CC BY
1
УДК 351.14
https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.3.21
ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРС1В ЯК СКЛАДОВА НАЩОНАЛЬНО! БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
В Украти з кожним роком все бшьше починають придШти уваги проблемам земельних в1дносин, невгд'емною важливою складовою яких е альськогосподарське та природоохоронне землекористування. Адже ефективне вико-ристання земель забезпечить безпеку та незалежнгсть крагни й загалом - сустльний добробут. В статт1 розгля-даються проблемн питання землекористування, на яю вплинули втськов! дИ з боку крати агресора РосИ спочатку у 2014 роц I зараз. Оскшьки специфгчтсть використання земельнихресурав полягае в тому, що вона в1д1граероль -територИ крати, головног державоутврюючог складовог (нацюнальна безпека); всезагального просторового базису, що посттно тдтримуеться зарахунок певного стввгдношення категорт земель I титв землекористування (просто-рова); головного засобу виробництва в альському I люовому господарствI (продовольча); основного компонента при-роди (еколог1чна); джерело водних, мтеральних, люових, рекреацтних та тших ресурав (економгчна безпека). Саме тому, у досл1джет авторами проанал1зовано основт негативт чинники, як безпосередньо впливають на розвиток земельних в1дносин в Укран особливо у часи вйськового стану, про вплив на продовольчу безпеку взагалг.
У статт1 розглядаються можливI наслгдки пюля деокупацИ тимчасово окупованих земель Донецьког, Луган-ськог, Херсонськог та АР Крим. Також проаналгзовано вплив агрохолдинггв на продовольчу безпеку та вплив Iноземних компанш, в тому числг росшських тдприемств та 1х подальше Iснування пюля заюнчення бойових дш. Установлюеться, що для досягнення мети в даному контекстI для Украти першочерговим стратеггчним завданням державног полтики нацюнальног безпеки е вгдновлення територгальног цШсностг крати та сукуп-ностг демократичних тститут1в на уст и територИ, збереження та вгдновлення до подальшого використання земельних ресурсгв, консол1дац1я украгнськог полтичног нацИ, едност1 усгх громадян Украти та уах регготв Украти, реттегращя тимчасово окупованих територш пгсля гх звтьнення.
Ключовi слова: нацюнальна безпека, земельш ресурси, земт альськогосподарського призначення, втськова агресгя, агрохолдинги, продовольча безпека.
In Ukraine, every year more and more attention is being paid to the problems of land relations, an integral and important component of which is agricultural and nature conservation land use. After all, the effective use of land will ensure the security and independence of the country and, in general, public welfare. The article examines the problematic issues of land use, which were affected by the military actions of the aggressor country Russia, first in 2014 and now. Since the specificity of the use of land resources lies in the fact that it plays the role of the territory of the country, the main state-forming component (national security); universal spatial basis, which is constantly supported due to a certain ratio of land categories and types of land use (spatial); the main means of production in agriculture and forestry (food); the main component of nature (ecological); source of water, mineral, forest, recreational and other resources (economic security). That is why, in the study, the authors analyzed the main negative factors that directly affect the development of land relations in Ukraine, especially during the times of martial law, about the impact on food security in general. The article considers the possible consequences after the de-occupation of the temporarily occupied lands of Donetsk, Luhansk, Kherson and AR Crimea. The influence of agricultural holdings on food security and the influence of foreign companies, including Russian enterprises, and their continued existence after the end of hostilities are also analyzed. It is established that in order to achieve the goal in this context for Ukraine, the primary strategic task of the state policy of national security is the restoration of the territorial integrity ofthe country and the set of democratic institutions throughout its territory, the preservation and restoration of land resources for further use, the consolidation of the Ukrainian political nation, the unity of all citizens of Ukraine and all regions of Ukraine, reintegration of temporarily occupied territories after their liberation.
Key words: national security, land resources, agricultural lands, military aggression, agricultural holdings, food security.
