CC BY
16
Науковий вкник НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270918
Article received 20.11.2017 р. Article accepted 28.11.2017 р.
УДК 712.2:159.937.51
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
Eg] Correspondence author N. O. Oleksiichenko noolex@bigmir.net
Н. О. Олексшченко, Н. В. Гатальська, М. С. Мавко
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв, Украта
ВПЛИВ ОПТИЧНИХ ЧИННИК1В НА ПРОЦЕС СПРИЙНЯТТЯ КОЛОРИТУ ЛАНДШАФТУ
Проанаизовано та систематизовано наявш дослщження у сферi колористики природного середовища, зокрема мшливос-та колориту ландшафту. Висвгтлено результати посезонного ан^зу колориту парюв Киева за розробленими методиками оцшювання колориту ландшафту. Представлено iерархiчну структуру колоритоттрних компонент^ та чинникiв сприйняття колориту паркового ландшафту людиною, якi зумовлюють колорит паркових ландшафта, до яко! увiйшли оптичнi i ктма-тичш чинники, а також компоненти паркового ландшафту. На основi результатiв оцшювання колориту парюв, виявлено особливостi взаемозв'язюв мiж ними. Детально охарактеризовано групу оптичних чинникiв впливу на сприйняття кольору в природному середовища Виокремлено оптичнi явища, якi виникають тд час споглядання власне паркових пейзажiв та впливають на сприйняття !хнього колориту, а саме: явища хроматично! стереоскопи, iррадiацп кольору, оптичного змшу-вання кольорiв та повпряно! перспективи, ефекти Тiндаля i Пуркiнье, симультанний контраст, вiдблиск (блш). Описано, яке саме зазначеш явища впливають на колорит паркових пейзажiв, на прикладi паркiв Киева. Зокрема, зафiксовано типову змь ну кольорiв, характерну для повпряно! перспективи та встановлено меш, на яких вона вiдбуваеться для зеленого кольору насаджень. Також проведено спостереження за добовою змшою кольорiв ландшафту пiд впливом природного джерела свiтла.
Ключовi слова: колорит ландшафту; оптичш явища; сприйняття кольору; природне середовище; колiр; парк.
Вступ. Колiр е складним динамiчним явищем, що залежить вiд колiрно-свiтлових ефектiв (чиннишв) та просторового середовища, в якому вiн знаходиться, i яке визначае умови та особливосп його сприйняття (Matyushin, 1928). Такий пiдхiд до сприйняття кольору, на нашу думку, е найвдалшим для дослщження кольо-рiв у природному середовищi, осшльки в ньому немож-ливо вщокремити кольори вiд навколишнього оточен-ня. Вiдповiдно, колорит паркового ландшафту може бути визначено як сукупшсть колорипв паркових пейза-ж1в у певний пром1жок часу, який визначаеться власни-ми кольорами його компоненпв, а також низкою кольо-ротвiрних чинник1в. Колорит паркового ландшафту мае мiнливий характер та змiнюеться упродовж доби, року та тривалшого часу.
Архггектори дедалi частiше порушують питання що-до створення цiлiсного вiзуально комфортного колорис-тичного архiтектурно-природного середовища мкта. Слабкою ланкою на шляху втшення таких концепцiй е недостатня к1льк1сть дослвджень, спрямованих на вив-чення колориту об'ектiв ландшафтно! архгтектури (Oleksiichenko & Mavko, 2017). Важливим аспектом дослвдження колориту паркового ландшафту е особли-востi його сприйняття людиною, осшльки колорит оста-точно формуеться пiд час цього процесу, при цьому кольори сприймаються не iзольовано, а в !х кольоро-
метричних характеристиках, як змшюються (Alekse-ev, 1974; Hobhouse, 1985).
Мета дослщження - проанал!зувати особливосп впливу оптичних чиннишв на формування колориту паркового ландшафту на основ! систематизацп наявних теоретичних праць та результапв ощнювання паркового колориту в межах дослвдних об'екпв.
