CC BY
11
Розраховаш параметр» модел1 залежност1 величини д1аметра вщ висоти зрпу подано у табл. 1 та 2. Узгоджешсть емшричних даних та даних, отриманих зпдно з розрахованими параметрами, - висока, на що вказуе критерш Ф1шера, значения, якого близью до нуля.
Модель полегшить розрахунок сортиментно'1 татоварноУ структури кожного стовбура, зокрема, у даному випадку, дерев дуба червоного та ясена звичайного.
Лггература
1. Шавнин А.Г. Исследование формы стволов деревьев/ Вопросы лесовыращивания и ра-щюнального лесопользования. Вып. 137. - М. - 1981. - С. 211-213.
2. Недорезова Б.Н. Численные методы в анализе формы древесных стволов/ Исследование структуры лесонасаждений. - Красноярск. - 1984. - С. 79-88.
3. Каганяк Ю.И. Будова та продуктившсгь мшаних культур дуба червоного (С>иегси5 Ьоге-аНз МюЬх.) у Захцшому Л^состепу Украши. Автореф. дис. на здоб. н. ст. к.с.-г.н. Льши, 2000. - 22 с.
4. Лавиий В.В. Особливосп формування ясеневих насаджень Захщного Л ¡со степу Укрепи Автореф. дис. на здоб. н. ст. к.с.-г.н. - Льв1в, 2000. - 18 с.
5. Майборода В.А. Будова, р1ст I продуктившсгь насаджень дуба швшчного на Украли: автореф. канд. дис. - М., 1981. -21с.
УДК 630.182.47 Асист. Н.Г. Лук'янчук - УкрДЛТУ
СЕЗОННА ДИНАМ1КА ШДНАМЕТОВИХ ТРАВ'ЯНИСТИХ СИНУ31Й У Л1СОПАРКУ Б1ЛОГОРЩА В ОКОЛИЦЯХ MICTA
ЛЬВОВА
Розглянуто особливосп сезонно'1 динамши пщнаметового вкриття. Дослщжено pi3-номаштшсть трав'янистих рослин щодо осв1Тлення у pÎ3Hi пори року.
N. Lukianshuk - USUFWT
Seasonal dynamics of the grass undertend synusion in Woodpark Bilogorshcha
of Lviv city
Growing conditions of grasses at low level of light irradiation have been analyzed. Characteristic species adapted for light minimum under tent of wooden and brushwooden plants have been determined and studied.
Розвиваючи ¡деУ украшських м1стобуд1внимв щодо створення комплекс-них зелених зон м1ста, у першу чергу звертають увагу на благоустрш л1сопарко-вих масив1в, яю виконують середовищетв1рну, саштарно-ппешчну, естетичну та рекреацшну функци та мають надзвичайно важливе значения для збережеиня природного бюр1зноманггтя у соцюекосистем1 Micra. JliconapnoBi зони MicTa Львова характеризуються досить привабливими природними ландшафтами, яю зазнають потужиого антропогенного впливу на bcî складов! природного середо-вища i, у тому чисш, природш ф!тоценози. Найбшьш уразливою е трав'яниста ро-слиншсть, яка слугуе ¡ндикатором у Bcix негативних вплив^в урбашзованого сере-довища на бюту.
Об'ектом нашого дослщження стали природж трав'янис™ синузп ф1тоце-ноз1в л1сопаркового масиву Бшогорща, який розм1щений у швденно-захщнш час-thhî Львова i за своею площею (185 га) вважаеться одним ¡з найбиьших. Терито-
6g Збфник науково-техжчннх праиь
Науковий isiciniK, 2002, вип. 12.2
pin люопарку за cboïmh люорослинними умовами характерна для Льв1вського Опшля, рослинний покрив представлений основними лкоутворюючими породами - сосною звичайною та дубом черешчатим. У швшчно-зах1дшй частит люопарку систему водороздшьннх заболочених дшянок утворюе Бшопрський noTÍK з тор-фовими фунтами та асощащями вшьхи чорнок Нашими дослщженнями у буфер-нш центральна частит люопарку були охоплеш KopiHHÍ асощацп СафтеКэ-alneto-quarcetum stellarioxalosum, загальна площа яких становить 84 га (45,4 % за-гально'Г ruioini люопарку). Для вивчення видового складу трав'янистого вкриття було використано 60 дшянок площею 1 м2 вздовж трьох трансект, на яких визна-чалось проективне вкриття кожного виду трав'янистого ярусу, частота трапляння, жнттевють та фенофаза.
