CC BY
23
УДК 712.4:711.57:378.4(477-25) Астр. М.В. Крачкоеська1 -
НУ бюресурае i природокористуеання Украти, м. Кше
ОЦ1НЮВАННЯ КОЛОРИТУ ЛАНДШАФТ1В ТЕРИТОР1Й НАВЧАЛЬНИХ КОРПУС1В УН1ВЕРСИТЕТ1В КИЕВА В ОС1НН1Й
ПЕРЮД РОКУ
Наведено результати аналiзу колористики територiй навчальних корпусов вадм-надцяти нацiональних унiверситетiв Киева за методикою оцшювання колористичних особливостей ландшафту. Дослiджено взаемозв'язок ролi елеменпв територiй об'ектiв дослiджень та 1хнього колориту iз функцiональним призначенням територш i тради-цiйним перелжом подш, що вiдбуваються в осiннiй перюд року. Проведено розподiл носпв кольору на постiйнi, умовно-змiннi та мшлив^ а також виконано узагальнений аналiз дiаграм колоритiв об'емно-просторових структур уих дослiдних територiй.
Ключовi слова: колорит ландшафту, носп кольору, кампус, нацюнальний ушвер-ситет.
Вступ. Об'емно-просторова оргашзащя територiй рiзного призначення е комплексом взаемопов'язаних елемештв (насадження, садово-парковi споруди та обладнання, дорожнi площиннi споруди тощо), для яких, окрш архнтектурно-планувально!', санiтарно-гiгiенiчноí, декоративно!' чи утилггарно1 ролi, властиве здiйснення психофiзiологiчного, емоцшного та естетичного впливу на людину, що бiльшою мiрою вiдбуваеться завдяки 'х колiрному забарвленню. Адже вста-новлено, що кольори та 'х поеднання мають iндивiдуальний характер дц на людину i можуть викликати певнi позитивнi чи негативш психологiчнi (радасть, заспокоення, дратування, активiзацiя уваги тощо) i фiзiологiчнi (шдвищення чи зниження м'язово' напруги i кров'яного тиску, стимулювання зору, вiдновлю-вання ритму дихання та ш.) реакцц [4]. Пiд час композицшно-просторово!' орга-нiзацií за допомогою ввдповвдних кольор1в можна видшяти домiнанти, вказува-ти напрямок руху чи попереджати про особливосп планування дiлянки i цим скорочувати письмовi роз'яснення на засобах масово!' наочно!' агiтацií, адже, вь домо, що за допомогою кольору людина сприймае 80 % шформацл [7, 8, 10].
П1д час формування територiй вищих навчальних закладш, якi мають за-безпечувати як умови для тимчасового перебування й транзиту, так i для комфортного багатоцшьового проведения часу студенпв i науково-педагогiчних працiвникiв, важливим фактором е правильне застосування кольору. Оскшьки, окрiм цього, що саме вiн складае вiзуальну основу середовища та несе в собi образний змiст, а отже, бере участь у розкритп iдейноí спрямованостi та тема-тичного навантаження територiй, колiр безпосередньо впливае й на працездат-нiсть людини та процеси мислення [1, 5, 9].
Об'ект дослщження - колористичнi особливостi ландшафтав територш нащональних унiверситетiв Киева в осшнш перiод року.
Мета дослщження - оцшити колорит ландшафтав територiй навчальних корпуав нацiональних унiверситетiв Киева в осшнш перюд року та проаналiзу-вати вщповвднкть кольорового насичення вiдносно зазначеного сезону.
