CC BY
11
© Шипко А. Ф.
УДК: 616-053.2: 614.2
Шипко А. Ф.
ПЕРСОН1Ф1КОВАНИЙ РЕГ1ОНАЛЬНО-ПОПУЛЯЦ1ЙНИЙ АНАЛ1З АНТЕНАТАЛЬНИХ ТА ГЕНЕАЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В РИЗИКУ БРОНХОЛЕГЕНЕВОГ ДИСПЛАЗЙ" ТА ДИСПЛАСТИКОЗАЛЕЖНОТ ПАТОЛОГИ БРОНХОЛЕГЕНЕВОГ СИСТЕМИ У Д1ТЕЙ
Харкiвський нацiональний медичний унiверситет МОЗ УкраГни (м. Харкiв)
A.F.Sipko@ukr.net
Доотдження виконано у межах мiжкафедраль-но! НДР Харкiвського нацiонального медичного унг верситету (ректор - член-кор. НАМН Укра!ни, про-фесор В.М. Люовий) «Медико-бiологiчна адаптацiя дiтей iз соматичною патологieю в сучасних умовах» (держреестра^я № 0111 и001400)та репональних (Днiпропетровська та Харкiвська областi) медико-соцiальних програм, спрямованих на збереження I змщнення здоров'я населення.
Вступ. Проблемними питаннями сучасно! ме-дицини профтактично! та медицини соцiальноI е комплексне урахування можливих факторiв ризику бронхолегенево! дисплази (БЛД) та диспластико-залежно! патологи (ДЗП) бронхолегенево! системи (БЛС) у дтей з метою випрацювання стратегi! I тактики можливого попередження цих захворювань [1, 3-5]. Складнють проблеми полягае також у тому, що розвиток та накопичення знань щодо патогене-тичних аспекпв цих захворювань актуалiзуе потребу розробки та удосконалення медико-оргаызацмного супроводу i адаптацiю (доорганiзацiю) iснуючих моделей надання допомоги Ым'ям, жЫкам, новонаро-дженим, дiтям старшого в^ [6, 9-11].
Вiдомо, що БЛД - захворювання полiетiологiчне з симбюзом тригерних i спадкових, сприяючих фак-торiв, а також факторiв зовншнього середовища [1, 3-5]. Не виключно, що ушкодження респiраторного тракту, починаючись з неонатального перiоду, впли-вають на онтогенез легень та за певних умов, визна-чають наслщок захворювання [6,7]. Тому, вивчення сформовано! БЛД в аспект триваючого онтогенезу легень важливо для запобiгання несприятливих на-слiдкiв захворювання, зокрема стосовно формуван-ня ДЗП БЛС в старшому вЦ [8,9].
Вiдкритим залишаеться також питання впливу окремих антенатальних та генеалопчних факторiв на ризик БЛД та ДЗП БЛС [5,6,10,11]; у цьому контекст актуальним е вивчення частоти та прогностич-ного значення цих факторiв.
Мета досл1дження полягала у вивченнi частоти та прогностичного значення антенатальних I генеалопчних факторiв ризику бронхолегенево! дисплази та диспластикозалежно! патологi! бронхолегенево! системи у дггей.
Об'ект I методи дослщжень. Комплекс антенатальних та генеалогiчних факторiв ризику БЛД та
ДЗП бронхолегенево! системи дослщження шляхом порiвняльного аналiзу !х частоти в групах дiтей (252 особи - з БЛД та 252 оЫб - без БЛД) з подаль-шим визначенням Ыформативност кожного iз фак-торiв та !х прогностично! цiнностi щодо викорис-тання в системi популяцiйно! оцЫки рiвня !х (дiтей) здоров'я. Виконано персоыфкований аналiз наявних факторiв в 116 дггей з БЛД та 136 ДЗП ЛДС двох ад-мЫютративних областей Укра!ни (СПГ, - перша стра-тифiкована популяцiйна група), 252 здорових дитини (СПГ2 - друга стратифкована популяцiйна група. При вивченн антенатальних та генеалогiчних факторiв в групах здорових та хворих використано спещаль-но складену картку експертно! оцiнки, що заповнена на кожну дитину i мiстить дан щодо наявностi БЛД чи ДЗП БЛС, а також викопювану iз iншо! первинно! медично! документацi! Ыформацю щодо дослщжу-ваних факторiв. Частоту, прогностичн коефiцiенти та iнформативнiсть окремих факторiв визначено (за допомогою математичного апарату дисперсiйного аналiзу) для кожного iз дослiджених нами 20 факто-рiв при !х порiвняльнiй характеристик в спецiально сформованих популяцiйних групах дггей маркерних райоыв Днiпропетровсько! та Харювсько! областей. При медико-статистичному аналiзi (однофакторний дисперсiйний) факторiв використано частотний роз-подiл кожно! градацi! фактора, розраховано Ыфор-мативнiсть факторiв (I, бгт) та !х силу впливу (п2, %), а також достовiрнiсть рiзницi середнiх показникiв [2].
