CC BY
22
Олейник О.О., Клюваденко А.А., Мельничук М.Д. Оптимизация состава питательной среды для ускорения роста и развития розы эфиромасличной в культуре in vitro
Проведено исследование прямого морфогенеза розы эфиромасличной на сортах украинской селекции Лань, Лада и Радуга. Установлено, что исследуемые сорта микрок-лонально эффективнее размножаются методом активации роста меристем эксплантата (Лада), прямого морфогенеза (Радуга) и смешанного типа морфогенеза (Лань). Для избранных образцов оптимизирован состав питательных сред для ускорения роста: сорт Лань рекомендуется культивировать на питательной среде мс, или ql без добавления гормонов роста; сорт Радуга - на среде Андерсона с двойным содержанием Fe-хелата и 2,0 мгл-1 БАП; сорт Лада - на среде Андерсона 0,5 мгл-1 БАП или WPM 1,5 мгл-1 БАП, 0,1 мгл-1 НОК.
Ключевые слова: роза эфиромасличная, питательная среда, культура in vitro, прямой морфогенез, эксплантаты.
Oliynyk O.O., Kluvadenko A.А., MelnychukM.D. Optimization of Culture Media Content for Acceleration of Growth and Cultivation of Rosa Damascena Mill. in In Vitro Culture
The analysis of direct morphogenesis of Rosa damascena Mill. was performed on varieties of Ukrainian selection of Lan', Lada and Raduga. It was established that roses microclonally propagate more effectively by using apical meristems of vegetative buds (Lada, Lan'), or by stem explants (Raduga, Lan'). For the chosen samples we optimized the contents of the nutrient media that provide growth acceleration. For Lan' variety, it is recommended to cultivate regenerated plants on MS or QL culture media, without adding growth hormones, for Raduga variety - Anderson medium with doubled quantity of Fe-chelate and 2,0 mg-l-1 BAP, for lada variety - Anderson medium with addition of 0.5 mg-l-1 BAP or WPM 1.5 mg-l-1BAP, 0.1 mg-l-1 NAA.
Keywords: Rosa damascena Mill., culture medium, in vitro culture, direct morphogenesis, explant.
УДК 712.4:711.57
КОЛОРИТ ЛАНДШАФТ1В ТЕРИТОР1Й НАВЧАЛЬНИХ КОРПУС1В НАЦЮНАЛЬНИХ УН1ВЕРСИТЕТ1В М1СТА КИЕВА Н.О. Олексшченко1, М.В. Крачковська2
Проведено аналiз формування колориту ландшафпв територш навчальних корпуив нацюнальних ушверситепв Киева на осж^ методики оцшювання колористичних особ-ливостей ландшафту, що передбачае аналiз архкектурно-планувально! оргашзаци територш з метою визначення домшант, основних композицшних осей, композицшних вуз-л1в i акценйв, здшснення фотофшсаци виокремлених видових точок та розподш носив кольору на найбшьш постшш, умовно-змшш та мшлив^ Виявлено сшввщношення кольорiв ахроматично! та хроматично! гам у колоритах ландшафпв рiзних сезошв року.
Ключовi слова: колорит ландшафту, територш навчального корпусу, носи кольору.
Вступ. Дшянки вищих навчальних закладав, що належать до категорп територш обмеженого користування, не завжди одразу можна щентифшувати на фош загального благоустрою мкта. Це пов'язано насамперед з тим, що благоус-трш переважно! бшьшосп територш е типовим, а складов1 елементи благоус-
1 проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв;
2 мол. наук. сп1вроб. М.В. Крачковська - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Ки1в
трою, яю б пiдкреслювали 1хню шдивщуальшсть, найчаспше вiдсутнi. Тому пiд час формування середовищ pi3Horo функцiонального призначення важливо роз-робити систему образно-iдейних елеменпв i правильно застосувати кольори, що можуть вирiзняти територií та надавати !м власний неповторний вигляд. Са-ме колiр створюе вiзуальну основу середовища, несе в собi образний змкт, без-посередньо впливае на працездатнкть людини та процеси мислення [1, 4].
