Спадкова патологія людини і геномна нестабільність Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»



HUMAN HEREDITARY PATHOLOGY AND GENOMIC INSTABILITY

Pedan L.R., Honcharova R.I., Kachko H.O., Omelchenko E.M., Tymchenko O.I.,

Pokanevych T.M., Popovych L.V.

СПАДКОВА ПАТОЛОГ1Я ЛЮДИНИ I ГЕНОМНА НЕСТАБ1ЛЬН1СТЬ

1ПЕДАН Л.Р., 2ГОНЧАРОВА Р.Й., 1КАЧКО Г.О., ЮМЕЛЬЧЕНКО Е.М., 1ТИМЧЕНКО О.1., 3ПОКАНЕВИЧ Т.М., 4ПОПОВИЧ Л.В. 1Державна установа "1нститут громадського здоров'я iм. О.М. Марзеева Нацiональноí академií медичних наук Украши", 21нститут генетики i цитологií Нацюнально( академií наук Бiлорусi, 3КЗ КОР "Кшвський обласний центр охорони здоров'я матери та дитини", 4Житомирський обласний дiагностичний центр.

УДК 575.22 (616)

Ключовi слова: спадкова патологiя, хромосомна нестабшьнють, вродженi вади розвитку у новонароджених.

З

абруднення довкшля як наслщок техычно-го прогресу та Ытен-сивноí господарсь-коí д1яльност1 при-зводить до накопи-чення мутагенних фактор1в, здатних пошкоджувати ДНК I викликати мутацп у кл1тинах людини. Прискорення мута-ц1йного процесу провокуе злоякюну трансформац1ю кл1-тин I тканин, збшьшуе частоту спадкових захворювань I вроджених вад розвитку (ВВР), знижуе як1сть I час життя окремих шдивщ1в, зменшуе адаптацмний по-тенц1ал ц1лих груп населення. Укра'ша, Б1лорусь й ус1 евро-пейськ1 краíни п1дпадають п1д вплив комплексу мутагенних фактор1в, включно з "чорно-бильськими" рад1онукл1дами I викидами х1м1чно'( промисло-вост1. У ц1й ситуацií постае проблема оцiнки частоти i спектра спадкових хвороб,

НАСЛЕДСТВЕННАЯ ПАТОЛОГИЯ ЧЕЛОВЕКА И ГЕНОМНАЯ НЕСТАБИЛЬНОСТЬ 1Педан Л.Р., 2Гончарова Р.И., 1 Качко Г.А., 1Омельченко Э.М., 1 Тимченко О.И., 3Поканевич Т.М., 4Попович Л.В. 1ГУ "Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева Национальной академии медицинских наук Украины". 2Институт генетики и цитологии Национальной академии наук Беларуси, 3КУ КОР "Киевский областной центр охраны здоровья матери и ребенка", г. Киев 4Житомирский областной диагностический центр, г. Житомир

створення територiальних реестрiв спадкових захворювань [1, 2].

Змши, що виникають у генах, як впливають на вщпо-вщь кл^ин на генотоксичний стрес, дестаб^зують захисн мехаызми, пщвищуючи чут-ливiсть генома до подальшо-го мутагенного впливу i викликають мутацií та розви-ток Ыдуковано!' геном но!' нестабiльностi - явища, яке привертае увагу дослiдникiв у зв'язку з виразними патоге-нетичними ефектами [1].

Метою роботи е оцшка значення хромосомноí неста-бшьност як фактора, що викликае вроджен або спад-ковi захворювання.

