CC BY
47
саме: збiрно-розбiрнi мобiльнi сцени; ристалля зi збiрних елементiв; мобiльнi глядацькi ряди; шатро за середньовiчними аналогами для "середньовiчного мютечка", що вщтворюе побутовi реали середньовiчного життя; торгiвельнi ятки, зпдно з загальною концепщею, запроектованi у середньовiчнiй стилю-тицi, але пристосоваш до сучасних потреб; лiхтарi для осв^лення. Такi спо-руди мають формувати архiтектурне середовище пiд час здшснення театраль-но-видовищних заходiв, не спотворюючи, а гармонiчно доповнюючи його.
Велике значення шд час проектування таких iсторичних тимчасових споруд мае правильне застосування будiвельного матерiалу. Зрозумшо, неба-жано використовувати новi матерiали, а можливо застосовувати лише т^ якi використовувалися в автентичних конструкщях, але якщо конструкци ззовнi не проглядаються то можливо застосовувати бшьш дешевшi i мiцнiшi сучаснi ма-терiали. Систему шатро можна використовувати для розмщення в них гля-дацьких мiсць, торгових яток, транспортних засобiв, та iнших обслуговуючих функцш. Вiдведенi пiд проведення фестивалiв територй впорядкованi згiдно з обраною концепщею, з своерiдним архiтектурно-предметним середовищем протягом щлого року можливо використовувати як зону вщпочинку i рекреаци.
Вивчення особливостей антропогенного середовища сприяе специфщ тдбору i розмiщення мобiльних тимчасових споруд на рiзноманiтних терито-рiях. Дотримання вимог до складу i якостi проектiв таких форм гарантують 1х професiйне виконання i розмщення. А оздоблення юторично-музичних фес-тивалiв вiдповiдними iсторичними мобiльними тимчасовими малими арх^ек-турними формами в юторичному середовищi сприяе популяризаци архгтек-турно! спадщини та забезпечуе 11 повнощнне життя.
УДК 712.253 Ст. викл. О. С. Пилат - НЛТУ Украти, м. Львiв
КОЛОРИСТИКА МАЛОГО САДУ ТА II ВПЛИВ НА ЛЮДИНУ
Розглянуто фiзiологiчний, оптичний i емоцiйний вплив кольорiв на людину, гармонiйнi та дисгармонiйнi колiрнi поеднання, характернi особливостi окремих за-барвлень декоративних рослин та рекомендацп щодо ix використання.
Ключов1 слова: кольори, тшрш поеднання, декоративнi рослини.
Senior lecturer O.S. Pylat - NUFWT of Ukraine, L'viv A color of small garden, and its influence is on people
In the article examined physiology, optical and emotional influence of colors on a man, harmonious and disharmonious colors combinations, characteristic features of the separate colorings of decorative plants and recommendation, in relation to their use.
Keywords: colors, colors combinations, decorative plants.
Серед м1стобуд1вних, композицшних, еколопчних i бюлопчних зав-дань, що постають перед ландшафтним арх1тектором шд час проектування малого саду, вагоме м1сце займае колористика. Рослиншсть е основним будь вельним матер1алом у створенш саду. Вона забезпечуе естетичний вплив i створюе низку колористичних композицш у зелених насадженнях.
Колiрну гаму простору малого саду виршувати потрiбно досить ре-тельно. Рослини можуть бути рiзноманiтнi за кольором, розмiром, фактурою i малюнком, i цей ефект може бути посилений оформленням кв^ами. Будь-який штучно створюваний пейзаж бажано спроектувати так, щоб за забар-вленням вiн був щкавий у всi пори року, був "садом безперервного цвтння".
Сприйняття малого саду багато в чому залежить вiд його забарвлення, колориту. Око спочатку сприймае колiр, а вже по^м форму. Рослиннiсть дае нам безлiч тонiв i вщтшюв та розкривае велику рiзноманiтнiсть природного колориту свош листям, квiтами, стовбурами тощо. Оскiльки колорит знач-ною мiрою визначае характер ди ландшафтного простору, то складання коло-ритних композицш мае на метi створити в зелених насадженнях таю види i пейзаж^ якi справляли б приемш естетичнi враження.
