CC BY
11
Шсля 2000 р. спостер^аеться рiст чисельност в межах 3,4-5,6 %. Можна припустити, що за надшно! охорони ведмедя вщ браконьерства до 2013 р. можливо досягнути його оптимально! чисельност^ яка, за нашими розрахунками, мала би становити 500-600 голiв.
Лггература
1. Бондаренко В.Д. Збереження та вщтворення популяцш великих ссавщв Укра1нсь-ких Карпат - комплексна проблема// Велик ссавщ Карпат: М1жнародна еколопчна конферен-щя. - 1вано-Франювськ, 2000. - С. 23.
2. Гунчак М.С. Бурий ведмщь у Карпатах// Люовий 1 мисливський журнал. - 1999, № 5. - С. 17.
3. Слободян А.А. Экология и этология бурого медведя в Украинских Карпатах// Изученность териофауны Украины, ее рациональное использование и охрана: Сб. науч. тр. - К.: 1988. - С. 26.
4. Гунчак М.С., Шейгас 1.М. Структурно-функщональний стан популяцш бурого ведмедя (Игеш агс1ш агСш) в Украшських Карпатах// Лю1вництво 1 агролюомелюращя. -Харюв: Майдан, 2002. - С. 85-87.
5. Хоецький П.Б. Поширення ведмедя бурого в Сврот на рубежi ХХ1 статття// На-уков1 основи ведення сталого люового господарства. - Iвано-Франкiвськ, 2005. - С. 260-262.
УДК 630*181.28 Ст. наук. ствроб. А.С. Мельник;
ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук; ст. викл. Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украти
ОСОБЛИВОСТ1 ПРИРОДНОГО НАСШНеВОГО ПОНОВЛЕННЯ 1НТРОДУЦЕНТ1В АРБОРЕТУМУ БОТАН1ЧНОГО САДУ
Дослщжено поновлення штродукованих видiв деревних рослин. Ряд з них до-сягли високого рiвня адаптацп в умовах Укра'нського Розточчя. В окремих видiв встановлено iснування ч^ко'' залежност мiж життeздатнiстю поновлення та еколого-бiологiчними факторами.
Ключов1 слова: деревш iнтродуценти, природне насiннeве поновлення.
A.S. Melnyk, A.I. Ivchenko, Yu.A. Melnyk - NUFWT of Ukraine
Features of natural seminal renewal introduction arboreal plants at the arboretum of the botanical garden
The article is devoted to research of renewal of the introduction species of arboreal plants. Row from them attained the high level of adaptation in the conditions of Ukrainian Rostocha. At separate species existence of clear dependence is set between viability of renewal and ekological-biological factors.
Keywords: introduction arboreal plants, naturally of seed renews.
Арборетум Боташчного саду Нацюнального люотехшчного ушверси-тету Укра'ни знаходиться в Укра'нському Розточч1 (с. Страдч), яке за геобо-ташчним районуванням належить до Схщноевропейсько'' широколистяноль совоi провшци. Кшмат тут характеризуемся достатньою кшьюстю опад1в (670 мм) та пом1рним температурним режимом (середньор1чна температура 7,5 °С, абсолютна мш1мальна - 34 °С, абсолютна максимальна +36 °С). Три-валють вегетацшного перюду 212 дшв [5]. Грунти - с1р1 л1сов1 добре дренова-ш. Тип л1су - св1жа (до волого') грабово-дубова субучина. У цих умовах рют та розвиток штродукованих деревних рослин (близько 200 таксошв) переваж-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
но проходить добре. Бшьшють досягли вжу 40 роюв i вже певний час знахо-дяться у стадiï стшкого плодоношення. Встановлено, що понад третину з них вщновлюються насшневим шляхом. У найближчш перспективi якась частина штродуцен^в зможе забезпечити стiйке природне поновлення та закршитися у фггоценозах поруч i3 мiсцевими видами. А це в майбутньому може мати як позитивш, так i негативш наслщки. Виходячи з наведеного випливае необхщ-нiсть вивчення процесiв, що зумовлюють, забезпечують чи гальмують природне вщновлення цих видiв.
