CC BY
17
22. Elman J. Tissue sulphydryl groups // Arch. Biophys. - 1995.- Vol. 82. - P.70-71.
23. Hestrein S. The reaction of acetylcholine and ether carboxylic acid derivatives with hydroxylamine and its analytical application // J.Biol.Chem. - 1949. - P.180-186.
24. Magnusson B., Kligman A.M. The Gwinea Pig Maximization Test // J. Investigative Dermatology. -1968.-Vol.52, Issue 3. - P.268-277.
25. Nash T. The colorimetric estimation of formaldehyde by means of the Hantsech reaction // Biochem. J. - 1953. - Vol. 55, N 3. - P.416-421.
26. OECD Principles of Good Laboratory Practice" concerning Mutual Acceptance of Data in the Assessment of Chemicals dated 26 November. - 1997. - 186p.
27. Patrick E., H.Maibach. Dermatotoxicology in Principles and Method of Toxicology. - Edited by A.W.Hayes - 3rd edition. - New York. USA: Raven Press, Ltd New York, 1994. - P.767-803.
28. Reitman S., Frankel S. A colorimetric method for the determination of serum glutamicoxal-acetic and gluta-mic-piruvic transminases// Amer. J. Clin. Pathol. - 1957. - Vol.28.-P.56.
УДК 614.7:502.5(477.62)
С.В. Грищенко, Ю. 0.1щейкта
Г1ГЕН1ЧНА ОЦ1НКА СТАНУ ДОВК1ЛЛЯ ДОНЕЦЬКШ ОБЛАСТ1: ПРОБЛЕМИ, ЧИННИКИ РИЗИКУ I ТЕРИТОРП ПIДВИЩЕНОÏ ЕКОЛОГIЧНОÏ НЕБЕЗПЕКИ
Донецькш на^ональний медичний yuieepcumemM iM.M.Горького
Ключовi слова: гтена довюлля, екологiчна небезпека, Донецька область
Key words: environmental hygiene, ecologic safety, Donetsk region
Резюме. Работа посвящена гигиенической оценке состояния экологической среды в экокризисном регионе Украины - Донецкой области, определению приоритетов в области охраны окружающей среды, экзогенных факторов риска и территорий повышенной экологической опасности.
Summary. The article is devoted to hygienic estimation of ecological condition of the most polluted region of Ukraine - Donetsk region and to determination ofpriorities in protection of environment, exogenic risk factors and highly polluted areas.
AHani3 лтературних джерел i3 ппени та екологи [1,2,3,4] дае Bei шдстави стверджувати, що гшешчна оцшка стану довкшля е обо-в'язковою атрибутикою системного еколопчного управлшня i, зокрема, результатом одше1 з його головних функцш - стратеНчного еколопчного планування. Особливу актуальшсть проблема удосконалення управлшня еколопчною ситу-ащею набувае в екокризових регюнах, до яких, насамперед, вщноситься Донецька область Украши [5,6]. У зв'язку з цим, метою дано1 ро-боти було визначення провщних регюнальних еколопчних проблем, чинникiв ризику та тер-риторiй пiдвищеноï екологiчноï небезпеки.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Гiгiенiчнa характеристика забруднення пов№ ряного басейну проводилася за допомогою уза-гальнення даних стащонарних постiв спосте-реження Держкомгiдромету, а також санешд-
служби у вщповщносп до вимог «Державних сaнiтaрних правил охорони атмосферного по-вiтря населених мюць вiд забруднення хiмiчними i бюлопчними речовинами» ДСП-201-97 вiд 9 червня 1997р. за перiод з 1980р.до 2007р. У вiдiбрaних пробах амтосферного повггря визна-чалися концентраци (середньодобовi, середньо-мiсячнi i середньорiчнi) наступних ксенобюти-кiв: багатокомпонентного пилу, оксидiв вуглецю та азоту, формальдепду, aмiaку, фенолу, арко-водню, 3,4 бензшрену, сaжi та важких метaлiв. Всього було проaнaлiзовaно понад 43000 проб атмосферного пов^ря. Якiсть питноï води ощ-нювалася за хiмiчним складом, мiнерaлiзaцiею i загальною жорстюстю у вiдповiдностi до вимог ДержСанПш «Вода питна. Гiгiенiчнi вимоги до якосп води центрaлiзовaного господарсько-питного водопостачання» (1996р.). У питнiй водi за стандартними методиками визначалися: за-
гальна жорстюсть, мiнералiзацiя, хлориди, сульфати, кальцш, магнiй, важкi метали, штрати i пестициди. Всього дослщженнями було охоп-лено бiльше 32000 проб питно! води. Забруд-нення грунту оцiнювалося за вмiстом в ньому важких металiв, а також залишкових кiлькостей пестицидiв. Для визначення у грунт концен-трацiй хiмiчних елементiв використовувався напiвкiлькiсний спектральний анатз. Всього було проаналiзовано бiльше 4500 проб грунту. Рiвень небезпеки грунту для здоровья людини оцiнювався за показником сумарного забруд-нення, який визначався за методикою С.Г.Гон-чарука.