1 Наук. кергвник: проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук
Науковий вкппк НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.8
Матерiали та методика дослщження. Аналiз колористики територш навчальних корпусов нацюнальних унiверситетiв Киева здшснено за методикою оцiнювання колористичних особливостей ландшафту на основi аналiзу фото, от-риманих упродовж осет 2014 р. i картографiчних матерiалiв. Зазначена методика охоплюе кшька послiдовних етапiв, перший з яких передбачае аналiз архнтек-турно-планувально1 оргашзацц територiй з метою визначення домшант, основ-них композицiйних осей, композицшних вузлiв i акцентш i здшснення фотофш-сацií виокремлених видових точок. Наступним е визначення i розподш носiíв кольору на постiйнi, умовно-змшт та мiнливi. Далi аналiзують колорит основ-них видових точок шляхом визначення площ кольорових плям та 1хньо1 значу-щост! в загальному колорит! середовища, а також опрацювання фото за допомо-гою графiчного редактора "GIMP Image Manipulation Program". Пкля чого уза-гальнюють результати та здшснюють побудову комплексно! колористично! д!аг-рами. Остантм етапом е аналiз отриманих матерiалiв i, за потреби, розроблення пропозицш щодо покращення сучасного стану колориту середовища [2, 3].
Результати дослщження. Оцшюючи осшнш колорит ландшафтов нащ-ональних ушверситетш Киева, насамперед проаналiзовано взаемозв'язок рол! елеменпв територш дослвдних об'екпв та íхнього колориту !з функцюнальним призначенням територш i традицшним перелшом подш, що ввдбуваються в осшнш перюд року у вищих навчальних закладах. Адже в цей перюд, зазвичай, вщбуваються найголовшш! заходи навчального року, на кшталт Дня знань, що передбачае посвяту в студенти i вручення студентських квиткгв та залшових книжок першокурсникам, й наукових конференцш, семшаргв i трешнпв, на як! запрошують представникгв шших навчальних заклад!в. Тому, на нашу думку, саме в осшнш перюд року ушверситетський проспр мае доповнюватись пиш-нобарвними елементами, яш шдсилювали б в!дчуття урочистосп, святковосп та створювали ввдпов!дну атмосферу завдяки червоним, жовтим, фюлетовим i зеленим ввдтшкам. Такими можуть бути тематичне квгтникове оформления (пов'язаш !з символжою та профшем ушверситету), мал! архнтектурт форми, а також насадження, сезонний розвиток яких передбачае найдекоратившший стан саме у цей перюд.
Важливою характеристикою е й лопчне колористичне ршення окремих функцiональиих зон територп вищого навчального закладу. Зважаючи на те, що сшльною ознакою для бшьшосп прилеглих до навчальних корпуав територш е планувальна структура, для яко! характерна наявшсть парадно!, рекреащйно! та господарсько! зон [6], варто визначити основш колористичш особливосп !х ландшафпв. Зазвичай, парадна частина е найв!дшдувашшою i виконуе репре-зентативну функщю, а отже, вона й мае вир!знятися найпишшшим за колорис-тикою оформленням. Доцшьним у цш зон! буде переважання зелених кольор!в як фону (як у горизонтальних площинах (газонний покрив), так i у вертикаль-них (насадження, утвореш в!чнозеленими культиварами з шрамщальними, ко-лонопод!бними та яйцепод!бними формами крони) для яскравих кольорових акцентов (жовтих, червоних, бших, блакитних, сишх та ш.)). Остантми можуть бути як культивари декоративних дерев i кушдв з в!дповщним забарвленням листя, стовбурш i плод!в, так i квгтникове оформлення багатор!чними та одно-
рiчними трав'яними рослинами, а також монументально-декоративне наповнен-ня територií. Отже, окрiм цього, що колiр буде створювати ввдповщну парадну композицiю у центральнiй частиш територií навчального корпусу, вiн буде й налаштовувати вiдвiдувачiв на ввдповвдний лад. Адже велика концентрация зеленого кольору та його вОдтшкш заспокоюе та посилюе iнтелект, а жовтий, синьо-блакитний, кармiновий забезпечують високу концентрацою уваги i сприяють виникненню iдей [9].
