Научная статья на тему 'Садибні парки ХІХ століття – уособлення ландшафтної культури краю в минулому'

Садибні парки ХІХ століття – уособлення ландшафтної культури краю в минулому Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
55
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
культурний ландшафт / садибно-парковий комплекс / рельєф / cultural landscape / manor and park complex / relief (topography)

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Н С. Соснова

На території Західної України у ХІХ ст. значна кількість сільських маєтностей мала розпланований при житлі сад чи парк. Їхня масовість свідчить про високу регіональну культуру освоєння ландшафту в минулому. На сьогодні практично нема вцілілих культурних ландшафтів цього типу. Для їх масового відновлення нема передумов, проте об'єднання природної вартості території з історичною є підставою для розвитку туристичної інфраструктури.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The manor parks of the XIX century, as the embodiment of the landscape culture of the region in the past

In Western Ukraine of the XIX century a significant number of rural estates were budgeted at home garden or park. Their mass shows a high development of regional culture landscape in the past. Nowadays, practically no surviving cultural landscape of this type can be found. There are no preconditions for their mass restoration, however the integration of the natural and historical value of the area creates the basis for the development of the tourism infrastructure.

Текст научной работы на тему «Садибні парки ХІХ століття – уособлення ландшафтної культури краю в минулому»

Звичайно, оку найприемшше сприймати яскравють чи контраст за яс-кравiстю в межах понад 30 % i менше нiж 70 % - в середньому 50 %. Колiрна композищя теж повинна мати таку характеристику, але вона легко сприймаеться й тод^ коли 11 середня, сумарна яскравють буде близькою (але трохи яскравшою) до яскравостi оточення (газону, стши будинку тощо).

Середню яскравють уше! колiрноl композицп визначають за формулою

л 1л

тр = ХТ' ■ Е5 ,

1=1 / 1

де: т1, т п - коефщенти яскравостi кольорiв; 51 ... Бп - площi, зайняп кожним кольором.

Висновки:

1. Основу гармоншного поеднання становлять дом1нувальний кол1р 1 тд-рядш йому компонента.

2. Кол1рш поеднання особливо гармоншш, якщо вони узгоджуються з до-м1нувальним кольором оточення.

3. Пропорцшною змшою площ можна узгодити майже вм кольори, однак найкращого результату досягають тод1, коли велика площа вкрита мало насиченим чи темним кольором.

4. Найкращими для зору е поеднання р1внояскравих \ р1вноконтрастних за светлотою кольор1в.

5. Будь-який кол1р на тл1 контрастного кольору виглядае бшьш насиченим.

6. На тл1 насиченого кольору мало насичений ще втрачае насичешсть.

7. Чим бшьша площа оточення, тим сильшше зм1нюеться кол1р об'екту.

8. У раз1 сильного кол1рного \ слабкого свгтлового контрасту виникае неприемна строкапсть, тому не варто поеднувати свгтло-зелене з1 свпло-червоним чи темно зелене з таким же червоним, але варто свгтло-черво-не з темно-зеленим чи темно-червоне з1 свпло-зеленим.

9. Якщо у поеднання включено додатков1 кольори з однаковою свплотою \ насичешстю, \ вони не подшяються на головний та допом1жний кольори, ми також вщчуваемо строкатасть.

10. У рослинному оформленш часто застосовують р1зш окантування в об-рамленш кв1тника. При цьому варто пам'ятати, що:

а) чорний (темний) контур зменшуе контраст насичених кольор1в;

б) кольори нюансно! чорно-контурно! композицп стають насичешшими;

в) темний контур бачиться тшню, а свплий - свгтлою гранню (в квгтковому орнамента);

г) шрий контур послаблюе даю одночасного контрасту;

д) не облямована темна й вузька площина на свгтлому тл1 видаеться ще вужчою. Оконтурена вона набувае сво!х природних розм1р1в;

е) при широкому темному контур! поверхня здаеться свплшою, а при свгт-лому - темшшою.

У поняття гармонiйного кольорового поеднання входить i поняття про дина]шчну кольорову подачу. Гармонiя - спокшна, а динамiка - експресивна форма колiрного вирiшення, але точного розмежування понять гармонiйносгi й динамшчносп для кольору дати не можна.

Узгодження кольорiв i вигляд базовано! на елементарних закономiр-ностях виразносп колiрноl групи е необхiдною передумовою колористичного вирiшення зелених угруповань.

