CC BY
56
УДК 619:614.32:613.4
Богатко Н.М., кандидат вет. наук, доцент © Бглоцеркгеський нацюнальний аграрный утеерситет Салата В.З., кандидат вет. наук, доцент Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького Семанюк В.1., кандидат бюлопчних наук, професор Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицини та бютехнологт
¡меШ С.З. Гжицького Власенко В.В., кандидат вет. наук, доцент Бглоцеркгеський нацюнальний аграрний утеерситет Шах Л.В., молодший науковий сшвроб^ник, 1нститут бюлогИ теарин УААН Мурза I. Г., лжар ветеринарно! медицини Упраелтня еетеринарног медицини м. Феодосгг
БЕЗПЕЧН1СТЬ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТ1В, В1ДСТЕЖЕННЯ В ХАРЧОВОМУ ЛАНЦЮЗ1 ТА ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ ШВИДКОГО
РЕАГУВАННЯ
Питання безпечност1 та якост1 продуктге харчуеання набуло значног еажлиеост1 е мгжнароднгй торг1ел1 за останн десять рокге. Контроль за харчоеими продуктами - це обое'язкоеа регулятиена дгя, яка здгйснюеться е процес забезпечення еиконання законге та тших норматиених актге щодо продуктге харчуеання держаеними органами елади з метою захисту спожиеач1е.
Ключовi слова: харчоег продукти, безпечтсть, яюсть, контроль, система НАССР, харчоеий ланцюг, система шеидкого реагуеання (ИАБЕЕ), попереджуеальн нотифшацп, ¡нформацтн1 нотифтацп.
Актуальшсть теми. Контроль за продуктами харчування тдтримуе безпеку вах харчових продукив за час !х виробництва, транспортування, збер^ання, переробки та об^у, !хню придатшсть до споживання, вщповщшсть вимогам щодо безпеки та якоси, а також гарантуе те, що вони правдиво та ретельно промарковаш [1].
Безпека продукив харчування е прюритетом на вах стадiях харчового ланцюга - «вщ лану - до столу». Вщповщальшсть за безпеку продукив харчування у першу чергу беруть на себе виробники та компани харчового ланцюга [2, 3]. Ощнка ризиюв безпеки продукив харчування мае наступш кроки:
• визначення небезпеки;
• характеристика небезпеки;
© Богатко Н.М., Салата В.З., Семанюк В.1., Власенко В .В., Шах Л.В., Мурза I. Г., 2011
322
• ощнка оч^вання;
• характеристика ризику.
Вщстеження в харчовому ланцюгу означав здатшсть здшснювати нагляд за продуктами харчування на Bcix етапах виробництва та ре^заци. GC випустив новi вказiвки для полегшення вiдстеження харчових продукив на територiях всiх держав-членiв. Цьому передувало прийняття Загального Закону щодо продуктiв, який набув чинностi 1 ачня 2005 року [4, 5]. Основш вимоги Закону включають:
• вщстеження продукив харчування;
• вилучення небезпечних продовольчих продуктiв з ринку;
• обов'язки оператора;
• вимоги щодо iмпорту й експорту.
Свропейська Система Швидкого Реагування за Харчовою продукцieю та Кормах (СШРХК) була заснована з метою забезпечення контрольних оргашв ефективним iнструментом для обмiну iнформацieю щодо заходiв гарантування безпеки продукив харчування. Юридичною основою СШРХК е Постанова GC 178/2002 [6].
Метою роботи було обгрунтувати значення безпечностi харчових продуктiв, вiдстеження у харчовому ланцюгу та застосування системи швидкого реагування з метою забезпечення обмiну шформащею щодо заходiв гарантування безпеки харчових продукив.
Результати дослвджень. Питання безпеки продуктiв харчування набуло бшьшо1 важливостi в мiжнароднiй торгiвлi за останнi десять рокiв. Угоди, досягнув пiд час Уругвайського раунду багатостороншх переговорiв щодо торгiвлi та заснування Свiтовоï органiзацiï торгiвлi (СОТ), вперше привели до появи загальних торговельних правил щодо сiльськогосподарськоï та харчовоï продукцiï. Включення мiжнародних стандарив на харчову продукцiю до Угоди СОТ з Саштарних та ф^осаштарних заходiв та до Угоди з Техшчних бар'ерiв у торгiвлi забезпечило рiвнi правила гри для краш, що займаються торгiвлею сiльськогосподарською та харчовою продукщею.
Контроль за продуктами харчування - це обов'язкова регулятивна дiя, що здшснюеться в процес забезпечення виконання законiв та шших нормативних актiв щодо продуктiв харчування державними або мюцевими органами влади з метою захисту прав споживачiв.
