CC BY
24
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.9
композищя парку, що формувалася чергуванням вiдкритих i закритих прос-торiв, у бшьшосп реалiзовувалася на землях Подшьсько! височини та 11 межi з сусщшми природними ландшафтними зонами. За основу приймали юну-ючий ландшафт, який органiчно, коректно доповнювався планувальними еле-ментами для динамiки видiв без масштабного перепланування рельефу. Прикладом е значш парки в садибах Пониква, Черниця, Колпв, Псари (сьогоднi Приозерне).
Елементи регулярного парку, таю як вюь у вигл_вд прямо1 довго1 але1, прямокутнi форми травникiв та кытниюв могли бути реалiзованими лише на геометрично правильнш рiвниннiй основь I справдi, бiльшiсть ландшафтiв регулярного укладу зафжсовано на рiвнинних землях Малого Полюся та сла-богорбистих територiях, що межують iз Розточчям та Давидiвським пасмом. Прикладами регулярного парку е ландшафтш комплекси у селах Олесько, Коршв, Борщовичi, Велика Горожанна.
Як вже було сказано, на сьогодш повною мiрою збережених садиб з культурним ландшафтом нема. Фрагменти антропогенного рельефу або елементи парку вцшши на тих територiях, що мають чiтко виражеш риси природного каркасу. Найбшьш збереженими на сьогоднi е п, що були розмiщенi на територiях вододiлiв, а, отже, на стшкш природнiй основi. Парки, локаль зоваш на територп зi значним рiвнем розгалуження гiдромережi, тобто на нестшкш природнiй основi, не збереглися. Змша елементiв i характеристик гiдромережi (заболочення територп зi змiною напрямку русла, висихання ста-вiв i тлн.) змiнювала уклад садибно-паркового комплексу. На сьогодш навпъ межi таких садиб вiзуально не прочитуються на мюцевосп.
Висновки. Iнтеграцiя iсторичних культурних ландшафпв i природних екосистем сприятиме формуванню ключових структурних елементiв еколо-пчно! мережi Укра1ни. Уцiлiлi елементи юторико-культурного ландшафту сприяють формуванню усталено1 рiзнохарактерностi регiонiв, 1х щентичнос-тi. Запропоновано реабЫтащю цього типу об'екта не шляхом вилучення юто-ричного ландшафту з господарського використання, а шляхом пов'язання його з дiяльнiстю локальних спшьнот. Замiсть того, щоб традицшно в центрi села висаджувати кшька квiтникiв чи малий парк, як альтернативу, можна вщтворити сад окремо1 юторично! садиби, як приклад традицп використання землi, господарювання в природь
Л1тература
1. Географ1чна енциклопед1я Украши. - В 3-ох т. / за ред. О.М. Маринич. - К. : Вид-во "Украшська енциклопед1я" ¡м. М.П. Бажана, 1989-1993.
2. Денисик Г.1. Антропогенш ландшафти правобережно! Укра!ни: юторико-географ1ч-ний анашз, регюнальш структури, оптим1защя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра географ. наук / Г.1. Денисик. - К., 1999. - 32 с.
3. Микулина Е.М. История садово-паркового искусства и эволюция среды : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра архит.: спец. 18.00.01 / Моск. орд. труд. красн. знам. ар-хитект. ин-т / Е.М. Микулина. - М., 1984. - 32 с.
4. Соснова Н.С. Архтгектурно-ландшафтний уклад садибно-паркових комплекав Гали-чини (кшця XVIII - початку ХХ стсшть) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ар-хп\: спец 18.00.01 / НУ "Льв1вська полггехнжа" / Н.С. Соснова. - Льв1в, 2003. - 20 с.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
5. Bujak F. Galicya. T.I: Kraj. Ludnosc. Spoleczenstwo. Rolnictwo / F. Bujak. - Lwöw, Altenberg; Warszawa, Wende : Zwiazku nauk. - 1908. - 562 s.
6. Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien mit dem Grossher-zogthume Krakau und den Herzogthümern Auschwitz, Zator und Bukowina im 60 Blättern. Seiner kaiserlichen Hoheit dem durchlauchstigen Erzherzog Carl Ludwig in tiefster Ehrfurcht gewidmet von Carl Kummerer Ritter von Kummersberg k. k. Hauptmann. - Wien, 1855.
Соснова Н.С. Усадебные парки XIX века - олицетворение ландшафтной культуры края в прошлом
На территории Западной Украины в XIX в. значительное количество сельских поместий имели распланированный при жилье сад или парк. Их массовость свидетельствует о высокой региональной культуре освоения ландшафта в прошлом. На сегодняшний день практически нет уцелевших культурных ландшафтов данного типа. Для их массового восстановления нет предпосылок, однако объединение природных особенностей территории с историческими является основанием для развития туристической инфраструктуры.
