CC BY
100
ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ
В. ropoxiecbKa,
маггстр
Т. М. Артюх д-р тех. наук, проф.
Нацюнальний унгверситет харчових технологт, Кшв
СТАН СИСТЕМИ ТЕХН1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ М'ЯСНО1 ПРОДУКЦИ
В. Гороховская, магистр
Т. Н. Артюх д-р техн. наук, проф.
Национальный университет пищевых технологий, Киев
V. Horokhivska, a Master,
Т.М. Artiukh, a Doctor of Technical Sciences, professor,
National University of Food Technologies, Kyiv
СОСТОЯНИЕ СИСТЕМЫ ТЕХНИЧЕСКОГО РЕГУЛИРОВАНИЯМ ЯСНОЙ ПРОДУКЦИИ
STATE OF TECHNICAL REGULATION SYSTEM OF MEAT PRODUCTS
М'ясопереробна галузь в1д1грае значну роль у виршеннг продовольчог безпеки Украти, забезпечуючи спо-живача свгжим м'ясом, субпродуктами, ковбасними виробами, копченостями, м'ясними консервами та напгв-фабрикатами. Ринок мЯса й мЯсопродуктгв е найважлившим сегментом продовольчого ринку крагни, сталий розвиток якого мае стратеггчне значення. М'ясопереробна галузь становить базис продовольчого комплексу Украти, але нит, як i iнш1 важливi сегменти продовольчого ринку, знаходиться в досить складнихумовах. Серед виявлених проблем сьогодення, як стримують розвиток м'ясопереробног галузi е: вiдсутнiсть системног, комплексноч програми державног тдтримки товаровиробниюв; недостаттсть матерiально-технiчних ресурав; слабка дiевiсть заходiв щодо захисту внутршнього ринку вiд експансИ iмпортних продуктiв тваринного похо-дження. До^дженнями встановлено, що вiтчизняний ринок м'ясног сировини нестабтьний. Основними його тенденцiями е скорочення обсягiв виробництва основних видiв та змта структури на користь дешевших видiв м'яса, птицi, часта змiна цiнових тенденцш. Низький попит на м'ясну продукцiю призводить до адекватного рiвня попиту на м'ясну сировину, пропозицiя яког, через високу збитковкть, посттно знижуеться, а сама про-дукцiя не вiдповiдае вимогам свiтових стандартiв за показниками якостi та безпечностi. Така ситуаця не може не складати явну загрозу для розвитку та здоров'я населення крагни.
Отже, забезпечення людини достаттм харчуванням - це не зникнення вiдчуття голоду, як вважають деяк парламентарi, а таке харчування, яке достатне за складом i будовою харчових речовин. Щодоби людина повинна обов'язково отримувати близько 600 харчових речовин, серед яких 66 - абсолютно незамтних нутрiен-тiв та не менше 30 ргзноматтних страв щотижня.
Ключовi слова: харчовi продукти, експертиза, iдентифiкацiя, стандартизацiя, органи контролю.
Метою роботи е системний аналiз дшчо! в Ук-ра!ш системи техшчного регулювання щодо м'ясно! продукци та ступеня и вщповвдносп вимогами мiжна-родних стандарпв.
Постановка проблеми. М'ясна продукщя - це головний постачальник до оргашзму людини повно-цшного бiлка, амшокислот. Рiвень споживання бiлку людиною в нормi становить до 0,8 гр. на 1 кг. нормально! маси людини. Добова норма бiлкiв складае 25%, ж^в - 30%, вуглеводiв - 45%. Причому рiвень споживання бшку людиною зростае тд час хвороби, сильному фiзичному навантаженш, у холодну пору року, штенсивносп росту та розвитку, спортивних змаган-нях. Та навпаки знижуеться у теплу пору року, з вжом, тд час захворювань, пов'язаних з засвоенням бшшв, тощо. Корисшсть та цшшсть бшшв полягае у вико-нанш ними певних, дуже важливих для оргашзму людини функцш, зокрема регуляторно! (шсулш), функци руху, (актин, мюзин), каталггачно!, ферментативно! (каталаза), транспортно! (гемоглобулш), захисно! ^б-рин), енергетично! та структурно! або будiвельно!' (кератин). Тому для Укра!ни, на нашу думку, необхвдним е координоване поеднання зобов'язань держави й ви-робнишв щодо виробництва повноцшно! яшсно! м'ясно! продукци. Саме в такому ракурс^ на нашу думку,
слщ розвивати систему ввдповвдальносл за яшсть та безпечшсть вичизняних м'ясних продукпв.