З метою штегрально! оцiнки загально! еколо-пчно! ситуаци, а також визначення регюнальних екологiчних проблем i чинниюв ризику було проведено узагальнення матерiалiв бiльше 8400 перевiрок, здiйснених Держуправлшням з охо-рони навколишнього природного середовища i установами держсанепiдслужби за перюд 1980-2007р.р
Усi отримаш данi оброблялися за класичними методиками варiацiно! статистики з розрахунком середшх величин (М), !х похибок (m) та критерiя достовiрностi Стьюдента (t). Статистична оброб-ка матерiалiв здшснювалася на персональному компьютерi з використанням лiцензiйного пакету прикладних програм Statistica 5.5.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За результатами проведених дослiджень встановлено, що найпрiоритетнiшою проблемою репонально! еколопчно! полiтики в Донецькiй областi е хiмiчна небезпека, пов'язана з над-мiрним забрудненням довкiлля антропогенними ксенобютиками. В цiлому, 30.6% територи реп-ону, на якiй мешкае 64.5% населення обласп, необхiдно вiднести до зони потенцшного техногенного хiмiчного ураження.
В загальнiй проблемi хiмiчного забруднення провiдне мiсце належить стану пов^ряного басейну, тому що цей компонент довкшля е всеохоплюючим, найпоширешшим i головне -безальтернативним для населення, яке може регулювати i обмежувати споживання питно! води та продукнв харчування, що не вщпо-вiдають гiгiенiчним стандартам, але не може вщмовитись вiд дихання атмосферним повпрям, навiть коли в ньому мютяться дуже великi кiлькостi шюдливих ксенобiотикiв.
Ситуацiя з iнтенсивним техногенним забрудненням пов^ряного басейну Донецько! областi складалася в процесi становлення i розвитку багатогалузево! промисловостi i житлово-кому-нального господарства протягом минулих деся-
тирiч. При проектуванш, будiвництвi i експлу-атаци промислових об'eктiв екологiчному аспекту придшялося дуже незначна увага, незважаючи на те, що концентращя промисловостi в До-нецькiй областi е найбшьш високою не тiльки в Укра!ш, але й у Gвропi.
Доведено, що основними антропогенними джерелами забруднення атмосферного говоря в нашому екокризовому регiонi протягом багатьох роюв залишаються пiдприемства чорно! ме-талурги, видобутку та збагачення кам'яного вугiлля, виробництва коксу, а також тепловi електростанци. На вищевказанi галузi економши припадае понад 80% усiх викцщв шкiдливих речовин в повiтряний басейн Донецько! области У структурi викинутих тдприемствами областi забруднюючих речовин переважають: завислi речовини (хiмiчно активний багатокомпонент-ний пил), дiоксиди азоту та шрки, оксид вуглецю i полiциклiчнi ароматичнi вуглеводнi. Врахо-вуючи неоднакову токсичшсть ксенобiотикiв та рiзний рiвень перевищення !х атмосферними концентрацiями ппешчних нормативiв, необидно констатувати, що провщними забрудню-вачами повiтряного басейну екокризового реп-ону, якi найсильшше впливають на екосистеми i здоров'я населення е 3,4 бензтрен, дюксиди азоту та сiрки, завислi речовини (хiмiчно активний багатокомпонентний пил) i фенол.
Картографiчний аналiз дозволив визначити територи Донецько! областi, населення яких в найбшьшш мiрi потерпае вщ антропогенного забруднення повiтряного басейну - це велик iндустрiальнi мюта з перевагою у структурi про-мисловостi чорно! металургi!, коксохiмi!, видобутку i збагачення вугiлля, теплоенергетики i машинобудування: мiста Донецьк, Марiуполь, Макi!вка, Gнакiеве, Горлiвка, Краматорськ, Кос-тянтинiвка, Дзержинськ, Дружкiвка, Добропiлля i Дебальцеве.
Незважаючи на те, що проблема техногенного забруднення атмосферного повiтря е одшею з найгострiших в репональнш екологiчнiй пол> тицi, деякi промисловi пiдприемства не завжди звертають необхщну увагу щодо полiпшення такого становища. Особливо це стосуеться найпотужшшого джерела забруднення пов^ря-ного басейну Донецько! обласп - чорно! металургi! (близько 45% вшх викидiв). Пщпри-емствами ще! галузi протягом тривалого часу i дотепер порушуються вимоги ст. 10 Закону Укра!ни "Про охорону атмосферного повггря" щодо вживання заходiв зi зменшення обсягiв викидiв забруднюючих речовин, забезпечення безперервно! ефективно! роботи i пiдтримання у
справному сташ споруд, устаткування та апара-тури для очищення газiв, здшснення контролю за кiлькiстю i складом викивдв тощо.
