CC BY
41
2. ЛАНДШАФТНА АРХ1ТЕКТУРА ТА ДИЗАИН: 1СТОР1Я I ПРАКТИКА
УДК 72.712 Доц. О.В. Ремешило-Рибчинська, канд. архтектури -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
ПРИНЦИПИ РЕВАЛОРИЗАЦП АРХ1ТЕКТУРНИХ АНСАМБЛ1В
В 1СТОРИЧНОМУ ЛАНДШАФТ1
Охарактеризовано apxiTeKTypHi ансамблi в iсторичному ландшафт як стилю-тичну та функцюнальну цiлiсть. Принципи ревалоризацп архiтектyрних ансамблiв в iсторичномy ландшафтi подано в контекст розвитку територiй Украши з метою роз-витку ii соцiально-економiчного та культурного потенцiалy.
Ключов1 слова, арх^ектурш ансамблi, iсторичний ландшафт.
Assoc. prof. O.V. Remeshylo-RybchynskaNU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Principles of revalorization of architectural ensembles are in a historical landscape
The analysis of the forming of the architectural ensembles in historical landscape were passed and defined. The recommendations how to work up the main principles of revalorization were worked out.
Keywords. architectural ensemble, historical landscape.
Арх^ектурш ансамбл1 представлеш в юторичному ландшафт трупами буд1вель, як об'еднаш м1ж собою стилютично та функцюнально. Специ-фжа садово-паркового мистецтва як виду архiтектyрно-хyдожньоi творчост полягае в його синтетичному характер^ поеднанш природи, архтектури, пластичних мистецтв у композицiйно цшсний твiр [1]. Невiд,емним складником кращих зразкiв архiтектyрних ансамблiв юторичних мiст i резиденцiй, кращих зразюв мiкрорайонiв европейських просторiв ХХ ст., видатну ушвер-сальну цiннiсть з точки зору ютори, мистецтва та науки становить нерозрив-ний зв'язок архiтектyрних ансамблiв iз пейзажем. Тому саме на це повинш бути спрямоваш всi роботи з ревалоризацп.
В Украiнi теорiя охорони i реставрацii пам'яток передбачае, що понят-тя ревалоризацiя застосовують у мiстобyдiвномy аспектi стосовно пам'ятко-вих комплекЫв i ансамблiв як один з пiдвидiв дiяльностi у рамках реставра-цiйно-мiстобyдiвних заходiв (регенерацii). Прийнято таке визначення понят-тя: ревалоризацiя - це сукупшсть науково обгрунтованих заходiв зi збережен-ня та вщтворення iсторичноi мiстобyдiвноi структури i арх^ектурно-ху-дожньо!" цiнностi мiстобyдiвного комплексу [2]. У процес ревалоризацii архь тектурних ансамблiв важливо, надаючи нову функщю спорудам ансамблю, вiдновлювати 1'хш хyдожнi якостi шляхом виконання робгг з реставрацii 1'х екстер,ерiв та реконструкцп iнтер,ерiв, зберiгаючи необхiднy масу автентич-но1' фyнкцiональноi структури цшого ансамблю та його арх^ектурно-ху-дожнього образу в юторичному ландшафтi. Кшцевою метою ревалоризацп архiтектyрних ансамблiв в юторичному ландшафтi е пiдвищення арх^ектур-
140
Збiрник науково-технiчних праць
но-художньо! цшносл iсторичного середовища поселень загалом. Потенщал культурно!, суспшьно-юторично!, матер!ально! цiнностi ревалоризованих ар-хiтектурних ансамблiв в юторичному ландшафтi в межах областi чи регюну, слугуватиме отриманню економiчного ефекту в!д !х експлуатаци в майбутньому, в умовах створення сучасно! шфраструктури з метою розвитку шдустри туризму.
Варто активiзувати увагу теоретикiв та практиюв ведення ревалориза-цiйних робгт на збереження "духу" та "символу" мюця. Адже архiтектурнi ан-самблi в iсторичному ландшафтi необхiдно розглядати як видатш зразки мю-тобудiвного мистецтва, яким слiд давати художню оцiнку образу мiсця [3].
Процеси здшснення ревалоризаци архiтектурних ансамблiв передба-чають також виконання робiт з рештеграцп, санацп, реституци складникiв ансамблю; здшснення рекультиваци, консерваци та вщновлення садово-пар-кових композицiй та посадок; вщтворення, вiдбудову, перебудову, ре-конструкщю, нове будiвництво, консервацiю, реставрацiю, реставрацшний ремонт просторово! системи забудови. Адже дослщження об'еклв архгтек-турних ансамблiв в iсторичному ландшафтi в культурному, технолопчному й iсторичному аспектах, враховуючи змiни значущостi об'ект!в у сощальному та фiзичному контекстах, мають бути вичерпними [4].