Дослвдження взаемовщносин м1ж елементами просторового середовища е складним, оск1льки вони впливають один на одного (Bakker, 2014). Як зазначае О.Н. Воронина (Voronina, 2007), найпостшшшою характеристикою кольору в природ! е його мшливкть. Складшсть систематизацп чинник1в, як формують колорит природного середовища або впливають на його сприйняття, полягае у !х взаемопереплетеносп (Stepa-nov, 1985). Деяк аспекти м1нливост1 кольору в природному середовищ1 висвгтлено у роботах М. Матюшина (Matyushin, 1928), И.О. Богово!-Каппер (Bohovaya-Kapper, 1959), М. Минарта (Minnaert, 1954), Н.Н. Степанова (Stepanov, 1985), С.И. Абишево! (Abysheva, 2009).
Матер1али та методи дослiдження. Об'ектами дос-лвджень е парки "Слава", "Феофашя" та Голоспвський парк !м. М. Рильського у Киев!. Оцшювання колориту парюв проводили за сформованою методикою, що полягае в анал1з1 колориту основних видових точок садово-паркового об'екта (на основ! фотограф1чних матерь
1нформащя про aBTopiB:
Олексшченко Нaдiя Олексaндрiвнa, д-р с.-г. наук, професор кафедри ландшафтно' архiтектури i садово-паркового будiвництва. Email: noolex@bigmir.net
Гатальська Нaдiя BiKTopiBHa, канд. с.-г. наук, доцент кафедри ландшафтно' архгтектури i садово-паркового будiвництва. Email: gatalska@ukr.net
Мавко Мар'яна Степашвна, астрант кафедри ландшафтно' архгтектури i садово-паркового будгвництва. Email: marianna.kotsan@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Олексшченко Н. О., Гатальська Н. В., Мавко М. С. Вплив оптичних чиннитв на процес сприйняття колориту ландшафту. Науковий вкник НЛТУ Укра'ни. 2017. Вип. 27(9). С. 86-91.
Citation APA: Oleksiichenko, N. O., Gatalska, N. V., & Mavko, M. S. (2017). Optical Factors Influence on Landscape Colouring Perception. Scientific Bulletin of UNFU, 27(9), 86-91. https://doi.org/10.15421/40270918
алiв) та визначенш панiвних кольорiв, яш формують колорит парку загалом (Gatalska & Mavko, 2012; Oleksiic-henko et al. 2013, 2015, 2017). Опрацювання фотографiй здiйснювали за допомогою графiчного редактора "GIMP Image Manipulation Program". Вщпнки кольорiв визна-чали за iндексованими та орипнальними фотознiмками, вiдповiдно до адитивно! колiрноl моделi RGB (Red, Green, Blue).
У межах цього дослвдження увагу зосереджено на визначенш оптичних кольоротвiрних чинник1в ландшафту, пов'язаних iз парковим середовищем, як об'ектом сприйняття, що зумовлюе об'eктно-орieнтований характер дослiдження.
Результата дослщження та ix обговорення. На ос-новi лiтературного аналiзу та за результатами власних спостережень (Gatalska & Mavko, 2012; Oleksiichenko et al., 2013, 2016) запропоновано класифшацш чинник1в та компоненпв, як1 зумовлюють колорит паркового ландшафту. Вщповщно, сукупнiсть кольоротвiрних компоненпв паркового середовища та чинник1в впливу на сприйняття людиною ландшафту умовно подшено на три основнi групи: до кольоротвiрних компонентiв вiдносять компоненти паркового ландшафту, а до чиннишв впливу на сприйняття - оптичнг та кл1матичн1.
