CC BY
34
До другого типу "рацюнального" саду можна вщнести заходи з озеле-нення, як разом з iнженерними засобами сприяють регулюванню клiмату -вологосп, температури, сонячно! радiацп - окресленого середовища чи об'екту. Звичним на сьогодш прикладом iнженерно-природного симбiозу е вертикальне озеленення. Цей засiб визнано ефективним у боротьбi з "ефек-том теплового острова", спричиненого великою кльюстю бетону i асфальту, якi роблять температуру мюта на кiлька градушв вищою, анiж в його околи-цях. Прикладом реалiзацil ще! поеднання архиектури i ландшафтно! оргаш-зацп е сад бiблiотеки варшавського ушверситету, який спроектував I. Бажер-ска як один з найбшьших садiв на даху в Сврош площею понад 1 га.
Третiм типом "рацюнального" саду можна вважати концептуальш проекти iз впровадження локальних агрогосподарських структур у межах мiста. У свт, при визнаних процесах активно! урбашзацп, останнiми роками пропагуеться ведення городництва в межах мюького садибного та блоковано-го житла; впровадження саду у склад екокварталу. Одним iз найбiльш футу-ристичних у цьому напрямi е проект мюько! агроферми у Ванкуверi - Harvest Green Tower - у виглядi висотно! споруди, в якш вирощуватимуть фрукти та овочi. Передбачено використання вгтрово! та сонячно! енергп, а для поливу рослин буде використовуватися дощова вода [4].
III. Третш напрям у розвитку сучасно! ландшафтно! арх^ектури фор-муеться як розумшня II обов'язково! сощально-еколопчно! детермшова-носл. Суть цього пiдходу полягае у застосуванш засобiв ландшафтно! архiтектури для створення вдаритих просторiв, що вщповщають сощ-альним i екологiчним вимогам. У цьому контекстi також розглядають i збереження iдентичностi мiста, мюцевосп. В умовах глобалiзацп для Ук-ра!ни, з !! регiональними вiдмiнностями як природного, так i етнографiч-ного характеру, збереження iдентичностi юнуючих поселень е особливо важливим. Використанням мiсцевих, регiональних традицiй в архггекту-рi повинно простежуватися в умх компонентах поселення: у просторовiй побудов^ в оргашзацп житлового середовища, архiтектурi будiвель, !х декорi. Наприклад, можливим е включення у структуру сучасного при-мiського поселення водяного млина, що притаманно укра!нському утиль тарному пiдходу ведення господарства у структурi житлово! одиницi. А така споруда як по^б, що дотепер використовуеться в сшьських сади-бах, е оптимальним примiщенням, де зберiгаеться стала температура без будь-яких засобiв та затрат енергп i може стати основою нових плану-вальних ршень. Традицiйнi прийоми минулих столiть у будiвництвi ук-ра!нського житла - каркасно-саманне будiвництво, застосування гонту для покриття чи солом'яно! стрiхи сьогодш в Сврот вважають найбiльш еколопчними. На сьогоднi в Украш юнуе соцiальний проект "Бюпози-тивне будiвництво сталого розвитку", в рамках якого навчають будiв-ництву екологiчного житла з природних мюцевих матерiалiв [5]. У поселеннях, що сформувалися в минулому, простежуеться зв'язок помiж структурою ландшафту i формою розселення. Трактуючи ландшафт як мережу комiрок-фацiй, можна вважати, що змши в окремiй комiрцi обумов-люють змши в ландшафт загалом [2]. Формування поселення iз невеликих рiзнотипних житлових груп, будiвництво яких не поширюватиметься за межi
фацп i враховуватиме 11 характеристики: ухил та складковють рельефу, геоло-гiю територп, волопсть, шсолящю, рiвень Грунтових вод допоможе частково локалiзувати вплив на природний ландшафт, пов'язаний з антропогенним на-вантаженням.