Одним iз важливих принципiв ревалоризаци архiтектурних ансамблiв в юторичному ландшафтi е його попереднш науково-практичний аналiз з метою визначення: мети створення; специфжи функщонування; особливостi об'емно-просторового вирiшення; визначення границь автентичност та щен-тичностi неповторного гармоншного "звучання" в iсторичному ландшафт!. Наступнi етапи ревалоризаци передбачають визначення принцитв:
• прюритету пам'яткоохоронних заход1в, що означае дотримання визначених умов натурного досл1дження пам'яток, !х !нвентаризащю, визначення р1вня мистецько! цшностц
• забезпечення системност та структурно! !ерархи в процес! виконання 1 пого-дження робгт. Ревалоризащю арх1тектурно! спадщини повинт здшснювати виключно фах!вщ, як усввдомлюють неминучють змш 1 розвитку сустль-ства та глибоко шанують народт культурт традици, що склалися !сторично. Саме !м надаеться право доповнити мету створення архитектурного ансамблю в конкретному юторичному ландшафт! та доповнити функцп новими Програмами !снування;
• дотримання цшсносп, автономност й просторового взаемозв'язку. Виконання роб!т з ревалоризацi! арх!тектурних ансамбл!в мае базуватися на поваз! до культурно!" спадщини ! традиц!йного характеру об'екта та його оточення. Потр!бно, застосовуючи системний п!дх!д у процес! досл!дження об'екпв, то-лерантно реконструювати об'емно-просторове та декоративне вир!шення ! вводити сучасн! елементи реклами та дизайну;
• прюритету пам'яткоохоронних засоб!в регулювання територ!!. Доц!льно вра-ховувати об'екти багатонацюнально! традиц!йно! культурно! спадщини в систем! арх!тектурних ансамбл!в у ландшафт! ц!лого поселення, що розкри-ватиме характер ц!лого регюну;
• комплексно! гармотзаци арх!тектурного ! природного середовища. П!д час розроблення ревалоризац!йних заходов потр!бно враховувати оргатчне поеднання традиц!йно! архттектурно! спадщини, притаманнш окремим арх!-
2. Ландшафта архггектура та дизайн - iсторiя i практика
141
тектурним ансамблям, з вщповщним ландшафтом територiï. У процеш ревалоризаци архитектурних ансамблiв, де неодмiнною складовою е юторичт парки i культурнi ландшафти, важливо дотримуватися постулату, що iсторiя садовниц-тва мае свою пост!йну тяглють, е як i сад процесом, а не продуктом [5];
• прийнятност! Незважаючи на те, що ревалоризация архiтектурних ансамблiв передбачае надання окремим спорудам, площам та вулицям нових функцш, необхiдно максимально дотримуватись збереження форми, конструкций, ма-терiальноï пластики споруд i оргатзацл простору.
• комфортности та контактност!. Передбачаючи процеси, актуальнi для сощ-ально-економiчного розквiту територiй в майбутньому, зокрема на основi розвитку туризму, ревалоризащя арх1тектурних ансамблiв передбачае "дш". В архггекгурних ансамблях це позначиться на змш ïх планувально-просто-рового виршення у зв'язку iз змiною побуту, звичаïв мiсцевого населения та туриспв. Тому новим напрямком буде -забезпечення комфортних умов пере-мiщення громадян та ïх корогкогермiнового стационарного перебування в
• »» »» т Т ' « •
процес руху . Це стосуеться, зокрема, нових технологш автоперемщення i паркування i г.iн.
• збереження мшцевого "духу". Це стосуеться збереження легенд, переказiв про особливост мiсцевосгi, де знаходиться архiгекгурний ансамбль, як його архiтектурно-художиього образу загалом.
Для охорони автентики та щентичност архiгекгурних ансамбл1в в ю-торичному ландшафт потр1бно шд час визначення вщповщних охоронних зон територш в генпланах мют та сшьських поселень, передбачати:
• регламентащю сучасно!" навколишньо1' забудови;
• детальне розроблення проекпв охорони вiдповiдних краевидiв.
З-пом1ж ефективних запоб1жних заход1в збереження краси та вторично усталеного характеру краевид1в, де домшантою е арх^ектурш ансамбл1 ю-торичних мют, резиденцш i т.ш., важливо визначати вщповщш територи, передуем у генеральних планах мют та сшьських поселень, з подальшим опра-цюванням регламентаци навколишньо1 забудови та детальним розробленням проекпв охорони вщповщних краевид1в [6].
Адже тшьки через любов до рщних краевид1в, культурно1 спадщини, арх^ектурних ансамбл1в в юторичних ландшафтах вщбуваеться самошденти-фшащя особистост^ що лягае в основу формування патрютизму. Тод1 доля батьк1всько1 територи стае долею кожно1 людини, що сприятиме розквгту держави [7].