Природне насшневе поновлення у першу чергу залежить вiд плодоношення. Отже, вивчення впливу компоненпв бiогеоценозу на поновлення не-можливе без дослщження цього явища. Основним чинником, який ютотно впливае на процес формування насшня, його кiлькiснi та яюст показники пе-редусiм е кшматичт умови, зокрема, метеорологiчнi фактори у перюд закла-дання i формування генеративних оргашв та пiд час цвтння.
Виходячи з того, що рiвень фертильностi чоловiчих гамет безпосе-редньо впливае на процеси запилення i заплщнення, а у кшцевому результатi i на плодоношення, нами проведено визначення життездатност пилку [6] окре-мих iнтродукованих деревних рослин залежно вiд температурного режиму у перюд цвтння. Залежтсть якостi насшня вщ втрати його вологостi вивчали визначаючи середню грунтову схожiсть у париях по 20 насiнин при трикрат-нiй повторностi. Якiсть насшня визначали через встановлення показникiв доб-роякiсностi або схожостi [6]. Кшьюст i якiснi показники плодоношення i на-сiнненошення окремих видiв визначали рiзними способами, зокрема, за попе-реднiм прогнозом [3], за модельними гшками [4]. Оскiльки в наших дослщ-женнях не ставилось питання встановити абсолютну величину врожаю насшня, то за основний прийняли окомiрний метод визначення вiдносних рiвнiв плодоношення для кожного дослiджуваного виду за 6-бальною шкалою О.Г. Каппера [1]. Облж природного поновлення виконували за модифшовани-ми нами методиками G.I. Успенського [7] та УкрНДШГА [8]. Зокрема, закладку пробних площадок проводили через однакову вщдаль по чотирьох радiаль-них напрямах до меж^ за якою самоЫв вiдсутнiй. Пiдрiст облiковували за трьома категорiями надiйностi: доброго, задовiльного та незадовшьного стану [8].
У рослин бшьшосл обстежених деревних видiв, як формують генера-тивну сферу в рш плодоношення, спостерiгаеться пряма залежтсть мiж тем-пературним режимом у перюд цвтння i життездаттстю пилку, а також ряс-нiстю цвтння. У рослин, генеративт органи яких закладаються впродовж року, що передуе плодоношенню, щ показники залежать вщ умов попе-реднього вегетацiйного перюду та особливостей перезимiвлi. Найвищi показники як життездатност пилку, так i рясност цвiтiння зафiксовано в бшьш теплолюбних видiв, зокрема, таких як каштан ю^вний (рис. 1), хеномелес Маулея, багряник японський, глщ кошеншьний.
У поновленнi деревних рослин значну роль вщграе якiсть насшня, яка залежить вщ погодно-клiматичних факторiв, особливо вiд температури i во-логостi повiтря та грунту. Так, у 2001 рощ за оптимальних погодних умов ве-гетацiйного перюду схожють i життездатнiсть були досить високими у вЫх
видiв, а у 2004 роцi, коли щ умови íctotho вiдхилялися вщ оптимуму, насiння бiльшостi видiв мали значно нижчi показники якостi.
100 90
„о 80
и 70 л
Б 60 |Ё 50 I 40 jjj 30 ^ 20 10 0
16 17 18 19
Середньодобова t° C Рис. 1. Залежшсть M;umme3damHocmi пилку Castanea sativa Mill. eid середньодобовог температури повтря
Встановлено, що насшня шсля просушування на повiтрi перед закладкою на збер^ання втрачае до 10-20 % початково! вологостг При довшому збе-рiганнi в ряду видiв його якiсть знижуеться разом Í3 зменшенням вологостi. А насшня видiв гiркокаштана (табл.), каштана ю^вного та клена срiблястого при зниженш вологостi у 2 рази практично повшстю втрачають схож1сть.