Беручи до уваги Закон Укра1ни "Про охорону навколишнього природного середовища" [3], де йдеться про запоб^ання негативному впливовi гос-подарсько1 дiяльностi на природне середовище, завданням архiтектора у ходi проектуваннi поселення е, окрiм архиектурно-планувального рiшення, запро-понувати ландшафтнi засоби, що можуть забезпечити найбiльшу стшюсть природних бiогеоценозiв до антропогенного впливу.
Наприклад, природно-територiальний комплекс, що характеризуемся як болотистий, сформувався в умовах тдвищеного рiвня Грунтових вод та мае мжроктмат з пiдвищеною волопстю повiтря, який пiдтримував волого-любну рослиннiсть i тваринний свiт ^зновиди земноводних, плазунiв i комах, що своею чергою приваблювало рiзноманiтне птаство). Вилучення одного з компоненпв такого природного комплексу внаслщок господарсько1 да-яльностi, наприклад прокладання осушувального каналу, веде до руйнувати водотривкого шару, зниження рiвня Грунтових вод; мжроктмат стае сухiшим i з часом формуються луки з бщною рослиннiстю, вкритi сухими легко займистими торфовищами [1].
Щоб уникнути наслiдкiв впливу будiвництва на природний комплекс необхщно обгрунтувати можливiсть розмщення проектованого об'екта на територп з певними умовами сформованого бюгеоценозу. Для цього необхiдно по-перше, визначити, як природнi процеси характернi для даного природно-територiального комплексу (мюцевосп, фацп); по-друге, визначити ступiнь порушення екосистеми i можливiсть 11 вщновлення пiсля введення в експлу-атащю проектованого об'екта. Органiчне включення забудови в хщ природних процешв територп можливе зi збереженням дшянок "дико1 природи" (за-болоченi дшянки, луки, га1), де можуть жити окремi види тварин, птахи. Висновки:
1. Засоби опташзаци характеристик поселення обирають виходячи з домь нуючих ознак природно-територ1ального комплексу.
2. Регюнал1зм у м1стобуд1вному проектуванш, як врахування культурних особливостей, м1сцевих традицш регюну та сформованих принцитв ра-цюнального природокористування е актуальним у контекст! сталого роз-витку.
Л1тература
1. Географ1я. Ф1зична географ1я Украши, 8 клас. : тдручник.
2. Григорьев В.А. Экологизация городов в мире, России, Сибири / В.А. Григорьев, И.А. Огородников // ГПНТБ СО РАН. - Сер. : Изд-во "Экология". - Новосибирск. - 2001. - Вып. 63. - 144 с.
3. Закон Украши "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25.06.1991 р., № 1264-Х11.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://doms.com.ua.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ecobum.io.ua.
Соснова Н.С., Крайниковец О.В. Устойчивое развитие жилой среды средствами ландшафтной архитектуры
Рассмотрены тенденции развития современной ландшафтной архитектуры в вопросе устойчивого развития жилой среды. Определены приоритеты в этом вопросе для Украины. Сформулированы принципы ландшафтной организации поселений людей, способствующие устойчивому развитию жилой среды и определены пути их реализации.
Ключевые слова: устойчивое развитие, природно-территориальный комплекс, ландшафт, экология.
SosnovaN.S., Kraynikovets O.V. The sustainable development of the residential environment by means of the landscape architecture
The tendencies of the contemporary landscape architecture are considered in the context of the sustainable development of the residential environment. The priorities in this issue are defined with regard to Ukraine. The principles and means of the landscape organization, which will contribute to the sustainable development of the residential environment, are formulated.
Keywords: sustainable development, natural-territorial complex, landscape, ecology.
