Научная статья на тему 'Екологічна безпека: гігієнічний погляд через роки'

Екологічна безпека: гігієнічний погляд через роки Текст научной статьи по специальности «Медицина и здравоохранение»

CC BY
20
28
Поделиться

Аннотация научной статьи по медицине и здравоохранению, автор научной работы — А. М. Сердюк

В рамках доказательной медицины сформулирована стратегия дальнейшего развития медицинской экологии и безопасности жизнедеятельности, охарактеризованы ее составляющие

Ecologic safety: hygienic concepts within years

Within the framework of evidential medicine, strategy of further development of medical ecology and vital activity safety is formulated, its constituents are described.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Екологічна безпека: гігієнічний погляд через роки»

УДК 614.8:613.1

А.М. Сердюк ЕКОЛОГ1ЧНА БЕЗПЕКА: ППСШЧНИЙ

ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ РОКИ

Резюме. В рамках доказательной медицины сформулирована стратегия дальнейшего развития медицинской экологии и безопасности жизнедеятельности, охарактеризованы ее составляющие.

"Призначення людини полягае в тому, щоб знищувати себе, попередньо зробивши Земну кулю непридатною до ^нування всьго живого." Жан-Батист Ламарк

Важко вщнайти не лише в Укра1ш, а й у свт, людину, котра не була б збентежена станом довкшля, що И оточуе, його швидкоплинними змшами, на жаль, не в кращу сторону, його все зростаючим впливом на наше буття, а вщтак -здоров'я.

Людство пройшло перехрестя тисячолт. Що його чекае в майбутньому? Чи зможе воно виршити непростi екологiчнi проблеми, зупи-нити наростаючу кризу оточуючого природного середовища? Чи вдасться пiднести низький рiвень еколопчно! свiдомостi суспiльства, пси-холопю людей, в якiй часто домшують его-1стичш намiри?

Людина ниш здатна змшити (i змiнюе) об-личчя планети. I якщо рашше нас закликали не чекати милост вiд природи, скерували на те, щоб брати 1х силомiць, то сьогодш антропогенна (нерiдко протиприродна) дiяльнiсть людства стае загрозою для його ж юнування.

Жахлива техногенна катастрофа на Чорно-бильськiй АЕС, що знищила вiру в мирний атом, аварiя залiзничного потягу з жовтим фосфором поблизу Львова, Дшпропетровська «газова» тра-гедiя, Чернiвецька алопецiя у дтей - нова хь мiчна екологiчна хвороба, сплеск захворюваностi на вiдомi чи досi не знаш хвороби, що викликанi грiзними патогенами, надмiрне антропогенне навантаження на оргашзм людини, яке виходить

3 хiмiчного забруднення довкiлля, виснаження rрунтiв, обмшння рiк. Рiзнi за розмахом, змютом та кiлькiстю постраждалих техногеннi та еко-логiчнi катастрофи. Цей далеко не повний перелш загроз буквально волае: вщповщш державнi служби i структури, на жаль, не готовi адекватно реагувати, здiйснювати профiлактичнi заходи, своечасно лшвщувати медичнi наслiдки надзвичайних ситуацiй.

Summary. Within the framework of evidential medicine, strategy of further development of medical ecology and vital activity safety is formulated, its constituents are described.

З погляду на стан взаемозалежностей та вза-емостосункв в cfficreMi «людина - навколишне середовище» розглянемо ряд напрямюв, котрi визначають суть i вагомiсть еколопчно! безпеки населення, напрямки i шляхи розвитку медично! екологп, як li першооснови.

Перш за все - xiMi4Ha безпека. Стан забруднення довкшля в багатьох районах Укра!ни досяг межi усталеносп, коли воно не лише може, а й негативно впливае на здоров'я населення.

На сьогодш у свт синтезовано понад 20 млн. хiмiчних речовин. В комерцшному обиу зна-ходяться близько 2 млн. Гшешчно регламенто-вано лише кшька тисяч. Бiльшiсть хiмiчних речовин не ощнювались за мутагенною актив-нiстю. Щорiчно цей список поповнюеться десятками чи сотнями тисяч нових найменувань. Вони несуть загрозу для здоров'я людини, забруд-нюючи повiтря, воду, грунт, продукти харчу-вання .

