CC BY
11
СОЦ1АЛЬНА МЕДИЦИНА ТА ОРГАН1ЗАЦ1Я ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
© Шипко А. Ф.
УДК: 616-053.2: 614.2
Шипко А. Ф.
ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ У ПОПУЛЯЦЙ":
ОЦ1НКА РИЗИКУ диспластикозалежноТ патологи бронхолегеневоТ системи
ЗА КОМПЛЕКСОМ РЕГ1ОНАЛЬНО-ЕКОЛОГ1ЧНИХ
ТА МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНИХ ФАКТОР1В
Харкiвський нацiональний медичний ушверситет (м. XapKiB)
Дослiдження виконано у межах мiжкафедраль-но! НДР Харювського нацiонального медичного уы-верситету (ректор - член-кор. НАМН Украши, про-фесор В.М. Лiсовий) «Медико-бюлопчна адаптацiя дiтей i3 соматичною патолопею в сучасних умовах» (№ державно! реестраци 0111U001400) та репо-нальних (Днiпропетровська та Харкiвська област^ медико-соцiальних програм, спрямованих на збе-реження i змiцнення здоров'я населення.
Вступ. Термiн «дизплазiя» походить i3 грець-кого dys - порушення + plaseo - утворюю - непра-вильний розвиток органiв або частин тта унаслiдок неправильного формування у процес ембрюгене-зу та постнатальному перiодi окремих часток тта або тканин оргаызму [1,7]. Диспластикозалежна патолопя (ДЗП) бронхолегенево! системи (БЛС) група захворювань та патологiчних стаыв, до яко! вiдноситься бронхолегенева дисплазiя (БЛД), ре-цидивуючий бронхiт (РБ), хроычний бронхiт (ХБ), облiтерiруючий бронхюл^ (ОБ), iнтерстицiальне захворювання легенiв (1ЗЛ) [6,14]. Взаемозв'язок БЛД з шшими формами перелiчених захворювань -прямий, вони (ц форми) е, як правило наслщками перебiгу БЛД в першн три роки життя. При цьому, БЛД - полiетiологiчне захворювання морфолопч-но незрiлих легень у передчасно народжених дiтей [3,9,11]. Формування ризику цих захворювань i па-тологiчних станiв вiдбуваеться пiд впливом низки (до сьогодн практично не вивчених) факторiв, серед яких медико-со^альы, репонально-еколо-гiчнi та mini впливовi фактори перiодiв розвитку ди-тини [4,5].
Мета досл1дження полягала у доказовому (кл^ нiко-статистичному) обгрунтуванн алгоритму оцш-ки ризику за комплексом репонально-еколопч-них факторiв, значимих для оцшки здоров'я дiтей
з диспластикозалежною патологieю бронхолегенево! системи.
Об'ект i методи дослiдження. Виконано пер-сонiфiкований аналiз наявних факторiв у 252 дiтей (з БЛД та ДЗП ЛДС) двох адмшютративних областей Укра!ни, 252 здорових дитини групи по-рiвняння [8,10,13]. При вивченн репонально-по-пуляцiйних особливостей здорових та хворих використано спе^ально складену експертно-про-гностичну картку, що заповнена на кожну дитину i мiстить данi щодо наявностi БЛД чи ДЗП БЛС, а також характеристик конкретних репонально-еколопчних кластерiв (ЕКР). Зокрема, за даними фактично! картографiчно! iнформацi! регiональних управлiнь природокористування, нами видiлено чотири групи еколопчних факторiв: група факто-рiв, що характеризуе клiматичнi умови проживан-ня та демографiчнi особливостi (КДУ): Х14- рiвень рiчно! кiлькостi опадiв, Х - рiвень щiльностi населення, Х16- розмiщення населення (стввщно-шення мiського/сiльського населення), Х17- рiвень використання води (на 1 жит), Х28- забрудненють питно! води, Х2g-забрудненiсть продуктiв харчу-вання, Х30- рiвень загально! захворюваност населення: група геоекологiчних факторiв (ГеЕФ): Х1- iнтенсивнiсть змиву фун^в, Х2- забруднення Грунту важкими металами, Х3- рiвень ерозiйностi фун^в, Х4- рiвень пилового навантаження мюце-вост^ Х5- вид Грунту, Х21 - штенсивнють утворен-ня вiдходiв, Х26^вень забруднення Грунту (цезiй, 137Св), Х27- ступiнь ерозiйно! небезпеки, Х6- рiвень вмiсту свинцю, хрому, мiдi, нкелю, цинку у приземному прошарку атмосфери; група ^дроеколопчних факторiв (ПЕФ): Х7- iнтенсивнiсть виносу твердого стоку та забруднення водних об'eктiв iз дифузних джерел, Х8- iнтенсивнiсть скиду забруднених про-