УДК 7.71.730 Асист. Г.М. Тобтевич - Терноп1льський нацюнальний
педагог1чний университет ¡м. В. Гнатюка
СУЧАСНА ДЕКОРАТИВНА ПЛАСТИКА В ЛАНДШАФТНОМУ ДИЗАЙН1
Проаналiзовано характерш ситуаци функцюнування сучасно!' декоративно!' пластики i використання ïï в оргашзаци арх^ектурно-просторового середовища та ландшафтного дизайну. Вщзначено, що кращi зразки введення декоративноï пластики з метою гармошзаци навколишнього середовища та досвщ втизняних i зарубiж-них колег слугуе важливим шдГрунтям творчих пошуюв сучасних ландшафтних ар-хiтекторiв, скульпторiв та художниюв.
Ключовг слова: декоративна пластика, арх^ектурно-просторове середовище, ландшафтний дизайн, садово-парковi композици.
Вступ. Декоративну пластику як заиб збагачення ландшафтних ком-позицш у довсш безликому архитектурному середовищ1 час1в Радянського Союзу використовували рщко [1]. Основш смислов1, щеолопчш акценти у ri часи виконувала монументальна скульптура, позначена характерними рисами сощалютичного реал1зму. Вона представляла збшьшеш, нерщко до неймов1р-них розм1р1в, та водночас близью до натури ф1гурш або багатоф1гурш зобра-ження - мемор1альш комплекси, пам'ятники i пам'ятш знаки [2].
Сьогодш ситуащя принципово змшюеться. В архгтектур1 зовшшнього середовища знову виразно домшуе творчий шдхщ. З цього приводу опубль ковано теоретичш науков1 пращ, в яких це питання розглядають сучасш мит-щ та науковщ: О. Голубець [4-5], Т. Геврик [3], I. Дида I. [6], а також З. Чегу-сова, Г. Кусько, Т. Печенюк, А. Жоголь, Р. Ящв та шш1 Виявляючи власш художш якосп, декоративна пластика прагне активного контакту з навко-лишшм оточенням. Для арх1тектури сьогодшшнього дня характерне повер-нення до комплексного мислення, творення яскравого та неповторного образу. Прикметною ïï рисою стають процеси гумашзацп, врахування способу життя i конкретних потреб сучасноï людини. У житловому буд1вництв1 ак-
тивно прогресуе тенденщя до зростання замовлень на зашсью будинки, коте-дж^ на ре^защю iндивiдуальних проектiв. У 1х внутрiшньому облаштуваннi та екстер'ерi прилеглих територш декоративна пластика нерiдко стае неод-мiнним компонентом. Так само 11 роль виявляеться важливою у громадських спорудах рiзного масштабу, зокрема, у багатофункцiональних комплексах, якi сьогодш здобувають популярнiсть та отримують статут своерщного " мю-та у мгст ". Крiм того, декоративна пластика може стати активним елементом шдив^атзацп окремих iсторично сформованих мюьких кварталiв, розташо-вуватися у скверах, садах чи парках.
Об'ект та методи досл1джень. Об'ектом дослiджень е декоративна пластика як творче надбання укра1нських i зарубiжних художникiв та архь текторiв у сферi ландшафтного дизайну та можливють функцiонування i пер-спективи застосування декоративно1 пластики у збагаченш сучасного архь тектурно-просторового середовища.
Декоративну пластику дослiджують як явище в сучасному мистецтвi Укра1ни, що нерозривно пов'язане з рiзними сферами творчо1 дiяльностi зокрема у ландшафтному дизайш, який з друго1 половини ХХ ст. активно " ос-воюе" архiтектурне середовище. Отже, ми застосували комплексний пiдхiд до аналiзу ролi декоративно1 пластики в ландшафтному дизайш.
Результати досл1дження. Гармоншна взаемодiя природи i архиекту-ри у вс часи виявляла прагнення людини до едностi з навколишшм середо-вищем.
Засобами декоративно1 пластики реалiзуеться гармонiйне сшввщно-шення мiж рiзноманiтними елементами едино1 ландшафтно1 композицп [9], оргашчними складовими яко1 е сама декоративно-скульптурна пластика. Значнi потенцiйнi можливосп використання декоративно1 пластики в оргашзацп архиектурно-просторового середовища визначаються не лише сферою ландшафтно! архиектури. Важливим фактором в цьому питаннi е бурхливий розвиток декоративно-ужиткового мистецтва в останнш третиш ХХ ст. [7].
