CC BY
14
СВ1ТОВА ЕКОНОМ1КА ТА М1ЖНАРОДН1
В1ДНОСИНИ
Удк 332.3: 502.35(477):339.9 JEL Classification: Q13; R52
ВПЛИВ ГЛ0БАЛ13АЦГ| EKOHOMiKM НА ФОРМУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ В1ДН0СИН
у сшьському господарств!
® 2019 ДАНКЕВИЧ в. е., ДАНКЕВИЧ е. М., ШЕГЕДА О. в.
УДК 332.3:502.35(4771:339.9 JEL Classification: Q13; R52
Данкевич В. С., Данкевич С. М., Шегеда О. В. Вплив мобалiзацм економiки на формування земельних вiдносин у сiльському господарствi
Метою cmammi е вивчення впливу глобал/заци економ/ки на формування земельних в/дносин у с/льському господарств/. Об(рунтовано, що глобал/за-ц/я економши е багатовим/рним процесом, який охоплюеус/ сфери сусп/льно} життед/яльност/, докор'шно зм/нюе принципи та характер виробничоi д/яльност/, а такожспецификуземлекористування. Доведено, що впливглобальнихвиклик/в нагосподарсько-технолог/чн/ й економ/чн/ особливостi використання с/льськогосподарських земель е не лише вагомим, але й мае тенденцию до посилення. Прояв глобал/заци в аграрному секторi економши найб/льшою м/рою зд/йснюеться через /нтенсиф/кац/ю виробництва, розвиток б/оеконом/ки, запровадження елемент/в точного землеробства, використання гео/нформац/йних систем, кап/тал/зац/ю с/льськогосподарського виробництва / монопол/зац/ю орендних в/дносин, запровадження вахтового методу при зд/йсненн/ основних господарських процес/в. Мон/торинг використання с/льськогосподарських земель на приклад/ п'яти рег/онв св/ту (Австрали, Азп, Африки, Европи, П/вн/чно}та П/вденноi Америки) дозволив виокремити основн/ сучасн/ тенденц/} розвитку земельних в/дносин: /нтенсиф/кац/ю землекористування, зб/льшення площ с/льськогосподарських земель, що використовуються п/д техн/чн/ енергом/стк/ культури, зм/щення географ/чних меж с/льськогосподарських зон, розширення рег/он/в /з зрошувальним землеробством, використання зернових та ол/йних культур для енергетичних потреб, нарощування земельних банк/в аграрними холдингами, запровадження /нновац/йних систем управл/ння станом пос/в/в. Запропоновано практичн/ рекомендац/} щодо адаптац/} землекористувач/в до сучасних глобальних виклик/в. Об(рунтовано, що вир/шення проблем повноц/нного забезпечення населення продуктами харчування / промисловост/ сировиною, в/дпов/дно положень глобал/зац/йно} теорп розвитку земельних в/дносин, можливе як за рахунок внутр/шн/х трансформац/й наявних земельних ресурс/в, так / через процес куп/вл/-продажу с/льськогосподарських земель на св/тових ринках.
Ключовi слова: глобал/зац/я, с/льськогосподарськ/ земл/, ринок земель, ефективн/сть, продовольча безпека, /нтенсиф/кац/я. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-2-5-14 Рис.: 2. Табл.: 5. Ббл.: 21.
Данкевич Вталй Евгенович - доктор економ/чних наук, кафедра м/жнародних економ/чних в/дносин та европейсько}/нтеграци, Житомирський на-ц/ональний агроеколог/чний ун/верситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Украна) ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0522-2927 Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-3739-2017
Данкевич Евген Михайлович - доктор економ/чних наук, професор кафедри еколог/чно} безпеки та економ/ки природокористування, Житомирський нац/ональний агроеколог/чний ун/верситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Украна) E-mail: dankevych2020@gmail.com
Шегеда Олександр Васильевич - здобувач, Житомирський нац/ональний агроеколог/чний ун/верситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Украна) E-mail: avs0310@ukr.net
УДК 332.3:502.35(477):339.9 JEL Classification: Q13; R52 Данкевич В. Е., Данкевич Е. М., Шегеда А. В. Влияние глобализации экономики на формирование земельных отношений в сельском хозяйстве
Целью статьи является изучение влияния глобализации экономики на формирование земельных отношений в сельском хозяйстве. Обосновано, что глобализация экономики является многомерным процессом, который охватывает все сферы общественной жизнедеятельности, в корне меняет принципы и характер производственной деятельности, а также специфику землепользования. Доказано, что влияние глобальных вызовов на хозяйственно-технологические и экономические особенности использования сельскохозяйственных земель является не только весомым, но и имеет тенденцию к усилению. Проявление глобализации в аграрном секторе экономики в наибольшей степени осуществляется через интенсификацию производства, развитие
UDC 332.3:502.35(477):339.9 JEL Classification: Q13; R52 Dankevych V. Y., Dankevych Y. M., Sheheda A. V. Influence of Globalization of the Economy on the Formation of Land Relations in Agriculture
The aim of the article is to study the influence of economic globalization on the formation of land relations in agriculture. It is substantiated that globalization of the economy is a multidimensional process which covers all spheres of public life and fundamentally changes the principles and nature of production as well as the specifics of land use. It is proved that the influence of global challenges on the economic, technological and economic features of the use of agricultural land is not only significant now but also has a tendency to increase. Globalization is manifested in the agrarian sector of the economy to the greatest extent through the intensification of production, development of a bioeconomy, introduction of elements of precision agriculture, use of geographic information systems, capitalization of agricultural production
биоэкономики, внедрение элементов точного земледелия, использование геоинформационных систем, капитализацию сельскохозяйственного производства и монополизацию арендных отношений, внедрение вахтового метода при осуществлении основных хозяйственных процессов. Мониторинг использования сельскохозяйственных земель на примере пяти регионов мира (Австралии, Азии, Африки, Европы, Северной и Южной Америки) позволил выделить основные современные тенденции развития земельных отношений: интенсификацию землепользования, увеличение площадей сельскохозяйственных земель, используемых под технические энергоемкие культуры, смещение географических границ сельскохозяйственных зон, расширение регионов с оросительным земледелием, использование зерновых и масличных культур для энергетических нужд, увеличение земельных банков аграрными холдингами, внедрение инновационных систем управления состоянием посевов. Предложены практические рекомендации по адаптации землепользователей к современным глобальным вызовам. Обосновано, что решение проблем полноценного обеспечения населения продуктами питания и промышленности сырьем, в соответствии с положениями глобализационной теории развития земельных отношений, возможно как за счет внутренних трансформаций имеющихся земельных ресурсов, так и через процесс купли-продажи сельскохозяйственных земель на мировых рынках. Ключевые слова: глобализация, сельскохозяйственные земли, рынок земель, эффективность, продовольственная безопасность, интенсификация.