Проведения дослщжень почалось ранньою весною 12 kbíthh 2000 року, коли осв1тлешсть пщ наметом деревних порщ становила близько 28 % (при ocbít-леносп 55 тисяч люкав на вщкритш дшянш, освплешсть дослщжуваних дшянок становила вщ 5 100 люкс1в до 25 тисяч люкЫв). Зам1ри вщповщних величин ocbí-тлення проводились з допомогою люксметра Ю-116. Розм1щення трав'янистого вкриття у цей перюд характеризувалось окремими розс1яними куртинами, пляма-ми та латками по всш плоцц дшянок. Найчаспше на дшянках траплялись: Ficaria verna Huds. та Scilla bifolia L., що вщзначались досить великою площею проективного вкриття, Anemone nemorosa L., яка характеризувапась найбшьшим проекти-вним вкриття м i тому беззаперечно була домшантним видом, Isopyrum thalictroides L., Gagea lutea (L.) Ker, Rubus caesius L., Galeobdolon luteum Huds., Majanthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt, Pulmonaria obscura Dumort. taki росли-ни, як Corydalis cava (L.) Schweigg., Anemone ranunculoides L., Stellaria media (L.) Vill. та Melampyrum nemorosum L. траплялись не так часто, як попередш види, проте у мюцях свого зростання вщзначались значним проективним вкриття м i тому ïx можна вважати субдомшантними видами. Bei u¡ naHÎBHi рослини створили характерний ранньовесняний аспект, що вщзначався масовим цвтнням анемони fli6poBHo'í, 3¡po40K жовтих, р1вноплщника рутвицелистого, рясту порожнистого, шдбшу та жовтянищ черговолистоУ. Починала зацв1тати анемона жовтецева. Го-товими до цвтння, ¡з невеликими бутонами були горлянка повзучата пшшка ве-сняна. Пролюка дволиста, яка першою почала свш розвиток одразу шеля схо-дження сигового покриву, на момент обстеження уже заюнчувала свое цвтння, а частина рослин цього виду нав1ть уже вщцвша. Решта рослин-ефемер1в у цей пе-рюдтшькн вегетували i ще не починали ubícth.
Наступне маршрутне обстеження проводили 28 квггня, коли оевгглешеть шд наметом деревних порщ уже становила близько 22 % - вщбувся початок про-цесу залистення (при осв1тленосп 80 тисяч люкав на вщкритш д1пянш, оевггле-HicTb дослщжуваних дшянок становила вщ 11 тисяч люкав до 25 тисяч люкЫв). Незважаючи на досить короткий час вщ попереднього обстеження, дшянки харак-теризувались ¡нтенсивним збшьшенням трав'янистого вкриття шд наметом дере-востану, а сшввщношення видш на дослщжуваних дшянках змшилося яккно та KÜibKicHO. Максимуму проективного вкриття досягли Anemone nemorosa L., Ficaria verna Huds., Anemone ranunculoides L., Pulmonaria obscura Dumort.. Пере-важаючими за частотою трапляння стали Polygonatum multißorum (L.) All., Majanthemum bifolium (L.) F. W., Melampyrum nemorosum L. Також змшився фено-лопчний стан рослинностк повного цвтння досягли пшшка весняна, горлянка
1. JIícübc та садово-паркове господарство
повзуча, купина оагатокв1ткова, адокса мускусна та весшвка дволиста. ^авершу-вапи свое цвтння анемона жовтецева та медунка темна, посилено вегстувапа nic-ля цвтння анемона д1бровна, з1рочки жовт1, пролюка дволиста, довершували свш короткотривалий час вегетаци ряст порожнистий, жовтяниця черговолиста, pie-ношидник рутвицелистий. У загальному спостер1галось ускладнення структури трав'янистих синузж та поди! на яруси: нижнш утворювали тшевитриваш низько-росл1 сланю вииц судинж рослини та мохи, верхнш - вщносно вибаглив1ш1 до осв1тлення трави.
