CC BY
30
УДК 614.7:312.6(477)
С.А. Риженко ,
B.Г. Капшук , А.Ю. Лисий ,
C.В. Дьомта
Дтпропетровська обласна санiтарно-епiдемiологiчна станцiя (гол. лкар - д. мед.н. С.А.Риженко) Криворгзька MicbKa санiтарно-епiдемiологiчна станцiя (гол. лкар - В.Г.Капшук)
TepHiecbKa районна сантарно-епiдемiологiчна станцiя (гол. лкар - В.А.МИсюра) м. Кривий Пг
Дзержинська районна сантарно-епiдемiологiчна станцiя (гол. лкар - С.В.Лт) м. Кривий Пг
МЕДИКО-ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ КРИВБАСУ
Ключовi слова: забруднення довюлля, важк метали, стан здоров 'я, охорона складу грунту Key words: contamination of environment, heavy metals, state of health, protection of soil composition
Резюме. Проанализированы результаты исследований состояния загрязнения объектов окружающей природной среды (ОПС) крупного промышленного центра и влияние на состояние общественного здоровья (ОЗ) жителей города. Установлено, что металлургические предприятия Кривбасса являются источниками интенсивного промышленного загрязнения ОПС бассейна. Концентрации пыли, вредных газов, макро- и микроэлементов в атмосферном воздухе превышают допустимые уровни от 1,2 до 5,0 раз. Обнаружены значительные уровни загрязнения наиболее распространенными тяжелыми металлами (ТМ) почвы и других объектов ОПС региона. Приведены данные поступления ТМ с продуктами, водой и воздухом в организм жителей города. Отмечено влияние ОПС региона на уровень физического развития, состояние иммунной системы, заболеваемость детей. Сделаны выводы о необходимости введения биологического мониторинга в регионе. Внесено предложение о принятии закона об охране биохимического и минерального состава почвы, а также о принятии экологического Кодекса Украины. Предлагается обеспечить лечебно-профилактические учреждения города необходимым диагностическим и лечебным оборудованием для проведения своевременного выявления заболеваний и стандартизированного лечения.
Summary. The researches results of the state of contamination of natural environment (NE) objects of a large industrial center and influence on the state of public health (PH) of inhabitants of city are analysed. It was defined that the metallurgical enterprises of Krivbass are the sources of intensive industrial contamination of the NE pool. Concentrations of dust, harmful gases, macro- and microelements in the atmospheric air exceed possible levels by 1.2 to 5.0 times. Considerable levels of contamination of soil and other objects of region NE with the most widespread heavy metals (HM) were found. Influence of regional NE on the level of physical development, state of the immune system, morbidity of children is noted. It is underlined that HM content in soils of city territories must be examined and studied as one of the factors of destabilization of vital environment of a man. Conclusions about the necessity of introduction of biological monitoring in a region are drawn. A resolution about acceptance of law about protection of biochemical and mineral composition of soil and ecological Code of Ukraine is tabled. It is suggested to provide medical-prophylactic establishments of the city with necessary diagnostic and medical equipment for conducting of timely diseases revealing and standardized treatment.
Криворiзький затзорудний басейн (Кривбас) - один i3 найстарших i найбшьших басейшв на-шо1 держави. Тут здобувасться понад 80% залiзо-рудно1 сировини i вироблясться 20% металу Ук-
раши. У басейш сконцентроваш пгантсью тд-приемства прничодобувно1 промисловосп концерну «Укррудпром»: п'ять прничо-збагачуваль-них комбшапв (ГЗК) з 10 кар'ерами завглибшки
понад 300 м для вщкритого способу видобутку i близько 20 шахт завглибшки 80 - 1300 м для тдземно! здобичi залiзняку; велик виробничi потужностi металургшно! промисловостi [9].
Кривий Р^ належить до мют Укра!ни з най-бшьш небезпечною екологiчною ситуацieю, яка склалася в результатi тривалого (понад 100 ро-кiв) та iнтенсивного видобування залiзних руд i !х переробки. Найбшьшими забруднювачами навколишнього природного середовища (НПС) е ВАТ «Мотал Стш Кривий Рт> (колишнiй Кри-ворiзький металургiйний комбiнат «Криворiж-сталь» - КМК) та ГЗК, яю проводять видобуток залiзно! руди вiдкритим способом.
