CC BY
81
complex of Ukraine is determined in the article. During the conducted research the role of forestry of the North (Polisky) region is certain in the system of forestry complex of Ukraine. Coming from the got results of research, an organizational-economic mechanism, directed on the increase of efficiency of the use of forest resources of the North (Polisky) region, is offered.
Keywords: forestry, forest industry complex, the North (Polisky) region of Ukraine, forest resources potential. _
УДК 630*232.315.2 Ст. наук. ствроб. О. С. Мажула, канд. с.-г. наук -
УкрНД1ЛГА Укратський науково-до^дний тститут м. Г.М. Висоцького,
м. Хартв;мол. наук. ствроб. Ю.О. Лтник- 1нститутрослинництва
м. В.Я. Юр 'ева, м. Хартв
ЗБЕРЕЖЕННЯ НАС1ННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
Проаналiзовано ефективш умови довготермшового збереження насшня сосни звичайно!. Насшня сосни з насаджень та клонових насшних плантацш закладено на збер^ання у камери з температурами +4 °С та -20 °С у Нацюнальне сховище насшня сшьськогосподарських культур при 1нститут рослинництва iм. В.Я. Юр'ева. Досль джено властивосп насшня тсля 1-3 роюв збер^ання.
Ключов1 слова: сосна звичайна, довготермшове збереження насшня, схожють, температура, волопсть.
Ефективне збереження насшня люових порщ - це важлива проблема у люовому господарств1. Тривалють збереження насшням його поЫвних якос-тей залежить вщ таких чинниюв: стану насшня, зовтштх умов збереження, своечасного та правильного догляду [5]. Недостигле насшня швидко втрачае свою схожють { його частше заражають грибков! хвороби, шж повшстю доз-рше. Повшстю дозрше насшня мютить тсля збирання великий вщсоток во-логи, тому тд час закладання на збереження без попереднього просушування воно само нагр1ваеться, на ньому з'являеться пшсень, { схожють швидко зни-жуеться. Тому дуже важливо правильно шдготувати насшня до збереження: очистити вщ домшок та просушити, але не пересушити. Нормальною воло-пстю насшня сосни звичайно! для його збереження деяк автори вважають 9 % { нижче, якщо волопсть перевищуе цей показник, вона негативно впли-вае на його збережетсть [5, 12].
1з зовшштх чинниюв на тривалють збереження насшня значно впли-вають: волопсть повпря та його температура, доступ повпря { свпла до насшня, пошкодження комахами { грибами [5]. У вологш атмосфер! насшня вщсир1е { почне псуватись, тому примщення, в якому збер1гаеться насшня, повинно бути сухе { мати вентилящю. На тривалють збереження насшня дуже впливае доступ повггря до насшня. Схоже насшня, як { вс жив! оргашзми, дихае, тобто видшяе вуглекислоту, а також поглинае вологу { кисень з навко-лишнього середовища, витрачаючи на дихання сво! запасш речовини. Чим волопше { теплше середовище, тим енергшшше, за наявност кисню, дихае насшня. За значного доступу тепла { вологи воно може проростати. Шюдливо ддать на насшня висок { р!зю перепади температур у сховищах. З понижен-ням температури дихання уповшьнюеться, за температури 0 °С дихання приймаеться р1вним нулю. Насшня сосни звичайно! витримуе { зимов1 темпе-
ратури без помгтного зниження 1хньо1 схожостi. Таким чином, чим нижча температура i менша вологiсть, тим краще збер^аеться насiння.
Оптимальнi правила для ефективного збереження насшня такi: насш-ня, яке закладають на зберiгання, повинно мютити таку мiнiмальну кiлькiсть вологи, за яко! воно не втрачае свое! попередньо! вихщно! схожостi, температура сховища повинна бути постшною i близькою, чи нижче 0 °С, у середо-вищi, у якому перебувае насшня, повинно бути якнайменше кисню.
Найпростiшi способи просушення насiння сосни звичайно!', прийнятi у люовому господарствi, такi: в сонячш днi насiння тонким шаром розсипають на брезентi чи полотнi тд наметом, в похмурi чи сирi днi - помiщають у су-шарку за температури 30-35 °С на 1-2 год.
