенапруження оргашзму селян спричиняе змен-шення юлькост технiки в сiльськогосподарських шдприемствах. За перiод 2000-2008 рр. у сшьськогосподарських пiдприемствах зменшилась кiлькiсть тракторiв в 1,8 раза, зернозбиральних комбайшв - в 1,7 раза, а вантажних ав-
томобшв - майже у два рази. Серед сшьських домогосподарств у 2010 р. лише 13,0 % мали сшьськогосподарську техшку. 9,0 % уЫх сшьських домогосподарств обробляють землю тшьки вручну [3, с. 20].
Тож можна стверджувати, що основними чинниками виробничого травматизму в аграрнш сферi економжи е, насамперед, незадовшьний стан основних фондiв, 60 % з яких фiзично i морально застарш та не вiдповiдають сучасним умовам безпечно! працi, а також через недотримання пращвниками встановлених вимог щодо охорони пращ. Здебшьшого травмування пращв-никiв вiдбуваеться через неправильне поводження з сшьськогосподарською технiкою та реманентом, автотранспортом, електричним струмом, внаслщок пожеж. До того ж, варто врахувати, що за останш десять роюв iстотно змь нився асортимент застосовуваних агрохiмiкатiв та технологiчнi процеси !х використання i зберiгання, незнання яких часто призводить до отруень на професшних захворювань. У бшьшост випадкiв працiвники агропiдприемств працюють за вщсутност засобiв iндивiдуального захисту, оскшьки бракуе коштiв для !х закушвль
Причиною настання нещасних випадкiв серед аграрив е й невисокий рiвень !х освiченостi. Так, у 2009 р. у сшьському господарствi було за-реестровано 893,2 тис. найманих пращвниюв, з них лише 15,8 % мали непов-ну базову та вищу освгту [6, с. 362, 380]. У сшьських домогосподарствах наймана праця (без укладання трудових угод) застосовуеться переважно в пе-рюд збирання урожаю. Загалом серед уЫх сшьських домогосподарств лише 16,4 % залучали найманих пращвниюв [3, с. 21]. Основна чисельшсть голiв сшьських домогосподарств мала повну загальну середню освгту. 1х частка становила у 2010 р. 50,7 % уЫх голiв домогосподарств у сшьсьюй мюцевосл. Повну вищу освiту мали лише 8,2 % голiв [3, с. 22].
Значний вплив на перенапруження людського оргашзму та зростання травматизму чинить сезонний характер зайнятост в сшьському господарствь Так, нерiвномiрний розподш працi протягом року, пов'язаний iз збиранням врожаю, спричиняе до того, що недостатня юльюсть збирально! технiки, и надмiрна зношенiсть та низька надшшсть замiняеться понаднормовою вис-нажливою людською працею. Пiдсилюе щ негативнi тенденцil i недотримання самоконтроль за виробничою та трудовою дисциплшою. Як наслщок, на цей перюд припадае понад 20 % рiчноl кiлькостi смертельно травмованих в агропромисловому виробнищш.
В аграрних господарствах Ымейного типу - особистих селянських та фермерських господарствах - часто залучеш до пращ вЫ члени шм'1, серед яких е неповнолгтш та особи пенсiйного вiку. Серед сшьського населення особи молодшi за працездатний вж становлять 17,3 %, а старшi за працездат-ний вж - 26,7 % [6, с. 337]. Фiзичнi можливостi !х органiзму часто не дають змоги уникнути травм та захворювань. Загострюеться ця проблема ще й роз-порошенiстю виробничих площ, вiддаленiстю пунклв медично1 допомоги, вiдсутнiстю квалiфiкованих медичних пращвниюв, перюдичних оглядiв та своечасно1 дiагностики зайнятих у сiльськогосподарському виробнищш загалом, i особливо в Ымейних аграрних господарствах.
Варто вказати i на той факт, що через необiзнанiсть працiвникiв аграр-но! сфери з правами на сощальний захист в разi настання нещасного випадку на виробництвi та професшного захворювання, значна кiлькiсть нещасних випадюв приховуеться, не рееструеться i не роз^дуеться, i, як наслiдок, пос-траждалi не отримують своечасно! медично! допомоги та матерiальноl ком-пенсацй, яка потрiбна для купiвлi медикаментiв, медичних засобiв та продов-ження лжування. Особливе значення цi питання мають для зайнятих в аграр-них господарствах сiмейного типу, в яких практично не рееструються i не об-лiковуються гострi професшш отруення пестицидами та хiмiкатами, не дот-римуються норми допустимого вагового навантаження, особливо доярок, вщ-сутнш надежно органiзований контроль за працею вагiтних жiнок.