На прилеглих до райошв прських розробок територiях у рядi випадюв створюються техно-геннi комплекси i штучнi бiогеохiмiчнi провшци. Це веде до забруднення i зниження якост атмосферного повiтря (АП), водних об'екпв, грунту, сiльськогосподарських рослин - продукпв харчування. Як наслщок, можливий прояв прямо!, а часпше опосередковано! несприятливо! дп чинникiв НПС на здоров'я людини [5].
Здшснена узагальнююча гiгiенiчна оцiнка техногенного забруднення НПС та його впливу на стан здоров'я населення (СЗН) Криворiжжя.
У 90-х роках минулого столiття - у зв'язку зi спадом виробництва на промислових шдпри-емствах (1111) мюта - спостерiгалось зниження обсягу валових викидiв в АП вщ стацiонарних джерел. За останнi три роки в мют валовi викиди в АП забруднюючих речовин (ЗР) зросли на 16%: з 432,8 до 504,6 тис. тонн на рш. Питома вага в цьому великих шдприемств-природоко-ристувачiв (КМК, ВАТ «^внГЗК», ВАТ «ИвдГЗК», ВАТ «ЦГЗК», ВАТ «1нГЗК», ВАТ «Криворiзький залiзорудний комбiнат») стано-вить 98,7%.
В межах саштарно-захисних зон (СЗЗ) 1111 до цього часу проживае близько 5 тис. чоловш. Гра-фши вiдселення, згiдно з проектами оргашзаци СЗЗ пiдприемств, розрахованi на перюд до 2010р. i не завжди виконуються своечасно.
Як наслiдок, сумарне навантаження на душу населення мюта в 2005р. склало 723 кг ЗР, що майже втричi перевищуе цей показник по Днiпропетровськiй обласп. Величини фонових концентрацiй ЗР в АП, затверджених для м. Кривого Рогу, перевищують гранично допусти-мий рiвень (ГДР) в 1,3-3,3 раза (по пилу, дюкси-ду азоту, амiаку, дiоксиду сiрки, оксиду вуглецю, фенолу, формальдегiду).
Окрiм того, значний внесок у забруднення АП вносить вторинне забруднення вщ пилення хво-стосховищ, викидiв автотранспорту. Необхiдно
шдкреслити, що в останнi роки значно збшь-шилась кiлькiсть автотранспорту на вулицях мю-та. Санепiдслужбою мюта проводиться мошто-ринг стану забруднення АП на основних авто-магiстралях. Результати дослщження свiдчать, що перевищення гранично допустимих концен-трацiй (ГДК) спостерiгаеться по оксиду вуглецю (в 1,2-2,5 раза), пилу (в 1,2-1,8 раза), свинцю (в
1.1-5,0 раза), формальдепду (в 1,3-2,2 раза), дюксиду азоту (в 1,2-2,6 раза), оксидантам (в 1,4 раза), дюксиду арки (в 1,3 раза), вуглеводням (в
1.2-1,4 раза).
У мют розроблена та затверджена Програма виходу з еколопчно! кризи, в яку включений пе-релш природоохоронних заходiв. Частина з них не виконана через вщсутнють фшансування: не розроблений проект гранично допустимих вики-дiв пiдприемств мiста; не розпочато проектно-дослiднi роботи щодо будiвництва мереж зливно! каналiзацil; не виконуються заходи щодо виго-товлення дослщно-промислово! установки де-мiнералiзацil шахтних стiчних вод (СВ); не в повному обсязi виконуються заходи з проекту-вання i будiвництва пол^ошв для складування твердих побутових вiдходiв; не розроблений проект будiвництва смотепереробного заводу.
Проблемним у наш час залишаеться питання впровадження новiтнiх технологiй на ПП. Через недостатне фiнансування не виконуються в повному обсязi комплексш програми заходiв iз питань охорони НПС. Негативним е той факт, що не впроваджуються сучасш методи газоочистки промислових викидiв.