Матер1али та методи. Дослiдження проводилось у декшька етапiв. Спочатку було проаналiзовано джере-ла лiтератури, в яких представлено результати подiб-них доотджень. Для цього

Цель: оценка значения хромосомной нестабильности как фактора, вызывающего врожденные и наследственные заболевания. Материалы и методы. Проанализировано 160295 случаев (данные статистической отчетности МЗ Украины, ф. 49 "Отчет медико-генетического центра (консультации, кабинета)" в 2000-2015 годах; 2090 случаев (данные мониторинга, проводившегося в Киевской области) в 1999-2003 и 2009-2015 годах; 6899 случаев (данные медико-генетического отделения областного диагностического центра в Житомирской области) в 1998-2015 годах. Результаты. В Украине из года в год диагностируются множественные врожденные пороки развития, которые в действительности скрывают недиагностированные синдромы, такие как син-

дром Ниймеген, Луи-Бар и многие другие. Зачастую случаи синдромов хромосомной нестабильности являются одиночными, а структура множественных врожденных пороков развития на всей территории Украины в 2000-2015 годах находилась в диапазоне 3,5-4,6% (по данным Ф. 49 МЗ Украины), в Киевской области - до 7% в 1999-2003 и 2009-2015 гг. (по данным генетического мониторинга), в Житомирской области - до 17% в 19982015 гг. (по данным медико-генетического отделения областного диагностического центра). Вывод. В ходе проведенных исследований подтверждено, что возможным отдаленным эффектом воздействия радиационного облучения может быть хромосомная нестабильность, что было ранее установлено в ходе натурных и экспериментальных исследований. К наследственным заболеваниям, объединенным в группу синдромов хромосомной нестабильности, относятся анемия Фанкони, атаксия-телеангиэкта-зия, синдромы Блума, Ниймеген, Коккейна, Вернера и пигментная ксеродерма. Учитывая низкий уровень наследственных заболеваний, объединенных в группу СХН, исследование отдаленных эффектов хромосомной нестабильности требует дальнейшего углубления анализа с укрупнением временных или пространственных характеристик.

Ключевые слова: наследственная патология, хромосомная нестабильность, врожденные пороки развития у новорожденных.

© ПеданЛ.Р., Гончарова Р.Й., Качко Г.О., Омельченко Е.М., Тимченко О.1., Поканевич Т.М., Попович Л.В. СТАТТЯ, 2018.

використано науковочнфор-мацiйний, бiблiографiчний методи та метод наукового аналiзу.

На наступному етапi вико-ристовували дат вщомчоУ статистичноУ звiтностi МОЗ УкраУни, форма 49 "Зв^ медико-генетичного центру (консультаций кабшету)", за 2000-2015 роки (160295 випадюв).

III етап включав аналiз карт випадкiв народження дiтей з ВВР, заповнених у КиУвському обласному центрi охорони здоров'я матери i дитини, якi заповнювали аку-шер-гiнекологи або неонато-логи пологових установ. Дiагноз вродженоУ патологи з використанням МiжнародноУ класифiкацiУ хвороб Х перегляду (МКХ-10) верифкували лiкарi-генетики у районному медико-генетичному кабЫет або у вщдшенш планування ам'У та медичноУ генетики КиУвського обласного центру охорони здоров'я матери i дитини (2090 випадюв) за 1999-2003 та 2009-2015 роки.

IV етап полягав в аналiзi карт випадюв народження немовлят з вродженою пато-логieю у Житомирсьюй обла-стi, заповнених у медико-генетичному вщдшенш об-ласного дiагностичного центру (6899 випадкiв).

Результати дослщжень. До групи генетично детермь нованих захворювань належать хвороби, для яких e типовою пщвищена частота аберацiй хромосом. Вони об'еднаш у групу синдромiв хромосомноУ нестабшьност (СХН), до якоУ належать ане-мiя Фанконi [3], атакая-теле-ангiектазiя, синдроми Блума, Нiймеген, Коккейна i пiгмент-на ксеродерма, а також син-дроми передчасного старiн-ня (синдром Вернера) [1], [4]. Причиною хромосомноУ нестабшьност цих переваж-но орфанних спадкових захворювань е генетичнi дефекти у рiзних системах репарацiУ ДНК, як разом з нестабiльнiстю генома сома-тичних клiтин визначають пiдвищену схильнють про-бандiв до раку. ^м цього, виявлено, що такi загальш

ФУНДАМЕНТАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ =

КЛ1Н1ЧН1 випадки, як порушен-ня п1гментац1У шюри або ней-родегенеративн1 зм1ни також пов'язан з дефектами репа-рацмних систем [4].