Як наслiдок, неналежний рiвень охорони працi та високий рiвень травматизму в аграрнш сферi спричиняеться до погiршення демографiчного i трудового потенцiаду села.
Сощальний захист у разi настання нещасного випадку на виробнищш та професшного захворювання надае Фонд загальнообов'язкового державного сощального страхування вiд нещасного випадку на виробнищш (дадi - Фонд). Кожен пращвник, який працюе за наймом (уклав трудовий договiр з робото-давцем), автоматично е застрахований вiд нещасного випадку на виробнищш. За це роботодавець сплачуе до зазначеного Фонду страховi внески, яю нарахо-вують на фонд оплати пращ. Величина страхових внесюв залежить вiд класу професiйного ризику виробництва, до якого вщнесено шдприемство.
Головними перевагами взаемовiдносин пiдприемства з Фондом для пращвниюв е: вщсутшсть для них будь-яких витрат на сощального страхування вщ нещасного випадку на виробнищш та професшних захворювань; отримання матерiальноl допомоги та медичних послуг за рахунок кош^в Фонду у разi травмування на виробнищш, незважаючи на те, з чие! вини тра-пився нещасний випадок (чи роботодавця, чи самого пращвника). Тобто, в разi настання нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, постраждалi пращвники сiльськогосподарського пiдприемства, шсля проведення вщповщ-ного розслiдування, мають право на вщшкодування за рахунок кош^в Фонду соцiадьного страхування вщ нещасних випадкiв на виробництвi.
Таким чином, пошформовашсть працiвникiв сiльськогосподарських пщприемств про 1хне право на сощальний захист сприятиме запобшанню при-ховування факпв настання нещасного випадку. Це ж, своею чергою, повинно пщсилити дотримання роботодавцями нормативiв з охорони пращ та активь зацil на пщприемствах контролю за трудовою i виробничою дисциплiною.
Дещо iнша ситуащя iз захистом вiд нещасного випадку зайнятих в аг-рарних господарствах шмейного типу. Вiтчизняним законодавством передба-чено, що голови фермерських та особистих селянських господарств, яю про-вадять свою дiяльнiсть самотужки, використовуючи власну працю та працю члешв свое! Ым'1 без укладання з ними трудових договорiв, можуть застраху-ватися у Фондi на добровшьних засадах. У цьому випадку вони повинш бу-дуть сплачувати до Фонду страховi внески сумою не менше, нiж 14,21 грн на мюяць за одну особу (виходячи з того, що з 01.02.2011 р. мшмальна заробiтна плата становить 941 грн [2], а величина добровольного внеску для члешв осо-
бистих селянських та фермерських господарств, яю страхуватимуться вщ нещасних випадюв добровольно, становить 1,51 % вiд самостшно визначено! ними суми, але не менше мiнiмального страхового внеску, який дорiвнюе добут-ку мшмально! заробгтно! плати та встановлено! для ще! категори платникiв суми внеску) [1]. Вважаемо, що ниш для селян ця сума внеску е прийнятною.
Вщомо, що краще запобшти настанню нещасного випадку, ашж боро-тися з його наслщками. Одним з основних завдань Фонду сощального стра-хування вiд нещасних випадюв е здшснення превентивних заходiв щодо нас-тання нещасних випадкiв. Виходячи з цього, вважаемо за доцшьне активiзу-вати таку роботу серед члешв селянських домогосподарств, особливо в нап-рямi залучення !х до цього виду сощального страхування.
Засобом реалiзацil вказаних заходiв можуть стати мобшьш робочi гру-пи Фонду. Правлшням Фонду затверджено положення про пересувну лабора-торiю з роз^дування нещасних випадкiв на виробництвi та здшсненш про-фiлактичних заходiв (вщ 06.03.2006 р., № 11), згщно з яким основна дiяль-шсть лаборатори зводиться до запобiгання настанню нещасних випадюв на виробнищш на шдприемствах. Специфiка ж сучасного вгтчизняного сшьсь-кого господарства потребуе орiентацil на функцiонування сiмейних аграрних господарств, яю домiнують у виробництвi сшьськогосподарсько! продукци.
З огляду на зазначене, вважаемо за доцшьне оргашзувати дiяльнiсть пересувних лабораторiй шляхом здiйснення перюдичних (щомiсячних) ви!з-дiв у села, на яю поширюються повноваження вщповщного робочого органу Фонду, за яким закршлена пересувна лабораторiя.
