Збереження біорізномангття піднаметового трав'янистого вкриття у лісопаркових комплексах міст заходу України Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Науковий внник. 2002, вип. 12.3

УДК630. ¡82.47 Acucnt Н.Г. Лук'янчук- УкрДЛТУ

ЗБЕРЕЖЕННЯ БЮРВНОМАН1ТТЯ П1ДНАМЕТОВОГО ТРАВ'ЯНИСТОГО ВКРИТТЯ У Л1СОПАРКОВИХ КОМПЛЕКСАХ MICT ЗАХОДУ УКРАШИ

Розглянуп питания особливостей структури трав'янистого шднаметового вкриття ni-сопармв, а також зниження бюрпномашпя та декоративное^ покриття на норушених антропогенною дшлымспо дшянках.

N.G. Lukjanchuk - USUFWT

The savaging of biodiversity the grass underfed in woodparks komplekscs of

city in West Ukraine

Growing conditions of grasses at low level of light irradiation have been analyses.

Метою наших досшджень було вивчити флористичний склад трав'янистого ярусу mîct захщного репону Украши, його кшыасш та яюсш ценопопуляцшш показники гид наметом р1знор1дних фггоценоз1в, а також пор1вняти особливосп формування трав'янистого покриття у культурфпт>ценозах ¡з р1зним ступеней антропогенного навантаження [2].

Досшдження проводились у MicTax Заходу Украши - Львову Черншцях, Хмельницькому, Кам'янець-Подшьському та смт. Шацьк Волинсько'1 область У зеленш зош Micra Хмельницький дослщженнями були охоплеш примюью люи (люопаркового та люогосподарського призначення), а саме л1сов1 упддя Михай-л1вського люництва Ярмолинецького держл1сгоспу. У межах Кам'янця-Подшь-ського обстеженим був державний боташчний заказник мюцевого значения "На Валу" Кам'янець-Поди1ьського держлкгоспу. У межах Чершвщв обстеженим був люопарк Юцманський Чершвецького держлюгоспу. У межах Львова обстеженими були лкопарки - Виннимвський, Бшогорща, Лапа'Гвка, Брюхович1, Рудно, а також люов1 упдця Шюнвського люництва Рава-Руського держлюгоспу та л\си заповщ-нику Розточчя. На ochobï 3i6panoro матер1алу був розроблений ф1тоценон [4| множини флористичних елемент1в шднаметового покриву доатджених люопар-кових культурфггоценоз!в (табл. 1).

Табл. 1. Фйпоценоз pocnuimocmi (TV- частота трапляння; min -м'мшальне значения; avg - середне значения; max - максимальне значения; а— дов!рчий