Л1тература
1. Род1чкш I., Род1чк1на О. Сад i культура Украши // Поез1я украшського парку. - К. : Вид-во "Хрошка 2000", 2001. - 798 с. - С. 48-49.
2. Бевз М.В. Методолопчш основи регенераци заповiдиих архiгекгуриих комплекав ю-горичиих мют (на приклад1 Захiдноï Украши) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра арх. - Харюв : ХДТУБА, 2004. - 18 с.
3. Ходорковський Ю. До питання про визначення художньоï цiииосгi iсгоричиоï забудови мют // Арх1тектурна спадщина Украши. Маловивчеш проблеми ютори арх1тектури та мютобудування / пщ ред. В. Тимоф1енка. - К., 1994. - 262 с. - С. 241-246.
4. Кодекс етичних принцитв охорони й реставраци пам'яток ансамбл1в та визначних мют (Коломбо, 1993) // Охорона культурноï спадщини : зб. М1жнар. докуменпв. - К. : АртЕк, 202. - 134 с. - С. 88-89.
142
Збiрник науково-техшчних праць
5. Hobhouse Penelope. Historia ogrodow. - London-Warszawa : Arkady, 2002. - 468 s. -S. 11-12.
6. Прибега Л.В. Коментар до Рекомендаци ЮНЕСКО про збереження краси i характеру пейзажiв та мюцевостей // Пращ науково-дослщного ш-ту пам'яткоохоронних дослщжень. -К. : АртЕк, 2007. - 303 с. - С. 66-67.
7. Remeszylo-Rybczynska Oresta Krajobraz kulturowy Ukrainy. Aktualny stan I problemy // Przyroda I miasto. - Warszawa : Wyd.SGGW, 2007. - 364 s. - S. 53-54.
УДК 712 (58.006) Доц. Л.П. Казiмiрова, канд. бюл. наук -Хмельницький
нащональний умверситет
БОТАН1ЧНИЙ САД ХМЕЛЬНИЦЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ В ЛАНДШАФТН1Й АРХ1ТЕКТУР1 М1СТА
Показано ютор1ю становления i розвитку боташчного саду Хмельницького на-дюнального ушверситету, ландшафтно-арх1тектурне планування територп, шляхи формування колекцшного фонду, мюце в ландшафтшй арх1тектур1 мюта Хмельницького.
Ключов1 слова: боташчний сад Хмельницького нац1онального ушверситету, ландшафтно-арх1тектурне планування територп, колекцшний фонд.
Assoc. prof. L.P. Kazimirova - Khmel'nyts'kiy national university
Botanical garden of Khmel'nyts'kiy national university is in the landscape architecture of city
History of becoming and development is shown in the botanical garden of Khmel'nyts'kiy national university, landscape architectural planning of territory, ways of forming collection fund, place in landscape architecture of Khmel'nyts'kiy City.
Keywords: botanical garden of the Khmel'nyts'kiy national university, landscape architectural planning of territory, collection fund.
Хмельницький нащональний ушверситет - навчальний заклад IV рiв-ня акредитаци, де шдготовку майбутшх фахiвцiв здшснюють 6 шститу^в, до складу яких входять 14 факульте^в, що забезпечують навчання за 3 напрям-ками освiтньо-квалiфiкацiйноi пiдготовки. Сьогоднi за 45 спещальностями навчаеться понад 14700 студенпв, зокрема на деннiй формi близько 7000 осiб, заочнiй i дистанцiй - 7700. Навчальний процес забезпечують 860 оЫб професорсько-викладацького складу, з них 70 докторiв наук, профе-сорiв, понад 400 кандида^в наук, доцентiв [1].
Мiсто Хмельницький лежить на 49°24'27" пiвн. ш. та 26°57'42" сх. д. i розташоване у Городоцько-Хмельницькому фiзико-географiчномy райош Пiвнiчноподiльськоi областi Укра1'нського Полiсся в зош мiшаних лiсiв.
Територiя Хмельницько1' областi розташована на захiдномy схилi Ук-ра1'нського щита пiвденно-захiдноi частини Схщноевропейсько1" (Русько1') платформи. Мiсто Хмельницький знаходиться на Верхньобузькш височинi, у Вовчко-Бужоцькому геоморфологiчномy районi в груш ландшаф^в цен-трально-подiльського пiдтипy люового типу подiльських ландшафтiв. Для цього району характерний водний (флювiальний) тип рельефу - тут майже немае рiвнинних мюцевостей, вiн горбисто-балковий [2].
2. Ландшафтна архiтектура та дизайн - iсторiя i практика
143
