CC BY
13
MODIFICATION OF THE SOCIAL ORIENTATIONS AS METHOD OF POPULATION HEALTH MAINTAIN
Bogatyriova R.V., Serdiyk A.M., Tymchenko O.I.
3MIHA CYCninbHHX OPICHTHPIB AH cnociB 3EEPEMEHHA 3flOPOB'fl HACEflEHHfl
БОГАТИРЬОВА Р.В., СЕРДЮК А.М., ТИМЧЕНКО О.1.
Рада НацюнальноТ безпеки i оборони УкраТни, ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологiï iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни", м. Киïв
УДК 614:351.76
ин людством сформована система цшностей, орieнтована на прiоритет економiчного роз-витку без урахування можливо-стей природного середовища i людини як його частки. Со-щальы орieнтири також е похщ-ними вщ економiчних. Хоча суспiльства розвинутих краТн забезпечують населенню до-сить високий рiвень матерiаль-них благ, у багатьох випадках можливостi довкшля не е лiмi-туючими у процес прийняття рiшень.
Прiоритет економiчних цiлей над екологiчними проблемами призвiв людство до початку ве-ликомасштабноТ загальноТ кри-зи, наслiдки якоТ малопередба-чуванi, але у переважый бтьшо-стi е нищiвними. В УкраТн криза розгортаеться при обмеженш природних ресурав, у т.ч. енер-гетичних, економiчнiй неврiвно-важеностi, загостренш со^аль-них проблем, зниженнi рiвня моралi у суспiльствi, Ытенсив-ному забрудненн середовища
ИЗМЕНЕНИЕ ОБЩЕСТВЕННЫХ ОРИЕНТИРОВ КАК СПОСОБ СОХРАНЕНИЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ Богатырева Р.В., СердюкА.М., Тимченко О.И.
Задача исследования состояла в рассмотрении возможностей и условий реализации права населения на здоровье в условиях современной Украины. Отмечено, что численность населения с 1992 по 2010 гг. уменшилась более чем на 12%. Выделены области с более высоким относительным риском репродуктивных потерь, смерти от сердечно-сосудистых, онкологических заболеваний и внешних причин, общей заболеваемости и инвалидности. Подчеркивается, что действия в сфере охраны здоровья населения не имеют системного характера и не могут быть высокоэффективными. Это ограничивает возможности населения в реализации права на здоровье. Условиями, способствующими повышению уровня здоровья, определены смена экономических приоритетов экологическими, внедрение стратегии health promotion, развитие медико-генетической помощи, обеспечение возможностей для здорового образа жизни, профилактика стресса, ответственность индивида за здоровье.
Ключевые слова: здоровье населения, стратегия health promotion.
© Богатирьова Р.В., СердюкА.М., Тимченко О.1. СТАТТЯ, 2011.
юнування людини шюдливими чинниками, у т.ч. мутагенами i тератогенами, незадовтьному здоров'Т населення. У таких умовах дмсна охорона здоров'я та довюлля е принципово утруд-неною, осктьки вона, як i Ышл ци л^, тдкоряеться примату еконо-мiчноТ вигоди.
Мiж тим, люди мають право на здоров'я, творче життя у гармони з природою при справедливому задоволенн еколо-пчних i економiчних потреб те-першнього i майбутшх поко-лЫь [1]. Саме фiзично та пси-хiчно здорове населення, що вщтворюеться у поколiннях, е запорукою юнування будь-якоТ держави, що в умовах глобали зацiТ та геополiтичних виклиюв сучасного свiту е для УкраТни особливо актуальним.
Зважаючи на вищевикладе-не, завдання представленоТ пу-блкацп полягае у розглядi можливостей i умов реалiзацiТ права населення на здоров'я в умовах сучасноТ УкраТни.