Так, у металургшному комплексi областi продовжуе експлуатацiю устаткування, яке не вщповщае сучасним вимогам щодо забезпечення встановлених законодавством нормативiв гранично допустимих викидiв забруднюючих речо-вин в атмосферне пов^ря. Тривае експлуатацiя 28 мартенiвських печей. На 13 з них споруди з очистки пилу працюють неефективно, а 15 печей зовшм не мають очисних споруд (з них на ВАТ "ММК Азовсталь" (м.Марiуполь) - 9 мартешвсь-ких печей i на ВАТ "ДМЗ" (м.Донецьк) - 6 печей). Слщ зазначити, що на ВАТ "ММК Азовсталь", вщповщно до "Програми оздоров-лення навколишнього середовища мiста Марiу-поль", виведено з експлуатаци 3 мартешвсью печi, але вiдсутне рiшення щодо перспективи виводу з експлуатаци до 2010 року 9 марте-швських печей.
Очистка викидiв мартенiвського виробництва вщ пилу частково вирiшена на ЗАТ "Макивський МК" (м.Макивка) та ВАТ "ММК iм. Iллiча" (м.Марiуполь). Поряд з цим, слiд вщзначити, що ВАТ "ММК iм.Iллiча" протягом останшх 4 рокiв не виконуе сво! обов'язки щодо реконструкци електрофiльтрiв мартенiвських печей № 1 i № 2.
У мартенiвському виробнищи гостро сто!ть проблема зменшення викщцв оксидiв азоту, але очистка викцщв даного виробництва вiд оксидiв азоту на тдприемствах Донецько! областi не здшснюеться.
Залишаеться гострою проблема зменшення викидiв доменних печей, а саме будування споруд з очищення викцщв ливарних дворiв, мiжконусного простору, шдбункерних прим> щень та скшових ям на металургiйних тдприем-ствах. Це дуже важливi питання частково ви-рiшуються на ВАТ "ММК Азовсталь" та ЗАТ "Донецьксталь-МЗ" (м.Донецьк): на першому з них очисними спорудами обладнано три доменнi печi (50%), а на другому шдприемсга - двi доменнi печi (100%). Зовшм не вирiшенi цi питання на Снаюевському та Макивському ме-талургiйних комбiнатах. На ВАТ "ММК iм.Iл-лiча" не здiйснюються заходи щодо асшрацп ви-кидiв ливарних дворiв з очисткою вiд пилу в електрофшьтрах.
На пiдприемствах чорно! металурги та кок-сох1ми не виршуються в повнiй мiрi питання щодо використання доменного, кокосового та конвертерних газiв. Повне використання цих газiв сприяе економи iнших вщдв палива, що
забезпечуе додаткове зменшення викцщв забруднюючих речовин в атмосферне пов^ря.
Виробництво агломерату е найбшьш проблем-ним з точки зору забруднення атмосферного повiтря пилом, оксиди вуглецю i дiоксидом сiрки (м.м. Марiуполь, Gнакiеве), при цьому майже на вс таких пiдприемствах мае мюце перевищення проектного значення виробництва агломерату.
На бiльшостi коксохiмiчних пiдприемств тех-нiчний рiвень агрега^в знаходиться в незадо-вiльному сташ. Коксовi батаре1 при строках експлуатаци 20 роюв знаходяться в робот по 3040 рокiв i бiльше. На деяких виробництвах ситуащя ще складнiша. Так, на Донецькому кок-сохiмiчному заводi ступiнь зносу ушх коксових батарей складае 30-50%; на Снаюевському кок-сохiмзаводi батаре1 експлуатуються бiльше 30 рокiв; на Марiупольському коксохiмiчному заво-дi тшьки 4 батаре1 новi, а iншi працюють 40-45 рокiв; на Ясишвському заводi з 4 дiючих батарей - три нов^ а одна мае стутнь зносу до 90%.
На жодному з коксохiмiчних заводiв Донець-ко! областi не здшснюеться глибока очистка коксового газу вщ шрководню у той час, коли атмосферш викиди цього ксенобiотику дуже значш i постiйно збiльшуються. Поряд iз цим, на коксохiмiчних тдприемствах в мютах Макивка та Снаюеве вiддiлення сiркоочищення коксового газу взагалi виведенi з експлуатаци через !х поганий технiчний стан.
Згiдно з "Програмою перспективного розвит-ку тдприемств металургiйного комплексу До-нецько1 област до 2010 року" плануеться суттеве збiльшення обсягiв виробництва коксохiмiчноl продукци, що безсумнiвно призведе до значного шдвищення викидiв небезпечних хiмiчних речовин у пов^ряний басейн екокризового регюну. Аналiз показникiв питомих атмосферних викидiв ксенобiотикiв вiд коксохiмiчних тдприемств показав, що найбiльшi питомi викиди мае Сна-кiевський коксохiмiчний завод, а саме - 0.011т викцщв/т коксу, що майже у три рази перевищуе вщповщш значення для ЗАТ "Донецьккокс" та ВАТ "ММК Азовсталь". Таке становище поя-снюеться вiдсутнiстю на коксохiмзаводi в м.Сна-кiевому низки важливих технiчних споруд i технологiчних процесiв: установки безпилово1 видачi коксу, бiохiмустновки, цеху шркоочистки коксового газу, пдрошспекцп на коксових батареях, закритого циклу охолодження коксового газу.