O. V. PRONINA
Kherson national Technical University
ORCID: 0000-0002-4894-1825
M. P. BEHAN
kherson national Technical University
ORCID: 0000-0003-2471-9100
CONSERVATION OF LAND RESOURCES AS A COMPONENT OF NATIONAL SECURITY OF UKRAINE
Постановка проблеми
З урахуванням зростаючих сьогоденних загроз з боку РосЛ! у всьому свт постають новi виклики мЛжнарод-нiй безпецi у сировиннЛй, енергетичнiй, фiнансовiй, iнформацiйнiй, екологiчнiй, продовольчЛй та iнших сферах. Мiжнародний тероризм, загрози через поширення збро! масового ураження, незаконна анексЛя частини територЛ! Укра!ни починаючи з 2014 року, конфлЛкти i кiлькiсть кра!н, якЛ втягнутi в мiжнароднi конфлiкти стають все бiльш iнтенсивними, зачiпають все новi геополiтичнi регiони i держави. Водночас усе бЛльш актуальними стають вну-трiшнi виклики нацiональнiй безпецЛ Укра!ни. Насамперед це стосуеться наявностЛ проблеми захоплення Росieю частини територЛ! Укра!ни, населених пунктiв та земель сЛльськогосподарського призначення. У таких умовах проблема нацюнально! безпеки постае як надзвичайно актуальна, першочергова, що потребуе свого державного i мЛжнародного вирЛшення. Цi питання, на наше глибоке переконання, потребують дальшого вивчення як на державному, так i на мЛжнародному рiвнi.
Aналiз останшх досл1джень i публiкацiй
Бiльшiсть науковцЛв розглядали продовольчу безпеку як складову забезпечення нацюнально! безпеки, не вра-ховуючи той факт, що виробництво та реалiзацiя продовольства можлива тЛльки при успiшному та безпечному веденнЛ сiльського господарства у будь-як1й кралнЛ. I проблема була бiльш важлива в тому, що у великЛй мiрi результат вирощено! продукцп та и якостi були залежнi влд клiматичних умов. Ця проблема певною мiрою роз-глядаеться рiзними галузями науки. Здебiльшого цi досллдження (В. Бакуменка, В. Боклаг, А. Дегтяра, М. Лати-нiна, Т. Лозинсько!, А. Мерзляк, А. Л. Помаза-Пономаренко, Т. Титаренко та Лнших учених) присвяченЛ певним проблемам формування державно! политики використання та збереження земельних ресурсЛв Укрални. Проте, вра-ховуючи сьогоденну складну ситуацiю в Укра!нЛ та свiтi окремого системного розгляду потребують особливостi функцiонування та розвитку державно! земельно! полiтики як складово! безпеково! дiяльностi держави.
Формулювання мети дослщження
Метою статтi е комплексне дослщження використання та збереження земельних ресурав, в першу чергу сшьськогосподарського призначення, а також вЛдновлення земельних ресурсiв кра!ни в перЛод вiйськово! агресi! Росi! як складово! нацюнально! безпеки Укра!ни.
Викладення основного матерiалу
Територiя нашо! держави вЛдзначаеться значною багатоманiтнiстю природних умов: влд полiських ландшаф-тiв - до пЛвденних степiв; вЛд неповторних Карпатських гЛр - до сонячного пЛвденного узбережжя Криму. Але земля завжди була, е л буде обмеженим ресурсом. Дбаючи про успiшне майбутне крални л !! сталий розвиток, держава мае проводити розумну та збалансовану полЛтику щодо регулювання ринкових земельних влдносин, забез-печувати ефективний перерозподiл земель як основного нацЛонального багатства, забезпечувати !х рацЛональне використання л охорону. Унiкальний земельно-ресурсний потенцЛал Укрални обумовлюе !! особливе мiсце серед Лнших европейських кра!н.
Cоцiальне та економiчне благополуччя людини нерозривно пов'язано з земельними ресурсами, якЛ вЛдно-сяться до основного засобу виробництва у сiльськогосподарському господарствi. Головне призначення цЛе! галузi економiки полягае у забезпеченнi населення якЛсними продуктами харчування у достатнiй кЛлькостЛ, що, у свою чергу, формуе продовольчу безпеку будь-яко! крални та свЛту взагалi. 1нодЛ сфера земельних вЛдносин сприй-маеться полЛтичною елггою у престижно-популярних тонах, але значимють впливу !х на нацiональну безпеку держави чомусь недооцiнюеться. Право власносл на землю гарантуеться Конституцiею. Головним обов'язком держави е забезпечення можливостей реалiзацi! цього права, а також його зхахисту.