Наступив обстеження проводилось всередиш л1та, 23 липня - у перюд найбшьш активного збшьшення фггомаси трав'янистих рослин. Осв1тлення тд наметом деревних порщ уже становило близько 17 % (при осв1тленост1 74 тисяч1 люкав на вщкритш дшянщ, освгглешсть дослщжуваних дшянок становила вщ 500 люкЫв до 2400 люкЫв). Рослиншсть лишним килимом вкривала весь шдна-метовий npocTip i характеризувалася багатоярусною структурою, яка на деяких дшянках могла становити до п'яти яруав ¡з трав'янистих рослин. Найбшьшою частотою трапляння на дшянках характеризувались Impatiens parviflora DC., Oxalis acetosella L., Stellaria holostea L., Aegopodium podagraria L., Carex brizoides L., Geum urbanum L., Polygonatum muliiflorum (L.) Ail., Galeobdolon iuteum Huds., Asarutn europaeum L., Carex pilosa Scop., Majanlhemum bifolium (L.) F. IV., Galeopsis ladanum L., Rubus caesius L., Melampyrum nemorosutn L.. Найбшьшого проективного вкриття на дшянках у цей вегетацшний перюд досягли: Galium odoratum (L.) Scop.., Stellaria holostea L., Oxalis acetosella L., Geum urbanum L., Stellaria média (L.) Vill., Ajuga reptans L., Carex brizoides L., Chamaerion angusti-folium (L.) Holub, Veronica officinalis L, Galeobdolon luteum Huds., як1 характера для св!жих та вологих сугрудт - С2-СЗ. 1Д1 трави створюють ¡нтенсивний довго-тривалий лггнш аспект, що закшчуеться аж восени. 1з настанням шзньо-осшньо'Г пори (обстеження проводились 12 листопада) внаслщок листопаду освплення пщ наметом деревостану почало зростати i становило уже близько 20 % (при осв1тле-hoctî 45 тисяч люкЫв на вщкритш дшянш, освгглешсть досл1джуваних дшянок становила вщ 500 люкЫв до 1400 люкав). Рослини зростапи невеличкими куртинами та латками. Часто траплялись види: Asarum europaeum L., Stellaria holostea L., Galeobdolon luteum Huds., Aegopodium podagraria L., Ajuga reptans L., Geum urbanum L., Oxalis acetosella L.. Своею рясшстю могли ще здивувати Asarum europaeum L., Galeobdolon luteum Huds., Galium odoratum (L.) Scop., Carex brizoides L., Geum urbanum L., Ajuga reptans L..
Результата спостережень за змшою протягом вегетацшного перюду частота трапляння трав, ïx проективного вкриття та юлькютю вид1в на дшянках, вздовж трьох трансект, наведет у таблиц!.
Анал1зуючи даш таблицу бачимо, що ¡з 62-х вид1в вищих судинних рослин, як1 зростають у центральнш частиш лкопарку Биюгорща, можна вщзначити трав'янисп види, ям присутш протягом всього вегетацжного перюду у 6ioueH03i - Viola canina, Stellaria média, Urtica dioica, Ranunculus repens, Oxalis acetosella, Aegopodium podagraria, Carex brizoides, Carex pilosa, Asarum europaeum, Galeobdolon luteum. TaKi види, як Hedera hélix, Rubus idaeus та Rubus caesius завдяки сво-ïm здерев'яншим пагонам залишаються протягом зимового перюду у сташ спо-кою, тому частота трапляння ïx не зменшуеться.