Рис.: 2. Табл.: 5. Библ.: 21.
Данкевич Виталий Евгеньевич - доктор экономических наук, кафедра международных экономических отношений и европейской интеграции, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина) ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0522-2927 Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-3739-2017 Данкевич Евгений Михайлович - доктор экономических наук, профессор кафедры экологической безопасности и экономики природопользования, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина) E-mail: dankevych2020@gmail.com
Шегеда Александр Васильевич - соискатель, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина) E-mail: avs0310@ukr.net
and monopolization of rental relations, application of a rotational system in the implementation of basic business processes. Monitoring the use of agricultural land, based on the example of five regions of the world (Australia, Asia, Africa, Europe, North and South America), made it possible to identify the main modern trends in the development of land relations: intensification of land use, increase in the area of agricultural land used for technically challenging energy-intensive crops, shift in the geographical boundaries of agricultural areas, expansion of regions with irrigated agriculture, use of grains and oilseeds as alternative energy sources, increase of land banks by agrarian holdings, introduction of innovative systems for managing the state of crops. Practical recommendations on the adaptation of land users to modern global challenges are proposed. It is substantiated that, in accordance with the provisions of the globalization theory of land relations, solving the problems of providing the population with food and industry with raw materials is possible both through internal transformations of the existing land resources and the process of buying and selling agricultural land on world markets. Keywords: globalization, agricultural land, land market, efficiency, food security, intensification. Fig.: 2. Tabl.: 5. Bibl.: 21.
Dankevych Vitalii Ye. - Doctor of Sciences (Economics), Department of International Economic Relations and European Integration, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi Blvd., Zhytomyr, 10008, Ukraine) ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0522-2927 Researcher ID: http://www.researcherid.com/E-3739-2017 Dankevych Yevgen M. - Doctor of Sciences (Economics), Professor of the Department of Environmental Safety and Environmental Economics, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi Blvd., Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: dankevych2020@gmail.com
Sheheda Alexander V. - Applicant, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi Blvd., Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: avs0310@ukr.net
Постановка проблеми. Глобалiзацiя економжи е ба-гатовимiрним процесом, який охоплюе уа сфери сустльно1 життедiяльностi, докоршно змшюе принципи i характер виробничо! дiяльностi. Вона передбачае штернащонамза-щю виробництва та формування господарських зв'язив у межах дiяльностi корпорацш, а також розширення фь нансових операцш у свиовому масштабь Основними характеристиками глобалiзащí е зближення шфраструктури, виробництва i споживання, принципш маркетингу рiзних краш свиу, а також процес об'еднання ринив катталу та робочо! сили.
Сид зауважити, що у процесах глобалiзащí можуть проявлятися як позитивш, так i негативш насл^ки для економiчного, еколопчного та сощального розвитку окре-мих краш свиу. У теорп залежност Р. Пребиш та А. Франк виокремлюють можливi оптимктичш та песимктичш на-сл^ки глобалiзащí. За песимктичним варiантом, у результат створення «ланцюга залежностЬ мiж розвинутими
крашами та крашами, що розвиваються, формуеться система нершноправних в^носин, коли основна частка додат-кового продукту привласнюеться крашами, як постачають технолог^ та обладнання, а не тими, на територи яких в1д-буваеться виробництво. Зпдно з положеннями теорп за-лежносп, краши, що розвиваються, б^шють за рахунок того, що !хш ресурси i каттал перемщуються в розвинеш краши. Б^шсть краш, що розвиваються, кнуе не тому, що вони не штегроваш у свиовий ринок або слабоштегроваш, а навпаки, тому, що е частиною його.
Методолопя. Теоретико-методичною основою до-сл^ження е дiалектичний метод тзнання економiчних процейв, фундаментальш положення сучасно! економiчноl теорп, науковi пращ вггчизняних i зарубiжних учених щодо впливу глобалiзацil економши на формування земельних в^носин у скьському господарствь Методолопчною основою до^дження стали науковi методи тзнання на осно-вi системного тдходу. Для досягнення поставлено: мети
використано низку загальних i спецiальних метод1в до-^дження: системний аналiз; абстрактно-логiчний; метод аналогiй.
Аналiз останшх досл^жень i публiкацiй. Проблеми використання ресурсного потенщалу в умовах глобаль зацп набули важливого значення у наукових дослiдженнях видатних вiтчизняних учених. Зокрема, у працях О. Боро-дшо!, М. Орлатого, Т. Сидорченко, В. Сайко розроблено новi тдходи щодо розвитку економiки в умовах сучасних глобальних викликш, в основу яких покладено як власш науковi здобутки, так i оцiнку зарубiжного досвiду теорп та практики здшснення аграрно! полiтики [4; 5]. ОбГрун-туванню науково-методичних засад землекористування в умовах змши свггово! кон'юнктури ринку присвячеш працi таких науковцш: Г. Дудича, В. Заяця, М. Зось-Юора, О. Ковалша та iн. [1; 6]. Тенденцп зменшення земельних ре-сурсiв, придатних до використання, зростання споживання продукпв харчування, пiдвищення цш на продовольство в умовах глобамзацй наведено у працях зарубiжних учених: P. Ciaian, d'Artis Kancs, J. Swinnen, K. Herck, L. Vranken, C. Runge та багатьох iнших [11; 12; 17; 19].