Л1тература

1. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие : сокр. пер. с англ. В.Н. Самохина, общ. ред. и вст. ст. В.П. Шестакова / Р. Арнхейм. - М. : Изд-во "Прогресс", 1974. - 392 с.

2. Дерибере М. Цвет в деятельности человека / М. Дерибере. - М. : Изд-во "Стройиз-дат", 1964. - 184 с.

3. Зернов В.А. Цветоведение / В.А. Зернов. - М. : Изд-во "Книга", 1972. - 239 с.

4. Ивенс Р.М. Введение в теорию цвета / Р.М. Ивенс. - М. : Изд-во "Мир", 1964. - 442 с.

5. Ильина О.В. Цветоведение и колористика : учебн. пособ. / О.В. Ильина, К.Ю. Бондарева. - СПб. : Изд-во ГОУ ВПО СПбГТУРП, 2008. - 120 с.

6. Иттен Иоханнес. Искусство цвета : пер. с нем.; предис. Л. Монаховой / Иттен Иохан-нес. - М. : Изд-во Д. Аронов, 2000. - 96 с.

7. Кравцова Т.А. Основы цветоведения : учебн.-метод. пособ. / Т.А. Кравцова, Т.А. Зайцева, Н.П. Милова. - Владивосток : Изд-во ВГУЭС, 2002. - 64 с.

8. Матвеев А.Б. О некоторых закономерностях гармоничных цветовых сочетаний / А.Б. Матвеев // Светотехника : журнал. - 1968. - № 5. - C. 7-8.

9. Медведев В.Ю. Цветоведение колористика : учебн. пособ. (курс лекций) / В.Ю. Медведев. - СПб. : ИПЦ СПГУТД, 2005. - 116 с.

Пилат О. С. Методы определения колористических отношений при проектировании объектов ландшафтной архитектуры

Описаны проблемы и метод определения и создания гармоничных сочетаний цветов при проектировании садово-парковых объектов. Гармония изолированного цвета. Типы цветовых гармонических сочетаний. Гармония колорита. Способы и средства решения колористических проблем, которые могут возникать в проектах парковых объектов и на практике.

Ключевые слова: гармоничные сочетания цветов, длина волны, коэффициент яркости, насыщенность цвета.

Pylat O.S. Methods for determination of colour relationships in the design of objects of landscape architecture

The paper describes the approaches to defining and creating harmonious combinations of colours in the design of gardens and parks facilities. The harmony of an isolated colour and tonality is determined. The types of colour orchestration are presented. The ways and means of solving the problems of colour may occur in the project work parks in practice.

Keywords: harmonious combinations of colours, long waves, coefficient of brightness, saturation colour.

УДК 728.8.025.8 Доц. О.1. Ремешило-Рибчинська, архтектор,

канд. фтос. наук - НУ "Львiвська полiтехнiка "

МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕННЯ СПАДЩИНИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА У КОНТЕКСТ РЕВАЛОРИЗАЦН АРХ1ТЕКТУРНИХ АНСАМБЛ1В МАГНАТСЬКИХ РЕЗИДЕНЦ1Й

Садово-паркове мистецтво, як складова арх^ектурних ансамблiв магнатських резиденцш, потребуе вироблення i проведення невщкладних заходiв для 1х вщтворен-ня та повнощнного функщонування в найближчому прийдешньому. Цьому сприяти-ме запропонована методика дослщження садово-паркового мистецтва, що застосо-вуеться в контекст ревалоризаци арх^ектурних ансамблiв магнатських резиденцш.

Ключовг слова: садово-паркове мистецтво, ревалоризащя, архггектурний ансамбль.

Збереження цшсносл архиектурного ансамблю, магнатських рези-денцш зокрема, може бути досягнуто в умовах сьогодення, за умови дотри-мання загальних принципiв його побудови. У процес ревалоризацп [1-3] ар-хiтектурних ансамблiв магнатських резиденцiй вщбуваеться органiчне поеднання нового i старого. Важливо дотримуватися адекватного iсторичним традищям 1х функцiонального наповнення. Вироблення методики дослщжен-ня спадщини садово-паркового мистецтва е важливою складовою процесу ре-валоризацп архiтектурних ансамблiв магнатських резиденцш.