Як вщомо, стан здоров'я населення вщображаеться у зна-ченнях медико-демографiчних показникiв народжуваностi, смертностi, захворюваност^ н валiдностi. За даними Державного ком^ету статистики, за рахунок вiд'eмного приросту з 1992 р. (52,056 млн.) по 2010 р. (45,778 млн.) УкраТна втратила понад 12% населення. Хоча темп скорочення чисельност населення за останне десяти-л^тя порiвняно з 1990-ми роками i уповiльнився, чисель-нють населення у краТнi про-довжуе зменшуватися. Протя-гом 2010 р. вона скоротилася на 184,4 тис. оаб внаслщок природного скорочення у 200,5 тис. оаб (на 100 померлих припадала 71 новонароджена ди-тина) та мiграцiйного приросту чисельнiстю у 16,1 тис. оаб. Порiвняно з 2009 р. обсяг природного скорочення збТпьшив-ся на 6,3 тис. оаб [2].
3 Environment & Health № 2 2011
О
Тобто рiвень здоров'я насе-лення УкраТни е незадовшь-ним, що, окрiм значень меди-ко-демофафiчних показникiв, можна додатково протюстру-вати такими фактами.
Хоча населення на теренах на-шоТ держави вже давно не вд творюеться, рiвень репродук-тивних втрат серед бажаних ва-гiтностей залишаеться високим (до 70 на 1000 зареестрованих ваптностей). Пщвищення ризику Тх виникнення у 2009 р. порiвня-но з краТною загалом спостерн галося серед населення До-нецькоТ, ЖитомирськоТ, КиТв-ськоТ, ЧернИвськоТ', Закарпатсь-коТ областей i м. Киева (рис. 1)*.
Одним iз вагомих джерел ре-продуктивних розладiв в УкраТ-нi е лiкарськi препарати. Показано, що у жЫок КиТвськоТ, Чер-нiвецькоТ, lвано-ФранкiвськоТ, ЗапорiзькоТ областей та м. Киева регулярне вживання гормо-нальних контрацептивiв, з одного боку, знижуе кшькють абор^в, а з iншого — е джере-лом пiдвищення ризику виникнення неплщдя у шлюбi i са-мовiльних викиднiв у наступшй вагiтностi вiд 2,5 до 7 разiв [3].
У бтьшосп областей у цей час вщзначено пiдвищений ри-зик смертi (рис. 2).
Структура причин смерти за даними Державного ком^ету статистики (рис. 3), свщчить про те, що першi три рейтинговi мю-ця клаав хвороб за показника-ми смертности належать серце-во-судинним, онколопчним зах-ворюванням i зовнiшнiм причи-
нам. Ризики ïx виникнення по областях подано на рис. 4-6.
У CTpyKTypi захворюваност превалюють хвороби оргашв дихання, iншi захворювання та серцево-судинш хвороби (рис. 7). При ствставленш структури смертностi, захворю-ваност та поширеностi хвороб добре простежуеться рiзниця у питомiй вазi рiзниx класiв хвороб, що тдтверджуе необхщ-нiсть при оцiнюваннi стану здоров'я населення користуватися не ттьки показниками захворю-ваностi, а й тими, що базуються на його смертность
На рис. 8 представлено взносы ризики швалщност через усi причини по областях. Вони тдвищеы порiвняно з УкраТною загалом на територiï 10 областей — ВЫницькоТ, ДонецькоТ, ЖитомирськоТ, Львiвськоï, Ми-колаТвськоТ, ОдеськоТ, Полтав-ськоТ, Рiвненськоï, Хмельниць-коТ, ЧершпвськоТ.
Вищевикладенi факти свiд-чать про те, що населення Ук-раТни мае незадовтьний рiвень здоров'я.
Mix тим, вже юлька десятилiть у свiтi успшно впроваджуеться запропонована ВООЗ стратегiя змщнення здоров'я (health promotion), що означае надання окремим Ыдивщам i ствтова-риствам можливостi контролю над чинниками, як формують здоров'я. Стратепя заснована на принципах пiклування кожного про свое здоров'я; сптьних дм щодо допомоги iншим; здорового оточення [4].
Структура причин смерт населення в УкраГш, 2009 р.
Вищевказана стратегiя е прикладом мiждисциплiнарного, мiжгалузевого тдходу до вири шення проблеми, а ïï впрова-дження вимагае участi широких верств сусптьства, посилення роботи служб охорони здоров'я та координованоТ пол^ики у цiй сферi людськоТ дiяльностi [4] (рис. 9).
