CC BY
19
гай. У наступш роки проводились роботи по подальшому формуванню тери-тори боташчного саду. Роботи по проектуванню окремих об'екпв боташчно-го саду тимчасово призупинеш через перманентний брак кошт1в.
1нтенсивний розвиток промисловостi у повоенш роки спричинив швид-кий територiальний розвиток м. Iвано-Франкiвська i змшу разом з ним геогра-фiчного ландшафту. Забудова узбережжя рiк унеможливила органiзацiю рек-реацiйних озеленених просторiв в ii долинi. Сьогоднi система озеленених просторiв мiста е розчленованою, острiвною i фiзично та вiзуально не пов'яза-на мiж собою. Боташчний сад розвивае i доповнюе систему рекреацiйних озеленених просторiв мiста, мае екологiчно важливе значення для його зв'зку з природним довкшлям, створюе новi умови для масового вщпочинку населен-ня, збагачуе зовшшнш образ мiста i сприяе охорош природного ландшафту.
Лiтература
1. "Прим1ськ1 територн. Проблеми i перспективи ix розвитку": Тези доповщей на-уково-практично'1 конференцп - Льв1вська мюька Рада народних депутапв, Льв1вська обласна державна адмшютращя, Фонд розвитку примюьких територiй, Асоцiацiя територiальниx са-моврядних громад Львiвщини - Львiв, 1997 р.
2. В. Дщик, С. Туп1сь, Й. Головач. Проблеми формування та охорони Ботанiчного саду Прикарпатського ушверситету iм. В. Стефаника у м. 1вано-Франювську// Проблеми лан-дшафтно'1 арxiтектури, урбоеколога та озеленення населених мiсць, том 3. Охорона юторич-них культурних ландшафтiв: Матерiали мiжнародноi науково-практично'1 конференцп, - Укр. ДЛТУ, Львiв, 1998 р.
3. Дщик В.В. Класифшащя ботанiчниx садiв Украши, с. 238-251// Досвiд та перспективи розвитку мют Украiни/ Зб. наук. праць, Д 700, вип. 2. Охорона довкшля. Ландшафтна архитектура. - К. 1н-т "Дшромюто", 2002 р. - 251 с. ISBN 996-95449-6-3.
4. Volodymyr Didyk. Problemy architektonichne projektowania ogrodu botanichnego// "Ekologiczne zasady rozwoju miast i obszarow srodmiejskich - dekoracje i realia": Materialy Mi-edzynarodowei Konferecii Naukowej - Instytut Projektowania miast i regionow. Politechnika Kra-kowska im. Tadeusha Kosciuszki/ - Krakow, 1999.
УДК 502 (477.43) Г.А. БЫецька, викладач кафедри екологи
Texn0R0ZÎ4H0Z0 ушверситету Подыля
МЕДИКО-ЕКОЛОГ1ЧНИЙ МОН1ТОРИНГ ЯК Р1ЗНОВИД МОН1ТОРИНГОВОГО П1ДХОДУ У ВИВЧЕНН1 ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ УРБАН1ЗОВАНИХ ТЕРИТОР1Й
Розглянуто актуальне питання мониторингового пiдходу до вивчення зв'язюв у системi "середовище - здоров'я". Представлено iнформацiйнi блоки медико-еколо-пчного монiторингу. Дослiджено еколопчш проблеми малих мiст.
G.A. Biletska, lecturer of ecology department of technological university of Podillya
Medic-ecological monitoring as version monitoring of the approach in studying ecological condition urbanized of territories
Pressing question monitoring the approach to studying communications (connections) in system "environment - health". Is considered. Information blocks of medic-ecological monitoring are submitted. Environmental problems of small cities are investigated.
