CC BY
16
3. Доля Н.И. К вопросу о физиологии прорастания зародышей семян ясеня обыкновенного / Н.И. Доля // Доклады АН СССР. - 1953. - Т. 88, № 4. - С. 729-732.
4. Доля Н.И. Подготовка семян ясеня обыкновенного к посеву / Н.И. Доля // Записки Харьковск. с.-х. института. - 1955. - Т. 10. - С. 135-165.
5. Доля Н.И. Влияние температуры на прорастание семян и рост проростков ясеня обыкновенного / Н.И. Доля // Записки Харьковского с.-х. института. - 1957. - Т. 16. - С. 229-232.
6. Заборовский Е.П. Биология прорастания семян ясеня обыкновенного в условиях подготовки к посеву / Е.П. Заборовский, Н.Н. Варасова // Сборник работ ЛНИИЛХ. - 1959. - Т. 3.
- С. 76-110.
7. Кречетова Н.В. Исследование покоя семян ясеня обыкновенного и пушистого / Н.В. Кречетова // Сборник работ аспирантов Воронежского с.-х. института. - Воронеж, 1955.
- С. 13-16.
8. Минин Д.Д. Подготовка к посеву семян ясеня обыкновенного / Д.Д. Минин // Вопросы выращивания защитных лесных насаждений. - М. : Сельхозиздат. - 1954. - С. 118-145.
9. Савченко А.И. О физиологии созревания и прорастания семян ясеня обыкновенного / А.И. Савченко // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1963. - № 3. - С. 46-49.
10. Сеянцы деревьев и кустарников. Технические условия: ГОСТ 3317-90 - [действующий от 1991-07-01]. - М. : Госстандарт, 1990. - 47 с. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.vsegost.com/Catalog/28/28350.shtml.
11. Яблоков Ф.В. Популяционная биология / Ф.В. Яблоков. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1987. - 303 с.
12. Asakawa S. Preliminary studies on the growth inhibitors in Fraxinus fruits / Sumihiko Asa-kawa // Journal of the Japanese Forest Society. - 1954. - Vol. 36, № 6. - Pp. 153-159.
13. Asakawa S. Some observation on fraxinus seeds / Sumihiko Asakawa // Journal of the Japanese Forest Society. - 1955. - Vol. 37, № 1. - Pp. 1-5.
14. Steinbauer G.P. Dormancy and germination of Fraxinus seeds / G.P. Steinbauer // Plant Physiology. - 1937. - Vol. 12, № 3. - Pp. 813-824.
Баюра А.М. Семенное размножение Fraxinus excelsior L.
Исследованы способы семенного размножения Fraxinus excelsior L. Для получения высокой грунтовой всхожести семян установлены оптимальный способ стратификации, температура хранения, сроки уборки и глубина посева. Определен наибольший выход однолетних сеянцев согласно ДСТУ 3317-90 в зависимости от глубины посева.
Ключевые слова: Fraxinus excelsior, глубина посева, семена, грунтовая всхожесть.
Bayura A.M. Seed multiplication of Fraxinus excelsior L.
Investigated how seed propagation Fraxinus excelsior L. For high soil seed germination found the best way to stratification, temperature, storage time harvesting, seeding and depth of seeding. Identifying the most out of annual nurseling according to public standard 3317-90, depending on the depth of seed placement.
Keywords: Fraxinus excelsior, depth of seed placement, seed, field germination.
УДК 630.233.3 Здобувач Ю.Р. Бродович1 - УкрНДЫрлс м. 1вано-Франкшськ
НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ДОСВ1Д НАС1ННИЦТВА БУКА Л1СОВОГО В КАРПАТАХ
Узагальнено матерiали наукових дослщжень i виробничого досвщу насшництва бука люового в Карпатах, зокрема рiвень представництва його фенолопчних форм у люових насадженнях, наведено характеристику постшно! люонасшно! бази, описано досвщ короткотермiнового i тривалого збер^ання горшгав дослщжувано! породи.
Зроблено висновок, що стан насшництва бука в регюш наразi не вщповщае су-часним вимогам.
1 Наук. к^вник: проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук
Ключов слова: 6ук лicoвий, фeнoлoгiчнi фopми, л^танна база, лicoнaciнницькe paйoнyвaння, ceлeкцiя, дocвiд, кopoткoтepмiнoвe i тpивaлe збepiгaння на^ня.
