CC BY
28
2. Ремешило-Рибчинська O.I. Архитектура магнатських резиденцш ХУ11-ХУШ ст. i спе-цифжа !х просторового наповнення (на прикладi палацово-паркового комплексу в с. Пiдгiрцi) / O.I. Ремешило-Рибчинська // Вюник Нащонального унiверситету "Львiвська полiтехнiка". -Сер.: Архитектура. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка". - 2007. - № 585. - C. 146-153.
3. Ремешило-Рибчинська O.I. Ревалоризащя архгтектурно-функщонального образу рези-денцп в Пщпрцях в iсторично-сформованому ландшафтi Воронягав / O.I. Ремешило-Риб-чинська // Вюник Нащонального ушверситету "Львiвська жштехнжа". - Сер.: Архитектура. -Львiв : Вид-во НУ "Львiвська жштехнжа". - 2006. - № 568. - C. 286-292.
4. ДБН 360-92К Реставрацшш, консервацшн та ремонтш роботи на пам'ятках культурно! спадщини.
5. Ремешило-Рибчинська O.I. Принципи ревалоризаци архгтектурних ансамблiв в юто-ричному ландшафтi / O.I. Ремешило-Рибчинська // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. на-ук.-техн. праць. - Сер.: Ландшафтна арх1тектура в контекст сталого розвитку. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.12. - C. 140-143.
6. Remeshylo-Rybchynska O. Historical gardens and parks in Ukraine and problems of their revalorization / O. Remeshylo-Rybchynska // 1сторичн сади i парки в Укра1'щ та проблеми !х ре-валоризацп. - Warsaw : Wyd-wo SGGW, 2006. - 455 s. - S. 20-39.
7. Remeshylo-Rybchynska O. The necessity of revalorization of the architectural ensemble of residence from the 17th-18th c. in Pidhirci Village (Lviv region, Ukraine) / O. Remeszylo-Rybczynska // Green world, Monumental cultural landscape, parks, gardens, cemetaries abd other forms of designed green spaces.Their protection, conservation, restoration and public promotion, Warsaw University of Life Sciences Press. - Warsaw, 2009. - 203 s. - S. 67-94.
8. Sikora Dorota. Ogrod w Podhorcach, "Monument. Studia I Materialy Krajowego Osrodka Badan i Dokumentacji Zabytkow". - 2005. - T. 21. - S. 415-44.
9. Remeszylo-Rybczynska O. Kaszaltowanie si? i obecny stan spuscizny architektonicznej i artystycznej wsi Podhorce w obwodzie Lwowskim / O. Remeszylo-Rybczynska // Monument. Stu-dia i Materialy Krajowego Osrodka Badan i Dokumentacji Zabytkow. - 2005. - T. 1. - S. 443-477.
10. Czajkowski K. Zastosowanie cyfrowej fotogrametrii naziemnej w dokumentacji architektonicznej i archeologicznej / K. Czajkowski, M. Gladki // Monument. Studia i Materialy Krajowego Osrodka Badan i Dokumentacji Zabytkow. - 2004. - T. 1. - S. 37-56.
Ремешило-Рибчинская О.И. К методике изучения наследия садово-паркового искусства в контексте ревалоризации архитектурных ансамблей магнатских резиденций
Садово-парковое искусство, как составляющая архитектурных ансамблей магнатских резиденций, требует выработки и проведения неотложных мероприятий для их воспроизведения и полноценного функционирования в ближайшем будущем. Этому будет способствовать предложенная методика исследования садово-паркового искусства, применяющаяся в контексте ревалоризации архитектурных ансамблей магнатских резиденций.
Ключевые слова: садово-парковое искусство, ревалоризация, архитектурный ансамбль.
Remeshylo-Rybchynska O.I. To the method of studying the legacy of landscape art in the context of the revaluation of architectural harmony of aristocratic residences
Landscape art, as a part of the architectural harmony aristocratic residences requires, requires the development and implementation of urgent measures for their reproduction and normal functioning in the near future. This will be facilitated proposed technique to study landscape architecture, is applied in the context of the revaluation of architectural harmony aristocratic residences.
Keywords: landscape art, revaluation, architectural harmony.