Табл. Середня Срунтова схожасть насшня Aesculus hybrida DC. при empami вологостi
№ з/п Вага 20 св1жих насшин, грам Втрата вологоси, грам Вага 20 насшин при втрат! вологоси Грунтова схожшть, %%
грам %%
1 213 44 169 79,0 75
2 221 63 158 71,5 55
3 211 82 129 61,4 45
4 216 94 132 58,4 20
5 242 119 123 49,1 7
На етат сходiв рослини переважно! бшьшосп штродукованих видiв у тш чи iншiй мiрi потребують захисту деревного намету. За нашими спостере-женнями найбiльше самосiву зосереджено тд наметом при зiмкнутостi 0,5-0,6. Оскшьки насiння дерев дослiджуваних видiв також розповсюджуеться за межi !х власного намету, то розвиток самоЫву в цьому випадку першочер-гово залежить вiд особливостей насадження, пiд наметом якого вш фор-муеться, або ж наявност^ складу та густоти трав'яного вкриття цих дiлянок.
Вщомо, що iстотний вплив на природне поновлення деревних рослин мають таю фактори як товщина тдстилки, волопсть грунту i освiтленiсть дь лянки [2]. Нами чггко вiдмiчено, що в арборетумi негативний вплив на про-ростання насiння мае товстий шар тдстилки, що сформувався на дшянках тд наметом видiв ялищ. У таких мiсцях навiть за наявност значно! кiлькостi насiння облжовано менше самосiву i пiдросту ялищ, шж на мiсцях з тоншим шаром пiдстилки при одному й тому ж рiвнi освiтленостi та на сумiжних дь лянках за межами материнських насаджень. Зменшення кшькосл самосiву,
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
як правило, прямо пропорцшне товщинi пiдстилки (рис. 2). Хоча и шар нез-начно! товщини сприятливий для появи i розвитку молодих рослин. У цьому випадку пiдстилка не заважае насiнню, що опадае, проникати до грунту, в той же час прикриваючи останнш, чим сповiльнюе його висихання.
^ 71-
§ 6__
о
I>
ш
8
.о £
'2 .0
I 0
5 4 3 2 1
Рис. 2. Залежшсть кiлькостi самоЫву АЫю погйтантапа ^ву.) 8раеН вiд товщини мдстилки
Товщина пщстилки в см
Значно менша кiлькiсть самосiву i пiдросту, у т.ч. i тшьовитривалих видiв, спостерiгаеться i на дшянках з мiнiмальною освiтленiстю пiд наметом темнохвойних порщ. Вона збiльшуеться при збшьшенш рiвня освiтленостi до певного рiвня, за межею якого згадаш кiлькiснi показники знову зменшують-ся. В арборетумi для переважно! бшьшосл видiв оптимальною освiтленiстю для природного поновлення е 20-50 % вщ повно! (рис. 3).
Рис. 3. Залежшсть поновлення Abiвs nordmanniana (Stвv.) Spach вiд освiтленостi мд наметом
10
20
30
40
50
Освггленють, %
Протягом останшх роюв влггку нерщко спостерiгали довший перюд вiдсутностi опадiв, нiж це звичайно характерно для регюну. До того ж, вш супроводжувався пiдвищенням температури пов^я. Такi погоднi особливос-т призводили до висихання пiдстилки i верхнього шару грунту, в якому роз-ташовуеться коренева система самоЫву i молодого пiдросту. У результат цього останнi цiлковито вiдмирали, оскшьки корiння виявлялося повнiстю iзольованим вщ вологого субстрату. Так, у 2002-04 роках майже повшстю вiдмерли сходи европейсько! i сибiрсько! кедрових сосен, сосни румелшсь-ко!, модрини японсько!, багряника японського.