Мета дослщження - проанатзувати колорит ландшафтов територiй нав-чальних корпусiв нацiональних унiверситетiв Киева.
Об'ект дослщження - колорит територш навчальних корпусiв нащональ-них ушверситепв у Киевi.
Матер1али i методика дослщження. Аналiз колориту територiй дослщних об'ектав здшснено на основi методики оцшювання колористичних особливостей ландшафту [3, 5]. Зазначена методика охоплюе юлька послiдовних етапв, перший з яких передбачае аналiз архнтектурно-планувально! оргашзацл територiй з метою визначення домшант, основних композицiйних осей, композицiйних вуз-л1в i акценпв i здшснення фотофiксацií виокремлених видових точок. Наступним е визначення i розподш носив кольору на постшш, умовно-змiннi та ммив! Да-лi проведено аналiз колориту основних видових точок шляхом визначення площ кольорових плям та !хш>о1 значущостi в загальному колорит! середовища, а та-кож опрацювання фото за допомогою графiчного редактора " GIMP Image Manipulation Program". Пкля чого узагальнено результати та побудовано комплексну колористичну дiаграму. Останшм етапом е аналiз отриманих матерiалiв.
Результати дослiдження. Питания особливостей формування колориту територш навчальних закладш висвилено у роботах Н.В. Гатальсько! та М.С. Мавко [2]. Науковщ узагальнили результати дослiджень пров!дних вчених свиу щодо впливу кольору на процеси мислення та працездатносп, на основ! чого сформовано зведену схему впливу кольор!в на навчальш процеси. Так, тепл! кольори, свил! вщтшки - покращують розумову д!яльнкть, шдвищують ii продуктивнкть, а холодш кольори, темш ввдтшки - зумовлюють гальмування i знижують ефективнкть пращ. Для покращання колориту навчально! зони науковщ рекомендують використовувати кольори, яш сприяють покращенню продуктивной пращ, !нтелектуальних процессе i мислення, а це - зелений, черво-ний, жовтий, тепл! кольори та !х свил! ввдтшки. У вхвдшй частиш навчально! зони пропонують застосовувати контрастш кол!рш поеднання (наприклад, чер-воний-зелений), а присутнкть холодних кольор!в i !х темних ввдтшкгв вважа-ють небажаною, оск1льки вони гальмують розумов! процеси, розладнують ро-бочу атмосферу. Щд час формування колориту вщпочинкових мкць рекомендовано використовувати нюансш кол!рш поеднання, як! не привертають над-м!рно! уваги спостеркача, а колористичне середовище ф!зкультурно-спортив-но! зони потр!бно формувати з кольоргв, як! сприяють ф!зичнш та м'язовш робот!: оранжевий, жовтий, зелений.
На першому еташ анал!зу колориту територш навчальних корпусов нащ-ональних ушверситетав Киева, вщпов!дно до методики ощнювання колористичних особливостей ландшафту, здшснено розподал носш кольору. До найбшьш постшних носш вщнесено будгвл! навчальних корпуав, господарсьш споруди
та дорожньо-стежкове покриття; до умовно-змiнних - садово-парковi споруди та обладнання, вiчнозеленi дерева i кущi; до мiнливих - листопадш дерева та ку-шД, квiтникове оформлення, газонний покрив, тимчасове тематичне оформлен-ня. З огляду на зазначений розподт, на основi проведених дослiджень визначе-но частку значущосп носГ£в у формуваннi колорилв ландшафтiв дослiджуваних об,eктiв. Так, зпдно з iз статистичними даними, на територ1ях навчальних кор-пусiв нащональних унiверситетiв Киева 52 % становлять постшш колiрнi носií, а частки умовно-змшних та мiнливих становлять 18,3 % та 29,7 % вщповщно.