У Польшд вивчали вплив умов пiдсушування на життездатшсть насiння сосни звичайно!', ялини звичайно! та iнших порiд [11]. Використовували 3 ме-тоди тдсушування насiння: 1) парцiальна безводна повггряна сушка при 2060 °С; 2) лiофiлiзацiя за 20 °С; 3) гаряча повiтряна сушка за 70-90 °С. Досль дження показали, що насшня зазначених вище видiв можуть пiдсушуватись до вологостi 3,5 %, але температура при цьому не повинна перевищувати 50 °С.
Найпростiший спосiб збереження насiння сосни звичайно! - у герметично закритих бутлях. Шдсушене насiння насипають у великi (20-25 л) про-митi та висушенi бутлi, закупорюють корком, заливають сургучем, воском чи парафшом i ставлять у прохолодний шдвал iз температурою вiд 0 до 5 °С, а в крайньому випадку в комору. Таким способом насшня сосни, як стверджу-ють автори, можна збер^ати протягом 4-5 роюв майже без зниження 1хньо1 початково! схожостi [5].
На сьогодш проблеми довготермiнового збереження насшня досль джують у багатьох крашах свiту [4, 7, 9, 11, 12]. Розроблено принципи i мето-ди сучасного збереження насiння у рiзних режимах, iз використанням спещ-ального оброблення насiння i рiзного упаковування. Практичне застосування розроблених методiв довготермiнового збереження насiння показало, що в разi дотримання умов збереження, як рекомендуе Мiжнародний iнститут ге-нетичних ресурсiв 1РОМ [10]: збер^ання за температури -18 °С з 5-6 % воло-гiстю, насшня дикорослих видiв плодових i япдних культур можна зберiгати протягом декшькох рокiв без зниження життездатностi [7].
Найбшьш перспективним методом довготермшового збереження на-сiння, меристем i пилку е криоконсервацiя - заморожування до температури рщкого азоту. Цей метод дае змогу збер^ати насшня хвойних порщ до декшькох десятилiть [9, 13]. У разi збереження в рiдкому азотi деяк автори ре-комендують використовувати найпростший метод - швидке заморожування шляхом занурення пробiрок з насiнням у рщкий азот i розмороження 1х за юмнатно! температури [7], на життездатшсть насшня з волопстю 5-6 % це не вплинуло.
Першим кроком до випробування довготермшового збереження насшня люових порщ в Укра1ш була шдготовка та закладка на збер^ання насiння сосни звичайно! у Нацiональне сховище насiння при 1нститут рослинництва iм. В.Я. Юр'ева у 2006 р. [1]. Сшвробгтники лаборатори селекцп УкрНД1ЛГА
разом з обласним управлшням люового та мисливського господарства Хар-KiBCbKOÏ областi передаш на зберiгання 7 зразкiв насшня сосни звичайно1, що е загальними зборами з насаджень лiсництв шести люгосшв Харкiвськоï об-ластi та клонових плантацiй ДП мЗмiïвське ЛГ" [2, 3]. Перед закладанням на-сiння було проаналiзовано його пошвш властивостi, а також пiдсушування та пришвидшене старiння частини зразкiв насшня. Аналiзували посiвнi якостi насiння зпдно з ДСТУ (ГОСТ 14161-86) [8]. Шдсушування насiння здшсню-вали у сушильнш камерi МД-600 за температури 23-25 °С, за вологостi 3040 %. Для пришвидшеного старшня насiння помiщалось у термостат термь ном на один мiсяць за постiйноï температури 37 °С.
Для довготермшового збержання насiння велике значення мае паку-вальний матерiал: яюсна упаковка допомагае значно збiльшити перюд зберь гання насiння. Ефект герметичноï упаковки полягае в обмеженнi доступу во-логи до насiння, знижуеться штенсившсть дихання насiння i початкова воло-гiсть у процесi збержання залишаеться без змiн. Тому шсля визначення поЫв-них якостей переданих зразюв насiння, воно помiщалось у герметично зак-леенi фольгованi кульки для ïхнього постiйного зберiгання.
Для забезпечення оптимального температурного режиму збереження герметичш кульки зi зразками насiнням сосни звичайноï помiщались у каме-ри збержання, у секторi регульованих температур, де шдтримувалась пос-тiйна температура +4°С та -20 °С [2, 3].
