CC BY
81
Освещены особенности формирования открытых пространств в пределах исторического центра города Самбора. Проанализованы функционально-пространственная структура и элементы планирования, которые сохранились с времен Средневеко-вя. Обосновано выделение центра города как исторического ареала для дальнейшего его совершенствования и сохранения.
Ключевые слова: открытые пространства, центр города, парцелляция (историческое планирование).
Hnatyshyn I.I. Investigation of open spaces in downtown of Sambir within historical buildings
This article describing organization of open spaces within the historical center of Sambir and analysing functional spatial structure and planning elements of medievalism. It is basing to form downtown us historical area for its conservation in future.
Keywords: open spaces (outdoor spaces, exterior spaces), downtown (historical centre of town), parcelling (historical planning).
УДК 711.01/. 09:712.01 Доц. I.A. Дида, канд. арх. -
НУ "Львiвська полiтехнiка "
ЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТ1В ЛАНДШАФТНОГО ДИЗАЙНУ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ 1ДЕНТИЧНОСТ1 АРХ1ТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА
На 0CH0Bi аналiзу впливу арх^ектури на розвиток нацюнальних культурних традицш, враховуючи естетико-образотворчу роль елеменпв ландшафтного дизайну в арх^ектурному оточенш, обгрунтовано доцшьшсть прюритетного використання об'ек™ i засобiв ландшафтного дизайну для вщтворення щентичност арх^ектурно-го середовища в Укра1ш.
Ключовг слова: ландшафтний дизайн, арх^ектурне середовище, iдентичнiсть.
Посилена увага до проблеми збереження щентичносп особи в сучас-ному свт виникла, як вважають, у зв'язку з штенсифжащею глобал1зац1йних процешв, що в кшька останшх десятир1ч е постшним джерелом швеляцшних вплив1в на розвиток нацюнальних культурних традицш. Як одну 1з загрозли-вих для культурно! щентичносп шдивща обставин, називають ютотне прис-корення вшх процеив в культурному житп св1ту, що не дае змогу опиратися на культурш традицп i досвщ попередниюв.
Ми ставимо перед собою завдання виявити потенщал архиектури, i, в Ii склад^ засобiв ландшафтного дизайну, в актуальнш справi збереження на-цюнально! щентичносп особи через цiлеспрямований розвиток нацюнально! iдентичностi життевого середовища.
У межах пошуку нових концепцiй у соцюлопчно-культуролопчному перерiзi, науковцi прийшли до висновку, що "проблема культурно! щентич-носп може бути осмислена в аспекп дослiдження функцiонування глибин-них механiзмiв у культурi. Йдеться про стввщношення унiверсального та локального, а також про функцюнування культурно! пам'ят та традицш" [1, 14]. Архитектура в усiх ll проявах належить до загальнонародно! культури i проявляе себе як ютотний формуючий фактор нацюнально! iдентичностi [2]. Наявнiсть виражено! iдентичностi архiтектурного середовища е необхщною умовою пiдтримки i розвитку нацюнально! iдентичностi в тiй чи шшш кра!ш.