Важливо розум^и, яким чином колористичне вирiшення ландшафту впливае на потенцшного вiдвiдувача, чи вщображае воно функцiональну спрямованiсть малого саду, наприклад, розслабляе та заспокоюе в зонах вщ-починку або на територп лiкувальних установ, або ж навпаки, шдбадьорюе, збуджуе в зонах, призначених для активного вщпочинку. Виходячи з природ-них умов, освгглення i розмiру дiлянки, ландшафтний архiтектор може створити вщчуття тепла чи холоду, глибини простору чи зменшення розмiрiв дь лянки, окремих елеменлв, творити певний настрш.
Розрiзняють три види впливу кольору: фiзiологiчний, оптичний i емо-цшний.
Фiзiологiчний вплив. Колiр впливае на фiзiологiю людини. Об'ектив-на дiя кольору пiдтверджена експериментальним шляхом i залежить вiд юль-костi та якост кольору, часу ди, особливостей нервово! системи, вiку, статi й шших чинникiв. Колiр мае безпосереднш фiзiологiчний вплив на весь орга-нiзм людини, особливо червоний i синiй кольори за !х максимально! насиче-ностi. Червоний колiр мае стимуляцшну дiю абсолютно для вЫх живих орга-нiзмiв. У людини вш збуджуе нервову систему, викликае частiшi дихання i пульс i активiзуе роботу м'язово! системи. Тому, використовувати його в зонi вщпочинку у великих кiлькостях небажано. Якщо вщв^вач малого саду гь пертошк, то велика кiлькiсть червонолистих форм негативно позначатиметь-ся на його самопочутп. З iншого боку, викликаючи сильнi емоци, вiн дуже ефективний у разi меланхоли. Проте холериковi необхiдно бути обережним у виборi червоного як домiнантного. Жовтий колiр листя асоцiюеться з легюс-тю i життерадiснiстю, вiн сприятливiший для психжи, нiж червоний. Не та-кий агресивний, навпаки, врiвноважуе емоци i заспокоюе. Синiй заспокоюе нервову систему. Зелений i синiй - заспоюйлив^ розслабляють або знижують гучшсть шумiв. Основнi кольори мають таю характеристики:
• збуджувальт - червоний, оранжевий, жовтий;
• пригтчувальт - зелений, голубий;
• заспокшлив1 - фюлетовий, темно-с1рий, чорний.
Червоний, жовтий, оранжевi е кольорами екстраверси, тобто iмпульсу, оберненого назовнi. Група синього, фюлетового, зеленого сприяе пасивнiй штроверси i iмпульсам, оберненим всередину. Оранжевий i червоний збу-
джують також зоровий i слуховий центри мозку, що спричинюе пiдвищення гучност шумiв. Так активнi кольори часто називають "крикливими".
Оптична дiя. Кольори можуть оптично змшити простiр, зробити його оптично меншим або бiльшим, вищим або нижчим тощо. Предмети i рослини теплих i св^лих забарвлень за прямого сонячного осв^лення, зазвичай, зда-ються нам ближче, шж нaспрaвдi, а холоднi (особливо синш) вiддaляються i збiльшують простiр. Червоний колiр добрий для переднього плану, а синш -для заднього плану. У рaзi зустрiчного сонячного осв^лення можливе зво-ротне сприйняття кольору. З бшьшо1 вiдстaнi краще сприймаються яскрaвi кольори в контрастних поеднаннях, зiбрaнi в крупнi колiрнi плями.