Оптичш чинники, зумовленi фiзiологiею оптично! системи ока людини, що визначае кут зору (вертикаль-ний та горизонтальний), максимальну вiдстань розшз-навання кольорiв (яка становить 2000 м за ясно! погоди (Panksenov, 1988), явища лшшно! перспективи тощо. Другим чинником впливу на сприйняття колориту пейзажу визначено ктматичш особливосп - макрокль мат регiону, погоднi умови та освилення пiд час сприйняття. Власш кольори компонентiв паркового ландшафту (насадження, рельеф, будiвлi, МАФ, во-дойми та iн.) безпосередньо формують парковий колорит. Вщповвдно, оптичш та ктматичш чинники можуть бути визначеш як об'ективно зумовленi бюлопчною природою об'екта (паркового ландшафту) та суб'екта сприйняття (людини), не можуть бути змшеш, лише врахованi, а кольоротвiрнi компоненти паркового ландшафту формуються пiд час проектування та визначае проектувальник.
Важливим аспектом дослiдження колориту паркового ландшафту е формування iерархiчноl структури кольоротвiрних компонентiв i чинник1в та визначення взаемозв'язк1в мiж ними (рис. 1). Вiдповiдно, визна-чальними е компоненти паркового ландшафту, а оптич-m i клiматичнi чинники впливають на !х сприйняття та !х можна розглядати як специфiчнi "фшьтри".
Рис. 1. 1ерарычна структура колоритоттрних компонента та чинникв сприйняття колориту паркового ландшафту
1з вцдiлених груп чинник1в, у межах цього досль дження увагу зосереджено на аналiзi оптичних чиннишв. Серед них обрано лише тi, як1 виникають пiд час сприйняття паркових пейзаж1в чи загалом природного середовища, а не ва особливостi процесу сприйняття людини. Зокрема, не брали до уваги дефекти колiрного зору, а лише споглядання кольору за нормального ко-лiрного зору. О^м цього, не враховували психолопчш властивостi процесу сприйняття, естетичнi вподобання спостерiгачiв i т. iн.
На основш узагальнення наявно! теоретично! бази щодо особливостей сприйняття людиною середовища та власних дослщжень виокремлено низку оптичних чиннишв: явище хроматичног стереоскопа, яке взаемо-пов'язане з вщстанню сприйняття та формою елементiв композицп; явище повтряног перспективи, що зале-жить вiд вiдстанi мiж об'ектом та суб'ектом сприйняття, а також стану повиря (вологостi, складу тощо); ефект Т1ндаля - визначаеться станом повиря, а надто наявшс-тю смогу та туману; явище 1ррад1аци кольору, яке зу-мовлене фоном та формою елеменпв композицп; си-мультанний контраст - залежить ввд кольору фону, компонентiв композицп та !х фактури; явище оптично-го змшування кольоргв проявляеться за умов значно! вiдстанi мiж об'ектом та суб'ектом спостереження або пiд час руху спостерiгача i залежить ввд фактури компо-нентiв пейзажу, а також штенсивносп освiтлення; вгд-блиск або бл1к перебувае у залежносп iз iнтенсивнiстю освiтлення, фактурою компоненпв пейзажу; ефект Пурктье визначаеться особливостями освилення, зок-рема часом доби. Отже, важливими е взаемозв'язки оп-тичних чинник1в сприйняття середовища загалом та кольору зокрема, а також з iншими групами чиннишв, осшльки вони можуть проявлятись за рiзних умов. От-же, у ландшафтного архпектора на них немае можли-востi впливу, проте пiд час формування колориту !х варто враховувати, оск1льки в ходi проведених дослi-джень виявлено !х вплив на колорит паркового середо-вища.
Вiдтак у ходi проведения натурного обстеження дослiдних об'екпв виявлено так1 оптичнi чинники: бль ки, оптичне змiшування кольорiв, явище хроматично! стереоскопп, явище повиряно! перспективи, ефект Пуршнье.