У зв'язку з цим санетдслужбою мюта в Криворiзький мiськвиконком направлено лист iз пропозицiею розглянути питання доцшьност подальшого будiвництва на територп басейну пiдприемств-забруднювачiв НПС.
Лабораторними дослiдженнями стану забруднення АП прилегло! до КМК територп, ви-конаними санетдслужбою мюта, виявлено кон-центрацi! пилу, двоокису арки, двоокису азоту, фенолу, як в 3-5 разiв перевищують такi в АП контрольно! зони. Перевищення сумарного забруднення АП дослщжувано! зони, порiвняно з контрольною, становить 2,7-3,8 раза, що узгод-жуеться з результатами дослiджень В.А. Гапона
[3].
На територп промислово! мюько! агломерацi! специфiчними i найбiльш шформативними ЗР е важкi метали ( ВМ ) i !х сполуки. Крiм того, за ступенем токсичност, здатностi накопичуватися в органiзмi людини, робити шюдливий вплив навiть у низьких концентращях ВМ можна вщне-сти до числа прiоритетних забруднювачiв НПС [11].
Виконаш останшми роками лабораторш до-слiдження бiохiмiчного i мшерального складу грунту Кривбасу пiдтверджують наявнють у ньому iстотних несприятливих змш. У дослщж-уваних пробах грунту, вщбраних у рiзних точках територп житлових масивiв мiста i прилеглих сiльгоспугiдь, знайдений широкий спектр макро-i мiкроелементiв.
Заслуговують на увагу, в цьому аспект, даш В.О. Гапона i спiвавт. [12] про накопичення ВМ у харчових рослинах, вирощуваних на земельних угiддях нашого регiону. Визначався вмiст свин-цю, кадмда, хрому, нiкелю, марганцю, мщ, цинку i залiза в основних групах культур харчових рослин (зелених коренеплодах, фруктах), що виростають в СЗЗ КМК i контрольнш умовно «чистiй» зонi (УЧЗ) - в житловому масивi Риба-сове, що знаходиться на вiдстанi понад 20 км вщ КМК.
У результат виявилося, що у всiх зразках продуктв виявляеться найбiльший вмiст залiза, концентрацi! якого варiювали вiд 27,04 до 58,34 мг/кг сухо! речовини в рiзних рослинах УЧЗ i вщ 47,23 до 422,47 мг/кг сухо! речовини в рослинах СЗЗ. Концентрацп залiза були вищими серед рослин СЗЗ, в порiвняннi з рослинами УЧЗ, в яблуках - в 9,9, капусп - 7,1, буряку - 3,8, кар-топлi - 1,3 раза. На другому мющ серед ВМ зна-ходився цинк, вмют якого коливався вщ 10,8 до 18,53 мг/кг в УЧЗ i вiд 8,6 до 24,58 мг/кг в СЗЗ. Трете мюце займав хром, його концентрацп були в межах 3,62 - 9,19 мг/кг в дослщжуваних рослинах контрольно! зони i 2,77 - 11,39 мг/кг -в рослинах дослщно! зони. Вмют шших ВМ по питомих концентращях знаходився в наступному порядку: мщь, марганець, свинець, кадмш [12].
Останшми роками для вивчення просторового розподшу ВМ у грунт ппенютами використо-вуеться метод геохiмiчного картування, який дозволяе встановити характер забруднень (площа i концентрацп речовини) в межах не тшьки про-мислово!, але i прилегло! селтебной територi!.
Дослiдженнями В.О. Гапона [2] вивчеш осо-бливостi забруднення територi! СЗЗ КМК за-гальною площею 3,2 км2 (на 1/3 яко! проживало населення). Контрольнi дослщження проводи-лися на такiй же площi УЧЗ, що знаходиться на вщдаленш понад 22 км вщ КМК.