92
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
Постановка проблеми. Рiвень захворюваностi населення у нашш дер-жавi потребуе обов'язкового i постiйного проведения медико-екологiчного мо-нiторингу. Медико-екологiчний монiторинг необхiдно розглядати як шстру-мент оперативного контролю еколопчно! ситуаци, 11 впливу на здоров'я населення, що дае можливють своечасно i обгрунтовано приймати ршення щодо вибору першочергових заходiв i довгострокових планiв управлiння для керiв-ництва мiста i репону. При цьому особливу увагу необхщно придiляти ство-ренню адекватного математичного i програмного забезпечення.
Стан виршення проблеми в науковiй лiтературi. Зпдно сучасних уяв-лень, монiторинг системи "середовище - здоров'я" визначаеться як система оргашзацшно-техшчних i профiлактичних заходiв, що забезпечують спосте-реження за станом середовища iснування, здоров'я населення, 1х оцiнку i прогнозування, а також ди, спрямованi на виявлення, попередження i усунен-ня впливу шюдливих чинникiв середовища iснування (чинниюв ризику) на здоров'я населення.
Здоров'я людини i його захворюванiсть визначаються чотирма група-ми чинникiв: медико-генетичними (20 %); способом життя i яюстю харчуван-ня (50 %); станом навколишнього середовища (20 %); рiвнем розвитку охоро-ни здоров'я (10 %). Питання кшьюсно! ощнки внеску кожно! групи чинникiв у загальну структуру захворюваностi населення важлив^ так як визначають об'ем i специфiку профiлактичних заходiв.
При вивченнi методологи зв'язкiв у системi "середовище - здоров'я " ми керувались такими принципами:
• при оцшщ дп оточуючого середовища на здоров'я населення, найб1льш часто як основний параметр сустльного здоров'я обирають захворюватсть дитя-чого населення. Дгти - своерщна шдикаторт група, що вщображае реакцию населення на шкщлив1 впливи чиннишв довшлля, оскшьки вони менше, тж доросл1, тдлягають внутршньо-мюькш мкрацп. Вони тюго прив'язаш до те-ритори, на якш живуть 1 навчаються, на них не впливае "шквдливють профе-сш". Кр1м того, через ататомо^зюлопчш особливост! дгги б1льш чутлив1 до якост1 середовища юнування, а строки прояву небажаних ефекпв у них мен-ш1. Це тдвищуе в1ропдтсть медико-статистичних дослщжень 1 дозволяе ро-бити бшьш об'ективш висновки про еколопчну обумовлетсть захворювань за в^дносно менший перюд часу;
• у переважтй бшьшосп випадюв у зв'язку 1з забрудненням навколишнього середовища спостерггаеться однотипна структура змши показниюв здоров'я дтгей;
• серед геоеколопчних чиннишв ризику здоров'я жител1в мюта вид1ляють: р1-вень атмосферного забруднення, яшсть питно! води, грунту, арх1тектурно-планувальну забудову простору м1ста, що визначае комфорт життезабезпе-чення 1 е предметом контролю вщповвдних природоохоронних 1 гтетчних ведомств.
Структурнi блоки будь-яко! системи мошторингу формуються на ос-новi комплексу маркерних критерив, якi тдлягають облiку та спостережен-ню, а також потребують корегування в необхщному напрямку. У системi ре-гюнального монiторингу здоров'я населення видiляють таю шформацшш блоки: блок параметрiв стану здоров'я населення; блок параметрiв стану навколишнього середовища; блок параметрiв нормативно-довщково! шформацп.
2. Урбоекологiя
93
Формування банку даних для мошторингу здоров'я населення мгста потребуе залучення iнформацiï медичних, природоохоронних, гтешчних, мгстобудгв-них служб, ландшафтно-функщонального картографування, експертно-ста-тистичного оцгнювання [1].
Отже, медико-екологiчний монiторинг необхгдно розглядати як iнструмент оперативного контролю екологiчноï ситуацiï, ïï впливу на здоров'я населення. Тому, метою наших дослгджень було проведення медико-екологгчного монiторингу м. Хмельницького. Для досягнення поставлено:' мети потрiбно було дослгдити стан навколишнього природного середовища, проаналiзувати захворюванiсть жителiв мiста, а також створити комп'ютер-ний банк екологiчноï iнформацiï та вiдповiдне програмне забезпечення.
