CC BY
11СТАН ПРОДОВОЛЬЧО1 БЕЗПЕКИ КРА1НИ В УМОВАХ ЗАПРОВАДЖЕННЯ РИНКОВОГО ОБ1ГУ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
Данкевич В.
доктор eKonoMiHuux наук, професор, декан факультету права, публiчного управлiння та нацюналь-
но'1 безпеки, Полкький нацюнальний ymiверситет,
Житомир, Украша Наумчук В.
магютр, Полюький нацюнальний утверситет,
Житомир, Украша
STATE OF FOOD SECURITY OF THE COUNTRY IN THE CONTEXT OF INTRODUCTION OF MARKET CIRCULATION OF AGRICULTURAL LAND
Dankevych V.
Doctor of Economics, Professor, Dean of the Faculty of Law, Public Administration and National Security,
Polissia National University, Zhytomyr, Ukraine Naumchuk V. master, Polissia National University, Zhytomyr, Ukraine
Анотащя
У статп обгрунтовано, що продовольча безпека краши передбачае здатшсть держави задовольняти потреби населения в харчуванш на рiвнi не нижче науково обгрунтованих норм. Вона забезпечуеться ная-вшстю ввдповщних ресурав, потенщалом внутрiшнього виробництва. Продовольча безпека краши е пере-думовою формування сприятливо1' демографiчноï динамiки, збереження генофонду наци, забезпечення сталостi розвитку, iнтеграцiï краши у свгговий економiчний простiр.
Встановлено, що одшею i3 передумов забезпечення продовольчоï безпеки е наявнiсть земельних ресурав. Водночас, враховуючи сучасну специфiку виробництва та iнновацiйний розвиток у сферi аграрного виробництва, лише наявшсть ресурсного потенцiалу не гарантуе виробництва яшсно1' продукцiï. З метою гарантування продовольчо1 безпеки, виробництва продовольства для внутрiшнiх та зовнiшнiх потреб ва-жливим е завершення земельноï реформи та створення сприятливих умов для ефективного використання наявного земельного ресурсу.
Основний акцент даного дослщження сконцентровано на питанш формування продовольчо1' безпеки, яке в умовах сучасних глобальних виклишв е вкрай актуальним, особливо для Украши з ïï значним аграр-ним потенщалом. Щд час соцiологiчного дослщження опитано 1381 респондент, в тому чи^ 1325 респо-ндентiв з Житомирсько1' областi, 1171 з яких е землевласниками.
Abstract
The article substantiates that the country's food security presupposes the state's ability to meet the population's food needs at a level not lower than scientifically sound norms. It is ensured by the availability of appropriate resources, the potential of domestic production. The food security of the country is a prerequisite for the formation of favorable demographic dynamics, preservation of the nation's gene pool, ensuring sustainable development, integration of the country into the world economic space.
It is established that one of the prerequisites for food security is the availability of land resources. At the same time, taking into account the modern specifics of production and innovative development in the field of agricultural production, only the availability of resource potential does not guarantee the production of quality products. In order to ensure food security, food production for internal and external needs, it is important to complete land reform and create favorable conditions for the efficient use of available land resources.
The main focus of this study is focused on the issue of food security, which in today's global challenges is extremely relevant, especially for Ukraine with its significant agricultural potential. During the sociological survey, 1381 respondents were interviewed, including 1325 respondents from the Zhytomyr region, 1171 of whom are landowners.
Ключов1 слова: продовольча безпека, аграрний сектор, сшьськогосподарсьш земл^ ринок земл^ зе-мельш па', ефектившсть, шфраструктура.
Keywords: food security, agricultural sector, agricultural lands, land market, land shares, efficiency, infrastructure.
Вступ. Продовольча безпека краши передбачае здатшсть держави задовольняти потреби насе-
лення в харчуванш на рiвнi не нижче науково обгрунтованих норм. Вона забезпечуеться наявнютю ввдповщних ресурав, потенщалом внутрiшньоro
виробництва. Продовольча безпека кра!ни е перед-умовою формування сприятливо! демогpафiчно! динамiки, збереження генофонду наци, забезпе-чення сталостi розвитку, штеграцп кра!ни у свгго-вий економiчний простiр.