Залежно вiд положення спостерiгача у просторi колорит об'екпв ландшафту може значно змiнювати свою актившсть, у цьому проявляеться дiя повиряно! перспективи. Зi збiльшенням дистанцп спостереження, актившсть колористичного забарвлення знижуеться i кольори набувають холодних вiдтiнкiв, зi зменшенням дистанцп активнiсть зростае i кольори набувають теп-лих вiдтiнкiв (Abysheva, 2009). За дослвдженнями (Тге-МЬ, 2006), зелений колiр поступово зменшуе свою на-сиченiсть, переходячи на вщстанях 200 та 500 м посль довно у синьо-зелений, синш та синьо-фiолетовий. Важливим чинником, який зумовлюе особливостi дИ повиряно! перспективи, е волопсть повiтря, шдвищен-ня яко! сприяе зменшенню насиченостi кольорiв.
Вiдповiдно, для виявлення впливу повпряно! перспективи на колорит запозичених пейзаж1в у межах дослiдних об'екпв проведено фотообстеження територп парку "Слава". Волопсть повиря, на момент спостереження (29 серпня, 9:30), становила 77 % (ввдповщно до даних Укра!нського гiдрометеорологiчного центру).
На пiдставi ан^зу фотознiмку з панорамою, яка вщкриваеться з оглядового майданчика парку "Слава" (бiля Меморiалу жертв Голодомору), встановлено меж1 виду, який вiдкриваеться (рис. 2) - крайньою правою точкою е ТЕЦ-6, яка розташована на вiдстанi 13 км вщ точки спостереження, лiворуч на фото видiляються хмарочоси, як1 розташоваш на початку пр. Ватутiна (7 км вщ точки огляду). Спостертаеться змiна зеленого кольору пiд дiею явища повиряно! перспективи (див. рис. 2) iз жовто-зеленого (#888Ь4 а) ввдпнку (точка 1) на вщсташ близько 250 м (рис. 3) на аро-зелений (#9Ьа090) вiдтiнок (точка 2) на вщсташ близько 1,5 км, на позначщ близько 3 км (точка 3) насадження набули аро-зеленого кольору змпценого в 61 к блакитного спек-
тру (#9ЬасЬ3), на вiддалi 6 км вiд точки спостереження (4) зафжсовано синьо-зелений ввдпнок (#81а1Ье), точка 5 - люи та поля за межами Киева, на вщсташ 13-14 км вщ мiсця спостереження, набувають синьо-фiолетового ввдпнку (#Ь2с8е6). Отже, зафiксовано типову змiну кольорiв, характерну для повиряно! перспективи (шль-к1сть блакитного зростае в мiру вiддалення), встановлено меж1 на яких вона вiдбуваеться для зеленого кольору насаджень (починаючи з вiддалi 1,5 км). Щодо змши насиченостi кольору, то вона не мае такого лшшного характеру, як очжувалось. Можемо пов'язати це iз зап-ненням насаджень у певних мкцях та ясною погодою у день спостереження.
Рис. 2. Вид на Лшобережну частину Киева з парку "Слава": а) меж! виду, який в^риваеться, на карга; б)_хмарочоси на початку пр. Ватутша (вид iз супутниково! зйомки); в) шдексоване фото з точками затрш (29 серпня 2017 р.)* Кольоровий варiант статтi, будь ласка, дивiться в електронному примiрнику за адресою: // https://doi.org/10.15421/40270918
Рис. 3. Координати вщпнюв на колiрному колi: а) жовто-зелений вiдriнок (точка 1); б) аро-зелений котр змщений у бiк блакитного спектра (точка 3)
Залежно вш вiдстанi сприйняття кольору в ландшафт також проявляеться явище хроматично! стере-оскопп або так званий ефект виступання i вшступання кольорiв, який грунтуеться на тому, що зблизька колiр предмета розрiзняеться найкраще, а за мiрою вщдален-ня вiн втрачае насиченiсть (ТгеМЬ, 2006), що частково пiдтвердилось i нашими дослiдженнями. У сприйняттi просторових властивостей кольорiв проявляються так1 закономiрностi: усi свiтлi тони на чорному тлi виступа-ють вперед вщповшно до ступеня свiтлостi. На бшому тлi враження - зворотне: свгт тони залишаються на рiвнi бшого фону, а темнi поступово вшступають вглиб. Теплi кольори виступають вперед, а холодш - вшступа-ють вглиб (Abysheva, 2009).