М'ясопереробна галузь аграрного сектора являе собою складу виробничо-економiчну систему, що фо-рмуеться тд впливом полггичних, економiчних, соща-льних, демографiчних, органiзацiйно-правових, нау-ково-технiчних та природних чинник1в. З-посеред ба-гатьох виробнишв м'ясопродуктiв, видiлено 10 найбь льших компанiй Укра!ни. До першо! десятки входять м'ясокомбiнати ТОВ «Дружба народiв» (входить до групи «Мирошвський хлiбопродукт»), ТОВ «Глобин-ський м'ясокомбiнат», М'ясна фабрика «Фаворит», М'ясокомбшат «Ятрань», ВАТ «Кременчук м'ясо», Горлiвський м'ясокомбiнат, Луганський м'ясокомбь нат, м'ясокомбiнат «Ювiлейний», Володимир-Волин-ська птахофабрика, Укра!нський бекон. ТОВ «Жито-мирський м'ясокомбiнат» посвдае 14 мюце серед най-бiльших м'ясопереробнишв кра!ни. Вивчення досввду функцiонування великих м'ясопереробних тдпри-емств Укра!ни показуе, що ринок м'ясопродукпв кон-солщуеться. Велик! виробники створюють вертикально штегроваш структури, охоплюючи весь цикл виробництва i реалiзацi! м'ясопродукпв - вщ вирощу-вання худоби до роздабного продажу. Процес консо-лвдацп активiв найбiльших виробник1в завершиться
тим, що середш та малi переробт пiдприeмства мо-жуть банкротувати, не витримавши конкуренцп на ринку. Важливим чинником конкурентно! боротьби на ринку м'ясно! продукцй' е переобладнання тдпри-емств. Вижити можуть лише ri щдприемства, що вкла-дають значнi кошти у розширення виробництва, удо-сконалення технологи вирощування, переробки i реа-лiзацi! продукцй та запровадження стратегiчного уп-равлiння . На наш погляд середнi та малi м'ясопереро-бнi пiдприемств, яш застосовують стратегiчне управ-лiння можуть мати переваги перед великим виробни-ками м'ясно! продукцй' за рахунок гнучкостi свое! дiя-льностi, швидше реагуючи на потреби ринку, змiню-ючи «неходовий» товар на нову продукцш. Проввд-ними виробниками м'ясопереробно! промисловостi за пiдсумками 2011 року е ТОВ «Житомирський м'ясоко-мбшат», ТОВ «Екопродукт» Житомирський р-н, ПАТ «Бердичiвський м'ясокомбiнат», ТОВ «Овручм'ясо», ПАТ «Новоград-Волинський м'ясокомбiнат». Кожне шосте тдприемство виробляе свiже, охолоджене, за-морожене м'ясо та м'ясш продукти i ковбаси [5].
Сировиною для виготовлення м'ясних продук-тiв е худоба та птиця, яку переробнi щдприемства за-куповують у товаровиробник1в. Завданням останшх при вирощуваннi худоби на м'ясо е оргашзащя цього процесу на такому рiвнi, який би забезпечував рента-бельне ведения ще! галузi. На економiчнi показники виробництва м'яса суттевий вплив мае яшсть вироще-но! худоби, яка обумовлюе рiвень цiн при реалiзацi! !! переробними пiдприемствами. Визначення категорiй вгодованосп худоби i птицi та порядок !х реалiзацi! на м'ясопереробнi шдприемства викладеш в норматив-них документах, дотримання яких дае можливiсть в конкретних умовах досягти максимального рiвня реа-лiзацiйних цiн на худобу i птицю, а вiдповiдно тдви-щувати ефективнiсть цiе! галузi. Шдвищення дiевостi в Укра!нi окремих регуляторних механiзмiв, як1 прямо або опосередковано стосуються процеав формування якостi м'ясно! продукцй, е необхвдним у рiзнорiвне-вому спрямуваннi.