Ревалоризацiйнi роботи на таких зразках пам'яток мютобудування [4], як садово-паркова спадщина, передбачають дотримання послщовносп веден-ня низки операцiй. Так, процесам представлення проектних ршень; опрацю-ванню робочих креслень; розробцi проектно-кошторисно! документацп; на-писанню науково-реставрацiйного звиу, - передують двi процедури. Це ета-пи дослiдження та системного аналiзу зразкiв матерiального i теоретичного змюту. Вони, своею чергою передбачають виконання: попередшх робiт на об'екп пам'ятки садово-паркового мистецтва, що здшснюеться з метою оз-найомлення з техшчним станом та наявною документащею; збiр або тдго-товку вихщно! i дозвшьно! документацп; розробку концептуальних рiшень чи програми науково-реставрацiйних робгт, складання реставрацiйного зав-дання на розробку науково-проектно! документацп; заходiв iз забезпечення випуску науково-проектно! документацп для виконання першочергових про-тиаварiйних i консервацiйних робiт. Крiм того, назваш два етапи дослiджен-ня та системного аналiзу зразкiв матерiального i теоретичного змiсту передбачають комплексш науковi дослiдження, що проводяться з метою отриман-ня матерiалiв про культурно-юторичну i архiтектурно-художню цiннiсть пам'ятки садово-паркового мистецтва, даних для обгрунтування ршень по-дальшого !! збереження та реставрацп, оцiнки ступеня збереженосп конструкцiй i матерiалiв пам'ятки, прийняття ршень для виведення зразкiв садово-паркового мистецтва з незадовшьного стану. Саме комплексш науковi дослiдження стають науковим обгрунтуванням проектних рiшень i повинш бути проведенi у двох напрямах: iсторико-архiвнi i бiблiографiчнi дослiджен-ня та натурш дослiдження.

Внаслiдок проведення попередшх роби та комплексних наукових дос-лiджень на об'ектi архитектурного ансамблю магнатсько! резиденцil в с. Шд-гiрцi Львiвськоl обл. [5-7], ми представили новi методики натурних досль джень садово-парково! спадщини. 1х застосовували у 2004 р., коли ми здшснили мiждисциплiнарну експедицiю за участю фахiвцiв KOBIDZ м. Варшава (РП), студенпв 1нституту архиектури НУ "Львiвська полiтехнiка" та ВУЗiв з Варшави [8, 9].

Методика натурних дослiджень пам'яток садово-паркового мистецтва у Ддпрцях передбачала виконання робгт iз використанням методiв: визна-чення границь садово-парково! територil та !! укладу; документування стану деревостану (склад сорпв, вiковоl структури, фiзичний стан); фжсацп парко-вих стежок i дорiг; архiтектурних обмiрiв садово-парково! архггектури; вияв-

лення видових осей та вiзуальних поеднань архиектурного ансамблю з дов-колишнiм ландшафтом; влаштування трьох археологiчних розкриттiв Грунту по технологи парково! археологи (вперше в Укра!ш). Варта зазначити, що паркова археологiя нинi е новою галуззю науки, що дае можливють науково розпiзнавати i документувати садово-парковi утворення. Застосування пере-лiчених методiв сприяло: отриманню даних, необхiдних для спостереження фазовосп розвитку територiй садiв i паркiв на територи палацового ансамблю; опрацюванню документаци з !х ревалоризаци та вiдновлення.

Щд час проведення робiт з парково! археологи було застосовано i метод цифрово! документаци вiдкритих шарiв Грунту. Це дало змогу проаналь зувати i представити результати дослщження у формi трьох- вимiрноl вiзуалi-заци нашарувань породи, вiдкритих тд час археологiчних робiт [10]. Така ш-формацiя дала можливiсть поглибленого вивчення юторичних фактiв.

Рис. 5.1нвентаризацшний план територи архтектурного ансамблю у с. П1дг1рщ

Таким чином, опрацювання юторичних матерiалiв та вихщних даних на основi вивчення iсторико-архiвних i бiблiографiчних матерiалiв, застосування нових методик натурних дослщжень пам'яток садово-паркового мис-тецтва та фжсащя !х iснуючого стану е необхщною передумовою наступних, вкрай важливих робгг, представлення проектних рiшень, робочих креслень, проектно-кошторисно! документаци, науково-реставрацiйного звiту. А для процесу ревалоризаци архiтектурного ансамблю загалом - це ще й обов'язко-ве визначення охоронних зон територш, та режимiв !х використання, прокла-дання вiзуальних осей поеднання пам'ятки мютобудування з ландшафтом, вщновлювання образних характеристик пам'ятки, опрацювання генерального плану розвитку як пам'ятко-охоронних, так i прилеглих територш.