Аналiз ризику в критичних контрольних точках (ККТ) згщно застосування системи НАССР - це найбшьш прийнятна система менеджменту безпеки харчових продукив. Вона повинна включати: належну виробничу практику (GMP), належну практику з ппени (GHP), належну сiльськогосподарську практику (GAP), як були розробленi та рекомендоваш САС (Codex Alimentarius Commission). Нащональний стандарт ДСТУ 41612003 [7] передбачае, що вище керiвництво вiдповiдае за доведення до вах рiвнiв пiдприемства важливостi виконання законодавчих i нормативних вимог до безпечност харчових продуктiв, вiдповiдних вимог споживачiв та за результатами системи НАССР в цшому.
Вщстеження у харчовому ланцюгу - це частина ефективно! системи, що забезпечуе надання шформаци про всi етапи виробництва та розповсюдження для будь-яких продукпв харчування. Системи вiдстежування становлять штерес для споживачiв як частина систем, що:
• гарантують безпеку харчових продуктiв через ефективну систему повернення виробу у випадку крайньо! необхщностц
• дозволяють легко уникнути певних харчових продукив i харчових компонент, що проявляються алергiчними реакцiями, надмiрною чутливiстю по вiдношенню до продукив, чи вибором здорового способу життя;
• дозволяють зробити реальний вибiр мiж продуктами харчування, виготовленими рiзними способами.
Системи вiдстеження сприймаються споживачами як таю, що мають посилити контроль над ланцюгом харчування, який мае постачати безпечшшу продукцiю, а також, можливо, i продукти вищо! якостi.
Системи вiдстеження становлять штерес для уряду як частина систем,
яю:
• захищають здоров'я споживача шляхом вилучення продуктiв харчування з продажу;
• допомагають запобiгти шахрайству, коли аналiз автентичност не може бути використаний (наприклад: вiд птицi, яка вiльно утримуеться, органiчнi продукти харчування);
• контролюють транскордоннi хвороби (особливо небезпечнi в уах вiдношеннях хвороби стратегiчного значення);
• роблять можливим здiйснювати контроль над здоров'ям людей i тварин у непередбачуваних випадках (наприклад, зараження землi або сировини);
• здшснювати монiторинг поголiв'я тварин для субсидшних позовiв.
У той час як первинна роль вщстеження - захистити здоров'я, полегшуючи швидке вилучення виробiв з продажу, системи вiдстеження все бшьше розвиваються , щоб доставляти обов'язкову шформацш про вироби через ланцюг продукив харчування i також забезпечувати пiдтримку для визначення скарги вщносно походження продукту.
Системи вщстежування е частиною систем, якi дають можливють промисловостi:
• дотримуватись чинного законодавства щодо якостi та безпечност харчових продуктiв;
• бути здатною здшснити швидкi ди, щоб зняти продукти з продажу та захистити репутацш бренду (через неяюсшсть або невiдповiднiсть стандартам безпеки продукив харчування);
• мiнiмiзувати розмiр будь-якого вилучення ^ отже втрати, понесеш в отриманнi, розподiлi або вщновленш, уже переданих у продаж;
• дiагностувати проблеми у виробництвi та передати вщповщальшсть, де це доречно;
• утворити щентичшсть консервованого джерела генетично немодифжовано! со! та шших компонентiв;
• мiнiмiзувати поширення будь-яко! шфекцшно! хвороби серед домашньо! худоби;
• захистити ланцюг продукив харчування вiд впливу хвороби тварини;
• застрахувати м'ясо i м'яснi продукти та зберiгати конфщенцшшсть ринку та споживача;
• виготовляти на ринку диференцшоваш продукти, виходячи iз умов !х виробництва.
Виконання/модернiзацiя систем вiдстеження в рамках промисловост може вiдбутися зi змiнами у системах керування виробничим процесом. Клiенти можуть вимагати поставки товарiв у склади, якi працюють зi стандартними штриховими кодами i т. д., що призводить до вимагання закупiвлi обладнання для друкування i читання штрихового коду. Вщстеження можна також розглянути як непрямий результат збшьшення ефективностi у плануванш ресурсу пiдприемства та ефективнiй вщповвд споживача.
Процес вiдстеження складаеться з рiзновиду трьох основних пщ-процеав:
- унiкальна iдентифiкацiя та маркування уах харчових продуктiв за походженням;
- збирання даних, запис i керування ланками упродовж ди усього ланцюга постачання таким чином, що будь-яка необхщна шформащя може бути за потреби вщновлена швидко i у повному складi (наприклад, сканування штрих-кодом та електронний обмш iнформацiею);
- комушкативне попередне вiдстеження потоку шформаци вздовж ланцюга постачання для сприяння точному i швидкому вилученню i замiнi продукци.