У рамках стратеги переважна кшькють хвороб, у т.ч i серцево-судиннi та онколопчш захворювання, розглядаються як муль-тифакторнi: в ïx розвитку вщи грають роль спадковi чинники та фактори навколишнього се-редовища. Тому основнi профи лактичш заходи щодо змен-шення рiвня смертностi у краïнi (отже i науковi пошуки ) повиннi розгортатися у сферi
□ визначення ролi спадкових чинникiв;
□ характеристики i зменшен-ня рiвня впливу зовшшых ризи-кiв виникнення захворювань;
□ розробки i впровадження способiв пщвищення загальноТ резистентностi органiзму.
Використовуються рiзнi пiд-ходи, але перевага надаеться первиннiй, а не вториншй про-фiлактицi. Визнано, що втру-чання, спрямованi на всю попу-ляцiю, е бiльш ефективними, ыж тi, що розраxованi на групи високого ризику. Контроль над опосередкованими непрямими впливами часто дае кращi ре-зультати для здоров'я, шж усу-нення прямих ризикiв [5].
Стратепя змцнення здоров'я, на жаль, не стала домЫуючою у
Рисунок 3
Симптоми, ознаки та вщхилення вщ норми, виявлен1 п1д час кл1н1чних i лабораторних дослiджень, не квалiфiкованi в iншиx рубриках: 3,14
Хвороби оргаыв травлення: 4,26
Хвороби сечостатево'| системи: 0,43
Зовнiшнi причини: 6,92
lншi хвороби: 2,4
Хвороби оргаыв дихання: 2,98
Хвороби системи кровооб^: 65,17
Деякi iнфекцiйнi та паразитарн хвороби: 2,14
Новоутворення: 12,54
Рисунки 1, 2, 4-6 та 8 розм1щено на 2-3 стор1нках кольоровоï вкладки.
№ 2 2011 Environment & Health 4
-о-
нашм краlнi донинi, у т.ч. i через те, що проблема збереження здоров'я населення не визнана найбтьш прiоритетною у краТы. Зусилля рiзних верств украТнсь-кого сусптьства, якi вживають-ся для ТТ вирiшення, залишають-ся розрiзненими, системний пiдхiд до розгляду предме^в i явищ у цiй сферi не е пошире-ним. Осюльки заходи, що вжи-ваються у сферi формування i охорони здоров'я населення, у т.ч. його вщтворення, не мають системного характеру, вони не можуть бути високоефективни-ми. Вказане звужуе можпивостi населення у реатзаци його права на здоров'я.
lснуючi нинi науковi факти до-зволяють зробити висновок про те, що надання яюсноТ ме-дичноТ допомоги, досягнення певного задовтьного рiвня здоров'я населення е практично неможливим без посилення уваги медичних служб, нареш-т^ усього сусптьства, до такоТ важливоТ проблеми, як гене-тична компонента формування здоров'я населення, впливу якоТ ниш выводиться занадто мала роль. Значення генетич-ноТ сутностi людини, юнуючого генетичного полiморфiзму населення не привертае належноТ уваги, а поняття i методи ме-дичноТ (у т.ч. клiнiчноТ) генетики надзвичайно повтьно впрова-джуються у практику охорони здоров'я. Мiж тим, iснують пiд-стави стверджувати, що гене-тична компонента у формуванш та пiдтриманнi здоров'я окре-
мо! людини та населення зага-лом становить понад 20%, яю вщводяться Тй за теперiшнiми уявленнями. З розвитком гене-тичних методiв дослщження, якi призвели до розшифровки молекулярноТ будови геному i надали можливост щентиф^-вати мутантнi гени, тим самим розвинувши поняття щодо етю-логiТ багатьох захворювань, значення генетики у медицин суттево пiдвищилося i продов-жуе зростати [6-9].
