CC BY
55
цшних цен^в. Вона передбачае подiл реабiлiтацiйних цен^в за об'емно-просторовим виршенням, екоиомiчшстю, розташуванням, мiсткiстю. Важли-вим складником такого комплексного тдходу е призначення реабттацшно-го центру (наприклад, для спортсмешв, для осiб з психоневролопчними зах-ворюваннями, для наркозалежних, для громадян похилого вжу, для швалдав) i т.iн. Враховуючи, що реабЫтацшний центр е установою, що надае лжуван-ня та тренування для реабЫтацп [1], можна запропонувати поряд з фiзiотера-тею, професiйною тдготовкою, мовною пiдготовкою i спецiальною тдготовкою, трудотерапiю на теренах ландшафтно! арх^тектури, садово-паркового мистецтва, городiв та садiв.
Цiлком зрозумшо, що реабЫтащя потребуе передусiм спокою, вщпо-чинку та посилення вiдчуття еднання з природою. Саме в цьому свiтлi постае чимала важливiсть явища ландшафтно! архiтектури та садово-паркового мистецтва (що е основними засобами для цього) в концепцп творення реабь лггацшних центрiв. Об'емно-просторове вирiшення реабЫтацшних центрiв мае низку складников, де !х подiл за способом поеднання з ландшафтною ар-хiтектурою та садово-парковим мистецтвом е окремим роздшом дослщження i опрацювання. Так, ми створили типолопю реабiлiтацiйних центрiв щодо !х поеднання з ландшафтною архитектурою та садово-парковим мистецтвом. Згiдно з щею типологiею:
• перший тип - реабштацшш центри всередиш населеного пункту (ландшаф-тна архитектура [ садово-паркове мистецтво мають обмежений вплив). Прикладами е "Реабштацшний центр Елгта" [2] у Львов1 та "Льв1вський м1жрегь ональний центр сощально-трудово!, професшно! та медично! реабЫтацп ш-валвдв" [3];
• другий тип - реабшгтацшш центри поза межами населених пункт1в, де лан-дшафтна архитектура [ садово-паркове мистецтво мають бшьш1 можливост для впливу на в1дв1дувач1в реабшгтацшного центру. Прикладом може слугу-вати "Реабшгтацшний центр: Перлина Прикарпаття" [4];
• третш тип - наявшсть в реабштацшному центр1 власних творгв садово-паркового мистецтва, створених з метою реабштацп через активну [ пасивну взаемодта 1з елементами природи. Приклад: "Корол1вський реабшгтацшний центр в С1дне!" [5];
• четвертий тип - Ревалоризащя архгтектурних ансамблгв магнатських рези-денцш з метою створення там реабштацшних центргв;
• п'ятий тип - сшввщношення реабшгтацшних центргв 1з заповедниками природи. В цьому випадку важливо дотримуватись пам'яткоохоронних документа.
* В енциклопедичних словниках ландшафтну архитектуру визначають як мистецтво, мета якого - гармошйне поеднання природного ландшафту з мкцевктю, освоеною людиною (зокрема, з населеними пунктами, р1з-ними арх1тектурнпмн комплексами та тшими спорудами). Серед завдань ландшафтно! арх1тектури - охоро-на природних ландшафтсв, але також I створення нових, планом1рне формування спстемп природних I штуч-них ландшафтсв. Отже, поняття "ландшафтна архитектура" включае в себе I садово-паркове мистецтво [8]. ** В енциклопедичних словниках садово-паркове мистецтво — це мистецтво створення садов, парюв та ш-ших озеленених територш. [9] Садово-паркове мистецтво може бути кторичним I сучасним. Як перше, так I друге створювалось, зокрема, для ф1зично!' та психолопчно!' реабштацп та рекреаци людини.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Пiд час розташування реабiлiтацiйних центрiв першого i другого типу враховують як !х вiддаленiсть вiд осередкiв негативних антропогенних та тех-ногенних впливiв, так i транспортну доступнiсть. Особливо це актуально для ктентав iз трохи, або сильно обмеженою мобiльнiстю. Для захисту реабшта-цiйного центру вщ шюдливих факторiв макро- та мжросередовища необхiдно використовувати адекватнi планувальнi ршення на рiвнi генерального плану: огородження дшянки реабiлiтацiйного центру захисною смугою зi сторони джерела забруднення та з тдвпряного боку, вiдповiдного зонування територп.