При цьому прискорюеться мутац1йний процес I збшьшу-еться мутацмне навантажен-ня у популяц1ях рослин, тва-рин I людини. Пошкодження ДНК, генн1 I хромосомы мута-ц1У, що виникли на Ухн1й осно-в1, вносять суттевий вклад в ет1олог1ю I патогенез р1зних захворювань. Ц1л1сн1сть I ста-б1льн1сть генома кл1тин пщ-тримуеться завдяки захис-ним механ1змам, як1 склалися протягом еволюц1У, що проти-стоять мутагенному тиску довк1лля. Важливе мюце серед них пос1дають репара-ц1йн1 системи, як1 ел1м1нують первинн1 пошкодження ДНК ще до перетворення Ух на мутац1йн1 под1У.

От чому одним 1з основних фактор1в дестаб1л1зац1У генома, що призводить у резуль-тат1 до розвитку патолопчних стан1в, е мутац1йна м1нливють ген1в, як1 контролюють репа-рацю ДНК.

Найб1льш очевидним е зв'язок геномноУ нестабшь-ност1 з патолопею у деяких спадкових синдромах. Частота мутацм, що детерм1-нують спадков1 хвороби, неоднакова у р1зних краУнах та етн1чних групах (табл. 1).

Так, мажорна мутац1я, що викликае сидром Нммеген, част1ше зустр1чаеться у слов'янських популяц1ях Чехи, УкраУни I Польщ1, де гете-розиготне нос1йство реестру-еться з частотою 1:177 [1], що вп'ятеро перевищуе УУ поширення (1:866) у Н1-меччин1 [4]. Частота гетерозиготного носмства мутац1й, асоц1йованих з анем1ею Фанкон1, вар1юе в1д 1:90 у популяц1ях Ашкеназ1, до 1:300 - у краУнах Зах1дноУ бвропи I США [4]. У гетерозиготних носив цих мутацм також пщ-вищений ризик виникнення раку [1].

Не викликае сумн1ву I роль дефект1в репарац1У ДНК у канцерогенез! [1]. СНХ значною м1рою зумовлен1 порушення-ми вщновлювально'У функц1У ДНК. Саме тому пац1енти з д1агнозом СНХ являють собою групу ризику за таким показником, як вразливють генома для ДНК-пошкоджую-чих фактор1в середовища I онколог1чний ризик [1]. Встановлено, що мутацп у генах BRCA1 I BRCA2, що беруть участь у репарацп двониткових розрив1в ДнК, обумовлюють схильн1сть до раку молочноУ залози I яечни-ка, а мутацп у генах hMSH2, ИМЦ-И I hPMS2, що вщповь дають за репарацю неспаре-них основ, призводять до

Таблиця 1

Частота мутацш, що детермшують спадков1 хвороби [1]

Хвороба Частота

Синдром Нiймеген 1 : 177

Атаксiя-телеангiектазiя 1 : (40 000 - 100 000)

Синдром ЛуУ-Бар 1 : (100 - 200)

Синдром Блума 1 : 111

Синдром Вернера 1 : 10 000 000

Анемiя Фанконi 1 : 300

розвитку спадкового неполь позного колоректального раку [5]. Однак не лише мута-ц1йна м1нливють, але й пол1-морф1зм ген1в репарацп ДНК, що модиф1куе активнють репарац1йних фермент1в, мо-же бути суттевим фактором утворення пухлин. Останн1м часом виявлено асоц1ац1ю пол1морфних алелей низки гешв репарацп з ризиком розвитку раку у р1зних органах I тканинах, але ця проблема далека вщ юнцевого вир1-шення.

Вивчення р1зних прояв1в геномноУ нестаб1льност1 у потерп1лих в1д Чорнобиль-ськоУ катастрофи на територ1У Республки Б1лорусь також

виявило взаемозв'язок м1ж дестаб1л1зац1ею генома i змь ною низки функцюнапьно-фiзiологiчних napaMeTpiB [6]. Показано, що цитогенетичн i молекупярно-генетичн змiни у соматичних кпiтинах у пквь даторiв рееструються на фон пiдвищення захворюваностi практично за уама нозопопч-ними групами хвороб.