Пiдвищeння ^o^^rn^cn, cтiйкocтi i якicнoï cтpyктypи нoвих лiciв зaбeзпeчyeтьcя, нacaмпepeд, paцioнaльнoю opгaнiзaцieю лicoнaciннoï cпpaви з викopиcтaнням дocягнeнь лicoвoï ceлeкцiï. Бyкoвi лicи в Кapпaтaх - пepeвaж-нo пpиpoднoгo пoxoджeння, щo значок мipoю зaбeзпeчилo збepeжeння ïx фopмoвoï мiнливocтi. Цe дyжe вaжливo для ceлeкцiйниx дocлiджeнь i впpoвa-джeння ïx peзyльтaтiв y пpaктикy.
Нау^вими дocлiджeннями вcтaнoвлeнe icнyвaння в Кapпaтax за тepмi-нами лиcтopoзпycкaння i цвтння пiзньoï, paнньoï i пpoмiжнoï фeнoлoгiчниx фopм бyкa. В oднoмy i тoмy ж нacaджeннi мoжyть зycтpiчaтиcя дepeвa вcix згаданих фopм. Рiзниця в тepмiнax лиcтopoзпycкaння, загажго вiд пoгoдниx yмoв posy, мoжe кoливaтиcь вiд S дo 15 дшв. Спeцiaльнi дocлiди сказали, щo фeнoлoгiчнi фopми бyкa мають шадшвий xapaктep i e важливим ^казни^м йoгo cтiйкocтi [1, 2]. Зaзнaчимo, щo за кiлькicтю дepeв y нacaджeннi пepeвa-жае, здeбiльшoгo, пpoмiжнa йoгo фopмa. З видiлeниx в У^аш^ких Кapпaтax мopфoлoгiчниx фopм нaйпoшиpeнiшi тaкi: за лиcтoвими плacтинкaми - шиpo-кoлиcтi, вyзькoлиcтi, кpyпнoзyбчacтi i кpyглoлиcтi; за фopмoю гopiшкiв - дoв-гoплiднi i m^o^ra^m; за ^poK - тpiщиннoкopi [1]. Вepтикaльнa пoяcнicть i пoв'язaнi з тек змiни клiмaтy i rpyнтiв викликають yтвopeння piзнoмaнiтниx виcoтнo-eкoлoгiчниx фopм бука. Зoкpeмa, бiля вepxньoï мeжi люу, на виcoтi 1100-1200 м н^.м., видiлeнo eкoлoгiчнy пpипoлoниннy фopмy бука. Важю ль copocлиннi yмoви тут пpизвoдять дo фopмyвaння нeвиcoкиx 5-10 м вишти cyчкoвaтиx з низькooпyщeними кoнycoвидними кpoнaми дepeв. Дocлiджeння pocry шянщв, виpoщeниx з нaciння дepeв цieï eкoлoгiчнoï фopми, зacвiдчyють стад^в^ть ocoбливocтeй pocтy бука в пpипoлoниннiй cмyзi [3].
Сeлeкцiйними дocлiджeннями, пpoвeдeними в Кapпaтax, виявлeнo тaкi фopми дepeв бука, якi xapaктepизyютьcя ocoбливo цiнними oзнaкaми (тдви-щeнoю eœprieK pocтy, виcoкoю якicтю дepeвини, стшкютк дo шкiдникiв i xвopoб), як тaкoж пepeдaктьcя пoтoмcтвy. Нaйбiльшoï уваги зacлyгoвyкть oкpeмi дepeвa i гопуляци бука лicoвoгo з глaдкoк cipoK кopoк i пapacoлeпo-дiбнoк ^o^K у cтиглoмy вiцi [2].