Однiею iз передумов забезпечення продовольчо! безпеки е наявшсть земельних ресурсiв. Водно-час, враховуючи сучасну специфiку виробництва та шновацшний розвиток у сферi аграрного виробництва, лише наявшсть ресурсного потенщалу не га-рантуе виробництва яшсно! продукци. З метою га-рантування продовольчо! безпеки, виробництва продовольства для внутршшх та зовнiшнiх потреб важливим е завершення земельно! реформи та ство-рення сприятливих умов для ефективного викорис-тання наявного земельного ресурсу.
З поглибленням ринкових перетворень стало очевидним, що iснуюча система земельних ввдно-син не ввдповщае принципам ринково! економiки. Вiдповiдно це мае негативний вплив i на продово-льче забезпечення населення.
У значнiй кiлькостi вичизняних публiкацiй та-кож зосереджуеться увага на проблематищ продовольчо! безпеки [4-5]. Науковщ дослщжують стан продовольчо! безпеки населения (Гуменний, Му-зика, 2014) та розробляють методичнi тдходи до оцiнки продовольчо! безпеки кра!ни (Власов, Саб-лук, Лисак, 2009, Кардаш, 2015) [6-7]. У рядi публь кацiй запропонованi пiдходи до напрямiв змщ-нення продовольчо! безпеки (Тринько, 2011, Мос-това, 2017). Слд вiдмiтити, що е також ряд нормативно правових актiв, яш регулюють методику визначення основних iндикаторiв продовольчо! безпеки, (Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра-!ни вщ 05.12.2007 № 1379), затверджують набори продукта харчування, непродовольчих товарiв та наборiв послуг для основних сощальних i демогра-фiчних груп населення (Постанова Кабiнету Мшс-тр1в Украши ввд 11 жовтня 2016 р. № 780) [1-3].
Водночас, значна шльшсть питань потребуе подальшого дослщження. "Яку частку продуктiв харчування отримують з власно! земельно! дiлянки селяни ?", "Де реалiзують надлишки вироблено! продукци ?", "Де купують продукта харчування ?", "Чи задовольняе споживачiв якiсть продуктiв харчування ?", "Чи повною мiрою забезпечуе населення власнi потреби у харчових продуктах ?", "Яку частку свого доходу витрачае сiльське та мь ське населення на купiвлю продукпв харчування ?", "Як вплине запровадження ринку землi на цiни продукпв харчування?", "Чи вплине запровадження ринку землi на монополiзацiю аграрного бь знесу ?", "Чи сприятиме запровадження ринку зе-млi розвитку переробки продукци на сiльських те-риторiях ?", "Як швидко Укра!на отримае позитивний ефект вiд запровадження ринку землi ?". Цi питання залишаються малодослвдженими во-дночас вкрай актуальними.
Матерiали та методи. Методолопчною основою дослiдження стали загальноекономiчнi засади системного вивчення рiвня продовольчо! безпеки кра!ни в умовах запровадження ринку землг Визначення основних проблем дослщження та шляхiв !х розв'язання засновано на комплексному пiдходi опрацювання наукових доробок вичизняних i зарубiжних вчених, вивчення аспекта розвитку земельних вщносин, нормативно-правових ак-тiв та законопроекта щодо формування продовольчо! безпеки. Фокус даного дослiдження сконцентровано на питанш формування продовольчо! безпеки, яке в умовах сучасних глобальних ви-кликiв е вкрай актуальним, особливо для Укра!ни з !! значним аграрним потенцiалом. Пiд час соцюло-гiчного дослщження опитано 1381 респондент, в тому чи^ 1325 респондента з Житомирсько! область 1171 з яких е землевласниками.