Системи на основi паперово! документаци все ще широко використовуються для систем вщстеження як у великих, так i в малих тдприемствах, та навiть в межах систем, що працюють упродовж вае! ланки виробництва харчово! продукци.
Згiдно з Законом щодо Продукив Харчування в СС, iмпортери i експортери не повиннi надавати шформацш щодо вiдстеження виробника. Вiдстеження може лише бути потрiбним вiд кордону СС, i таким чином, згщно з законом, необхiдно вказувати тшьки прямого постачальника iмпортера, який знаходиться в СС. Тепершнш стан ринку такий, що необхщно мати угоду, де вказано покупця i продавця, а прийняття товару залежатиме вщ аналiзу якостi в пунктi доставки. Такий рiвень вiдстеження задовольнив би вимоги Основного Закону Продукци СС. Постачальники, що торгують у межах роздрiбних ланок, зобов'язанi, якщо виникне така потреба, демонструвати вщстеження назад до окремого фермера, навт якщо вш знаходиться поза межами СС.
Стаття 50 Постанови СС 178/2002 встановлюе систему швидкого реагування з харчово! продукци та кормiв як мережу, в якш задiянi держави-члени СС, Комiсiя i Свропейський орган з питань безпеки харчово! продукци. У тому раз^ якщо член мережi мае будь-яку шформацш, що стосуеться шнування серйозного прямого або непрямого ризику для здоров'я споживача, який
виникае внаслщок використання харчово1 продукци та кормiв, ця шформащя повинна негайно бути повщомлена Комюи в рамках системи швидкого реагування. Комiсiя повинна негайно передати цю iнформацiю усiм учасникам мережа
З метою допомоги членам мереж^ iнформацiя класифiкуеться пiд двома рiзними заголовками: попереджувальнi нотифжаци та шформацшш нотифжаци.
Попереджувальнi нотифжаци вщправляються, коли харчова продукцiя, використання яко! пов'язано з ризиком, вже потрапила на ринок i коли необхщно вжити невiдкладних заходiв. Попередження шщшються кра!ною-членом, яка виявила проблему та шщшвала вживання вiдповiдних заходiв, таких як вилучення/вiдкликання. Метою нотифжаци е надання усiм учасникам мережi шформаци, за допомогою яко! можна перевiрити, чи е зазначена продукщя на 1хньому власному ринку, що надасть !м можливiсть вжити необхщних заходiв.
Продукти, якi пiдлягають попереджувальнш нотифжацп, вiдкликаються, або перебувають у процеа, щоб бути вiдкликаними з ринку. Держави-члени £С мають сво! власнi механiзми, щоб виконати таю ди, включаючи, якщо необхiдно, забезпечення детальною шформащею засоби масово1 шформаци.
На рисунку 1 представлено попереджувальш нотифжаци згiдно з категорiею продукту на мiжнародному ринку за рiчним звiтом з функцiонування Системи Швидкого Реагування з Харчово1 продукцп та Кормiв (СШРХК).
18
56
19
33
103
36
49
□ Горки □ Супи □ Мясш
] Фрукти □ Жири 1 олн □ Риба
] Крупи 1 зернов1 □ Год1вля тварни □ Молочн1
□ Специ
□ Мед
□ !нш1
Рис. 1. Попереджувальн1 нотнфнкацп зг1дно категорй' продукту (2010 р.)
Найбшьшу частку попереджувальних нотифжацш становили: риба -168, м'ясш продукти - 123 та специ - 103, а найменшу - мед - 18, горiхи - 19, крупи, продукти переробки зерна - 30.
1нформацшш нотифшаци стосуються харчово! продукци та кормiв, використання яких пов'язано iз ризиком, але по вiдношенню до яких iншi учасники мережi не повинш вживати невiдкладних заходiв, тому що продукцiя не потрапила на !хш ринки. Цi нотифжаци головним чином стосуються партш харчово! продукци та кормiв, якi було обстежено та визнано такими, що не вщповщають стандартам на зовшшшх кордонах £С.
Продукти, якi пiдлягають шформацшнш нотифiкацi!, не поставляють на ринок або вживаються всi необхiднi заходи.
На рисунку 2 представлено шформащйш нотифжаци згiдно з категорieю продукту на мiжнародному ринку за рiчним звiтом з функцiонування Системи Швидкого Реагування по Харчовiй продукцi! та Кормах (СШРХК).
