CC BY
25
Науковий ¡¡¡сник, 2003, вип. 13.5
2. Клименко Ю.О., Кузнецов С.1. 1сторичний розвиток, сучасний стан та проблема вщродження старовинних паркiв правобережного та захщного лiсостепу Украши. Ogrody rezydencji magnackich XVIII-XIX wieku w Europie sroddkowej i wschodniej oraz problemy ich ochrony/ Materialy z konferencji odbytej w dniach 22-26 maja 1999 roku w Lancucie i Zofiowce. -Warszawa, 2000.
3. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
4. Кучерявий В.П. На зелених орбтах Львова. Нарис-пупвник. - Львiв: Каменяр, 1972. - 108 с.
5. Кучерявий В.П. Стрийський парк. 1люстрований пупвник. - Львiв: Каменяр, 1976. - 104 с.
6. Максим'юк Т.М., Любшська Г.П. Напрямки реновацп дендролопчного каркасу Стрийського парку в м. Львов^/ Дендролопчний парк "Софпвка": Старовинш парки i пробле-ми ix збереження. Тези доповiдей 2-го мiжнародного симпозiуму, присвяченого 200-рiччю дендрологiчного парку "Софпвка". - Умань, 1996. - С. 116.
УДК 712 Ст. викл. В.В. Дiдик1, apximeumop - НУ
"Львiвська Полimехнiка "
РОЛЬ ПРИРОДООХОРОННИХ ОБ'СКТЮ У РОЗВИТКУ
М1СЬКИХ ТЕРИТОР1Й
Щороку важливi змiни у плануванш розвитку MiCT приводять до змш у функць ональному територiальному зонуваннi, i це вiдбуваeться за рахунок площ, призначе-них для рекреацп. Охорони здоров'я або площ, що оточують пам'ятники.
Згiдно з Законом Украши про охорону природи та нащональш парки „Про Природно-Заповщний Фонд Украши", який гарантуе збалансовашсть мiж територь ями, призначеними для охорони природи i розвитку, розроблено систему природо-охоронних об'ектiв. Ця система включае нацiональнi парки, мiсцевi ландшафтнi парки, iсторичнi парки характерного стилю та боташчш сади з '1'хшм оточенням.
Першим кроком в напрямку реалiзащi охорони природи в репош було створення:
■ Мюцевого ландшафтного парку „Знесшня" у Львова Згiдно з планом розвитку мюта площа цього парку становить 420 га, а захисна зона - 955 га.
■ Боташчного саду iм. В. Стефаника в м. 1вано-Франювському у 1997 рощ.
W.W. Didyk, architekt - National University "Lvivska Politechnika", The role of nature preserved objects in development of urban areas
In every year significant changes in plans of town development concerning appropriation of grounds lead to changes in category of parcels and it happens at the cost of grounds designed for recreation, health protection or surrounding of monuments.
According to Ukrainian law concerning preservation of nature and national parks "Pro Pryrodo-Zapowidnyj Fond Ukraine", which guaranties state of balance between grounds of nature preservation and development, a system of natural, preserved objects is worked out. This system contains national parks, local landscape parks, historical parks of style and botanical gardens with their framing.
The first step that was made to realize preservation of nature in this region of Ukraine was forming:
■ local landscape park "Znesinnia" in Lviv. The area of that park, due to urban development plan, is 420 ha and with protective framing - 955 ha.
■ Botanical garden of W. Stefanyk University in Iwano-Frankiwsk, it was set out in 1997.
1 1нститут архггектури, кафедра "Мютобудування" (Institute of Architekture, kaf. "Mistobuduvannia".)
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Практика масового вщведення земель у 1990-1994 рр. тд шдив^альне житлове будавництво, спорудження виробничих та сервiсних об'екпв, особливо у примюьких зонах без необхщних мiстобудiвних обгрунтувань щодо комплексного розвитку територiй, будiвництва вулиць, мереж, споруд електро-, водо-, газопостачання, канашзацш тощо, засвiдчила хибний шлях використання щн-них земель. 1гнорування генеральних планiв загострило проблему визначення перспективних меж населених пунктiв, резервування територш для житлового будавництва, прокладання комушкацш, розмiщення об'екпв громадського приз-начення, кладовищ, пасовищ, громадських споруд, водозаборiв, очисних споруд, смггтезвалищ, пол^ошв для складування вiдходiв тощо.
У плануванш населених пунктiв Украши у зонах впливу великих мют винятково гострою стала проблема резервування територш, охорони приро-ди, збереження юторико-культурно! спадщини, розвитку рекреацшно! дiяль-ност та вирiшення iнших питань життезабезпечення населених пунктiв.