70 36|рннк науково-техшчннх лраць
Науковий isiciiiiK, 2002, вип. 12.2
Табл. Сезонна диналика трав 'ячистого вкриття на доаиджувапих д 'ишнках .исопарку Биюгорща (п - частота трап.1яшш, рр - проективне пикриття)
Назва виду рання весна весна Л ¡TO OCÍHb
n PP n 1 PP n 1 PP n 1 PP
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Adoxa moschatellma L. 3 70
Aegopodium podagraria L. 2 5,5 19 12,2 25 21,1 14 4,1
A ¡liga reptans L. 2 8 5 14,8 23 27,7 14 11,8
Anemone nemorosa L. 12 31 30 47,6 2 5
Anemone ranunculoides L. 6 20 13 34.8
Asarum europaeum L. 1 5 9 13,2 16 14.6 16 14,6
Athvrium fdix-femina (L.) Roth 5 3,6 5 5
Carex brizoides L. 5 6,4 7 11.3 25 28,9 4 12.5
Carex pilosa Scop. 2 5.2 7 10,9 14 14.3 8 8,5
Chamaerion angustifolium (L.) Holub 2 5.6 2 26,5
Chelidonium majus L. 7 1.2 7 5,9 2 3
Chrvsosplenium alternifolium L. 7 7,6 5 4,2
Circaea lutetiana L. 4 12,5
Convallaria majalis L. 4 5 4 11,3
Corydalis cava (L.) Schweigg. et Koerte 8 18,5 5 6.1
Ficaria verna Huds. 14 23,5 17 33,9
Fragaria vesca L. 16 24.9 6 14,2 4 5,5
Gagea lútea (L.) Ker - Gawl. 12 5,9 5 2
Galeobdolon luteum Huds. 10 3 14 12,9 16 20,3 15 14,1
Galeopsis ladanum L. 13 7,8
Galium aparine L. 4 4,3 9 5 7 2,1
Galium mollugo L. 1 2 4 4,5 4 2
Galium odoratum (L.) Scop. 3 31,7 3 35.5 3 12
Geranium robertianum L. 4 11.7 4 30 4 8,3
Geranium sanguineum L. 2 2,5
Geum urbanum L. 2 7,5 22 29.8 14 13,6
Hederá helix L. 3 8,3 3 8,6 3 8.9 3 8,9
Impatiens parviflora DC. 34 11,6 1 3
Isopyrunt thalictroides L. 13 8,3 3 1,7
Ц Lamium album L. 4 2
Lysimachia nummularia L. 2 1 2 1,5 2 1.5
Lysimachia vulgaris L. 1 2
Majanthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt 10 6,3 15 15.7 13 4,2
Melampvrum nemorosum L. 4 12,5 10 19.1 10 6,3
Mvcelis muralis (L.) Dumort. 1 1 2 3 2 2,3
Oxalis acetosella L. 7 5,1 18 24 29 33,3 13 5,9
Plantago major L. 2 1 2 3
Polvgonatwn multiflorum (L.) All. 3 4 21 11,8 21 5,1
Polygonatum verticillatum (L.) All. 3 2,7
Polygonum convolvulus L. 1 1
Polygonum hvdropiper L. 1 5
Polytrichum commune Hedw. 1 10
Pteridium aquilinum (L.) Kuhn 1 10
Pulmonaria obscura Dumort. 10 8,7 10 12,5
Ranunculus acris L. 2 3
Ranunculus repens L. 4 4 9 6,9 9 9 9 8,7
Rubus caesius L. 11 3 11 6.3 11 20,1 11 10,2
1. JlicoBe та садово-паркове господарство 7 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Rub us idaeus L. 9 3 9 3 9 7 9 1
Scilla bifolia L. 13 17,8 6 11,8
Senecio fuchsii C.C.Gmel. I 3
Silene nutans L. 1 5
Stellaria holostea L. 10 15,8 27 35,3 15 6,3
Stellaria media (L.) Vill. 5 12,4 10 25 13 28,4 4 5,8
Taraxacum officinale Webb, ex Wigg. 1 5