Встановлено, що в межах територп СЗЗ КМК у грунт виявлялося 10 найпоширешших еле-ментв ВМ (свинець, цинк, хром, марганець, мщь, кобальт, шкель, барiй, ванадш, фосфор). Зi всiе! кiлькостi вщбраних проб (199 у СЗЗ i 166 -в УЧЗ) вмют рухомих форм свинцю у 40,7% перевищував фоновi рiвнi (20,0 мг/кг), у 29,6%
був на рiвнi ГДК (30,0 мг/кг), а у 7% концентрацп були понад 50,0 мг/кг. Перевищення ГДК хрому (100,0 мг/кг) в грунт територп СЗЗ мали мюце у 30,6% проб, причому у 2,0% випадюв воно було удвiчi бшьше ГДК (понад 200,0 мг/кг). Концентрацп цинку були вищими за ГДК у 8,0% проб грунту (ГДК - 300,0 мг/кг). Найбшьшу площу присутност в грунт СЗЗ мав марганець (75%), а найменшу - свинець (12%).
Т.В. Горбань i ствавт. [6] вивчались особли-вост розподшу ВМ у грунт селггебно! зони мюта. При аналiзi вмюту ВМ у грунтi в серед-ньому по районах вiдзначаеться бшьш штенсив-не накопичення металiв у грунт Дзержинського та Тершвського райошв; винятком е тiльки вмiст кадмда у грунт Жовтневого району. Дослщження дозволили зробити висновок про дда техно-генних забруднювачiв металургшних та прничо-видобувних ПП на загальний рiвень накопичення металiв, а господарчо-побутова дiяльнiсть вносить значне доповнення до рiвня вмiсту цинку, мд^ кадмiю та свинцю, утворюючи осередки зi значною концентрацiею цих металiв.
Отже, украй актуальною е проблема охорони грунтового покриву вщ дп шкiдливих токсичних речовин будь-якого походження (солi ВМ, пести-циди, газоподiбнi i рiдкi токсиканти), бо через грунт вони потрапляють у рослини, а потм в оргашзм теплокровних тварин i людини, що е кшцевою ланкою бiогеохiмiчного ланцюга.
У таблищ 1 наведенi результати вивчення В.В.Порослою i спiвавт. [13] вмюту солей ВМ у молощ, споживаному населенням мюта.
Як пщкреслюють автори, спостершаеться ста-бiльне збшьшення вмiсту в молоцi iона мщ по всьому регiону в 2,2 раза, при цьому в швшчнш частиш мiста - в 1,7, в швденнш - в 2,8 раза. За вмютом цинку в молощ в рiзнi роки е значш коливання. Разом iз цим окреслюеться тенденцiя до зменшення концентрацп цинку в швденнш частиш i до збшьшення - в швшчнш частиш мюта.
Особливо! актуальност у Кривбаа набула проблема якост води у водоймах у зв'язку з комплексним використанням !х, у першу чергу, для господарсько-питного водопостачання.
Даш багаторiчного системного контролю за станом природних водоймищ мюта - рiчки 1нгу-лець та !! притоки Саксагань - вказують на негативний вплив на якють рiчно! води як вище-розташованих мiст та селищ Юровоградсько! областi, так i ПП та господарських об'ектв басейну.
Це зумовлено скидами, в першу чергу, висо-комiнералiзованих шахтних СВ ПП концерну
«Укррудпром», a тaкож ПП метaлypгiйного ком- дaються y водоймищa лише тсля чaсткового плексy. Слiд пiдкpеслити, що пpомисловi, a в очищення. pядi випaдкiв господapсько-побyтовi СВ ски-
Таблиця 1
Вмкт coлeй вaжкиx мeтaлiв у молоц1, cпoживaнoму нaceлeнням Kpивбacу, 3a 1996 -
2000 рр. (мг/кг)
Об'скти cпocтepeжeння
Динaмiкa пoкaзникiв по poкax
Визнaчувaний impe^crn 1996 1997 1998 1999 2000
Цинк 2.04 1.65 1.39 1.86 1.23
0.11 0.26 0.23 0.32 0.31
Цинк 1.29 1.64 1.36 1.63 1.81
Miдь 0.18 0.22 0.25 0.24 0.30
Micькмoлoкoзaвoд № 1
Micькмoлoкoзaвoд № 2
З предсгавлених нa рис.1 дaних видно, що y 2001р. обсяги скиду y водоймищa СВ збшьши-лись, у поpiвняннi з 2000 р., у 2,3 paзa; неочи-щених СВ - в 1,4 paзa. Ц змiни вiдбyлися у зв'язку з нapощyвaнням виpобництвa нa ПП 6a-сейну.