50
24
56
32
Супи 25 8
□ Гор1хи
□ М'ясш
□ Пакувальш матер1али для харчових продукт1в
□ Спецн
□ Фрукти
□ Жири 1 олн
□ Риба ■ Мед
□ Год1вля тварин
□ !нш1
Рис. 2 - 1нформацшш нотнфнкацп зг1дно з категор1ею продукту (2010р.)
Найбiльшу частку шформацшних нотифiкацiй становили: горiхи - 759, фрукти - 168, риба - 168, специ - 125, а найменшу - м'ясш продукти - 8,
продукти для годiвлi тварин - 24, пакувальш матерiали для харчових продукив - 25.
На рисунку 3 представлено попереджувальш нотифжаци згiдно з визначеним ризиком за рiчним звiтом з функщонування Системи Швидкого Реагування з Харчово! продукцп та Кормiв (СШРХК).
Необхiдно вiдмiтити, що найбiльша частка попереджувальних нотифiкацiй становила: за хiмiчним забрудненням (273), мiкробiологiчним забрудненням (214), найменша - за важкими металами (14), стороннiми домiшками (19), за ураженням паразитами (26).
19
26
14
273
214
44
-45-
-20-
□ Домишки □ Заражения паразитами □ Важкч метали
□ Залишки вет. i мед. препарат. □ Мiкробiологiчие забрудиеиия □ ¡ими не визиачеиi
□ !иш1 □ Мiкотоксиии □ Хiмiчие забрудиеии
Рис. 3 - Попереджувальш иотифжаци згвдно з визначеним ризиком (2010 р.)
Висиовки. Безпечшсть харчових продуктiв пов'язана з наявшстю небезпечних чинникiв у харчових продуктах на момент споживання. Оскшьки небезпечний чинник харчового продукту може з'явитися на будь-якш ланщ харчового ланцюга, адекватне керування в усьому харчовому ланцюгу е суттево важливим. Вiдстеження та iнформування в усьому харчовому ланцюгу е основою для забезпечення щентифжаци та належного керування вЫма вiдповiдними небезпечними чинниками харчового продукту на кожнш ланщ в межах харчового ланцюга.
Лггература
1. Закон Укра!ни «Про безпечнiсть та якiсть харчових продукив» №771/97 ВР (23.12.97 р.) та № 191-У вщ 24.10.2002 р. ( В редакщ! Закону № 2809- IV вщ 06.09.2005 р. та № 1778-У1.
2. НАССР: aHanÍ3 небезпечних чинниюв та критичш точки контролю у виробництвi харчових продукив i продовольчо! сировини. Навчально-методичний посiбник. - Кшв: ДП «УкрНДНЦ», 2005. - 70 с.
3. ДСТУ ISO 22000:2007 Системи управлшня безпечшстю харчових продуктiв. Вимоги до будь-яких оргашзацш харчового ланцюга (ISO 22000:2005, IDT). - Кшв: Держспоживстандарт Украши, 2007. - 30 с.
4. Директива 2001/95/СС Свропейського Парламенту та Ради щодо загально! безпеки продукци. - 12 с.
5. ДСТУ ISO 22005:2009 Простежувашсть у кормових та харчових ланцюгах. Загальш принципи та основнi вимоги щодо розроблення та запровадження системи (ISO 22005:2007, IDT). - Кшв: Держспоживстандарт Украши, 2010. - 6 с.
6. Постанова £С 178/2002 Встановлення загальних принципiв i вимог харчового Законодавства, створених Свропейською Владою Безпеки харчових продуктiв i встановлення принцитв з питань нешкiдливостi харчових продукив.
7. ДСТУ 4161-2003 системи управлшня безпечшстю харчових продукив. Вимоги. - Кшв: Держспоживстандарт Украши, 2003. - 13 с.
Summary
Bogatko N.M., Salata V.Z., Semaniuk V.I., Vlasenko V.V., Murza I. G.
SAFETY OF FOOD PRODUCTS, WATCHING IN FOOD CHAIN AND ADMINISTRATION SYSTEM OF FAST REACTION
Safety of food products bind with the presence of dangerous factors in food products in the moment of consumption. As a dangerous factor of food product can come on any link of food chain, adequate management in all chain is substantially important. Watching and informing in all food chain is the basic for identification
and proper management of all suitable dangerous factors offood products on each chain withing the limits of food chain.
Key words: food products, safety, quality, control, system HACCP, food chain, system of fast reactions (RASFF), warning notifications, information notifications.
Стаття надшшла до редакцИ 18.04.2011