Збереження щентичносп середовища, в якому живе людина, пов'язане iз свiдомою суспiльною тдтримкою нацiональних традицiй в будiвництвi та архггектур^ обов'язковою умовою яко! е забезпечення стабшьно! пошформо-ваностi суспшьства про нацiональнi традицп в галузi культури i архiтектури. Наступнi поколшня можуть успадковувати традицп двома шляхами - або ко-мушкативно, через безпосередш особистi контакти, ЗМ1 та бiблiографiчнi джерела, або опосередковано, через матерiальнi об'екти - носп традицш. Ар-хiтектурне середовище власне е таким комплексним матерiальним об'ектом, що вiдображае у сво!х формах, композицшних методах, колористицi, оздоб-леннi традицшш пiдходи до оргашзацп свого довкшля, що разом створюють единий i неповторний архiтектурний образ. Цей образ е втшенням нацюналь-но! щентичносл архiтектури, i одночасно джерелом шформацп про архлек-турнi i будiвельнi традицп, адресовано! майбутнiм поколiнням. Порiвняно з комунiкативним способом успадкування традицш, архггектурне середовище, за меншого фактолопчного та iнформативного насичення, мае ту перевагу, що його вплив вщбуваеться постшно, в процесi перебування людини в антропогенному середовищi, i дiе воно часто на тдсвщомому рiвнi. Крiм того, дiя архггектурних об'ектiв е тривалою в чаш, вони можуть бути джерелом шформацп про культурш традицп тод^ коли людей, i навiть суспшьних формацiй, що створили цю архитектуру, вже нема на картi юторп. Недаремно, розумь ючи вплив архгтектури на виховання особи, в радянсью часи було знищено або перебудовано велику кiлькiсть будинкiв, спорудженими у стилi укра!нсь-кого архiтектурного модерну [3]. Як зауважуе А.Б. Гофман, кожне поколшня успадковуе певш традицп, але воно може або !х пiдтримати 1 розвинути, або, навпаки, вибрати 1 розвивати яюсь iншi традицп, як воно вважае кращими. У цьому сенсi кожне поколшня обирае не лише свое майбутне, але також свое минуле, до якого воно хотшо би прив'язати свое сьогодення [4, ст. 135]. У цьому контексп архлектурне середовище, як вщносно тривалий i мало змшний в часi матерiальний носш шформацп про культурно-естетичнi i свь тогляднi прiоритети суспiльства, виконуе роль своерщного охоронця нащ-ональних традицш i нащонально! iдентичностi вiд стороншх впливiв i глоба-лiзацiйних процешв.
Архiтектурне середовище, в якому живе людина, складаеться з матерь альних елеменпв рiзного масштабу, функцiонального призначення i структурно! оргашзацп. Крiм самих архiтектурних споруд та !х iнтер'ерних просто-рiв, до його складу входять вщкрип прибудинковi та мюью громадськi прос-тори з шшохщними й транспортними комунiкацiями, парками та шшими рек-реацiйними зонами. Тому, поряд з масштабними архлектурними об'ектами, вирiшеними згiдно з тими чи шшими традицшними пiдходами до будiвниц-тва, значна частина шформацшного навантаження лягае на меншi за величиною, але важливi за функщею об'екти, що композицiйно та естетично оргаш-зовують вiдкритi простори архлектурного середовища, i переважно належать до сфери ландшафтного дизайну. В аспект шформативного впливу на люди-ну елементи ландшафтного дизайну мають навль потенцiйно бiльше можли-востей, оскшьки через сво! незначнi розмiри знаходяться в зонi безпосе-реднього зорового, а iнодi навiть тактильного контакту. Роль ландшафтного дизайну у формування життевого середовища е подiбною до ролi iнтер'еру,
але можливост його впливу е значно бшьшими, оскiльки ландшафтний дизайн мае значно ширшу вжову i сощальну аудиторто, що знаходиться у ко-мyнiкативномy просторi мiста.
Частка елеменлв ландшафтного дизайну в складi об'екпв, що спiльно формують архiтектyрне середовище, е рiзною у традицiях рiзних нацюналь-них культур. Наприклад, щентичнють традицiйного архiтектyрного середовища арабських мiст Пiвнiчноï Африки пов'язана насамперед iз спорудами, що мають специфiчнy архiтектyрy i колористику, а нечисленш елементи ландшафтного дизайну прив'язаш до композицiйно закритих просторiв ш-тер'ерного характеру, i не е виршальними для загального архiтектyрного образу мюта, тодi як у традицшному архiтектyрномy середовищi iсторичних за-хiдноевропейських мiст елементи озеленення тюно поеднанi з архiтектyрними об'ектами i активно впливають на формування щентичносл середовища через характерне оздоблення яскравими китами вiкон i балконiв мюьких будинюв.