мислових с^чних вод, Хд- штенсивнють скиду за-бруднених господарсько-побутових с^чних вод, Х10- iнтенсивнiсть скиду забруднених дренажних с^чних вод, Х - наявнють полiгонiв для схову твер-дих побутових, промислових, агрохiмiчних вiдходiв, Х12-мiнералiзацiя водоносного горизонту, Х13- ра-йони пщтоплення, що зумовлено господарською дiяльнiстю, Х18- рiвень скиду забруднюючих речо-вин, а також група аероеколопчних факторiв (АЕФ): Х1д— антропогенне навантаження вщ стацiонарних джерел на атмосферне повггря, Х20- антропогенне навантаження вщ автотранспорту на атмосферне повiтря, Х21-штенсивнють утворення вiдходiв, Х22-рiвень накопичення вiдходiв, Х23- присутнiсть по-лкоыв побутових вiдходiв, Х24- рiвень забруднення пов^ря, Х25- рiвень радiацiйного фону.
При медико-статистичному аналiзi (однофак-торний дисперсмний) факторiв (табл. 1) викорис-тано частотний розподiл кожно! градаци фактора, розраховано iнформативнiсть факторiв (I, б^) та !х силу впливу (п2, %), а також достовiрнiсть рiзницi середнiх показникiв [2].
Результати дослщження та Ух обговорен-ня. За даними проведеного порiвняльного анал^ зу 30 регiонально-екологiчних факторiв (!х частота у групах порiвняння - рис.), iз застосуванням стандартизовано! процедури, визначен 10 найбiльш ш-формативних, для яких розраховано !х прогностич-не значення[12] та опрацьовано стандартизований алгоритм прогнозування ризику ДЗП БЛС у дтей. Алгоритм базуеться на використаннi прогностич-ного значення найбтьш iнформативних факторiв i структурно мае вигляд таблицi, що мютить ш-дикатори оцiнки - прогностичн коефiцiенти (ПК) i шкалу оцшки результату прогнозування. До алгоритму внесен лише незалежнi ознаки прогнозування. У випадках, коли сила кореляцмного зв'язку (±гху) мiж факторами була бiльшою нiж ±0,70, один iз факторiв виключався iз перелiку iндикаторiв. За-стосування табличного алгоритму реалiзуе пато-метричний пщхщ до оцiнки ризику. Принцип при-йняття прогностичного рiшення у ПА зводиться до додавання прогностичних коефщен^в, за умов додержання послщовност аналiзу iндикаторiв. В^ домо, що ПА не ттьки враховуе наявнi шдикатори, але i зводить до м^муму кiлькiсть крокiв прогнос-тично! технологи за рахунок застосування шформа-тивних критерив(табл. 2).
На основi вивчення патометричного та саноме-тричного значення факторiв довкiлля опрацьовано «СпоЫб персонiфiкованоI оцiнки якостi популяцй ного здоров'я за комплексом репонально-еколо-пчних факторiв», який вiдноситься до галузi меди-цини, зокрема до со^ально! медицини та санологiI, а також оргаызацмних технологiй первинно! меди-ко-саытарно! допомоги населенню. Вiн може ви-користовуватися для визначення потреби у наданн профтактично! допомоги, а також для оцшки прю-ритетностi та ефективност складових регiональних профiлактичних програм i для системи моыторин-гу за здоровими з факторами еколопчного ризику [10,11].
Мета, яку покладено в основу шновацмно! методики, виршуеться тим, що вимiрюють та комплексно враховують персонiфiкованi показники еколопчного стану довктля, пiсля чого виконують якiсну та кiлькiсну оцiнку узагальненого показника якост здоров'я, а його рiвень визначають з вико-ристанням формули:
ИОР=(1- (1 -ОИ/ОИ)100,
де НОР - показник якост здоров'я; ОН - показ-ник мiнiмальноí ентропп по врахованим репональ-но-еколопчним вимiрам; ОНп - показник ентропп санологiчноíсистеми конкретноí особи.