1снують проблеми, якi мають першочергове значення не лише для окремих краш, а i для певних регюшв свiту. Для визначення значущост т1е! або шшо! проблеми необх^ний системний п1дх1д. Г. С. Хозш критерй глобальност1 зводить до двох чинник1в: комплексн1сть i складний внутршнш взаемозв'язок цих проблем, а також !х високий динамiзм. Водночас незмшною залишаеться проблема, пов'язана 1з використанням природних ресурав при екстенсифшацп та штенсифжацй господарсько! д1яльност1.
Системaтизaцiя наукових напрацювань Т. 31нчук, Т. Сидорченка, М. Зось-Юора, K. Herck, L. Vranken у галуз! мiжнaродноl економши дозволяе стверджувати, що сучас-ш глобaлiзaцiйнi процеси спричиняють вагомий вплив на специфшу використання природних ресурав, особливо земельних [7; 18].
Виклад основного MaTepia\y дослiдження. При розвитку земельних в1дносин глобaлiзaцiйнi зм1ни про-являються у такому: aгфляцiя - зростання цш на агропро-довольчу продукщю, що здебкьшого вiдбувaеться у най-61дн1ших крашах св1ту; рiзкa змiнa кон'юнктури аграрного ринку, яка характеризуеться такими рисами, як нестшисть цш, !х непередбaченi злети та падшня; iнтенсивне використання природних ресурсш, яке наближаеться у деяких крашах до абсолютно: межi; дефщит водних ресурав як важливо1 умови виробництва продовольства; скорочення альськогосподарських площ, зокрема р1лл1, у результaтi iндустрiaлiзaцií; стрiмке потеплiння, яке здатне суттево вплинути на альське господарство, викликавши зниження урожaйностi та зменшення обсяпв виробництва продукцй, змiщення меж скьськогосподарських зон; швидкий розви-ток виробництва бюпалива 1з зернових та олшних культур, що зумовило скорочення пропозицп продукт1в харчування на св1товому ринку [8; 10; 13; 14]. Лоично виявити кожен 1з зазначених сучасних глобальних виклиив i розробити в1д-пов1дний методологiчний апарат дослiдження !х впливу на розвиток земельних в1дносин (рис. 1).
Земельнi та водш ресурси, а також способи !х використання вiдiгрaють вагому роль при виршенш завдань
забезпечення продовольчо'1 безпеки у cbîtî. I. Казакова, до-слiджуючи вплив глобальних змш на fpyHTOBÎ ресурси та альськогосподарське виробництво, зазначае, що демогра-фiчнi проблеми, змiна клiмату та зростання конкуренцй за земельнi ресурси в умовах в^сутносп достатньо'1 кiлькостi продовольства спричиняють зростання незахищеност на-селення, перш за все, у крашах Африки та Азп [9]. Завдання забезпечення кожного жителя планети достатньою ккь-истю продовольства ще нжоли не було настiльки масш-табним.
Food and Agriculture Organization (FAO) наводить дат, що до 2050 р. чисельшсть населення збкьшиться при-близно до 9 млрд оаб. До цього часу з метою виршення продовольчих проблем буде необх^но щорiчно виробляти додатково 1 млрд т зернових i 200 млн т продукцп тварин-ництва. Завдання збкьшення сiльськогосподарського виробництва найгострше стосуеться краш, що розвиваються, в яких проблема полягае не ткьки у тому, щоб виробляти продовольство, а й у тому, щоб забезпечити до нього доступ населення [2].
У XXI ст., незважаючи на технолопчний прогрес, майже 1 млрд людей не мають достатньо коштш для ку-пiвлi продукпв харчування, перш за все, в крашах Африки, на пшдень в^ Сахари (239 млн оаб), та Азп (578 млн оаб). Навiть за умови зростання альськогосподарського виробництва до 2050 р. у два рази, загроза недо'1дання буде збе-рiгатися для кожного двадцятого жителя, що еквшалентно 370 млн голодуючих [3]. Для полшшення ситуацй з про-довольчим забезпеченням i досягнення успгив у боротьбi з недо'1данням необхiдно, щоб зростання обсяпв скьсько-господарського виробництва випереджало зростання чи-сельностi населення. Виршити це завдання можливо за рахунок штенсифжацй землекористування, що дозволить мiнiмiзувати наявнi продовольчi та сощальш проблеми.
1ншим чинником, який суттево впливае на скьсько-господарське землекористування, е змша клiмату. Викиди парникових газш вiд сiльського господарства i пов'язаш з ним вирубки лку, становлять майже третину всiх антро-погенних викидiв газiв. Водночас, за прогнозами FAO, змь на ^мату матиме значний вплив на скьськогосподарське земле- i водокористування, що особливо буде проявлятися для краш Африки та Азп [15]. Враховуючи зазначене, фь нансування заходш щодо адаптаци сiльськогосподарських систем до змiн ^мату е нагальним завданням для краш, що спещамзуються на виробництвi продовольства.
Основна маса продукпв харчування у XXI ст. отри-муеться лише на 9 % поверхн Землi (рiлля, сади, планта-цц, луки, пасовища). Зпдно iз прогнозами FAO, у свiтовому сiльському господарствi може бути використано до 3,23,5 млрд га (20 %), з яких лише 0,45 млрд га тсля освоення можуть стати високопродуктивними скьськогосподар-ськими землями [15]. При цьому з уск придатних тд рiллю земель може бути зрошено тiльки 1,1 млрд га. Дестабшзу-ючим чинником е те, що лише на частин угiдь, зайнятих тд сiльськогосподарським виробництвом, використову-ються iнтенсивнi технологи землекористування.