штервал)_

llama виду N Проективне покриття, %

avg ni in max a

Achillea submillefolium Klok. et Krvtzka 8 7,6 3 15 4,3

Actaea spicala L. 1 5,0 5 5

Aegopodium podagraria L. 146 13,5 1 80 15,1

Agrimonia eupatorio L. 1 15,0 15 15

Agrostis tenuis Sibth. 19 19,6 2 50 16,4

Ajuga reptans I. 120 9,5 1 80 13,4

Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande 6 7,8 2 10 3,5

Andromeda polifolia L. 7 20,6 2 40 15,3

Aposeris foetida (L.) Less. 7 5,4 2 10 4,3

Arctium tomentosum Mill. 9 17,8 5 70 20,0

Arctostaphvlos uva-ursi (L.) Spreng. 11 9,8 2 25 8,7

Artemisia absinthium L. 1 4,0 4 4

I. Jlicitbc 1 а саливо-иаркиис I осподарс! во

ykpaihcbkhh jep^aemni mcotexhihhhh yhíeepchtet

Artemisia vulgaris L. 1 10,0 10 10

Asarum europaeum L. 103 14.2 1 100 16.4

Astrantia major L. 3 13,3 10 20 5.8

Athyrium filix-femina (L.) Roíh 94 12,9 1 100 17.4

Betónica officinalis L. s.l. 2 9,0 3 15 8.5

Bidens tripartita L 1 5,0 5 5

Bromopsis inermis (Levss.) Holab 29 7.0 1 30 6.3

Calluna vulgaris (L.) Hull 12 26,4 2 80 24.4

Campanula persicifolia L. 3 14,3 1 40 22,2

Campanula trachelium L. 5 3.2 1 5 1.8 28,8

Carex brizoides L. 103 26,5 1 90

Carex hirta L. 2 10,0 10 10 0.0

Carex pilosa Scop. 111 14,6 1 80 13,7

Carex svlvatica Huds. 2 7,5 5 10 3,5

Chaerophyllum aromaticum L. 9 17,0 1 50 20.7

Chamaerion angustifolium (L.) liolub 21 6,5 1 50 1 1.0

Chamomilla suaveolens (Pursh) Rydb. 2 5,5 5 6 0.7

Chelidonium majus L. 21 9,1 1 45 11,3

Chenopodium album L. 4 3.0 2 5 1.4

Circaea lute liana L. 41 10,0 1 80 13.1

Cladonia rangiferina (L.) Webb. 2 45,0 30 60 21.2

Convallaria majalis L. 12 8.3 1 30 9.8

Dactylis glomerata L. 1 3,0 3 3

Daphne mezereum L. 2 7.5 5 10 3.5

Deschampsia caespitosa (L.) Beauv. 9 19,1 2 50 18.6

Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fucks 38 10,8 1 40 9,3

Dryopteris cristata (L.) A.'Grav 2 10,0 10 10 0,0

Dryopteris filix-mas (L.) Schott 73 14.5 1 50 12,9

Epilobium parviflorum Schreb. 3 3,7 1 5 2,3

Epilobium roseum Schreb. 14 5,0 1 20 4,9

Equisetum arvense L. 6 3.7 1 10 3,4

Equisetum syhaticum L. 25 7,0 1 50 9,9

Erigeron acris L. 6 4,0 1 5 1.7

Euphorbia amygdala ides L. 11 6,9 2 20 6,1

Euphorbia cyparissias L. 5 6.0 2 10 3,8

Festuca gigantea (L) Vill. 9 22.9 1 50 19.1

Festuca ovina L. 9 26,6 2 40 18.0

Filipéndula vulgaris Moench 2 5.0 5 5

Fragaria xesca L. 96 10,6 1 70 12,4

Galeobdolon luteum Huds. 174 16,0 1 80 18.8

Galeopsis ladanum L. 28 8,1 1 30 6,5

Galeopsis speciosa Mili. 7 3.4 1 10 3.2

Galeopsis tetrahit L. 16 10,2 1 50 12.6

Galinsoga parviflora Cav. 6 7,5 1 20 8.0

Galium aparine L. 10 9,1 1 40 12,9

Galium mollugo L. 25 7,2 1 40 8.2

Galium odoratum (L.) Scop. 111 13.6 1 80 14,4

Genista tinctoria L. 2 7,5 5 10 3,5

Geranium robertianum L. 19 10.4 1 30 10.9

Geranium sanguineum L. 3 3,3 2 5 1,5

Geranium sibiricum L. 1 1,0 1 1

Geum urbanum L. 155 8,1 1 40 7.0

Glechoma hederacea L. 19 13.3 3 40 10.4

38 36ipiti<K HajKOBO'TcxiiisHtn npaiib

haykobiih bíchhk, 2002, bun. 12.3

Hederá helix L. 18 10,4 1 35 9,2

Hepatica nobilis Mill. 46 7,5 1 50 7,9

Hieracium pilosella L. 6 10,7 2 20 8,1

Hieracium serratifolium Jord. ex Boreau 3 5,0 2 10 4,4

Hypericum perforatum L. 22 6,6 1 30 8,2

Impatiens noli-tangere L. 19 16,8 1 50 18,6

Impatiens parviflora DC. 140 12,1 1 100 15,1

Lamium album I.. 6 5,5 I 15 5,9

Lamium maculalum (I..) L. 16 7,3 1 25 6,6

Lapsana communis L. 4 3,5 1 5 1,9

Lathyrus vermis (L.) Bernh. 44 4,9 1 15 3,7

Ledum palustre L. 10 11,4 1 25 9,5

Leucanthemum vulgare Lam. 1 10,0 10 10

Linaria vulgaris Mill 2 5,0 5 5 0,0

Lycopodium clavatum L. 3 60,0 30 80 26,5

Lycopus europaeus L. 1 5,0 5 5

Lysimachia nummularia L. 61 24,6 1 100 24,1

Lysimachia vulgaris L. 14 6,8 1 20 5,4

Majanthemum bifolium (I,.) F. W. Schmidt 141 8,6 1 50 9,2

Melampyrum nemorosum L. 19 8,2 1 40 9,4

Melampyrum pratense L. 23 4,9 1 15 3,5

Mercurialis perennis L. 2 10,0 5 15 7,1

Milium effusum L. 33 8,9 1 80 14,1