Рис. 1. Вибiрка респондентiв соцiологiчного до^дження "Оцтка рiвня продовольчоI безпеки крати в умовах запровадження ринку землi" на базi программного середовища ArcGIS
Дослвджена виб1ркова сукупнють опитаних жител1в Житомирщини е репрезентативною за двома ознаками. По-перше, враховуючи чисель-шсть населення регюну (1217936 оаб) дов1рча ймо-в1ршсть дослвдження становить 97 % з дов1рчим ш-тервалом ±3 %. По-друге, загальна к1льк1сть земле-власник1в в Житомирськш обласп складае 1023000 оаб 1 при опитуванш 1171 землевласник1в дов1рча ймов1ршсть р1вна 95 % з дов1рчим штервалом ±3 %. Кр1м того, тд час опитування дотримано структуру розподшу респондента у межах райошв 1 врахо-вано гендерний розподш населення (46 % чоловшв та 54 % ж1нок). 89 % респондента проживають в альських населених пунктах, 11% - в мютах; 88 % опитаних мають у власноси одну та бшьше земель-них д1лянок.
Результати до^джень. Проведене досль дження охоплюе чотири тематичш блоки питань: 1. "Продовольче забезпечення". 2. "Наявшсть та ви-користання земель". 3. "Ринок землТ'. 4. "Майбутне альських територш". Акцент даного дослщження робився на питанш чи можуть власники земельних па!в забезпечити себе продуктами харчування ви-користовуючи власш земельш надши та як змь ниться ситуащя в умовах запровадження ринкового об1гу альськогосподарських земель. Огримаш результати з першого тематичного блоку анкети св1д-чать про те, що 24% опитаних з власних земельних д1лянок отримують понад 60% харчових продукта, як1 вони споживають. Ще 24% респондента отримують з1 сво!х д1лянок 30-60 % таких продукпв, а 19% землевласник1в самостшно забезпечують себе
продовольством на 10-30%.
Рис. 2. Юлькють продукцп для споживання, яку отримують респонденти з власних земельних дшянок
У процеа дослщження виявлено, що значна ш-льшсть респондентiв мають проблеми 3i збутом ви-рощено! продукцп, певна частка яко! за вiдсутностi можливоси реалiзувати та при неналежних умовах зберпання псуеться. Зокрема, 28% респондента не
реал1зують надлишки вироблено! продукцп, 31% опитаних здають надлишки продукцп на мюцев1 ринки, 18% - на обласш ринки, а 17% здають пере-робним тдприемствам.
Рис. 3. Мiсця peani3a^i надлишюв вироблено1 продукцй
Встановлено, що мешканц найближчих до м. Житомир райошв (Ромашвський, Чернях1вський, Коростишiвський, Андрушiвський, Бердичiвський, Чуднiвський, Житомирський) значну частину над-лишк1в вирощено! продукцй' реалiзують в облас-ному центрi. Це пов'язано з розвинутою логiстикою та цшою на продукцiю. У Потльнянському та Ру-жинському районах е залiзничне сполучення, що дае можливють реалiзувати продукцiю у Киевi. Аналопчна ситуацiя у Брусиловi, який розташова-ний неподалiк Киева. Значна шльшсть населения альсько! мiсцевостi частину вирощено! продукцй' вщдае дiтям, що живуть у мiстi або здають на пере-робнi пiдприемства. Водночас, ввддалеш вiд облас-ного центру райони мають гiршу iнфраструктуру i
рщко сшвпрацюють з переробними пвдприемст-вами.
Що стосуеться купiвлi харчових продуктiв, то б№шють респондентiв (незалежно ввд розташу-вання) купують !х у мюцевих магазинах. Вони не мають шших альтернатив, враховуючи логiстичне сполучення мiж селами та райцентрами. Характер-ним е ви!зд у райцентр раз на тиждень та закупiвля продукпв. У районах з бiльш розвинутою шфра-структурою (Романiвський, Черияхiвський, Корос-тишiвський, Андрушiвський, Бердичiвський, Чуд-швський, Житомирський, Брусилiвський) населенна мае змогу частiше ви!жджати у райцентри чи мiста та купувати харчовi продукти. Вiдповiдно, мешканцi таких райошв мають ширший вибiр продукпв за вигiднiшими цiнами.