Пробпеми радiацiйно Ыду-кованоУ нестабiпьностi генома, що розвиваеться пщ вппивом юызуючого опромь нення у мапих дозах, у зв'язку з онколопчним ризиком роз-гпянутi у робот спiвробiтникiв 1нституту експериментапьноУ патопогiУ, онкологи i радюбю-погiУ iм. Р.Е. Кавецького НАН

Рисунок 1

Частота аберацш хромосом у лiквiдаторiв i oci6, якi перехворiли на ГПХ, в iнтактних культурах i у культурах з тестуючим мутагенним навантаженням in vitro

Примтки: 1 - контроль, м. Кшв; 2 - контроль + дiматiф; 3 - ГПХ; 4 — ГПХ + дiматiф; 5 — ГПХ + радiацiя; 6 - лiквiдатори; 7 - лiквiдатори + дiматiф.

Рисунок 2

Поширенють множинних вроджених вад розвитку серед уЫх вроджених вад розвитку новонароджених, ф. 49 статистично'Г зв^ност МОЗ, Укра'Гна, 2000-2015 рр., %

2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0

1 III 1 1 1 1 1 1

0 1 2 со 5 CD СО ОТ 0 1 2 со 5

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

роки

УкраУни [7]. Автори вважають, що у вщповщност з парадигмою сучасноУ радюбюлогп пщвищена Ыдивщуальна ра-дiацiйна чутливють може формуватися внаслiдок радь ацiйно iндукованоУ нестабшь-ностi генома i е суттевим фактором ризику розвитку радiа-цiйно iндукованого канцерогенезу.

МутацiУ у генах, залучених у вщповщь кштини на геноток-сичний стрес, пригшчують захиснi функцiУ, у результатi чого пщвищуеться чутливiсть спадкових структур до на-ступного мутагенного впливу i розвиваеться iндукована геномна нестабшьнють [1]. Вiдкриття цього феномену стало вражаючим досягнен-ням бiологiУ юнця минулого -початку нинiшнього сташття. 1ндукована геномна неста-бiльнiсть проявляеться у виг-лядi рiзноманiтних генетич-них, морфологiчних i функцю-нальних порушень у вiддаленi термiни пюля контакту з мутагеном або нав^ь у наступних поколiннях. Вона впливае на злоякюну транс-формацiю ^тин та на стан здоров'я i якiсть життя, що робить актуальним виявлен-ня цього феномену у насе-лення i потребуе нових пщхо-дiв до охорони здоров'я людини у змiнених еколопч-них умовах.

1оызуюче опромiнення Ыду-куе переважно аберацп хромосомного типу, серед яких нестабшьш (дицентрики i центричнi кiльця) i стабiльнi (транслокацп) е специфiчни-ми маркерами радiацiйного ураження [1, 7].

Показано, що в опромЫе-них осiб, у т.ч. у д^ей, пщви-щена чутливiсть хромосом периферичноУ крови до наступних мутагенних впли-вiв in vitro [1]. Геном лiмфоци-тiв у дiтей, народжених вiд батькiв, що зазнали радiацiй-ного впливу, бiльш чутливий до Ыдукцп аберацiй хромосом за дм широкого дiапазону гамма-променiв Cs137 (0,251,5 Gy) порiвняно з контрольною групою [8].

Пщтверджено реальнiсть радiацiйно iндукованоУ змiни стабшьност генома лiмфоци-т1в периферичноУ крови

HUMAN HEREDITARY PATHOLOGY AND GENOMIC INSTABILITY

1Pedan L.R., 2Honcharova R.I., 1Kachko H.O., 1Omelchenko E.M., 1Tymchenko O.I., 3Pokanevych T.M., 4Popovych L.V.

1 State Institution "O. M. Marzeiev Institute for Public Health, NAMSU", Kviv, Ukraine 2Institute of Genetics and Cytology, NASB, Minsk, Republic of Belarus

3Kviv Regional Center for Maternal and Child Health

Protection, Kviv, Ukraine

4Zhytomyr Oblast Diagnostic Center, Zhvtomyr,

Ukraine

Objective. We estimated the value of chromosomal instability as a factor that caused the congenital or hereditary diseases.