За 1, 2 та 3 роки шсля закладання на збер^ання було здшснено пов-торний аналiз посiвноï якостi насiння сосни звичайноï (табл.). На основi що-рiчних дослiджень було визначено динамжу зниження енергiï проростання та схожост усiх дослiдних зразкiв з рiзними початковими даними i умовами збереження.
Так, шд час зберiгання свiжого насiння сосни звичайноï з волопстю 6,0-6,8 %, за температури +4 °С дослiджуванi зразки мали таку середню енер-гiю проростання та схожють. Пiсля першого року збершання насiння з почат-ковою енерпею проростання 91,5±19 % простежувалось ïï зниження в се-редньому на 3,5 %, пiсля другого - на 27,4 %, ще за рж - лише на 0,4 % i ста-новило 60,2±31 % (рис. 1, 2). Початкова схожють насiння - 93,3±1,3 % за рж зменшилась на 1,6 %, за 2 - на 22,7 % i за 3 роки - майже не змшилась: зрос-
±2 7 • •
ла на 0,1 % i становила 66,8 ' %. Залежно вiд початковоï якостi насiння у рiзних зразкiв дослiджуванi показники е рiзними. Найбiльше знизилась енер-пя проростання та схожiсть у дещо менш якiсного насiння з державних шд-приемств пiвденноï частини Харювсь^' областi: "Красноградське ЛГ", "1зюмське ЛГ" та "Куп'янське ЛГ". Найвищими щ показники залишились у бiльш яюсного насiння з ДП пiвнiчноï частини Харювсь^' областi: "Гутянсь-ке ЛГ", "Змивське ЛГ" та "Вовчанське ЛГ" (рис. 3, 4).
Шд час збер^ання насшня з щею волопстю за температури -20 °С простежуеться дещо шша загальна тенденцiя зменшення якостi насiння. На перший рж збереження енергiя проростання в середньому на семи зразках зменшуеться значно бшьше, нiж за температури +4 °С - аж на 25,1 %, на дру-гий рж - ще на 5,3 %, схожють так само у перший рж збереження за цiеï тем-
ператури зменшуеться бiльше - на 8,1 %, на другий рж - на 16,6 %. На третш рш зменшення енерги проростання та схожост не спостерiгалось, цi показни-ки на третш рж навiть дещо кращi, нiж пiсля двох роюв зберiгання, хоча це покращення в межах похибки - 2-3 %. У шдсумку, шсля трьох роюв зберь гання свiжого насiння сосни звичайно! з вологiстю 6,0-6,8 % за температури -20 °С середш енергiя проростання i схожють дещо вищi, нiж за температури +4 °С вiдповiдно: 64,1±3'6 та 70,6±3'4. Найвища енергiя проростання залиши-лась, як i пiд час збер^ання за температури +4 °С, у насiння тих же ДП з шв-шчно! частини Харювсько! областi: "Гутянське ЛГ" та "Вовчанське ЛГ" -72 %, найнижча - у зразка з ДП "Куп'янське ЛГ" - 44,5 %. Найвища схожють у зразка з Вовчанська - 81,5 %, найнижча у насшня з Куп'янська - 53 %.