Вагомi дооидження у сферi сiльськогосподарського землекористування на рiвнi окремих регiонiв свiту про-водять Свiтовий банк i Мiжнародна фiнансова корпора-
Рис. 1. Тенденцм розвитку сiльського господарства в умовах глобалiзацм
Джерело: авторська розробка
щя. BiAnoBiAHO до анамтично! AonoBiAi Doing Business за останш 50 рoкiв площа оброблюваних земель нетто у свт збiльшилася на 12 %, в основному - за рахунок скорочення люових, водно-болотистих i лугових yriAb [16; 21]. Водно-час площа зрошуваних територш подво!лася, розподк зе-мельних ресурс i стан !х використання у рiзних крашах неоднаковий, що чггко прoслiAкoвуeться залежно вiA рiвня розвитку кра'н.
Одним iз найпoширенiших метoдiв класифiкацii кра-!н у свгговш екoнoмiцi е об'еднання !х у групи за показни-ком валового нащонального продукту на душу населення. Цей екoнoмiчний параметр прийнятий головним критерь ем Свiтoвoгo банку для екoнoмiчнoгo аналiзу стану розвитку економжи. Зарахування будь-яко! кра'ни до riei чи iншoi групи ще! класифiкацii дае !й мoжливiсть отримува-ти, за неoбхiAHoстi, пiльгoвi кредити вiд iнвестoрiв або без-коштовну допомогу вiд розвинених кра'н та мiжнарoдних oрганiзацiй.
За рiвнем доходу кра'ни класифiкуються на еконо-мши з низьким, сереAнiм i високим доходом. Класифжа-цiя Свiтoвoгo банку охоплюе 209 кра'н: до першо! групи («low-income countries») вiAHoсяться держави, у яких ВНП на душу населення становить 725 дол. США або менше; до друго! групи («middle-income countries») - кра'ни з серед-
шм доходом ВНП на душу населення у межах вiд 726 до 8995 дол. США; до третьо! групи («high-income countries») вiднoсяться кра'ни, в яких ВНП на душу населення становить 8995 дол. США i вище [15]. Кожна з груп кра'н мае сво! прирoAHo-клiматичнi oсoбливoстi, рiзнi плoщi земель, при-Aатнi для скьськогосподарського виробництва (табл. 1).
Регюнальний розподк кра!н дозволяе стверджува-ти, що лише в окремих районах, а саме у крашах з низьким рiвнем доход1в, все ще е мoжливoстi для нарощування оброблюваних земель. Сприятливими е можливост щодо розширення плoщi рiллi у крашах Африки i Пiвнiчнoi Америки, потенцшно рoAючi землi кра!н Азп oсвoенi на 90 %, а бвропи - на 97 %. Водночас наявшсть скьськогосподар-ських земель не е виршальним чинником продовольчого забезпечення. Важлива роль в умовах глобамзацп та шду-стрiалiзацii виробництва належить iннoвацiйнoму техно-лопчному оснащенню тoварoвирoбникiв, якi зAiйснюють скьськогосподарську Aiяльнiсть i надання !м доступу до кредитних ресурйв.
Аналiз розподку основних категoрiй земель за трупами кра!н дозволяе стверджувати, що найвища регioнальна частка оброблюваних земель сконцентрована у Центральна Америщ i крашах Карибського басейну (42 %), за ними розмщеш Захiдна i Центральна бвропа (38 %) й П1вшчна
Таблиця 1
Регюнальний розподш основних категорш земель
Група краТн Частка територГТ в св1товому масштаб!, % Оброблюваш земл1 Земл1 шд л1сами Земл1 п1д пасовищами Низькородюч1 земл1 Земл1 шд обЧктами 1нфраструктури
млн га % млн га % млн га % млн га % млн га %
З низьким рiвнем доходiв 22 441 15 564 20 1002 36 744 26 52 1,8
З середнiм рiвнем доходiв 53 735 11 2285 33 2266 33 1422 21 69 1
З високим рiвнем доходiв 25 380 12 880 27 1299 39 592 18 31 1
Джерело: розраховано за даними [15; 16]
Америка (37 %) [3]. У середньому для кра!н iз високим доходом, частка родючих земель складае 32 % (табл. 2). Грунти у крашах iз низьким доходом часто менш родючi, i тiльки 28 % всГх оброблюваних площ класифiкуються як землi ви-соко! якостi.
Потреби в освоенш нових земель для кра!н з низьким i середнiм рiвнями доход1в обумовленi низкою причин: збГльшенням кiлькостi населення, тдвищенням потреб у продуктах харчування i матерГалах бiологiчного похо-дження, розвитком бюенергетики. Водночас змiна кль
Таблиця 2
Частка оброблюваних земель, придатних для вирощування продукцп рослинництва у свт
Група краТн Оброблюваш земл1 по рег1онах, млн га Населення, млн ос1б Площа земель в оброб1тку на 1 особу, га Богарш земл1 (%)
високоТ якост1 середньоТ якост деградован1
З низьким рiвнем доходiв 441 2651 0,17 28 50 22
З середым рiвнем доходiв 735 3223 0,23 27 55 18
З високим рiвнем доходiв 380 1031 0,37 32 50 19
Всього 1556 6905 0,23 29 52 19
Джерело: розраховано за даними [15; 16]
мату тдвищуе ризик i непередбачуванiсть господарсько! дiяльностi для товаровиробниив у результатi потеплiння i повязано! з ним посушливостГ, змiни сезонност опадiв i збiльшення числа екстремальних погодних явищ. Ферме-ри та тдприемства, що спецiалiзуються на сГльськогоспо-дарському виробництвi, у кра!нах iз низьким доходом населення найбГльш уразливi i без належно! державно! тдтрим-ки найменше здатнi адаптуватися до сучасних глобальних викликiв [20].