Слщ також вiдзначити, що охорона здоров'я майбутньоТ матерi та ТТ майбутньоТ дитини, навiть ще не народженоТ, повинна бути комплексною i вд буватися у тюнй взаeмодiТ багатьох медичних служб, серед яких важко видтити бтьш i менш значущi, бо ефективнють ТхньоТ роботи залежить вщ сту-пеня узгодженостi Тхнiх дм. Адже нагляд сiмейного лiкаря, педiатрично! служби формуе загальне здоров'я дитини; ре-продуктивне здоров'я дiвчинки перебувае тд наглядом служби
ЗДОРОВ'Я НАЦ11 =
дитячот гiнекологil; нарештi мережа жiночих консультацiй та служба планування ам'Т готу-ють жiнку до фiзiологiчного перебегу вагiтностi i пологiв. Спе-цiалiсти, що працюють у згада-них медичних службах, повинн бути обiзнаними у медичнй ге-нетицi настiльки, щоб побачити у патента або у члеыв його сiм'Т спадковi вiдхилення, яю можуть призвести до розвитку хвороби у нього чи у його майбутньоТ дитини, та спрямувати особу для встановлення дiагнозу або по-передження виникнення захво-рювання до лкаря-генетика як представника третинного рiвня високоспецiалiзованоТ медич-ноТ допомоги. Для цього лкар^ що працюють у системi охорони здоров'я, повинш отримува-ти у закладах вищоТ освiти пов-ноцiннi знання з генетики, а саму генетику необхщно розгля-дати як базову медичну дисци-плiну [10]. Мiж тим, в УкраТнi до-тепер медична генетика у бть-шостi медичних унiверситетiв не викладаеться у належному
Рисунок 7
Структура захворюваност серед населення УкраГни за класами хвороб в Укра'Гш, 2009 р.
Деяю 1нфекц1йн1
5 еоттошшт & Иеаьти № 2 2011
-О-
обсязi, що породжуе вiдповiднi "бТт плями" у свiдомостi лiкарiв не тiльки загальноТ практики, а й вузькоТ спецiалiзацiТ.
Нинi у популящях УкраТни спостерiгаеться несприятли-вий для здоров'я тип переб^ генетичних процеав (накопи-чення патологiчних гешв; пору-шення оптимуму внутршньопо-пуляцшноТ гетерозиготностi; значний вантаж генетично зумовлених репродуктивних втрат i вродженоТ патологiТ; не-гативнi змЫи показникiв маси i зросту народжених живими; поширення мультифакторних хвороб, яю вiдображаються на вiдтвореннi населення) [9]. Таким чином, подальшi негативы змЫи у станi здоров'я нашого населення вже набувають ваго-мого генетичного пщГрунтя. МедичноТ допомоги лiкарiв, обiзнаних з дисциплiною "ме-дична генетика", потребують усе бiльшi контингенти насе-лення, що належить враховува-ти при реформуванн системи охорони здоров'я.
Необхщно звернути увагу на те, що з юнця Х1Х стол^тя укра-Тнський народ перебувае у ста-нi перманентноТ демографiчноТ кризи. Але населення вщтво-рювалося, у т.ч. i завдяки неуш-кодженому генофонду тих, хто залишався. На що сподiватися нинi i чи можна уникнути або, принаймнi, уповшьнити зро-стання впливу негативноТ спря-мованостi генетичних процесiв на здоров'я (у т.ч. вщтворення) населення?
Вщомо, що успiхи лiкувальноТ медицини засвщчили у ба-гатьох випадках високу цшу планованих втручань. Водно-час вони сприяли повороту сви товоТ медичноТ громадськостi i суспiльства розвинутих краТн загалом у бiк профшактики зах-ворювань людини.