Природнi елементи ландшафтного дизайну виконують також бiльш локальнi функцп - з ïх допомогою формуеться впiзнаваний, оригiнальний ар-хiтектyрний образ середовища окремих мют, ïх архггектурна iдентичнiсть. Так, на спiльний результат - неповторний образ Парижа - разом з всесвггаьо вщомими, знаковими для мюта архггектурними спорудами, працюе ще й особливий стиль озеленення: на його вулицях, за винятком великих юторич-них паркових ансамблiв, ростуть виключно платани, а на останшх поверхах багатьох бyдинкiв рядовоï мiськоï забудови створено тераснi сади з декора-тивними кущами i деревами. Цей прийом, зрештою, не новий в архитектура в умовах Парижа, через свою масову популярнють, перетворився в характерну особливiсть мюького середовища. Зовсiм iнший, навiть контрастний за методикою, шдхщ до трактування завдань ландшафтного дизайну бачимо в мют Люксембург. В його мюькому середовищi представлено надзвичайно рГзно-манiтний видовий склад рослин, як органiчно поеднуються з багатим при-родним ландшафтом i створюють своерщний та оригiнальний образ мiста -непередбачуваний, кольоровий, насичений i неповторний. Концепщя його мистецького виршення базуеться вже не на старанно продуманш мшмалю-тичнiй стилiстицi, а на експозицп спонтанностi i мiнливостi природи.
Закономiрно, що yкраïнська архiтектyрна традищя протягом всього тривалого ïï розвитку виробила свою власну методику оргашзацп середовища i способiв впровадження в нього елеменпв ландшафтного дизайну. Природш елементи, що становлять основний арсенал засобiв ландшафтного дизайну, завжди були оргашчною частиною архiтектyрного образу Украши i, вщповщ-но, ïï архiтектyрноï iдентичностi. Тут сформувалася методика оргашзацп архь тектурного середовища, заснована на композицшнш, фyнкцiональнiй i куль-турно-духовнш спiвпрацi з природним оточенням, що тдтверджуеться описа-ми yкраïнських мют, сш i окремих садиб, наведених в лггературних творах ук-рашських письменникiв, у вiдгyках про Украшу подорожшх-шоземщв, в жо-нографiчних джерелах, що зображають архггектурне середовище Украши в рiзнi перiоди ïï юторичного розвитку [5]. Особливо цшними в цьому вщно-шеннi е твори Тараса Шевченка, вщомого своïм документально точним i вод-ночас шдсумково-узагальненим вiдображенням дшсност [6].
В ушх джерелах укра1нсью архiтектурнi об'екти описано або зображе-но в поеднанш з ландшафтом i його елементами - деревами, китами, садами. Фактично шде, для сценографа подiй, не подано окремо архггектурну спору-ду, або архiтектурну ситуацiю, сформовану виключно антропогенними об'ектами. Отже, архiтектурне середовище в укра1нськш традицп передбачае обов'язкову присутшсть природних елементiв (по-сутi, елеменпв ландшафтного дизайну), i отже, традицшна укра1нська архiтектура становить з лан-дшафтним дизайном едину взаемодоповнювальну цiлiсть, i це е основою при-родно-еколопчно1 якостi 11 щентичносл.
В укра1нськш архiтектурнiй традицп елементи ландшафтного дизайну завжди були активними учасниками формування життевого простору, вико-ристовувалися як структурш, конструктивнi елементи, i нерiдко виконували функцiю, в iнших традицiях властиву штучним антропогенним об'ектам. Наприклад, природш, живi елементи використовували як меморiали, засоби вiзуальноl комушкацп, огорожi, а фрагменти природного ландшафту включались в систему оборонних укршлень. Елементи озеленення, поряд iз естетич-ним доповненням середовища, втшювали певний символiчний змiст, були за-собом семантичного наповнення архитектурного простору. Природнi елементи не лише несли шформащю як окремi об'екти, але й надавали певного знакового змюту архитектурному середовищу через 1х характерне розмщення в просторi. Наприклад, в панорамi традицiйного укра1нського села велик маси-ви дерев вiдповiдних видiв, найчастiше лип, безпомилково вказували на розмщення церкви або, на вщсташ вщ забудови, - цвинтаря.
