CC BY
25
Подальшi дослщження будуть розширенi на iншi сакральш об'екги польсько-украшського прикордоння. Це важливо в аспект задокуменгування актуального стану юнуючих сакральних пам'ягок, вiдгворення здевасгованих i неiснуючих церков задля збереження культурно! спадщини у ландшафгi.
Л1тература
1. Кармазин-Каковський Н. Архiгекгура бойювсько! церкви / Н. Кармазин-Каковсь-кий. - Новий Йорк, Фшаделы^я, 1987. - 200 с.
2. Слшченко Н. Проблема збереження дерев'яних храмiв в Укра1ш / Н. Слшченко, I. Мо-гитич // Вюник Укрзахiдпроекгресгаврацiя. - 2005. - № 15.
3. Слободян В. Церкви Укра!ни. Перемиська eпархiя / В. Слободян. - Львiв : Вид-во "Свiг", 1998. - 863 с.
4. Щербагавський В. Церкви на Бойгавщиш / В. Щербакiвський // Лггопис Бойювщи-ни. - 1970. - № 3-4. - C. 14-29.
5. Apokryf Ruski. Otwarte Ukrainskie Zasoby Naukowe / Ruski Apokryf. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.apokryfruski.org/.
6. Bell J.A. 3ds max 6. Skuteczne rozwi^zania / J.A. Bell. - Warszawa : Wyd-wo Helion. -2004. - 126 p.
7. Berndt E., Carlos J. Cultural heritage in the mature era of computer graphics / E. Berndt, J. Carlos // IEEE Computer Graphics and Applications. - 2000. - № 20(1). - C. 36-37.
8. Koutsoudis A. On 3D reconstruction of the old city of Xanthi. A minimum budget approach to virtual touring based on photogrammetry / A. Koutsoudis, F. Arnaoutoglou, C. Chamzas // Journal of Cultural Heritage. - 2007. - № 8. - C. 26-31.
9. Kozak H. Three-dimension modeling in reconstruction of old wooden church in Ukraine / H. Kozak, A. St?pien, I. Kozak // Kultura i Historia. - 2012. - № 21.
10. Lu D. Digital preservation of heritages: technologies and applications / D. Lu, Y. Pan. -Hangzhou : Zhejiang University Press. - 2009.
11. Myczkowski Z. Ochrona zabytkow kulturowych / Z. Myczkowski // Monografie Bi-eszczadzkie. - Nowy S^cz. - 2001. - T. 13.
12. Shashi M. Use of photogrammetry in 3D modeling and visualization of buildings / M. Shashi, K. Jain // ARPN Journal of Engineering and Applied Sciences. - 2007. - № 2(2). - C. 37-40.
13. St^pien A. Trojwymiarowa rekonstrukcja obiektu architektoniczno - krajobrazowego - na przykladzie nieistniej^cej cerkwi w Beniowej (Bieszczady Zachodnie) / A. St^pien, I. Kozak, H. Kozak // Roczniki Bieszczadzkie. - 2011. - T. 19. - C. 378-387.
Козак Г.Г., Козак И.И., Стемпень А. Пример трехмерной реконструкции украинских церквей и окружающего их ландшафта на Польсько-Украинском пограничьи
Представлены разные способы трёхмерной реконструкции архитектурного ландшафта на примере несуществующей церкви в селе Бенёвa и существующей в селе Погелич. Показаны особенности церквей как объектов трёхмерной реконструкции в соединении с элементами окружающего ландшафта. Описанные элементы 3D визуализации послужили основой в создании краткого фильма.
Ключевые слова: деревянная церковь, трёхмерная реконструкция, культурный. ландшафт.
Kozak H.H., Kozak I.I., Stgpien A.M. An example of three-dimensional reconstruction of Ukrainian churches and their surrounding landscape on the Polish-Ukrainian border
The different methods of three-dimensional reconstruction of the architectural landscape for example of non-existent church in the Beniova village and existing one in the Potelych village are presented. The features of the churches as a objects of three-dimensional reconstruction, combined with elements of the landscape. Elements of 3D visualization are described. They served as the basis to create a short 3D film.
Keywords: wooden church, three-dimensional reconstruction, cultural landscape.