Результативнють таких дм за-свiдчив досвiд роботи у КиТв-ськiй областi за Цшьовою комплексною програмою генетич-
ного монiторингу в УкраТш (1999-2003 рр.). Було обГрун-товано, створено i впровадже-но у роботу мережi закладiв охорони здоров'я КиТвськоТ област систему заходiв профи лактики вродженоТ i спадковоТ патологiТ, яка полягала у
□ виявленш основних чинни-кiв ризику виникнення генетич-ноТ патологiТ за допомогою функцiонування епщемюлопч-ноТ системи генетичного мони торингу;
□ налагодженнi трьох рiвнiв надання спецiалiзованоТ ме-дичноТ допомоги населенню при порушеннях репродукци, у т.ч. з метою профшактики вродженоТ i спадковоТ патологи у но-вонароджених (жiноча консуль-тацiя, кабiнет планування сiм'Т, кабшет дитячоТ та пiдлiтковоТ п-некологи — на першому рiвнi; мiжрайонний медико-генетич-ний кабiнет — на другому; обласне медико-генетичне вд дшення — на третьому);
□ створены i впровадженнi (з урахуванням даних, отриманих за допомогою генетичного мо-шторингу) комплексу заходiв первинноТ профшактики репродуктивних втрат генетичноТ етюлогп у роботу мережi закла-дiв сiмейноТ медицини, первинноТ медико-саштарно'Т допомоги, кабiнетiв спецiалiзованоТ медичноТ допомоги населенню при репродуктивних втратах;
□ пщвищенш ефективностi пренатальноТ дiагностики вродженоТ патологiТ за рахунок перегляду нормативних доку-мен^в щодо термiнiв прове-дення УЗД, замЫи застарiлого обладнання, удосконалення квалiфiкацiТ лiкарiв, ширшого впровадження бiохiмiчних ме-тодiв пренатальноТ дiагностики.
Таким чином, протягом 19992003 рр. профшактичними заходами на основi юнуючо'Т системи медичноТ допомоги вда-лося суттево знизити ймовiр-нють репродуктивних втрат за рахунок плоду, яю переважно
Рисунок 9
Впровадження стратегГГ зм1цнення здоров'я [4]
генетично зумовлеш. Протягом 5 рокiв ш^чно народжувалося на 300 дiтей бшьше, нiж наро-дилося би без втручань [7].
Ведення реестрiв було пе-рерване у зв'язку з заюнченням виконання ЦiльовоТ комплекс-ноТ програми генетичного монi-торингу i введенням МОЗ Укра-Тни новоТ статистичноТ форми повiдомлень на народження дитини зi спадковою патолоп-ею, яка е скороченою i не мi-стить даних, необхщних для виявлення чинникiв ризику i проведення профiлактичноТ роботи на територiях.
Зусилля щодо поновлення генетичного моыторингу за участi МОЗ УкраТни залишаються поки що марними. Незважаючи на доведену результативнють комплексу заходiв первинноТ профi-лактики репродуктивних втрат генетичноТ етюлогп, попри ю-нуючий Закон УкраТни "Основи Законодавства УкраТни про охо-рону здоров'я", 1992 р., ст. 29, що визначае необхщнють ство-рення i функцiонування держав-ноТ системи генетичного монi-торингу, наявнють Рiшення Ради нацiональноТ' безпеки i оборони УкраТни вiд 29.12.2009 "Про стан соцiально-демографiчноТ ситуа-ц1Т, охорони здоров'я i ринку працi в УкраТ'нГ (п. 16) i вщповщ-ного Указу президента УкраТни в[д 29.12.2009 № 1124/2009 про Ршення Ради НацiональноТ безпеки i оборони УкраТни вiд 29.12.2009 "Про стан со^ально-демографiчноТ ситуацiТ, охорони здоров'я i ринку працi в УкраТ'нГ, яю прямо вимагають вщ Кабiне-ту Мiнiстрiв УкраТни вщновити систему генетичного монiто-рингу, справа з мюця не зруши-ла. Це е свщченням вiдсутностi стратепчного мислення, неро-зумiння переваг профшактики та необхщнос^ застосування мiждисциплiнарних пiдходiв у вирiшеннi проблем вiдтворення населення.
Вщомо, що довкiлля УкраТни насичене антропогенними чин-никами рiзного походження, якi, зважаючи на мультифак-торнiсть переважноТ бiльшостi захворювань, прямо чи опосе-редковано вщбиваються на формуваннi здоров'я населення [11-13]. У 1999-2000 роках вщповщно до мiжнародних зо-бов'язань УкраТни та чинного законодавства був створений i затверджений Кабiнетом Мши стрiв Нацiональний план дiй з ппени довкiлля. Його метою
№ 2 2011 ёэттошжг & иеаьти 6
-е-
MODIFICATION OF THE SOCIAL ORIENTATIONS AS METHOD OF POPULATION HEALTH MAINTAIN Bogatyriova R.V., SerdiykA.M., Tymchenko O.I.