По-перше, це нормативно-техшчного обгрунту-вання параметрiв якосп основно! й додатково! сиро-вини м'ясного виробництва, матерiалiв, утримання та забою худоби. По-друге, можливють використання ха-рчових добавок, технологiчних препарапв. По-трете, визначення характеристик i норм для окремих видiв перероблено! м'ясно! продукцй. По-четверте, зрос-тання вимог до органiзацi! процесiв торгiвлi м'ясом i м'ясними продуктами. По-п'яте, менеджмент якосп та впровадження м1жнародних систем управлшня яш-стю/безпечнiстю харчових продукпв. I, насамк1нець, соцiальне нормування якосп та безпечностi з ураху-
ванням фiзiологiчних потреб людини в бiлкових харчових продуктах як основи адекватного та ращональ-ного харчування.
Нацiональна система державного регулювання ввдповщносп харчових продуктiв за рiвнем якосп пот-ребуе змiн, нових методолопчних й методичних шдхо-дiв до процедури технiчного пiдтвердження, замiни принцитв прiоритетностi контролювання на прин-ципи тдтримки та розвитку харчового виробництва, надання дешевих кредитiв, розвитку ринкового на-гляду.
Для забезпечення якосп м'ясно! продукцii, що також е вагомим засобом шдвищення !! конкуренто-спроможностi, розробляються та запроваджуються те-хнiчнi регламенти, здiйснюеться запровадження систем НАССР або аналопчних систем забезпечення без-пеки у виробнищга харчових продуктiв. Пiдвищення конкурентоспроможностi харчово! продукцii через зниження витрат на !! перевезення здiйснюеться за рахунок забезпечення вагонами своечасно i в повному обсязi, зменшення тарифiв на перевезення, розбудови логiстичноi шфраструктури.
Виклад основного матерiалу. В умовах глоба-лiзацii ринк1в i загострення конкуренцп все бiльше уваги в реал1зацп основних засад торгово! полтгики придiляеться питанням якостi й безпечносп агропро-довольчо! продукцii. Успiшне виршення цього пи-тання пов'язане iз формуванням нацiонально!' системи технiчного регулювання в сферi продовольства, яке по-винне вiдповiдати сучасно! европейсько! модел^ вимо-гам, що висуваються до нього мiжнародними та евро-пейськими стандартами.
Створення та розбудова iнфраструктури якостi включае так1 основнi напрямки: стандартизацiя, метро-логiя, оцiнювання вiдповiдностi, акредитацiя, ринко-вий нагляд. Загальний анал1з рiвня гармонiзацi!' м1жде-ржавних стандартiв вказуе на дуже низький його рь вень, в середньому по альськогосподарськш продук-цii, становить 4,3% ввд загально! кiлькостi чинних ГОСТ в Укра!т.
Оск1льки к1льк1сть ГОСТ на альськогосподар-ську продукцш складае приблизно 65% ввд загально! кiлькостi чинних стандарпв, то середнiй рiвень гармо-нiзацi!' стандартiв на цю продукцш складае всього 41,5%. Необхвдно переглянути до 2018 гору доцшь-шсть ще чинних в Укрш'ш ГОСТ та мiждержавних ста-ндартiв, розроблених до 1992 року. Ця робота у свш час не була завершена за браком кошпв [7].
Зроблений анал1з нормативних документiв по м'ясу та мясопродуктам станом на 01.07.2015 р., вказуе на значний обсяг ГОС^в [2], результата наведено в таблиц 1.
Таблиця 1.
Загальна кшьшсть стандартiв, чинних у м'яснш галузi
Назва нормативних докуме-нтiв ДСТУ % РСТ УРСР % ГОСТ % Разом
М'ясо, м'яснi продукти та 120 34,8 16 4,6 208 60,6 344
шша тваринна продукцiя
Загальнi та органолептичш 64 61,5 - 4,6 40 38,5 104
методи аналiзування харчо-
вих продукпв
Всього 112478 100 101 100 731 100 2080
Отже, i3 загально! шлькосп стандартiв чинних у харчовш промисловостi (2080 стандарпв), мiждержа-BHi (ГОСТ) становлять 731 (60,6%), РСТ УРСР - 101 (4,6) а ДСТУ 112478 (34,8).
Особливо великий вщсоток ГОСТ i РСТ УРСР на м'ясо i м'ясш продукти, який становить вщповвдно
Таблиця 2.
Гармошзащя нацiональних стандарпв (ДСТУ i РСТ УССР) з мгжнародними та европейськими у м'яснш галузi
61,5 % ввд загально! шлькосп стандарпв чинних у цих сферах дiяльностi. Результата аналiзу гармошзацп на-цiональних стандартiв з мiжнародними та европейськими наведено в таблиц 2.