Materials and methods. We analyzed160295 cases (statistical data of the Ministry of Public Health of Ukraine, F. 49 "Report of Medico-Genetic Center (consultations, cabinet)" in 2000-2015; 2090 cases (monitoring data, performed in Kyiv region) in 19992003 and 2009-2015; 6899 cases (monitoring data of medico-genetic department of the diagnostic center of Zhytomyr region) in 1998 -2015. Results. In Ukraine, the multiple congenital malformations are diagnosed from year to year which really hide undiagnosed syndromes, such as the Nijmegen, Louis Bar syndromes and many others. In general, the cases of chromosomal instability

syndromes were single, and the structure of multiple congenital malformations at the whole territory of Ukraine was in the range of 3.5-4.6% (according to the data of F. 49 Ministry of Public Health of Ukraine) in 2000-2015, in Kyiv region - up to 7% (according to the data of genetic monitoring)in 1999-2003 and 2009-2015, in Zhytomyr region -up to 17% (according to the data of medico-genetic department of the diagnostic center in Zhytomyr region) in 1998-2015. Conclusions. In the course of the research, it was confirmed that the chromosomal instability may have been a possible remote effect of radiation exposure which had been previously established in the field and experimental studies. The Fanconi anemia, ataxia telangiectasia, the Bloom, Nijmegen, Cocaine syndromes and pigmented xeroderma, as well as the Werner's syndrome, fall in the hereditary diseases united in to a group of the syndrome of chromosomal instability (SCI). Taking into account a low level of hereditary diseases, united into the SCI group, the research of the remote effects of chromosomal instability require the further deepening of the analysis with the consolidation of temporal and spatial characteristics.

Keywords: hereditary pathology, chromosomal

instability, congenital malformations

in the newborns. E-mail: milapedan@gmail.com

людини, яка, залежно вщ Ытенсивност та тривалост опромЫення, експресуеться у виглядi хромосомноУ неста-бшьност або адаптивного вщгуку [9].

У разi додаткового мутагенного навантаження дiматiфом (диетилешмщ амщотюфос-форноУ кислоти) in vitro середньогрупова частота аберацм хромосом в оаб, як перехворши на гостру проме-неву хворобу, зросла до 24,05±6,91 на 100 кл^ин (переважно за рахунок абе-рацм хроматидного типу), що виявилося вищим (р<0,01), шж у контрольних культурах, оброблених дiматiфом (7,14± 1,44 на 100 кл^ин) (рис. 1). Додаток до вихщного рiвня хромосомних аберацм (над-спонтанний рiвень) в оаб, як перехворши на гостру проме-неву хворобу (ГПХ), становив 20,5 на 100 метафаз, а в оаб iз контрольноУ групи - 5,7 на 100 метафаз. Загалом лiмфо-цити експонованоУ групи вия-вилися бшьш чутливими до дiматiфу, шж контрольноУ, причому не тшьки за Ытег-ральним, але й за специфiч-ним для його кластогенноУ дм показником (частотою хро-матидних обм^в), що свщ-чить про експресю прихова-

ноУ хромосомноУ нестабшьно-ctí у лiмфоцитах обстежених оаб, як перехворши на ГПХ, ймовiрно, у результат попе-реднього опромЫення in vivo.

За тестуючоУ радiацiйноУ дм in vitro середньогрупова частота аберацм хромосом в оаб, як перенесли гостру променеву хворобу, пщвищи-ласz до 7,67±1,23 на 100 кль тин, що не вiдрiзнялося вщ результа^в (р>0,05), отрима-них в опромЫених контрольних культурах (5,75±1,25 на 100 кл^ин). Спектр пошкод-жень хромосом тсля опромь