Характерною тенденщею в умовах глобалГзацГ! еко-номiки е те, що збГльшення цiни на газ i вугiлля, нафту i на-фтопродукти та поступове виснаження викопних паливних ресурс1в змушують кра!ни переходити на альтернативний вид енергоносГ!в - бюлопчне паливо. З 2005 р. у кра!нах з високим р1внем доходгв (США, Нiмеччина, Францiя, ш-дерланди) спостерГгаеться стрГмкий розвиток бюенергети-ки [15]. Починаючи з цього перюду, зростання конкуренцГ! за земельнГ ресурси стае все бГльш очевидним, швестори активно починають орендувати сГльськогосподарськГ упд-дя для енергетичних цГлей. На значних площах оброблюваних земель здшснюеться заготГвля сировини для бюпа-лива. БГоенергетика починае конкурувати з виробництвом продовольства.
Суттевого впливу на специфжу землекористуван-ня спричиняе також Г активГзащя виробництва генетично
модифГковано! сГльськогосподарсько! продукцГ!. У 2015 р. у свт використовувалося близько 200 млн га земельних упдь для цих щлей. КомерцГйне виробництво модифГковано! бавовни зосереджено переважно в африканському та азГатському регюнах, у той час як у кра!нах Латинсько! Америки зосередженГ основнГ площГ тд генетично модифь кованою соею [16]. Незважаючи на зазначену спецГалГзацГю у виробництвГ цих культур, можна стверджувати, що вона пов'язуеться не стГльки з потребами внутрГшнього ринку цих кра!н, скГльки обумовлюеться зростанням свГтового попиту, створюючи тим самим для краш-виробниив кон-курентнГ переваги.
Значш ГнвестицГ! кра!ни з високим рГвнем доходГв спрямовують на дослГдження у галузГ генетики. ВГдповГд-но до розрахунив Шетайопа1 8егуюе Гог Ше Асдш8Шоп о£ Agri-biotech АррНсайош (КААА), у 2016 р. площа, яку за-ймають трансгеннГ культури у свт, становила 150 млн га Г збГльшилася пор1вняно з 2009 р. на 14 млн га. ЛГдерами у вирощуванш генетично модифжованих культур, як Г раш-ше, залишаються США (45 % свГтових посГв1в ГМ-культур), БразилГя (17 %) Г Аргентина (15 %) (табл. 3). ОсновнГ трансгеннГ культури - соя (81 % вГд усГх посГвГв ще! культури), бавовник (64 %), кукурудза (29 %) та ршак (23 %).
Розширення площ пГд генетично модифГкованГ культури е предметом дискусш багатьох науковц1в, адже сучаснГ
тзнання в бюлогп, екологп та природознавствi не настГль-ки вичерпнi, аби повшстю оцiнити наслiдки вирощування й використання трансгенних рослин як для оргашзму лю-дини, так i для навколишнього природнього середовища. Водночас представники бютехнолопчних компанiй ствер-джують, що при вирощуваннi генетично модифжованих
культур зростае урожайнiсть, зменшуеться ильисть засо-бш захисту рослин, яи необхiдно використовувати, тдви-щуеться ефектившсть сiльськогосподарського виробництва. З уах типiв трансгенних рослин найпоширенiшi саме невитривалi до гербiцидiв. Причому компашя-виробник продае одночасно рослину та засоби ïï захисту.
Таблиця 3
Краши свггу, ям використовують сiльськогосподарськi угщдя для вирощування ГМ-культур
КраТна Площа п1д ГМ-культурами, млн га Сшьськогосподарсьм культури
США 66,8 соя, кукурудза, бавовник, pinaK
Бразилiя 25,4 соя, кукурудза, бавовник
Аргентина 22,9 соя, кукурудза, бавовник
lндiя 9,4 бавовник
Канада 8,8 соя, кукурудза, ртак
Китай 3,5 бавовник
Пакистан 2,4 бавовник
Уругвай 2,2 соя, кукурудза, бавовник
ПАР 1,1 соя,кукурудза
Джерело: розраховано за даними [15; 16]
Протилежною тенденцiею до вирощування генетично модифжованих культур е розвиток оргашчного земле-робства. Зацiкавленiсть споживачiв оргашчно'1 продукцп продовжуе зростати з кожним роком. У розвинутих крашах (Япошя, США, Шмеччина, Iталiя, Велика Бриташя) понад 30 % населення споживають оргашчну продукцiю, водночас 37 % iз них вживають щ продукти бгльше одного разу на день, 39 % - принаймш, раз на тиждень i лише 24 % вживають оргашчш продукти нерегулярно [16]. Оргашчне землеробство не допускае використання синтетичних за-собiв скьськогосподарського виробництва, зберiгае Грунт i воду вГд надмiрного забруднення. Воно передбачае систему комплексного управлшня, в рамках яко'1 мiнiмiзуеться застосування або взагалi виключаеться використання пес-тицидш i генетично модифiкованих оргашзмш. Основними агротехнiчними заходами при оргашчному землеробствi е такi: сiвозмiна i полшшена рiзноманiтнiсть сгльськогоспо-дарських культур; рiзнi комбiнацiï галузей тваринництва i рослинництва; бюлопчна боротьба зi шидниками та бур'янами.
Органiчне землеробство мае значш комерцiйнi пер-спективи через зростання попиту на еколопчну продукщю з боку споживачш. В оргашчному землеробствi у свiтi за-йнято 1,2 млн оаб та близько 32 млн га. НайбГльш поши-реним органiчне землеробство е у фермерських господар-ствах з площею упдь 50-70 га, якi мають змогу отримувати рентабельшсть виробництва 40-50 %. Ринок оргашчно'1 продукцп у свт постiйно зростае. Значна ильисть краш (Франщя, Iталiя, Нiдерланди, США) мають вже повтстю сформован ринки iз широким асортиментом органiчноï продукцп та постшними споживачами.
Важливою тенденщею в умовах зростаючого попиту на продукти харчування у свт й штенсифжацй виробництва е корпоратизацп агробiзнесу та формування на цш основi iнтегрованих структур. Iнтегрованi формування
швидкими темпами нарощують земельш банки, штенсифь кують виробничий процес, змшюють технологи господа-рювання. Зазначенi процеси спричиняють суттевий вплив i на специфжу землекористування. Водночас виникае необх^шсть розробки нових методолопчних пiдходiв до землеволодшня, користування та розпорядження в ште-грованих формуваннях холдингового типу.