G цiкaвi зaкономiрностi зорового сприйняття у рaзi перенесення пог-ляду з одного кольору на шшш. Коли ми вiзьмемо певну квггку, наприклад букет або групу твонш, гвоздик, червоних троянд тощо, помютимо його на нейтральному фот, то побачимо едшсть д^' колориту. Нейтральний фон шд-креслюе i шдсилюе колiрний ефект. Якщо ж кв^и помiстити на синьому або червоному rai, то у кожному окремому випадку створюеться рiзне враження. Так, при перенесенш погляду з червоного на червоний - останнш виглядати-ме бруднiшим, жовтий - зеленуватим, зелений - насичешшим, синш - бшьш блакитним, а фюлетовий - синiм. Якщо спочатку ви споглядали жовтий, то внaслiдок перенесення погляду на червоний останнш видасться пурпуровим, зелений голубiе, а синш i фюлетовий насичешшь
Завдяки цш властивост сприйняття кольорiв людина, виходячи з бу-динку iз зеленим штер'ером, потрапляе не в смарагдовий сад, а в сад з росли-нами, що немов зiв,яли. Щоб нейтрaлiзувaти цей ефект, можна висадити на ганку червонолисту рослину як промiжний елемент мiж будинком i садом. Тод^ вийшовши з будинку iз зеленим iнтер,ером, глядач побачить спочатку насичено-пурпурне листя, а вже услщ за цим зверне увагу на насичено-сма-рагдову зелень саду.
Або, припустимо, ми виршили створити в саду "золоту" юмнату i, щоб тдготувати до цього людину, використовуемо рослини жовтолистих форм вже на пiдходi до не!. У цьому випадку людина, потрапивши в золотис-тий садок, вщзначить неприемний, сiрчисто-жовтий вiдтiнок листя. Якщо ж на тдхода до золото! юмнати використати рослини з пурпуровим листям, л^-ники синiх забарвлень, арки з фюлетовими клемaтiсaми, то людина немов потрапить в сонячно-жовту оазу.
Коли на переднш план рослинного угрупування помщають рослин-нiсть темних тонiв, а на другий план - св^лих прос^р, буде вiзуaльно зменшу-ватись, а в рaзi зворотно! комбiнaцiï створюеться ефект поглиблення простору.
Емоцшна дiя. Щодо психологiчноï дiï кольору, йдеться про вщчуття, переживання, якi ми можемо вщчувати пiд впливом того або шшого кольору. Цей вплив тюно пов'язаний з оптичними властивостями кольору. За емо-цiйним сприйняттям колiр можна роздiлити на двi групи:
1. Теплi чи активм (легк) барви. Це переважно свгт кольори - жовтий, оранжевий i червоний та ïx нюанси. Жовто-червош кольори сприймаються теплшими, як i тi, що мають бшьше оранжевих нюaнсiв.
2. Холодм чи пасивт (важм) барви. Це переважно темш кольори, та-Ki, як синш, фiолетовий i зелений. Синш i блакитнi тони ми сприймаемо як холоднi.
Домiнуючи в саду, холодш кольори створюють спокшну, благотворну для вiдпочинку i спокою атмосферу. Вони iдеальнi для використання в жит-лових дворах, на прилеглих територiях лiкарень, лiкувальних установ. К^м того, холоднi тони немов розширюють простiр i тому краще виглядають на невеликих дiлянках. 1деальш вони в садах романтичного стилю.
Поеднання колориту i форми слщ доводити до певного сшввщношен-ня, до гармони. У парковому мистещш це потрiбно, особливо в разi колiрно-го поеднання рослинностi i ще складнiше, оскiльки зiставляеться з природ-ним колоритом.
1снуе кшька видiв колiрних поеднань:
• контрастт кол1рт поеднання;
• гармоншт кол1рт поеднання - гармотйт поеднання нюанс1в;
• дисгармотйт кол1рт поеднання.
Контрастш колiрнi поеднання. Такi колiрнi поеднання виходять то-дi, коли за кольоровим колом зютавляють кольори, що лежать один проти одного, як червоний i3 зеленим, оранжевий з сишм i фюлетовий з жовтим. Щ поеднання дають гармоншш i життерадiснi ефекти. Вони найбшьш приемнi погляду, оскiльки кожна пара охоплюе поеднання 3-х основних кольорiв: жовтого, червоного i синього.