Л1тература

1. Ревалоризащя в архггектур1 - тдвищення архггектурно-художньо! щнносп юторич-ного мюького середовища // Укра1нський тлумачний словник буд1вельних термтав. - К. : Вид-во "Украшсько! акад. наук". - 2006. - 526 с.

2. Ремешило-Рибчинська O.I. Архитектура магнатських резиденцш ХУ11-ХУШ ст. i спе-цифжа !х просторового наповнення (на прикладi палацово-паркового комплексу в с. Пiдгiрцi) / O.I. Ремешило-Рибчинська // Вюник Нащонального унiверситету "Львiвська полiтехнiка". -Сер.: Архитектура. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка". - 2007. - № 585. - C. 146-153.

3. Ремешило-Рибчинська O.I. Ревалоризащя архгтектурно-функщонального образу рези-денцп в Пщпрцях в iсторично-сформованому ландшафтi Воронягав / O.I. Ремешило-Риб-чинська // Вюник Нащонального ушверситету "Львiвська жштехнжа". - Сер.: Архитектура. -Львiв : Вид-во НУ "Львiвська жштехнжа". - 2006. - № 568. - C. 286-292.

4. ДБН 360-92К Реставрацшш, консервацшн та ремонтш роботи на пам'ятках культурно! спадщини.

5. Ремешило-Рибчинська O.I. Принципи ревалоризацп архгтектурних ансамблiв в юто-ричному ландшафтi / O.I. Ремешило-Рибчинська // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. на-ук.-техн. праць. - Сер.: Ландшафтна арх1тектура в контекст сталого розвитку. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.12. - C. 140-143.

6. Remeshylo-Rybchynska O. Historical gardens and parks in Ukraine and problems of their revalorization / O. Remeshylo-Rybchynska // 1сторичн сади i парки в Укра1'щ та проблеми !х ревалоризацп. - Warsaw : Wyd-wo SGGW, 2006. - 455 s. - S. 20-39.

7. Remeshylo-Rybchynska O. The necessity of revalorization of the architectural ensemble of residence from the 17th-18th c. in Pidhirci Village (Lviv region, Ukraine) / O. Remeszylo-Rybczynska // Green world, Monumental cultural landscape, parks, gardens, cemetaries abd other forms of designed green spaces.Their protection, conservation, restoration and public promotion, Warsaw University of Life Sciences Press. - Warsaw, 2009. - 203 s. - S. 67-94.

8. Sikora Dorota. Ogrod w Podhorcach, "Monument. Studia I Materialy Krajowego Osrodka Badan i Dokumentacji Zabytkow". - 2005. - T. 21. - S. 415-44.

9. Remeszylo-Rybczynska O. Kaszaltowanie si? i obecny stan spuscizny architektonicznej i artystycznej wsi Podhorce w obwodzie Lwowskim / O. Remeszylo-Rybczynska // Monument. Stu-dia i Materialy Krajowego Osrodka Badan i Dokumentacji Zabytkow. - 2005. - T. 1. - S. 443-477.

10. Czajkowski K. Zastosowanie cyfrowej fotogrametrii naziemnej w dokumentacji architektonicznej i archeologicznej / K. Czajkowski, M. Gladki // Monument. Studia i Materialy Krajowego Osrodka Badan i Dokumentacji Zabytkow. - 2004. - T. 1. - S. 37-56.

Ремешило-Рибчинская О.И. К методике изучения наследия садово-паркового искусства в контексте ревалоризации архитектурных ансамблей магнатских резиденций

Садово-парковое искусство, как составляющая архитектурных ансамблей магнатских резиденций, требует выработки и проведения неотложных мероприятий для их воспроизведения и полноценного функционирования в ближайшем будущем. Этому будет способствовать предложенная методика исследования садово-паркового искусства, применяющаяся в контексте ревалоризации архитектурных ансамблей магнатских резиденций.

Ключевые слова: садово-парковое искусство, ревалоризация, архитектурный ансамбль.

Remeshylo-Rybchynska O.I. To the method of studying the legacy of landscape art in the context of the revaluation of architectural harmony of aristocratic residences

Landscape art, as a part of the architectural harmony aristocratic residences requires, requires the development and implementation of urgent measures for their reproduction and normal functioning in the near future. This will be facilitated proposed technique to study landscape architecture, is applied in the context of the revaluation of architectural harmony aristocratic residences.

Keywords: landscape art, revaluation, architectural harmony.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.