Mycelis muralis (L.J Dumort. 33 4,1 1 15 3,6

Orthilia secunda (L.) House 3 13,3 10 15 2,9

Oxalis acetosella L. 162 18,6 1 80 17,3

Paris quadrifolia L. 15 8,2 1 50 12,1

Parthenocissus quinquefolio (L.) Planch. 2 10,5 1 20 13,4

Plantago lanceolata L. 2 4,0 3 5 1,4

Plantago major L. 28 6,4 1 25 6,0

Plantago media L. 1 10,0 10 10

Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt. 116 59,9 3 100 35,5

Poa nemoralis L. 2 15,0 5 25 14,1

Polygonatum multiflorum (L.) All. 83 5,7 1 30 6,2

Polygonatum odoratum (Mill.) Druce 4 9,0 1 20 8,2

Polygonatum verticillatum (L.) All. 6 6,3 1 10 4,2

Polygonum aviculare L. 2 7,5 5 10 3,5

Polygonum convolvulus L. 1 1,0 1 1

Polygonum hydropiper L. 13 7,2 1 15 3,9

Polytrichum commune Hedw. 49 27,7 5 100 20,2

Polytrichum juniperinum Hedw. 9 27,2 5 50 18,6

Potentilla alba L. 2 3,5 2 5 2,1

Potentilla anserina L. 1 2,0 2 2

Potentilla erecta (L.) Raeusch. 3 3,3 2 5 1,5

Prunella vulgaris L. 11 5,7 2 10 2,9

Pteridium aquilinum (L.) Kuhn 14 18,0 2 50 16,3

Ptilium crista - castrensis (Hedw.) De Not. 3 33,3 10 50 20,8

Pulmonaria obscura Dumort. 77 7,8 1 40 6,8

Pyrola rotundifolia L. 5 19,4 2 60 24,5

Ranunculus acris L. 4 6,8 2 15 5,7

Ranunculus repens 1.. 56 12,5 1 50 13,6

Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror. 39 15,3 1 100 20,5

Rubus caesius L. 152 24,4 1 100 26,2

i. jlivoue lit ca/iouu-iim|ikoue l ocnu^pciho

Rubus idaeus L. 71 10.9 1 70 12,0

Rubus nessensis IV. Hall 8 29.5 1 70 20,2

Rumex acetosa L. 2 3,5 2 5 2.1

Rumex acetosella L. 1 2.0 2 2

Rumex confertus Willd. 11 14,9 1 70 19,7

Sanícula europaea L. 45 8.0 1 40 8.2

Senecio fuchsii C.C.Gmel. 6 3.5 1 5 1.8

Silene nutans L. 1 5.0 5 5

Sphagnum cuspidatum Ehrh. ex Hoffm. 3 7.7 3 10 4,0

Stachys palustris L. 5 4.8 2 10 3,3

Stachvs recta L. 1 10,0 10 10

Stachys sylvatica A. 7 6.9 2 30 10.3

Stellaria holostea L 146 9,6 1 100 14.0

Stellaria media (L.) Vill. 37 8,1 1 40 8.6

Symphytum officinale L. 1 5,0 5 5

Taraxacum officinale Webb, ex IVigg. 26 2,8 1 10 2.6

Thymus serpyllum L. 2 32,5 15 50 24,7

Torilis japónica (Houtt.) DC. 20 15.4 2 50 13,5

Trientalis europaea L. 26 10,1 1 40 10.3

Trifolitim repens L. 9 11,0 1 40 13,4

Tussilago farfaro L. 9 3,9 1 5 1.8

Urtica dioica L. 62 7,5 1 50 9.2

Urtica urens L. 1 2,0 2 2

Vaccinium myrtillus L. 89 42,3 1 90 26,8

Vaccinium uliginosum L. 14 47.1 5 100 27,2

Veratrum lobelianum Bernh. 2 2.5 2 3 0.7

Veronica chamaedrys L. 33 9,5 1 40 7,5

Veronica officinalis L. 14 18,8 1 60 17,4

Vinca minor I., 6 28,3 5 100 35,6

Viola canina L. 52 6.0 1 30 6.8

Viola odorata L. 124 13,4 1 100 14,4

Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau 14 7,8 2 15 4,7

Viola tricolor L. 2 12,5 10 15 3,5

Xanthoxalis dillenii (Jacq.) Ilolub 9 10,1 2 40 11.8

На обстежених 5604-х дшяиках ycix культурфпоцсноз1в примюьких зон було визначено 152 види вищих судинних рослин, причому найвища стушнь тра-пляння (другий клас за 4-х бальною шкалою) Ï3 достатньо високим показником проективного покриття була у Rubus caesius, Oxalis acetosella, Galeobdolon luteum, Aegopodium podagraria, Impatiens parviflora, Stellaria holostea, Majanthemum bifolium, Geunt urbamtm. Переважаюча бшышсть зареестрованих трав с типовими л1совими видами, проте наявшсть лучно-л1сових та рудеральних вид1в свщчить про певш стадп рекреащйноТ дигресп прим1ських л1ав [5]. 3 метою пор1вняння особливостей бюр1зномашття трав у р1зних м1стах Украши [3] нами були вивчеш репональш особливосп шднаметового вкритгя. Так, шд наметом люопаркових соснових культурф1тоценоз1в Шацького природного нацюнального парку найчас-Time траплялись: Pleurozium schreberi, Vaccinium myrlilhis, Rhodococcum vitis-idaea, Trientalis europaea, Melampyrum pratense, Vaccinium uliginosum, Polytrichum commune, Polyrichum Juniperinum, Lysimachia nummularia, Calluna vulgaris, Pteridium aquilinum, Athyrium ftlix-femina, Glechoma hederacea. Пш наметом л1со-паркових ф1тоценоз1в Львова найпоширешшими та ¡з високою частотою траплян-