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Вивчення частоти ускладненого перебiгу ваптнос-т (Х31) виявило, що в груп дiтей з ДЗП (СПГ,) на-явнiсть ускладненого перебiгу вагiтностi у матерiв мало мiсце достовiрно частше, нiж в групi (СПГ2) порiвняння (вiдповiдно (88,9±2,0)% та (50,4±3,1)%о, р<0,0001), а серед здорових дiтей була достовiрно бiльшою питома вага тих, ваптнють у матерiв яких перебрала без ускладнень (СПГ, - (11,1 ±2,0)%, а СПГ2 - (49,6±3,1)%, р<0,001). Сила впливу цього фактору склала п2=17,0%, а його загальна Ыформа-тивнiсть - 1,725 бп-; вiдповiдно, патометричне значення фактору 31ПКП= +2,4 пат, а санолопчне - ста-новить 31ПКС= -6,5 пат.
Проаналiзовано також такий фактор (Х32), як вiк матерi при народженн дитини I з'ясовано, що час-тiше дiти з ДЗП народжувались у матерiв молод-
ших 19 роюв (вiдповiдно, СПГ1 -(16,3±2,3)%, а СПГ2 - (4,411,3)%, р<0,01) та старших за 40 роюв (вщ-повiдно, СПГ1 - (3,6±1,2)%, а СПГ2 -(0,8±0,6)%, р<0,05), при цьому здоровi дiти народжувалися част-ше у вiцi матерi 20ч29 рокiв (вщпо-вiдно, СПГ1 - (46,4±3,1)%, а СПГ2 -(75,4±2,7)%, р<0,001). Сила впливу вку матерi на частоту ДЗП склала П2=9,0%, а його загальна Ыформа-тивнiсть - 0,907 бiт; вщповщно, мак-симальне патометричне значення фактору досягаеться у вiцi понад 40 роюв - склало 32ПКП=+6,5 пат, а санолопчне - у вщ 20-29 рокiв, становить 32ПКС= -2,1 пат.
Дослщжено такий фактор (Х33), як частота переривання по-передшх вагiтностей у матерi I засовано (див. рис.), що частiше д^и з ДЗП народжувались у ма-терiв, якi мають в анамнезi переривання вагiтностi (вiдповiдно, СПГ1
■ д1ти без ДЗП □ д1ти з ДЗП
ССЗ у матер1 ХНЗЛ у матер1 Сполучнотканинна патолопя у батька Соматичн захворюванняу матер1 Хроычы захворювання у батька Сполучнотканинна патолопя у матер1 ПалЫня матер1 у стартовому перюд1 Наявнють гестозу Стигми дисембрюгенезу Переривання попередых ваптностей Ускладнений переб1г ваптност
0 20 40 60 80 Рис. Частота (%) окремих значимих (при р<0,05) медико-бюлопчних та фенотипово-генеалогiчних факторiв серед д^ей стратифiкованих популяцiйних груп.
100
(66,3±3,0)%,
а СПГ2 - (42,1±3,1)%, р<0,001). Сила впливу цього фактору на частоту ДЗП склала п2=6,0%, а його загальна Ыформативнють - 0,523 б^; вiдповiдно, патометричне значення фактору склало 33ПКП=+2,0 пат, а санолопчне 33ПКС= -2,3 пат.
Нами врахован наявнi у дтей стигми дисембри огенезу (Х34), зокрема високого готичного пщнебЫ-ня, арахнодактилп, сандалевидноТ щiлини, аномалií вушних раковин, Ышк У цiлому, достовiрно та практично втричi частiше у дтей з ДЗП зареестровано на-явнiсть принаймнi однiеí iз таких стигм (вщповщно, СПГ1 - (24,3±2,7)%, а СПГ2 - (7,5±1,7)%, р<0,001). Сила впливу цього фактору на частоту ДЗП склала П2=5,0%, а його загальна Ыформативнють - 0,456 б^; вiдповiдно, патометричне значення фактору склало 34ПКП=+4,9 пат, а санологiчне 34ПКС= -0,8 пат.