ВЛйськовий конфлЛкт у 2014 рощ став початком порушення прав землекористувачiв та землевласникiв Доне-цькол, Лугансько! областей та АР Крим. Можна зазначити, що росшська агресiя - анексiя Криму та вшна на сходЛ Укрални - призвела до глибинних змЛн у двостороннЛх вЛдносинах мЛж державами:
1) зруйновано договЛрно-правову базу Киева Л Москви;
2) знищено ЛнституцЛйнЛ механЛзми мЛждержавних вЛдносин;
3) унеможливлено контакта на вищому рЛвнЛ, полЛтико-дипломатичнЛ вЛдносини мають конфронтацЛйний характер;
4)Укра!на зазнала колосальних людських, територЛальних та економЛчних втрат;
5) вЛдбулося безпрецедентне згортання економЛчно! спЛвпрацЛ;
6) виникло глибинне вЛдчуження мЛж народами Укрални та РосЛ! [5].
На нашу думку, а також багатьох науковцЛв Л полЛтикЛв, прелюдЛею вЛйськового конфлЛкту в Криму стало пЛд-писання угод про продовження термЛну оренди бази росЛйського Чорноморського флоту в АР Крим в обмЛн на умовний перегляд угод про цЛну постачання газу в Укра!ну. 21 квЛтня 2010 р. у ХарковЛ президент Укра!ни В. Яну-кович Л президент РосЛйсько! ФедерацЛ! Д. Медведев плдписали Угоду про продовження перебування росЛйського Чорноморського флоту в Криму. Сторони подовжували дЛю Угоди мЛж Укра!ною Л РосЛйською ФедерацЛею про статус та умови перебування Чорноморського флоту РосЛйсько! ФедерацЛ! на територЛ! Укрални влд 28 травня 1997 р., Угоди мЛж Укра!ною Л РосЛйською ФедерацЛею про параметри подЛлу Чорноморського флоту влд 28 травня
1997 р. i Угоди мiж Урядом Украши та Урядом Росшсько1 Федераци про B3aeMHÎ розрахунки, пов'язанi з розпо-дiлом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Росшсько1 Федераци на територп Украши ввд 28 травня 1997 р. на двадцять п'ять рошв з автоматичним подовженням на наступнi п'ятирiчнi перiоди, якщо жодна 3i Cторiн не повщомить письмово iншу Сторону про припинення ïx дiï не пiзнiше, шж за один рiк до завершения терм^ дiï (ст. 1).
Орендна плата за перебування Чорноморського флоту РФ на територи Украши починаючи з 28 травня 2017 р. мала складатися з платеж1в Росiйськоï' Федерацiï Украïнi в розмiрi 100 млн дол. США на рш, а також з додатко-вих коштiв, якi отримувалися б за рахунок зниження з дати набрання чинностi цieю Угодою цши в розмiрi до 100 доларiв США вiд встановлено1' чинним контрактом м1ж НАК «Нафтогаз» Украïни i ВАТ «Газпром», на кожну тисячу кубометрiв газу, що постачався б в Украшу, виходячи з пшьгового погодженого обсягу поставок, перед-баченого згаданим контрактом, за такою формулою: при щш 333 долари США i вище за 1000 куб. газу зниження складало би 100 доларiв США, при щш нижче за 333 долари США зниження мало б скласти 30% вщ тако1 цiни. Цi додатковi кошти пвдлягали б облiку за тдсумками кожного календарного року, протягом якого застосовувалися б зазначенi зниження, зростаючим подсумком i визнавалося б як зобов'язання Украши, що погашалися б шляхом виконання положень статт 1 ще1 Угоди.
У ввдносинах Украши i Роси виникла нова полггико-вдеолопчна реальнiсть. Вiдтак стало зрозумiло, що потрiбна нова оцiнка та перегляд природи, iдеологiï i загалом шституцшно1' системи влдносин з РФ у ключових сферах (полiтика, безпека, економжа, енергетика, гуманiтарна сфера тощо), з урахуванням того, що головною загрозою украïнськiй державностi е нинiшнiй правлячий режим РФ [1].
Наслiдками збройного конфлшту на сxодi Украïни, о^м людських втрат, стала значна шкода еколопчним системам та природним ресурсам, в тому числi земельним дшянкам сiльськогосподарського призначення. Ця шкода була завдана у результат порушення мiжнародниx принципiв та нацiонального законодавства. Велика шльшсть земель не обробляеться та знаходиться замшованою. Eкологiчна ситуащя Донбасу, тривалий час перебуваючи у кризовому станi, в перiод военних дш набула ознак екологiчноï катастрофи.