Табл. Динамша показнишв якостi настня сосни звичайно'1 _при його збер^анш у рiзнихумовах_
[с Ь .3-1 л ч я й и о 2« Характеристика умов зберпання Дата Середш показники якост насшня
св1жого тсля швидко-го старшня
енерпя проростання, % схо- жшть, % енерпя проростання, % схо- жшть, %
1. Початкова характеристика насшня (волопсть 6,0-6,8 %) 11.04.2006 91,5й'9 93,3±1,3 90,1±1,8 92,5±и
2. Зберпання за +4 °С (волопсть 6,0-6,8 %) 04.05.2007 88,0±1,7 92,8±1,0 67,5±2,5 77,1±2,9
3. 05.05.2008 60,6±4,0 70,1±2,7 23,0±3,8 34,7±4,4
4. 01.06.2009 60,2^ 66,8^ 31,5±2,9 38,9±36
5. Зберпання за - 20 °С (волопсть 6,0-6,8 %) 04.05.2007 66,4±35 85,2±2,4 77,5±2,4 85,7±1,7
6. 05.05.2008 61,1±48 68,6±42 48,1±51 51,8±33
7. 01.06.2009 64,1±36 70,6±3,4 44,6±31 51,0±24
8. Показники тсля тдсушування (волопсть 3,8-4,2 %) 11.04.2006 81,9±39 91,4±12 82,2±3,4 85,7±2,7
9. Зберпання за +4 °С п1сля п1дсушення (волопсть 3,8-4,2 %) 04.05.2007 85,8±2,8 89,8±29 60,9±3,8 73,5±3,6
10. 05.05.2008 56,9±42 67,1±2,8 27,4±3,0 39,6±36
11. 01.06.2009 59,3±3,0 67,2±2,3 33,6±2,1 39,9±28
12. Зберпання за - 20 °С тсля пздсушення (волопсть 3,8-4,2 %) 04.05.2007 60,9±15 83,0±2,3 71,5±3,6 83,5±2,8
13. 05.05.2008 54,9±30 62,9±2,9 41,6±28 45,3±3,3
14. 01.06.2009 57,9±2,9 64,8±36 43,1±1,6 47,1±1,6
У разi збер^ання насшня сосни звичайно! з волопстю 3,8-4,2 за температури +4 °С, тенденщя змши середнiх показниюв якостi насiння така: ви-
±3 9
хщна енергiя проростання, яка шсля шдсушування мала значення 81,9 ' % -пiсля першого року зберiгання не зменшилась, а мала навпь данi бiльшi, шж вихiднi на 3,9 %, шсля другого року енерпя проростання зменшилась на 30,5 % i пiсля третього року зберiгання цей показник знову вищий, нiж пiсля
±3 0
другого року на 2,4 %, тобто в межах похибки, i становив 59,3 %. Схо-
±2 9 •
жiсть, що в середньому була 89,8 ' за один рж пiсля зберiгання зменшилась
на 1,6 %, за 2 роки на 22,7 % i за 3 роки - бшьша на 0,1 % - 67,2±2'3 %.
Тенденщя змiни життездатност насiння з волопстю 3,8-4,2 % в разi
збереження протягом трьох рокiв за температури -20 °С дуже схожа до ана-
логiчноï пiд час збереження насшня з вологiстю 6,0-6,8 %, лише показники
енерги проростання та схожост у насiння з волопстю 3,8-4,2 % дещо нижчi у
всi роки, нiж тд час збереження насiння з вищою вологiстю (рис. 1, 2). На
обох рисунках дуже подiбнi графжи парних варiантiв I-III та II-IV, якi вщоб-
ражають якiснi показники насшня з рiзною вологiстю, але в разi збереження
за однаковсй температури. 95
- -я- - I вар ¡ант
—•- II BapiaiiT
—•— III BapiaHT
— àr - IУ BapiaHT
BS
65 + g. 65 +
а 604
2006
2009
2007 2008
Роки дослщжень
Рис. 1. Динамка енерги проростання свiжого настня сосни звичайно'1'у рЬних eapiaHmax до^ду: I - настня з вологктю 6,0-6,8 % за Т +4 °С; II - настня з вологктю 6,0-6,8 % за Т - 20 °С; III - настня з вологктю 3,8-4,2 % за Т +4°С; IV- настня з вологктю 3,8-4,2 % за Т - 20 °С
Рис. 2. Динамша сxожостi свiжого настня сосни звичайно'1' у рiзниx варiантаx до^ду: I - настня з вологктю 6,0-6,8 %за Т +4 °С; II - настня з вологктю 6,06,8 % за Т - 20°С; III - настня з вологктю 3,8-4,2 % за Т +4 °С; IV- настня з
вологктю 3,8-4,2 % за Т - 20 °С
Змив Вовчанськ Гути Походження насшня
Рис. 3. М^ив^ть eнeргiï проростання свiжого настня сосни звичайно'1' (волог^ть б,0-б,8 %) за Т +4 °Су рiзнiроки у зразшв рЬного поxоджeння
початков! даш, 2006 р.
2007 р.
2008 р. □ 2009 р.