Для характеристики особливостей прояву сучасних глобальних викликш на специфжу використання скьсько-господарських земель розглянуто п'ять основних регюнш свггу: Азiю, бвропу, Пiвнiчну та Пiвденну Америку, Африку та Австралш (табл. 4). Кожний з дослГджуваних регiонiв мае сво'1 ресурснi, економiчнi, соцiально-полiтичнi, еколо-пчш та природно-клiматичнi особливосп, яи впливають на специфiку землекористування (рис. 2). Так, перспек-тиви розвитку скьського господарства Азп нерозривно пов'язаш з освоенням нових площ рклг запровадженням зрошуваного землеробства. Водночас бГльша частина регi-ону зайнята горами i пустелями, тому придатних для ве-дення альського господарства земельних ресурсш обме-жена ккьисть.
Склад земельних площ Азп за дослГджуваний перюд (1990-2016 рр.) не зазнав суттевих змш. Спостерпаеться негативна тенденщя щодо скорочення площ сгльсько-господарських упдь на 1,7 % (28,2 млн га), яка пов'язана з природно-географГчними умовами регюну, екстенсифь кащею господарсько'1 дГяльност та змшами иимату. Основними причинами зменшення площ земель скьськогосподарського призначення та рЬли е виведення 1х Гз виробни-чого обороту внаслГдок попршення якост земель, деграда-цц (ерозшш процеси, осушення, утворення солончакових пустель), забруднення Грунпв хГмжатами, недотримання системи авозмш, Грунтозахисних технологш, недостат-шм внесенням поживних речовин та шшими чинниками як технолопчного, так i оргашзацшно-економГчного ха-
Млн га 4500 -
4000
3500 3000 2500 2000 _|
1500 1000 500 0
3889
3087
1648
1092
481
2965
1203
807 794
VI
357
30
395
378
49
2206
Г/1
1173
906
226
27
1006
455
276
Азiя ^вшчна та
^вденна Америка 1771 загальна земельна площа I I з них стьськогосподарсьга оргаычш угтля багаторiчнi насадження
Австралiя
Африка
Европа Регюн
Г7Я в т. ч. стьськогосподарсьга угiддя Ш Piлля
I I луки i пасовища
Рис. 2. Склад земельних ресурсiв за репонами свiту
Джерело: побудовано за даними [15; 16].
Таблиця 4
Динамка площ сшьськогосподарських земель за репонами свггу, млн га
0
Видупдь Р1к 2016 р. до 1990 р., %
1990 2000 2005 2010 2016
1 2 3 4 5 6 7
Загальна земельна площа 3097,1 3094,2 3093,7 3093,5 3087,2 99,7
в т. ч. с.-г. упддя 1660,4 1666,8 1640,4 1638,8 1648,2 99,3
ртля 481,3 485,4 483 473,2 481,2 100,0
Пiвнiчна та ^вденна Америка
Загальна земельна площа 3890,7 3890,7 3890,6 3887,8 3889,2 100,0
в т. ч. с.-г. упддя 1188,4 1193,9 1193,7 1202,7 1203,3 101,3
ртля 359,1 363,7 357,7 357,4 356,8 99,4
Австралiя
Загальна земельна площа 796,5 794,5 794,5 794,5 794,1 99,7
в т. ч. с.-г. упддя 474,9 473,7 472 436,1 395,3 83,2
ртля 49,7 49,1 50,2 48 49,4 99,4
Африка
Загальна земельна площа 2972,1 2964,3 2964,2 2965,1 2964,6 99,7
в т. ч. с.-г. упддя 1139,6 1135,6 1167,2 1176,1 1172,9 102,9
ртля 199,7 198,6 216,4 224,4 225,9 113,1
Закшчення табл. 4
1 2 3 4 5 6 7
Европа
Загальна земельна площа 2209,4 2208 2208 2207,3 2206,2 99,9
в т. ч. с.-г. упддя 469,9 468,5 462,5 464,1 455,4 96,9
ртля 287,5 287,5 278,5 277,9 276,2 96,1
Джерело: розраховано за даними [15; 16]
рактеру. Проблемою землекористування дослГджуваного регюну е надмГрна хГмГзащя виробництва: 10 Гз 30 млн га альськогосподарських уидь потребують виведення з ко-ристування й реабштацп.
Регюни Пшшчно1 та Пшденно1 Америки достатньо забезпечеш земельними ресурсами, яи завдяки сво'1м властивостям дозволяють вирощувати бгльшгсть альсько-господарських культур. Загальний земельний фонд регюну становить 3889 млн га. Ольськогосподарсьи упддя займа-ють 1194 млн га, з яких рглля - 30 %.
Характерною тенденщею у 2005-2015 рр. е еколо-пзащя землекористування, понад 9,2 млн га сгльськогос-подарських упдь, що використовуються для оргашчного землеробства. НайбкьшГ площГ з них знаходяться у США (2,0 млн га) та Бразилп (1,8 млн га), вони постшно розши-рюються.
Завдяки сприятливому природному середовищу й ефективному використанню земельних ресурав США повшстю забезпечуе власш продовольчГ потреби i е най-бгльшим у свт експортером альськогосподарсько'1 продукцп. Для потреб аграрного сектора у краШ використову-еться понад 190 млн га орних земель i 220 млн га пасовищ, близько 20 млн га земель зрошуеться. Головна перевага альського господарства США - його висока продуктив-шсть. За вартктю продукцп, вироблено'1 на одного зайня-того, з США можуть конкурувати лише Канада, АвстралГя та Нова ЗеландГя. Значна ильисть земель використовуеть-ся для енергетичних потреб - виробництва альтернатив-них видГв палива.