УДК 712.2:159.937.51 Проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук; магiстрант М.С. Мавко - НУ бюресурав i природокористування УкраОни, м. КиОв
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ КОЛОРИТУ ЛАНДШАФТУ
Наведено аналiз методичних пiдходiв до оцшювання колориту ландшафту та результати дослщжень колориту парково! територи, запропоновано шляхи полш-шення колористичного середовища парку вщповщно до його функцiонального приз-начення.
Ключовг слова: колорит ландшафту, методичш шдходи, парк, носи кольору, функцюнальне призначення.
Кол1р вдаграе дуже важливу роль у сприйнятп та формуванш будь-якого предметно-просторового середовища, шд час споглядання вш здатний здшснювати вплив на ф1зюлопчний стан людини, !! настш, емоци тощо. Для цшеспрямованого використання д1! кольору в ландшафт необхвдно волод1ти знаннями колористики та психологи кольору, поеднуючи !х, можна створю-вати ландшафти, яю б здшснювали певний вплив на людину. Такий шдхщ до кольору дае змогу застосовувати колористику для формування комфортного середовища залежно вщ щейного навантаження садово-паркового об'екта, його функцюнального призначення, стилютичних та шших особливостей.
Колоритом називають загальний характер забарвлення предмета або простору, що виникае внаслщок спшьно! д1! вс1х кол1рних компоненпв ком-позицп шд час сприйняття людиною. Колорит е системою кольор1в, яка характеризуется цЫсшстю, едшстю та формуе сумарне враження вщ вс1х кольор1в, яю створюють композищю [3]. Вш може бути пщпорядкований провщному кольору, побудований на основ! нюансних або контрастних поеднань кольор1в. За допомогою колориту можна надати середовищу певно-го настрою - спокшного, радюного, тривожного чи сумного [1].
Питаннями впливу кольору на людину почали щкавились ще в Старо-давнш Греци, наприклад Демокргг висловлював сво! спостереження з цього приводу ще у 450 р. до н.е. У XVII ст. штерес до кольору значно зрю, що було зумовлено дослщженнями Ньютона, однак колоритом ландшафту дослщники почали щкавитись значно шзшше, що зумовило фрагментаршсть даних з цього питання на сучасному етат. Кол1р дослщжують в р1зних аспектах: ф1зи-ка вивчае кол1р як оптичне явище; в психологи увага зосереджуеться на вплив1 кольор1в на психоемоцшний стан людини; архггектори та дизайнери штер'еру розглядають кол1р як зас1б формування предметно-просторового середовища буд1вель та примщень; в живопиа кол1р розглядають, як основний зааб зоб-раження та важливий компонент шд час побудови композици. У ландшафтному дизайн кол1р, поряд з формою, вдаграе чи не найголовшшу роль у формуванш просторового середовища та композицп садово-паркового об'екта.
Метою наших дослщжень е виявлення 1 систематизащя теоретичних напрацювань з питань колористики ландшафту та методичних пщход1в до оцшювання колориту природного середовища, а також оцшювання колориту парку Нацюнального техшчного ушверситету Укра!ни (НТУУ) "КШ".
Об'екти та методика дослщжень. Об'ектом дослiдження е методичнi пiдходи до оцiнювання колориту ландшафту. В ходi роботи були опрацьоваш лiтературнi джерела, iконографiчнi та фотографiчнi матерiали, якi мають без-посереднiй або опосередкований стосунок до тематики. Для дослщження колориту паркового середовища було обрано парк НТУУ "КШ". Оцiнювання колориту парку проведено за сформованою нами методикою [5], яка полягае в аналiзi колориту основних видових точок (мюць рекреаци) садово-паркового об'екта (на основi фотографiчних матерiалiв) та !х комп'ютернiй обробцi за допомогою програми "GIMP Image Manipulation Program" (операщя шдекса-цiя кольорiв) i, отже, визначенш переважаючих кольорiв, якi формують колорит видово1 точки. Внаслщок зведення отриманих даних по видових точках, можна отримати основш кольори та 1х вiдтiнки, якi формують колорит садово-паркового об'екта загалом.