Пiсля дощу особливого рiзноманiття всьому ландшафту надають блiки (вiдблиски) - мокре листя у кронах дерев "розкидае" навколо свiтловi плями, проте цей весь блиск можна спостерпати лише з боку джерела свила (сонця) та якщо його промеш падають пiд вш-носно малим кутом (МштеА:, 1954). У ходi дослвджень спостерiгали блiки пiсля дощу та за умов яскравого ос-вiтлення, як1 внесли частку бшого кольору до колориту парку. Наприклад, у парку "Слава", вони ютотно впли-нули на частку бшого кольору в колорит парку (18,823,9 % у безснiжнi перюди). Окрiм цього, М. Минарт (МшшеП, 1954) зазначае, що колiр яскраво освилених предметiв прямуе до бшого, що теж тдтверджено результатами нашого дослвдження. Часто небо та свило-сiре мощення (особливо в лггаш перiод), а також вш-блиски (блiки) набувають бiлого кольору. Щею законо-мiрнiстю й пояснюють значну частку бiлого кольору в колорит парков, який у безсшжт перiоди може переви-щувати 20 % (рис. 4).
Рис. 4. Частка бшого кольору у колорит парку "Феофатя" (осшь)
Вплив на сприйняття кольору мае час доби та пов'язаний з ним ефект Пуршнье, зокрема за даними Minnaert (1954) кольори набувають м'яких вщтншв з настанням вечора. Вщповщно, для спостереження за добовими змшами колориту ландшафту проведено фо-тообстеження паркових пейзаж1в трич1 за день (о 9-й годит ранку, в обш - близько 14.00, ввечер1 - близько 18.00) (рис. 5). Для Киева, на дату спостереження (31.08.2017), схвд та захш сонця вшбувався о 6:11 та о 19:44. У ход1 дослвджень виявлено, що ввечер1 сонячне свило забарвлене у теплий помаранчевий кол1р i надае освиленим насадженням помаранчевого вiдтiнку (#e9c779), на вiдмiну вiд зеленого кольору вранщ (#8b9677) та жовто-зеленого в обшню пору (#d1cb86).
Рис. 5. Змши колориту ландшафту впродовж дня (Голосшсь-кий парк, 31.08.2017): а) ранок, 8:54; б) общ, 13:45; в) вечiр, 17:46)
Дослвдження, спрямоваш на виявлення часу дня та ефекту Пуршнье в парковому ландшафт, тривають. Своею чергою, промiжнi результати (Голоспвський парк, 2.06.2016) дають змогу зауважити виявленi змiни вiдгiнкiв асфальтного покриття за рiзних умов освилен-ня - освiтленi фрагменти дорiжки набувають червону-ватого вiдтiнку (#f5f1f1), затiненi ж - зеленуватого (#3c4f44). Зазначений ефект може бути пов'язаний з тим, що фото зроблено зранку (о 8:33), що узго-джуеться iз даними 1.О. БоговоьКаппер (Bohovaya-Kap-per, 1959), яка пов'язуе забарвлення в рожевуватi кольори компонентв середовища кольором ранкового сонця. Зеленуватий вiдтiнок сiрого асфальту в тт може бути зумовлений явищем рефлексп кольору та пов'язаний з тим, що дорiжка розташована тд пологом насаджень, вiдповiдно освилюеться розаяним свiтлом, яке пройшло крiзь зелене листя.