90 'IGipiniic ияуково-TexiiÎMHHx прянь

Науковий внпик. 2002, вип. 12.3

ня (2-ий клас) були так! види: Uxalis acetosella, C'arex brizoides, Rubus caesius, Galeobdolon luteum, Aegopodium podagraria, Impatiens parviflora, Geum urbanum, Stellaria holostea. Klajanthemum bifolium, Pleurozium schreberi, Ptilium crista-castrensis, fhymus serpyllum, Rubits nessensis, Viola odorata, Polytrichum commune, Pteridium aquilinum, Festuca ovina, Calluna vulgaris, Vaccinium myrtillus, Lysimachia nummularia, Festuca gigantea. Культурфггоценози Льв1вщини були рпиорщними -вщ соснових лкосташв Розточчя до сосново-букових, сосново-дубових та дубово-букових формацш прим1сько1 зони. ГПд наметом л1сопаркових фшэценоз1в Кам'я-нця-Подшьського найвищою частотою трапляння (3-ого та 2-го класш) вйдзначи-лись так i види: Viola odorata, Impatiens parviflora, Aegopodium podagraria, Asarum europaeum, Lamium album, Lamium maculatum, Bromopsis inermis, Urtica dioica, Geum urbanum, Alliaria petiolata, Hepatica nobilis, Galeobdolon luteum. ГПд наметом люопаркових фггоценоз1в м1ста Хмельницького, що характеризуются багатими умовами м1Сцезроетання найпоширешшими (2-ий класу) е: Viola odorata, Aegopodium podagraria, Ajttga reptans, Geum urbanum, Pleurozium schreberi, Lysimachia nummularia, Galeobdolon luteum, Fragaria vesca, Asarum europaeum, Pulmonaria obscura, Geranium robertianum, Carex pilosa, Urtica dioica. ГПд наметом л1сопаркових фггоценозЬ MicTa Чершвщ пайчастпле траплялись: Careхpilosa, Viola canina, Geum urbanum, Galeobdolon luteum, Prunella vulgaris, Rumex confertus, Torilis japónica, Bromopsis inermis, Plantago major, Ajuga reptans, Galium odoratum, Taraxacum officinale, Pleurozium schreberi, Polytrichum commune, Asarum europaeum. Склад такоТ шднаметовоУ рослинносп сформувався шд впливом буко-во-грабових формащй прим1ських культурфггоценозт Miera Чершвцк

Отже, обстежеш культурф1тоценози примюьких зон пристосоваш до тд-вищення рекреацшних навантажень, а гнднаметова трав'яниста рослинжсть л1со-парюв вщрпняеться досить високим потенщалом бюлопчного рЬномашття та широкою амгимтудою пристосування до несприятливих рекреащйних фактор1в. Це заевщчив той факт, що на територп люопарку ЛапаУвського люництва, який безпосередньо примикае до швденно-захщноТ житлово'1 зони Львова, був зареест-рований вид Astrantia major L. (астранц'м велика) та занесений в Червону книгу УкраУни. Окр1м того, дикоростуч1 синузи шднаметових трав вщзначаються доста-тньою декоратившетю та вщповщають естетичним вимогам рекреантш.

Л1тература

1. Генсфук С.А. Оптимгюшя míclkhx ландшафпв// Проблеми урбоекологи та фггомелт-panií. Течи доповщей науково-практично! конференци 10-12 вересня. - Jlbeia: ЛЛТИ, 1991. - С. 10.

2. Казанская 11.С., Исаков Ю.А., Панфилов Д.В. Классификация, география и антропогенная трансформация экосистем. - М.: Наука, 1980. - 226 с.

3. Криницькии Г.Т., Третяк Г1.Р. Охорона бюрпномашття: теоретичш та прккладш аспекта// Науковий bíchhk: Доаидження, охорона та збагачення бюрпномаш гтя/ Зб|рник науково-техшчних праць-jlbbie: УкрДЛ'ГУ. - 1999, вил. 9.9. - С. 15-25.

•4. Миркин Б.М., Роченберг Г.С., Наумова Л.Г. Словарь понятий и терминов современной фитоценологии. - М.: Наука, 1989. -223 с.

5. Свирнденко B.C., Шииденко Л.Й. jiícíbhiiutbo: Шдр.-К: Сшьгоспосвгга, 1996.-364 с.

1. л|сове та садово-паркчше госнодарсгви 9]