Зважаючи на те, що постшш колiрнi носп переважають на територiях нащ-ональних унiверситетiв Киева, можна стверджувати, що основу колористичного середовища формують ахроматичнi (бiлий, чорний та в^ вщтшки сiрого) кольори, адже фасади бшьшосл навчальних корпусiв (59,6 %) сiро-бiлого за-барвлення. О^м цього, таку ситуацiю можна пояснити великими площами асфальтного покриття та явищем повпряно! перспективи, а отже, й сигналiзуe про занадто велику частку арих вiдтiнкiв, як можуть спричиняти негативний вплив на навчальш процеси.
Таку ж тенденцш виявлено i в процесi узагальненого аналiзу дiаграм коло-ритiв об'емно-просторових структур всiх дослiджуваних територiй у рiзнi сезо-ни року, вщповщно до яких у колоритi ландшафпв дослiджуваних об,eктiв переважають ахроматичш кольори. Так, у зимовий перюд року 1хня частка стано-вить 84,9 %, восени - 62 %, а влiтку та навесш - 54,5 % та 50,4 % вщповщно. При цьому показники кольорiв зазначено1 гами на територ1ях кожного з ушвер-ситетiв рiзняться в1д 34,8 % (навеснi на територп Нацiонального авiацiйного унiверситету) до 92,9 % (взимку на територп Нащонального ушверситету "Киево-Могилянська академiям). Щодо хроматично1 гами, то вона сформована вщтшками зелених, жовто-коричневих, блакитно-синiх i помаранчево-червоних кольорiв.
Дослщженням гами кольорiв за сезонами встановлено, що навесш переважають яскравi зеленi вщпнки насаджень, частка яких становить 32,9 % у за-гальному колорил (рис. 1).
Рис. 1. Спiввiдношення кольорiву весняному колоритi територш навчальних корпуав нащональнихунiверситетiв Киева
Частка синьо-блакитних кольорiв у колорил видових точок становить 13,7 %, що пов'язано здебiльшого iз забарвленням неба в цей сезон, кольоровим ршенням фасадiв деяких навчальних корпуав (наприклад, корпуси № 1, 2 та 4 Кшвського територiального центру Нащонального ушверситету бюресурав i природокористування Украши) та малих архiтектурних форм. Жовто-коричневi кольори присутнi на територ1ях навчальних корпусiв 13 унiверситетiв, 1хшми
носiями е 5уд1вл1, мощення та вщдалет ландшафти. Окр1м цього, жовтий кол1р надае цвтння Forsythia suspensa Vahl. Червоний кол1р та його вщтшки, що ста-новлять 0,8 % вщ загального колориту ландшафпв, на 70 % утворюеться пос-пйними носшми - у щ кольори пофарбовано частини фасад1в корпуав, мощення та садово-паркове обладнання. Варто зауважити, що насадженням у цей пе-рюд притаманш рожевий та пурпуровий вщгшки через цвтння та забарвлення листя деяких вид1в деревних рослин, серед яких Syringa vulgaris L., Prunus ser-rulata 'Kanzan', Prunus glandulosa 'Rosea Plena', Berberis thunbergii 'Atropurpúrea', Malus niedzwetzkyana Dieck., Cotinus coggygria 'Royal Purple' тощо.
Влггку колорит ландшафпв територш навчальних корпуав формують на-сичеш кольори та контрастш поеднання б1ло-с1ро-зелено'1 гами з великою час-ткою хроматичних кольорж (рис. 2).
Рис. 2. Спiввiдношення кольорiв у лтньому колорит1 територш навчальних Kopnycie нащональнихyHieepcumemie Киева
У цей перюд року переважають р1зш вщгшки зеленого кольору, вщ яскра-во-оливкового до темно-зеленого, частка яких становить 33,2 %. Значна частка i синього кольору та його вщтшюв (10,7 %), що можна пояснити забарвленням неба, насиченють якого посилюеться за яскравого сонячного освiтлення. Жов-то-коричневi вiдтiнки, порiвняно iз весняними колоритом, становлять меншу частину, що можна пояснити формуванням 1х завдяки ттьки постiйним нось ям - будiвель та мощення. Частка червоного кольору та його вщтшюв становить 0,2 % та формуеться як постшними носшми, так i умовно-змiнними (квгг-никовим оформленням).