I коли значення цього показника знаходиться у межах 100-70% визначають високий рiвень якос-т здоров'я, 69-31% - як середнм рiвень, менше 30% - як низький рiвень якост здоров'я.
Пщвищення точност визначення якост здоров'я досягаеться тим, що враховують вплив персоыф^ кованих для конкретного патента (чи однорщно! репонально-онтогенетично! групи оЫб) вiдповiдних екологiчних факторiв, а диференцiацiя показника якостi здоров'я на три рiвнi дозволяе ствставляти результати застосування способу з традицмними для системи надання медично! допомоги дiагнос-тично! i лiкувально-профiлактично! активной те-риторiальних лiкувально-профiлактичних закладiв. Останне вщграе важливу роль в оптимiзацi! системи санологiчного монiторингу та медико-орга-нiзацiйних технологiй профiлактики на первинному рiвнi медико-санiтарно! допомоги. Тобто, корисна модель спроможна надавати допомогу со^альним ппенютам, педiатрам, лiкарям загально! практики та санологам у визначенн персонiфiкованих шдиви дуальних та популяцмних профiлактичних програм.
Приклад, який демонструе застосування алгоритму: Олена Н., 2,5 роюв, яка постiйно мешкае у м. Нiкополь Днiпропетровсько! областг Для прогнозування ризику розвитку диспластикозалежно! патологi! за комплексом репонально-еколопчних факторiв, за даними екологiчного паспорту мюта I фактографiчних даних еколопчно! карти областi з'ясовано, що рiвень радiацiйного фону за мiсцем помешкання, у порiвняннi з середнiм по репону, е пiдвищеним (25ПКП=+5,1 пат), рiвень вмiсту у приземному прошарку атмосфери свинцю, хрому, мщ, нiкелю, цинку за мiсцем проживання - вище серед-нього по репону (6ПКП=+5,1 пат), рiвень забруднення фунту важкими металами у м. Нкополь - вище середнього по репону (2ПКП=+3,5 пат), рiвень антропогенного навантаження довктля у м. Нкополь забруднюючими речовинами вщ стацюнарних джерел також перевищуе середнi значення по Днтро-петровсьюй областi (1дПКП=+3,3 пат). Процедуру прогнозування зупинено, осктьки досягнуто про-гностичний порк ПС=(+5,1 )+(+5,1 )+(+3,5)+(+3,3)= + 17 пат, тобто ПП=17,03. Оскiльки досягнуто Поро-гово! прогностично! суми, можна з достатньою для популяцмного рiвня достовiрнiстю (при ПСтах=+17, помилка не перевищуе 3,0%) констатувати наяв-нiсть у Олени Н. високого ризику формування диспластикозалежно! патологи бронхолегенево! системи.
10
20
30
40
50
60
70
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Х9 Х10 Х11 Х12 Х13 Х14 Х15 Х16 Х17 Х18 Х19 Х20 Х21 Х22 Х23 Х24 Х25 Х26 Х27 Х28 Х29 Х30
Рис. Частота (%) пщвищених рiвнiв окремих репонально-еколопчних факторiв серед дiтей порiвнюваних популяцiйних груп (пояснення в текстi).
0
Примпжа: у таблицi наведена Ыформацмно-статистична характеристика 10 найбiльш значимих фактс^в довкiлля; в цiй I наступай таблицi | - вище середньорегюнального рiвня; Т4 - вiдповiдаe середньорегюнальному рiвню; 4 - нижче середньорепнального рiвня.
Таблиця 1.