Результати дослщжень. Науковий тдхщ до колористики, як науки, сформувався в XVII ст., з того часу вона проникла в рiзноманiтнi сфери науки, що зумовлено ii важливiстю. Основнi теоретичш положення колористики в мистещв та арxiтектурi розробили такi вчеш, як С. Алексеев [3], Ж.Ф. Ланкло, Ф. i М. Кле, А.В. Ефимов [7], Г.И. Панксенов [8], у сферi психологи кольору працювали Б.А. Базима [4], Г. Фрилинг [9]. Окремi аспекти колористики в природному середовищi зачшали в сво1х роботах такi вчеш, як: Ж.Ф. Ланкло, Ф. i М. Кле [7], Г.И. Панксенов [8], С.И. Абишева [1], Е.Н. Авадяева [2], Д.1. Георгберщзе [6].
Внаслщок аналiзу лiтературниx джерел щодо методiв оцiнювання колориту ландшафту виявлено, що найбшьш детально методи та послщовнють ана-лiзу колориту ландшафту описано французькими колористами Ж.Ф. Ланкло та Ф. i М. Кле [7], яю оцiнювали колорит мюького ландшафту - його архитектуру та оточення. Основним завданням наведено! методики е ощнювання природного ландшафту, який оточуе мiсто та добiр колористично! гами для архгтек-турних споруд мiста. Методика ощнки колориту середовища Ж.Ф. Ланкло включае в себе три фази: аналiз ландшафту, вiзуальний синтез та розробку "азбуки кольорiв", адаптовано! до мюцевостг Методика може бути використана в дослщжеш будь-якого середовища, дае змогу аналiзувати природнi ландшафти з незначним включенням арxiтектурниx об'ектiв i мiськиx ландшафтiв, в яких компоненти природи виявляються в оточеннi архгтектури.
Росiйський арxiтектор Г.1. Панксенов розробив методику комплексного проектування колористичного середовища мюта, яка складаеться з таких етатв: аналiз виxiдниx даних, ix синтез та узагальнення, формування творчо! концепци, розроблення проекту та його реалiзацiя [8]. Ця методика призначе-на для формування прибережних зон мют i також, спрямована на гармоншне поеднання арxiтектури мюта та його природного оточення.
Колорит парку та мюта мають значш вщмшносп, переважно, за раху-нок рiзницi у носiяx кольору, яю в просторовому середовищi, згiдно з класи-фiкацiею С.1. Абишево!, подшяють на постiйнi, умовно змiннi та мiнливi [1]. Вiдповiдно, в мюькому середовищi переважають постiйнi колiрнi носи (архь тектурнi споруди), а в парковому - мiнливi та умовно-змшш (насадження).
Специфжа просторового сприйняття кольору в ландшафтi полягае також у тому, що воно вщбуваеться при pyci спостерiгача. С.1. Абишева подiляе про-цес сприйняття просторово! композицп залежно вiд виду руху: при посту -пальному рус (при переходi з одного простору в шший) чи панорамному (при оглядi тiльки одного простору) [1].
Складнють оцiнювання колористичних особливостей ландшафту полягае у постшних змшах, що вiдбyваються упродовж дня, року та тривалшо-го часу. Сезонш змiни колориту ландшафту вивчала Е.Н. Авадяева, яка кла-сифiкyе колорит паркового простору вщповщно до сезонних змш рослин [2]. Згщно з зазначеною класифiкацiею, видiлено дев'ять сезонних фаз змши паркового колориту: у весняний, лггнш i осшнш час основу колориту становлять кольори листя, гшок, стовбyрiв, квiток i плодiв деревних рослин, а взимку -забарвлення гiлок i стовбyрiв.
Великий внесок в розвиток колористики ландшафту зроблений гру-зинський вчений Д.1. Георгберiдзе [6], який подшив деревш рослини за коло-ритнютю на такi групи: рослини тривало! колоритностi - привертають увагу сво!м колоритом кiлька разiв на рж, завдяки забарвленню рiзних частин рослини (листя, квггок, плодiв, кори); деревш декоративш рослини короткочас-но! колоритносп - рослини, в яких яскраво виражена колоритнють в певний визначений перюд року; декоративнi рослини довготривало! колоритностi, до яких належать декоративш форми строкато-листяних дерев i кyщiв, вiчнозе-ленi хвойнi та листяш рослини. Спираючись на характер структури крони, автор виокремив таю колористичш групи рослин: цшьно-колоритш (крона досить щшьна, завдяки розташуванню листя, плодiв, квiток дае насичений однотонний колоритний об'ем, з незначними просвиами) та роздшьно-коло-ритнi (крона ажурна або ж щшьна, але кытки i плоди значно вiддаленi один вщ одного, мiж ними е прогалини з листям). Виходячи iз специфжи рослин-ного матерiалy, колоритш композицп Д.1. Георгберiдзе подiляе на постшш та сезоннi. Останнi, своею чергою, подiляють на тi, що розраховаш на весняний та осшнш перюд. Тривалють колоритностi сезонних композицш невелика (23 мiсяцi), але вона характеризуемся значним впливом на зм^ загального колориту парку. Постшш композицп створюються з рослин з колоритним строкатим або однотонно забарвленим листям, колоритнють яких порiвняно тривала (близько 8 мюящв) або з вiчнозелених рослин, яю колоритнi впро-довж всього року [6].