Наявнiсть раннього або/ пiзнього гестозу (Х35) достовiрно частiше зареестровано серед матерiв дтей з ДЗП (вiдповiдно, СПГ1 - (71,9±2,9)%, а СПГ2 -(49,6±3,1)%, р<0,001). Сила впливу цього фактору на частоту ДЗП склала п2=5,0%, а його загальна Ыформативнють - 0,425 б^; вщповщно, патометричне значення фактору склало 35ПКП=+1,6 пат, а санолопчне 35ПКС= -2,4 пат. При цьому зазначимо, що серед 179 матерiв дтей з ДЗП прояви раннього гестозу зареестрован у 165 оаб, а тзнього -у 132 оаб (вiдповiдно, (92,2±2,0)% та (73,7±3,3)%), тодi як в групi порiвняння (125 матерiв) достовiр-но рщше рееструвалися прояви пiзнього гестозу (раннм гестоз - (63,2±4,3)%, пiзнiй - (38,4±4,4)%). Тобто, прояви гестозу у матерiв дiтей з ДЗП зареестровано частое, а Тх виразнють - бiльш тривала.
Групи порiвняння вiдрiзнялись за наявнiстю в анамнезi матерiв палiння у стартовому перiодi (Х35), зокрема у групi у дтей з ДЗП зареестровано наявнють палiння матерi у (21,0±2,6)%, а СПГ2 -(8,3±1,7)%, р<0,01). Сила впливу цього фактору на частоту ДЗП склала п2=3,0%, а його загальна Ы-формативнють - 0,296 б^; вiдповiдно, патометричне значення фактору склало 35ПКП=+4,0 пат, а санолопчне 35ПКС= -0,6 пат.
Висновки
1. Вивчена частота окремих факторiв ризику бронхолегеневоТ дисплазií i диспластикозалежноТ патологií бронхолегеневоТ системи та визначеш Тх iнформативнiсть I прогностичне значення. Доведена найбшьша значимють таких факторiв, як ускладнений переб^ вагiтностi, вiк матерi на момент на-родження дитини, наявнють переривань попередшх вагiтностей.
2. Засовано, що наявнiсть у дiтей вщ попереднiх вагiтностей стигм дисембрiогенезу, а також наявнють проявiв гестозу можуть бути Ыформативними стосовно формування ДЗП у разi народження недо-ношеноТ дитини чи дитини з низькою масою тiла.
3. По вивченим факторам розраховано Тх патометричне та санометричне значення, що дозволить в подальшому включити ц фактори до структури регюнальних програм профшактики БЛД i ДЗП БЛС та змщнення здоровья дiтей.
Перспективи подальших досл1джень пов я-занi з розробкою стандартизованоТ процедури ощн-ки ризику ДЗП у дтей з використанням прогнос-тичних алгоритмiв ощнки сiмейно-генеалогiчних факторiв.
Л1тература
1. Агашков В.С. Бронхолегенева дисплазiя у новонароджених / В.С. Агашков, Т.М. Ктменко // Проблеми сучасноТ науки та
осв^и. - 2010. - № 4. - С. 83-86.
2. Артаментова Л.А. Статистические методы в биологии: учебник для студ. высших учебных заведений / Л.А. Артаментова,
О.М. Утелевская // Горловка: Лiхтар. - 2008. - 248 с.
3. Беш Л.В. Особливостi nepe6iry рецидивного бронхообструктивного синдрому у дiтей раннього вку, якi в неонатальний
перiод перенесли розлади дихання / Л.В. Беш, О. I. Мацюра // Акушерство та пнеколопя. - 2009. - Т. 3, № 15 - С. 5-11.
4. Давидова И.В. Формирование течение и исходы бронхолегочной дисплазии у детей: автореф. дис. ... д-ра мед. наук /
И.В. Давидова. - Москва, 2010. - 47 с.
5. Панченко А.С. Бронхолегочная дисплазия у детей: клиника, диагностика, исходы / А.С. Панченко, И.Н. Гаймоленко, О.А. Ти-
хоненко [и др.] // Забайкальский медицинский вестник. - 2013. - № 1. - С. 175-183.