Цi колiрнi поеднання рослинностi завжди сприятливi i стимуляцiйнi. У разi зiставлення барв, протилежних за схемою, вони не змшюються, а нав-паки -пiдсилюють свою тональнiсть. Так, наприклад, свiтлий основний тон, бшя темного, стае iнтенсивнiшим (свiтлiшим), а основний темний бшя свгг-лого - здаеться темшшим. Червонi i зелеш барви у поеднаннi взаемно поси-люються, причому бiльше, шж ясно-жовтi з темно-синiми.
Характерт (гармоншш) колiрнi поеднання. Характеры поеднання виходять, коли по данш схемi зютавляються кольори, що лежать через один, як червоний з жовтим, оранжевий iз зеленим, жовтий з сишм, зелений з фь олетовим, синш з чорним i фюлетовий з оранжевим. Поеднання рослин в таких групах створюють ефекти досить приемш для ока i заспокоюють. Таю поеднання зазвичай використовуються для оформлень. C^^rarni ще поеднання рослинност коричневих барв з червоними, коричневих з жовтими, Ырувато-зелених з Ыро-сишми тощо.
Гармоншн поеднання нюанав. Поеднання нюанЫв - це поеднання вщтшюв з промiжних переходiв вщ одного кольору до шшого, наприклад жовтого, ясно-жовтого, жовто-золотистого, жовто-оранжевого тощо. Нюан-сний перехщ зелених тонiв - зелений, ясно-зелений, зелено-жовтий, зелено-синш, зеленувато-сiрий тощо. Звичайно такими поеднаннями насичений вес-няний пейзаж. Суворший i яскравiший перехiд творять червош барви (яскра-во-червонi, пурпурнi, кармiновi тощо). Гармонiйнi поеднання нюансiв мають велике застосування у партерах.
Дисгармоншш колiрнi поеднання. Дисгармоншш колiрнi поеднання виникають у рaзi зiстaвлення кольорiв, що знаходяться один за одним, як зелений з сишм, червоний з оранжевим, червоний з фюлетовим, жовтий з ясно-зеленим i жовтий з оранжевим. Поеднання рослин з такими барвами здебшь-шого дiе неприемно i мае неестетичний вигляд. Таю поеднання небажаш при оформленш зелених насаджень i ïx треба уникати.
Промiжною комбiнaцiею рослин зi свiтлими барвами можна певною мiрою пом'якшити неприемну дiю тошв дисгaрмонiйниx поеднань. У природi таю поеднання трапляються, наприклад, сине небо i зелеш луки, проте вони не знаходяться безпосередньо поряд, ïx роздiляе простiр. Крiм того, барви природи мають нaйрiзномaнiтнiшi нюанси, яю певною мiрою допомагають пом'якшити дисгармоншш поеднання. Несприятливi поеднання виходять та-кож у рaзi зiстaвлення таких тошв, як оранжевий i кармшово-червоний, жовтий зi жовто-зеленим тощо.
Колорит додае специфiчного вигляду й ефектноï вирaзностi малим садам. Це потребуе детального знання специфiчниx особливостей окремих кольорiв, якi будуть розглянут кожен окремо.
Характернi особливост окремих забарвлень декоративних рослин
Рослини жовтого забарвлення. Жовтий колiр - один з найяскравь ших i найближчих до бшого. Вiн видшяеться всюди, особливо на темнiшому rai, i вщдалешсть мало на нього впливае, це вщбуваеться завдяки ефекту iр-раддаци. Тобто жовтий немов поширюеться на розтaшовaнi поряд з ним тем-нiшi кольори i зменшуе цi поверxнi. Для прикладу, коли сонце свггить крiзь гшки дерев, вони здаються тоншими, шж зазвичай.
