CC BY
22
УДК 630*23 (23) Ст. наук. ствроб. А.М. Гаврусевич, канд. с.-г. наук;
acnip. 1.В. Мазур1 - УкрНДЫрлк
КУЛЬТУРИ БУКА В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Подаш результати вивчення cnoco6iB сезонного збер^ання гор1шк1в бука, ви-рощування аянщв та агротехнiки створення культур.
Ключов1 слова: природне поновлення бука, сезонне збер^ання горiшкiв, аян-цi, культури.
A.M. Gavrusewych, doctorate I. V. Mazur - URMFI Beech culture in the Ukrainian Carpathians
This paper provides research results of methods for seasonal preservation of beech nutlets, seedlings growing and agricultural techniques of cultures origination.
Key words: Natural reproduction of beech, seasonal preservation of nutlets, seedings.
Бук люовий - один з найпоширешших люоутворювач1в в Укра!нських Карпатах, який займае третину люово! плошд i може устшно вщновлюватись природним шляхом. За даними П.1. Молоткова [6], у стиглих чистих букових i мь шаних з бука i дуба скельного люах пiд наметом лiсу на 10 % плошд налiчуеться до 5 тисяч екземплярiв природного поновлення, на 24 % - 5-10 тисяч, на 38 % -10-20 тисяч, на 17 % - 20-50 тисяч i на 11 % - вщ 50 до 100 тисяч штук на 1 га. Найбшьш сприятлива для природного поновлення зiмкнутiсть крон - 0,6. Ш. Корпель i С. Мат^ч повщомляють, що у кра!нах Центрально! i Швденно-Схщ-но! Свропи бук розглядають як деревний вид природного поновлення [3].
Проте сучасна люозаго^вельна техшка i технологiя, застосовуваш у Карпатах, не забезпечують в горах достатню кшьюсть до6роякiсного шдрос-ту i молодняку бука шсля рубання. Тому виникла потреба залюення таких зру6iв за допомогою культур бука, суцшьних або часткових. Лiсiвничо обгрунтованим е також вiдновлення бука на зрубах похщних деревостанiв смереки европейсько! та залiсення за участю бука дшянок староорних земель у пояЫ букових i мiшаних з бука i дуба лiсiв, а також розширення площ пiд буком в шших лiсорослинних районах, де цьому сприяють грунтово-кль матичнi умови, зокрема на Опшш i Розточч^ Прут-Днiстровському межирiччi та Пiвнiчно-захiдному Подшль Так, на Кремянецькому гор6огiр,!, де найвишд пункти рельефу становлять 397 i 402 м н.р.м., середня рiчна температура -плюс 7,5 оС, а середня кiлькiсть опадiв на рiк - 641 мм, бук мае сприятливi умови для росту на швшчних схилах у тиш D2. У вiцi 35 роюв культури бука при загальному хорошому станi мали середню висоту 17 м, а дiаметр - 16 см.
Iсторiя культивування бука люового в межах його суцшьного та острiвного ареалу на Укра!ш бере початок у кiнцi Х1Х - початку ХХ столiть. Вiдомi найстаршi посадки бука в Товшдвському лiсництвi на Опiллi, створенi у 1898-1900 рр. [7], та в Рухотинському i Кшшювському лiсництвах на Хо-тинськiй височинi, посадженi у 1901-1905 рр. [8].
В Укра!нських Карпатах штучне вщновлення бука стало актуальним пiсля II свiтово! вшни, коли протягом 12 рокiв основним способом рубання
1 Наук. кер1вник: проф. B.I. Парпан, д-р бюл. наук
206
Лiсiвницькi дослiдження в УкраТш
був суцшьно-люошчний, який проводився в ус пори року на великих пло-щах. Крiм того, лiсiвники прагнули вщновити корiннi буковi насадження на зрубах культур смереки европейсько!. Проте культури бука у Карпатах дов-гий час майже не створювались, тому що першi спроби прських лiсництв його культивування були невдаль Так, за 1946-1960 роки в регюш Карпат створено 331,8 тис. гектарiв культур, з них культури бука становили всього 0,03 %. Зазначимо, що в цей перюд люовщновлення на 95 % площ вЫх зрубiв проводилось шляхом створення культур.
Основш питання, зокрема способи збер^ання i пiдготування горiшкiв до швби, вирощування сiянцiв у розсадниках та агротехшка створення культур не були достатньо вивчеш i розроблеш. Тому лiтературнi повщом-лення того перюду з поставлених питань по регюну досить скромнi [1, 7, 4]. Добрий врожай горшюв бука у Закарпатл 1958 року дав змогу провести се-рiю активних експеримеш!в з буком у наступш роки. Якщо з тих чи шших причин зiбранi в жовтш горiшки не були висiянi на розсаднику, то до весня-но! сiвби !х треба зберiгати протягом кiлькох мiсяцiв. Особливостi зберiгання горшюв визначаються !х будовою, бiологiею, хiмiчним складом. Буковий го-рiшок складаеться з шкаралупи i зародка: двох Ым'ядолей i затиснуто! мiж ними бруньки з коршцем. Кiнчик коршця трохи висунутий назовнi з-пiд Ым'ядолей. Хiмiчний склад насiння бука характеризуеться такими середшми показниками у вщсотках вiд сухо! маси: бiлки - 15,0, жири - 30,6, клггковина
- 15,0, безазотист екстрактивнi речовини - 27,5 i зола - 3,3. Для порiвняння наведемо аналопчш данi для дуба пiвнiчного: вщповщно 3,2, 10,7, 9,9, 25,0, 1,2 [9]. Отже, в насшш бука - великий вмют запасних поживних речовин, зокрема доступного для споживання бшку (ноЫя життя), жирiв та вуглеводiв.
Належне зберiгання горiшкiв забезпечуеться, насамперед, поеднанням оптимального режиму вологост i температури. Вологiсть горiшкiв шд час осiннього збирання при вщносно сухiй погодi становить 22-28 % вщ !х абсолютно сухо! маси, а в мокрш - понад 40 %. У здоровому горшку волопсть його окремих частин неоднакова. Так, якщо насшня у дослщнш парти мало у середньому волопсть 40,5 %, то волопсть Ым'ядолей була 39,5 %, шкаралупи
- 43,6 %, а бруньки з коршцем - 82,2 %. Брунька з коршцем, особливо ко-ршець у зв'язку з його розмщенням у насшш - найбшьш чутливi до втрати вологи. Якщо коршець стикаеться з сухим середовищем (повiтря, матерiали), вiн швидко втрачае вологу. Тургор клiтин його падае. Бший колiр поверхнi змiнюеться на жовтий. Життездатшсть поступово втрачаеться.
Практика засв^уе, що найкращi результати навесш отримуються при сiвбi у вологий грунт здорових слабо накшьчених або добре набряклих го-рiшкiв з волопстю понад 45-50 %. Такий стан насшня бука легко забезпечуеться, якщо його збер^ати до весняно! Ывби в холодному з температурою вщ мiнус 1 до плюс 5(8) °С i сирому середовишд з наявнiстю плiвково!' вологи з вшьним доступом повiтря. Цим умовам вщповщають декiлька способiв збе-рiгання, але найпростiшi i досить ефективш з них такi: чергуючи зi снiгом шарами до 10 см або в лист шаром 5-6 см, вкритим сшгом. Необхщно вра-хувати, що горiшки можуть накшьчуватись в темнотi i нав^ь контактуючи при сезонному зберiганнi з шарами вологого сшгу навеснi.
Схожiсть здорового насшня залежить, у першу чергу, вщ зберiгання в ньому вологи. Результати спещально поставленого до^ду свдаать, що ла-бораторна схожiсть насшня в мiру збiльшення пiдсушування i зменшення його вологостi знижуеться. Особливо рiзкий спад 11 спостершаеться при до-веденнi вологостi до 10 % i нижче. Проте короткочасне перебування насшня бука за низько!' вологост не викликае значну втрату життездатность За сприятливих умов у лаборатори горiшки швидко набирають необхщну во-логу та енергiйно проростають. З табл. 1 видно, що доведене до 9,8-10,4 %о вологост насiння бука в лабораторних умовах починае проростати навггь ра-шше та енергiйнiше, нiж бiльш вологе.
Табл. 1. Хiд проростання настня бука залежно вiд його вологостi при
температур'1 5-8 °С
Волопсть насшня % Дн1
10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60
Кшьшсть пророслого насшня, %
40,5 2 7 30 86 86 86 88 88 88
32,9 1 4 29 89 89 90 90 90 91
26,8 5 13 27 89 89 89 89 89 89
25,3 2 7 85 88 88 89 89 89 89
14,9 76 78 78 78 78 78 78 78 78
10,4 18 55 61 61 68 68 68 69 69 69 70
9,8 27 35 43 43 52 53 55 55 56 57 58
Лише в герметично закритих скляних банках вдалось зберегти порiвня-но високу лабораторну схож1сть насшня, яке мало низьку волопсть (табл. 2).
Проте, попадаючи при виЫванш в грунт на розсаднику, де умови во-логосп, тепла та аерацп прш^ нiж у лаборатори, горiшки бука навггь при се-реднiй природнш вологостi мають грунтову схожiсть у 1,5-2 рази нижчу вщ лабораторно!'. Зниження ж вологостi пiд час осшньо-зимового зберiгання до 10 % i нижче викликае майже повну втрату грунтово!' схожостi насiння. Лише при збершанш пiдсушеного насiння в герметично закритш посудинi зазна-чена вища грунтова схожiсть, що можна пояснити, напевно, кращим збе-реженням життездатност корiнця зародку, нiж при вщкритому переховуван-нi насiння. При вологосп ж горiшкiв понад 40 % лабораторна i грунтова збь гатись можуть спiвпадати. Проте сезонне переховування насшня бука з такою волопстю в герметично закритш посудит без доступу свiжого повпря викликае розвиток грибно!' мiкрофлори, в результат чого схожють рiзко зменшуеться.
Табл. 2. Показники якостi настня бука, яке збер^алось в герметично закритих
скляних банках при рiзнiй вологостi
Волопсть насшня, % Час збе-р1гання, дт Лабораторна схожшть, % Грунтова схожшть, %
на початку збер1ган-ня у кшщ збер1гання
11,1 11,4 100 53,0 21,0
24,4 25,2 105 64,0 27,0
45,5 46,4 110 20,0 19,0
208
Лшвницьш дослвдження в УкраТш
Перюдичшсть плодоношення букових деревостанiв становить 2-5 ро-кiв але дуже ряст врожа! повторюються у середньому через 7-12 роюв. Тому виключно важливе господарське значення мають способи тривалого збе-рiгання горiшкiв бука, опрацьоваш у Польщi та Францп [10].
Практика засвдауе, що при хорошш агротехнiцi вирощування сiянцiв як весняш, так i осiннi посiви можуть забезпечувати хорошi результати. Восени можна висiвати навiть трохи пiдсушенi горшки, тому що у вологому грунт вони за холодний перюд досягають необхiдноl вологостi i дають дружнi сходи.
Велику загрозу поЫвам бука створюють пiзнi веснянi заморозки, тому в цей перюд потрiбно застосовувати на розсаднику засоби мехашчного захис-ту або задимлення. Вщ мишовидних гризунiв посiви на розсаднику можна за-хистити загальновiдомими агротехшчними заходами або застосуванням от-руйних принад.
ПоЫяш горiшки з обламаними коршцями вдруге проростають, проте показники схожост та збереження рослин на 20-30 % нижч^ нiж у рослин вщ непошкоджених горiшкiв (табл. 3). У них розвиваеться мичкувата коренева система, в той час, коли у контрольних рослин - стрижнева.
Табл. 3. Вплив обламування росттв настня бука на tрунтову схож^ть,
збереження та р'1ст однорiчних с'шнщв
Вар1анти пошву Грунтова схожшть, % Збереження рослин, % Показник росту Кшькшть прирост1в, %
висота, см д1аметр, см довжина коршня, см 1 2
Горшки з цшими ростками 60,4 95,7 16,7 0,35 31,2 75,5 24,5
Горшки з обламаними ростками 47,5 66,3 15,2 0,35 32,6 79,7 20,3
Спещальш дослщи показали, що шянщ бука на розсаднику краще рос-туть i розвиваються в умовах повного або близького до повного осв^лення. Вирощеш в такому свггловому режимi рослини бiльш стшю до заморозкiв [5].
Досвiд показуе, що культури бука усшшно ростуть в типах умов мю-цезростання Б2, Бз, С2, Сз лшвничо! типологн П.С. Погребняка - Д.В. Во-робйова до 1000-1200 м н.р.м. При пiдборi площ для культур бука необхщно уникати перезволожених, а також сильнокам'янистих дiлянок, особливо на твденних експозицiях.
Найкращий метод створення культур бука у Карпатах - посадка 1-2-рiчними стандартними Ыянцями. 1х корiння вразливе до пщсихання, тому при транспортуваннi, тимчасовому збер^анш i посадцi сiянцi треба витри-мувати у вологому стат. При дотримант агротехнiчних вимог культури бука, створеш посадкою Ыянщв на свiжих зрубах, нормально приживаються i вже у 4-5 роюв досягають висоти стовбурця, яка перевищуе висоту травостою. У цей час культури починають вступати у фазу змикання крон як у ря-довш, так i груповiй посадках [2].
Посiви бука на люокультурних площах повнiстю знищуються або ду-же пошкоджуються мишовидними гризунами, популяцп яких збiльшуються в лiсi в урожайнi для бука роки. Без ефективних заходiв боротьби з цими шюд-никами поЫви культур бука дуже ризикованi.
Найбшьш продуктивними i бiологiчно стiйкими у Карпатах е мшат за складом деревних порщ насадження бука за участю природних супутшх лiсоутворювачiв, перелж i кiлькiсне спiввiдношення яких характеры для конкретних висотно-екологiчних умов i вiдповiдають корiнним деревоста-нам. Для шдвищення стiйкостi насаджень i конкурентноздатност вирощу-ваних порiд !х розмщують кулiсами, кулiсно-ланковим способом або бюгру-пами розмiром не менше 5*5 м.
Належне обгрунтування способiв i технологи сезонного зберiгання го-ршюв бука, вирощування садивного матерiалу та створення культур, перевiр-ка наукових розробок у практицi лiсового господарства Карпат забезпечили основи штучного вирощування букових насаджень у виробничих масштабах.
Лггература
1. Бочковский В.П. Искусственное выращивание бука в условиях Карпат// Лесное хозяйство, 1955, № 1.
2. Гаврусевич А.М. Штучне вщновлення бука люового в Украшських Карпатах// VI Симпоз1ум ШРЁО з проблем бука. Тези доповщей. - Льв1в, 1995. - 38 с.
3. Корпель Ш., Мат1ч С. Люов1 культури бука в Центральны та Схщнш Gвропi// VI Симпоз1ум 1иБЯО з проблем бука. Тези доповщей. - Льв1в, 1995. - С. 42-43.
4. Молотков П.И. Естественное и искусственное возобновление буковых лесов Карпат// Расширенная сессия ученого совета УкрНИИЛХА. Тезисы докладов. - Харьков, 1958. - С. 7-8.
5. Молотков П.1., Гаврусевич А.М. Рют 1 розвиток с1янщв бука люового при р1зно-му свггловому режим1// Вюник сшьськогосподарсько:! науки. 1960, № 11. - С. 90-95.
6. Молотков П.И. Естественное возобновление и рубки в буковых лесах// Естественное возобновление лесов. - Ужгород; Карпаты, 1971. - .
7. С. 67-91.
8. Третяк Ю.Д. Поновлення бука 1 його супутниюв природним шляхом та культурами. - Льв1в: Люотехшчний ш-т, 1958. - 19 с.
9. Швиденко А.Й. Культура бука в Черновицкой области. - Ужгород: Карпаты, 1964. - 21 с.
10. Крокер В., Бартон Л. Физиология семян. - М.: Изд-во ин. лит-ры, 1955. - 399 с.
11. Болеслав Сушка, Клаудше Муллер Марк Боннет-Мас1м Берт. КаБЮпа 1е8иусЬ dvzew 118с1а81усЬ оё 2Ыоги ёо 81ели. - Warszawa-Poznan: Wydawnictwo паико^'е PWN, 1994. - 299 с.
УДК 630*165.3:630*64: 630*12 Асист. Р.М. Гречаник, канд. с.-г. наук;
асист. О.Ф. Базюк; астр. З.Д. Бондаренко - УкрДЛТУ; технологЛ.В. Федяй - приватне бютехтчне тдприемство "Поплета"
ЗАСТОСУВАННЯ Б1ОТЕХНОЛОГ1ЧНИХ МЕТОД1В ДЛЯ РОЗМНОЖЕННЯ Г1БРИДУ ОСИКИ I ТОПОЛ1 ЧОРНО1 ТА М1КОРИЗАЦ11 САДИВНОГО МАТЕР1АЛУ
З огляду на те, що осика формуе ектом1коризний тип симбюзу, для проведення експеримент1в ми зупинились на свинушщ тонкш - Paxi11us invo1utus (Batsch. Бг.). Метою було вивчення можливосп сумюного культивуваня м1кросаджанщв ибридноЛ форми осики в умовах т vitro разом з видшеною чистою культурою вищих гриб1в та вирощування шокулюму даного гриба-симбюнта за методом М^гх et a1. (1982).
210
Лiсiвницькi дослвдження в УкраТш