Таким чином, вищенаведене дае можливють впевнено стверджувати, що найважлившими заходами, виконання яких забезпечить суттеве зниження атмосферних викидiв вщ мета-
лургшних та коксохiмiчних тдприемств, е ви-ведення з експлуатацп морально i фiзично заста-рших технологiчних агрегатiв.
Майже аналогiчнi еколопчш проблеми юну-ють i в такш важливiй галузi народного господарства, як виробництво i розподiл елек-троенергi!. Так, усi тепловi електростанци, що розташованi на територi! Донецько! областi (Зу!вська, Старобешiвська, Слов'янська, Кура-хiвська, Вуглегiрська, Миронiвська), побудованi i введенi в експлуатацiю бiльш 25 роюв тому (до 1983 року). На сьогодшшнш день в тепло-енергетицi екокризового регiону через моральне старiння та фiзичне зношення газоочисного обладнання на ТЕС в повггряний басейн ви-кидають значнi обсяги пилу, а вщсутшсть устаткування для очищення димових газiв вiд оксищв сiрки та азоту приводить до суттевого забруднення навколишнього середовища цими шкiдливими речовинами.
З метою створення бази для техшчного удосконалення обладнання теплових електро-станцiй в перюд до 2010 року, про що йдеться у Державнiй Програм^ необхiдно вже сьогоднi органiзувати випробування екологiчно чистих технологiй опалювання вугшля, апробацiю нових ефективних засобiв очищення димових газiв вiд ксенобiотикiв, враховуючи вже дiючi вiтчизнянi та зурбiжнi технологi!. При цьому в першу чергу необхщна реконструкцiя устаткування на Старобешiвськiй, Курахiвськiй та Зу!вськiй ТЕС.
Дотепер залишаеться найгострiшою в Укра!ш проблема порiдних вiдвалiв, як потужних джерел техногенного забруднення повiтряного басейну екокризового регiону. Так, на територи Донецько! областi розташоване бшьше 500 по-рiдних вiдвалiв (терикошв) вугiльних шахт та збагачувальних фабрик, в тому чи^ 196 тих, що горять. Пщ вiдвалами зайнято 5000 га, що становить 0.2% вщ загально! територi! регiону. З терикошв в атмосферне пов^ря викидаеться щорiчно бiльш нiж 65 тис.т шкщливих хiмiчних речовин, або близько 4.0% уае! !х кiлькостi.
Необхщно зазначити, що надто повiльне виконання заходiв щодо охорони повiтряного басейну Донецько! обласп вiд антропогенного забруднення, передбачених Державною Програ-мою, в першу чергу пов'язане з недостатшм фшансуванням !х за рахунок тдприемств-заб-руднювачiв навколишнього природного сере-довища.
Поряд з хiмiчним забрудненням атмосферного пов^ря, дуже важливу роль у форму-ваннi якостi навколишнього середовища вщграе стан водних ресурсiв. Основою водного госпо-
дарства е ресурси поверхневих та шдземних вод та !х рацюнальне використання та охорона вщ забруднення та виснаження регулюються законо-давчими i нормативними актами, яю об'еднанi в систему водного законодавства та обумовлюють управлшня водними ресурсами як единим мехашзмом. Особливе значення проблем рацю-нального використання i охорони водних ре-сурсiв мае в умовах маловодно! Донецько! обласп. Водозабезпеченiсть мiсцевим природ-ним рiчковим стоком на одного мешканця даного екокризового регiону у 5-6 разiв менш нiж у середньому по Укра!ни. При цьому об'ем спчних вод, що скидаються у водойми обласп, пере-вищуе 1.6 млрд. м3 на рш ( перше мiсце в Укра!т), а бiльше 40% цього об'ему становлять недостатньо очищеш, забрудненi води, яюсть яких не вiдповiдае саштарно-гшешчним ви-могам.
Основними проблемами антропогенного заб-руднення водних ресурсiв у Донецькш областi е наступнi:
1. Абсолютна бшьшють рiчок екокризового регюну належить до категорi! брудних i дуже брудних. Причина цього полягае як у над-ходження у воднi об'екти забруденених стiчних вод промислових виробництв, зливових вод з територi! мiст, тдприемств та сшьськогоспо-дарських угiдь, а також у значнш багаторiчнiй акумуляцп шкiдливих речовин в донних вщ-кладеннях.
2. У водi практично вшх рiчок, водосховищ i пiдземних вододжерел обласп, яю викорис-товуються для господарсько-питного водоспо-живання населення, мае мiсце дуже висока концентращя солей. Це пов'язане з одного боку, з природними причинами (особливосп геологiчно! будови надр, посушливий ^мат), а також з скиданням до них високомiнералiзованих шахт-но-рудничних вод, з якими до вододжерел потрапляе щорiчно бiльше 1 млн т.рiзнх солей та шших небезпечних ксенобiотикiв.