Для всiх типiв реабЫтацшних центрiв в просторовому вирiшеннi територп потрiбно передбачати значнi площi вiдкритих дiлянок для занять ль кувальною фiзкультурою, iнсольованi ландшафтно-парковi зони, розвинену комунiкацiйну систему. Як зазначено в дослщженш О.В. Прокопенка, зпдно зi специфiкою реабiлiтацiйних центрiв, на 1х територп необхiдно передбачати господарську та транспортну зони, якi додатково забруднюють середовище (двоокисом азоту, окисом вуглецю, вуглеводнями, пiдвищують рiвень шуму, концентращю важких металiв, нафтопродуктiв у Грунт), тому потрiбно пе-редбачити 1х максимальне вiддалення вiд основного простору реабЫтацшно-го центру та iзоляцiю захисною смугою теж. [6]
Використовуючи положення ДБН В.2.2-18:2007 "Будинки i споруди. Заклади соцiального захисту населення" [7], в процесi формування реабЫта-цiйних центрiв, видiляють таю зони: житлова (або "забудови"); вщпочинку (зелена зона з прогулянковими алеями, майданчиками для вщпочинку, тшьо-вими навюами, альтанками, лавами, столами для тор); фiзкультурно-оздо-ровча (на дшянках будинкiв-iнтернатiв для громадян похилого вжу та шваль дiв, психоневрологiчних штернапв i територiальних центрiв - майданчики для занять фiзкультурою, зокрема лжувальною; для будинкiв-iнтернатiв з ш-валщами додатково потрiбно передбачати майданчики для спортивних тор); лiкувально-виробнича - для психоневролопчних iнтернатiв (або "виробнича" - для цен^в рештеграцп та сощально! адаптацп). У цiй системi важливе мю-це вiдводять ландшафтнiй архиектур^ творам садово-паркового мистецтва, а також, плодовому саду i городу. У контексп ландшафтно! архiтектури та садово-паркового мистецтва е особливо актуальним пункт про зону вiдпочинку (зелена зона з прогулянковими алеями, майданчиками для вщпочинку; тшьо-вими навюами, альтанками, лавами, столами для тор). Оргашзащя тако! зони потребуе саме тих проектувальних зусиль та навичок, як е предметом ландшафтно! архгтектури та садово-паркового мистецтва. Крiм того, зпдно з пунктом 5.8, згаданого документу, площа зелених насаджень ландшафтно! архиектури та садово-паркового мистецтва (включаючи газони, гашники, плодовий сад i город) повинна становити: не менше нiж 50 % площi дiлянки будинку-iнтернату для громадян похилого в^ та iнвалiдiв або психоневро-логiчного iнтернату; не менше шж 35 % площi дiлянки територiального центру та закладiв сощального захисту, призначених для тимчасового притулку бездомних громадян та осiб, звшьнених iз мiсць позбавлення волi.
Як видно, актуальним е введення ландшафтно! архиектури та садово-паркового мистецтва для функцюнування вшх наведених титв реабтта-
цшних центрГв. Шляхом пасивноï i активноï взаемодп ктентГв реабшгга-цiйних центрiв з ландшафтною архiтектурою i територieю садово-паркового мистецтва буде досягнуто пiдвищення ефективносп ïx реабiлiтацiï. Цим самим буде тдтримуватись задовiльний стан вих видiв та об'eктiв ландшаф-тноï арxiтектури. Це е наочний показник функцюнування концепцп взаeмодiï явища реабЫтацшних центрiв та ландшафтноï арxiтектури.
Тобто, ми можемо спостершати, що розумшня обов'язкового допов-нення дiлянок реабшггацшних центрiв елементами природи е вгдображеним i розвиненим у будiвельниx нормах. Це положення притаманне уйм типам реабшггацшних центрГв, представлених нами, а саме: реабшггацшш центри все-рединi населеного пункту; реабiлiтацiйнi центри поза межами населених пун-кпв; реабiлiтацiйнi центри з наявними власними творами садово-паркового мистецтва; реабЫтацшш центри в ревалоризованих архггектурних ансамблях магнатських резиденцш. Другим важливим напрямком комплексного тдходу до формування реабштацшного центру е взаемодiя середовища i простору буття людини, а саме - системи споруд реабЫтацшних центрГв з ландшафтом природним i штучним.
Рис. 1 iлюструе складний процес взаемодiï мГж видами середовища - природним i штучним, юторичним i сучасним. У цш публжацп ми наголо-сили на тому, що реабшггацшним центрам для пов-ноцшного виконання ïx функцш, окрГм шшого, не-обхвдш якнайкращi природш умови, що включа-ють:
1. Розташування дшянки реабЫтацшного центру на достатнш вiдстанi вщ джерел шуму, Рис 1 Процес взаемодй пилу та шших негативних антропогенних мж видами се]редовища факторiв.
2. Великий розмГр цiеï дшянки, необхщний для прогулянок та перебування на свГжому повпрГ його пащенлв
3. Якнайграмотнiше використання природних та штучних ландшафтiв зад-ля забезпечення щонайбшьшого душевного затишку для ктенлв реабЫ-тацiйниx центрiв.
ПГд час доведення до Гдеалу щ умови потребують розташування реабь лiтацiйниx центрГв у заповщних територГях, збагачених ще незайманою природою, що може шкодити ïй. Саме це положення представлене нами у назва-нш класифiкацiï: п'ятий тип - сшввщношення реабшггацшних центрГв з запо-вщниками природи. У цьому випадку важливо дотримуватись пам'яткоохо-ронних документа i розробляти новГ власш пропозицiï та доповнення до вГт-чизняних будГвельних норм стосовно створення реабшггацшних центрГв у за-повщних пам'яткоохоронних територГях. Ми пропонуемо введення системи принцитв толерантност з метою дотримання балансу мГж станом втручання в природш заповщш ландшафти та життедГяльнютю ктентГв реабшггацшних центрГв (рис. 2).