Прояв оптичного (адитивного) змшування кольорiв iснуе в масивах, на вщшнному вiд елемента композицп, фош, за наявностi цвiту та плодiв iншого кольору, анiж забарвлення крони дерева тощо. Також оптичне змшу-вання кольорiв проявляеться пiд час руху спостерiгача, тобто вiдбуваеться "утворення" нового кольору з двох або бшьше кольорiв, як1 як1сно вiдрiзняються як один вiд одного, так i вiд "утвореного" (результатного) кольору. Явище оптичного змшування кольорiв вшбу-ваеться не тiльки пiд час одночасного, але i пiд час швидкого послiдовного спостерiгання кольорiв (Meshherjakov et al., 2006). Зокрема, у ходi дослвджень зафiксовано значення зеленого вщпнку Salix alba L. (27.10.2016), яке дещо змiщуеться до помаранчево! час-
тини спектра (#b0a67 d), що може бути пов'язане з дов-колишшми помаранчевими кольорами фонових ociHHix насаджень.
Окремо варто зазначити симультанний контраст, який виникае через те, що наше око тд час спостере-ження одного кольору, водночас потребуе появи його додаткового кольору, i якщо такого кольору немае, тодi вiн симультанно, тобто одночасно, породжуеться самим оком. Симультанно виниклi кольори реально не кну-ють, вони е тсляобразом (Itten & Birren, 1970). Тому, ввдповвдно, його не можливо зафжсувати на фотозшм-ках, проте вiн виникае пiд час споглядання пейзаж1в. Миннарт М. описуе, симультанний контраст прояв-ляеться у ландшафт - якщо йти лугом за вщносно ясного неба, то зi всiх бок1в переважатиме зелений колiр, тодi стовбури дерев та стежинки здаються червонувати-ми (Minnaert, 1954).
Специфiка просторового сприйняття кольору в лан-дшафтi полягае у тому, що воно вщбуваеться тд час руху спостерiгача, залежить вiд вiдстанi сприйняття пейзажу, поля та кута зору, напрямку спостереження (до чи вщ сонця) та iнших особливостей.
Висновки. Колiр у ландшафтi е мiнливим явищем, на вiдмiну вщ творiв живопису чи архiтектури, що зу-мовлено особливостями його компоненпв, як бюлопч-них об'ектiв, а також оптичними та клiматичним чинни-ками. В результатами аналiтичних дослвджень щодо особливостей колориту ландшафту та проведених дос-лвджень сформовано iерархiчну структуру кольоротвiр-них чинник1в паркового ландшафту. Визначальними е власш кольори компоненпв паркового ландшафту, оп-тичнi та ктматичш чинники виконують функцiю "фшк^в", як1 впливають на процес сприйняття колориту паркового ландшафту людиною та не можуть бути змшеш, тому мають бути враховаш.
За результатами аналiзу теоретичних наукових праць, в яких висвилено особливосп вивчення колористики ландшафту та результата оцiнювання колориту парков Киева тдтверджено вплив оптичних чинник1в на колорит парку (зокрема явища повиряно! перспективи, хро-матично! стереоскопи та оптичного змiшування кольо-рiв, блiкiв, ефекту Пурк1нье). З множини наявних оптичних чинник1в видшено тi, як1 мають вплив на сприйняття колориту паркових ландшафтiв та виявлено !х взаемозв'язки з iншими колоритотвiрними чинниками.
За результатами дослвджень мiнливостi колориту ландшафту в рiзний час доби пiд впливом освилення зафiксовано закономiрнiсть змiни кольорiв у напрямi збiльшення !х "теплоти" у вечiрнi години. Окрiм цього, зафжсовано типову змiну кольорiв (зокрема зеленого кольору насаджень), характерну для повиряно! перспективи та встановлено 11 меж1: починаючи з вiдстанi 1,5 км, синього кольору насадження набувають на ввд-станi 13-14 км ввд точки спостереження.
Перелiк використаних джерел
Abysheva, S. I. (2009). Cvetovedenye [Colour theory]. Pavlodar: Pav-
lodar State University publishing. [in Russian]. Alekseev, S. (1974). O koloryte [About colouring]. Moscow: Izobrazi-
telnoe isskustvo. [in Russian]. Bakker, I. C. (2014). Uncovering the secrets of a productive work environment: A journey through the impact of plants and colour. Enschede: Drukkerij Ipskamp.