Важливим гравцем на аграрному ринку свпу е Ав-стралГя, яка мае значш земельш ресурси, що ефективно використовуються. За розмГрами оброблювано'1 поверхш на одного мешканця АвстралГя значно випереджае бкьшкть
аграрних реиошв свпу. Внутршш потреби краши повшс-тю задовольняються власним виробництвом. АвстралГя е леером Кернсько'1 групи краш-виробниив альськогос-подарсько'1 продукцп (на частку краш ща групи припадае 20 % свпового експорту). Ефектившсть австралшського землекористування пояснюеться ткною спшпрацею уряду краши з нащональними асощащями виробниив сгль-ськогосподарсько'1 продукцп. Держава шщюе науковГ до-слГдження, консультативш й освиш послуги, оргашзовуе служби мГжнародного маркетингу, регулюе ршень цш, надае фшансову шдтримку фермерам у перюди засух i по-веней, стимулюе розвиток еколоично безпечних систем землеробства.
СуттевГ особливост землекористування мае Афри-канський континент, де зосереджеш значш Грунтов! та рос-линш ресурси. Водночас наявш скьськогосподарсьи землГ використовуються вкрай неефективно. З низки об'ективних та суб'ективних причин у багатьох крашах Африки спосте-рпаеться продовольча криза. АналГзуючи використання земельних ресурав Африки у 1990-2015 рр., необхГдно зазначити к значне виснаження, що е результатом примь тивного ведення сгльськогосподарського виробництва при швидкому рост населення, запровадження монокультури, розорювання нових малопродуктивних земель, переванта-ження у структур! упдь пасовищ. Екстенсивш методи ведення землеробства прискорюють деградащю Грунпв i 1х виснаження.
Деградащя сгльськогосподарських земель спричи-няеться i перетворенням 1х в антропогенш ландшафти. За-значеш процеси суттево зменшують площГ резервних для освоення земель у свт (табл. 5).
Загальною тенденщею для уах дослГджених регюнш (Азп, бвропи, Пшшчно! та Швденно'1 Америки, Африки та
Таблиця 5
Резервы площi сiльськогосподарських земель, придатних для освоення у свт
Регюн Орнопридатш земл1, млн га Освоеш в землеробсш, млн га Стушнь освоеносл, % Резерви для освоення, млн га Частка у св1товому резерву %
Европа 160 140 88 20 2
Aзiя 600 460 77 140 14
Африка 430 185 43 245 25
^вшчна Америка 380 275 72 105 11
^вденна Америка 410 140 34 270 27
Aвстpaлiя 130 50 38 80 8
Увесь œiT 2470 1480 60 990 100
Джерело: розраховано за даними [15; 16]
Австралп) е процес деградацп скьськогосподарських земель. Так, внасл^ок ерозп, i3 обороту щорiчно виводиться 6-7 млн га, а через заболочування i засолення - ще 1,5 млн га. Серйозну загрозу земельному фондовi у крашах Африки та Азп становить опустелювання ранiше оброблюваних земель.
Висновки. Результати проведених до^джень до-зволяють констатувати, що в умовах глобалiзацï¿ економь ки ризики у землекористуванш почали проявлятися у вах регiонах свiту з новою силою. Низька ефектившсть засто-сування традицшних антикризових заходгв i механiзмiв прийняття ршень щодо оптимiзацï¿ землекористування св^чать про к невiдповiднiсть новим реалiям. Глобальнi ризики, особливо в аграрнш сферi, не пiддаються прогно-зуванню та потребують значних затрат на мiнiмiзацiю '¿х негативного впливу.
При екстенсифiкацiï господарсько'1 дiяльностi значнi масиви земель знаходяться тд загрозою поступового зни-ження свого виробничого потенщалу iз причини надмiр-ного демографiчного навантаження i нестшкост методiв ведення сiльського господарства.
До фiзичних обмежень доступностi земельних ресур-сiв у окремих крашах додаються i зовнiшнi чинники: змша клiмату, конкуренцiя з iншими галузями та сощально-економiчнi змiни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Заяць В. М. Розвиток ринку сiльськогосподарських земель : монографiя. КиТв : ННЦ IAE, 2011. 390 с.
2. Звгг про наявнiсть земель та розподт Тх за власниками землi, землекористувачами, упддями та видами економiчноТ дiяльностi на 01.01.2015 р. / Державна служба статистики УкраТ-ни. КиТв, 2015. 12 с.
3. Звгг ФАО «The State of Food Insecurity in the World». URL: http://www.fao.org/docrep/014/i2330e/i2330
4. Земельна реформа в УкраТн в контекст розвитку аграрноТ економiки та розвитку сiльських територш : шформ.-просвiтн. вид. / 1н-т розвитку аграр. ринкiв. КиТв, 2013. 22 с.
5. Земельна реформа на регюнальному рiвнi (на прикла-дi КиТвськоТ областi за 1991-2011 рр.) / Й. М. Дорош, С. О. Осип-чук, М. П. Стецюк, О. С. Дорош. КиТв : В1ПОЛ, 2011. 182 с.
6. Земельна реформа: заходи, що мають передувати ТТ завершенню / Я. М. Гадзало та ш. Вкник аграрно)' науки. 2015. № 9. С. 5-11.
7. Зшчук Т. О., Данкевич В. £. Европейський досвiд фор-мування ринку сшьськогосподарських земель. Економка АПК. 2016. № 12. С. 84-92.
8. Нацюнальна доповщь щодо завершення земельноТ реформи / [Я. М. Гадзало, С. О. Балюк та ш.] ; за ред. Л. Я. Нова-ковського. КиТв : Аграрна наука, 2015. 48 с.
9. Результати опитування щодо моделей об^у земель стьськогосподарського призначення в УкраТн / авт. кол. Ю. О. Лупенко, О. В. Ходагавська, О. М. Шпичак та ш. КиТв : ННЦ «1АЕ», 2018. 52 с.
10. Розвиток земельних вщносин в аграрнш сферi : мо-нографiя / за ред. Ю. О. Лупенка, О. В. ХодагавськоТ. КиТв : ННЦ «1АЕ», 2016. 430 с.
11. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. М. : Наука, 1962. 684 с.