Рег1онально-еколог1чн1 фактори ризику диспластикозалежноГ патологи бронхолегеневоГ системи у д1тей
код фактора Рег1онально-еколог1чн1 фактори Групи д1тей ПК, пат I, б1т П2, %
п1=252 з ДЗП П1-К=252 без ДЗП
1ндикатори градацп абс. Р±т (%) абс. Р±т (%)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Х25 р|вень рад1ац1йного фону Т 139 55,2±3,1 43 17,1+2,5 +5,1 0,971 21
П 73 29,0±2,9 68 27,0+2,8 +0,3 0,006
4 40 15,9±2,3 141 56,0+3,1 -5,4 1,093
П2=21 р<0,0001 всього 252 100,0 252 100,0 2,070
Х6 р1вень вм1сту у приземному прошарку атмосфе-ри свинцю, хрому, м1д1, н1келю, цинку Т 143 56,7+3,1 44 17,5+2,4 +5,1 1,005 18
Т4 62 24,6±2,7 79 31,3+2,9 -1,1 0,035
4 47 18,7±2,5 129 51,2+3,1 -4,4 0,713
П2=18 р<0,0001 всього 252 100,0 252 100,0 1,754
Х2 забруднення Грунту важ-кими металами Т 155 61,5±3,1 69 27,4+2,8 +3,5 0,600 12
Т4 68 27,0±2,8 107 42,5+3,1 -1,9 0,152
4 29 11,5±2,0 76 30,2+2,9 -4,2 0,390
П2=12 р<0,0001 всього 252 100,0 252 100,0 1,142
Х30 Р1вень загально! захворюваност1 населення Т 133 52,8±3,1 49 19,4+2,5 +4,3 0,723 12
Т4 61 24,2±2,7 106 42,1+3,1 -2,4 0,214
4 58 23,0±2,7 97 38,5+3,1 -2,2 0,173
П2=12 р<0,0001 всього 252 100,0 252 100,0 1,110
Х19 Антропогенне навантаження вщ стацюнарних джерел Т 111 44,0±3,1 52 20,3+2,5 +3,3 0,399 11
Т4 92 36,5±3,0 77 30,7+2,9 +0,7 0,022
4 49 19,4±2,5 123 49,0+3,2 -4,0 0,593
П2=11 р<0,0001 всього 252 100,0 252 100,0 1,014
Х21 |нтенсивн1сть утворення в1дход1в Т 108 42,9+3,1 45 17,9+2,4 +3,8 0,475 10
Т4 93 36,9±3,0 90 35,7+3,0 +0,1 0,001
4 51 20,2+2,5 117 46,4+3,1 -3,6 0,472
П2=10 р<0,001 всього 252 100,0 252 100,0 0,948
Х22 р|вень накопичення в1дход1в Т 108 42,9+31 45 17,9+2,4 +3,8 0,475 10
Т4 93 36,9+3,0 90 35,7+3,0 +0,1 0,001
4 51 20,2+2,5 117 46,4+3,1 -3,6 0,472
П2=10 р<0,0001 всього 252 100,0 252 100,0 0,948
Х17 р1вень використання води (на 1 жит) Т 94 37,3+3,0 29 11,5+2,0 +5,1 0,659 9
Т4 97 38,5+31 113 44,8+3,1 -0,7 0,021
4 61 24,2+2,7 110 43,7+31 -2,5 0,249
П2=9 р<0,001 всього 252 100,0 252 100,0 0,929
Вериф1кац1ю цього алгоритму виконано серед д1тей двох груп (252 д1тей з ДЗП та 252 без ДЗП) та з'ясовано, що частота помилок першого роду (визначено високий ризик за вщсутност1 патологи) склала а=3,0%, а помилок другого роду (визначено низький ризик за наявност1 патологи) р=7,2%. Отже, специф1чнють прогностичного алгоритму становить - 92,8%, а його чутливють - 97,0%, що
дозволяе рекомендувати його у якост1 етапу попу-ляцмного моыторингу.
Висновки
1. На основ! вивчення дмсно! поширеност1 30 можливих фактор1в ризику визначен1 найбтьш 1нформативн1 з них, прогностичне значення яких використано у якост1 критерив для оц1нки ризику ДЗП бронхолегенево! системи у д1тей.
Примпжа: по кожному iз фактс^в визначають вiдповiднiсть (т - перевищуе, 4 - менший чи т4 - у межах регiонального рiвня), а вiдповiднi патометричнi коефiцieнти додають; по досягненню Пороговом суми (ПС) коефМентпв (- 17 або +17), з використанням шкали визначають рiвень ризику.
Таблиця 2.