Haдaлi обсяги СВ, у тому чи^ неочищених, з
року в рш зменшуються: у 2005р., у поpiвняннi з 2000р., у вщсотковому вiдношеннi зменшилaсь кiлькiсть неочищених СВ, що скидaються у водоймищa, - з 41,3 до 24,2%. Хочa вiдсоток неочищених стоюв зaлишaeться ще нaдто високим -m piвнi 23,7-25,7%.
211,8
199,3
196,1
175,7
153,3
2000 2001 2002 2003 2004
G Бсього □ Heo4MmeNÍ
2005
Рис. 1. Динaмiкa oбcягiв скиду cтiчNиx вод по Kpивбacу (млн.м ) в 2000-2005рр.
Знaчний обсяг СВ, що скидaються, вщзта-чaeться високим ступенем мiнеpaлiзaцiï. В окре-мi пеpiоди року - шд чaс щоpiчного pеглaмен-тного скиду високомiнеpaлiзовaних шaхтних СВ - вмют хлоpидiв стaновить - у ствоpi постiйного вiдбоpy проб (поблизу с. Hовоселiвкa по течи р. 1нгулець), - 960-3000 мг/дм3 (у сiчнi в пеpiод скиду) i 152-1860 мг/дм (у квггш тсля зaкiн-чення скиду). У перюд скиду СВ покaзники у 2,7-8,5 paзa перевищують ноpмaтиви. Haвiть шс-
ля пpомивaння piчки piвнi хлоpидiв не досягaють ноpмaтивних потазнигав, що свiдчить про втpa-чену природну вiдновлювaльнy здaтнiсть piчки, a це, в свою чергу, може привести до кaтaстpо-фiчних нaслiдкiв.
Стaновить iнтеpес pоботa Е.М. Бшецько1' [1], в якiй дaнa ппешчта оцiнкa сyмapного добового нaдходження (СДН) ВМ в оpгaнiзм жителiв Kpивбaсy (тaбл. 2).
Таблиця 2
Сумарне добове надходження метал1в ¡з продуктами, водою 1 повпрям
Шлях надходження Метали, мг/доба; середнс, мшшальне, максимальне
свинець кадмш м1дь цинк
Продукти М живлення т1п тах
Питна вода
Поштря М т1п
тах
Сумарне М надходження т1п тах
0.13 0
1.225
0.0019
0.0006 0.00002 0.0003
0.13 0.00002 1.227
0.0202 0
0.244 0
0.0002 0.0001 0.0003
0.0204 0.0001 0.244
Допустиме добове навантаження
1.74 0.014 23.1
0.046
0.0008 0.0001 0.0039
1.792 0.014 23.09
7.11 0.82 22.4
0.0086
0.0016 0.0001 0.0047
7.12 0.825 22.4
Добова потреба
0.43
0.07
2-5
13-25
Як видно з представлених даних, максимальш дози СДН окремих металiв (свинець, цинк) у 3 -3,5 раза перевищують допустиме добове наванта-ження.
Таким чином, населення регюну постiйно заз-нае шюдливого впливу забрудненого НПС. Результатом незадовшьного стану НПС, сощально-економiчних та психологiчних факторiв життя е зниження рiвня СЗН мюта.
Е.М. Бiлецькою та спiвавт. проведене ком-плексне дослiдження взаемозв'язку вмюту ВМ у вододжерелах й питнш водi водогонiв м. Кривого Рогу та стану репродуктивно! функци вапт-них як найбiльш чутливо! верстви населення. Набутi результатi свщчать, що наявнiсть ВМ у водi вододжерел, навiть у низьких концен-трацiях, з певною мiрою вiрогiдностi е чинником ризику розвитку репродуктивних порушень у вагiтних, породiль та морфофункцюнально! па-тологi! новонароджених [4].