12. Cheshire P. C. Land market regulation: market versus policy failures. Journal of Property Research. 2013. Vol. 30 (3). P. 170-188.
13. Dankevych V., Dankevych Y., Pyvovar P. Clustering of the international agricultural trade between Ukraine and the EU. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development. 2018. Vol. 40. No. 3. P. 307-319.
14. Dankevych Y., Dankevych V., Chaikin O. Ukraine agricultural land market formation preconditions. Acta Univ. Agric. Silvic. MendelianaeBrun. 2017. No. 65. P. 259-271.
15. European statistics. Eurostat : database // European Comission. Brusseles, 2015. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/ data/database
16. FAOSTAT. URL: http://faostat.fao.org/site
17. Fedets I. Demand and Supply for Agricultural Land / Institute for Economic Research and Policy Consulting, Land Reform Barometer. 2012. № 5. URL: http://www.ier.com.ua/ua/ land_reform_barometer/project_publications
18. Institutional Transformation of Ukraine's Agricultural Sector / T. Zinchuk, N. Kutsmus, V. Dankevych [et al.]. Review of Economic Perspectives. 2017. Vol. 17, iss. 1. P. 57-80.
19. Sagoff M. Environmental Economics and the Conflation of Value and Benefit. Environmental Science & Technology. 2000. No. 34:8. P. 1426-1432.
20. Statistical Yearbook «Land Governance Monitoring in Ukraine: 2016-2017». URL: http://www.kse.org.ua/en/research-policy/land/governance-monitoring/yearbook-2016-2017/
21. Wenbing T., Xuemei L. Guidance of the coordination theory of man-land relationship to land exploitation and utilization // Industrial Economics System and Industrial Security Engineering (IEIS'2017), 2017 4th International Conference on. IEEE, 2017. P. 1-5.
REFERENCES
Cheshire, P. C. "Land market regulation: market versus policy failures". Journal of Property Research, vol. 30 (3) (2013): 170-188.
Dankevych, V., Dankevych, Y., and Pyvovar, P. "Clustering of the international agricultural trade between Ukraine and the EU". Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development, vol. 40, no. 3 (2018): 307-319.
Dankevych, Y., Dankevych, V., and Chaikin, O. "Ukraine agricultural land market formation preconditions". Acta Univ. Agric. Silvic. Mendelianae Brun, no. 65 (2017): 259-271.
Dorosh, Y. M. et al. Zemelna reforma na rehionalnomu rivni (na prykladi Kyivskoi oblasti za 1991-201! rr.) [Land reform at the regional level (for example, the Kiev region for 1991-2011)]. Kyiv: VIPOL, 2011.
"European statistics. Eurostat : database". European Comission. Brusseles, 2015. http://ec.europa.eu/eurostat/data/database
FAOSTAT. http://faostat.fao.org/site
Fedets, I. "Demand and Supply for Agricultural Land". Institute for Economic Research and Policy Consulting, Land Reform Barometer. 2012. http://www.ier.com.ua/ua/land_reform_barom-eter/project_publications
Hadzalo, Ya. M. et al. "Zemelna reforma: zakhody, shcho mai-ut pereduvaty yii zavershenniu" [Land reform: measures that must precede its completion]. Visnykahrarnoinauky, no. 9 (2015): 5-11.
Hadzalo, Ya. M. et al. Natsionalna dopovid shchodo zaversh-ennia zemelnoi reformy [National report on completion of land reform]. Kyiv: Ahrarna nauka, 2015.
Lupenko, Yu. O. et al. Rezultaty opytuvannia shchodo modelei obihu zemel silskohospodarskoho pryznachennia v Ukraini [Survey
results on agricultural land use patterns in Ukraine]. Kyiv: NNTs «IAE», 2018. Rozvytok zemelnykh vidnosyn v ahrarnii sferi [Development of land relations in the agrarian sector]. Kyiv: NNTs «IAE», 2016.
Sagoff, M. "Environmental Economics and the Conflation of Value and Benefit". Environmental Science & Technology, no. 34:8 (2000): 1426-1432.
Smit, A.Issledovaniye o prirode i prichinakh bogatstva naro-dov [Research on the nature and causes of the wealth of nations]. Moscow: Nauka, 1962.
Statistical Yearbook «Land Governance Monitoring in Ukraine: 2016-2017». http://www.kse.org.ua/en/research-policy/land/governance-monitoring/yearbook-2016-2017/ TAN, Wenbing, and LI, Xuemei. "Guidance of the coordination theory of man-land relationship to land exploitation and utilization". Industrial Economics System and Industrial Security Engineering (IE-IS'2017), 20174th International Conference on. IEEE, 2017. 1-5.
"Zvit FAO «The State of Food Insecurity in the World»" [FAO report The State of Food Insecurity in the World]. http://www.fao. org/docrep/014/i2330e/i2330
Zaiats, V. M. Rozvytok rynku silskohospodarskykh zemel [Development of agricultural land market]. Kyiv: NNTs IAE, 2011.
Zemelna reforma v Ukraini v konteksti rozvytku ahrarnoi ekonomiky ta rozvytku silskykh terytorii [Land reform in Ukraine in the context of the development of the agrarian economy and the development of rural areas]. Kyiv, 2013.
Zinchuk, T. et al. "Institutional Transformation of Ukraine's Agricultural Sector". Review of Economic Perspectives, vol. 17, no. 1 (2017): 57-80.
Zinchuk, T. O., and Dankevych, V. Ye. "Yevropeiskyi dosvid formuvannia rynku silskohospodarskykh zemel" [European experience in the formation of the agricultural land market]. Ekonomika APK, no. 12 (2016): 84-92.
Zvit pro naiavnist zemel ta rozpodil yikh za vlasnykamy zemli, zemlekorystuvachamy, uhiddiamy ta vydamy ekonomichnoi diialnos-tina01.01.2015r. [Report on the availability of land and their distribution by land owners, land users, lands and types of economic activity as of 01.01.2015]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2015.
Стаття надйшла до редакци 17.04.2019 р.