УДК 712.03 Доц. Н.С. Соснова, канд. арх. - НУ "Льв1вська полiтехнiка"
САДИБН1 ПАРКИ Х1Х СТОЛ1ТТЯ - УОСОБЛЕННЯ ЛАНДШАФТНО1 КУЛЬТУРИ КРАЮ В МИНУЛОМУ
На територи Захщно! Укра!ни у Х1Х ст. значна кiлькiсть сшьських маетностей мала розпланований при житл сад чи парк. 1хня масовють свiдчить про високу реп-ональну культуру освоення ландшафту в минулому. На сьогодш практично нема вщ-лших культурних ландшафтiв цього типу. Для !х масового вiдновлення нема переду-мов, проте об'еднання природно! вартостi територи з iсторичною е тдставою для розвитку туристично! шфраструктури.
Ключовг слова: культурний ландшафт, садибно-парковий комплекс, рельеф.
Поширення процешв урбашзаци та активна антропогенiзацiя ландша-фiв Укра!ни обумовлюють потребу в мониторингу не лише природоохорон-них об'екпв, а також ландшафпв, що е уособленням характерно! культури чи епохи. Зпдно з документом Ком1тету з Всесвггньо! спадщини 1992 р., ландшафт, що вщображае еволющю суспшьства тд впливом умов природного середовища та сощальних, економ1чних 1 культурних процешв класифжовано як "культурний ландшафт".
Одним з титв культурного ландшафту, що був в ютори розвитку на-шого краю, е садиби з парком. Садибно-парковий комплекс як архггектурне 1 економ1чне поняття на територи Захщно! Укра!ни (юторичний регюн Галичи-на) зародився у другш половит XVIII ст. 1 отримав максимальний 1мпульс розвитку у Х1Х ст. Багателит змши, починаючи вщ побуту, способу ведення господарства, культури народ1в, що населяли окреслену територто, фжсува-лися в культурному ландшафт! 1 створили, як формулюе Я. Богдановський, "традищю мюця".
За О. Микулшою, збережеш специф1чш типи антропогенних лан-дшафпв, яю сформувалися р1зними видами людсько! д1яльносп на р1зних етапах юторичного розвитку суспшьства, е юторичними ландшафтами [3]. А як трактувати ландшафт, який не збер1гся, але е частиною арх1тектурного комплексу? Наприклад, прекрасний в минулому палацово-ландшафтний комплекс в мютечку Поморяни, чи численш сшьсью садибш комплекси, як в Чернищ, Завидовичах, Винничках. Без щлюносп об'екта в юторичних межах, нав1ть у раз1 вщновлення буд1вл1, втрачаеться його типолопчна цшнють як прикладу репрезентативного житла з культурним ландшафтом.
В Украш, лише на територи Захщно! Укра!ни 1 лише в сшьськш мю-цевосп, у першш половит Х1Х ст. юнувало 450 садиб з парком р1зно! вели-чини 1 складност укладу [4], що свщчить про високу культуру освоення лан-дшафпв у минулому. У пейзажах Львова 1 льв1вських околиць збережеш ю-торичш сади 1 парки та й просто люи викликають юторично-сентиментальш емоци. Споглядаючи реконструюваш Стрийський парк, парк 1м.1вана Франка, згадуються численш не вцшЫ чи занедбаш сади 1 парки у селах та мю-течках Льв1вщини. Натомють, за кордоном, серед офщшно визнаних культурних ландшафпв переважну бшьшють - 55 % становлять саме сшьсью.
Комплекс садиби з парком протягом всього часу свого юнування був одним з елеменпв р1знотипних сiльськогосподарських ландшафтiв. 1сторич-
но захщш област Укра!ни були краем з "найвищою щшьшстю ршьничого люду в Сврот, живучих з ршьництва (на 1 км.кв. - 110 оиб в 1900 р.)" [5].
Садиба з господарською частиною та садом чи парком формували са-модостатню структуру, проте завжди була увязана з просторовою компози-щею села. Вщ села до палацу вела, зазвичай, липова алея. Що вона символь зувала? Власшсть, стабшьнють. Але! вписувалися в ландшафт, надаючи йому одночасно парадносл 1 символ1чносп. Лшя але! оргашзовувала садибу, ви-окремлювала !! в природному оточенш. Палацов1 та садибно-парков1 ком-плекси впливали на сприйняття ландшафту та формували систему просторо-вих ор1ентир1в майже т1ею самою м1рою, що 1 сакральш споруди.