Декорaтивнi рослини зi жовтими цв^ом сяють в темрявi i блякнуть на сонщ. Вони мають приемний тон, причому присутшсть сишх барв зменшуе ïx теплоту. Участь жовтих барв у композицп справляе вщчуття теплоти i життерaдiсностi. Рослиншсть жовтого забарвлення допомагае рослинним уг-рупуванням оптично виступати i слугувати домшантними свiтлими плямами в квггковш композицп.
Рослини оранжевого забарвлення. Орaнжевi барви породжують вщ-чуття теплоти i, порiвняно з червоними i жовтими, ще теплшь Вони нагаду-ють багрянець заходу. Декорaтивнi дерева, чагарники i квгги оранжевого забарвлення врiвновaжують колiрну композицiю i додають ш велику вираз-шсть i змiст. Рослини оранжевого i золотисто-жовтого забарвлення сприяють створенню сильних колiрниx ефеклв у паркових просторах. ïx видно здалеку, утворюють золотись вiдтiнки i ïx широко використовують в яскравих кв^ко-вих композищях.
Рослини червоного забарвлення. Червонi барви рослин сaмi видiля-ються в композицп шд час оформлення зелених насаджень i, як оранжев^ мають найсильшшу тональну дiю. Вони завжди видшяються серед iншиx, неза-лежно вiд вiдтiнкiв i юлькость Червонi барви завжди рельефно видшяються на переднш план. У цьому плаш вони впливають нaрiвнi з оранжевими. Не-обxiдно ввести багато рослин шших барв, щоб врiвновaжити червоно-квiтi.
За наявност жовтих рослин, червоно-квт видiляються ще бшьше, а за наявностi сишх набувають холодного вiдтiнку. Червонi можуть вщдаляти чи наближати предмети i рослинш групи. У разi поеднання рослин червоного, жовтого i оранжевого забарвлення колорит лапдше, стае теплшим; предмети i рослини, спостережуваш здалеку, оптично наближаються. Поеднуючи рос-лини червоного, синього i фюлетового забарвлень, колорит холодше, предмети i рослинш групи оптично вщдаляються, i тон колориту губиться вдалиш.
Червош барви в поеднаннi з бшими яскраво видiляються i оптично наб-лижають предмети i рослиннi групи, а на темному rai оптично вщдаляють рослини i блякнуть. Червоно-квт рослини гармошюють iз зеленню листя. Участь рослин червоних тошв додае пейзажу ефектшсть i виразнють, проте до цього варто шдходити дуже обережно, осюльки пiдкреслене переважання червоних барв у колiрнiй композици може дiяти негармонiйно i вщштовхуюче.
Природа використовуе червонi барви дуже скупо i обережно, особливо без домшок. Червош квгги i плоди спостершаються переважно влiтку i во-сени. Природа з великою обережшстю додае червонi тони до зеленого, синю-ватого i Ырого листя. Крiм того, яскравi кольори краще виглядають на великих дшянках, де ix пом'якшуе зелень газонiв. Розмiщувати такi колiрнi плями доцшьно бiля мiсць активного вщпочинку, наприклад, на спортивних майданчиках.
Рослини синього забарвлення. Сиш барви належать до найхолодшших тонiв спектру i оптично вщдаляють рослиннi групи. Вони стають важливим за-собом при поглибленш повiтряноï перспективи. Cинi барви е, головним чином, тонами далини. Шд час спостереження вщдалених темних предме^в, гiр, пагорбiв, лiсiв тощо вони забарвлюються повiтрям у сиш вщтшки. Звичайно ми визначаемо вщдалешсть предметiв за iнтенсивнiстю (насичешстю) синix вiдтiнкiв. Чим iнтенсивнiша i вщдалешша тiнь, тим бiльше вона насичена сишм тоном. Близью rim забарвлюються свггловим рефлексом у фiолетовi тони.
У природi сиш барви мають рiзноманiтнi нюанси. У мюцях, куди про-никае менше свiтла, повиннi переважати рослини жовтого забарвлення. От чому сиш барви найхолодшш^ пасивш, швидко зливаються вдалиш i гублять-ся. У разi слабого свiтла вони бездушнi, а увечерi зникають. Cинi барви дають бшьше тшей на противагу жовтим, яю додають ландшафту променистостi.