Ще у 2015 р. еколог Катерина Норенко наголошувала, що за приблизними пiдраxунками кожна п'ята шахта на територп АТО була подтоплена. Найб№шою загрозою, на ïï думку, е повне затоплення шахт, оскшьки мiнерали з гiрськиx порiд потраплятимуть з шахтних вод у грунтов^ а потiм - у поверхнев^ через що на поверxнi може утворитися токсичне високомiнералiзоване озеро. Вс цi мiнерали потрапляють у грунт сшьськогосподарських угiдь, тим самим вносячи токсичнi речовини в неi i роблячi цi землi непригодними для вирощуваня продукци.
Але це стало лише початком велико1' вiйни мiж двома державами. Украша до останнього намагалась врегу-лювати тимчасову анексш частини територiï держави дипломатичним шляхом, але Росiя визначила по шшому. Biйськовi дiï, що розпочались 24 лютого цього року, продовжуються i доа. I хоча зрозумiло, що поразка Росiï вже очевидна, вiйськовi дiï продовжуються. Украша ввдстоюе нацюнальт iнтереси украшського народу, як1 визна-чаються як «життево важливi матерiальнi, iнтелектуальнi i дуxовнi цiнностi украшського народу як носiя суверенитету i единого джерела влади в Укрш'ш, визначальнi потреби суспiльства i держави, реалiзацiя яких гарантуе державний суверенитет Украши та ïï прогресивний розвиток» [4].
Як зазначае А.Б. Качинський [3], оск1льки система забезпечення нацюнально].' безпеки ввдображае дiевiсть меxанiзмiв управлiння загрозами або небезпеками у рiзниx сферах дiяльностi украшського сусшльства, тому, на нашу думку, мехашзм нацiональноï' безпеки краïни повинен включати правовi, органiзацiйно-теxнiчнi та еконо-мiчнi методи забезпечення безпеки.
Необxiдним е також формування концептуально новоï моделi спiвiснування з путiнською Росiею, яка б вщ-бивала нинiшнi реали i перспективи двостороннix вiдносин i враховувала позицiï' захвдних краïн-партнерiв i м1ж-народних органiзацiй. Нацiональна безпека, як ввдомо, функцiонуе через систему рiзноманiтниx вiдносин м1ж особою та сусшльством, мiж громадянином i державою, м1ж суспiльством i державою, мiж рiзними державами. Тому нацiональна безпека - це стан внутршшх i мщцержавних влдносин, який визначае ефектившсть системи державних, правових i суспшьних гарантiй прав та свобод людини та громадянина, базових цiнностей та штер-есiв суспiльства й суверенно1! держави вiд внутрiшнix i зовшшшх загроз, i функцiонуе за основними принципами забезпечення нацiональноï безпеки: прюритет прав i свобод людини i громадянина; верховенство права; прюри-тет договiрниx (мирних) засобiв у розв'язанш конфлiктiв; своечаснiсть та адекватнiсть заxодiв захисту нацiональ-них iнтересiв реальним i потенцiйним загрозам; чiтке розмежування повноважень та взаемодiя органiв державно)! влади в забезпеченнi нацiональноï безпеки; демократичний цивiльний контроль над военною оргашзащею держави та шшими структурами в системi нацiональноï' безпеки; використання в штересах Украï'ни м1ждержавних систем та меxанiзмiв мiжнародноï' колективноï безпеки.
Bнаслiдок вiйни пошкоджено майже 5% земельного фонду Украïни, а це понад 2 млн. га. За рiзними оцiнками, прями втрати активiв в сiльському господарствi Украши складають $6 млрд, а загальш втрати - понад $30 млрд. Як пвдкреслив мiнiстр аграрноï' полгтики та продовольства Украïни Микола Сольський, сьогоднi аграрiï стика-ються з великою шльшстю виклик1в - ^м вiйни, на них тиснуть низьш цiни на зерно, складнi погодш умови,
невизначешсть щодо завтрашнього дня. Зараз фжсуються обсяг прямих i непрямих руйнувань, як1 спричинила вiйна: земельнi дшянки, зернотоки, логiстична системи, шляхи, морпорти, транспорт-перевiзник тощо. В подаль-шому всi зафiксованi факти руйнувань та зiбранi документи можуть використовуватися для ввдшкодування вщ-повiдних збитк1в як через звернення до м1жнародних шстанцш (спецiально створений трибунал, Мiжнародний кримшальний суд в Гаазi, £вропейський суд з прав людини, iнвестицiйнi арбитраж й iн.), так i через застосування внутрiшнiх програм та процедур в Укра!ш (зокрема, звернення до суду). Вже зiбрано iнформацiю про 213 пошко-джених об'eктiв у 25 територiальних громадах. Переважна бшьштсть з них стосуеться пошкоджених земельних д!лянок. Постраждалих аграрив закликають долучатися до збору доказово! бази про военш злочини проти агро-пвдприемств. Найбiльша частка втрат - це втрати через знищення та пошкодження с/г технiки. Другою за розмь ром категорiею е втрати через знищення та крад1жки вироблено! продукцп.