Пщсумовуючи огляд дослiджень у питанш аналiзy колориту ландшафту, варто зазначити, що висвгтлеш методи оцшювання вирiзняються умовню-тю, сyб'ективнiстю та несистематизованютю, хоча е дуже важливими для практичних цшей ландшафтного дизайну. Тому доцшьним е дослiдження, спрямоваш на розробку методiв оцiнювання колористичних особливостей ландшафту.
Оцшювання колориту парку НТУУ "КШ" проводили за розробленою нами методикою [5], яка полягае в аналiзi колориту основних видових точок та видшенш основних кольорiв, яю формують колорит садово-паркового об'екта загалом. Отже, для дослiдження колориту було видшено 20 видових
точок (осередюв рекреацiï), проведено ïx фотообстеження в осшнш перiод (14.10.2012). На основi зведених даних аналiзу видових точок було отримано частки основних кольорiв, що формують колорит парку (рис.).
арий; 39,4 % mini кольори; 6,7 % жовто-коричневц 17,9% ■вщпнки зеленого; 36 %
Рис. Розподт Konbopîe в остньому Konopumî парку НТУУ "КП1"
Осшнш колорит парку сформований у зелено-жовто-коричневш кольоровш гам^ з переважанням теплих вщтшюв зеленого (36 %) та жовто-коричневих (17,9 %) кольорiв, також присутня досить велика частка Ырого кольору (39,4 %), що зумовлено забарвленням мощення та явищем повiтряноï перспективи, частка шших кольорiв - незначна (6,7 %). Основними ноЫями кольору е мiнливi (листопаднi деревнi рослини, ïx опале листя, газони) та постiйнi носiï кольору - мощення, малi арxiтектурнi форми.
Оскiльки парк знаходиться бшя навчальних корпусiв, за територiаль-ною ознакою його можна вщнести до паркiв ВНЗ, з чого випливае i основне призначення парку - налаштовувати на робочий лад пращвниюв та студенлв ушверситету, а також створювати сприятливе середовище для вiдпочинку вiдвiдувачiв.
Висновки. Шдсумовуючи огляд методичних пiдxодiв до ощнювання колориту природного середовища варто зазначити, що окремi питання вис-вгтлено в роботах вчениx-арxiтекторiв, iснують певш класифiкацiï носiïв кольору та рослинних композицш за колоритнiстю, але загалом матерiал пот-ребуе систематизацiï та вдосконалення.
Згiдно з результатами проведених дослщжень, встановлено, що осшнш колорит парку сформований у зелено-жовто-коричневш кольоровш гамь Переважання теплих вщтшюв кольорiв в осшньому колоритi парку створюе позитивну атмосферу, яка сприяе як робочим процесам (жовтий колiр), так i вщпочинку (зелений) за рахунок велико1' кiлькостi листяних дерев в паркових насадженнях. Негативним фактором е велика частка Ырого кольору, який мае гштючий вплив на вiдвiдувачiв. Для шдсилення функцiонального призначення парку, бшя прогулянкових маршру^в варто додати кольори, яю сприяють вiдпочинку (блакитний, синiй, фiолетовий), а вздовж транзитних дорiжок, якими зазвичай студенти i сшвробгтники унiверситету прямують до навчальних корпусiв, пропонуемо додати кольори, яю пiдвищують продуктившсть працi (червоний, оранжевий, жовтий). Полшшення колориту парку варто здiйснювати за рахунок мшливих колiрниx носив, а саме влаштуванням квгт-никового оформлення, створенням груп з декоративно-листяних дерев та ку-щiв з вщповщним забарвленням, влаштуванням малих арxiтектурниx форм рiзного функцiонального призначення.