Райони iндивiдуального житлового будiвництва фактично сьогоднi оточили щшьними кiльцевими пасмами мiста Галичини. Початок активного розвитку цього будiвництва необхщно вiднести до рокiв правлiння (19851991 рр.) Михайла Горбачова. Однак, найбшьшого розмаху воно набуло у першi роки пiсля проголошення Украшою незалежностi. З одного боку це ре-акцiя на пригноблення приватно! шщативи за часiв Радянського Союзу, з другого - це житлове будiвництво ведеться без будь-яко! мiстобудiвельноl концепцп (надзвичайно хаотичне, матерiало - i енергомiстке, з низьким рiв-нем iнженерного забезпечення i благоустрою).
Вщсутшсть дiевих генпланiв для бшьшосп населених пунктiв, законо-давчого оформлення поняття примюько! зони позбавляе можливост здшсни-ти 1х зонування для визначення вартост земель i розмiрiв податкiв, розроби-ти правила використання i забудови територiй.
Проте, починаючи з 1995 р., у Львiвськiй областi вiдроджено роботи по оновленню мiстобудiвноl документацп на новiй соцiально-економiчнiй основi. Розроблено генплани мiст Борислава, Стебника, Самбора, Жовкви, Дрогобича, Стрия. Однак, фшансування планувальних робiт незадовшьне, запланованi бюджетнi кошти обмеженi i не видiляються взагалi, або видшяються не своечасно. Як свiдчить практика краш з ринковою економiкою, планування те-риторiй населених пунктiв було i залишаеться прерогативою Держави, що дае можливiсть реалiзувати довгостроковi мiстобудiвнi i економiчнi програми.
Приватизацiйнi процеси, як розпочалися у мiстах, носять хаотичний характер як в економiчному, еколопчному, так i у сощальному аспектах. Вип-равити !х буде важко, а то й неможливо. Реформування земельних вiдносин у населених пунктах - питання сьогодення i вимагае правового забезпечення. Тому при приватизацй земель в населених пунктах необхщно врахувати наяв-нi генеральш плани та проекти планування i забудови. Якщо цi документи вщ-сутнi, то необхiдно визначити резерв земель для розвитку населених пункпв.
Мiстобудiвельними резервами можуть стати територп, вкритi пiсками та ярами. Найважлившим резервом розвитку мiст е територп, розташоваш поза мiською забудовою, але в межах мiста. Це так зваш мiншi територil". 1хня вели-
90
Проблеми урбоекологi■i та ф^омелюраци
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
чина не регламентуеться будiвельними нормами. До цих територш належать тски, яри, кам'янист мiсця, солонцi, солончаки, глинища i ями, смуги вiдводу транспортних мапстралей, дiючi кар'ери, смiтники тощо. Багато цих площ пiсля вiдповiдноl шженерно! пiдготовки можуть бути вщведет пiд забудову. Це тд-вищить рiвень використання мiських територiй i дозволить зменшити вилучен-ня для мюького будiвництва цiнних сiльськогосподарських земель.
Щорiчний перерозподiл земель за рiзними категорiями земель земельного фонду (сшьськогосподарського призначення, населених пунктiв, про-мислового транспорту, зв'язку, оборони i iншого призначення, лiсового фонду, резервного фонду) часто проходить не на користь земель природоохорон-ного, рекреацшного, оздоровчого та iсторико-культурного призначення.
Рют територiй житлово! забудови вщбуваеться також i за рахунок вщ-критих озеленених територiй мiста, що призвело за останне десятилiття до рiзкого погiршення екологiчного стану мют.
Згiдно з законом Укра!ни "Про природозаповщний фонд Укра!ни" (Ки!в, 16 червня 1992 р.), як особливу форму балансу екологй та економжи призваш виконувати територiальнi системи об'екпв природно-заповiдного фонду - нацiональнi природш парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, ботатчш сади включно з !х охоронними зонами. Так, наприклад, у Львовi за дослiдженнями 1985 р. системи пдрографп мiста була складена паспортиза-цiя усiх джерельних витоюв, !х стан i дебiт. Зафжсовано на цей час 140 дже-рел. Але якщо ми сьогодш не поставимо питання про охорону природно-те-риторiальних комплексiв вододiльних гряд, то ми не зможемо залишити жи-вими нашi джерела i потоки. Це можливо лише за умов дотримання жорстких обмежень чинного законодавства та його удосконалення.
Першим кроком до реального природоохоронного заходу е створення:
• у Львов1 - регюнального ландшафтного парку "Знесшня" - ново! категори об'екпв природо-заповщного фонду Украши, площа парку за проектом генерального плану розвитку становить 420 га, а в межах охоронно! зони - 955 га;
• в 1вано-Франк1вську - у 1997 рощ закладено Боташчний сад Прикарпатсько-го утверситету 1м. Василя Стефаника (Наказ м1н1стерства осв1ти Укра!ни № 378 в1д 22 листопада 1997 року "Про створення Ботатчного саду Прикар-патського ун1верситету 1м. Василя Стефаника".