На думку М.М. Паранько i ствавт., ВМ НПС статистично достовiрно впливають на рiвень фiзичного розвитку, стан iмунно! системи, зах-ворюванiсть дiтей. Авторами встановлена коре-ляцiйна залежнiсть мiж надходженням i нако-пиченням металiв в органiзмi та iмунологiчними показниками (R=+0,31; R=+0,48 вiдповiдно), рiв-нем фiзичного розвитку ^=+0,30; R=+0,43), захворюванiстю (R=+0,33; R=+0,53). Показники сили впливу СДН ВМ на рiвень захворюваностi достатньо висок i становлять 0,71 - 0,81, що свщчить про те, що на 71-81% рiвень дисперсi! захворюваносп зумовлений величиною СДН металiв, як токсиканнв, так i мiкроелементiв, в оргашзм дiтей [8].
Наслщками негативного впливу такого стану
НПС е значне попршення СЗН, що характеризуемся зниженням народжуваностi та зростан-ням смертностi, в тому чи^ серед працездат-ного вшу.
У демографiчному розвитку за останш 10 рокiв показник народжуваностi по мюту знизив-ся на 28,6 % та склав у 2005р. 9,0 (на 1000 оаб.). У динамщ за 5 рокiв чисельнють мешканцiв мiста зменшилася на 6,7 %. Питома вага дитя-чого населення знизилася та становить у 2005р. 14 %.
Показник природного руху носить негативний характер i становить 9,0, що пов язано зi зро-станням смертностi на 14,6 % (18,0 на 1 тис. чол. у 2005р. проти 15,7 у 2001р.). У структурi причин смертносн перше мюце вже багато роюв займають хвороби системи кровообiгу (58,07 %), друге мюце - онколопчш захворювання (11,5 %), на третьому мющ - захворювання оргашв трав-лення (7,44 %).
Смертнiсть населення працездатного вшу зро-сла на 15,3 %: з 801,2 (на 100 тис.) у 2000р. до 923,7 у 2005р. Смертнють вщ серцево-судинних захворювань зросла за цей же перюд на 6,3 %.
Показник малюково! смертност у 2005р. зни-зився, в порiвнянш з 2004р., на 4,4 %, але, як i ранiше, перевищуе обласний та рейтинговий по-казники на 9%.
Показники захворюваносп населення з року в рш мають тенденщю до збiльшення. Протягом останшх рокiв вiдмiчаеться прогресивний рют показникiв розповсюдженостi хвороб системи кровооб^у, як основних предикторiв форму-вання фатальних подiй. Рiст вищевказаного по-казника за 5 рокiв становить 43 % (з 3806,8 до 5444,2).
Негативна динамша за остант 5 роюв спо-стерiгаeться в захворюваностi на онколопчну патологiю (зросла на 18,0 %) та смертносп вiд злоякюних пухлин (на 8,4 %).
Загрозливими темпами поширюеться тубер-кульоз, онкозахворювання та ВIЛ-iнфекцiя. За-хворюванiсть на туберкульоз за дослщжуваний перiод збшьшилась на 11,2 %. Показник смертносп вiд туберкульозу стабiльно високий i зрiс, вiдносно обласного, на 64,1 %.
Захворюванють на В1Л-шфекщю та СН1Д зросла на 38,3 %. Смертнють вiд В1Л-асоцшованих захворювань та СН1Д за 5 роюв мае прирiст у 75 разiв.
За спостереженнями В.О.Гапона [3], у жшок-мешканок дослщжувано1 зони патогномошчт ознаки ускладнення вагiтностi зус^чалися достовiрно частiше у порiвняннi з жительками УЧЗ. Найчаспшими патологiчними вщхилен-нями пiд час пологiв серед техногенно залежних груп були загрожуюча асфiксiя плоду, обвиття плоду пуповиною, зниження життездатностi новонародженого за шкалою Апгар. У ново-народжених була достовiрно менша маса та дов-жина тiла, маса плаценти.