Поряд iз значними змiнами, як вiдбуваються у вiтчизняному мистец-тв^ дуже корисним для сьогоденно! сшвпращ укра!нських художникiв та ар-хiтекторiв може виявитися зарубiжний досвiд. У сшввщношенш понять "скульптура - архитектура - декоративна пластика ", а також " об'ем - колiр -простiр" ми не спостер^аемо тих деформацiй, якi вiдбувалися у межах уш-тарного тоталiтарного суспшьства. Трактування архiтектора як творця-плас-тика в захщному свiтi нiколи не втрачало актуальностi. Так само завжди плiдною була його спiвпраця з художником - скульптором, живописцем, дизайнером.
Вгтчизняний та зарубiжний досвiд використання декоративно! пластики в оргашзацп зовшшнього середовища дае змогу видшити три характернi ситуацп 11 функщонування.
У першому випадку декоративна пластика проектуеться спiльно художниками та архиекторами, як органiчна складова пластичного виршення окремо1 споруди та прилеглих до не1 територiй. 11 встановлюють в зонах вщ-починку всередиш будiвлi, в зимових садах, на газонах перед фасадом, бшя шшохщних дорiжок чи в зонах вщпочинку на подвiр'ях, утворюючи немов
промiжну ланку мiж архiтектурою i природним середовищем. У другому ви-падку декоративна пластика розташовуеться в оточенш групи споруд, у су-часних мжрорайонах чи старих частинах мюта, i вiзуально не прив'язуеться до конкретно! будiвлi. Третя ситуацiя передбачае повну автономнiсть та вiзу-ально-пластичну самоцшшсть декоративних форм. Декоративна пластика функцюнуе у природному оточенш, у скверах, садах або парках, незалежно вщ конкретних архiтектурних споруд, слугуе окрасою природного ландшафту. Проте Ii контакт з достатньо вiддаленими архтгектурними спорудами може зберiгатися.
Щд час створення об'емно-просторових композицiй в ландшафтному дизайш за допомогою декоративно! пластики обов'язковим чинником е наяв-нють композицшно-тематично! ще!, що об'еднуе всi елементи. Беручи до ува-ги масштаб територп, вiдмiнностi оргашзацп рельефу, планувальну структуру об'екта, функцюнальш вимоги, можна планувати введення елеменпв декоративно! пластики таким чином, щоб зберегти цiлiснiсть сприйняття лан-дшафтно-просторово! композицп. Саме масштабнють територп i вищеперера-хованi аспекти дають можливiсть прояву творчих можливостей рiзноплано-вих художникiв пiд час створення ушкальних об'ектiв, висвiтлення будь-яких тем, застосування рiзноманiтних матерiалiв та техшк. Проте в межах розроб-лення едино! композицшно-тематично! ще! елементи декоративно! пластики повинш бути згруповаш згiдно зi сво!ми розмiрами з конкретними дшянками для !х розташування.
Висновки. Ефективним засобом у процеш надання архiтектурно-просторовому середовищу виразно! образно! характеристики е декоративна пластика, стосовно яко! можна видiлити три характерш ситуацп !! функцiону-вання. Прояви сучасного ландшафтного мистецтва виявляють результати плщно! спiвпрацi архiтекторiв та митцiв у сферi декоративно! пластики. Фа-хiвцi отримують можливiсть застосовувати новi матерiали i технiки. Кращi зразки введення декоративно! пластики в створення гармоншного навко-лишнього середовища та досвщ вiтчизняних i зарубiжних колег слугуе важ-ливим пiдrрунтям творчих пошуюв сучасних ландшафтних архiтекторiв, скульпторiв та художниюв.