Згiдно з отриманими результатами, восени на дослщжуваних територ1ях переважають ахроматичш кольори. Щодо хроматично'1 гами, то вона сформована вщтшками зелених (13,4 %), жовто-коричневих (18,4 %), блакитно-синiх (5,6 %) i помаранчево-червоних (0,7 %) кольорiв, що мають низьку насичешсть i тепи вiдтiнки (рис. 3).
. Зелений ксшр та його вщтшки13,4 %
'Сишй кол1р та його вщтшки 5,6 % Червоний ксшр та його вщтшки 0,8 % Ахроматичш кольори 62 %
Рис. 3. Спiввiдношeння кольорiв в остньому колорит1 територш навчальних корпусе нащональнихунiвeрситeтiв Киева
Вщповщно до сезону року, ва зазначенi кольори, о^м блакитно-синiх, здебтьшого формуються завдяки насадженням. Проте фасади будiвель i спо-руд, дорожньо-стежкове покриття (клшкер, брукiвка, гранiт, мармуровi плити рiзноманiтних забарвлень), садово-парковi споруди та обладнання також впли-вають на загальну колористику ландшафтiв дослiджуваних об,eктiв. Так, пома-ранчево-червонi вiдтiнки присутнi на територ1ях тiльки шести унiверситетiв: на трьох з них (Кшвського нащонального унiверситету iм. Тараса Шевченка, Ки-'вського нацiонального унiверситету культури i мистецтв, Кшвського нащ-онального економiчного унiверситету iм. Вадима Гетьмана) вони сформован забарвленням елементiв фасадiв навчальних корпусiв, лав, пiдпiрних стiнок та дорожньо-стежкового покриття, а на трьох iнших (Ки'вського нацiонального лiнгвiстичного ушверситету, Ки'вського нацiонального торговельно-економiч-ного ушверситету, Ки'вського територiального центру Нацiонального ушверситету бюресурав i природокористування Укра'ни) - ще i завдяки насадженням i квiтниковому оформленню. Значний вплив на яскравють кольорiв мае рiвень ш-соляцп, вiд якого залежить забарвлення неба, зокрема за статистикою, синш та його вiдтiнки займають 5,6 % у колории видових точок.
У зимовому колоритi ландшафпв переважае ахроматична гама кольорiв iз невеликим поеднанням коричневих, синiх, червоних i зелених та ''х вщтшшв, частка яких становить 7,9; 4,4; 1,6 та 1,3 % вщповщно (рис. 4).
Рис. 4. Спiввiдношення кольорiв у зимовому колорит1 територш навчальних корпуав нащональнихунiверситетiв Киева
Безумовно, можна стверджувати, що ва кольори мають приглушеш вщтш-ки i характеризуються низькою насиченiстю та яскравiстю, що пов'язано з великою ктьюстю похмурих днiв у цей перюд. Коричневi вiдтiнки створюють стов-бури та г1лки листопадних видiв рослин, а також постшш нос11 - малi архiтек-турш форми та фасади будiвель. Вщтшки синього кольору характернi для сшгу, особливо в затiнених мiсцях, та неба, а також зумовлеш явищем повiтряноí пер-спективи. Сумарна частка зеленого кольору становить 1,3 %, що забезпечуеться наявнiстю в озелененш вiчнозелених деревних видiв рослин. Роль акценпв в ахроматичному колоритi зими, о^м зеленого, виконують червоний колiр та його вiдтiнки, частка яких становить 1,6 %, що е найвищим показником серед усiх сезошв року i пов'язано з максимальним вiдкриттям фасадiв будiвель внас-лщок тривалого безлистяного перiоду в деревних рослин.