6. Сенаторова А.С. Оптимiзацiя медичноУ допомоги дп"ям з бронхолегеневою дисплазieю / А.С. Сенаторова, А.Ф. Шипко,
О.Л. Логвшова, Г.Р. Муратов // Неонатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. - 2014. - Т. IV. - № 4 (14). - С. 31-36.
7. Сенаторова А.С. Стратепя реформування оргашзацп педiатричноi допомоги населенню на сучасному етап / А.С. Сенато-
рова, Т.В. Чайченко, А.Ф. Шипко // Неонатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. - 2014. - Т.IV. - № 3 (13). - С. 15-19.
8. Снисарь B.I. Бронхолегенева дисплазiя у недоношених новонароджених: патогенез, клЫка, лкування та профтактика (ча-
стина 1) / B.I. Снисарь, O.I. Оболонський, Д.М. Сурков // Здоровье ребенка. - 2013. - Т. 4, № 47.
9. Фролова Т.В. Стан популяцмного здоров'я дп"ей Харювського регюну на сучасному етап / Т.В. Фролова, А.Ф. Шипко,
О.В. Охапюна, I.P. Сшяева, Н.Ф. Стенкова // ^вденноукраУнський медичний науковий журнал. - 2014. - №9. - С. 86-90.
10. Шипко А.Ф. Актуальные вопросы совершенствования медицинской помощи детям с заболеваниями органов дыхания / А.Ф. Шипко // Медицина сьогодн i завтра. - 2014. - № 1 (62). - С. 110-116.
11. Шипко А.Ф. Проблемные вопросы ресурсного обеспечения областной детской клинической больницы и пути совершенствования медицинской помощи детям / А.Ф. Шипко // Експериментальна та кл^чна медицина. - 2015. - № 1 (66). -С.196-200.
УДК: 616-053.2: 614.2
ПЕРСОН1Ф1КОВАНИЙ РЕГЮНАЛЬНО-ПОПУЛЯЦ1ЙНИЙ АНАЛ1З АНТЕНАТАЛЬНИХ ТА ГЕНЕАЛОГ1Ч-НИХ ФАКТОР1В РИЗИКУ БРОНХОЛЕГЕНЕВОТ ДИСПЛАЗП ТА ДИСПЛАСТИКОЗАЛЕЖНОТ ПАТОЛОГИ БРОНХОЛЕГЕНЕВОТ СИСТЕМИ У Д1ТЕЙ
Шипко А. Ф.
Резюме. Вивчена частота окремих факторiв ризику бронхолегенево! дисплазп i диспластикозалежно! патологи бронхолегенево! системи та визначен !х шформативнюты i прогностичне значення. Доведена най-бтыша значимюты таких факторiв, як ускладнений перебiг вагiтностi, вiк матерi на момент народження ди-тини, наявнюты перериваны попереднiх вагiтностей. З'ясовано, що наявнiсты у дiтей вiд попередых вапт-ностей стигм дисембрiогенезу, а також наявнюты проявiв гестозу можуты бути iнформативними стосовно формування ДЗП у разi народження недоношено! дитини чи дитини з низыкою масою тiла. З.По вивченим факторам розраховано !х патометричне та санометричне значення, що дозволиты в подалышому включити цi фактори до структури репоналыних програм профiлактики.
Ключовi слова: сощалына медицина, здоров'я дитячого населення, репоналыы особливостi, бронхолегенева система,прогнозування.
УДК: 616-053.2: 614.2
ПЕРСОНИФИЦИРОВАННЫЙ РЕГИОНАЛЬНО-ПОПУЛЯЦИОННЫЙ АНАЛИЗ АНТЕНАТАЛЬНЫХ И ГЕНЕАЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ РИСКА БРОНХОЛЁГОЧНОЙ ДИСПЛАЗИИ И ДИСПЛАСТИКОЗАВИСИ-МОЙ ПАТОЛОГИИ БРОНХОЛЁГОЧНОЙ СИСТЕМЫ У ДЕТЕЙ
Шипко А. Ф.