У межах зони вщпочинку повиннi переважати кольори теплоо гами, ох свiтлi ввдпнки та зелений колiр, адже в цш частинi територií студенти прово-дять вiльний час, а отже, й готуються до навчання, тому довкшьне середовище налаштовуватиме ох на робочий лад та сприятиме виртенню поставлених зав-дань. Важливим е i той факт, що за високих температурних показникiв повiтря людина комфортнiше почувае себе у простор^ де переважають холоднi кольори. Таку особливкть потрiбно брати до уваги шд час створення кольорових ак-центiв на територií [9, 10].
Виокремивши основнi принципи колористики ландшафтов територш ви-щих навчальних закладiв та використовуючи методику оцшювання колористич-них особливостей ландшафту, можна проанагоувати колорит територiй нащ-ональних уноверситетов Киева, яких, за шформащею Мiнiстерства освоти О науки Украони, в столиц нашоо краони натчуеться 18. Упродовж 2012-2014 рр. було проведено дослщження територш зазначених вищих навчальних закладав, що передбачало аналОз композицшно-просторовоо оргашзацп, озеленення О благоустрою та здайснення швентаризацц насаджень. Наступним важливим етапом роботи було оцшення колористичних особливостей ландшафпв. Для цього во-сени 2014 р. здшснено фотообстеження заздалепдь визначених видових точок територш нащональних университетов Киева. Варто зазначити, на кожнш тери-торп було шдивщуально визначено кшьккть таких точок, що залежало вщ за-гальноо плошд дшянок та особливостей ох структур. Отже, найбшьшу кшьккть видових точок виокремлено на територп навчальних корпусов Киовського нащ-онального уноверситету Ом. Тараса Шевченка, а найменшу - на територ1ях Нащ-онального транспортного ушверситету та Киовського нацюнального ушверсите-ту театру, шно О телебачення ом. 1.К. Карпенка-Карого (рис. 1).
АналОзуючи композицшно-просторову оргашзацда територш ушверси-тетОв, виявлено, що тут переважають наповвОдкрито й закрип простори, найменшу частку займають вдарии, яю найчастше представлеш у фОзкультурно-спор-тивних зонах. Незважаючи на це сшвввдношення, вс простори характеризують-ся колористичним рОзномашттям, тому було здшснено його аналОз шляхом роз-подшу носив кольору. До найбшьш постшних носив вОднесено будОвлО навчальних корпусОв, господарсью споруди та дорожньо-стежкове покриття; до умов-но-змшних - садово-парковО споруди та обладнання, вОчнозелеш дерева О кущц до мшливих - листопадш дерева та кушд, квОтникове оформления, газонний покрив, тимчасове тематичне оформлення. ВОдповОдно до зазначеного розподь лу, визначено ох вщсоткову значушдсть у формуванш колорипв ландшафтав дослвдних об'ектов. Так, статистичш даш показали, що на територ1ях нащональ-них ушверситетов Киева 52 % становлять постшш колОрш носи, а частки умов-но-змшних та мОнливих становлять 18,3 % та 29,7 % вОдповОдно.
Шуковий вкник НЛТУ yKpaÏHn. - 2G15. - Вип. 25.8
5 10 15 20 25 Кшыасть видових тонок Рис. 1. Юльюсть видових тонок на територгях нащональнихyHieepcumemie Киева
Зважаючи на те, що постшт колiрнi носи" переважають на територiяx на-цiонaльниx yнiверcитетiв Киева, можна cтверджyвaти, що оонову колористич-ного середовища формують axромaтичнi кольори, адже фасади 59,6 % навчаль-нш: корпyciв ciро-бiлого забарвлення. О^м цього, така cитyaцiя пояснюеться великими площами асфальтного покриття та явищем повiтряноï перспективи, а отже, й сигнаизуе про занадто велику частку ciриx вiдтiнкiв, якi можуть спри-чиняти негативний вплив на навчальш процеси. Тотожну тенденцш виявлено й y процеа узагальненого aнaлiзy дiaгрaм колоритiв об'eмно-проcторовиx структур вж доcлiдниx територiй, адже тут також переважають axромaтичнi кольори (бший, чорний i ciрий) (рис. 2). При цьому, показники кольорiв зазначено"1 гами на територiяx кожного з ушверситепв рiзнятьcя вiд 7,4 % до 44,5 %. Варто зауважити, що нaйбiльше axромaтичниx кольорiв - y ландшафп Нaцiонaльного yнiверcитетy фiзичного виxовaння i спорту Украши (72,7 %), а найменше (49,3 %) - Кшвського нaцiонaльного yиiверcитетy теxнологiй i дизайну.