Основними напрямами роботи пересувно1 лабораторil повиннi бути:
• спшкування з головами селянських домогосподарств з метою виявлення ри-зик1в настання травматизму в межах конкретного господарства, здшснення !х анал1зу 1 розроблення заход1в захисту вщ них;
• доведення до в1дома селян 1х прав 1 гарант1и, як1 вони зможуть реал1зувати в раз1 настання нещасного випадку;
• проведення семшар1в з соц1ально-побутових питань, питань охорони пращ, социального захисту потерп1лих вщ нещасних випадк1в та член1в !х с1мей з розповсюдженням тематично! друковано! та в1деопродукц11;
• сприяння забезпеченню селян (особливо тих, як1 працюють з отрутох1м1ката-ми) засобами 1ндив1дуального захисту (з частковим ф1нансуванням за раху-нок кошт1в Фонду);
д • и __• I
• здшснення регулярних медичних огляд1в стану здоров я селян, надання реко-мендац1й щодо застосування лшарських препарат1в. З ц1ею метою до складу пересувно! лабораторИ повинн1 бути залучет медичн1 прац1вники.
Альтернативою державному сощальному страхуванню може стати, на наш погляд, залучення до сфери страхування вщ нещасних випадюв на вироб-нищш приватних страхових компанш, якi займаються особистим страхуван-ням i надають страховий захист вiд настання нещасного випадку, що трапився внаслiдок рiзних зовнiшнiх факторiв ^зичних, хiмiчних, технiчних тощо) i спричинив до тимчасово! втрати особою загально! працездатностi; стiйкоl втра-ти загально! працездатносп (встановлення групи iнвалiдностi); смер^ особи.
У разi страхування вщ нещасних випадкiв у приватних страхових ком-панiях сума страхового внеску для конкретно! застраховано! особи може ва-
рiювати i залежатиме вiд таких факторiв: групи ризику (cTpaxoBi компанп групують потенцшних кшенлв за ризиком травмування, залежно вiд виду дь яльностi яким кшенти займаються); кiлькостi застрахованих oci6 (дiють так званi "програми шмейного страхування", якi дають змогу застрахувати за одним договором до шести члешв Ым!', що порiвняно дешевше, нiж страхувати кожного члена Ым1" iндивiдуально); страхово! суми (яка е достатньо диферен-цiйованою i може влаштувати людей з рiзним станом матерiального становища); обраних страхових ризикiв (особа може обрати ri ризики, якi найбiльше притаманш ïï дiяльностi, залишивши поза увагою ризики, шд якi вона не тд-падае, i таким чином зекономити кошти на страхування); шших факторiв.
1снуе також можливiсть укладення договорiв на рiзний термiн (вщ одного до 12 мюящв). Тобто власники особистих селянських чи фермерських господарств можуть укласти договiр страхування не на цiлий рж, як це пе-редбачае загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробнищш, а, наприклад, на час збирання врожаю.
Висновки. Отже, ниш стан виробничого травматизму серед селян не можна назвати задовшьним, особливо в сшьських домогосподарствах, де не фжсуються i не оприлюднюються нещасш випадки. Основними причинами виробничого травматизму на селi е зношення основних фондiв, ненормова-ний робочий день, значш затрати ручноï працi в селянських господарствах, низька обiзнанiсть з питаннями охорони пращ, використання пращ людей по-хилого вжу та пiдлiткiв тощо.
З метою запобшання настанню нещасних випадюв шд час виробничого процесу, пропонуемо посилити масово-роз'яснювальну роботу серед селян з питань безпечноï пращ та прав i гарантш постраждалих вiд нещасного випадку шляхом поширення дiяльностi пересувних лабораторiй у сшьсьюй мю-цевостi. Пiд час цiеï роботи вагомий акцент мае бути зроблено на необхщнос-т добровiльноï участi селян у страхуванш вiд нещасних випадкiв на виробнищш в однойменному Фондi або в приватних страхових компашях, яю на-дають такi послуги. Вважаемо, що таю заходи дадуть змогу зменшити вироб-ничий травматизм серед пращвниюв аграрно1' сфери та уберегти трудовий потенщал села вiд передчасного старiння.
Л1тература
1. Закон Украши "Про зб1р та обл1к единого внеску на загальнообов'язкове державне со-щальне страхування" вщ 8 липня 2010 р., № 2464-VI // Урядовий кур'ер. - 26.08.2010. - № 156.