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
Ландшафтна архтектура
I
■кяп
1 Садово-паркове 1 | мистецтво Природний ландшафт Урбан! зова ний 1 ландшафт 1
Оморона природних ИДШ
Стаорснмя новмх
Пл ажмшрне формува ннн системи природни* 1 штучних ландшафте,
ЕиолопзацЫ урбажзовдних ландшафте
Пэтртбна зм!на ДБ К ¡в, на так1, ни» би дозволяли розм!щувзти РЦ а
Принципи толерэнтонсп
Реаб1л1тацшж центри
М \
Рис. 2. Формування реабШтацшних центр1в в контекстг ландшафтног
арх1тектури
Система принцишв толерантносп об'еднуе:
• принцип прюрггету ландшафту над забудовою (зпдно з яким потр1бно дот-римуватись м1жнародних докуменпв, прислухатись до експертних оцшок 1 т.ш.);
• принцип цЫсност 1 окремоста кожного 1з об'екпв реабттацшних центргв, просторово! едноста на засадах толерантного включення нових форм в ланд-афт;
• принцип вщповщност! реабттацшних центргв у систем1 сучасного розвитку ландшафту мют та мютечок;
• принцип сощально! та економ1чно! ефективносп, взаемодш людини з природою шляхом тдтримання !х задовшьного стану;
• принцип комфорту [ контакту (поеднання мюця [ д1яльносп), тобто розроб-лення благоустрою в систем природних ландшафтав, що не перевищуватиме допустимих норм (наприклад - природт туристичш стежки по заповщних мгсцях в Татрах, Карпатах [ т.ш.)
Отже, внаслщок взаемодп ландшафтно! архiтектури та садово-паркового мистецтва в процес формування реабiлiтацiйних центрiв способами створення нових ландшафпв, планомiрного формування системи природних i штучних ландшафтiв, охорони природних ландшафпв, - ми пропонуемо за-соби залучати клiентiв реабттацшних центрiв до впорядкування територiй садово-паркового мистецтва та ландшафтно! архггектури, цим самим досяга-ючи ефектiв еколопзацп урбанiзованих ландшафпв; пропонуемо доповнення до вичизняних будiвельних норм, якi би давали змогу розмiщувати реабЫта-цшш центри у екологiчно чистiй зош (заповiднику). У цiй системi викорис-тання способiв i засобiв залучення ландшафтно! архiтектури та садово-парко-
вого мистецтва в процес формування реабшггацшних цен^в важливим е дотримання системи принцитв толерантностi: принципу прюритету, принципу цшюносп i окремосп, принципу вщповщносл, принципу ефективносп, принципу комфорту i контакту.
Отже, дотримуючись принципiв толерантносп, використовуючи положення ДБН, залучаючи вiдвiдувачiв реабiлiтацiйних центрiв до активно! i па-сивно! взаемодн з природою, можна досягнути певно! рiвноваги, стабiльностi спiввiдношення рiзнобiчних сил, що позитивно впливатиме як на процес ре-абштацп, так i на збереження i вiдновлення природного та антропогенного середовища.
Л1тература
1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://medical-dictionary.thefreedictionary.com/re-habilitation+center
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kozyavkin.ua/test/kontakty_konsultatsiyi/rea-bilitatsijnyj_tsentr_elita_lviv_480.htm
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mrehain.lviv.ua/
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://sankurort.ua/uk/sanatorium/146/
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.royalrehab.com.au/
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.health.gov.ua/Publ/conf.nsf0/c5a7f7 bed17670a4c2256d95004eaecd? OpenDocument
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://document.ua/budinki-i-sporudi. - zakladi-so-cialnogo-zahistu-naselennj a-nor4947 .html
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.landimprovement.ru/articles/landscape-architecture/
9. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ru.wikipedia.org/wiki/Садово-парковое_ис-кусство
Баев А А. Место ландшафтной архитектуры и садово-паркового искусства в концепции создания реабилитационных центров
Рассмотрены способы и средства привлечения ландшафтной архитектуры и садово-паркового искусства в процесс формирования реабилитационных центров. Одним из направлений активизации использования ландшафтной архитектуры и садово-паркового искусства, а следовательно, их восстановления, является привлечение их потенциала в процесс реабилитации населения. Создание новых реабилитационных центров и обновление существующих предполагает системный подход, в концепции функционирования которого важное место занимают ландшафтная архитектура и садово-парковое искусство.
Ключевые слова: ландшафтная архитектура, садово-парковое искусство, реабилитационный центр, концепция.
Bayev AA. Place of landscape architecture and art in the concept of rehabilitation centers
The ways and means of bringing landscape architecture and art into the process of creation of rehabilitation centers are showed. One of the ways of intensification of the use of landscape architecture and art is attracting their potential into the process of population's rehabilitation. Creation of new rehabilitation centers and recovery of existing ones provides a systematic approach, in the concept of its operation of which, landscape architecture and art hold an important place.
Keywords: landscape architecture and art, rehabilitation center, concept.