Алгоритм оцшки ризику диспластикозалежно'Г патологГГ бронхолегеневоГ системи за комплексом репонально-еколопчних фактор1в
Репонально-еколопчш фактори Прогностичн1 коефщ1енти
критер1й ПК
1. Р1вень рад1ац1йного фону за мюцем помешкання (Х25) т +5,1
п +0,3
4 -5,4
2. Р1вень вм1сту у приземному прошарку атмосфери свинцю, хрому, мщ1, шкелю, цинку (сумарний; Х6) т +5,1
Т4 -1,1
4 -4,4
3. Р1вень забруднення Грунту важкими металами (Х2) т +3,5
Т4 -1,9
4 -4,2
4. Р1вень антропогенного навантаження довктля забруднюючими речовинами в1д стац1онарних джерел (Х19) т +3,3
Т4 +0,7
4 -4,0
5. Р1вень 1нтенсивност1 утворення (накопичення) вщход1в (Х22) т +3,8
Т4 +0,1
4 -3,6
6. Р1вень використання питно! води 1з стац1онарних джерел (Х17) т +5,1
т4 -0,7
4 -2,5
7. Р1вень м1нерал1заци водоносного горизонту (Х12) т +3,2
т4 +0,1
4 -3,8
8. 1нтенсивн1сть скиду забруднених дренажних (господарсько-побутових) ст1чних вод (Х10) т +3,6
т4 -0,5
4 -2,8
Шкала оцшки ризику диспластикозалежноГ патологГГ бронхолегеневоГ системи
ПС . < -17,0 тт ' невизначений ризик ПС > +17,0 тах '
мш1мальний ризик високий ризик
Рис. Шкала оцшки ризику диспластикозалежноГ патологГГ бронхолегеневоГ системи у д1тей, залежно вщ впливу рег1онально-еколог1чних фактор1в.
2. На основ! методологи послщовного анал1зу Вальда у модиф1кацИ Е.В. Гублера складено стандартизований загрозометричний (патометричний) табличний алгоритм та наведено приклад його за-стосування на шдивщуальному р1вн1. Застосування цього алгоритму дозволяе документувати наявн1 значим! фактори ризику та визначати ос1б (! одно-р1дн1 територ1ально-онтогенетичн групи) з висо-ким ризиком ДЗП бронхолегенево! системи.
3. Верифкац1ю цього алгоритму виконано ¡н-версним методом серед д1тей двох груп та з'ясо-вано, що частота помилок першого роду склала а=3,0%, а помилок другого роду (визначено низь-
кий ризик за наявност! патолог!!) р=7,2%. Отже, специф1чнють прогностичного алгоритму стано-вить - 92,8%, а його чутливють - 97,0%, що дозволяе рекомендувати його у якост! етапу популяцм-ного моыторингу.
Перспективи подальших досл1джень з ц1е! проблематики визначаються потребою розробки алгоритм1в популяцмного та шдивщуального про-гнозування ДЗП бронхолегенево! системи в антенатальному перюд1 та на етапах постнатального онтогенезу з урахуванням шших шформативних (медико-орган1зац1йних, генеалог1чних та анамнес-тичних) фактор1в.
Л^ература
1. Агашков В.С. Бронхолегенева дисплазiя у новонароджених / В.С. Агашков, Т.М. 1^менко // Проблеми сучасноУ науки та
0CBiTM. - 2010. - № 4. - С. 83-86.
2. Артаментова Л.А. Статистические методы в биологии: учебник для студ. высших учебных заведений / Л.А. Артаментова,
О.М. Утелевская. - Горловка: Лiхтар, 2008. - 248 с.
3. Беш Л.В. Особливост переб^у рецидивного бронхообструктивного синдрому у д^ей раннього вку, як в неонатальний
перюд перенесли розлади дихання / Л.В. Беш, О. I. Мацюра // Акушерство та пнеколопя. - 2009. - Т. 3, № 15 - С. 5-11.
4. Давидова И.В. Формирование течение и исходы бронхолегочной дисплазии у детей: автореф. дис. ... д-ра мед. наук /
И.В. Давидова. - Москва, 2010. - 47 с.
5. Панченко А.С. Бронхолегочная дисплазия у детей: клиника, диагностика, исходы / А.С. Панченко, И.Н. Гаймоленко, О.А. Ти-
хоненко [и др.] // Забайкальский медицинский вестник. - 2013. - № 1. - С. 175-183.