Аналiз даних табл. дае шдстави зробити висновок про те, що частина штродукованих видiв повнiстю адаптувалися до умов Розточчя i захiдного регiону, проходить вш етапи онтогенезу без особливих вiдхилень: вегетуе, цвiте, плодоносить, формуе схоже насшня, дае життездатний самосiв i шд-
picT. 1з голонасiнних найвищого рiвня адаптацп в умовах арборетуму досягли наступш види.
Ялиця кавказька регулярно цвгге та кожнi 4 роки мае рясшсть плодо-ношення у 4 бали. Мiж наciнневими роками урожайшсть значно менша (1-2 бали). Цей вид формуе життездатне насшня та дае самоЫв, який добре розвиваеться, особливо за межами материнського намету, де тонший шар шдстилки та оптимальний piвень оcвiтленоcтi. Трапляеться шдрют вiком до 15 pокiв та висотою до 45 см. Модрина японська кожш 2-3 роки мае рясшсть плодоношення у 3-4 бали. Дае самошв, який в умовах сильного притшення трав'янистим вкриттям i чагарниковим ярусом пеpедуciм вiдмиpае. Зрщка вiн збеpiгаетьcя лише у "вшнах" з незначним трав'янистим вкриттям. Сосна ру-мелiйcька цвiте та раз на 2 роки плодоносить рясшстю у 4-5 балiв. Утворюе самоЫв, який, однак, в умовах недостатнього осв^лення та активно! конку-ренцп трав'янистого вкриття масово вiдмиpае i рщко переходить у cтадiю шдросту. Особливо необхiдно вiдзначити, що значну частину насшня голона-ciнних (у деяких видiв, наприклад - кедрових сосен, практично повшстю) ль cовi тварини знищують ще до повного ïx дозpiвання.
1з покpитонаciнних добре адаптувалися та cамовiдновлюютьcя такi види: клени ясенелистий i cpiбляcтий, звичайний i пбридний гipкокаштани, ipга колосиста, барбарис Тунберга, кизильник лискучий, глоди Дугласа i си-бipcький, ясен пенсшьванський, гоpiхи айлантолистий, маньчжурський, Ырий i чорний, макiя амурська, черемха шзня, дуб червоний.
Висновки. Результати дослщжень показали, що значна кшьюсть дерев-них видiв у процес аклiматизацiï досягла такого piвня адаптацп, коли рослини у даних умовах нормально розвиваються, формують добpоякicне насшня та поновлюються природним шляхом. Встановлено юнування в окремих видiв ч^^ залежноcтi життездатноcтi пилку рослин вщ cеpедньодобовоï темпера-тури повiтpя, кшькосп cамоciву - вiд товщини шдстилки, кшькосп поновлення - вщ оcвiтленоcтi пiд деревним наметом. У ряду видiв якicть наciння зни-жуеться разом iз зменшенням вологосл аж до повно'' ïï втрати.
Л1тература
1. Каппер О.Г. Хвойные породы. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1954. - 304 с.
2. Мелехов И.С. Биология, экология и география возобновления леса// Возобновление леса. - М.: Колос, 1975. - С. 4-22.
3. Мельник А.С., Мельник Ю.А. Прогноз урожайних роюв деревних рослин Карпат// Значення стащонарних дослщжень для збереження бюр1зномаштносп/ Мат. конф. -Льв1в: Проспр-М, 1998. - С. 102-104.
4. Нестеров В.Г. Общее лесоводство. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1949. - 664 с.
5. Проць-Кравчук Г. Л. Природа Льв1всько1 область - Льв1в: Вид-во Льв1вського у-ту, 1972. - С. 40-58.
6. Пятницкий С.С. Практикум по лесной селекции. - М.: Сельхозиздат, 1961. - 268 с.
7. Успенский Е.И. Морфологическая структура елового подроста// Современные исследования продуктивности леса. - Каунас, 1976. - С. 132-136.
8. Шкала оценки успешности естественного семенного возобновления// Справочник лесовода/ Под ред. П.С. Пастернака. - К.: Урожай, 1990. - С. 142-143.