Традицшно село розташовувалося у долиш р1чки, а меж1 гмши, зазвичай, прокладали по елементах природного каркасу, утвореного нижшми осями (лчка, яр, улоговина) 1 верхшми осями (вершини пагорб1в). Вщповщно, коли садибно-парковий комплекс засновувався за межами сшьсько! забудови на меж1 адмшютративно! одинищ, то, в бшьшосп, це означало його прив'язку до дом1нувальних природних елеменив. Отже, садиби з парком формували культурний ландшафт, який накладався на природний.
Природний каркас мюцевосп став визначальним для розвитку культурного ландшафту садиби на трьох етапах. Насамперед, характер рельефу вплинув на мюце закладення садиби та обумовив р1зну щшьнють локал1зацп цього типу ландшафту на землях Захщно! Укра!ни. Вплив природного каркасу проявився 1 тд час формування стильових рис культурного ландшафту. Надал1 природна основа вплинула на стабшьнють ландшафту 1, зрештою, на його довгов1чнють.
Природну основу розселення локальних об'екпв, 1, зокрема, сшьських садиб з парком, доцшьно визначати на основ1 геоморфолопчного районуван-ня територи регюну. Територи бшьш щшьного закладення садиб з парком часто ствпадають з контурами фiзико-географiчних областей. Областi вiдрiз-няються одна вiд шшо! гшсометричними ознаками, характером розчленуван-ня рельефу, ктматичними умовами, поеднанням Грунтово-рослиних угрупо-вань, - все це набувае вщображення в структурi сiльськогосподарських угадь [2]. Оскшьки розвиток культурного ландшафту при сшьськш садибьрезиден-ци значною м1рою залежав вад продуктивносп господарства, то можна при-пустити, що вадмшнносп мiж зональними структурами проявляються 1 в ю-торико-культурних особливостях ландшафту.
Так, наприклад, потужним природним та юторико-культурним потен-щалом волод1е територ1я на швденний схад вщ Львова - високе 1 люисте По-дшьське горбопр'я - географ1чна область з найбшьшими абсолютними висо-тами, яю перевищують 340 м. Подшьське горбопр'я мае виразну твшчну границю у вигляд1 Гологоро-Кременецького пасма, яке високим уступом пад-шмаеться над р1внинами Малого Полюся. Ця межа зафжсована великою кшь-юстю садиб з культурним ландшафтом (рис.). На меж1 з Малим Полюсям По-дшьська височина утворюе уступ до 200 м заввишки [1], перед котрим фж-суеться смуга згущення садиб (н-д, Черниця, Пониква, Пеняки, Висоцько, Падпрщ, Колт1в, Хильчищ, Новосшки, Ляцке (тепер Червоне)).
Нерiвномiрне освоення простору Подiлля було обумовлене контрас-тнiстю мiсцевостi: плоскi межирiччя чергуються з долинами рiчок. Швденно-схвдш схили височини бiльш однорiднi (висок пагорби розчленованi заболо-ченими долинами) i це вiдображено у частшому закладеннi садиб.
Рис. Схема локажзацп садибно-паркових комплексе в околицях Львова
(виконана автором на основi карти К. КуммерсберГа, сер. Х1Х ст. [6])
Пдролопчний фактор вдагравав роль кат^затора: вш зменшував або посилював ймовiрнiсть закладення бiльших садиб. Головний Свропейський вододiл вiд Львова проходить по високому лiсистому Давидiвському пасмi на пiвдень у напрямку на м. Бiбрка i повертае на твшчний схiд у загальному напрямку на м. Золочiв. На цих територiях не зафiксовано значних юторич-них культурних ландшафтiв. I хоча водороздшьне плато помережане малими рiчками, цього виявилося недостатньо для переростання дрiбного фiльварку у садибу з парком.