нення культур зсунувся у бк аберацм хромосомного типу внаслщок пщвищення часто-ти нестабшьних (дицентрики + центричн кшьця) i стабшь-них (аномальн моноцентри-ки) обм^в, що характерне для кластогенноУ дм гамма-радiацiУ на пресинтетичнм стадп м^отичного циклу. За специфiчним радюшдукова-ним цитогенетичним показником (сумарною частотою вах обмiнних аберацм хромосомного типу, яка станови-ла 4,29 на 100 метафаз порiв-няно з 2,75 на 100 метафаз в

Рисунок 3

Поширенють множинних вроджених вад розвитку серед ycix вроджених вад розвитку новонароджених, за даними генетичного мошторингу, Кшвська область, 1999-2003 та 2009-2015 рр., %

роки

опромшених контрольних культурах) група пац1ент1в з гострою променевою хворобою виявилася б1льш радю-чутливою, н1ж контрольна, що може свщчити про порушен-ня стабшьност хромосомного апарату л1мфоцит1в у результат! попереднього оп-ром1нення in vivo [9].

Окр1м того, виявлено м1ж1н-див1дуальну вар1абельн1сть надспонтанного цитогене-тичного ефекту, який не корелював з вих1дним р1внем хромосомних аберацш, що може бути в1дображенням генетично зумовлених та/чи рад1ац1йно-1ндукованих адаптац1йних можливостей орган1зму [9].

Прояви геномноТ нестабшь-ност1 р1зноман1тн1. Так, в екс-периментах на мишах i щурах показано, що радiацiйний чи хiмiчний вплив на батькiв (самцiв чи самок) призводить до збшьшення частоти абе-рацiй хромосом, аномалiй

розвитку, пухлин в 1хн1х неекспонованих потомюв, в ембр1ональн1й та пренаталь-нш смертност1, вроджених аномал1ях розвитку. Усе це продемонстровано у р1зних вид1в тварин на р1вн1 кл1тини та оргашзму. Оск1льки постчорнобильськ1 умови сприяють розвитков1 геном-ноУ нестаб1льност1 у соматич-них I статевих кл1тинах люди-ни [1], то для людини у репродуктивн1й сфер1 ре-зультати представлен! таким чином.

Оц1нено вплив рад1ац1йно-го чинника серед населення КиУвськоУ област1, яке проживало на територ1ях, забруд-нених радюнуклщами: показано п1двищення ризику виникнення безплщност1 та самов1льних викидн1в [10].

Якщо розглянути пошире-н1сть вроджених аномалм, то за даними Ф. 49 виявлено, що множинн1 вроджен1 вади розвитку (МВВР) становили 3,5-4,6% на ус1й територ1У УкраУни (рис. 2).

На противагу показано, що у КиУвськм област1 такий вщсоток становив до 7% (рис. 3).

Щодо решти синдром1в, як1 входять до групи хвороб з геномною нестаб1льн1стю (синдроми Нммеген, ЛуУ-Бар, Блума, Вернера, атак-с1я-телеанг1ектаз1я, анем1я Фанкон1), то випадки Ух були

Рисунок 4

Поширенють множинних вроджених вад розвитку серед ycix вроджених вад розвитку новонароджених, за даними обласного дiагностичного центру, Житомирська область, 1998-2015 рр., %

18 16 14 12 10 8 6

А 17,05

11,98

¿J* 12,8 12,42

н 10,87 10,47

6,4 6,39

8

го го

го го го

0 0 0 2

2 0 0 2

4 0 0 2

0 0 2

6 0 0 2

0 0 2

8 0 0 2

го

0 0 2

0 2

0 2

0 2

0 2

0 2

поодинокими, тому у дослщ-ження не включенi.

МВВР у Житомирськш областi у структурi вродже-ноУ патологiУ становили (10,23±0,36)% за 1998-2015 роки. При цьому показано збшьшення частки цього класу спадковоУ патологи з роками: частка у 2010-2015 рр. порiвняно з 1998-2003 рр. зросла з (8,00±0,61)% до (12,81 ±0,66)% (р<0,001) (рис. 4).

В Укра'Уш з року в рк дiаг-ностуються МВВР, за якими насправдi ховаються недiаг-ностованi синдроми, такi як синдром Нммеген, ЛуУ-Бар та багато шших [1].