Виклад основного матерiалу. Мгсто Хмельницький - обласний центр, в якому зосередилась велика кшькгсть шдприемств рiзних галузей промисловостi i через який проходить основна автотраса сполучення Захгд-Схгд. Саме цi два чинники формують основний негативний вплив на довкглля мiста в цшому i на здоров'я людей зокрема.
Нами проведено аналiз стану природного середовища у рiзних мгкро-районах мгста. Основними забруднювачами атмосфери е промисловi пгд-приемства (викиди забруднюючих речовин складають приблизно 25 % вгд за-гальноï кiлькостi), сконцентрованг у Пiвденно-Захiдному районi i в районг Ра-ково м. Хмельницького, а також автотранспорт (викиди становлять 70 %) ос-новне навантаження якого припадае на центральний район.
Всг показники якостг питноï води лежать в межах допустимих, лише е деякг перевищення гранично допустимих концентрацiй (ГДК) юшв NH4+ i Fe3+. ïх сполуки надходять у пiдземнi води (як е основним джерелом водо-постачання мiста) з стiчними водами i вимиваються з удобреного грунту. Жорсткгсть води становить 9-10 мг-екв/л. Стан грунтгв у рiзних частинах мгс-та iстотно вiдрiзняеться. Найбгльш забрудненими е грунти виробничих майданчикгв i санiтарно захисних зон шдприемств, найменш - грунти рекре-ацгйних зон. Велике занепокоення викликае мгське звалище твердих побуто-вих вiдходiв, яке вичерпало своï можливостi ще у 1982 роцi, але експлу-атуеться донинi [2].
Розглянемо стан здоров'я жителiв нашого мгста, данi про який були наданг вiддiлом охорони здоров'я мiськвиконкому. У мгстг проживае 266750 чоловiки, з них дгтей до 14 рокгв 18,5 %, причому питома вага дитячого населення щороку зростае. У структурi захворювань всього населення мгста пере-важають хвороби: органгв дихання (50 %), системи кровообггу (5 %), органiв травлення (10 %), кiстково-м'язовоï системи (6 %), iншi (5,5 %).
Погiршився стан здоров'я дитячого населення мгста. Захворювангсть на всi хвороби у дггей становить 1650 на 1 тис. дггей. Пгдвищився рiвень зах-ворюваностг дiтей на хвороби кровг, ендокринноï системи, кiстково-м'язовоï системи, вродженими аномалiями. Зменшився рiвень хвороб: iнфекцiйних, паразитарних, шкгри, перинатального перiоду. У структург захворюваностi малюкiв до 1 року життя переважають хвороби органгв дихання (56 %), зрос-ло число вроджених аномалгй.
94
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацïi
Рiвень смертностi дiтей до 1 року, визначений за даними про народ-ження i смерть в мiському вiддiлi Загс, становить 13 на 1 тис. живо-народже-них. Рiвень недоношеностi щорiчно зростае. Летальнiсть малююв у вiцi до 1 року становить 94 %, з них вщ вроджених аномалш - 35 %, вщ окремих станiв перинатального перюду - 50 %.
Протягом 2001 року в мют зареестровано 134 випадки активного ту-беркульозу, смертшсть вiд якого щорiчно зростае, це свщчить про пiзню дiаг-ностику захворювання. Збiльшилася захворюванiсть населення на злояюсш новоутворення.
Результати дослiджень. На основi проведених спостережень здшсне-но еколого-гтешчне зонування мiста (рис. 1).