Висновки. За результатами посезонного аналiзу колориту ландшафтiв ви-явлено, що пашвними е кольори ахроматично'' гами (частка яких змшюеться за-лежно вiд сезонiв року i становить вiд 50,4 до 84,9 %), що може спричиняти не-гативнi емоцй' й апатiю до роботи й навчання. Хроматична гама становить 15,1-
49,6 % та сформована зеленими (1,3-33,1 %), жовто-коричневими (1,4-18,3 %), блакитно-сишми (4,4-13,7 %) i помаранчево-червоними (0,2-1,6 %) кольорами та 1х вiдтiнками. Встановлено, що на територiях, де фасади навчальних будiвель вирiшено у хроматичних кольорах (корпуси № 1, 2, 4 Ктвського територiально-го центру Нащонального ушверситету бюресурс^в i природокористування Украши, головний корпус Кшвського нацiонального университету ш. Тараса Шев-ченка, корпуси № 5, 6 та 7 Ктвського нащонального економiчного университету ш. Вадима Гетьмана та in), загальний колорит рiзноманiтнiший, а частка ахро-матичних - менша пор^вняно i3 тими, де фасади корпусов сiро-бiлих вiдтiнкiв (головний корпус Кшвського нащонального ушверситету будiвництва i архггек-тури, корпус фiзичного факультету Ки1вського нацiонального ушверситету ш. Тараса Шевченка, корпус № 1 Нащонального авiацiйного ушверситету та in).
Лггература
1. Базыма Б.А. Цвет и психика : монография / Б.А. Базыма. - Харьков : Изд-во ХДАК, 2001. - 101 с.
2. Гатальська Н.В. Особливост формування та методи оценки колориту територи навчальних закладгв (на прикладi ВП НУБiП Украши "Мукачiвський аграрний коледж") / Н.В. Гатальська, М.С. Мавко // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лвдвництво i декора-тивне садiвництво. - К. : Вид-во НУБiП Украши. - 2013. - Вип. 187. - Ч. 1. - С. 36-42.
3. Гатальська Н.В. Оцшка колористичних особливостей ландшафту / Н.В. Гатальська, М.С. Мавко // Агробюлогш : зб. наук. праць. - Бша Церква. - 2012. - Вип. 8 (94). - С. 54-57.
4. 1гнатьева Н.В. Структура та функци колористики предметно-просторового середовища (регiональнi особливостi) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. архггектури: спец. 18.00.01 - "Теорiя архтектури реставрация пам'яток архиектури' / 1гнатьева Наталiя Вiкторiвна; Харюв. держ. техн. ун-т буд1вництва та архггектури. - Харюв, 2002. - 24 с.
5. Олексшченко Н.О. Методичш п1дходи до ощнювання колориту ландшафту / Н.О. Олексшченко, М.С. Мавко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.9. - С. 65-69.
Надтшла до редакцп 18.10.2016р.
Олексийченко Н.А., Крачковская М.В. Колорит ландшафтов территорий учебных корпусов национальных университетов города Киева
Проведен анализ формирования колорита ландшафтов территорий учебных корпусов национальных университетов Киева на основе методики оценки колористических особенностей ландшафта, что предусматривает анализ архитектурно-планировочной организации территорий с целью определения доминант, основных композиционных осей, композиционных узлов и акцентов, осуществление фотофиксации выделенных видовых точек и распределение носителей цвета на наиболее постоянные, условно-переменные и изменчивые. Выявлено соотношение цветов ахроматической и хроматической гамм в колорите ландшафтов разных сезонов года.
Ключевые слова: колорит ландшафта, территория учебного корпуса, носители цвета.
Oleksiychenko N.O., Krachkovska M. V. Landscapes Coloring of the National Universities Academic Buildings Territories in Kyiv
Landscape colour forming analysis of National Universities academic buildings territories in Kyiv based on colour landscape peculiarities assessment method was made. The method envisages the analysis of the architectural and planning territory organization, the dominant, main compositional axis and composite components and accents determining, photofixation and colour carriers distribution on the most permanent, semi-variable and variable. The achromatic and chromatic gamut colours ratio in seasonally colouring landscapes was detected.
Keywords: landscape colouring, academic building territories, colour carriers.