Донозолопчне реагування iмунноl системи у дггей 6-10 рокiв та дорослих 25-49 роюв виражено пригнiчене зустрiчаеться частше в 5,5 раза серед дггей та у 9 разiв серед дорослих дослщжувано! територп.
Встановлено, що в район бiльшого техногенного навантаження серед дтей спостер> гаеться синдром «еколопчно! дезадаптацн», а саме - високий рiвень загально! захворюваностi (головним чином за рахунок хвороб оргашв дихання); бiльш високий рiвень алергодерма-тозiв; велика поширенiсть лiмфаденопатiй; ознаки серцево-судинно! дезадаптацн [3].
Велику занепокоенють викликае негативна динамiка показникiв стану здоров'я дитячого населення регюну. За останш 5 рокв загальна захворюванють - за результатами поглиблених медоглядiв - зросла серед дггей дошкшьного вiку на 26,7% (з 358,4 до 454,3), а серед школярiв - на 11,6% (з 432,0 до 482,3 на 1000 обстежених). Найбiльшi темпи зростання мають: функщональ-нi порушення центрально1 нервово1 системи (+2,2 раза та +2,0% вщповщно); порушення опорно - рухового апарату (+65,1% та +6,9%); функщональш порушення серцево-судинно1 системи (+43,0% та +23,6%). Темп зростання мае дещо менш виражений характер i становить вщповщно: захворюваностi шлунково-кишко-вого тракту (+1,2% та +23,7%); хрошчно1 пато-
логи та функщональних вiдхилень (+26,7% та +11,6%).
Анатз захворюваностi дтей у вiцi вiд 0 до 14 роюв (на 10000) свщчить про зростання холе-циститiв та холангтв на 49,2%; розладiв психши та поведiнки на 39,0%; хвороб кютково-м'язово1 системи на 22,2%; хвороб нервово1 системи на 18,7%; захворювань мигдалин на 5,1%; гастритiв та дуодентв на 4,7%.
Таким чином, результата дослщження кон-статують значну забрудненiсть НПС регiону пилом, шюдливими газами, ВМ. У результатi проведеного дослiдження отриманi об'ективнi данi, за якими можна стверджувати, що СЗН Кривбасу еколопчно детермшований. Постiйно зростаюче забруднення НПС регiону зумовлюе попршення стану здоров'я населення, в першу чергу, дитячого.
У той же час лшувально-профшактичш закла-ди мюта сьогоднi не мають у достатнш кiлькостi дiагностичного та лiкувального медичного об-ладнання для своечасного виявлення захворю-вань та проведення необхщного стандартизо-ваного лiкування.
Доцiльно невщкладно на територп Кривбасу ввести бюлопчний монiторинг, об'еднуючий контроль токсичностi, радюактивного забруднення, мутагенностi i канцерогенносп ЗР.
Крiм того, назрiла крайня необхщнють ухва-лення закону, що передбачае реальну вщпов> дальнiсть за псування бiохiмiчного i мiнераль-ного складу грунту, що пропонувалося нами рашше [7,9,10]. Нам уявляеться, що слщ прийняти екологiчний Кодекс Укра1ни, а також ввести дiеву податкову пол^ику, за допомогою яких можна налагодити управлiння екологiчною ситуацiею.
ВИСНОВКИ
1. Затзорудш та металургiйнi пiдприемства Кривбасу е джерелами штенсивного проми-слового забруднення НПС регюну.
2. Встановлено, що концентрацн пилу, шкщ-ливих газiв, макро- i мiкроелементiв в АП перевищують ГДР вiд 1,2 до 5,0 раза. Виявлет значш рiвнi забруднення ВМ грунту та шших об'ектiв НПС Кривбасу.
3. В межах СЗЗ промислових тдприемств до цього часу проживае близько 5 тис. чоловш.
4. Показан данi надходження ВМ iз продуктами, водою i повiтрям в оргашзм жителiв регю-
ну.