Назва норматив- Продукцiя Методи контролю Iншi стандарти Загальний
них докуменпв всього в т.ч. гармошзоваш Всього гармошзоваш всього гармо-шзоваш рiвень гармошзацп
М'ясо, м'ясш 93 - 34 22 9 - 16,2
продукти та
шша тваринна
продукщя
Всього 541 22 681 402 127 61 35,9
На методи контролю чинними е 681 стандарт. Рiвень !х гармонiзацiï в середньому становить 59%, а стандарта на загальн i органолептичш методи гармо-шзовано на 71,4%, менше гармонiзовано стандарпв на методи контролю м'яса i м'ясних продукпв (64,7%). Стандарта на методи контролю гармошзоваш iз стандартами ISO (91,2 %) i EN (8,8 %).
Таблиця 3.
К1льк1сть мiждержавних стандартiв (ГОСТ) у м'яснш галузi
Назва нормативних докуменпв Продукщя % Методи контролю % Iншi стандарти % Разом
М'ясо, м'ясш продукти та шша тваринна проду-кщя 142 68,2 46 22,2 20 9,6 208
Всього 383 100 292 100 56 100 731
1з загально! кiлькостi нацiональнi стандарта на продукцш становлять 40,1 %, на методи контролю -50,5 %, iншi стандарта - 9,4 %. Юльшсть чинних мiж-державних стандарпв (ГОСТ) в харчовш промисловосп наведено в табл.3.
Отже, чинними в харчовш промисловосп е 731 мiждержавний стандарт (ГОСТ), в т.ч. 383 (68,2 %) на продукцш, 292 (22,2 %) на методи контролю i 56 (9,6 %) iншi стандарта. Ц стандарта практично не гармошзоваш, осшльки в 70-80 рр., коли розроблялись щ стандарта, проблема гармошзацп не була актуальною. Проте щ стандарта становлять б№ше третини вах чинних стандарпв у харчовш промисловосп.
Отже, ввдповщальним техшчним комiтетом по стандартизацп необхiдно переглянути усi застарiлi стандарта на харчову продукцш, внести новi техшчш ви-моги, як дозволяли б оцiнити виготовлену продукцш за важливими споживними показниками з подшом на товарнi сорти (класи, групи), залежно ввд якостi, що дасть можливють не лише краще органiзовувати вико-ристання всiе!' продукцп, але й за правильно! щново! пол1тики стимулювати !! виробництво найвищо! яко-стi.
Варто зазначити, що Асощацп м'ясно! галузi £С проводять бiльш складну процедуру тестування, яка охоплюе корми, вiдгодiвлю, забiй, обробку туш^ га-лузь м'ясного виробництва, транспортування в рефрижераторах та роздрiбну торгiвлю - що важливо як для виробництва, так i для пiдтвердження якостi м'ясно! продукцй.
З шшого боку, така процедура е чгткою, належ-ним чином техшчно й органiзацiйно вiдпрацьованою,
зрозумшою для европейського виробника та спожи-вача. Зазначене пiдтверджуе як1сть та безпеку харчових продукпв як один з головних прюритепв полтгики европейських держав.
В Укра!нi на сьогодш виробництво варено! ков-басно! продукцй' регулюеться державними стандартами Укра!ни (ДСТУ) та технiчними умовами (ТУ). Зо-крема, варенi ковбаси традицшного асортименту виро-бляються за ДСТУ 4436:2005 «Ковбаси вареш, сосиски, сардельки, хтби м'яснi. Загальш техшчш умови», ДСТУ 4427:2005 «Ковбаси сирокопчеш та сиров'яленi. Загальнi техшчш умови», ДСТУ 4531:2006. «Вироби з м'яса птиц варенi, копчено вареш. Загальш техшчш умови», ДСТУ ENV 12014-3-2003 «М'ясна промисло-вiсть. Виробництво м'ясних продукпв. Термши та ви-значення поняття».
На методи контролю юнують так стандарти: ДСТУ ISO 1841-1:2004 «М'ясо та м'ясш продукти. Визначення вмюту хлоридiв. Частина 1», ДСТУ ISO 936:2008 «М'ясо та м'ясш продукти. Метод визна-чення масово! частки загально! золи», ДСТУ ISO 1442:2005 «М'ясо та м'ясш продукти. Метод визначення вмюту вологи», ДСТУ ISO 13965:2007 «М'ясо та м'ясш продукти. Визначення масово! частки крохмалю та глюкози ферментативним методом».