Сиш, зелеш i фiолетовi тони - холодш i протилежш червоним i жовтим. У поеднанш мiж собою синi i жовтi барви створюють найсильнiшi ефекти та показують рух i споюй у композици. У разi колiрного поеднання рослин сишх, оранжевих i червоних барв, сиш для рiвноваги тону мають бути великими плямами. Мiж сишми i зеленими видно барви тшей, пр, озер i ш.
Рослини фюлетового (лтового) забарвлення. Фiолетовi барви належать до холодних. У разi зютавлення рослин фюлетового забарвлення з рос-линами сишх, першi губляться.
Червоно-фiолетовi барви найближчi до червоних. Вони теплш^ iнтен-сивнiшi i видiляються краще, шж синьо-фiолетовi. Рослини фiолетового забарвлення трапляються рщше, а в природi фiолетовi з'являються найчастiше в атмосферi i в тiняx. Шд час заходу сонця сине небо шд дiею червоних со-
нячних промешв набувае iнтенсивного фiолетового вiдтiнку. У сутшках фь олетовi змiшуються з сишми. Гори i лiси, розташоваш вдaлинi, мають вдень синi вщтшки, а ввечерi - фiолетовi.
Рослини бшого забарвлення. Рослини бшого забарвлення в композицп ддать нейтрально. Бший колiр гaрмонiюе з уЫма тонами, особливо, з хо-лодними, освiжaючи ïx. Вiн творить свгглий фон i сприяе оптичному набли-женню чи вiддaленню предметiв. Його головна роль полягае в пом'якшенш неприемних тональних поеднань колориту. Неприемне i дра^вливе для ока поеднання, що виникае при зютавленш кольорiв, декоративних дерев i чагар-ниюв темно-червоного, темно-синього i фiолетового забарвлень, можна пом'якшити бшо-квггими рослинами.
Присутшсть бiлого кольору пiдсилюе iнтенсивнiсть решти кольорiв. 1ншою важливою якiстю рослин бшого забарвлення е ïï здатшсть створювати бiлi плями в темнот^ що використовуеться для нiчниx колiрниx ефектiв у на-садженнях.
Рослини зеленого забарвлення. Зелеш кольори належать до нейтраль-них. У поеднанш з теплими кольорами вони стають активними, а з холодни-ми - пасивними. Зелений колiр, основний у природ^ мае нaйрiзномaнiтнiшi вщтшки i вiдiгрaе вагому роль у композицп. З уЫх барв зелеш мають нaйбiльше нюaнсiв.
Зеленi тони мають дерева, луки, люи, як за червоного освiтлення на-бувають коричневого вщтшку, а вдaлинi - Ырого. Луки ясно-зеленi, лiси тем-но-зеленi, гiрськi озера смaрaгдово-зеленi i море взимку - холодно-зелене. Взaгaлi вся природа рясте рiзними зеленими тонами.
Зелеш кольори е основним тоном i композицшним чинником для оформлення пейзaжiв у паркових зонах. Рослини зелених тошв у поеднанш з оранжевими i червоними оптично виступають. У поеднанш з яскравими теплими, зелеш вiдxодять на другий план, а за холодних тошв висуваються на переднш. Зелеш, салатов^ зелено-Ыр^ бiрюзовi i зелено-срiблястi е основним колiрним засобом у паркових композищях. Щ нюанси зелених барв рослин, умшо падбраш i поеднаш, сприяють створенню художнього пейзажу i пож-вавлюють простори.
Сиш i фiолетовi кольори гaрмонiюють iз зеленими i пом'якшують ïx штенсившсть. Червонi, орaнжевi i жовтi кольори контрастш до зелених.
Рослини коричневого забарвлення. Коричневi барви належать до теплих тошв. У колiрниx поеднаннях коричневi барви рослин зaкiнчують композицш i слугують об'еднувальною ланкою для поеднання рослин шших барв. Коричневi гaрмонiюють iз золотисто-жовтими, оранжевими i зеленими.