Щодо xромaтичноï гами, то вона сформована вщтшками зеленж (13,4 %), жовто-коричневиx (18,4 %), блaкитно-cинix (S,6 %) i помаранчево-чер-вониx (0,7 %) кольорiв. Вщповщно до сезону року, що розглядаеться, ве зазна-
1. Лicoвe Ta caдoвo-пaркoвe гocпoдaрcтвo
109
ченi кольори, о^м блакитно-синiх вiдтiнкiв, бiльшою мiрою формуються зав-дяки насадженням. Проте фасади будiвель i споруд, дорожньо-стежкове пок-риття (клiнкер, брукiвка, грашт, мармуровi плити рiзноманiтних забарвлень), садово-парковi споруди та обладнання також впливають на загальну колористи-ку ландшафпв дослiдних об,eктiв. Потрiбно зазначити, що помаранчево-черво-нi вiдтiнки присутнi на територ1ях лише шести унiверситетiв, причому на трьох з них вони сформоваш лише забарвленням елементiв фасадiв навчальних кор-пусiв, лав, тдтрних стiнок та дорожно-стежкового покриття, а на трьох ш-ших - ще i за рахунок насаджень й кв^никового оформлення.
о 70
^ 60 ю
•а 50
0
£ 40 § 30 | 20
1 Ю * о
Ахроматичш кольори Хроматичш кольори Рис. 2. Спiввiдношення кольорiв в остньому колорит1 територш нащональних унiверситетiв Киева
Аналiзуючи окремо колорит парадних, рекреацшних та господарських зон нащональних ушверситепв Киева, виявлено, що в центральних зонах пере-важають сiрi та бiлi кольори, що пояснюеться зазначеною вище тенденцieю що-до кольорових ршень будiвель навчальних корпуав та прилегло'' дорожно-стежково'1 мережа Винятком е корпус Кшвського нащонального унiверситету iм. Тараса Шевченка по вул. Володимирськш 60, корпуси Кшвського нащ-онального унiверситету культури i мистецтв по вул. Чигорiна 14 i 20 та деякi ш. Завдяки присутностi насаджень, в цих зонах наявнi й жовто-коричневi та зелеш вiдтiнки, проте у бшьшосл випадкiв, останнiм, завдяки повiтрянiй перспектив^ властивi чорнi вiдтiнки. Щодо вщсоткових показникiв, то найбiльша частка ах-роматичних кольорiв становить 80 %, а хроматичних - 45 %, причому така си-туацiя спостерп^аеться на територiях навчальних корпусiв, де парадна зона су-мiщена з рекреацшною (наприклад, головний корпус Ки'вського нащонального економiчного унiверситету iм. Вадима Гетьмана), в шших випадках частка хроматичних кольорiв становить 5-20 %.
У рекреацiйних зонах переважають вщпнки зеленого кольору, а також жовто-коричневi й червонi, що пояснюеться площами пiд насадження i вщповщ-ним для них станом у осшнш перiод року. Ахроматичнi кольори тут становлять 20-35 % вщ загального i забезпечуються кольоровими ршеннями дорожньо-стежкового покриття та садово-паркових споруд i обладнання. Господарськi зо-ни на територ1ях всiх ушверситепв характеризуються колористичною нейтраль-нiстю, адже тут переважають сiрi кольори (за рахунок смiттeзбiрникiв та захис-них парканiв), у деяких випадках з додаванням зелених кольорiв (за рахунок смiттeзбiрникiв та насаджень, що виконують захисну та декоративну функцп).