Елементи ландшафтного дизайну в Укра1ш традицшно виконували ще одну важливу роль - зв'язково! ланки мiж свiтом людини i свiтом дико1 при-роди. Паралельно з основною функщею, вони додатково слугувати кормовою базою i прихистком для диких птахiв i дрiбних тварин. По-суп, елементи ландшафтного дизайну були основним шструментом реалiзацil принципiв взаемодп традицшно! укра1нсько1 архiтектури з природою, i значною мiрою вплинули на розвиток еколопчних якостей 11 iдентичностi.
Порiвняно з iншими видами дiяльностi в галузi архiтектури, в аспектi естетично! i образотворчо! оргашзацп мiського довкшля ландшафтний дизайн мае сво! особливосп, а в певних вщношеннях i переваги. Не поступа-ючись монументальним архiтектурним спорудам в естетичних, образних, де-коративних якостях, елементи ландшафтного дизайну е динамiчнiшими, лег-ше пiддаються трансформацп, а це дае змогу швидше змiнювати образ сере-довища, пристосовуючись до вимог часу. Водночас, засоби ландшафтного дизайну потребують менше кошпв i вiдчутно менше часу для реалiзацil про-ектiв. Роль ландшафтного дизайну в архитектурному середовищi мае дещо спiльне з роллю аксесуарiв, що доповнюють одяг. Хоча !х недостатньо для того, щоб одягнути людину, проте саме вони можуть зробити загальний 11 образ або стильним, або, навпаки, повнютю його зшсувати. Вiдносно менша, порiвнюючи iз будiвлями, вартiсть елементiв i засобiв ландшафтного дизайну, i менший час, потрiбний для 1х впровадження, дають змогу швидко впливати на загальний образ середовища, щоб за найменших затрат змшити його на краще. Архгтектурш споруди разом з елементами ландшафтного ди-
зайну повинш проектуватися одночасно i разом працювати на спiльний образ. Проте в реальних умовах, за хрошчно! економп ресуршв, це не завжди здшснимо, i тодi ландшафтний дизайн, завдяки згаданим вище його особли-востям, приймае основне навантаження з формування вiдповiдного образу архiтектyрного середовища, i збереження його iдентичностi. Отже, за допо-могою ландшафтного дизайну i засобами ландшафтного дизайну можна знач-ною мiрою зберегти i вiдтворити iдентичнiсть традицiйного для Укра'ни ар-хiтектyрного середовища. Можемо зробити таю висновки:
1. Ландшафтний дизайн е важливим i дiевим шструментом збереження iдентичностi архiтектyрного середовища через таю його особливостг
• ефектившсть шформативно! функци;
• легкiсть пристосування до змшних умов;
• порiвняно невелика ресyрсомiсткiсть;
• швидюсть отримання очжуваного ефекту реалiзацil.
2. Для збереження щентичност архiтектyрного середовища в Украш вщ-повiдне використання елеменпв ландшафтного дизайну мае особливе значення у зв'язку iз вирiшальною роллю природоландшафтних чинникiв в традицiйномy образi укра1нсько1 архiтектyри.
Л1тература
1. Шевчук Дмитро. Культурна щентичшсть та глобал1защя / Д. Шевчук // Науков1 записки. - Сер.: Культуролопя (Проблеми культурно!' щентичностг глобальний та локальний вим> ри : матер. М1жнар. наук. конф. 23-24 квггня, Острог - 2010). - Острог : Вид-во НУ "Острозь-ка академ1я", 2010. - Вип. 5. - 668 с.
2. Черкес Б.С. Нацюнальна щентичшсть в архггектур1 мюта / Б.С. Черкес. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полгтехшка", 2008. - 266 с.
3. Чепелик В.В. Укра'нський архтгектурний модерн / В.В. Чепелик, упор. З.В. Мойсеенко-Чепелик. - К. : Вид-во КНУБА, 2000. - 378 с.
4. Гофман А.Б. Традиция / А.Б. Гофман // Большая советская энциклопедия (БСЭ). - В 30-ти т. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Советская энциклопедия", 1977. - Т. 26. - 868 с.