В Укра!ш немае жодного промислового мюта, де б концентраци основних забруднюючих речовин в атмосферi не перевищували гранично до-пустимих. Лише 15,3 % мешканцiв мют про-живають в умовах слабкого забруднення пов^ря, 52,8% - помiрного, 24,3% - сильного, 7,6% - дуже сильного забруднення.

Ще напередоднi зламу тисячолт нами ощ-нено соматичне i репродуктивне здоров'я населення 19 промислових мiст Укра!ни, а це складало бiльше п'ято! частини мюьких жителiв. Було показано, що найменшу очiкувану три-валiсть життя при народженш мае населення мiст з розвинутою металургшною та хiмiчною промисловютю у так званих техногенно наван-тажених регiонах.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Методологiя оцiнки ризику для здоров'я населення вщ дп негативних чинникiв довкiлля вiдповiдае на питання: „Що буде, якщо?", надае можливють оцiнювати, аналiзувати та управляти ризиком. Лише перехщ на ймовiрнiснi оцiнки дозволяе прогнозувати ефекти, визначати збитки i знаходити економiчно обгрунтоваш рiшення.

Проведенi нами останнiм часом в м. Запорiж-

жi дослщження piBHiB забруднення пов^ря мшкодисперсним пилом, що мiстять викиди промислових пiдприeмств, свiдчать: на кожнi 10 мкг/м3 дрiбнодисперсного пилу прирiст загально! смертностi, за рiзними оцiнками, становить вщ 0,5 до одного вщсотка. А в Запорiжжi в окремих рецепторних точках концентрацiя пилу сягае 5060 мкг/м3. Збитки в дослщжених районах мiста, де проживае близько 400 тис. населення, можна ощнити у 309 млн. грн., вiднесених на 70 рокiв життя. Зрозумiло, що цi розрахунки зроблеш непрямими методами економiчноl оцiнки, через те, що краша не мае оприлюднено! цiни людського життя.

Вивчаючи i вирiшуючи проблеми всезрос-таючого тиску «техногенного хiмiчного пресу» на оргашзм людини та оточуюче середовище, неза-лежно вiд того, чи йде мова про важю метали, стшю органiчнi забруднювачi, в тому чи^ тi, що давно застосовуються, або новi пестициди, iншi хiмiчнi сполуки, слiд мати на увазi !х роль в етюлогп та патогенезi серцево-судинних, нейро-ендокринних захворювань, патологи iмунноl та репродуктивно! систем тощо.

Радiацiйна безпека. Радiацiя вщграе важ-ливу роль у впливi на великi групи населення Украши. Значнi колективнi дози радiоактивного опромшення отримують не лише тi, хто проживае на територiях, радiацiйно забруднених внаслiдок аварп на ЧАЕС, а й мешканщ те-риторш iз пiдвищеним природним радюак-тивним фоном, що створюеться радюактивним газом радоном, який е продуктом розпаду природного урану.

Середня доза опромiнення населення Украши вщ всiх джерел складае близько 6,15 мiлiЗiверт у рiк, 75 % ще! дози створюеться радоном. Час-тотний розподiл середньорiчних ефективних доз опромшення свщчить, що понад 1 млн. меш-канцiв Украши саме за рахунок природних джерел опромшення отримують дози, що на порядок перевищують норматив, установлений для радiа-цшних аварiйних ситуацiй.

Можливi радiацiйнi аварп i терористичнi акти iз застосуванням радiологiчного диспергуючого пристрою «брудно! бомби». Унiкальною модел-лю «брудно! бомби» е роботи по перетворенню об'екта «Укриття» в еколопчно безпечну систему, при яких психолопчш ефекти будуть прюритетшшою проблемою не лише працюючих на об'екп, а й всього суспшьства (К.М. Лога-новський).

Настав час ввести в нормування радiацiйного фактору не лише величину дози опромшення, а й шформацшну компоненту поди, замовчування

яко! викликае почуття тривоги, яке спричинюе у людей радiацiя, особливо в ситуащях аварiй.