Причини цього - недостат-нiй рiвень пiдготовки лiкарiв у галузi медичноУ генетики та вщсутшсть необхiдного обладнання.

Означенiсть клiнiчних про-явiв геномноУ нестабiльностi в УкраУнi дiагностуеться на вкрай низькому рiвнi. Проблема кл^чноУ дiагностики вищевказаних синдромiв мае вирiшуватися через пщ-вищення квал^фкацп лiкарiв-генетикiв, оскiльки виявлен-ня ознак геномноУ нестабшь-ност у групах або в окремих оаб може сприяти зниженню захворюваност внаслiдок проведення раннiх профшак-тичних заходiв.

Висновки У ходi проведених дослщ-жень пiдтверджено, що мож-ливим вiддаленим ефектом впливу радiацiйного опромь нення може бути хромосомна нестабшьнють, що було рань ше встановлено у ходi натур-них та експериментальних дослщжень.

Анемiя Фанкош, атакая-телеангiектазiя, синдроми Блума, Нммеген, Коккейна i пiгментна ксеродерма, а також синдром Вернера визначен як спадковi захво-рювання i об'еднанi у групу СХН.

Зважаючи на низький рiвень спадкових захворю-вань, об'еднаних у групу СХН, доотдження вiддалених ефектiв хромосомноУ неста-бiльностi потребують подаль-шого поглиблення аналiзу з укрупненням часових або просторових характеристик.

0 2

Л1ТЕРАТУРА

1. Савина Н., Гончарова Р., Кужир Т., Никитченко Н. Геномная нестабильность и нарушение репарации ДНК как факторы наследственной и соматической патологии человека / под общ.

ред. Р.И. Гончаровой. Минск : Беларуская навука, 2015. 282 с.

2. Гаврилюк Ю.Й., Созанський О.О., Акопян Г.Р., Лозинська М.Р., Седнева I.A., Глинка П.А., Яворiвська О.М., Грицюк 1.1. Генетичний монь торинг в аспект ЧорнобильськоУ катастрофи. Цитология и генетика. 1992. Т. 26, № 4. С. 15-20.

3. Политыко А.Д. [и др.] Метод цитогенетической диагностики анемии Фанкони: Инструкция по применению / ГУ "Республиканский научно-практический центр

"Мать и дитя". Современные методы диагностики, лечения и профилактики заболеваний. 2008. Вып. 9, Т. 2. С. 79-97.

4. Knoch J., Kamenisch Y, Kubisch C., Berneburg M. Rare hereditary diseases with defects in DNA-repair. Eur. J. Dermatol. 2012. Vol. 22, № 4. P. 443-455.

5. Белев Н.Ф. Роль генетических факторов в этиопато-генезе рака толстой кишки. Материалы Ill съезда онкологов и радиологов СНГ. Минск, 2004. Ч. 1.

С. 64-68.

6. Мельнов С.Б. Молеку-лярно-генетические и фено-типические эффекты антропогенных мутагенных воздействий у человека:авто-реф. дис. ... доктора биол. наук. Минск, 2004. 45 с.

7. Рябченко Н.Н. Радиационно индуцированная нестабильность генома человека. Проблеми рад'а-цйно'1 медицини та радюбю-лог'и. К., 2014. Вип. 19.

С. 48-58.

8. Воробцова И.Е., Воробьева М.В., Корытова Л.И., Шуст В.Ф. Исследование цитогенетической реакции лимфоцитов на облучение in vitro у детей, рожденных пациентами после противоопухолевой

лучевой и химиотерапии. Цитология. 1995. Т. 37, № 5-6. С. 449-457.

9. Педан Л.Р., ПшЫ-

ська М.А. Результати дослщ-ження радiацiйно Ыдуковано-го in vitro цитогенетичного ефекту у лiквiдаторiв ЧорнобильськоУ аварп, яю перехворши на гостру про-меневу хворобу. Проблеми еколопчно)' та медичноi генетики i клiнiчноi iмунологИ : зб. наук. праць. КиУв-Луганськ-Харюв, 2004. Вип. 1 (54). С.31-38.