Л1тература
1. Араухо Игнасио. Архитектурная композиция / И. Араухо : пер. с испанского М.Г. Бакланов, Антонио Михе. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1982. - 208 с.
2. Бабурина Н. Скульптура в пленэре: по материалам выставок "Рига-72", "Рига-76", "Скульптура и цветы" / Н. Бабурина. - М. : Изд-во "Изобразительное искусство", 1980. -117 с.
3. Геврик Т. Ландшафтна скульптура в ушверситетському мютечку / Тит Геврик // Об-разотворче мистецтво. - 1991. - № 2. - C. 40-41.
4. Голубець О.М. Льв1вська керамжа / О.М. Голубець. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 120 с.
5. Голубець О.М. М1ж свободою i тоташтаризмом. Мистецьке середовище Львова дру-го! половини ХХ ст. / О.М. Голубець. - Льв1в : Вид-во "Академ. експрес", 2001. - 176 с.
6. Дида 1.А. Стосунок до природи як фактор формування арх^ектурного довкшля / 1.А. Дида // Вюник Нацюнального ушверситету "Льв1вська полггехнжа". - Сер.: Архiтектура. -Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехнжа". - 2007. - № 585. - C. 30-34.
7. Кара-Васильева Т.В. Декоративне мистецтво Украши ХХ столтгтя. У пошуках "великого стилю" / Т.В. Кара-Васильева, З.А. Чегусова. - К. : Вид-во "Либщь", 2005. - 280 с.
8. Проскуряков В.1. Дизайн аритектурного середовища в Украш. Освгта. Наука. Профе-сiя / В.1. Проскуряков // Дизайн архитектурного середовища. Проблеми i перспективи розвит-ку : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 12-13 травня 2011 р. - 2011. - C. 12-18.
9. Лмохш В.О. Основи дизайну архитектурного середовища : тдручник / В.О. Лмо-х1н, Е.М. Шебек, Т.В. Малк та iн. - К. : Вид-во КНУБА, 2010. - C. 51.
Тобилевич Г.М. Современная декоративная пластика в ландшафтном дизайне
Проанализированы характерные ситуации функционирования современной декоративной пластики и использования ее в организации архитектурно-пространственной среды и ландшафтного дизайна. Отмечено, что лучшие образцы введения декоративной пластики в создание гармоничной окружающей среды и опыт отечественных и зарубежных коллег служат важной основой творческих поисков современных ландшафтных архитекторов, скульпторов и художников.
Ключевые слова: декоративная пластика, архитектурно-пространственная среда, ландшафтный дизайн, садово-парковые композиции.
Tobilevych Н.М. Modern decorative plastic in landscape design
The specific situation of the functioning of modern decorative plastic and use it to organize architectural and spatial environment and landscape design. It is noted that the introduction of the best examples of decorative sculpture to create a harmonious environment and experience of domestic and foreign colleagues are an important foundation for creative research contemporary landscape architects, sculptors and painters.
Keywords: plastic decorative, architectural and spatial environment, landscape design, gardens compositions.
УДК 712.4 Проф. 1.М. Туманов, д-р пед. наук - НЛТУ Украши, м. Львт
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛ1НИ "ОЗЕЛЕНЕННЯ ШТЕР'еРШ" ДЛЯ СТУДЕНТ1В НАПРЯМУ П1ДГОТОВКИ "АРХ1ТЕКТУРА"
ОбГрунтовано основш принципи, що сприяють оптимальному застосуванню еле-мешпв озеленення у внутршньому арх^ектурному об'eмi - штер'ер з урахуванням су-часних вимог до виршення завдань озеленення. Визначено основш тенденци сучасно-го шдходу до процесу тдготовки студенпв напряму шдготовки "Арх^ектура".
Ключовг слова: професшна осв^а, штер'ер, озеленення, зонування, ф^окомпо-зицп, архiтектурний задум.