Мiнагрополiтики розпочало розробку методики визначення шкоди та збитк1в за втрати земельного фонду, яш були завдаш Украíнi внаслвдок збройно! агресп росшсько! федерацп. При розрахунку шкоди та збитшв будуть враховуватись витрати на рекультивацш земель; збитки власникам (землекористувачам) земельних дiлянок сшь-ськогосподарського призначення; витрати на вiдновлення мелiоративних площ; витрати на розмiнування тощо.
Збитки визначатимуться за 15 напрямами:
1) людськ втрати та пов'язанi з ними сощальш витрати;
2) економiчнi втрати, пов'язанi з людськими втратами;
3) вiйськовi втрати;
4) втрати, пов'язаш з забезпеченням публ!чно! безпеки i порядку, боротьби зi злочиншстю, забезпеченням безпеки дорожнього руху;
5) втрати житлового фонду i об'еклв житлово-комунального господарства;
6) втрати земельного фонду;
7) втрати люового фонду;
8) втрати надр;
9) втрати акватори;
10) збитки, завданi природно-заиоввдному фонду;
11) втрати iнфраструктури транспорту, телекомушкацшно! мереж1 i зв'язку;
12) втрати енергетично! iнфраструктури;
13) втрати культурно! спадщини;
14) економiчнi втрати тдприемств;
15) втрати установ та оргашзацш.
Вже 20% природоохоронних територш Укра!ни потерпiли вiд вiйни, в окупаци залишаються 8 заповiдникiв та 10 нацюнальних природних парков. Зруйноване довшлля i виснаженнi агресором природш ресурси - такими лишаються деокуповаш територп пiсля !х звiльнення. По деяким щдрахункам, пiсдя деокупацп Лугансько! областi, на розмiнування буде потрiбно не меньше 10 рок1в. Ввдомо, що у зонi ризику опинилися 2,9 млн га Смарагдово! мереж!, територи яко! е значною частиною природоохоронно! мереж1 Свропи i яка охороняеться у межах законодавства £С та Ради £вропи. Також тд загрозою знищення перебувае 16 об'екпв, як! захищаються Рамарською конвенщею про водно-болотш упддя, площею майже 600 тис. га. Щ територи мають м!жнародне значення, як середовища водоплавних птах!в. Зазначемо, що за вгам тсяцш повномасштабно! вшни з роаею екологи Укра!ни було завдано збитшв на один трильйон гривень (майже 36 млрд евро). Задокументовано 2 тисяч випадк1в запод!яння шкоди довшллю внаслвдок вшни.
У структур! власносп упдь основна к1льк1сть земель перебувае у приватнш власносп, це близько 31 млн га, у державнш та комунальнш власносп перебувають 10,4 млн га. При цьому близько третини земл!, 32,7 млн га е шд ршлею. Укра!на характеризуемся високим ступенем освоения земельного фонду; на сшьськогосподарсьш упддя припадае 60% його площ!. Характерною рисою структури сшьськогосподарських упдь Укра!ни е загальна висока питома вага розораних земель (80%), а в Юровоградськш, Вшницькш ! Тернопшьськш областях вш складае близько 90 %. Основу поавних площ Укра!ни складають поави зернових культур (56 %). Вони ввдграють проввдну роль у вах областях Укра!ни, особливо тих, що розташоваш у степовш ! люостеповш зонах. За площею сшьськогосподарських упдь Укра!на посвдае одне з перших мюць у свт. Найбшьшу площу поавних земель займають поави зернових культур, особливо озимо! пшениц!. Вирошування зернових культур мае широтну зональнють.
В умовах глобальних проблем людства постае завдання максимально рацюнально та ефективно використову-вати свш земельно-ресурсний потенщал, зокрема земель альськогосподарського призначення як основно! скла-дово! продовольчого забезпечення. Загалом вважаеться, що украшсьш земл! ввдносяться до одних !з найбагатших у £врош, що у поеднаш з пом!рно континентальним ктматом зумовлюе потенцшно високий р!вень альськогосподарського виробництва. Так, за даними Постанови Кабшету Мшстдов Укра!ни «Деяк питання удосконалення управлшня в сфер! використання та охорони земель альськогосподарського призначення державно! власносп та розпорядження ними» вщ 7 червня 2017 року № 413 [2].