Ключевые слова: культурный ландшафт, усадебно-парковый комплекс, рельеф.
Sosnova N.S. The manor parks of the XIX century, as the embodiment of the landscape culture of the region in the past
In Western Ukraine of the XIX century a significant number of rural estates were budgeted at home garden or park. Their mass shows a high development of regional culture landscape in the past. Nowadays, practically no surviving cultural landscape of this type can be found. There are no preconditions for their mass restoration, however the integration of the natural and historical value of the area creates the basis for the development of the tourism infrastructure.
Keywords: cultural landscape, manor and park complex, relief (topography).
УДК 712.2 Доц. Н.С. Соснова, канд. арх.;
асист О.В. Крайниковець - НУ "Львiвська полiтехнiка "
СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЖИТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАСОБАМИ ЛАНДШАФТНО1 АРХ1ТЕКТУРИ
Розглянуто тенденци розвитку сучасно! ландшафтно! арх^ектури у питанш сталого розвитку житлового середовища. Визначено прюритети в цьому питанш для Укра!ни. Сформульовано принципи ландшафтно! оргашзаци поселень людей, яга сприятимуть сталому розвитку житлового середовища та визначено напрями !х ре-ал!заци.
Ключовг слова: сталий розвиток, природно-територiальний комплекс, ландшафт, еколопя.
Упродовж останнього десятилптя виникло розумшня необхщносп проектування та буд1вництва об'екпв, як знаходилися б у р1вноваз1 з природою. У багатьох заруб1жних вищих школах з'явилася наукова дисциплша "Sustainable development", тобто "Сталий розвиток", яка вивчае можливосп використання в арх1тектур1 та мютобудуванш еколопчно чистих джерел енергп, збереження природних ресурив, полшшення якосп середовища про-живання людини засобами ландшафтно! архиектури. Загальна концепщя сталого розвитку полягае у встановленш балансу м1ж задоволенням сучасних потреб людства i захистом штерешв майбутшх поколшь, включаючи !х еко-лопчну безпеку.
86
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ Укра1'ни. - 2013. - Вип. 23.9
Проблеми еколопчного балансу у розвитку укра!нського мюта на сьогоднi дослiджують професор В. Кучерявий, професор Г. Петришин; опуб-лжоваш численнi науковi працi доктора архггектури, професора Т. Панченко щодо архггектурно-ландшафтно! оргашзацп територiй; архiтектор Т. Мак-сим'юк здiйснив велику науково-дослщну та проектну роботу з реконструкцп iсторичних львiвських ландшафтiв. Науковцi в галузi бюлогп, географп, еко-логл дослiджували природнi компоненти ландшафту. Натомють, меншою мь рою проведено дослщжень на стику дисциплiн у питанш збереження просто-рово! цiлiсностi природних систем у процеш 1х господарського використання задля сталого розвитку.
Метою ще! роботи е окреслення потенщалу ландшафтно! архiтектури у питаннях сталого розвитку житлового середовища.
Свропейсью мiста, мюта кра!н Сходу - Японп та Китаю мають багато-лiтнiй досвщ пошуку архiтектурно-ландшафтних рiшень задля сталого розвитку та суспшьного розумшня його необхiдностi. У низцi кра!н у суспшь-ствi сформувався попит на "зелену" нерухомiсть, на здорове середовище про-живання, мешканцям якого важливо знати, що !х життедiяльнiсть гармонiйна з природою. Щоб забезпечити попит на новий формат урбанютичного простору деяк держави впроваджують демонстрацiйне будiвництво "зелених" по-селень. Наприклад, район Ваубан у Фрайбургу (Шмеччина) спроектований як безавтомобiльний, з великими озелененими просторами. Для Мальмо, яке е трелм у Швецп за величиною промисловим мютом, було виршено змiнити стратегiю i в подальшому розвивати його пiд трендом еко-мюта. Задля цього прiоритетами стали розвиток громадського транспорту, просування альтернативно! енергетики та, основне, - це озеленення великих територш мюта.
Аналiзуючи бiльшiсть закордонних концептуальних та реалiзованих проектних рiшень в архiтектурi та мiстобудуваннi, якi зорiентованi на пошук результативного симбiозу природи та архггектури, можна виокремити такi напрями та тенденцп.