3. В цшому по Донецькiй обласп склалося напружене становище з очищенням госп-побу-тових стiчних вод. Через вщсутшсть достатнього фiнансування постiйно переносяться термши введення в експлуатацiю потужностей очисних споруд, яю реконструюються в багатьох насе-лених мiсцях екокризового регюну (мюта Комсомольске, Новий Свщ Бiлозерське, Ясинувата та ш.). Треба також вiдмiтити вкрай незадо-вiльний стан численних селищних споруд бюло-гiчно! очистки (Шахтарський, Тельмашвський, Амвросi!вський, Мангуський та iншi сшьсью райони).
4. Загальним наслщком недбалого госпо-дарювання у промисловостi, сiльському та кому-нальному господарствах екокризового регiону, а також нерацюнального i хижацького використання водних ресуршв е примусове використання для господарсько-питних потреб населення бшьшосп мiст та сшьських районiв Донецько1 областi надмiрно мiнералiзованоl жорстко1 води зi значною кшьюстю сульфатв i хлоридiв, яка мютить залiзо, кальцiй, марганець, свинець, мщь, нiкель, хром, стронцiй, титан, берилш, цирконiй i барiй у концентращях, що перевищують встановленi нормативи.
5. Проблема яюсно1 питно1 води е най-гострiшою у великих промислових мiстах До-нецько1 областi, де розташоваш численнi шд-приемства чорно1 металургн, хiмiчноl та коксо-хiмiчноl промисловостi, видобутку i збагачення вугшля, енергетики житлово-комунального господарства (мiста Марiуполь, Дружкiвка, Добропiлля, Краматорськ, Костянтинiвка, Крас-ноармiйськ, Шахтарськ), а також у прилеглих до них сiльських районах, яю зазнають з !х боку потужний негативний вплив або мають на свош територи власнi велики джерела забруднення вододжерел - Марiупольському, Володарському, Старобешiвському, Мар'1нському i Волновась-кому.
О^м вкрай забруднених повiтряного та водного басейшв, Донецька область вщзна-чаеться дуже високим рiвнем антропогенно1 контамшацн земельних ресурсiв i груипв. Го-ловнi проблеми охорони навколишнього природного середовища наведенi нижче.
1. Одшею з найгострiших еколопчних проблем в Донецькiй областi е проблема по-водження з вщходами. Накопиченi в даному регiонi у великих обсягах (понад 4 млрд.т), промисловi вiдходи чинять на довкшля потужний техногенний вплив. Площа земель, зайнятих вiдходами, наближаеться до 2% територи об-ластi. До цього призвела, насамперед, найвища в кра1ш концентрацiя пiдприемств хiмiчноl, кок-сохiмiчноl, вуглевидобувно1, металургшно1, машинобудiвноl промисловосп, якi вщзна-чаються маскимальними обсягами утворення i накопичення токсичних вдходiв (30% вiд загальноукра1нського обсягу токсичних вщхо-дiв). В Донецькiй обласп е територи, прiоритетнi за даною проблемою. До них, насамперед, вiдносяться населенш мiсця, де протягом багатьох десятилт щорiчно утворюються i накопичуються найбiльшi обсяги промислових вiдходiв, якi мютять шкiдливi хiмiчнi речовини (важкi метали, оргашчш сполуки, нафтопродукти
та ш). Стабiльно максимальнi кiлькостi токсичних вiдходiв щорiчно утворюються в мiстах Макивщ (378 тис.т.), Марiуполi (при-близно 153 тис.т.), Донецьку (94 тис.т.), Костян-тишвщ (18 тис.т.), Артемiвську (13 тис. т.), а також у Волноваському сшьському регiонi (приблизно 143 тис.т.).
2. В умовах екокризового регюну вiдбу-ваеться масштабне комплексне антропогенне забруднення ушх компонентiв довкiлля, серед яких кшцевим ланцюгом накопичення шкiдли-вих речовин, яю надходять з атмосферних викцщв, скидiв стiчних вод, звалищ вiдходiв, е грунт. Грунти населених мюць Донецько1 областi забрудненi свинцем, магшем, хромом, цинком, нiкеелм, оловом, молiбденом, берилiем, вiсму-том, титаном, лтем i марганцем у концен-тращях, що перевищують встановленi регла-менти. Найпрюритетшшими за гостротою дано1 проблеми населеними мюцями екокризового регiону е мюта Горлiвка, Снакiеве i Костянти-нiвка, ступiнь техногенного забруднення грунту яких неприпустимо високий i надзвичайно небезпечний для здоров'я населення.
3. Дуже важливим екологiчним наслщком антропогенного забруднення грунту е перехщ з нього шюдливих хiмiчних речовин до сшьсь-когосподарсько1 продукцil (як рослинного, так i тваринного походження). Серед ушх територiй Донецько1 обласп найбiльш актуальною ця проблема е для мют Макilвки, Снакiевого та Горлiвки, а також Старобешiвського, Мангусь-кого i Мар'1нського сiльських райошв. Мешканцi цих населених мiсць примушеш вживати у 1жу продукти харчування, рiвень забрудення яких важкими металами, нiтратами, пестицидами i мiнеральними добривами значно перевищуе ппешчний норматив.
4. Надзвичайно гострою еколопчною та економiчною проблемою деградацil земельних ресурсiв у Донецькш областi, поряд iз геох> мiчними забрудненнями, е фiзичне руйнування родючого шару грунту внаслiдок ерозп, а також пошкождення земельних дшянок i узбережжя Азовського моря внаслщок зсувiв, карсту та пiдтоплення.
Серед уах регiонiв Укра1ни Донецька область вщзначаеться найвищою еродованiстю грунтового покриву. На И територи сконцен-тровано 66,2% змито1 рiллi (до загально1 площi цих земель). Дефляцiйно небезпечш сiльгосп-угiддя становлять 85,8%, а ршля - близько 90% 1хньо1 площi по областi. Найвища еродовашсть грунтового покриву мае мiсце в Артемiвському, Тельманiвському, Мангуському, Старобешiвсь-
кому, Володарському, Мар'!нському, Слов'янсь-кому i Шахтарському сшьських районах. Максимальна iнтенсивнiсть карстових процесiв характерна для Краснолиманського, Слов'янського, Артемiвського, Старобешiвського, Волновась-кого, Новоазовського та Мангуського сшьських райошв, мют Слов'янськ, Краматорськ, Соледар, Артемiвськ i Марiуполь. Зсуви, абразiя та тд-топлення найчасташiе вiдбуваються на узбе-режжi Азовського моря (Мангуський i Ново-азовський райони), а також у басейш р. Оверсь-кий Донець (Слов'янський, Артемiвський райони i мiсто Краматорськ).Усi вищенаведенi адмшь стративнi одиницi можна вважати територiями екокризового регiону, прiоритетними за ступе-нем прояву небезпечних процесiв фiзичного руй-нування грунту.
Зростаюче техногенне забруднення основних компонентiв навколишнього середовища (атмо-сферне повiтря, водш ресурси, грунт, стрiмке скорочення мюць, iсторично придатних для iснування диких тварин та рослин, безпосередне знищення людиною об'екнв тваринного i рос-линного свiту, надмiрний рекреацiйний тиск на природш компонентi в перюди вiдтворення диких рослин i тварин обумовлюють подальшу актуалiзацiю ще одше! важливо! проблеми охорони довкiлля - загального збщнення видового та популяцшного складу фауни i флори Донецько! областi.
Визначальною рисою деградаци природного свiту екокризового регiону е те, що процеси скорочення фаунютичного та флористичного складу його бюти дедалi набувають незво-ротнього характеру. Це потребуе прийняття невiдкладних заходiв, спрямованих, перш за все, на забезпечення особливо! охорони мiсць юнування диких тварин i рослин та штучне вщтворення окремих видiв флори i фауни, суттеве пiдвищення ефективносн державного контролю за !х використанням. Така дiяльнiсть в повнiй мiрi можлива лише на територiях та об'ектах природно-заповщного фонду, площа яких, за европейськими та свiтовими стандартами, повинна становити не менше 10% вщ загально! площi регюну, а в умовах надмiрного антропогенного пресингу - 15-20%. В Донецькш обласп загальна площа природно-заповiдного фонду становить лише 3,0% вщ !! територi!, що е цiлком недостатшм.
Окрiм проблем iз забрудненням довкшля та деградацiею природних ресурсiв, в екокризовому регюш iснують суттевi недолши в галузi мо-нiторингу навколишнього середовища, який е ключовою складовою державно! природоохо-
ронно! дiяльностi. Основнi з цих недолшв представленi нижче:
1. Роз'еднашсть служб спостереження i розпо-рошешсть iнформацi! по суб'ектах системи еколопчного монiторингу та по численних оргашзащях - природокористувачах (останнi ма-ють, як правило, на порядок бшьше даних, шж державнi органи), що призводить до вико-ристання лише незначно! частини наявно! ш-формаци.
2. Методична несумiснiсть вiдомчих служб спостереження, яка призводить до того, що даш, отримаш рiзними оргашзащями, найчастiше несумiснi i не можуть б^и використанi спiльно.
3. Недостатня об'ективнiсть iнформацi!, дублювання робiт, проведених рiзними суб'ек-тами, низьке забезпечення сучасними кон-трольно-вимiрювальними приладами i слабкий рiвень автоматизацi! процесiв отримання, оброб-ки, зберiгання й сприймання iнформацi!, що обумовлюе недостатню ефективнють монпо-рингу вiдомчих служб.
4. Недостатня просторово-часова спромож-шсть iснуючо! мережi спостережень за станом довкшля, яка призводить до можливосн без-контрольних викидiв i скцщв забруднюючих речовин в неконтрольованих пунктах або протягом перiодiв мiж вимiрами.
5. Вiдсутнiсть належного метрологiчного забезпечення еколопчного мониторингу.
6. Недостатнiй розвиток комплексних оцiнок стану екосистем.
7. Вiдсутнiсть алгоршмв пiдтримки прий-няття природоохоронних ршень
8. Не вирiшенi проблеми створення единого нормативно-правового та оргашзацшно-мето-дичного забезпечення екологiчного монiторингу, сумiснiсть його метролопчного, технiчного, iн-формацiйного i програмного обслуговування.
Важливою проблемою охорони навколишнього природного середовища в Донецькш обласп е !! недостатне наукове забезпечення, в тому чи^ з боку державних установ, мш-стерств i вiдомств. Незважаючи на те, що науковий потенщал даного регюну - один з найпотужшших в Укра!ш ( в обласп нарахо-вуеться 6 iнститутiв НАН Укра!ни, 17 вищих учбових заклащв, бiльше 100 галузевих науково-дослщних, проектно-конструкторських та техно-логiчних закладiв, де працюе понад 26 тисяч науковщв, що складае бiльше 15% вщ загально! чисельностi трудових ресурав регiону), ефек-тивнiсть його використання в природоохороннiй галузi поки що не може вважатися цшком задовшьною. За останнi 15 рокiв кшьюсть
наукових розробок, науково-дослщних праць з екологiчноï тематики скоротилася майже втрич^ особливо це стосуеться фундаментальних робiт. Найгостршими екологiчними проблемами, наукова зaбезпеченiсть яких значно вщстае вiд европейського i св^ового рiвнiв, залишаються, як i в попередш роки, розробка нових про-гресивних, ефективних технологiй (ресурсо- i енергозбертаючих, немaтерiaломiстких, безвщ-ходних та iн.), особливо в ключових галузях промисловостi екокризового регiону - вугшьно-енергетичнiй, хiмiко-метaлургiйнiй, машинобу-дiвнiй, будiвельнiй. Дуже важливою проблемою для довкшля Донець^' облaстi, aктуaльнiсть якоï невпинно зростае, е термiновa розробка нових способiв використання промислових вщ-ходiв та вторинних ресурсiв.
Недбале господарювання людини руйнуе бюсферу, завдае непоправно1' шкоди фaунi та флор^ усiм природним комплексам. Але най-жорстокiше така недалекоглядна дiяльнiсть суспiльствa вiдбивaеться на ньому самому, передуем - на нaйкоштовнiшому скaрбi людини - на ïï здоров'].'. У зв'язку з цим не викликае жодного сумшву, що найголовшшою приро-доохоронною проблемою держави, особливо в умовах екологiчноï кризи, е проблема зростаю-чого негативного впливу забрудненого довкшля на суспшьне здоров'я.
Шкщлива дiя техногенних ксенобiотикiв на здоров'я людини настшьки складна i багато-планова, a ïï наслщки нaстiльки мaсштaбнi i кaтaстрофiчнi, що дану проблему для ïï роз-в'язання необхщно роздiлити на декшька важливих складових i спрямувати зусилля державних оргaнiв саме на ix вирiшення.
1. Потужний несприятливий вплив забруд-неного довкiлля на здоров'я населення екокризового регiону сформував провщну особливiсть патологи мешкaнцiв, а саме домшування в ïï структурi хвороб тих оргaнiв i систем, яю нaйiнтенсивнiше контактують iз зовшшшм сере-довищем: ендокринноï, нервовоï, юстково-м'язо-воï, сечостaтевоï та серцево-судинноï систем, оргашв дихання i травлення, а також ново-утворень. Питома вага цих захворювань, яю вiдзнaчaються важким перебiгом, тяжкими на-слiдкaми i високою летальнютю в структурi захворюваносп та смертностi населення До-нецькоï облaстi коливаеться вiд 68,9% до 83,7%.
2. Одним iз наслщюв нaдмiрного антропо-пресингу на навколишне природне середовище е стрiмке погiршення демогрaфiчноï ситуацп: переxiд вiковоï структури населення регре-сивного типу, вiд'емний природний прирiст
(зменшення чисельностi мешканцiв), що приз-вело у пiдсумку за останш двадцять рокiв до невщновних втрат 700 000 жителiв (13% вщ кiлькостi населення регiону).
3. Найбшьш екологiчно детермiнованими показниками суспшьного здоров'я е смертнiсть i частота виникнення хвороб, особливо захво-рювань системи кровообту, оргашв травлення, дихання i злоякiсних новоутворень, а шюдли-вими хiмiчними речовинами, якi найсильшше впливають на здоров'я населення, е забруднювачi атмосферного повiтря (фенол, зави^ речовини, 3,4 - бензпiрен, дюксиди азоту i сiрки), питно! води, харчових продуктiв i грунту (важю метали - хром, кадмiй, свинець, пестициди i нiтрати). В цшому, основнi об'екти довкiлля за ступенем !хнього впливу на здоров'я населення роз-подiляються таким чином: перше мюце за значущiстю належить пов^ряному басейну, друге - питнiй вод^ трете - продуктам харчу-вання i останне - грунту.
4. Територiями пiдвищеноi екологiчноi небез-пеки для здоров'я населення Донецькоi обласп е, насамперед, великi промисловi мюта - Марi-уполь, Костянтинiвка, Горлiвка, Снакiеве, Друж-кiвка, Дебальцеве, а також прилега до них сшьсью райони, якi мають власнi значш джерела техногенного забруднення довкiлля - Мар'шсь-кий, Старобешiвський, Володарський, Мангусь-кий, Ясинуватський, Амвросiiвський i Шахтарсь-кий.
Таким чином, пiдсумовуючи усе вищевикла-дене, необхiдно зробити наступш висновки.
1. Найпрiоритетнiшою проблемою регюналь-но! екологiчноi полiтики в Донецькш областi е техногенна хiмiчна небезпека, зумовлена, в першу чергу, надмiрним антропогенним забруд-ненням повiтряного басейну, а також водних i земельних ресуршв. Окрiм цього, дуже важли-вими регiональними екологiчними проблемами можна вважати наступш: нестачу яюсно! питно! води, проблему поводження з вщходами, деградацiею родючих грунтiв, збiднення видового складу флори i фауни, недосконалють державно! системи монiторингу довкшля, недо-статне наукове забезпечення природоохоронно! дiяльностi.
2. Однiею з найголовшших екологiчних проблем в Донецькш обласп е проблема зростаючого негативного впливу забрудненого довкшля на суспшьне здоров'я, яка виявляеться, насамперед, у масштабнш депопуляцп населення, стрiмкому зростанш захворюваностi та смертностi меш-канщв екокризового регiону, !х iнвалiдизацii ^ як
закономфнии насл1док, - суттевому зменшенн1 трудових ресурав области
3. Встановлеш провщш зовшшньо середов1 чинники ризику для здоров'я населення: х1м1чн1 забруднювач1 атмосферного пов^ря (3,4 бензт-рен, фенол, х1м1чно активниИ багатоком-понентниИ пил, дюксиди азоту i шрки), питно! води, харчових продукпв i грунту (важкi метали - хром, кадмш, свинець, пестициди i нiтрати), а також наИбiльш еколопчно детермiнованi по-казники суспiльного здоров'я: смертшсть i частота виникнення хвороб, особливо захворю-вань системи кровообпу, органiв травлення, дихання i злояюсних новоутворень.
4. За допомогою порiвняльного, кореля-цiИного i картографiчного аналiзiв визначенi територи шдвищено! еколопчно! небезпеки для здоров'я населення Донецько! области великi промисловi мiста - Марiуполь, Костянтинiвна, Горлiвка, Gнакiеве, Дружкiвка, Дзержинськ, Краматорськ, Донецьк, Дебальцеве, а також деяю сшьсью раИони - або прилем до цих мiст, або ri, що мають власнi значш джерела техногенного забруднення довкiлля - Мар'!нськиИ, Старо-бешiвськиИ, ВолодарськиИ, МангуськиИ, Ясину-ватськиИ, АмвросивськиИ i ШахтарськиИ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антипенко Е.Н. Загрязнение окружающей среды:правовые аспекты проблемы регулирования риска / Е.Н.Антипенко // Медицинские вести. -1997. -№ 1. - С. 6-8.
2. Александров И.А. Институциональные основы охраны окружающей среды / И.А. Александров, Н.С. Красовская, А.В. Половян // Научные труды Донецкого национального технического университета. -Донецк, 2004. -Вып.75. - С. 207-217.
3. Александров И.А. Эколого-экономические характеристики предприятия в тактике управления / И.А. Александров, П.А. Зимцев // Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов: IV Всеукраинская студенческая
♦
научная конференция. - Донецк, 1994. - С.128.
4. Беляев Е.Н. Задачи социально-гигиенического мониторинга как важнейшего механизма обеспечения санэпидблагополучия населения / Е.Н. Беляев, В.И. Чибураев, М.П. Шевырева // Гигиена и санитария. -2000. - № 6. - С. 58-60.
5. Голиченков А.К. Экологический контроль: теория, практика правового регулирования / А.К. Го-личенков. - М.: 1992. - 136 с.
6. Мацейшв М.М. Еколого-правов1 аспекти концепций сталого розвитку / М.М. Мацейшв // Держава i право. Юридичн i полтгичш науки: Зб. наук. праць. -2003. - Вип. 20. - С. 345-350.
УДК: 613.955: 612.017
Н.В. Москвяк ФОРМУВАННЯ АДАПТАЦП ШКОЛЯР1В
МОЛОДШИХ КЛАС1В НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1
Львiвський нацюнальний медичний утверситет iMeni Данила Галицького кафедра загальног гтени та екологИ (зав. - д.мед.н., проф. В.1.Федоренко)
Ключовi слова: адаптацгя, адаптацтний потенцгал, школярг, физичний розвиток, захворюванкть
Key words: adaptation, adaptation potential, pupils, physical development, morbidity
Резюме. Проведен сравнительный анализ особенностей формирования адаптации школьников младших классов общеобразовательных учебных учреждений в период обучения в 1 - 2- м классе. Установлено, что среди обследованных контингентов, в соответствии с результатами изучения физического развития, удельный вес детей с удовлетворительной адаптацией (категория нормального физического развития) несколько превышает аналогичный показатель, соответствующий адаптационному потенциалу. У детей с I - II группами здоровья преобладает удовлетворительный уровень адаптации.
Summary. A comparative analysis of peculiarities of adaptation forming in junior pupils of secondary schools during their study in 1-2 form was carried out. It was established that according to the results of physical development