Безперечно, одними iз крупшших гравщв сшьськогосподарського ринку Украши е агрохолдинги. I 1хню роль важко недооцiнити, адже саме агрохолдинги дають левову частку ВВП краïни, забезпечують робочими мюцями та впливають на цiну продукпв харчування. 40% експорту краïни - це сшьгосппродукщя, яка виробляеться агрохо-дингами та фермерськими пiдприемствами. Агрохолдинги Украши являються вертикально штегрованими структурами в економiчнiй системi краши. До складу цих пщприемств належать два суб'екти: материнська та дочiрня компани. Зазвичай, на материнську компанш лягають обов'язки по веденню зовшшшх економiчниx зв'язк1в, зокрема це закутвля посiвного матерiалу, засобiв захисту рослин, добрив та с/г техшки. А дочiрнi пiдприемства займаються операцiйним управлшням процесiв безпосередньо на мiсцяx.
До агрохолдинпв Украши вiдносяться пщприемства iз земельним банком у понад 100 тис. га. Проте останшм часом тенденщя змiнилася i спостерiгаеться зниження накопичення земельних ресурсiв крупними агрокорпора-цiями. Натомiсть, значна увага направлена на ефективне вирощування сiльськогосподарськоï' продукцп. Завдяки полiпшенню та оптимiзацiï виробництва, використанню сучасних теxнологiй, застосуванню агроxiмiчниx добавок - вирощування та реалiзацiя зерна е в рази ефектившшою н1ж збiльшення посiвниx площ. Саме тому сьогодн аграрп роблять акцент не на кшькосп, а на якосп. Ще одним фактором оптишзаци земельних питань являеться управлшня, адже значно легше керувати територiею, що компактно розташована, нiж роздшена. Зараз пщви-щення урожайностi, а з нею i прибутку залежить вщ ефективностi дiяльностi. Отож, агрохолдинги Украши е одними iз основних суб'екпв в економiцi нашоï держави. Саме ввд них залежать цши на продукти харчування, вони е основними експортерами с/г продукцп, формують ВВП краши, створюють новi робочi мiсця та впрова-джують шновацп у веденнi сiльського господарства та точного землеробства.
Серед найбшьших аргохолдинпв Украïни в 100 найбiльшиx входять 10 компанш з шоземним капталом. По iснуючiй iнформацiï вони контролюють порядка 3-4 млн. га сшьськогосподарських земель Украïни. Серед них бшьшють це пщприемства краïни агресора Роси. Можна зазначити, що це становить загальну небезпеку Украш у зв'язку з вщкритим ринком земель сшьськогосподарського призначення. Ц пщприемства можуть намагатись через шдставних осiб отримати щ землi у приватну власнiсть. I тому, шсля зак1нчення вiйськовиx дш, треба обов'язково вирiшити це питання, щодо недопустимостi передачi земель резидентам краши- загарбника.
Окреме питання виникае у зв'язку з юнуючою шформащею про наявнiсть великоï кiлькостi сшьськогосподарських земель у колаборанпв та члешв ïx сiмей. Наприклад, Група компанш родини Олек^ Ковальова наль чуе 26 компанiй, що входять до групи або мають зв'язок з нею. Серед фаворипв групи - сшьське господарство. 46% юридичних осiб групи працюють на аграрному ринку. Навгть, незважаючи, що вш був знищений, земля в Херсонськш областi повинна бути конфiскована i у члешв його родини.
Довiдка. Бiзнес-iнтереси групи сконцентроваш на вирощуванн зернових i баштанних культур, овочiв, а також розвитку «навколоземельних» бiзнесiв: надання майна в оренду, оптова торговля, тощо. Дохщ компанiй, пов'язаних iз родиною Ковальових, становить щонайменше 271 млн грн. Зазначемо, що рашше екснардеп (мандат призупи-нено) Олексш Ковальов зробив «колаборацшний камшгаут» iз Херсонщини, яка перебувае у окупацл. За матерь алами ДБР щодо нього порушили кримiнальне провадження за колаборацiйну дiяльнiсть, а Рух ЧЕСНО включив Ковальова до реестру державних зраднишв. У ролях бенефiцiарiв, засновник1в i керiвникiв компанiй групи родини народного депутата менеджерять або рашше це робили трое родичiв, що фпурують у деклараций Наталiя Семенiвна Ковальова (матiр нардепа), 1ван Кирилович Ковальов (батько нардепа), Юрш 1ванович Ковальов (брат нардепа).