Резюме. Изучена частота отделыных факторов риска бронхолёгочной дисплазии и диспластикозави-симой патологии бронхолегочной; определены их информативносты, прогностическое значение. Доказана наиболышая значимосты таких факторов как осложнённое течение беременности, возраст матери на момент родов, наличие в анамнезе прерываний предыдущих беременностей. Установлено, что наличие у детей от предыдущих беременностей стигм дисембриогенеза, а также наличие проявлений гестоза могут быты информативными относителыно формирования диспластикозависимой патологии бронхолёгочной системы при рождении недоношенного ребёнка c низкой массой тела. По изученным факторам расчитано их патометрическое и санометрическое значение, что в последующем позволит включиты эти факторы в структуру регионалыных програм профилактики.
Ключевые слова: социалыная медицина, здоровые детского населения, регионалыные особенности, бронхолёгочная система,прогнозирование.
UDC: 616-053.2: 614.2
PERSONALIZED REGIONAL POPULATION ANALYSIS OF ANTENATAL AND GENEALOGICAL RISK FACTORS OF BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA AND DYSPLASTIC DEPENDENT PATHOLOGY OF BRONCHOPULMONARY SYSTEM IN CHILDREN
Shypko A. F.
Abstract. The aim of the study was to examine the frequency and prognostic value of antenatal and genealogical risk factors of bronchopulmonary dysplasia (BPD) and dysplastic dependent pathology (DDP) of bronchopulmonary system in children (BPS).
Materials and research methods. Complex of antenatal and genealogical risk factors BPD and DDP of bronchopulmonary system was examined using comparative analysis of their frequency in groups of children (252 - with BPD and 252 - without BPD) with subsequent informativity specification of each factor and their prognostic value in
relation to implementation in population-based evaluation of children health level. The personalized analysis of the present factors in 116 children with BPD and 136 with DDP BDS in two administrative regions of Ukraine (SPG1 - first stratified population group) and 252 healthy children (SPG2 - second stratified population group) was performed.
The results and discussion. Examination of complication frequency during pregnancy (Х31) revealed that the presence of complications during pregnancy in mothers were significantly more frequent in the group of children with DDP(SPG1), than in comparative group (SPG2), (consequently, (88,9±2,0)% and (50,4±3,1)%, p<0,0001), and among healthy children was significantly higher proportion of those, whose mothers did not have complications during pregnancies(SPG1 - (11,1±2,0)%, and SPG2 - (49,6±3,1)%, p<0.001). The factor (X32), the age of mother at child's birth was also analyzed and determined that children with DDP were born more often in mothers aged under 19 (consequently, SPG1 - (16,3±2,3)%, and SPG2 - (4,4±1,3)%, p<0,01) and older than 40 years (consequently, SPG1 - (3,6±1,2)% and SPG2 - (0,8±0,6)%, p<0,05), however, healthy children were born more often in mothers aged 20ч29 (consequently,SPG1 - (46,4±3,1)% and SPG2- (75,4±2,7)%, p<0,001).
The factor (Х33), that is the frequency of previous pregnancies terminations in mother was examined and stated , that children with DDP were born more often in mothers with pregnancy termination in medical history (consequently, SPG1 - (66,3±3,0)%, and - SPG2 (42,1±3,1)%, p<0.001). Presence of dysembryogenesis stigmas (Х34) in children was considered in research, in particular, highly arched palate, arachnodactyly, sandal gap, anomalies of auricles and others. In general, it was determined that the presence at least one of such stigmas reliably and practically can be revealed almost three times often in children with DDP (consequently, SPG1 - (24,3±2,7)%, and SPG2 - (7,5±1,7)%, p<0.001). The comparison groups differed in maternal smoking habit during the starting period (Х35) in medical history, in particular, in the group of children with DDP, the presence of maternal smoking (21.0±2,6)%, and SPG2 - (8,3±1,7)%, p<0.01) was registered.
Conclusions
1. The frequency of particular risk factors of bronchopulmonary dysplasia and dysplastic dependent pathology of bronchopulmonary system was investigated and also informative and prognostic values were determined. The greatest significance of such factors as pregnancy complications, mother age at child birth, presence of previous pregnancies terminations were proved.
2. It was determined, that the presence of dysembryogenesis stigmas and also gestosis manifestations in children from previous pregnancies can be informative in relation to DDP formation in case of premature infant birth or infant with low birth weight.
3. The pathometric and sanometric values of examined factors were determined, that will enable in future to include them to the structure of regional programs for BPD and DDP BPS prevention and improve the children health.
Keywords: social medicine, health of children population, risk factors, bronchopulmonary system, organizational models.
Рецензент- проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 02.03.2016 року