6. Сенаторова А.С. Оптимiзацiя медичноУ допомоги дп"ям з бронхолегеневою дисплазieю / А.С. Сенаторова, А.Ф. Шипко,
О.Л. Логвшова, Г.Р. Муратов // Неонатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. - 2014. - Т. IV. - № 4 (14). - С. 31-36.
7. Сенаторова А.С. Стратепя реформування оргашзацп педiатричноУ допомоги населенню на сучасному етап / А.С. Сенато-
рова, Т. В. Чайченко, А.Ф. Шипко // Неонатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. - 2014. - Т. IV. - № 3(13). - С. 15-19.
8. Сенаторова Г.С. Ураження апарату зовшшнього дихання у формуванш та переб^у бронхолегеневоУ дисплазп доношених /
Г.С. Сенаторова, Л.М. Черненко, А.Ф. Шипко // Медичш науки: iсторiя розвитку, сучасний стан та перспективи дослщжень: Збiрник наукових робп" мiжнародноУ науково-практичноУ конференцп (24-25.10.2014). - Львiв: Львiвська медична спУльнота. - 2015. - С. 75-78.
9. Снисарь B.I. Бронхолегенева дисплазiя у недоношених новонароджених: патогенез, клЫка, лкування та профтактика (ча-
стина 1) / B.I. Снисарь, O.I. Оболонський, Д.М.Сурков // Здоровье ребенка. - 2013. - Т. 4, № 47.
10. Фролова Т.В. Стан популяцмного здоров'я д^ей Харювського регюну на сучасному етапi / Т.В. Фролова, А.Ф. Шипко, О.В. Охапюна, I.P. Сiняeва, Н.Ф. Стенкова // ^вденноукра'Унський медичний науковий журнал. - 2014. - №9. - С. 86-90.
11. Шипко А.Ф. Актуальные вопросы совершенствования медицинской помощи детям с заболеваниями органов дыхания / А.Ф. Шипко // Медицина сьогодн i завтра. - 2014. - № 1 (62). - С. 110-116.
12. Шипко А.Ф. Персошфкований регюнально-популяцшний аналiз бронхолегеневоУ дисплазп та диспластикозалежноУ патологи бронхолегеневоУ системи: шновацмш методичш пщходи та Ух практична реалiзацiя / А.Ф. Шипко // УкраУнський медичний альманах, 2015. - № 4. - С. 17-23.
13. Шипко А.Ф. Проблемные вопросы ресурсного обеспечения областной детской клинической больницы и пути совершенствования медицинской помощи детям / А.Ф. Шипко // Експериментальна та клЫчна медицина. - 2015. - № 1 (66). -С.196-200.
14. Senatorova A. Markers of unfavorable of bronchopulmonary dysplasia in children at the present stage / А. Senatorova, L. Chernenko, L. Telnova, A. Shipko // Canadian journal of science, education and culture. - 2014. - Vol. 1. № 2 (6). - P. 140-145.
УДК: 616-053.2: 614.2
ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ У ПОПУЛЯЦП: ОЦ1НКА РИЗИКУ ДИСПЛАСТИКОЗАЛЕЖНОУ ПАТОЛОГИ БРОНХОЛЕГЕНЕВОУ СИСТЕМИ ЗА КОМПЛЕКСОМ РЕГ1ОНАЛЬНО-ЕКОЛОГ1ЧНИХ ТА МЕДИКО-СОЦ1АЛЬ-НИХ ФАКТОР1В
Шипко А. Ф.
Резюме. За результатами вивчення д1йсно! поширеност1 можливих фактор1в ризику визначеы най-бтьш шформативы з них, прогностичне значення яких використано у якост1 критерив для оцшки ризику диспластикозалежно! патологи бронхолегенево! системи у д1тей. Складено патометричний табличний алгоритм та наведено приклад його застосування. Виконано верифкац1ю цього алгоритму та з'ясовано, що частота помилок першого роду склала а=3,0%, а помилок другого роду р=7,2%; рекомендовано його ви-користання, як етапу популяцмного моыторингу в медико-соц1альних досл1дженнях здоров'я населення.
Ключов1 слова: соц1альна медицина, здоров'я дитячого населення, репональы особливост1, бронхолегенева система,прогнозування.