До групи належить або мають з нею щентифжований дiючий або юторичний зв'язок 26 компанiй, як1 доа можуть генерувати ризики нацiональноï безпеки та дiловоï спiвпрацi. 7 компанш входять в групу. Це означае, що кшцевими бенефiцiарними власниками цих компанш е екснардеп та члени його сiм'ï. У 10 компашях родичi Ковальова е уповноваженими особами. Ще у складi Ковальов чи члени його сiм'ï ранiше були кшцевими бене-фiцiарними власниками, засновниками або керiвниками. Групу компанiй ймовiрного колаборанта цiлком можна назвати аграрною. 12 юридичних осiб працюють у аграрному секторi та спецiалiзуються на вирощуванш зернових i баштанних культур, а також овочiв у Херсонськш та Микол^^ь^й областях.
У даному контексп для Украïни першочерговим стратепчним завданням державноï полiтики нацiональноï безпеки е вiдновлення територiальноï цшсносп краïни та сукупностi демократичних шститупв на усiй ïï терито-рп, консолiдацiя украïHськоï полiтичноï' нацiï, формування едностi усix громадян Украïни та уах регiонiв Укра-ïни, рештегращя тимчасово окупованих територiй пiсля ïx зв№нення. Основними типами кoнфлiктiв сьогодення е acимeтpичнi та гiбpиднi вшни, як1 вiдбувaютьcя мiж сильними та слабкими державами чи недержавними акторами. Збройний конфлжт, який вiдбувaетьcя зараз в Украши, ми можемо охарактеризувати як пбридно-асиметричну вiйну Росйсь^ Фeдepaцiï проти Укpaïни. Також мозна зазначити, що ^м того проти Украши ведеться також i мережево-центрична вшна - вiйнa, що зopiентoвaнa на досягнення iнфopмaцiйнoï переваги за допомогою об'еднання вiйcькoвиx oб'ектiв у шформацшну мережу. Окpiм суто класичних военних мeтoдiв, Pociя в рамках «гiбpиднoï вiйни» чи не вперше масштабно використовувала й кoнцeпцiю «вшни трьох квapтaлiв». Суть дaнoï концепци полягае в тому, що сучасний вoïH мае бути готовий в одному квapтaлi вести зaгaльнoвiйcькoвий бш, у другому - здiйcнювaти полщейсьш функцiï, в третьому - виконувати гумaнiтapнi мiciï'.
Варто враховувати й той факт, що агреая проти Украши з боку Pociï ведеться не лише шляхом прямого зброй-ного втручання, а й мае калька складових сучасних способiв експансп. У зв'язку 3i зростанням poлi iнфopмaцiйнoï' cклaдoвoï' у збройнш бopoтьбi в умовах глoбaлiзaцiï' та появою iнфopмaцiйнoгo cуcпiльcтвa Украша перебувае також у станi iнфopмaцiйноï вiйни, коли мeтa пpoтибopcтвa досягаеться суто зacoбaми iнфopмaцiйнoï боротьби, тим сшим, iнфopмaцiя як тaкa у певному нaпpямi ïï викopиcтaння стае своер1дним зняряддям досягнення пoлiтичних цшей, iнфopмaцiйнoю зброею. Для вирiшення цих завдань у першу чергу необхщно створити ефек-тивну iнформацiйну политику Украшсько1! держави, спрямовану на постшну пiдтримку громадсько1' думки про те, що окуповаш територiï, зокрема АР Крим та Херсонська область, е неввд'емною складовою Укра1'нсько1' держави, а 1'х жителi - громадянами Украши.
У таких умовах проблема нацюнально1' безпеки постае як надзвичайно актуальна, першочергова, що потребуе свого сустльного i державного виршення. Це, своею чергою, зумовлюе нагальну потребу напрацювання едино!! системи знань про нацюнальну безпеку на основi науково1' методолопчно1' бази, в тому числi визначення ефективних засоб1в державного управлiння сферою нацюнально1' безпеки Украши. Насамперед, це стосуеться визначення та практично!! реалiзацiï адмiнiстративно-правових засад публiчного адмiнiстрування у сферi нацiональноï безпеки Украши.