Рослини арих i срiблястих тошв. Сiрi i срiблястi тони рослин у поеднанш з шшими кольорами дшть нейтрально. Вони - прекрасний фон для рослин шших кольорiв i сприяють усуненню або пом'якшенню дисгармо-ншного колориту.
мaтовi i срiблястi тони в природi (срiблясте листя, сiрi стовбури, гшки, кaмiнь тощо) творять вдалий фон для поеднань рослин у колорить Сiрi i срiблястi видшяють теплi i сильнi забарвлення в рослинних групах. Вони
контрастнi з червоними i оранжевими, а з сишми i зеленими дають гармо-нiйнi поеднання.
Один колiр сам по собi бездушний i скутий. Вш оживае, поеднуючись з шшим. За своею силою кольори ддать по-рiзному. Однi дiють просторово у великому масштаб^ iншi - в малому. Композицшне поеднання i гра кольорiв певною мiрою означають зютавлення мiж холодними i теплими, мiж св^ли-ми i темними, мiж слабкими i сильними тонами барв.
Загалом, у разi правильного тдходу з боку ландшафтного архiтектора, барви рослинност можуть перетворити простiр на нескшченно ефектнi i сильнi виразш композици.
Лiтература
1. Алексеев С.С. О колорите. - М. : Изобр. искусство, 1973. - 168 с.
2. Дериберс М. Цвет в деятельности человека. - М. : Сов. художник, 1964. - 88 с.
3. Иттен И. Искусство цвета. - М. : Издат. Д. Аронов, 2004. - 236 с.
4. Лашук Г. Цвет в объемно-пространственной среде современного города. - Архитектура СССР, 1971. - № 10. - С. 1-4.
5. Рабкин Е.Б. Цветовое зрение. - Здоровье,1969. - № 11. - С. 1-2.
6. Степанов Н.Н. Цвет в интерьере. - К. : Вища шк. Головное изд-во,1985. - 184 с.
7. Фрилинг Г., Фуэр К. Человек, цвет, пространство. - М. : Стройиздат, 1973. - 118 с.
УДК 711 Доц. Х.1. Ковальчук, канд. архтектури; асист. Ю.Л. Богданова -
1нститут архiтектури НУ "Львiвська полiтехнiка"
ЗАСАДИ ГАРМОН1ЙНОГО РОЗТАШУВАННЯ МАЛИХ АРХ1ТЕКТУРНИХ ФОРМ У СКВЕРАХ I ПАРКАХ М1СТА
Розглянуто основш засади гармоншного розташування малих архГтектурних форм у мюькому ландшафт та викладено принципи поеднання основних природних та штучних елементив пгд час проектування скверiв та парюв у мютах.
Ключов1 слова, малi архГтектурш форми, мюький ландшафт, сквери, парки.
Assoc. prof. H.I. Koval'chuk; аssist. Yu.L. Bogdanoval -Institute of architecture NU "L'viv politekhnika"
Principles of harmonious location of small architectural forms in public gardens and city parks
Basic principles of harmonious location of small architectural forms in a city landscape are considered and principles of combination of basic natural and artificial elements in public gardens and city parks planning are expounded in the article.
Keywords. small architectural form, city landscape, public gardens and parks.
Постановка проблеми та аналГз останшх наукових дослщжень i пуб-лжацш. Ландшафтна композищя мюького саду або скверу - це система взаемозв'язюв основних його елемеипв (рослин, рельефу, водойм, споруд та малих архгтектурних форм), об'еднаних сшльною стильовою гдеею. У лан-дшафтнш композици велике значення мае правильне розташування малих архгтектурних форм. Вони повинш бути сшврозмГрними з простором, в який !х вписують архГтектори та дизайнери. У лГтературГ вГтчизняних авторГв ра-дянського перюду дуже узагальнено подано основш принципи закладення