The task of the research was in the consideration of the possibilities and the conditions of the realization the right of the population on the health in the Ukrainian conditions. It was marked that the quantity of the population decreased during 19922010 years more than on 12%. Regions with higher relative risk of the reproductive losses, mortality due to cardiovascular, oncologic diseases and external causes, general morbidity and disability were outstanding. It is emphasized that, the
actions in the health care sphere of the population have not of the system character and cannot to have the high effect. It is limited of the possibilities of the population in the realization the right on the health. The conditions promote of population health maintain were discussed: the change of economic priorities on ecological, the inculcation of the strategy health promotion, the development of medical-genetic help, the security of the conditions to healthy life style, the responsibility of person for the health.
Key words: health of the population, strategy health promotion.
було полтшення громадського здоров'я за рахунок попере-дження негативних стаыв (хвороб та попршення самопочут-тя), виникнення ^або переб^ яких пов'язаш з впливом чинни-юв навколишнього середовища [14].
Виконання Плану створювало умови для забезпечення прю-ритетност охорони здоров'я у дiяльностi держави, полтшен-ня умов пращ, навчання, побуту i вщпочинку населення, запро-вадження здорового способу життя, розв'язання еколопчних проблем на державному та ре-гюнальному ровнях.
План дм з ппени довюлля за-лишився практично невттеним, мiж тим, його завдання залиша-ються актуальними донинк
Можливо, найбтьш пошире-ним негативним чинником, що впливае на здоров'я населен-ня, е хрошчний стрес [13]. Окрiм його загальновiдомих негативних наслщюв, вiн е важ-ливим джерелом iндукованого мутагенезу (а потому канцерогенезу) та тератогенезу.
Поширенють хрошчного стресу серед населення УкраТ-ни викликае необхiднiсть щ-леспрямованоТ профшактики його негативних наслiдкiв. Така профтактика щодо стресу як джерела ризиюв (у т.ч. генетич-них) може здмснюватися у кiлькох напрямках.
Сусптьство змушене розгля-дати проблеми формування психiчного здоров'я населення, що зростають, шукати шляхи його корекцií. Змщнення пси-хiчного здоров'я можливе тшь-ки за умов мiждисциплiнарноí активности насамперед охо-плюе дiяльнiсть, спрямовану на створення життевих умов i навколишнього середовища, яю б пщтримували психiчне здо-ров'я та дозволяли вести здо-
7 Environment & Health № 2 2011
ровий споаб життя [15].
З Ышого боку, необхщно зао-хочувати дм, спрямованi на формування адекватно)' психо-логiчноí реакцií iндивiда на чин-ники, що здатнi викликати стрес. Розвиток психотерапií дозволяе це робити. З метою профiлактики порушень здоров'я наводяться конкретнi способи управлшня своíми особистими соцiальними та особистюними змiнними. Адже перебiг хвороби тюно пов'яза-ний з можливостями особи пе-ребудовувати свою систему сприйняття себе i оточення таким чином, щоб включити у не!" установки, яю сприяють успiху адаптацií до хвороби [16, 17]. Нин в УкраМ роль психолога (у т.ч. медичного психолога) у формуванн такоí вщповд явно недооцiнюеться.
Одним з важливих шляхiв у лiквiдацií наслiдкiв стресу е ко-рекцiя харчових рацюшв населення. Адже загальновизнано, що розвиток стресу передба-чае зростання штенсивност вiльнорадикальних процесiв окислювання, негативне зна-чення яких для оргаызму мож-на нiвелювати вживанням анти-оксидантiв природного по-ходження, що мютяться у харчових продуктах i дiетичних добавках. Таю властивост прита-маннi наприклад харчовому
концентрату "Еноант", вигото-вленому iз кiсточок i шкiрки винограду "Каберне-Совшьйон". Його застосування гальмуе процеси природного старЫня, зменшуе пошкодження хромосом, викликане фiзичним або хiмiчним чинником [18].