Висновки
У даному контекстi для Украши першочерговим стратепчним завданням державно!! политики нацiональноï безпеки е ввдновлення територiальноï цiлiсностi краши та сукупносп демократичних iнститутiв на усiй ïï територп, збереження та вщновлення до подальшого використання земельних ресурсiв, консолвдащя украïнськоï' полiтичноï' наци, едностi уах громадян Украïни та усiх регюшв Украïни, реiнтеграцiя тимчасово окупованих територш п1сля !!х звiльнення. Об'ективна дшсшсть вказуе на невтiшний висновок - ця вiйна для Украïни та украшського народу е не лише свггоглядним протистоянням чи цивiлiзацiйним зикненням, а також i вiйною за право бути, боротьбою за юнування у повному i вражаючому розумшш цих понять. Початок неоголошеноï' вшни Росшсько].' Федерацп проти Украïни е неприхованою агресiею проти суверенно!!, незалежно!! держави i демонстративним порушенням м1жна-родних норм. Цiлком очевидно, що путшська Росiя е не лише державою-агресором, а й державою-терористом, яка загрожуе европейськ1й та свiтовiй безпещ. Полiтика нацiональноï' безпеки в земельнш сферi мае бути спрямована на подолання загроз у сiльськогосподарському виробницга, культури виробництва продукци, щдтримка украшського виробника, кредитування агропромислових виробництв, науковий щдхвд щодо впливу держави на нацюнальну безпеку у вах сферах життя, на шдтримку умов, спрямованих на змiцнення пропаганди украшського виробництва.
Список використано'1 лггератури
1. Гай-Нижник П. П. Росiя проти Украши (1990-2016 рр.): вiд политики шантажу i примусу до вшни на погли-нання та спроби знищення / Павло Гай-Нижник. - К.: «МП Леся», 2017. - 332 с.
2. Деяш питання удосконалення управлшня в сферi використання та охорони земель альськогосподарського призначення державно!! власносп та розпорядження ними: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украïни ввд 7 червня 2017 р. № 413. URL: https^/www^u^^ ua/npas/250068882.
3. Качинський А.Б. 1ндикатори нацiональноï безпеки: визначення та застосування !!х граничних значень: [моногр.] / А.Б. Качинський. - К.: Н1СД, 2013. - 101 с.
4. Конститущя Украши ввд 28.06.1996 № 254к/96-ВР // zakon1.rada.gov.ua.
5. Перспективи украïнсько-росiйських вщносин (Концептуальнi подходи i практичнi кроки) // Нацюнальна безпека i оборона. - 2015. - № 8-9. - С. 2.
6. Семенченко А.1. Мехашзм стратепчного управлiння забезпеченням нацюнально!! безпеки у кризових та надзвичайних ситуац1ях / А.1. Семенченко // Стратепчш прiоритети. - 2017. - № 1 (2). - С. 200-207.
References
1. Hai-Nyzhnyk P. P. R^iia praty Ukrainy (1990-2016 rr.): vid polityky shantazhu i prymusu do viiny na poЫynannia ta sproby znyshchennia / Pavto Hai-Nyzhnyk. - K.: «MP Lesia», 2017. - 332 s.
2. Deiaki pytannia udoskonalennia upravlinnia v sferi vykorystannia ta о№ошпу zemel silskohospodarskoho pryznachennia derzhavnoi vlasmsti ta rozporiadzhennia nymy: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 7 ^eimia 2017 r. № 413. URL: https^/www^u^^ ua/npas/250068882.
3. Kachynskyi A.B. Indykatory natsionalnoi bezpeky: vyznachennia ta zastosuvannia yikh ЫranycЫnykh znachen: ^mh-.] / A.B. Kachynskyi. - K.: NISD, 2013. - 101 s.
4. ^^ty^ia Ukrainy vid 28.06.1996 № 254k/96-VR // zakon1.rada.gov.ua.
5. Perspektyvy ukrainsko-rosiiskykh vidnosyn (Kontseptualni pidkЫody i praktycЫni kraky) // Natsbnalna bezpeka i oborona. - 2015. - № 8-9. - S. 2.
6. Semerahenfo A.I. Mekhanizm strateЫicЫnoho upravlinnia zabezpechenniam natsionalnoi bezpeky u kryzovykh ta nadzvychainykh sytuatsiiakh / A.I. Semenchenko // Stratehkhni priorytety. - 2017. - № 1 (2). - S. 200-207.