2. Основн1 державш сощальш гарантп (станом на 01.02.2011 року). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fpsu.org.ua/index.php? option=com_content&view=article&id= 4286 %3A-01022011-&catid=70 %3A2009-08-01-15-59-45&Itemid=37&lang=uk.
3. Основш сшьськогосподарсью характеристики домогосподарств у сшьськш мюцевос-т в 2010 рощ / Держком. статистики Украши / вщпов. за вип. О.М. Прокопенко. - К. : Вид-во "Либщь", 2010. - 81 с.
4. Статистичний бюлетень "Стан умов пращ найманих пращвниюв у 2009 рощ" / Держком. статистики Украши / вщпов. за вип. 1.В. Сенник. - К. : Вид-во "Либщь", 2009. - 25 с.
5. Статистичний щор1чник "Сшьське господарство Украши" за 2009 рш / Держком. статистики Украши / вщпов. за вип. О.М. Прокопенко. - К. : Вид-во "Либщь", 2010. - 376 с.
6. Статистичний щор1чник Украши за 2009 рш / Держком. статистики Украши / вщпов. за вип. О.Г. Осауленка. - К. : Вид-во "Либщь", 2010. - 567 с.
Дуб А.Р. Состояние производственного травматизма в аграрной сфере и пути улучшения социальной защиты крестьян от несчастных случаев на производстве
Проведен анализ состояния и причин производственного травматизма в аграрной сфере. Предложено усилить массово-разъяснительную работу среди крестьян по вопросам безопасного труда и обеспечения прав и гарантий пострадавшим от несчастного случая путем распространения деятельности передвижных лабораторий Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве в сельской местности. Рассмотрена возможность страхования крестьян от несчастных случаев на производстве в частных страховых компаниях.
Ключевые слова: производственный травматизм, несчастные случаи на производстве, сельские домохозяйства.
Dub A.R. The state of productive traumatism in agrarian sphere and ways of improvement of social defence of peasants are from industrial accidents
In the article the analysis of the situation and reasons of productive traumatism is carried out in an agrarian sphere. It is suggested to strengthen informative work among peasants on questions safe labour and providing of rights and guarantees injured from an accident by distribution of activity of movable laboratories of Fund of social security from industrial accidents in rural locality. Possibility of insurance of peasants is considered from industrial accidents in private insurance companies.
Keywords: productive traumatism, industrial accidents, domestic agricultures.
УДК339.748 Доц. Н.М. Заярна, канд. екон. наук;
студ. Д. О. Бтокурий - Львiвська КА
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА ПОТОЧН1 НАСЛ1ДКИ ВАЛЮТНИХ ВОСН СЬОГОДЕННЯ
Розглянуто проблему валютних воен сьогодення, протистояння держав з метою встановлення оптимального курсу валют, який мае стати пщгрунтям для 1х економiч-ного зростання, та наслщки таких баталш. Встановлено, що економши держав не е iзольованими i тому кожне економiчне ршення буде мати не тшьки поточш наслщки, а й чинити прямий вплив на розвиток економши в майбутньому. З огляду на це, найкращим варiантом е пошук компромюу, за якого б ус учасники конфлшту хоча i понесли оптимальш втрати, проте наслщки для економши св^ загалом були б яко-мога менш негативними.
Ключов1 слова: валюта, штервенщя, економiчне протистояння, курс валют.
Вступ. Валютш вшни - це економ1чне суперництво м1ж державами, суть якого полягае у встановленш такого курсу нацюнально! валюти вщнос-но грошово! одинищ кра!ни-суперника, яке б дало змогу домшувати над ним. Владш структури за допомогою шструменив валютного регулювання стиму-люють збшьшення обсяпв експорту \ зменшення 1мпорту, тобто провадять политику захисту нацюнального виробника, наслщками яко! мае стати еконо-м1чна стабшьшсть держави. У тепершнш перюд виходу з кризи держави-ль дери використовують шструмент регулювання вартост валюти як заЫб для створення економ1чно сприятливих умов, що створюються як для пщ-приемщв-експортер1в, так \ для уряду кра!н, яю хочуть викупити сво! боргов1 зобов'язання за нижчу цшу. З огляду на це, виявлення проблем валютного регулювання { пошук шлях1в !х виршення набувае актуальности адже небез-печшсть для економ1чного прогресу в перюд загострення кризових явищ пщ-