З огляду на надзвичайну вагомiсть проблем, шститут разом iз федеральною установою «За-хист» науково обгрунтовуе шляхи оптимiзацi! спiльних дiй Укра!ни та Росп щодо захисту здоров'я людей у випадку широкомасштабних аварiйних ситуацiй на радiацiйно-ядерних об'ек-тах.

Бiологiчна безпека. Додаткове навантаження на оргашзм зумовлюе бюзабруднення атмос-фери. Назрiв час проводити аерополшолопчний монiторинг i системно виводити з оточення людини потенцшно небезпечнi для хворих на алерпю рослини. Нинi на алергiчнi захво-рювання страждае 25 вiдсоткiв дорослого населення кра!ни, кожний третш з них уражений полiнозом.

На окрему увагу заслуговуе можливе поеднання бюлопчного та радiацiйного чинника. Для Укра!ни, населення яко! сенсебiлiзовано по вщношенню до радiацil аварiею на ЧАЕС, вико-ристання будь-якого випромшюючого пристрою в поеднаннi з бюлопчним фактором приведе до швидкого розповсюдження останнього на ве-личезнi територп внаслiдок неорганiзованого вщ'!зду населення на iншi територп «вiд радiацil».

Указом Президента Украши вщ 20 вересня 2007 р. створена Мiжвiдомча комюя з питань бюлопчно! та генетично! безпеки при РНБО Укра!ни, що свщчить про прiоритетнiсть та загальнодержавшсть проблеми.

Генетична безпека. Вплив факторiв середо-вища, що оточуе людину, е вагомою причиною ушкодження генетичних структур, а вщтак -репродуктивних втрат. В шститут виконано цикл робiт, який дозволив характеризувати основш чинники ризику плодових репродуктивних невдач. Серед причин, що несприятливо впливають на генетичний апарат людини i призводять до вроджено! патологи, до 50 % становлять зовшшш фактори, дiя яких особливо небезпечна для жшок пiд час ваптносп.

В останнi роки вроджена i спадкова патологiя займае одне з чшьних мiсць у дитячiй захво-рюваностi, iнвалiдностi та смертностi. Крiм дов-кiлля, цьому також сприяе накопичення пато-логiчних генiв у популящях, зменшення тиску природного добору, змшення природних характеристик харчових продуктiв тощо (Кордюм В.А., 2003; Тимченко О.1., 2007). До реч^ ВООЗ (1999) серед найпрiоритетнiших проблем якосп i безпечностi харчових продукпв визначила !х

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

07/ Том XII/ 4

5

мшробюлопчну та хiмiчну небезпечшсть i новi види продуктiв, зокрема, генетично модифшо-ванi.

Ризик виникнення вроджено! патологи серед новонароджених до трьох разiв пiдвищують хро-шчш iнфекцiйнi захворювання подружжя, вдвiчi - шкiдливi звички, фактично вдвiчi - екстра-генiтальна патологiя жшок, в твтора рази -професiйнi шюдливосп. На ймовiрнiсть само-вiльного викидню, а це бiльшiстю генетичнi поди, щ фактори впливають ще сильнiше. Вони значущi i для чоловшв, i для жiнок.

За даними генетичного монiторингу в Ки!в-ському регiонi, при кожному 18 зачатп серед бажаних плiд мае генетичш порушення. У п'ято! частини неплщних пар, що звернулися за меди-ко-генетичним консультуванням, знайденi генетичш особливосп, значущi для репродукци. 28,18 % смертей дiтей першого року життя пов'язано з генетичною патологiею (2005 р.). 23,13 % шватдносп дiтей до 16 роюв внаслiдок вроджено! та спадково! патологи (2004 р.).

Подальшi негативнi змши стану громадського здоров'я набувають генетичного шдгрунтя, що, особливо за умов юнуючих у державi демо-графiчних негораздiв, е прямою загрозою нащ-ональнiй безпецi. Важко очiкувати виходу з де-мографiчно! кризи в умовах змшеного генофонду.

Основною причиною смертносп населення Укра!ни, як i у свiтi в цшому, е мультифакторнi хвороби, що в своему розвитку мають успад-ковану частину (спадкова схильнiсть), яка реал> зуеться у захворювання шд впливом тих чи ш-ших зовнiшнiх чинникiв. Бшьша частина врод-жених вад розвитку новонароджених також мае мультифакторне походження.