Слщ зазначити, що, хоча ВООЗ i опрацьованi основнi шляхи попередження розвитку неiнфекцiйних захворювань [19], у нашм краíнi щодо íх за-побтання не iснуе послiдовноí державноí пол^ики, як i у галузi харчування. Нав^ь поверховий розгляд безпеки i якостi харчування населення свщчить про негаразди у цiй сферк Як Ыди-катор якостi харчування можна розглядати ожирЫня у д^ей. За даними МОЗ Украíни, його частота у д^ей з року в рк зрос-тае (рис. 10), що визнаеться мiжнародною спшьнотою до-датковим i суттевим чинником ризику розвитку у подальшому серцево-судинних хвороб, цук-рового дiабету та iнших захво-рювань.
Разом з тим, слщ звернути увагу на те, що шдивщ також мае певш обов'язки щодо свого здоров'я та здоров'я сво'|'х на-щадюв i повинен íх виконувати, принаймш вiдносно здорового способу життя. Чому платники податюв нинi сплачують лкар-нянi через загострення легене-
Рисунок 10
Загальна захворювашсть дiтей на ожирiння в УкраГш (на 1 тис. д^ей), 2002-2008 рр.
12 10 8 6 4 2 0 % 9,6 10 4 11,1 1,9
7,5 7,9 8 4 п
1 1 1 1 1 1 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
-о-
вих i серцево-судинних захво-рювань особам, що палять? Можна навести й iншi приклади з цього приводу.
Водночас забезпечення умов для здорового способу життя (з вщповщним рiвнем оплати пра-ц включно) залишаеться ком-петенцiею влади. Слiд посилю-вати ïï вщповщальнють за вд сутнiсть умов для збереження i змщнення здоров'я населення.
Висновок
Чисельнють населення УкраТ-ни продовжуе скорочуватися. З одного боку, юнуе загальносви това тенден^я щодо зменшен-ня темпiв приросту людства, з другого, такi безпрецедентш у мирний час змiни чисельност жителiв поставили нашу державу в умови демографiчноï кри-зи, яка е реальною загрозою нацюнальнм безпец i свiдчить про те, що права населення на здоров'я в умовах сучасно'Т УкраТни не реалiзуються.
Дiï, якi доцiльно планувати для попередження або уповiльнення зростання негативних наслщюв, можуть бути довгостроковими, позитив вщ яких побачать наступи поколiння; середньотер-мiновими — Т'хы результати бу-дуть очевидними завтра; корот-костроковими, вплив яких мае вщчуватися якнайшвидше. До дм першоТ' групи можна вщне-сти змiни у державнiй полчищ щодо охорони здоров'я: сприй-няття i реатза^я стратегiï змщ-нення здоров'я (health promotion), тобто визнання не тшьки на словах а й на дТш ролi профи лактики у змiцненнi здоров'я; запровадження системного мiжвiдомчого пiдxоду у виршен-нi проблеми поновлення здоров'я жителiв. До друго'Т групи належить посилення вщпови дальностi влади i окремих Ыди-вiдiв за невиконання законодав-ства у цм сферi; розвиток освiти лiкарiв у галузi медичноТ генетики; визначення прюрите^в у ро-звитку медичноТ науки i практики (у т.ч. i щодо фЫансування); пропаганда здорового способу життя i, що е надзвичайно ва-жливим, забезпечення умов для нього — передуам необхщна оплата працi, яка дозволяла би вести здоровий споаб життя. До третьоТ групи слiд вщнести посилення контролю над впли-вом негативних чинникiв ризику на населення; удосконалення нормативно! бази МОЗ УкраТни; обмеження доступу населення до фармпрепара^в з мутаген-
ним I тератогенним впливом та заходи.
УкраТнське суспшьство по-требуе довгострокових науко-вих оц1нок з р1зних напрямк1в людськоТ д1яльност1. Необх1дно посилити соц1альне значення наукових досл1джень у сфер1 медицини, адже т1льки науков1 знання i р1шення, що прийма-ються на Т'хнм основi, можуть забезпечити збереження i розвиток населення у поколшнях.
Протистояти демографiчнiй кризi можна лише за умови формування вщповщного мен-талiтету суспшьства i його переходу на засади збалансова-ного розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Программа действий. Повестка дня на ХХ1 век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро. — Женева: Центр "За наше общее будущее", 1993. — 70 с.