ГНь/^^^^^ИВ^^^^^^^Н^^Н^Яг^ Гй>на ливишйнй! КОМфОР1 "НО
г
Рис. 1. Еколого-гтешчне зонування м^та Хмельницького
Зона зниженоУ комфортносл - Пiвденно-Захiднiй i центральний район, район Раково. Основна частина промислових шдприемств мiста зосе-реджена саме у цих районах. До того ж тут проходять основш транспорты магiстралi.
Зона задовшьноУ комфортносл - район Гречан та Дубово. Промис-ловi пiдприемства, якi знаходяться у цих районах майже не працюють з еко-номiчних причин. Помiрний техногенний тиск зумовлюе середнш рiвень, як загально! захворюваностi, так i за окремими класами хвороб.
Зона щдвищено1 комфортностi розташована в межах двох ландшаф-тних райошв, що знаходяться недалеко вiд водойм. Це район Озерна та Зарiч-чя. Щ райони характеризуються вщсутшстю промислових пiдприемств, нез-начним забруднення атмосфери та наявшстю рекреацiйних зон.
2. Урбоеколопя
95
Укрalнcький .iC|)>kaBiiiiii лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт
Висновки. Аналiз результатiв дослiджень показав екологiчну обумов-ленiсть захворювань населення. Так, рiвень захворюваностi органiв дихання вищий у тих районах, де найбшьше шюдливих викидiв в атмосферу - це Шв-денно-Захiдний район та район Раково. Розлади нервово! системи частше зустрiчаються в жителiв центрального району. Це зумовлено найбшьшим рiв-нем шумового забруднення.
Таким чином медико-еколопчний мошторинг дае можливiсть контро-лювати еколопчний стан у мiстах та оперативно планувати оптимiзацiйнi заходи щодо його покращення.
Лггература
1. С.А. Куролап. Геоэкологические аспекты мониторинга здоровья населения промышленных городов// Соровский образовательный журнал. - 1998, № 6.
2. Г.А. Бшецька, Л.В. Шаврова. Еколопчний стан м. Хмельницького// Вюник технологичного ушверситету Подшля. - 2001, №3, ч. 2. - С. 191-193.
УДК 72.477. S Acnip. Ю. Богданова1 - НУ "Л.beîecbrn полтехтка "
ПPOБЛЕМИ OЗЕЛЕHЕHHЯ У М1СТ1 ЛЬВOВI У ПЕРЮД М1Ж ДВOМA СВIТOВИМИ ВIЙHAМИ
Описано та дослщжено осиовиi етапи формування мiстобудiвeльноï концепци розвитку Львова кiиця XIX - початку XX ст. Особливу увагу надано мiжвоeииому пeрiоду та конкурсу "Великий Львiв".
Doctorate J. Bohdanova - National University "Lvivskapolytechnika" Problems of gardening in city lviv in the period between two world wars
Is described and is analysed the basic stages of formation of the town-planning concept of development Lviv at the end of XIX - beginning XX centuries. The especial attention is given to the intermilitary period and competition " Large Lviv ".
"...створити вiрогiдиiсть, побачити небачене i побачити те, що можна побачити, якщо би небачене стало баченим. Побачити сценарш..."
Жан-Люк Годар
На початку XX столтя зароджуeться та набуваe великого розвитку наука, що називаeться урбанiстика, або шакше кажучи наука про будову мют. Розвиток мiст починають вивчати проводячи рiзнi науковi дослiджeння, що стосуються такиx питань, як вивчення статистики будiвeльного руxу, його фшансування, розвитку mляxобудування, проведення комунiкацiй. Велике значення у цьому списку надаeться озелененню мiст.
Саме науковi дослщження соцiальниx та оздоровчиx чинникiв, з яки-ми проживаючи стикаються люди на урбашзованж тeриторiяx, показали ве-ликi переваги влаштування вiльниx вщ забудови просторiв, вкритиx зеленню.
1 Кафедра xудожиix основ та юторп арxiтeктури (Faculty of art bases and histories of architecture)
96
Прoблeми yрбoeкoлoгiï тa фiтoмeлioрaцïi