Активно сприяли створенню ботанiчного саду ректор Прикарпатсько-го ушверситету Кононенко Вiталiй 1ванович, проректор Остафшчук Богдан Костянтинович, зав. кафедрою бюлогп, доктор бiологiчних наук, професор шституту гiрського лiсiвництва Парпан Василь 1ванович, головний архiтек-тор мюта Iвано-Франкiвська 1дак Володимир Володимирович. Автори проекту - архгтектори Дщик Володимир Васильович, Криворучко Юрiй 1ванович, Тупiсь Степан Павлович. Новий боташчний сад - природоохоронний об'ект, який поеднуе рiзноманiтнi функцi!: науково-дослiдну, культурно-просвгт-ницьку, екологiчну, рекреацiйну, природоохоронну, культуролопчну, мемо-рiальну та монiторингу навколишнього середовища. Площа ботанiчного саду 101,6 га. Загальне максимальне навантаження одночасних вiдвiдувачiв на те-риторi! саду становитиме 5400 чоловж (розраховано за ДБН 360-92* Укра!ни, М1стобудування, 1993 р.). При входi в боташчний сад у 1997 р. закладено
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
гай. У наступш роки проводились роботи по подальшому формуванню тери-тори боташчного саду. Роботи по проектуванню окремих об'екпв боташчно-го саду тимчасово призупинеш через перманентний брак кош™.
1нтенсивний розвиток промисловостi у повоенш роки спричинив швид-кий територiальний розвиток м. Iвано-Франкiвська i змшу разом з ним геогра-фiчного ландшафту. Забудова узбережжя рiк унеможливила органiзацiю рек-реацiйних озеленених просторiв в И долинi. Сьогоднi система озеленених просторiв мiста е розчленованою, острiвною i фiзично та вiзуально не пов'яза-на мiж собою. Боташчний сад розвивае i доповнюе систему рекреацiйних озеленених просторiв мiста, мае екологiчно важливе значення для його зв'зку з природним довкшлям, створюе новi умови для масового вщпочинку населен-ня, збагачуе зовшшнш образ мiста i сприяе охорош природного ландшафту.
Лiтература
1. "Прим1ськ1 територн. Проблеми i перспективы ix розвитку": Тези доповщей на-уково-практично'1 конференцп - Льв1вська мюька Рада народних депутапв, Льв1вська обласна державна адмшютращя, Фонд розвитку примюьких територш, Асощащя територ1альних са-моврядних громад Льв1вщини - Льв1в, 1997 р.
2. В. Дщик, С. Туп1сь, Й. Головач. Проблеми формування та охорони Боташчного саду Прикарпатського ушверситету 1м. В. Стефаника у м. 1вано-Франювську// Проблеми лан-дшафтно'1 арх1тектури, урбоекологл та озеленення населених мюць, том 3. Охорона юторич-них культурних ландшафтсв: Матер1али м1жнародно'1 науково-практично'1 конференцп, - Укр. ДЛТУ, Льв1в, 1998 р.
3. Дщик В.В. Класифшащя боташчних сад1в Украши, с. 238-251// Досвщ та перспек-тиви розвитку мют Украши/ Зб. наук. праць, Д 700, вип. 2. Охорона довкшля. Ландшафтна архитектура. - К. 1н-т "Дшромюто", 2002 р. - 251 с. ISBN 996-95449-6-3.
4. Volodymyr Didyk. Problemy architektonichne projektowania ogrodu botanichnego// "Ekologiczne zasady rozwoju miast i obszarow srodmiejskich - dekoracje i realia": Materialy Mi-edzynarodowei Konferecii Naukowej - Instytut Projektowania miast i regionow. Politechnika Kra-kowska im. Tadeusha Kosciuszki/ - Krakow, 1999.
УДК 502 (477.43) Г.А. БЫецька, викладач кафедри екологи
Texn0R0ZÎ4H0Z0 ушверситету Подыля
МЕДИКО-ЕКОЛОГ1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ ЯК Р1ЗНОВИД МОН1ТОРИНГОВОГО П1ДХОДУ У ВИВЧЕНН1 ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ УРБАН1ЗОВАНИХ ТЕРИТОР1Й
Розглянуто актуальне питання мониторингового пiдходу до вивчення зв'язюв у системi "середовище - здоров'я". Представлено iнформацiйнi блоки медико-еколо-пчного монiторингу. Дослiджено еколопчш проблеми малих мiст.
G.A. Biletska, lecturer of ecology department of technological university of Podillya
Medic-ecological monitoring as version monitoring of the approach in studying ecological condition urbanized of territories
Pressing question monitoring the approach to studying communications (connections) in system "environment - health". Is considered. Information blocks of medic-ecological monitoring are submitted. Environmental problems of small cities are investigated.
92
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