Кожна епоха висувае перед людьми творчих професш завдання вщпо-вщно до вимог i потреб часу. Зазначене стосуеться i ландшафтних архгтекто-р1в, процесу 1х пiдготовки по кожнш дисциплiнi, серед яких i дисциплша "Озеленення iнтер'ерiв". На сьогоднi чгтко визначено, що ландшафтна архь тектура е оргашчною складовою процесу ландшафтного проектування, яке становить науковий напрям, створений внаслщок взаемодп i творчого синтезу елеменпв географiï, юторп, мистецтвознавства, фiлософiï, мiстобудування, архiтектури тощо [1].
Своею чергою озеленення iнтер'ерiв е одним iз невiд'емних складниюв сучасного проектування, який повинен вщбуватись з урахуванням всiх базо-вих вимог життедiяльностi людини в у мовах урбашзованого середовища в
комплексi засобiв, якi формують як зовшшне, так i внутрiшнe середовище будь-яко! будiвлi. На сьогоднi чiтко визначено, що процес цей вщбуваеться за двома взаемодоповнювальними принципами, а саме:
• включения елеменпв природи в штер'ер;
• розкритгя внутргшнього озеленення в зовншне середовище [3].
У першому випадку елементи природи беруть участь в об'емно-плану-вальному вирiшеииi як окремих примщень, так i будiвлi загалом. Вiдбуваeться це за принципами:
а) рослини оргашзовують простр 1нтер'еру, будучи засобом, який сприяе формуванню внутршнього середовища.
б) рослини в штер'ер1 вщграють роль декоративного [ композицшного за-собу.
Стосуеться це насамперед iнтер'eрiв житлових примiщень, примiщень суспшьного призначення, та примiщень, пов'язаних з пею чи iншою специфь кою !х використання.
Що стосуеться великих об'екпв як приватного, так i громадського призначення - це можливють i застосування зимових садiв, яю мають бага-тий асортимент рослин, а також використання окремих елеменпв озеленення, що сприяють оздобленню штер'еру. Це i так званi ландшафтш фрагменти, якi розповсюдженi в штер'ерах готелiв, ресторанiв, вестибюлях i холах великих суспшьних будiвель, кабiнетнi композицп - аранжування з гарно квиучих рослин, якi розмiщенi в кашпо, квгтникових торшерах, флорарiумах тощо. Композицп можуть бути як з використанням закритого Грунту, так i вщкрито-го. У другому випадку розкриття внутрiшнього озеленення в зовнiшне середовище, що сприяе оргашчному поеднанню внутршнього озеленення iз зов-шшшм. Можливо, це завдяки панорамному склшню - досягненню сучасно! будiвельноl техшки.
Зазначене сприяе створенню оптимального в еколопчному i естетич-ному аспект середовища iснування людини, зумовлюе як внутршнш, так i зовнiшнiй вигляд архiтектури. Сучасна практика озеленення арх^тектурних об'ектiв iз застосуванням технiчних можливостей iз постановкою функщ-ональних, еколопчних, естетичних завдань зумовлюе комплексне виршення внутрiшнього озеленення будь-якого об'екта i насамперед громадського центру (або центру дозвшля) - нового типу громадсько! будiвлi, единий полiфун-кцюнальний об'ем яко! зможе сумiщати функцп рекреацiйного i шформа-цiйно-розподiльного простору.
Вже у наш час, завдяки зазначеним можливостям, часто шд единою по^влею, розмiщуеться незалежний вiд погодних умов насичений зеленню проспр полiфункцiонального призначення.
Все це дае тдставу припускати, що суспiльна будiвля найближчого майбутнього буде широко озелененим простором тд единою прозорою пок-рiвлею якого, будуть створенi умови для повноцшного вiдпочинку i спшку-вання людей за принципом яскраво! образносп, еколопчному i етичному комфорту, створених в цьому середовищг
Характерно, що роль такого об'екта можуть виконувати: замкнена в скляному об'емi мюька площа, перекрита прозорою покрiвлею, тшохвдна зо-