5. Вмют ВМ у грунтах мюьких територш не-обхiдно розглядати та вивчати як один iз фак-торiв дестабшзацн життевого середовища люди-ни.
6. Невщкладно необхщно на територп Крив-басу ввести бюлопчний монiторинг.
7. Назрiла крайня необхщшсть ухвалення закону про охорону бiохiмiчного i мiнерального складу грунту.
8. Слщ прийняти екологiчний Кодекс Укра!-ни, а також ввести дiеву податкову полiтику, за
допомогою яких можна налагодити управлшня еколопчною ситуацiею.
9. Лiкувально-профiлактичнi заклади мюта потребують забезпечення необхiдним дiагности-чним та лшувальним обладнанням для своечас-ного виявлення захворювань та проведення стан-дартизованого лшування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Белецкая Э.Н. Гигиеническая оценка суммарного суточного поступления тяжелых металлов в организм в условиях промышленных городов // Довкшля та здоров'я. - 1999. - № 2 (9). - С.2-6.
2. Гапон В.А. Особенности загрязнения территории СЗЗ металлургического комбината ТМ техногенного происхождения // Довкшля та здоров'я. -2000.- №3 (14).-С. 25-27.
3. Гапон В.О. Ппешчна д1агностика впливу хь м1чних фактор1в на робггнишв та населення металур-гшного регюну: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: - К., 2003.- 35с.
4. Ппетчна оцшка важких метал1в у вод1 та !х вплив на репродуктивне здоров'я ж1нок в умовах Дш-пропетровсько!' обласп / Бшецька Е.М., Чуб Л.£., Ов-чиншкова В.О., Зайцев В.В. // Материалы науч. -практ. конф.: Проблемы эпидемиологии, экологии и гигиены. - Днепропетровск, 2001. - С.272-273.
5. Гончарук Е.И. Гигиеническое значение почвы в формировании здоровья населения // Гигиена и са-нитария.-1990.- №4.-С.4-7.
6. Горбань Т.В., Гапон В.О., Савосько В.М. Осо-бливосп розпод1лу важких метал1в у грунт1 сел1тебно!' зони м. Кривого Рогу // Материалы 11-й международной науч.-практ. конф.: Проблемы экологии и экологического просвещения.- Кривой Рог, 2003.- С.194-196.
7. Капшук В.Г., Лысый А.Е. О повышении роли санэпидслужбы в управлении экологической ситуацией // Довшлля та здоров'я. - 2004. - № 1. - С. 43-44.
8. К проблеме комбинированного влияния тяжелых металлов на организм / Паранько Н.М., Рублевская Н.И., Белецкая Э.Н. и др. // Материалы науч. - практ. конф.: Проблемы эпидемиологии, экологии и гигиены. - Днепропетровск, 2001.- С.220-222.
9. Лысый А.Е., Артюх В.М., Рыженко С.А. Экология Кривбасса: социально-гигиенические проблемы и перспективы оздоровления. - Кривой Рог, 2002. -226с.
10. Некоторые гигиенические аспекты охраны почвы Кривбасса от техногенного загрязнения тяжелыми металлами / Лысый А. Е., Козярин И.П., Кап-шук В.Г. и соавт. // Довшлля та здоров'я. - 2004. - № 2 (29). - С. 37-40.
11. Опр Л.Б. Важш метали в об'ектах навколиш-нього середовища та !х вплив на здоров'я населення // Медичш перспективи.-1998, Т.111, №3.-С.70-72.
12. Особенности накопления тяжелых металлов в основных пищевых растениях крупного металлургического региона / Гапон В.А., Сметана Н.Г., Савось-ко В.Н. и др. // Гигиена, токсикология, физиология труда и профпатология в промышленности: Сб.нау-чных работ.- Кривой Рог,1995.-С.255-258.
13. Порослая В.В., Гопкало Н.С., Озернова Н.Н. Сравнительная гигиеническая оценка содержания солей тяжелых металлов в молоке в разных районах города Кривого Рога // Гигиена, токсикология, физиология труда и профпатология в промышленности: Сб.научных работ.- Кривой Рог, 1995. - С.262-263.