Bohovaya-Kapper, I. O. (1959). O cvete drevesnyh rastenyj y ego yzmenenyjah po vremenam goda [About colour of tree plants and its change during the year]. Leningrad: GPB printing house. [in Russian].
Gatalska, N., & Mavko, M. (2012). Assessment of landscape colour peculiarities. Agrobiology, 5(94), 54-57. Retrieved from URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agr 2012 8 15. [in Ukrainian].
Hobhause, P. (1985). Colour in your garden. London: Frances Lincoln Ltd.
Itten, J., & Birren, F. (1970). The elements of color: a treatise on the color system of Johannes Itten, based on his book The art of color. New York: Van Nostrand Reinhold.
Matyushin, M. (1928). Sproba novoho vidchuttya prostorny [Attempt of a new sense of space]. New Generation 11, 311-322. Retrieved from URL: http ://uartlib. org/downloads/NewGenerati-on 11 1928 uartlib.org.pdf.pdf. [in Ukrainian].
Meshherjakov, B. G. & Zynchenko, V. P. (Eds.). (2006). Bolshoj psyhologycheskyj slovar [Greatpsychological dictionary] (3rd ed.). Sank-Peterburg: Prajm-Evroznak. [in Russian].
Minnaert, M. (1954). The Nature of Light and Colour in the Open Air. Dover Publications Ink.
Olekseychenko, N. A., & Mavko, M. S. (2013). The assessment approaches to analyse landscape colour. Scientific Bulletin of UN-FU, 23(9), 65-69. Retrieved from URL: http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2013/23 9/65 Ole.pdf. [in Ukrainian, with English abstract].
Oleksiichenko, N. O., & Mavko, M. S. (2015). Formation and evaluation of Kyiv parks landscape coloring. Scientific works of Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 13, 49-54. Retrieved from URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nplanu 2015 13 8. [in Ukrainian, with English abstract].
Oleksiichenko, N. O., & Mavko, M. S. (2015). Functional features and landscape coloring of memorial parks in Kyiv. Scientific herald of NULES of Ukraine. Forestry and decorative gardening, 229, 186-192. Retrieved from URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau lis 2015 229 28. [in Ukrainian, with English abstract].
Oleksiichenko, N. O., & Mavko, M. S. (2017). Koloryt obyektiv landshaftnoi arkhitektury ta yoho rol u miskomu seredovyshchi [Coloring of landscape architecture objects and its role in the urban landscape]. In: N. O. Oleksiichenko, M. S. Mavko: Relevant problems of landscaping of populated areas: education, science, production, art of landscape formation. Bila Tserkva: Bila Tserkva National Agrarian University Publishing. [in Ukrainian].
Panksenov, G. I. (1988). Formyrovanye cvetovoj sredy centralnyh pryberezhnyh terrytoryj krupnejshego istorycheskogo goroda (na prymere goroda Gorkogo) [Formation of the colour environment of the central coastal areas of the largest historic city (on the example of Gorky city)]. Moscow: Moscow Architecture Institute Publishing. [in Russian].
Pushkar, V. V. (2007). Dyzain kvitnykiv. Kyiv: Alterpres. 336 p. [in Ukrainian].
Stepanov, N. N. (1985). Cvet v interere [Colour in the interior]. Kyiv: Vyshcha shkola. [in Russian].
Trehub, N. Ye. (2006). Rezultaty eksperymentiv z kilkisnoyi otsinky formuyuchoyi diyi koloru v obyektakh arkhitektury ta dyzaynu v konteksti vizualnoyi komfortnosti miskoyi seredovyshcha [Results of quantitative assessment experiments of color forming effect in architecture and design objects in the context of urban environment visual comfort]. Municipal economy of cities. Series: Engineering Sciences and Architecture, 69, 363-368. Retrieved from: http://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/view/3449. [in Ukrainian].