Рис. 4. Стан задоволення яюстю продукци
Щодо якост та безпечносп харчових продукта встановлено, що 46% опитаних частково задово-ленi як1стю харчових продуктiв, 39% задоволеш по-вною мiрою та 15% - не задоволеш. Результати опитування засввдчили, що у районах з б№ш роз-виненою шфраструктурою, розташованих ближче до мiст, у населення е змога купувати харчовi про-дукти у ширшому асортименп i кращо! якостi. У вщдалених та малозаселених районах iснують про-блеми з доступом до яшсних харчових продуктiв (Олевський, Овруцький, Народицький райони).
Проведене дослiдження показало, що лише 24% населення Житомирсько! обласп повною мь рою забезпечують власш потреби у харчових продуктах та не економлять кошти на продовольствг 48% респондентiв деяк1 харчовi продукти змушенi замiнювати на дешевшг У менш економiчно розви-нутих районах (Олевський, Андрушiвський, Бара-швський, Овруцький, Народицький, £м№чинсь-кий, Чудшвський, Романiвський, Чернях1вський,
Ружинський, Лугинський) виявлено проблеми iз за-безпечення населення продовольством. У багатьох людей немае поспйно! високооплачувано! роботи, у районах працюе невелика к1льк1сть пiдприемств, характерним е запровадження вахтового методу го-сподарювання у сiльському господарствi. Все це вь дображаеться на кушвельнш спроможностi населення. Найбiльш кутвельно спроможним е мешка-нцi Житомирського, Малинського, Любарського, Попiльнянського та Коростенського райошв. Саме там найбiльша частка населення, якому повнiстю вистачае кошта для купiвлi харчових продуктiв.
Результати дослщження сввдчать, що в струк-турi витрат населення питома вага витрат на хар-човi продукти е досить вагомою. Зокрема, 19 % респондента витрачають на харчовi продукти понад 50% доходу; 50% - витрачають на харчування 3050% власного доходу. I лише 26% опитаних витрачають на харчування 10-30% доходу.
Рис. 5. Частка витрат на продукти харчування населения
Висновки
1. У процеа дослвдження виявлено низку реп-ональних особливостей використання сшьськогос-подарських земель та продовольчого забезпечення населення:
■ Житомирська область розташована у двох природно-ктматичних зонах, И пiвнiчна частина (80%) - у зош Полiсся, твденна (20%) - у межах Люостепу. Лiсостепова зона (Андрушiвський, Бер-дичiвський, Любарський, Попiльнянський, Ружин-ський та Чудшвський райони) характеризуеться кращими земельними ресурсами та сприятливь шими умовами для аграрного виробництва. В цих районах бшьша частка населення отримуе харчовi продукти для власного споживання з власних земе-льних дiлянок;
■ свою специф^ мають i райони, райцентри яких е мiстами (Житомирський, Коростенський, Малинський, Бердичiвський, Новоград-Волинсь-кий). Населення цих райошв значно менше задiяне в аграрнiй сферi, працюе у мютах та переважно ку-пуе харчовi продукти.
■ особливостями Олевського та частини Ов-руцького райошв е висока залюнешсть, бiднi землi та активний видобуток корисних копалин. Ввдпо-вiдно, для виробництва альськогосподарсько! про-дукци для власних потреб умови у цих районах не-достатньо сприятливь Це зумовлюе низьку частку
спожито! продукцп, яку власники землi отримують 3i сво!х земельних надшв;
■ значш площi сшьськогосподарських земель Житомирсько! облaстi низькородючi та забру-дненi рaдiонуклiдaми. Насамперед, це Народиць-кий, Коростенський, Лугинський, частина Овруць-кого та Малинського райошв, де значш масиви сшьськогосподарських земель не використову-ються або використовуються частково.
Список лггератури
1. Методика визначення основних iндикaто-рiв продовольчо! безпеки, затверджена Постано-вою Кaбiнету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 05.12.2007 № 1379 «Деяш питання продовольчо! безпеки» (реда-кцiя вщ 21.10.2011). URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1379-2007-п (дата звернення: 25.07.2019).
2. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 11 жовтня 2016 р. № 780 «Про затвердження набо-рiв продуктiв харчування, нaборiв непродовольчих товaрiв та нaборiв послуг для основних соцiaльних i демогрaфiчних груп населення». URL :http://zakon3 .rada.gov.ua/laws/show/780-2016-п (дата звернення: 25.07.2019).
3. Данкевич В.£., Данкевич £.М., Бондарчук Н.В., Стршьчук В.А. Свропейська зелена угода: до-рожня карта збалансованого природокористування
в yмовax децентрaлiзaцiï. Проблеми економiки. 2021. № 1 (47) С. 185-191.
4. Влaсов B.I., Сaблyк В.П., Лисaк М.А. Ме-тодичш пiдxоди до оцiнки продовольчо1' безпеки крш'ни. Економiкa АПК. 2009. № 8. С. 43-45.
5. Кaрдaш О.Л. Сyчaсне методичне зaбезпе-чення оцiнювaння продовольчо1' безпеки Укрaïни. Вюник Хмельницького нaцiонaльного yнiверси-тетy. Економiчнi нayки. 2015. № 5(1). С. 194-199.
6. ^менний В.Д., My3ma П.М. Стaн продо-вольчо1' безпеки ^селенни Укрaïни нa почaткy ти-сячолiття. Нayковий вiсник Львiвського нaцiонaль-ного yнiверситетy ветеринaрноï медицини тa бюте-xиологiй iм. Гжицького. 2014. Т. 16. № 1(1). С. 134150
7. Мостова А.Д. Удосконалення методичного забезпечення аналiзу стану продовольчо1 безпеки краши. Економiка та держава. 2017. № 10. С. 42-47.
8. Продовольча безпека краши: стан та перс-пективи змщнення : монографiя / Р.1. Тринько та ш. Львiв : ЛьвДУВС, 2011. 303 с.
9. Dankevych V., Dankevych Y. Management of forest and water resources in the context of administrative-territorial reform: the experience of Poland. The scientific heritage. Budapest. Vol. 6, № 55. 2020. pp. 27-31.
10. Skydan O., Dankevych V., Dankevych Y. The Current State of Applying Space Technologies to Monitor Land Use Efficiency. The problems of economy. 2019. № 3 (41) p. 281-288.
КАССОВАЯ РЕФОРМА В РОССИИ: ПУТЬ ЦИФРОВИЗАЦИИ БИЗНЕСА В СООТВЕТСТВИИ С
ДЕЙСТВУЮЩИМ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВОМ
Шутова Н.И.
кандидат экономических наук доцент кафедры экономики и менеджмента ФГБОУ ВО «Адыгейский государственный университет» Филиал в г. Белореченске
Кардава Е.Е.
кандидат экономических наук доцент кафедры экономики и менеджмента ФГБОУ ВО «Адыгейский государственный университет» Филиал в г. Белореченске
Ардашева А.Л.
ФГБОУ ВО «Адыгейский государственный университет» Филиал в г. Белореченске старший преподаватель кафедры экономики и менеджмента
Лобанова Е.Н.
ФГБОУ ВО «Адыгейский государственный университет» Филиал в г. Белореченске старший преподаватель кафедры экономики и менеджмента
Суяркова О.В.
ФГБОУ ВО «Адыгейский государственный университет» Филиал в г. Белореченске старший преподаватель кафедры экономики и менеджмента
CASH REFORM IN RUSSIA: A WAY TO DIGITALIZE BUSINESS IN ACCORDANCE WITH
CURRENT LEGISLATION
Shutova N.
PhD in Economics
Associate Professor at the Department of Economics and Management FSBEI HE «Adyghe State University» Branch in Belorechensk
Kardava E.
PhD in Economics
Associate Professor at the Department of Economics and Management FSBEI HE «Adyghe State University»Branch in Belorechensk
Ardasheva A.
FSBEI HE «Adyghe State University» Branch in Belorechensk Senior Lecturer at the Department of Economics and Management
Lobanova E.
FSBEI HE «Adyghe State University» Branch in Belorechensk Senior Lecturer at the Department of Economics and Management
Suyarkova O.
FSBEI HE «Adyghe State University» Branch in Belorechensk Senior Lecturer at the Department of Economics and Management