I. Формуеться компенсаторний шдхщ у мiстобудуваннi, за якого площа природно! основи, на якш збудували об'ект, компенсуеться вертикаль-ним озелененням чи ландшафтом на даху будiвлi. Прикладом можуть слугувати об'екти архггекторки Захи Хадiд (Арт-центр в Абу-Даб^ Куль-турний центр в Баку), в яких ландшафт е штегрованою частиною спору-ди.
II. Суть ще одше! тенденцil у сучаснш ландшафтнiй архiтектурi полягае у змщенш акцентiв з пошуку композицшно! iдеl парку чи саду у ращ-ональний напрям. Такi антропогенш ландшафти можна подшити на таю типи.
Перший тип "рацюнального" саду, це сад, що закладаеться як компонент природно-територiального комплексу, у структурi якого вiн проек-туеться. У таких ландшафтах використовують мюцева флору, що дае змогу не тшьки вберегти рослиннiсть мiсцевостi, але надати об'екту пiзнавально-к:уль-турного значення. Прикладом е 1,2-гектарний Сад Лурi (парк Мшешум, Чикаго), в якому використано характернi для цiе! мюцевосп види рослинностi.
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
До другого типу "рацюнального" саду можна вщнести заходи з озеле-нення, яю разом з iнженерними засобами сприяють регулюванню клiмату -вологосп, температури, сонячно! радiацi! - окресленого середовища чи об'екту. Звичним на сьогодш прикладом iнженерно-природного симбiозу е вертикальне озеленення. Цей засiб визнано ефективним у боротьбi з "ефек-том теплового острова", спричиненого великою кшьюстю бетону i асфальту, якi роблять температуру мюта на кiлька градушв вищою, анiж в його околи-цях. Прикладом реалiзацi! ще! поеднання архиектури i ландшафтно! оргаш-зацп е сад бiблiотеки варшавського ушверситету, який спроектував I. Бажер-ска як один з найбшьших садiв на даху в Сврош площею понад 1 га.
Третiм типом "рацюнального" саду можна вважати концептуальш проекти iз впровадження локальних агрогосподарських структур у межах мiста. У свт, при визнаних процесах активно! урбашзацп, останнiми роками пропагуеться ведення городництва в межах мюького садибного та блоковано-го житла; впровадження саду у склад екокварталу. Одним iз найбiльш футу-ристичних у цьому напрямi е проект мюько! агроферми у Ванкуверi - Harvest Green Tower - у виглядi висотно! споруди, в якш вирощуватимуть фрукти та овочi. Передбачено використання вггрово! та сонячно! енергп, а для поливу рослин буде використовуватися дощова вода [4].
III. Третш напрям у розвитку сучасно! ландшафтно! арх^ектури фор-муеться як розумшня !! обов'язково! сощально-еколопчно! детермшова-носта. Суть цього пiдходу полягае у застосуванш засобiв ландшафтно! архiтектури для створення вдаритих просторiв, що вщповщають сощ-альним i екологiчним вимогам. У цьому контекстi також розглядають i збереження iдентичностi мiста, мюцевосп. В умовах глобалiзацп для Ук-ра!ни, з !! регiональними вiдмiнностями як природного, так i етнографiч-ного характеру, збереження iдентичностi юнуючих поселень е особливо важливим. Використанням мiсцевих, регiональних традицiй в архггекту-рi повинно простежуватися в умх компонентах поселення: у просторовiй побудов^ в оргашзацп житлового середовища, архiтектурi будiвель, !х декорi. Наприклад, можливим е включення у структуру сучасного при-мiського поселення водяного млина, що притаманно укра!нському утиль тарному пiдходу ведення господарства у структурi житлово! одиницi. А така споруда як по^б, що дотепер використовуеться в сшьських сади-бах, е оптимальним примiщенням, де зберiгаеться стала температура без будь-яких засобiв та затрат енергп i може стати основою нових плану-вальних ршень. Традицiйнi прийоми минулих столiть у будiвництвi ук-ра!нського житла - каркасно-саманне будiвництво, застосування гонту для покриття чи солом'яно! стрiхи сьогодш в Сврош вважають найбiльш еколопчними. На сьогоднi в Украш юнуе соцiальний проект "Бюпози-тивне будiвництво сталого розвитку", в рамках якого навчають будiв-ництву екологiчного житла з природних мюцевих матерiалiв [5]. У поселеннях, що сформувалися в минулому, простежуеться зв'язок помiж структурою ландшафту i формою розселення. Трактуючи ландшафт як мережу комiрок-фацiй, можна вважати, що змши в окремiй комiрцi обумов-люють змши в ландшафт загалом [2]. Формування поселення iз невеликих рiзнотипних житлових груп, будiвництво яких не поширюватиметься за межi
88
Збiрник науково-технiчних праць