Натомють, крайовi рельефнi ситуацп, поширенi на стику низовинних та горбогiрних ландшафтiв Малого Полюся, Розточчя, Голопр та Вороняюв з вщкритими водоносними горизонтами у виглядi численних джерел, забезпе-чували умови для закладення численних садiв i парков. За показником щшь-ностi закладення садибно-паркових комплекив у XIX ст. межа твденного Полiсся i Подшьсько! височини вiдзначена як регiон найвищо! щiльностi садиб, а саме вщ 2 до 7 садибно-паркових комплекшв на 100 км2.
Порiвняння локалiзацil садибно-паркових комплексiв та !х морфоло-гiчно-стилiстичних характеристик виказуе таю закономiрностi. Так, пейзажна
композищя парку, що формувалася чергуванням вщкритих [ закритих прос-тор1в, у бшьшосп реал1зовувалася на землях Подшьсько! височини та и меж! з сусщшми природними ландшафтними зонами. За основу приймали юну-ючий ландшафт, який оргашчно, коректно доповнювався планувальними еле-ментами для динамжи вид1в без масштабного перепланування рельефу. Прикладом е значш парки в садибах Пониква, Черниця, Колпв, Псари (сьогодш Приозерне).
Елементи регулярного парку, таю як вюь у вигляд! прямо! довго! але!, прямокутн! форми травник!в та кытниюв могли бути реал!зованими лише на геометрично правильнш р!внинн!й основ!. I справд!, б!льш!сть ландшафт!в регулярного укладу зафжсовано на р!внинних землях Малого Полюся та сла-богорбистих територ!ях, що межують !з Розточчям та Давид!вським пасмом. Прикладами регулярного парку е ландшафтш комплекси у селах Олесько, Коршв, Борщович!, Велика Горожанна.
Як вже було сказано, на сьогодш повною м!рою збережених садиб з культурним ландшафтом нема. Фрагменти антропогенного рельефу або еле-менти парку вцшши на тих територ!ях, що мають чгтко виражен! риси природного каркасу. Найбшьш збереженими на сьогодш е п, що були розмщеш на територ!ях водод!л!в, а, отже, на стшюй природн!й основ!. Парки, локаль зован! на територ!! з! значним р!внем розгалуження г!дромереж!, тобто на нестшюй природн!й основ!, не збереглися. Змша елемент!в ! характеристик пдромереж (заболочення територ!! з! змшою напрямку русла, висихання ста-в!в ! тлн.) зм!нювала уклад садибно-паркового комплексу. На сьогодш навпъ меж! таких садиб в!зуально не прочитуються на мюцевостг
Висновки. 1нтеграц!я юторичних культурних ландшафт!в ! природних екосистем сприятиме формуванню ключових структурних елеменпв еколо-г!чно! мереж! Укра!ни. Уцшш елементи !сторико-культурного ландшафту сприяють формуванню усталено! р!знохарактерност! рег!он!в, !х щентичнос-т!. Запропоновано реаб!л!тац!ю цього типу об'екта не шляхом вилучення юто-ричного ландшафту з господарського використання, а шляхом пов'язання його з д!яльшстю локальних спшьнот. Зам!сть того, щоб традиц!йно в центр! села висаджувати к!лька квпниюв чи малий парк, як альтернативу, можна вщтворити сад окремо! юторично! садиби, як приклад традиц!! використання земл!, господарювання в природ!.
Л1тература
1. Географiчна енциклопедiя Укра!ни. - В 3-ох т. / за ред. О.М. Маринич. - К. : Вид-во "Укра!нська енциклопедiя" iм. М.П. Бажана, 1989-1993.
2. Денисик Г.1. Антропогеннi ландшафти правобережно! Укра!ни: iсторико-географiч-ний аналiз, регiональнi структури, оптимiзацiя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра географ. наук / Г.1. Денисик. - К., 1999. - 32 с.
3. Микулина Е.М. История садово-паркового искусства и эволюция среды : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра архит.: спец. 18.00.01 / Моск. орд. труд. красн. знам. ар-хитект. ин-т / Е.М. Микулина. - М., 1984. - 32 с.
4. Соснова Н.С. Архтгектурно-ландшафтний уклад садибно-паркових комплекав Гали-чини (кшця XVIII - початку ХХ стсшть) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ар-хт: спец 18.00.01 / НУ "Львiвська полггехнжа" / Н.С. Соснова. - Львiв, 2003. - 20 с.