2. Про соцiально-економiч-ний стан УкраТни. Демографiч-на ситуа^я [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
3. Лки як джерело тдвищен-ня ризику репродуктивних роз-ладiв / А.М. Сердюк, О.1. Тимченко, О.В. Линчак [та Ы.] // Журнал АМН УкраТни. — 2009.
— Т. 15, № 1. — С. 146-155.
4. Shah C.P. Public Health and Preventive Medicine in Canada — Toronto-Ontario, 1994. — 413 p.
5. The World Health Report 2002. Reducing Risks, Promoting Healthy Life. — Geneva: WHO, 2002. — 248 p.
6. Богатирьова Р.В. Роль спад-ковост у патологи репродуктив-ноТ системи / Р.В. Богатирьова.
— Харюв: Видавництво УкрФа, 1999.— С.14-17.
7. блапн В.В. Науковi основи вдосконалення медико-гене-тичноТ допомоги населенню Ук-раТни: автореф. дис. на здобут-тя наук. ступеня д. мед. наук.: спец.: 14.02.03 "со^альна медицина" / В.В. блапн. — К., 2005. — 40 с.
8. Генетична складова як чин-ник формування здоров'я населення УкраТни / 0.1. Тимченко, С.С. Карташова, О.В. Линчак [та Ы.] // Еколопя довюлля та безпека життедiяльностi. — 2005. — № 1. — С. 3-8.
9. Здоров'я населення УкраТни: вплив генетичних процеав /
A.М. Сердюк, О.1. Тимченко,
B.В. блапн [та Ы.] // Журнал АМН УкраТни. — 2007. — Т. 13, № 1. — С. 78-92.
10. Обеспечение генетической службой в Европе: текущая практика и проблемы. Рекомендации Европейского общества генетики человека // Медицинская генетика. — 2006. — № 3. — С. 18-26.
11. Тимченко О.1. Мутагены чинники у довкглш УкраТни i можливi наслщки Тх впливу на здоров'я населення / О.1. Тимченко, 1.Р. Бариляк, Р.В. Богатирьова // Практична медицина.
— 1998. — № 5-6. — С. 128-131.
12. Навколишне природне се-редовище i здоров'я населен-ня. Доповщь. — К.: 1ГМЕ, 1998.
— 121 с.
13. Генофонд i здоров'я населення: методолопя оцшки ризику вщ мутагешв довюлля, напрямки профшактики гене-тично обумовленоТ патологи / А.М. Сердюк, О.1. Тимченко, Н.Г Гойда [та ш.] — К., 2003. — 191 с.
14. Нацюнальний план дм з ппени довюлля на 2000-2005 роки. — К.: Мастерство еколо-гп та природних ресурав УкраТни, 2001. — 41 с.
15. Приходько А.М. Середо-вище як мiждисциплiнарне поняття та умова формування здоровоТ особистост /
A.М. Приходько, О.1. Тимченко // Актуальш питання ппени та еколопчно'Т безпеки УкраТни: зб. тез доповщей наук.-практ. конф. — К., 2008. — С. 134-135.
16. Бодров В.А. Проблема преодоления стресса /
B.А. Бодров // Психологический журнал. — 2006. — Т. 27, № 1. — С. 122-133.
17. Бодров В.А. Проблема преодоления стресса / В.А. Бодров // Психологический журнал. — 2006. — Т. 27, № 2. — С. 116-123.
18. Цитогенетическое действие пищевого концентрата "Эноант" и перспективы его применения: материалы науч. конф. "Биологически активные природные соединения винограда: применение в медицине продуктов с высоким содержанием полифенолов винограда" / Н.В. Брезицкая, О.В. Горина, В.И. Мизин [и др.]. — Симферополь, 2003. — С. 55-72.
19. Action Plan for the Global Strategy for the Prevention and Control of Noncommunicable Diseases (2008-2013)/ WHO. — Geneva: WHO, Regional Office for Europe, 2008. — 42 p. Надiйшла до редакцИ 12.11.2010.
№ 2 2011 Environment & Health 8