Красноград Балаюпя Змпв
1зюм Куп'янськ
Вовчанськ Гути Походження насшня Рис. 4. М^ив^ть сxожостi свiжого настня сосни звичайно'1' (волог^ть б,0-б,8 %) за Т +4 °Су рiзнiроки у зразшв рЬного поxоджeння
Канадськ вчеш на основi 35^чного досвщу збереження насшня 15 видiв люових порщ Picea mariana, Pinus banksiana, Pinus resinosa та шших порщ за температури —2G °C показали, що схожiсть насiння (чи енерпя проростання) зменшуеться дуже небагато вщ 14 до 32 роюв зберiгання [12]. Такi ж добрi показники схожостi 3G-рiчних i старших зразюв насiння Picea glauca, P. mariana, P. rubens, P. sitchensis, Pinus banksiana, P. contorta var. latifolia and P. resinosa свщчать про функщональну збережешсть насшня (схожють бшьша 6G %) цих порщ.
Збер^ання насшня пiсля пришвидшеного старiння показало ютотно гiршi показники енерги проростання та схожоси, порiвняно 3i свiжим насш-ням, в усiх варiантах дослщу (табл.). Динамiка зменшення енерги проростання такого насшня з волопстю 6,0-6,8 % у камерах i3 температурою +4 °С та-ка: шсля I року - на 22,6 %, шсля II - на 44,5 %, шсля III збшьшення порiвня-но з другим роком на 8,5 %, що дещо бiльше, нiж величина максимально! по-милки у виконаних дослщженнях; за температурi - 20 °С простежуеться дещо повiльнiше зменшення енерги проростання, вiдповiдно за роками: 12,6 %, 29,4 % i 3,5 %. У шдсумку на третш рiк значення цього показнику у першому
±2 9 ±3 1
випадку 31,5 ' %, у другому - 44,6 ' %. Значно нижчi й показники схожост пiсля пришвидшеного старiння за вологост насiння - 6,0-6,8 %, за 3 роки схожють насшня тд час зберiгання в камерах з температурою +4 °С -38,9±3,6 %, за - 20 °С - 51,0±2,4 %.
Показники зменшення енерги проростання та схожост насшня з волопстю 3,8-4,2 % шсля пришвидшеного старшня, як i кiнцевi !хнi значення, ду-же подiбнi до аналогiчних у насшня з волопстю 6,0-6,8 %. На третш рш енер-
пя проростання такого насiння пiд час збереження у камерах на +4 °С стано-±2 1 ±2 8 вить 33,6 ' %, схожють - 39,9 ' %, у камерах на - 20 °С енергiя проростання i схожiсть дещо вищi вiдповiдно: 43,1±16 % та 47,1±16 %.
Висновки. Перспективним способом довготермшового збереження насшня сосни звичайно! е збереження в герметичнш упаковцi у камерах з постшною температурою +4 °С та - 20 °С. Пiд час 3^чного зберiгання за температури +4 °С та - 20°С ютотно! рiзницi у якостi свiжого насшня не спостер^алось, хоча пiсля першого року зберiгання значно бiльше знизились яюсш показники насiння пiд час збер^ання у камерах на - 20 °С, нiж на +4 °С. Зiстарене насiння мало вишд показники енерги проростання i схожост внаслiдок зберiгання у камерах на - 20 °С.
Одне з виршальних значень для максимально високих показниюв енерги проростання та схожост в процесi його зберiгання мае початкова яюсть закладеного на збер^ання насiння. Найбiльш якiсне насiння шсля трьох рокiв збереження за температури - 20 °С мало енергш проростання -72 %, схожють - 81,5 %, найменш яюсне вiдповiдно: 44,5 та 53,0 %.
Початкова вологiсть насiння (4 чи 6 %) вплинула на енергш проростання та схожють насшня в процес його збер^ання: за 1-3 роки обидва показники майже у вЫх варiантах були кращими за вологостi 6,0-6,8 %.
Лгтература
1. 1нститут рослинництва 1м. В.Я. Юр'ева УААН. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.yuriev.com.ua.
2. Мажула О.С. До питания збер1гання насшня сосни звичайно! Pinus sylvestris L. // Ль авництво i агролюомелюращя / О.С. Мажула, О.Ф. Попов, Ю.А. Т1мко, Ю.О. Лшник. - 2008. - Вип. 114. - С. 268-273
3. Мажула О.С. Поавна якють насшня сосни звичайно! при р1зних умовах збереження // Науковий вюник Нац1онального ушверситету бюресурав i природокористування / Мажула О.С., Попов О.Ф., Лшник Ю.О. - 2009. - Вип. 135. - С. 164-171.