Пoшиpeння бука на знaчнiй тepитopiï У^аш^Еих Кapпaт з piзними пpиpoдними yмoвaми, а тaкoж в cyмiжниx paйoнax лicocтeпy, нaявнicть фop-мoвoï мiнливocтi бука, яка пepeдaeтьcя no cпaдкoвocтi, зyмoвили poзpoбкy ль coнaciннoгo paйoнyвaння бука. Вoнo rpyнтyeтьcя на гeoбoтaнiчнoмy pafeiny-вaннi. Оcнoвнoк oзнaкoк для вид^ння oкpeмиx paйoнiв, oкpiм ocoбливoc-тeй лicopocлиннoгo пoкpивy, вpaxoвaнi та^ж клiмaтичнi yмoви. У 3arap-патськш oбл. видiлeнo - зoвнiшнiй (пepeдгipнo-нижньoгipcький) paйoн захщ-них бyкoвиx лiciв, цeнтpaльний (гipcький) paйoн cxiднoï частини бyкoвиx ль ciв, пpивoдopoздiльний л^т^нний paйoн; в Iвaнo-Фpaнкiвcькiй i 4epm-вeцькiй oблacтяx - пpикapпaтcький гipcький paйoн, бyкoвинcький гipcький, лicocтeпoвий paйoни (бiля м. Рoгaтинa, на твшч вiд м. Дoлини, бiля м. Калу-ша i на Хoтинcькiй вишчиш); у гipcькiй чacтинi Львiвcькoï oблacтi -вepxньoднicтpoвcький лicoнaciнний paйoн [4].
Насшня бука можна вшьно перемiщати мiж люництвами i люгоспами, як належать до одного люонасшного району, а також за межами господарсь-ких одиниць, якщо 1х територiя належить до цього люонасшного району. У горах додатково видшено вертикальш межi допустимого перенесення насшня.
Ниш в Карпатах, загалом, сформована досить потужна постшна люо-насiнна база (ПЛНБ) бука, яка представлена генетичними резерватами (понад 3,8 тис. га), плюсовими насадженнями (10 га), плюсовими деревами (179 шт.), постшними лiсонасiнними дiлянками (понад 500 га). Однак 1х представниц-тво по адмiнiстративних областях та окремих тдприемствах регiону далеке вщ оптимального. Не завершена атестацiя i належне оформлення iснуючих об'eктiв ПЛНБ, а 1х використання ще недостатньо ефективне. О^м цього, в об'ектах ПЛНБ бука взагалi не значаться тимчасовi лiсонасiннi дiлянки, не проведена 1х реeстрацiя, не фiксуються здшснеш заходи зi стимулювання 1х плодоношення. За 40 рокiв дослщницько1 роботи в Закарпатськш ЛДС, а також в УкрНДЫрлю було доведено, що для бука прiоритетним напрямком розвитку люово1 селекцп i насшництва е популяцiйний [5].
Популяцiйний напрям розвитку насшництва бука е перспективний з огляду на високий рiвень збереженостi генетичного фонду i формово1 мшли-востi букових лiсiв, високу продуктивнiсть i якiснi показники стовбурiв та можливiсть заготiвлi насiння бука iз землi. Створення клонових люонасшних плантацiй для виробничих потреб недоцшьне, тому що пов'язане з низкою труднощiв, зокрема щеплення не забезпечуе високого рiвня приживлюванос-тi. Технолопя закладання плантацiй досить складна i трудомiстка, а фаза реп-родукцп у них настае iз зашзненням. Розвиток плантацiйного напрямку насшництва на базi плюсово1 селекцп з використанням ознак кращих дерев за ростом i якiстю стовбурiв та шшими важливими генетичними властивостями перспективний, передуим для наукових дослiджень [5, 6].
Наявнють доволi велико1 ПЛНБ бука ще не гарантуе 11 ефективне використання. Упущення з цьому питання наявш у вих карпатських областях. Свiдченням цього е фактичш обсяги заготiвлi люонасшно1 його сировини хо-ча б останшх рокiв. Зокрема у Закарпатськiй обласп при щорiчнiй розрахун-ковiй потребi насiння бука бiля восьми тонн, максимальний фактичний збiр досягае лише 70 % вщ потреби. Вщсутшсть необхщно1 кiлькостi насiння бука не дае змогу виростити достатню кшькють його садивного матерiалу для потреб люовщновлення. що спонукае виробничниюв до масового використання не завжди якiсно заготовлених лiсових дичок.