В останньому випадку в технiчних умовах по-виннi бути зазначенi лише ri вимоги, яш вiдмiннi вiд
установлених стандартами, не повторюючи вже регла-ментованих норм та положень. Техшчш умови можуть розроблятись як на один конкретний вид продукцп, так i на дек1лька однорiдних видiв, вiдповiдно, якщо на групу однородно! групи е нацiональний стандарт або стандарт виду «Загальш технiчнi умови», то показники чи вимоги до конкретно! продукцп встановлюють у те-хнiчних умовах. Застосування стандартiв як нормати-вно-технiчних регламентiв у ринкових умовах впчиз-няними товаровиробниками сприймаеться по-рiзному [8].
Вiдповiдно до закошв Укра!ни "Про безпечнiсть та яшсть харчових продукпв" та "Про ветеринарну медицину" лабораторнi вимiрювання, випробування та дослiдження харчових продуктiв з метою оцшки !х без-печносп та якостi здiйснюються лабораторiями, що т-длягають акредитацй' Нацiональним агентством з акредитацй' Укра!ни або органом з акредитацй' шоземно!' держави на вiдповiднiсть вимогам мiжнародного стандарту ISO/IEC 17025. На сьогодш 26 державних лабо-раторiй ветеринарно! медицини акредитованi в Нацю-нальному агентствi з акредитацй' Укра!ни на вщповвд-нiсть вимогам м1жнародного стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 "Загальш вимоги до компетентносп випро-бувальних та калiбрувальних лабораторш".
В нашiй кра!'ш система вiдповiдностi м'ясних продуктiв контролюеться у вiдповiдностi з саштар-ними i гiгiенiчними нормами ДСТУ, ГОСТ, ТУ, ISO, та законами Укра!ни «Про безпечшсть та як1сть харчових продукпв» та «Про ветеринарну медицину». В перспе-ктивi передбачено контролювання у вiдповiдностi з те-хтчними регламентами на продукти тваринництва i технiчним регламентом iз мiнiмальних специфжацш якостi продуктiв тваринного походження, як будуть регламентувати вiдповiднiсть категорiй класам продукпв та нормованим значенням для класу по комплексу органолептичних характеристик, фiзико-хiмiчних по-казник1в i допустимими значеннями мiкробiологiчних показникiв: шлькосп мезофiльно- аеробних та факультативно-анаеробних мiкроорганiзмiв (МАФАМ), КУО/г; бактерiй групи кишково! палички (БГКП), в 0,1 г продукпв, патогенних мiкроорганiзмiв; L.monocytogenes; сульфiтредукуючi клострiдi!; Staphylococcus aureus; даждж1, КУО/г; плiснява, КУО/г, тощо. Нормативною документащею регламен-туеться види сировини i харчових добавок, що можуть використовуватись для виробництва продуктiв, вимоги до пакування, зберiгання в термшах придатностi до споживання, а також методи i перiодичнiсть контролю показнишв якостi продукцп. Враховуючи мож-ливi перспективи розширення риншв збуту вичизня-ним шдприемствам необхвдно ширше впроваджувати системи сертифiкацi! (безпеки) продукцп у ввдповщно-стi з рекомендащями Codex Alimentarius, м1жнародним законодавством в сферi сертифiкацi! харчових продукпв (ISO 9000:2000, ISO 22000:2005), системи EurepGAP контролю в рослиннищга систему контро-льних точок для тваринництва i виробництва харчових продуктiв - Hazard Analysis Critical Control Points (HACCP), який перекладаеться як аналiз небезпек i критичних контрольних точок.
В кра!нах £С в даний момент загальнi вимоги щодо системи ХАССП i процедури и розробки та вве-дення наведенi в нормативних документах £вропейсь-кого парламенту затверджених 29.04.2004 року: дире-ктивi ЕС № 852/2004 по ппеш харчових продуктiв та директивi ЕС 854/2004 по органiзацi! державного контролю в сферi виробництва продукпв харчування тваринного походження, яш дiють з 2006 року. Система НАССР робить акцент б№ше на попередження н1ж ви-правлення наслiдкiв не вiдповiдностi показник1в вимогам безпечносп харчових продуктiв на етапах вклю-чення сировини у виробництво, саме виробництво продукцп', !! зберiгання i надходження до споживача.
Система НАССР, регулюючись принципами: аналiзу можливих небезпек, визначення критичних то-чок контролю та значення критичних величин, оргаш-чним мониторингом точок контролю i розписом заходiв (корегуючих дiй) для приведения !х у вiдповiднiсть, а також знаходженням методiв падтвердження ефектив-носп системи НАССР i чiтким документальним пвдт-вердженням процесу контролю, що дозволяе чгтко ви-значити систему вщповвдальносп на етапах контролювання продовольчого ланцюга забезпечуе повний цикл контролю рисшв безпечностi продукцi!' для спожи-вання. Використання системи НАССР м'ясоперероб-ними пiдприемствами нашо! кра!ни в першу чергу не-обхвдне при розробленнi продуктiв цiльового харчування (в тому числ за напрямком ринку споживання, бо в кра!нах £С, США i Каиадi реалiзувати можна тiльки тi продукти, що вироблялись на пiдприемствах на яких введена i визнана стороншм аудитом система ХАССП).
Введення системи мониторингу можливих рисков необхвдно також для забезпечення контролю i не-допущенню у виробництво комбiнованих м'ясопроду-ктiв гено-модифiковано! сировини i харчових добавок, використання яких недозволене або обмежене в Укра-!'ш i кра!нах передбаченого експорту. В умовах штен-сифгкаци виробництва, наявностi значного коливання яшсних показник1в сировини система безпеки м'ясних продукпв являеться задачею не пльки контролюючих органiв, а й наукових установ i самих щдприемств, яш займаються розробленням технологiй i рецептур. На стадп виробництва продукцi! шдприемство яке перед-бачае розроблення системи ХАССП повинне сформу-вати робочу групу для перегляду i аиалiзу наявних нормативних докуменпв, а також стандарпв, що визна-чають систему якосп з розробленням плану впрова-дження ХАССП, в тому числ з розроблення системи монiторингу i пiдвищения квалiфiкацi! персоналу. При розроблеш системи контролю враховуеться власний досвщ щдприемства i рекомендацi!' аудиторiв (консу-льтантiв) по впровадженню системи ХАССП. Одним з головних елеменпв, який дозволяе запобпти неввдпо-вiдностi показнишв безпеки е виявлення i врахування на пiдставi негативного досввду потенцшних загроз безпечностi i якостi, ситуацшних вiдхилень показникiв конкретного типу сировини i продукцi! на етапах виро-бничого циклу а також циклу реалiзацi!. Тобто щдви-щення контролю виробництва на конкретних опера-цiях (критичних точках контролю), а також на етапах доставки, збер^ання i реалiзацi!' для запобiгаиню не вiдповiдностi продукцп i чiткому пропису реальних
ефективних заходiв по усуненню дано! невщповвдно-стi. В як1йсь мiрi цей анал1з, однак в бiльш широкому дiапазонi контролю, включае елементи впчизняно!' си-стеми ветеринарно-санiтарного контролю виробниц-тва харчових продуктiв та нормативш вимоги по орга-нiзацii виробничого потоку (не допущения перети-нанню потоков сировинних ресурсiв, системи зонносп (санiтарнi вимоги до вiддiлень шдприемства), вимоги, що висуваються до обладнання i спецодягу, ктматич-них умов робочих зон, саштарних бар'ерiв), а також ре-гламентування вимог до особового складу робпнишв i спещатспв, як1 повиннi реал1зовувати систему вироб-ництва i контролю [4].
Так, система техшчного регулювання в Укра!'ш е застарiлою, складною, спричиняе висок1 операцiйнi витрати пiдприемствам через надмiрну к1льк1сть обов'язкових вимог, численш (у багатьох випадках ду-блюючГ) перевiрки рiзними державними установами та лабораторш аналiзи для отримання сертифшацшних пiдтверджень; самi стандарти як нормативно -техшчш документи на переробленi м'ясш продукти, в тому чи-сл ковбаснi вироби, потребують оновлення та гармо-нiзацii з м1жнародними, зокрема европейськими вимо-гами [6].
Висновки. Основними способами виршення проблемних питань розвитку харчово! та переробно! промисловостi Укра!ни е збiльшення емностi внутрш-нього ринку (за рахунок зростання доходiв населення, розвитку виробництва нових видiв продукцй, iмпорто-замiщення), пошук нових риншв збуту (особливо сто-суеться цукру, кондитерських виробiв, молочно! та м'я-сно! продукцй, спирту, бюетанолу), удосконалення державного та технiчного регулювання, впровадження системи НАССР або аналопчних систем контролю безпечностi харчово! продукцй. Сучасна ситуацiя в га-лузi харчово! промисловостi характеризуеться знач-ною конкуренщею i ввдносно невисокими темпами зростання споживчих цiн. Бiльшiсть харчових тдпри-емств змушенi нинi шукати внутрiшнi резерви тдви-щення ефективносп свое! дiяльностi i гнучко реагу-вати на змiну зовнiшнього середовища. У цшому рин-ковий мехашзм управл1ння пiдприемством харчово! промисловостi можна визначити як системну реалiза-щю ринкових iнструментiв його функцiонування. Та-кий механiзм характеризуеться щдвищеною штенсив-нiстю застосування фiнансових методiв на щдприемс-твi. Вважаемо, що на тдприемствах харчово! промис-ловостi в умовах фшансово!' кризи необх1дна диверси-фiкацiя виробництва, спрямована або орiентована на виробництво продукцй, попит на яку е нееластичним або слабоеластичним у зв'язку з необхiднiстю товару, що буде сприяти безперервному надходженню «живих грошей» у певний сектор. Використовуючи цю перевагу, шдприемства галузi повиннi посилити сировинну
складову, що сприятиме пiдтримцi аграрного сектору та шших сум1жних виробництв (наприклад, виробництво тари та упаковки); вдосконалювати матерiально-технiчну базу; тдвищити квалiфiкацiю кадрiв, необхь дно впровадити систему якостi м'ясно! продукцii на вах пiдприeмствах цiei галузi, та стежити за належним виконанням вах умов щодо якостi продукцй'.
Таким чином, шдприемствам харчово! промис-ловосп слiд використовувати всi можливi економiчнi важелi для технiчного переозброення, зокрема фшан-совий лiзинг, що в шнцевому рахунку призведе до виробництва кшцево! продукцй' з найменшими витра-тами працi.
Список лггератури:
1. Крисанов Д. Iнновацiйний фактор розвитку харчово! промисловосп Укра!ни / Д. Крисанов //Еко-номiка Укра!ни. - 2007. - №4. - С.71-82.
2. Макаренко I. О. Сучасш механiзми стабiлiза-ц^' д1яльносл пiдприемств харчово! промисловостi / I. О. Макаренко // Актуальш проблеми економiки. -2006. - № 2 (56). - С. 93-100.
3. Купчак П. М. Харчова промисловють Укра!ни в умовах активiзацii iнтеграцiйних та глобалiзацiйних процесiв : монографiя / За ред. Л. В. Дейнеко. - К. : Рада з вивч. прод. сил Укра!ни НАН Укра!ни, 2009. -152 с.
4. Якимчук Т. В. Стан i перспективи розвитку тдприемств харчово! промисловостi Укра!ни / Т. В. Якимчук // Актуальш проблеми економши. - 2010. - № 4(106). - С. 162-168.
5. Гуменюк Г. Сучасний стан стандартизаци сшьськогосподарсько! та харчово! продукцй / Г. Гуменюк, Ю. Слива // Стандартизащя. Сертифшащя. Як-iсть. - 2011. - №6. - С. 19-24.
6. Гуменюк Г. Реформування системи державного контролю i нагляду за яшстю та безпечнiстю харчово! та сшьськогосподарсько! продукцй / Г. Гуменюк // Стандартизащя. Сертифжащя. Яшсть. - 2013. - №4. - С. 20-26.
7. Приварникова 1.Ю. Впровадження стандарпв ISO 9000 на шдприемствах м'ясопереробно! галузi: мо-жливостi, небезпеки, етапи / I. Ю. Приварникова, К. С. Кузьменко // Вюник Хмельницького нащонального унiверситету. - 2010. - №4. - Т.1. - С. 244-248.
8. Удосконалення нащонально! системи нормативного забезпечення ковбасних виробiв / Л. Ю. Шу-бша, О. В. Доманова, Д. А. Янушкевич [та ш.] // Това-рознавчий вiсник Луцького ЕКОНОМ1КА ТА УПРАВЛ1ННЯ НАЦЮНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ Випуск II (54), 2014 125 нащонального техшчного ушверситету. - 2009. - №1. - С. 713.