Torilis japónica (Houtt.) DC. 4 7,5 4 16,3 4 18.1
Trifolium repens L. 2 13
Tussilago farfara L. 6 2.2 6 13.9 I 1.2
Urtica dioica L. 5 2 5 5 5 5,2 4 3,3
Veronica chamaedrys L. 4 4,8
[ Veronica officinalis L. 3 23,3 3 5
Viola canina L. 7 2,4 9 9 9 4,8 9 2,2
Viola odorata L. 3 6 5 8.3 5 2,2
Вивчаючи трав'янистий покрив люопарку Бшогорща, можна зазначити ча-сткову деградащю його флористичного складу та структури пор1вняно ¡з природ-ними люовими бюценозами. Чаете трапляння Impatiensparviflora, Aegopodium ро-dagraria, Geum urbanum евщчить про високу синантрошзашю лкопарково'Г рос-линность Це не дивно, адже л1сопарк постжно зазнае сильного рекреацжного антропогенного впливу. Проте найбшьший вщеоток проективного вкриття займають типов! л1С0в1 трави - ¡ндикатори багатих умов мюцезростання i тому можна без пе-ребшьшення вважати трав'янисте вкриття багатим, р1зноманггним та цшавим в yci перюди вегетацшного перюду. Р1знобарвний килим люових трав ¡з складною структурою та р!зновидовим складом с найбшьш привабливим для вщпочиваючих го-родян. Саме таке трав'янисте вкриття багаторазово шдсилюе санггарно-ппсжчну та естетичну функщю л1сопаркових маенвж i слугуе якнайкращж оргашзаци вщпочи-нку рекреашчв. Вивчаючи та обер1гаючи багате трав'янисте вкриття люопарюв, таким чином, формують на науково обгрунтованому pißHi урбоекобюту, адже вона -наджний дезурбажзацшний каркас.
JliTepaTypa
1. Гаврилов Г.М., Пгнагенко М.М. Благоустройство лесопарков. -M.: Агропромиздат, 1987.- 183 с.
2. Карписонова P.A. Травянистые растения широколиственных лесов СССР: эколого-флористическая и интродукционная характеристика - М.: Наука, 1985.-205 с.
3. Кучерявый В.А. Зелёная зона города. - К.: Наук, думка, 1981. - С. 248.
4. Шнк М.М. Сезонное развитие травянистого покрова дубравы. "Учёные зап. Мое. гос. пед. ин-та им.Ленина", т.73, каф. бот. - 1953, вып. 2.
5. Шишова СЛ. Люш асошацп району Львова i умови i'x вцшовленняУ/ Наук, записки ДДУ т.26 вип.7. — Льв1в, 1954.
6. Юнатов A.A. Типы и содержание геоботанических исследований. Выбор пробных площадей и заложение экологических профилей. У кн. Полевая геоботаника под общей редакцией Е.М.Лаврекко и А.А.Корчагина T.III. - М.-Л.: Наука, 1964. - С. 9-35.
7. Herbert Rofhstein Oekologischer landschaftsbau: Grundlagen und Massnahmen. - Stuttgart: Ulmer, 1995.-S. 266.
8. Gerhard Vagtlander, Norbert Voss Methoden der Gruenduntersuchung und bewertung: Gundland, Feldfutter, Käsen - Stuttgart: Ulmer, 1974. - S. 131.
9. Pflanzen in Feld und Wald. - ARTIA, Prag, 1980. - 223 s.
72 36ipHHK науково-техтчних праць