Тiльки за рахунок зменшення впливу факторiв зовнiшнього оточення людини iснуе можливiсть запобiгти хвороб^ в т.ч. розвиток спадково! схильност до хвороби, вiдстрочити !! прояви на бшьш старший вiк або навггь винести початок захворювання за меж середньо! тривалостi життя.

Така концепщя надае основну роль у за-безпеченнi здоров'я людини i збереженнi !! генофонду профшактичним заходам, спрямованим на видалення шкiдливих чинникiв iз оточення i способу життя людини та змщнення резистент-ностi органiзму.

Медико-екологiчнi передумови демогра-фiчноl кризи. Деформованiсть вшово! пiрамiди населення Укра!ни внаслiдок св^ових вiйн, соцiальних катаклiзмiв, включення населення в мiжнародну систему мiграцi!, низько! якостi жит-

тя, попршення здоров'я людей, падiння народ-жуваносп стала головною передумовою демо-графiчно! кризи. За темпами вимирання людей Укра!на входить в першу десятку кра!н свiтово! спiльноти.

Свiй внесок у демографiчнi процеси сьо-годення внесли юторичш передумови з Х1Х сторiччя, вiдколи укра!нський народ перебувае в сташ перманентних потрясiнь.

1891-1914 рр. - емиращя населення Захщно! Укра!ни на американський континент;

1897-1916 рр.- емиращя з Лiвобережно! Ук-ра!ни в азiатську частину Роси;

1914-1917 рр. - Перша св^ова вiйна;

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1917-1922 рр.- громадянська вшна;

1932- 1933 рр.- голодомор;

1941-1945 рр.- Друга свггова вiйна;

1947 р.- повоенний голод;

1979-1989 рр.- переселення в Росшську Феде-ращю;

1990-ц.ч.- ви!зд за кордон на заробггки.

На час здобуття незалежносп чисельнiсть населення Укра!ни складала 52,2 млн. осiб. За роки, що минули, населення зменшилося на 5,7 млн. чоловш. Станом на 1 червня 2007 р. в кра!ш проживае 46,5 млн. Якщо не вжити ршучих дiй в соцiально-демографiчнiй галузi, якою низькою (!) буде чисельшсть населення в недалекому майбутньому?

Серед чинниюв впливу на народжувашсть слiд назвати зниження життевого рiвня населення, сощально-психолопчний стрес, медико-екологiчнi негаразди. Додамо незадовшьний стан репродуктивного здоров'я населення ^ насам-перед, жшок, значна частина яких живе i працюе у шкiдливих умовах, що приводить до неплщдя i репродуктивних втрат.

Враховуючи вищенаведене, нами в рамках доказово! медицини сформульована стратегiя подальшого розвитку медично! екологi! та без-пеки життедiяльностi, яка полягае в:

системних пiдходах до оцiнки загроз i мiж-галузевiй взаемодi! при !х лiквiдацi!;

характеристицi реальних впливiв чинниюв середовища, що оточуе людину, на !! здоров'я (iз застосуванням методiв аналiтично! епiдемiологi!, включно з генетичними, та оцiнки ризикiв);

визначеннi критерив, розвитку методiв оцiнки iндивiдуального i громадського здоров'я, в т.ч. здоров'я здорових, та раншх проявiв його ура-ження;

встановленш обсягу адаптацшно-компенса-торного потенщалу при впливi на оргашзм чин-никiв рiзного походження;

розвитку шформацшних систем контролю за громадським здоров'ям;

шдвищенш рiвня готовностi системи охорони

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

здоров я до л1кв1дацн насл1дк1в надзвичаиних си-туацш, медичного забезпечення постраждалих;

впровадженш сощально-гшешчного мошто-рингу, проведенш економ1чних ощнок в управ-лшш ризиком;

створенш плашв дш в цш сфер1 i мошторингу !х виконання з використанням сучасних моделей, що рекомендованi ВООЗ.