4. Марчук Ю.М. Методичш аспекти тривалого збер^ання насшня люових порiд // Ль авницгво i агролiсомелiорацiя / Ю.М. Марчук, В.Л. Мешкова, В.В. Борисова. - 2007. - Вип. 111. - С. 108-175.
5. Минин Д.Д. Сбор и хранение семян древесных и кустарниковых пород / Д. Д. Минин. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1949. - 85 с.
6. Нащональний центр генетичних ресурав рослин Украши / за ред. В.К. Рябчуна, Р. Л. Богуславського, О.С. Тригуба. - 2005. - 22 с.
7. Сафина Г.Ф. Влияние низких и сверхнизких температур на жизнеспособность семян плодовых и ягодных растений / Г.Ф. Сафина // Вестник ВОГиС. - 2008. - Т. 12. - № 4541. - С. 541-547.
8. Семена хвойных древесных пород Посевные качества Технические условия Гост 14161-86. - Государственный комитет СССР по стандартам. - Москва, 1986. - 9 с.
9. Федосенко В.А. Использование сверхнизких температур для длительного хранения семян (методы и техника) // Бюллетень ВИР / В. А. Федосенко. - 1978. - № 77. - С. 53-57.
10. Genebank Standards. - Rome : FAO/IPGRI. - 1994. - 13 p.
11. Anisko E. Wplyw warunkow suszenia nasion brzozy brodawkowatej, olszy czarnej, sosny zwyczajnej I swierka pospolitego na ich zywotnosc / Anisko E., Witowska O., Zaleski A. // Les. Pr. Bad. - 2006. - № 2. - C. 91-113.
12. Simpson J.D. Long-term seed storage of various Canadian hardwoods and conifers / Simpson J.D., Wang B.S.P., Daigle B.I. // Seed Science and Technology. - 2004. - Vol. 32. - № 2. -P. 561-572(12).
13. Stanwood P. Ultracold preservation of seed germplasm // Plant Cold Hardiness and Freezing Stress / P. Stanwood, L. Bass. - 1978. - 361 p.
Мажула О.С., ЛинныкЮ.О. Сохранение семян сосны обычной
Проанализированы эффективные условия долгосрочного сохранения семян сосны обычной. Семена сосны из насаждений и клоновых семенных плантаций заложены на хранение в камеры с температурами +4 °С но -20 °С в Национальное хранилище семян сельскохозяйственных культур при Институте растениеводства имени В .Я. Юръева. Проведено исследование качества семян после 1-3 годов хранения.
Ключевые слова: сосна обычна, долгосрочное сохранение семян, сходство, температура, влажность.
Mazhula O.S., Linnyk U.O. Storage of seeds of Scots pine
Effective conditions of long-term storage of seeds of Scots pine are offered. Seeds of plants and seed orchards of pine was laid in cold store with temperature +4 °С and -20 °С in National storehouse of seeds of agricultural sorts in Plant Production Institute named after V.A. Yuryeva. The researches of quality of seeds after 1-3 years storage was carried out.
Keywords: Scots pine, long-term storage, germination, temperature, moisture.
УДК 630*561.24 Доц. В.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук;
ст. викл. А. А. Новак, канд. с.-г. наук; доц. 1.М. Сопушинський,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ОСОБЛИВОСТ1 РАД1АЛЬНОГО ПРИРОСТУ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ ЛЬВОВА
Методами дендрохронологп дослщжено динам1ку рад1ального приросту дубо-вих деревосташв зелено! зони Львова. Вивчено вплив антропогенних та кшматичних чинниюв на загальний характер динам1ки приросту, його екстремальш значення, змь ни ампштудних коливань. Встановлено кореляцшш залежносп м1ж рад1альним приростом та викидами забруднювальних речовин 1 кшматичними показниками.
Ключов1 слова: рад1альний прирют, дубов1 деревостани, кшматичш показники, забруднення повгтря.
В умовах зростання антропогенного впливу на рекреацiйно-оздоровчi люи, збереження та шдвищення стшкосп люових екосистем постае надваж-ливим завданням. Це завдання люово! галузi передбачае усшшне люовщнов-лення, охорону лiсiв вщ пожеж, захист вщ шюдниюв i хвороб, вживання за-