Висновки. На сучасному етапi, пiд час благоустрою територiй вищих навчальних закладiв, не придiляють достатньо уваги вщповщному колористич-
Науковий вкппк II.ЛТ У Украши. - 2015. - Вип. 25.8
ному наповненню ландшафтiв. На територiях навчальних корпуав нащональ-них унiверситетiв мiста Киева переважають кольори ахроматично!' гами, що мо-же викликати негативнi емоцц й апатда до роботи та навчання. Колористичне забезпечення складових елементш простору окремих зон територiй навчальних корпуав не вiдповiдае 1хньому функщональному призначенню (особливо це стосуеться парадних зон).
Для пiдвищення естетичностi територш вищих навчальних закладш та вщповвдносп ii функцiональному призначенню пропонуемо урiзноманiтнити колорит ландшафтiв введенням в об'емно-просторову композицiю мiнливих носив кольору, а саме тематичних квiтникiв.
Лггература
1. Базыма Б. А. Цвет и психика : монография / Б. А. Базыма. - Харьков : Изд-во ХДАК. -2001. - 101 с.
2. Гатальська Н.В. Оцшка колористичних особливостей ландшафту / Н.В. Гатальська, М.С. Мавко // Агробюлогш : зб. наук. праць. - Бша Церква. - 2012. - Вип. 8 (94). - С. 54-57.
3. Гатальська Н.В. Особливост1 формування та методи оценки колориту територп навчальних заклад]в (на приклад1 ВП НУБШ Украши "Мукач]вський аграрний коледж") / Н.В. Гатальська, М.С. Мавко // Науковий вюник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Л1с]вництво та деко-ративне сад]вництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2013. - Вип. 187, ч. 1. - С. 36-42.
4. Демидов В.Е. Как мы видим то, что видим / В.Е. Демидов. - М. : Изд-во "Знание", 1979. - 208 с.
5. 1гнатьева Н.В. Структура та функцц колористики предметно-просторового середовища (регюнальш особливостп) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. архггектури : спец. 18.00.01 / Ьнатьева Наталш Вжтор1вна; Харкв. держ. техн. ун-т буд]вництва та архггектури. -Харюв. - 2002. - 24 с.
6. Олексшченко Н.О. Принципи оргашзацп простору внутршнього двору навчального корпусу ушверситету / Н.О. Олексшченко, Н.В. Гатальська, М.В. Крачковська // Науковий вю-ник НУБШ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: .Шс]вництво та декоративне сад]вництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. - 2015. - Вип. 4. - С. 113-120.
7. Соколова Т.А. Цвет в ландшафтном дизайне / Т.А. Соколова, И.Ю. Бочкова, О.Н. Бобылева. - М. : Изд-во ЗАО "Фитон+". - 2007. - 128 с.
8. Фрилинг Г. Человек - цвет - пространство : пер. с нем. О.В. Гавалова / Г. Фрилинг, К. Ауэр. - М. : Изд-во "Стройиздат", 1973. - 141 с.
9. Чепига М.П. Стимуляцш здоров'я та штелекту / М.П. Чепига, С.М. Чепига. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання". - 2006. - 347 с.
10. Bos T. Living Colour: Harnessing the power of colour for trees and shrubs in public places / T. Bos, H. Mandleberg, P. Beek. - Cuijk : Ebben Nurserymen. - 2008. - 251 p.
Крачковская М.В. Оценка колорита ландшафтов территорий учебных корпусов университетов Киева в осенний период года
Представлены результаты анализа колористики территорий учебных корпусов восемнадцати национальных университетов Киева по методике оценки колористических особенностей ландшафта. Исследована взаимосвязь роли элементов территорий объектов исследований и их колорита с функциональным назначением территорий и традиционным перечнем событий, происходящих в осенний период года. Проведено распределение носителей цвета на постоянные, условно-переменные и изменчивые, а также выполнен обобщенный анализ диаграмм колоритов объемно-пространственных структур всех исследуемых территорий.