10. Kachko G.J., Omel-chenko E.M., Pedan L.R., Polka O.O. Characteristics of congenital pathology with inherited and multifactorial nature in children of Kyiv region. Deutscher Wissenschaftsherold (German Science Herald). 2017. № 2. P. 41-43.

REFERENCES

1. Savina N., Goncharova R., Kuzhir Т. and Nikitchenko N. ; Goncharova R. (ed.). Genomnaya nestabilnost i narushenie reparatsii DNK kak factory nasledstvennoy i somaticheskoy patologii che-loveka [Genomic Instability and Disorder of DNA Reparation as a Factor of Hereditary and Somatic Pathology in Human]. Minsk : Belaruskaya navuka ; 2015 : 282 p. (in Russian).

2. Havryliuk Yu.Y, Sozan-skyi О.О., Akopian G.R., Lozynska М^., Siedneva 1.А., Hlinka PA, Yavorivska О.М. and Hrytsiuk I.I. Cytology and genetics. 1992 ; 26 (4) : 15-20 (in Ukrainian).

3. Polityko A.D. et al. Metod tsytogeneticheskoy diagnostiki anemii Fankoni : Instruktsiya po primeneniyu [Method for Cytogenetic Diagnosis of the Fanconi Anemia: Instruction for Use]. In : Sovremennye metody diagnostiki, lecheniya i profilaktiki zabolevaniy [Modern Methods of Diagnosis, Treatment, and Prophylaxis of Diseases]. Minsk ; 2008 ; 9 (2) : 79-97

(in Russian).

4. Knoch J., Kamenisch Y, Kubisch C. and Berneburg M. Eur. J. Dermatol. 2012 ; 22 (4) : 443-455.

5. Belev N.F. Rol genetich-

eskikh faktorov v etiopato-geneze raka tolstoy kishki [The Role of Genetic Factors in Large Intestine Cancer Ethiopathogenesis]. In : Materialy III sezda onkologov i radiologov SNG [Materials of Congress III of the CIS Oncologists and Radiologist]. Minsk ; 2004 ; 1 : 64-68 (in Russian).

6. Melnov S.B. Molekuliarno-geneticheskie I fenotipicheskie effekty antropogennykh muta-gennykh vozdeistviy u chelove-ka : avtoref. diss. ... doctor biol. nauk [Molecular-and-Genetic and Phenotypical Effects of the Anthropogenic Mutagenic Impacts in a Human : Doctor of Biology Dissertation Author's Abstract]. Minsk ; 2004 : 45 p. (in Russian).

7. Riabchenko N.N. Induktsionno indutsirovannaya nestabilnost genoma chelove-ka [Radiation Induced Instability of Human Genome]. In : Problemy radiatsiinoi medytsyny ta radiobiolohii [Problems of Radiation Medicine and Radiobiology]. Kyiv ; 2014 ; 19 : 48-58

(in Russian).

8. Vorobtsova S.E., Vorobiova M.V., Korytova L.I. and Shust V.F. Cytology. 19956 ; 37(5-6) : 449-457

(in Russian).

9. Pedan L.R. and Pilinska M.A. Resultaty doslidzhennia radiat-siino indukovanoho in vitro tsy-tohenetychnoho efektu u likvidatoriv Chornobylskoi avarii, yaki perekhvorily na hostru promenevu khvorobu [Results of the Research of Radiation Induced in vitro Cytogenetic Effect in the Liquidators of the Chornobyl Accident that Got Sick with Acute Radiation Sickness].

In : Problemy ekolohichnoi ta medychnoi henetyky I klinich-noi imunolohii [Problems of Ecological and Medical Genetics and Clinical Immunology]. Kyiv-Luhansk-Kharkiv ; 2004 ; 1 (54) : 31-38 (in Ukrainian).

10. Kachko G.J., Omelchen-ko E.M., Pedan L.R. and Polka O.O. Deutscher Wissenschaft-sherold (German Science Herald). 2017 ; 2 : 41-43.

Hagitfwno go pegaK^'i 24.01.2018