Voronina, O. N., & Voronina, A. V. (2007). Cvetovaja dynamyka go-rodskogo landshafta [Urban landscape colour dynamics]. In: O. N. Voronina, & A. V. Voronina. Landscape architecture and the formation of the urban environment. Nizhny Novgorod: Nizhny Novgorod State Architecture and Construction University Publishing. [in Russian].
Н. А. Алексейченко, Н. В. Гатальская, М. С. Мавко
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев, Украина
ВЛИЯНИЕ ОПТИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ НА ПРОЦЕСС ВОСПРИЯТИЯ КОЛОРИТА ЛАНДШАФТА
Проанализированы и систематизированы исследования в области колористики среды, в частности изменчивости колорита ландшафтов. Представлены результаты сезонного анализа колорита парков Киева по разработанным авторами методикам оценки колорита ландшафтов. Представлена сформированная классификация факторов, обусловливающих колорит парковых ландшафтов: оптические, климатические факторы и компоненты паркового ландшафта. На основе результатов оценки колорита парков, обнаружены взаимосвязи между ними и иерархическая структура. Подробнее охарактеризована группа оптических факторов влияния на восприятие цвета в естественной среде. Выделены оптические явления, которые имеют место при созерцании, собственно, парковых пейзажей и влияют на восприятие их колорита, а именно: явления хроматической стереоскопии, иррадиации цвета, оптического смешения цветов и воздушной перспективы, эффекты Тиндаля и Пуркинье, симультанный контраст, блик. Описано, каким образом указанные явления влияют на колорит парковых пейзажей на примере парков Киева. В частности, зафиксирована типичная смена цветов, характерная для воздушной перспективы и установлены границы, на которых она происходит для зеленого цвета насаждений. Также проведено наблюдение за сменой цветов ландшафта в течение дня, под влиянием естественного источника света.
Ключевые слова: колорит ландшафта; оптические явления; восприятие цвета; природная среда; цвет; парк.
N. O. Oleksiichenko, N. V. Gatalska, M. S. Mavko
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
OPTICAL FACTORS INFLUENCE ON LANDSCAPE COLOURING PERCEPTION
Colour is a complex dynamic phenomenon, which depends on the light-colour-space environment in which it is located, and which determines the conditions of its perception. Park landscape colouring has a variable nature and changes throughout the day, year, and any longer period. An important aspect of landscape colouring study is the features of its perception, because colouring is eventually formed during this process. The landscape colouring assessment was based on authors' own method that includes the following: photofixation of main park view-points during four seasons, processing these photos using graphic editors and determining main colours percentage in park landscape. Kyiv parks (Slavy Park, Feofania Park and M. Rylsky Park in Holosiivo) are the objects of our research. According to the literature review and our own results of park landscape colouring assessment colour analysis results, we proposed the classification of factors and components that determine the colouring of the park landscape: the colour-forming components (components of the park landscape), optical factors and climatic factors (the latter two belong to the influence factors of perception). Based on the analysis of the existing literature on space perception and our research results, we have identified the following optical factors: effect of chromatic stereoscopy, aerial (atmospheric) perspective, Tyndall effect, additive colour mixing, simultaneous contrast, effect of colour irradiation, glare, and Purkinje shift. Some of them were observed in parks. In particular, landscape daytime colour changing was observed (the influence of solar lighting). The pattern has been confirmed: the colours become warmer with the advent of the evening. Also we have observed how aerial perspective affects the colours (on example of greenery). The influence of aerial perspective begins at a distance of 1.5 km (gray-green hue), the greenery becomes blue at 13-14 km distance from the observation point. As noted above, optical factors act as a specific "filter" of perception, which has a significant impact on colour perception of natural environment.
Keywords: landscape colouring; optical phenomena; colour perception; natural environment; colour; park.