5. Дида 1.А. Еколопчш основи традицшно! укра'нсько! архтгектури / 1.А. Дида. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська жштехшка", 2009. - 332 с.
6. Дида 1.А. Тарас Шевченко i укра'нська архитектура / 1.А. Дида // Народознавч1 зоши-ти. - Льв1в : Вид-во 1н-ту народознавства НАН Укра'ни. - 2012. - № 2. - C. 24-30.
Дыда И А. Значение элементов ландшафтного дизайна для сохранения идентичности архитектурной среды
Исходя из анализа влияния архитектуры на развитие национальных культурных традиций, учитывая эстетико-образную роль элементов ландшафтного дизайна в архитектурном окружении, обоснована целесообразность приоритетного использования объектов и средств ландшафтного дизайна для восстановления идентичности архитектурной среды в Украине.
Ключевые слова: ландшафтный дизайн, архитектурная среда, идентичность.
Dyda I.A. The role of the elements of landscape design to preserve the identity of the architectural environment
Based on the analysis of the impact of architecture on the development of national cultural traditions, the expediency of the priority use of facilities and equipment landscaping to restore the identity of the architectural environment in Ukraine. On the role of the aesthetic-shaped elements of landscape design in the architectural environment is taken into attention.
Keywords: landscape design, architectural environment, identity.
УДК 711.4.01 Астр. ОА. Дида1 - НУ "Львгвська полгтехтка "
ЕЛЕМЕНТИ ЛАНДШАФТНОГО ДИЗАЙНУ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА АТРАКТИВН1СТЬ М1СТА
Розглянуто вплив елеменпв ландшафтного дизайну на формування атрактив-ностi мiського середовища. Наголошено, що !х наявнiсть е необхщною умовою для створення атрактивного мiського середовища i всi !х види можуть стати основними об'ектами атрактивностi для вiдвiдувачiв мiста.
Ключовг слова: ландшафтний дизайн, мiський простiр, архiтектурна атрактив-
нiсть.
Для сучасного мюта питання атрактивносп е актуальним, оскшьки во-но значно впливае на розвиток туристично! галузь Дуже активно це питання розглядають у Польщ1. Науков1 пращ таких дослщниюв як Пшемислав Б1гай, Агнешка Войтов1ч-Врубель, наголошують на важливосп збереження неповторного духу мюта 1 значення архгтектурних твор1в для формування втзнава-них мюьких символ1в. Вгтчизняш дослщження ще! проблеми поки що знахо-дяться на початковому етат. Серед них видшяють таю напрямки: а) досль дження юторично! архгтектури мют; б) дослщження туристичного потенщалу мют; в) дослщження сощально-економ1чно! атрактивносп мют 1 зв'язок цих показниюв з процесом архгтектурно! 1 мютобуд1вельно! д1яльносп.
Особливо важливим питання атрактивносп е для мют Укра!ни, оскшь-ки свгт тшьки починае вщкривати !х для себе. Для будь-якого мюта ландшафтний дизайн вдаграе надзвичайно важливу, хоча 1 не завжди помгтну роль. Його елементи мають великий потенщал також у процеш тдвищення архь тектурно! атрактивносп мюта.