Тривалий час значною перешкодою для штучного вщновлення букових лiсiв була вщсутшсть належного досвiду зберiгання букових горшюв, пiдготовки 1х до вишвання та вирощування садивного матерiалу. Довготрива-лими дослiдженнями згаданi перешкоди усунеш вже у 60-70-х роках минуло-го столiття [7, 8]. Осшш посiви бука в розсадниках, як правило, усшшш i не зумовлюють значних труднощiв. Якщо з тих чи шших причин зiбранi в жов-тнi горiшки не були вишяш, то до весняного виивання 1х треба зберiгати про-тягом кшькох мiсяцiв. Особливостi зберiгання горшюв визначаються 1х бу-довою, бюлопею, хiмiчним складом.
Нaлeжнe збepiгaння гopiшкiв зaбeзпeчyeтьcя пoeднaнням oптимaльнo-ш peжимy вoлoгocтi i тeмпepaтypи. Вoлoгicть cвiжoзiбpaниx гopiшкiв у вщ-rocro cyxiй пoгoдi cтaнoвить 22-28 % вщ ïx aбcoлктнo cyxoï маст, а в cиpiй -гонад 40 %. У здopoвoмy rapm^ вoлoгicть йoгo oкpeмиx чacтин нeoднaкoвa. Бpyнькa з кopiнцeм, ocoбливo raprne^, у зв'язку з йoгo poзмiщeнням у наин-нi - найбшьш чyтливi дo втpaти вoлoги. Якщo кopiнeць cтикaeтьcя iз cyxим cepeдoвищeм (пoвiтpя, мaтepiaли), вiн швидкo втpaчae вoлoгy. Тypгop клiтин йoгo падае, бiлий кoлip пoвepxнi змiнкeтьcя на жoвтий, життeздaтнicть noc-тyпoвo втpaчaeтьcя.
Пpaктикa зacвiдчye, щo нaйкpaщi peзyльтaти нaвecнi oтpимyктьcя в paзi вишвання у вoлoгий rpyнт здopoвиx cлaбo нaкiльчeниx aбo дoбpe нaбpяк-лих rapm^ з вoлoгicтк пoнaд 45-50 %. Такий cтaн нaciння бука лeгкo зaбeз-пeчyerьcя, якщo röra збepiгaти дo вecнянoгo виciвaння в xoлoднoмy, з тeмпe-paтypoк вщ мiнyc 1 дo плкc 5 (8)0С i cиpoмy cepeдoвищi з наявнютю плiвкo-вoï вoлoги та вшьним дocтyпoм пoвiтpя. Цим yмoвaм вiдпoвiдaкть кiлькa cпocoбiв збepiгaння. Нaйпpocтiшi i дocить eфeктивнi тaкi: чepгyкчи зi cнiгoм шapaми дo 10 cм aбo в лиcтi шapoм 5-б cм, вкpитим cнiгoм. Нeoбxiднo вpaxy-вати, щo гopiшки мoжyть нaкiльчyвaтиcь у тeмнoтi i навиь кoнтaктyкчи пiд чac ceзoннoгo збepiгaння з шapaми вoлoгoгo cнiгy нaвecнi. Сxoжicть здopoвo-гo нaciння piзкo знижyerьcя зi знижeнням йoгo вoлoгocтi дo 10 % i нижчe.
Для зacтocyвaння цих cпocoбiв збepiгaння нaciння пoпepeдньo тдби-paкть cyxi пiдвищeннi мicця, дe гoтyкть плoщaдки, якi oбкoпyкть канавками глибинoк 25-30 cм. Плoщaдки oгopoджyкть, а над ними cпopyджyкть лeгкi нaвicи. На пiдгoтoвлeнy плoщaдкy poзcипaкть гopiшки шapoм 5-б cм i ^ик-pивaкть ïx лиcтям на тoвщинy 15-20 cм. Пicля випадання cнiгy шap лиcтя змeншyкть дo 8-10 cм, а пoвepx ньoгo кладуть шap cнiгy зaвтoвшки 30 cм i ущшьнюють йoгo.
У paзi збepiгaння нaciння в cнiгy зacтocoвyeтьcя укладання нaciння шapaми пepeмiшyкчи зi штом. Спoчaткy на плoщaдкy накидають, виpiвнк-ють i дoбpe yтpaмбoвyкть шap cнiгy зaвтoвшки 20-25 cм. На ущшьтений cнiг нacипaкть шap repra^ бука тoвщинoк дo 10 cм, який нaкpивaкть шapoм cнiгy, на ^г знoвy кладуть шap repra^ i т.д. Так фopмyкть п'ять-шють ша-piв нaciння. Вepxнiй шap cнiгy пoтoвщyкть дo 30 cм i для пoпepeджeння paнньoгo poзтaвaння нaвecнi та пiд чac вщлиг нaciння нaкpивaкть лиcтям, мoxoм, т^шю aбo coлoмoк. Пiд лиcтям та в cmiy гopiшки пpoxoдять too6-xiднy пiдгoтoвкy дo виciвaння, пocтyпoвo звoлoжyкчиcь вiд cнiгy.