УДК: 616-053.2: 614.2
ЗДОРОВЬЕ ДЕТЕЙ В ПОПУЛЯЦИИ: ОЦЕНКА РИСКА ДИСПЛАСТИКОЗАВИСИМОЙ ПАТОЛОГИИ БРОНХОЛЁГОЧНОЙ СИСТЕМЫ ПО КОМПЛЕКСУ РЕГИОНАЛЬНО-ЭКОЛОГИЧЕСКИХ И МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫХ ФАКТОРОВ
Шипко А. Ф.
Резюме. По результатам изучения распространенности возможных факторов риска определены наиболее информативные из них, прогностическое значение которых использовано в качестве критериев для оценки риска диспластикозависимой патологии бронхолёгочной системы у детей. Составлен пато-метрический табличный алгоритм и приведен пример его применения. Выполнена верификация этого алгоритма и установлено, что частота ошибок первого рода составляет а=3,0%, а ошибок второго рода Р=7,2%; рекомендовано его использование на этапах популяционного мониторинга и в медико-социальных исследованиях здоровья населения.
Ключевые слова: социальная медицина, здоровье детского населения, региональные особенности, бронхолёгочная система, прогнозирование.
UDC: 616-053.2: 614.2
CHILDREN HEALTH IN POPULATION: RISK ASSESSMENT OF DYSPLASTIC DEPENDENT PATHOLOGY OF BRONCHOPULMONARY SYSTEM ACCORDING TO COMPLEX OF REGIONAL ECOLOGICAL AND SO-CIOMEDICAL FACTORS
Shypko A. F.
Abstract. The aim of the study was to substantiate evidence-based (clinical and statistical) algorithm of risk assessment according to the complex of regional ecological factors, that is important for health assessment of children with dysplastic dependent pathology (DDP) of bronchopulmonary system (BPS).
Materials and methods. Personalized analysis of the present factors in 252 children (with BPD and DDP BDS) of two administrative regions of Ukraine and healthy children of comparison group was accomplished. While examining the regional-population characteristics of healthy and sick children, specially compiled expert-prognostic chart was used, that was completed for each child and includes data on BPD or DDP BPS presence, and also characteristics of the particular regional ecological clusters (ECR).
The results and discussion. According to comparative analysis data of 30 regional environmental factors, using standardized procedure, it was identified 10 the most informative factors and determined their prognostic value, also, the standardized algorithm of risk prediction of DDP BPS in children was developed. The aim, underlying innovative techniques, is attained by the measurement and complex account of personalized rate of the ecological environment state, the qualitative and quantitative evaluation of the generalized index of health quality was performed afterwards, and its level was determined using formula: HQP=(1- (1 -QH/QHn)100, where: HQP is the index of health quality; QH -the minimum entropy index of the represented regional-environmental measurements; QHn -index of sanalogic system entropy of certain individual; and when the value of this index is in the range 100 - 70%, the high health quality level is determined, 69-31% - average level, less than 30% - low health quality level.
The algorithm verification was carried out among children of two groups (252 children with DDP and 252 without DDP) and was stated, that the error frequency of the first kind (high risk without pathology was identified) amounted to a=3,0%, while errors of the second kind (low risk with pathology was identified) p=7,2%. Thus, the specificity of the prognostic algorithm is 92,8%, and its efficiency is 97,0%, which enables to recommend it as a stage of population monitoring.
Conclusions
1. The most informative risk factors were determined on the basis of actual prevalence research of 30 possible risk factors and their prognostic value was used as the criterion for risk assessment of DDP BPS in children.
2. The standardized pathometric tabular algorithm on the basis of sequential Wald analysis methodolody in Gubler Ye.V. modification was arranged and example of its implementation at the individual level was introduced. Implementation of given algorithm enables to record present significant risk factors and identify persons (and identical territorial ontogenetic groups) with high risk DDP of bronchopulmonary system.
3. Algorithm verification was carried out by inverse method among the children of two groups and it was determined that the error frequency of the first kind amounted to a=3,0%, while the second kind errors (low risk with pathology was defined) p=7,2%. Thus, the prognostic algorithm specificity is 92,8% and its efficiency - 97,0%, which enables to recommend it as a stage of population monitoring.
Keywords: social medicine, health of children population, risk factors, bronchopulmonary system, organizational models.
Рецензент- проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 20.03.2016 року