Сформульована стратепя послiдовно втшю-еться в наукову i практичну дiяльнiсть, стала складовою Нащонально! еколопчно! полiтики Укра!ни, що передбачае:

здiИснення комплексно! стратегiчноi ощнки нацiонального екологiчного потенцiалу кра!ни та надання ключових рекомендацiИ щодо Иого подальшого розвитку;

сприяння пiдвищенню суспшьно! свiдомостi, компетентностi тих, хто ухвалюе вiдповiдальнi рiшення щодо життедiяльностi суспшьства i ста-лого розвитку кра!ни;

створення фундаментально! основи для стало! тдтримки керiвництва довкiллям; забезпечення еколопчно! безпеки. Висновок перший. Можливостi асимшяци чи неИтралiзацi! бiосферою антропогенних забруд-нень майже вичерпана

Конче необxiдно в державi: в ХХ1 столiттi забезпечити на мiждержавному та нацiональному рiвнi збереження i вiдновлення

бiосфери - середовища життя людини;

впровадити норми екологiчного права для регулювання в ключових секторах охорони довкшля;

розробити i реалiзувати нову полiтику та стратегiю гармоншного розвитку на державному, регiональному i локальних рiвнях;

проводити прозору еколопчну i соцiальну полiтику;

сформувати сучасну екологiчну свiдомiсть громадян, повернути укра!нцям iсторично при-таманне !м шанобливе ставлення до природи.

Висновок другий - на рiвнi iндивiдуальному, особистюному.

Ми живемо в умовах створено! людиною ноосфери. В цiй сучасносп медична наука повинна вщнайти шляхи розширення адаптацшно-компенсаторних можливостей органiзму, визна-чити !х меж до стану передхвороби.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Результати проведених в Iнститутi дослiджень свiдчать, що стшюсть бiосистем до зовнiшнiх впливiв можна пiдвищити в 1,5-2 рази, фактор зменшення дози при застосуванш радюпро-текторiв досягае трьох. Це дуже перспективна сфера дослщжень.

Саме тут юнуе безмежне поле для про-фiлактично! медицини, зокрема iндивiдуально! профiлактики.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Андрейчин М.А., Копча В.С. Бютероризм. Медична протид1я.-Т.: Укрмедкнига, 2005. - 298 с.

2. Генофонд i здоров'я населення; методолопя оцшки ризику в1д мутагешв довк1лля, напрямки про-фшактики генетичне обумовлено! патологи / Сердюк А. М., Тимченко О. I., Гойда Н. Г., та ш. - К.: 1ГМЕ, 2003. - 190с.

3. Зербшо Д.Д., Сердюк А.М. Чершвецька х1м1ч-на хвороба: нове еколопчне захворювання? - Л.: Вид-во «Мююнер», 1998. - 280с.

4. Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М. Химическая безопасность в Украине. - К.: Авиценна, 2007. - 72с.

5. Нацюнальна еколопчна полггика Украши: оцшка i стратепя розвитку.-К.: Тов-во Компашя «ВА1ТЕ», 2007.-184 с.

6. Сердюк А.М., Лось 1.П. 1нформацшш пробле-ми Чорнобильсько! авари //Довк1лля i здоров'я. -2006. - №1 (36). С.5-13.

7. Сердюк А.М., Тимченко О.1. Можлив1 шляхи розвитку ппешчно!' науки в Укра!ш (огляд лггератури та власних дослщжень) // Журн.АМН Укра!ни.-2006.-12, № 3.-С. 496-509.

8. Тимченко О.1. Генофонд i здоров'я: що потр1б-но знати пересчному укра!нцю.-К.: 2007.-72 с.

9. Шевчук В.Я., Бшявський Г.О., Саталк1н Ю.М., Навроцький В.М. Ноосферогенез i гармоншний роз-виток. - К.: Горпринт, 2002. - 130 с.

10. Ecogeneiics. Genetic predisposition to the toxic effects of chemicals // WHO Reg- Office in Europe. -Copenhagen: WHO, 1991. - P. 3-18.

11. Environmental health indicators: Framework and methodologies. — Geneva: WHO, 1999. - 118p.

12. The World Health Report 2002. Reducing risks, promoting healhy life. - Geneva: WHO, 2002. - 248p.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

07/ Том XII/ 4

7