Нaciння бука мoжнa збepiгaти тaкoж у нaciннecxoвищax, ящиках пiд cнiгoм, у дepeв'яниx ящиках в змiшaннi з вoлoгим пicкoм та в гepмeтичнiй cклянiй пocyдi. Однак пpи цьoмy вapтo мати на yвaзi, щo в paзi зacтocyвaння таких cпocoбiв нашння paнo пpopocтae, а кopiнцi, щo пpoявляктьcя, знaчнo ycклaднккть виciвaння rapm^, щo нeгaтивнo пoзнaчaeтьcя на cxoжocтi.
Пepioдичнicть плoдoнoшeння бyкoвиx дepeвocтaнiв ста^в^ь 2-5 po-кiв, aлe pяcнi вpoжaï пoвтopкктьcя в cepeдньoмy чepeз 7-12 poкiв [1, 3]. To-му виклкчнo вaжливe гocпoдapcькe знaчeння мають cпocoби тpивaлoгo збe-piгaння гopiшкiв бука, якi нaпpaцьoвaнi в ^лишны Чexocлoвaччинi, Пoльщi
та Францп i anpo6oBaHi в наших умовах [9]. Враховуючи фiзiологiчнi особли-восп насiння бука успiшне тривале його збер^ання можливе за умови 2-3-мь сячного попереднього дозрiвання у прохолодних примщеннях за постiйного перелопачування. Волопсть горiшкiв у цей перiод необхщно пiдтримувати в межах 18-20 %. Пiсля цього насiння закладають в герметично закритий посуд, попередньо понизивши його волопсть до 9-12 %%, який встановлюють у насшнесховищ^ обладнаному холодильним устаткуванням. Дослiдним шляхом встановлено, що пiдготовлене таким способом насшня за постшно1 тем-ператури примiщення - 8 °С зберiгае схожiсть два роки, а при -100С - три. Пюля чотирирiчного зберiгання схожiсть знижуеться на 20-25 %.
Висновок: стан насшництва бука лiсового в регiонi наразi не вщповь дае сучасним вимогам. Його удосконалення можливе шляхом ширшого впро-вадження досягнень науки i передового досвiду, що е реальною вимогою часу i не потребуе значних зусиль i кошпв.
Л1тература
1. Смаглюк К.К. Аборигенш листяш люоутворювач1 / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати". - 1974. - 120 с.
2. Смаглюк К.К. О формах бука европейського / К.К. Смаглюк // Украшський боташч-ний журнал : наук. журнал НАН Украни. - 1964. - Т. 21, вып. 4. - С. 71-77.
3. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них / П.И. Молотков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". 1966. - 224 с.
4. Дебринюк Ю.М. Люове насшництво / Ю.М. Дебринюк, М.1. Калшш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. - Льв1в : Вид-во "Свгг",1998. - 432 с.
5. Яцик Р.М. Люова селекщя i насшництво у Карпатах: досягнення, перспективи роз-витку, невиршеш проблеми / Р.М. Яцик // Науков1 основи ведення сталого люового господар-ства. - Iвано-Франкiвськ, 2005. - С. 34-39.
6. Яцик Р.М. Розвиток i результати генетико-селекцшних дослщжень люових вид1в у Карпатському регюш / Р.М. Яцик, В.1. Парпан // Генетика i селекщя в Укра1ш на меж тисячо-лпъ. - К. : Вид-во "Логос", 2002. - Т. 3. - С. 394-410.
7. Гаврусевич А.М. Способи збершання горшгав бука // Люове господарство Карпат : зб. статей. - К., 1960. - С. 145-149.
8. Черствш В.А. Насшня бука i особливосп його збер1гання / В.А. Черствш, А.М. Гаврусевич // Люове господарство i агролюомелюращя : зб. наук. праць УкрНД1ЛГА. - 1963. - Вип. XXIV. - С. 130-138.