Ключевые слова: колорит ландшафта, носители цвета, кампус, национальный университет.
Krachkovska M. V. Kyiv National Universities Academic Buildings Territories Autumn Colouring Assessment
The results of Kyiv National Universities academic buildings territories colour analysis by the colour landscape features assessment method are presented. The interrelation between research object territories elements role, their colour and the functional purpose of the territories and the list of the traditional events in autumn is investigated. The distribution of colour vectors on permanent, semi-variable and variable is conducted. The generalized analysis of the three-dimensional structures colouring diagrams of all research territories is fulfilled.
Keywords: landscape colouring, colour vectors, campus, National University.
УДК630*231:582.632.2(477.81/82) Acnip. Т.В. Лустюк1 -
НУ бюресурае i природокористування Украти, м. Ки 1в
Л1С1ВНИЧ1 ВЛАСТИВОСТ1 ПРИРОДНОГО НАСШНеВОГО
ПОНОВЛЕННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО (QUERCUS ROBUR L.)
СУБОРЕВОГО ЕКОТИПУ В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Вивчено найважливiшi лiсiвничi властивост природного насшневого поновлення дуба звичайного (Quercus robur L.) суборевого екотипу в умовах Захщного Полюся. Встановлено усшшшсть та висотно-вшову структуру шдросту дуба у розрiзi дослщжу-ваних тишв лiсорослинних умов. На основi вшово! структури пiдросту визначеш кри-тичнi вiковi перiоди природного поновлення дуба. Показано вплив повноти деревоста-ну на успiшнiсть природного насшневого поновлення дуба за даних умов. З'ясовано найважливiшi фактори, яю впливають на появу та стан шдросту дуба шд наметом сос-нових лiсостанiв.
Ключовi слова: дуб суборевого екотипу, Захщне Полiсся, лiсiвничi властивостi, пiдрiст, повнота деревостану, природне поновлення, свiтло, субiр, судiброва.
Шд лiсiвничими властивостями деревних порiд noipi6ro розумгги бюло-пчт та еколопчт !х властивостi, яш мають безпосередне значения у практицi лiсовирощyвання i якi розглядають у лiсiвництвi з поглядуу iнтересiв ще! практики [6]. За визначенням П.С. Погребняка (1968), лiсiвничi властивостi деревних порщ охоплюють власне бiологiчнi або "внутргшш", i екологiчнi, яш стосу-ються зовнiшнього середовища. До перших П.С. Погребняк вiдносить морфоло-гда, анатомiю, iнтенсивнiсть росту, фази розвитку, плодоношення, рiзновид-нiсть i форми порщ; до других - вщношення до свiтла, тепла, вологи, вплив на ктмат i Грунт у насадженнях [5].
Деякi вчеш свого часу (М.1. Гордieнко, В.1. Бшоус, Д.Д. Лавриненко, М.Т. Гончар, В.1. Карпенко) наголошували на усшшносп природного на-сiннeвого поновлення дуба у суборах та сyдiброваx. Так, М.1. Гордieнко (2004) видалив окремий суборевий екотип дуба звичайного (Quercus robur L.) [7], а В.1. Бшоус (2009) при класифжацн географiчно-клiматичниx екотишв дубо-вих лiсiв Украши видiлив заxiдно-полiський екотип. Цей екотип видаляеться на територн Рiвненськоl, Волинсько! та Житомирсько! обл. - вщ кордотв з Поль-щею i до Овручсько-Словечанського плато, де дyбовi лiси ростуть у Полiськiй низовиш разом iз сосною звичайною (Pinus sylvestris L.) та iншими лковими видами в однотипних лiсорослинниx умовах [1].
Систематичне повторення посушливих перiодiв та обмежений вмiст по-живних речовин у легких за мехашчним складом Грунтах зумовили появу рос-
1 Наук. кергвннк: доц. В.1. Карпенко, канд. с.-г. наук