Зпдно з визначенням, поданим у книз1 Н.Я. Крижашвсько!, "ландшафтний дизайн - творча д1яльнють, спрямована на формування штучного архь тектурного середовища з використанням засоб1в декоративного озеленення, геопластики, малих архгтектурних форм, декоративного покриття, в1зуально! комушкацп...Мета ландшафтного дизайну - оргашчне злиття арх1тектури з природними елементами... Об'ектами ландшафтного дизайну е як вщкрита, так 1 закрит середовища. До них належать: вулищ та площц мал1 рекреащйш територп (сквери, бульвари, набережш, тшохщш вулищ); парки р1зного функщонального призначення; житлов1 територп з р1зномаштними рекре-ащйними та господарськими майданчиками (дитячими, для вщпочинку до-рослих, спортивними та ш.); а також штер'ери р1зномаштних у функщональ-ному вщношенш примщень" [1, 9]. У закордоннш лгтератур1 чгткого розме-жування на ландшафтну архитектуру 1 ландшафтний дизайн немае. У енцик-лопедп "Бриташка" можемо знайти таке визначення: "Ландшафтна арх1текту-ра - розроблення 1 декоративне планування город1в, подв1р'!в, територш, пар-юв, 1 шших озеленених позабудинкових простор1в" [2, 139] Як видно з наве-дених цитат, велику частину всього мюького простору складають саме об'екти ландшафтного дизайну. Вони наповнюють м1жбудинковий проспр, виконуючи важливу м1с1ю поеднання арх1тектурного 1 сощального середови-
1 Наук. кер1вник: проф. Б.С. Черкес, д-р архитектуры
ща. Слово атрактившсть походить вiд латинського слова Attraho, traxi, trac-tum, ere, що означае "притягати" [3, 628]. Шд поняттям мархiтектурна атрактившсть мюта" розумiемо властивiсть архiтектурного середовища привертати до себе увагу сво!ми неповторними естетично-змютовими властивостями.
У процес пiдвищення атрактивностi мiста елементи ландшафтного дизайну можуть ввдгравати основну (бути основними об'ектами, котрi при-вертають увагу до мiста) або другорядну роль (рис. 1). Остання полягае у ес-тетичному доповненш основних об'екпв арх^ектурно!" атрактивностi мiста. Об'ект ландшафтно! архiтектури може бути окремою атракцiею мiсцевого значення у межах мкта, а також застосовуватись у загальному оформленнi мiського простору, створюючи сприятливi умови перебування у ньому як у фiзiологiчному, так i у психолопчному аспектi.
Рис. 1. Значення eneMeHmîe ландшафтного дизайну
Елементи ландшафтного дизайну можемо подшити на двi велик гру-пи: живi i неживi (рис. 2). До живих вщносимо елементи озеленення, а також iснуючi у них бюценози. Основними об'ектами атрактивностi мiста щ елементи переважно стають у виглядi зелених масивiв, котрi займають значну площу мiського простору. Це передуЫм парки, наприклад парк Софивка в Уманi, та ботанiчнi сади, наприклад Шютський ботанiчний сад. Зелет наса-дження можуть не займати значно1 площi, проте своею неповтортстю вщг-равати провiдну роль у створенш атрактивного мiського середовища. Зокре-ма це може стосуватися цвтння певних рослин, як на приклад сакури в Ужгород^ або кущiв бузку у Кшвському ботатчному саду. За вiдповiдного поеднання зелених насаджень з малими архiтектурними формами, що ство-рюють сприятливi умови для проживання i харчування дрiбних мюьких тва-рин i шж!в, можемо розраховувати, що саме така частина дико1 природи стане основним атрактивним об'ектом, що буде притягувати до мюта вщвщува-чiв. Також у будь-якому мiстi чи населеному пункт^ озеленення i iснуючi в ньому бiоценози вiдiграють важливу допомiжну роль. Найрозповсюджеш-шим засобом ландшафтного дизайну е рiзнi види озеленення. Озеленення для арх^ектурного простору мюта виконуе також дуже важливу композицшну функцiю. Якщо розглядати озеленення i архггектурш об'екти як певш об'емнi елементи просторово1 композицiï, то незважаючи на ix рiзну структуру i дов-говiчнiсть, людина сприймае ix як одну композицiйну групу з тiл певноï фор-ми i кольору. Тому архитектору потрiбно завжди пам'ятати про тi зелеш об'еми, котрi будуть бiля його споруди i, за змогою, дбати, щоб вони поедну-валися i доповнювали одне одного. 1ншим важливим аспектом в питанш озеленення мюького простору е забезпечення психолопчного комфорту. Людина вийшла з природного оточення i почувае себе краще, перебуваючи в ото-ченш живих об'ектiв. Поеднання рiдноï живоï природи i будинку, первiсна функщя якого - захист вiд надмiрного впливу природи на людину, створюе