9. Бродович Р.1. Рекомендаци з удосконалення люовщновлення в букових прських люах Украшських Карпат / Р.1. Бродович, А.М. Гаврусевич, Ф.Ф. Гербут, Ю.Р. Бродович та ш. // Науков1 основи збалансованого ведення люового господарства в Карпатському регюш : зб. реком. УкрНДЫрлю. - 1вано-Франгавськ : Вид-во УкрНДЫрлю, 2012. - С. 37-92.
Бродович Ю.Р. Научно-производственный опыт семеноводства бука лесного в Карпатах
Обобщены материалы научных исследований и производственный опыт семеноводства бука лесного в Карпатах, в частности уровень представительства его фенологических форм в лесных насаждениях, приведена характеристика постоянной лесосеменной базы, описан опыт кратковременного и длительного хранения орешков исследованной породы.
Сделан вывод, что состояние семеноводства бука в регионе пока не соответствует современным требованиям.
Ключевые слова: бук лесной, фенологические формы, лесосеменная база, лесо-семенное районирование, селекция, опыт, кратковременное и длительное хранение семян.
Brodovich Yu.R. Research and production experience of seed growing of the European beech in the Carpathians
Materials of research and production experience of seed growing of the European beech in the Carpathian Mountains are given. These materials include the level of representation of the beech' phenological forms in forest stands, characteristic of a permanent forest seed base, and experience of a short-term and long-term storage of nuts of the investigated species.
It is concluded that the state of beech seed growing in the region currently does not meet modern requirements.
Keywords: European beech, phenological forms, distribution, forest seed base, forest seed zoning, selection, experience, short-term and long-term storage of seeds.
УДК504.73:582.711.11.001.76:635.9(477.46) Acnip. Ю.А. Запливана1 -
Уманський НУС
МОРФОЛОГ1ЧН1 ПАРАМЕТРИ НАС1ННЯ ТА ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ ВИД1В I СОРТ1В РОДУ HEUCHERA L.
Наведено морфолопю та nocÍBHÍ властивосп насшня видiв i copTÍB роду (Heuc-hera L.), штродукованих у боташчних садах i дендропарках Украши. Встановлено, що насшня дослщжених видiв характеризуемся тривалим перюдом проростання (16-30 дiб), частка проростання становить 50-90 %. Оптимальними температурами для проростання у лабораторних умовах е +20-25 С°, за яких насшня (H. sanguínea, H. víllossa, H. mícrantha, H. cylíndríca) виявило найбшьшу схожють.
Ключовi слова: вид, сорт, декоратившсть, насшня, морфометричш показники, рщ Heuchera.
Вступ. З метою розробки прийом1в вирощування рослин перспектив-них вид1в роду Heuchera у 2012 р. проведено загопвлю насшня, визначено його морфометричш показники, масу 1000 насшин, енерпю проростання i схож1сть. Одночасно визначено розм1ри насшня. Довжину i ширину насшня вим1рювали за допомогою мжроскопа з точшстю до 0,01 мм. Дослщжували насшня трьох видових форм та чотирьох сорпв. Бшьшють дослщжуваних ви-дiв та сорпв роду Heuchera успiшно штродуковаш в садах i парках Правобережного Люостепу Укра1ни.
Об'ект дослщження - види (Heuchera Sangyínea) (Heuchera Americana) (Heuchera cyllindrica) i п'ятьох сортiв Heuchera 'Сашей', Heuchera 'Кармш-но-Червона', Heuchera 'Бресшгем' Heuchera 'Палас-Перп', Heuchera 'Комета'.
Методи дослщження - лiсiвничi, бюлопчш, порiвняльноl екологп.
Виклад основного змкту. Вивчення морфологiчних ознак та бюмет-ричних показниюв дослiдних видiв i сорпв показало помiтну вiдмiннiсть мiж 1х насiнням як за масою, так i за розмiрами.
Рщ Heuchera, родини Ломикаменевих, об'еднуе 30 видiв. Батьювщи-на - Двшчна Америка. В культурi поширенi таю види: гейхера кроваво-чер-вона (Heuchera Sangyínea Englem.), гейхера американська (H. Americana L.). Гейхера (Heuchera L.) рщ численних трав'яних рослин родини Ломенекаме-
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУС
